ДИПЛОМНА РОБОТА Тема: «Сказ в м. Севастополю »
Страница 10 из 13
Профілактика: боротьба зі сказом тварин – це складний комплексний характер проблеми, який охоплює інтереси не тільки служби охорони здоров’я, а й ветеринарної служби, органів виконавчої влади, комунального, лісового господарств та ін. Однією з основних особливостей проблеми є економічні аспекти боротьби зі сказом та його профілактики.
Отже, проблема боротьби зі сказом і його профілактики є не тільки медичною та ветеринарною, а й загальнодержавною.
4. ОХОРОНА ПРАЦІ
Заходи безпеки при роботі з тваринами в умовах лікарні Гагаринського району.
На кожному підприємстві повинні бути створені належні умови праці, які б здійснювали захист робітників від травматизму і шкоди їх здоров’ю з боку різних небезпечних факторів. Для цього керівник господарства чи підприємства зобов’язаний створювати нормально функціонуючу систему охорони праці, яка передбачає наявність на підприємстві відповідних служб і посадових осіб, дії яких виконувались на основі законодавчих актів з охорони праці [24].
Основні положення з охорони праці в Україні встановлені й регламентуються Конституцією України (основним законом), Кодексом законів про працю, Законом „Про охорону праці”, а розроблені на їх основі і відповідно до них нормативно-правові акти (укази Президента, постанови Уряду, правила, норми, інструкції, стандарти та інші документи) [14].
Основа політики України в галузі охорони праці відображена в Законі „Про охорону праці” [20].
Основними принципами названо: пріоритет життя і здоров’я працівників відповідно до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування збитків, у тому числі і моральних, особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань і встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств; навчання населення з питань охорони праці; участь держави у фінансуванні заходів з охорони праці; використання світового досвіду щодо поліпшення умов, безпеки праці [24].
Всі норми, які стосуються охорони праці поділяються на 4 групи:
- Перша група спрямована на створення безпечних умов праці ще на стадії проектування виробничих об’єктів.
- Друга група норм гарантує безпеку в період самого процесу виробництва.
- Третя група норм регламентує порядок видачі й використання засобів індивідуального захисту.
В залежності від форми власності та розміру господарства відповідальним за службу охорони праці можуть біти різні особи від власника підприємства до інженера з охорони праці з вищою освітою.
Громадський контроль за додержанням законодавства з охорони праці здійснює трудовий колектив господарства, через обраних ним уповноважених представників в особі своїх виробничих органів. Уповноважені трудового колективу з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти виконання вимог охорони праці і вносити обов’язкові для розгляду власником пропозиції про усунення виявлених порушень нормативних актів щодо безпеки та гігієни праці [24].
У Севастопольської міської дільничій лікарні Гагаринського району відповідальний за службу охорони праці завідуючий лікарнею. Всі робітники, які проводять лікувально-профілактичні заходи з тваринами проходять навчання щодо типових правил безпечної роботи з тваринами.
Провівши аналіз організації праці в лікарні зробили слідуючи висновки:
1. Заходи по охрані праці виконуються не за графіком.
2. З засобів індивідуального захисту лікарі забезпечені лише халатами і рукавичками.
3. Відсутнє окреме приміщення для розтину трупів.
4. Щеплення собак і котів від сказу проводяться не завжди з належною фіксацією тварин, що є небезпечно для лікарів і фельдшерів ветеринарної медицини, особливо коли в місті кожного року реєструється сказ тварин.
Зараження людей сказом відбувається при укуса, але можливо і у випадку обслинення хворими нешкіряних подряпин. Особливо небезпечні укуси на голові (Радчук, 1991).
Лікарня повинна бути забезпечена слідуючи ми засобами індивідуального захисту ветеринарних лікарів:
1. Спеціальний одяг (халат, фартух, нарукавники, наплічники).
2. Спеціальне взуття (гумові чоботи, бахіли).
3. Головні убори (косинки або ковпаки).
4. Ватно-марлеві пов’язки.
5. Рукавички (хірургічні, антологічні та акушерські).
6. Захисні окуляри.
7. Респіратори, протигази.
Для розтину трупів необхідно обладнати спеціальне приміщеня. Підлогу в кімнаті роблять зі щільного волого непроникного матеріалу, стійкого до дезінфікуючих засобів (плитка, пластик, лінолеум); стіни і стелі покривають матеріалом, який легко миється (масляною фарбою або кадильною плиткою); вікна закривають сітками.
Розтин трупів проводиться в спеціальному одязі: халат, прорезинений фартух, нарукавники, шапочка, резинові сапоги та рукавички. Перед розтином рекомендується дослідити мазок крові тварини. Необхідно запобігати забрудненню стін і підлоги. Видалені частини і органи складати у відповідний посуд. Після розтину трупи повинні бути прибрані і спалені, а інструменти промиті теплою водою; продезінфіковані 3-5 %-ним розчином креатину. Сапоги, фартухи, нарукавники миють теплою водою з милом, а потім дезінфікують, насухо витирають посипають тальком і тільки після цього обережно знімають. Руки миють з милом і дезінфікують 2%-ним розчином уксусної або карболової кислоти.
На сьогоднішній день у м. Севастополь проблема зі сказом тварин дуже актуальна, тому перш ніж проводити розтин собак і котів фахівець повинен ретельно дослідити зовнішній вигляд і направити труп у лабораторію ветеринарної медицини.
Для дослідження у лабораторію ветеринарної медицини фахівець направляє свіжий труп або голову від дрібної тварини, голову чи свіжий або консервований у 30-50 % розчині гліцерину головний мозок від великої тварини. труп тварини повинен бути ретельно запакований у целофановий мішок, мозок – вміщений у банку з притертою скляною чи гумовою пробкою, замитого парафіном, або в будь-який інший водонепроникний контейнер.
Розтин трупу, виймання мозку та інші роботи з патологічним матеріалом проводять у стерильних умовах при суворому дотриманні таких заходів особистої профілактики: міцно фіксують голову тварини, руки захищають двома парами рукавичок – хірургічними й анатомічними, очі – окулярами, ніс і рот – 6-шаровою марлевою пов’язкою.
У неблагополучному пункті тварин прищеплюють проти сказу, виявляють хворих та підозрілих у захворюванні на сказ і умертвляють їх. Трупи тварин забитих, загиблих або підозрілих у захворюванні спалюють разом із шкірою.
Вся тара і кузови транспортних засобів доставки патологічного матеріалу повинні бути продезінфіковані хімічним способом.
Місця, де знаходились хворі тварини і підозрілі у захворюванні на сказ, предмети догляду за ними, одяг й речі, підлягають дезінфекції згідно з Інструкцією про проведення ветеринарної дезінфекції об’єктів тваринництва. Щеплення собак і котів від сказу повинно проводитися з належною фіксацією тварин. Фіксація собак і котів потребує виключної обережності у цілях самозахисту від укусів, подряпин і пов’язаної з цим загрози можливого зараження сказом.
Захоплюють шкіру собак в ділянці потилиці, натискаючи ліктем на спину, а другою рукою міцно стискаючи щелепи. Підходять ззаду і дещо збоку, накладають на морду (по обидві щелепи) собаки петлю з широкого бинта з перехрещеними кінцями, затягують з широкого бинта з перехрещеними кінцями, затягують простий вузол біля подбороддя, після чого вільні кінці зв’язують на потилиці собаки вузол, який можна швидко розв’язати.
На собаку можна надівати намордник.
