Сегодня: 26 | 09 | 2021

БЮЛЕТЕНЬ ОСНОВНІ Торговельно-економічні події (По країнах перебування торговельно-економічних місій При дипломатичних представництвах за кордоном) КИЇВ-2006

Прийняті постанови Уряду Республіки Казахстан:

- № 1188 від 02.12.2005р “Про підписання Фінансової угоди між Урядом Республіки Казахстан і Комісією Європейських Співтовариств по "Програмі дій Тасіс по Центральній Азії на 2004 рік - Казахстан". Постанова схвалює проект Фінансової угоди між Урядом РК і Комісією ЄС по "Програмі дій Тасис по Центральній Азії на 2004 рік - Казахстан" із заявою про тлумачення Уряду Республіки Казахстан до неї;

- № 1199 від 05.12.2005р “Про деякі питання фінансування проекту "Розширення Актауського міжнародного морського торгового порту в північному напрямку". Постанова прийнята з метою організації фінансування проекту. Для цього в Постанову Уряду РК від 24.05.2005р. N 500 "Про твердження переліку інвестиційних проектів, пропонованих до фінансування за рахунок засобів недержавних позик під державні гарантії на 2005 рік" внесено доповнення – строку “Розширення Актауського міжнародного морського торгового порту в північному напрямку”;

- № 1227 від 09.12.2005р “Про затвердження Програми розвитку автодорожньої галузі Республіки Казахстан на 2006-2012 роки”.

Постановою Уряду РК № 1221 від 09.12.2005р. внесені зміни до Постанови № 198 від 25.02.2003р "Про сплату роялті в натуральній формі”.

Постановою Уряду РК № 1223 від 09.12.2005р. внесені зміни до Постанови № 137 від 28.01.2000р. "Про ставки акцизів на підакцизні товари, вироблені в Республіці Казахстан і ввезені на митну територію Республіки Казахстан, реалізовані на території Республіки Казахстан, та ігорний бізнес”.

Постановою Уряду РК № 1226 від 09.12.2005р. внесені зміни до Постанови № 1894 від 29.12.1995р "Про реалізацію Закону Республіки Казахстан "Про ліцензування".

Постановою Уряду РК № 1267 від 21.12.2005р внесені зміни до Постанови Уряду РК № 436 від 08.05.2003р “Про деякі питання реалізації Закону Республіки Казахстан “Про інвестиції”.

< >< >< >< >< >< >< >< >< >Республіка МолдовА

< >< >< >< >< >< >< >Щодо початку з 01.12.05р. міжнародного моніторингу Молдавсько-українського кордону за участю експертів Євросоюзу

Агентство «InfoMarket. MD» (01.12) повідомляє, що 01 грудня 2005 року розпочався міжнародний моніторинг молдавсько-українського кордону за участю експертів Євросоюзу. Для цього 30.11.05р. в м. Одеса було відкрито Місію ЄС по наданню допомоги в моніторингу молдавсько-українського кордону. У відкритті взяли участь генеральний секретар Ради ЄС, верховний представник ЄС по зовнішній політиці і безпеці Хав'єр Солана, комісар ЄК по зовнішніх зв'язках і європейській політиці добросусідства Беніта Ферреро-Валднер, а також глави МЗС Молдови та України Андрій Стратан і Борис Тарасюк. На церемонії відкриття Х. Солана відзначив, що моніторинг молдавсько-українського кордону, зокрема, її придністровської ділянки, створить умови для мирного та остаточного вирішення придністровського конфлікту та нагадав, що Місія ЄС заснована на прохання президентів Молдови та України.

Моніторинг буде здійснюватися по всьому периметру кордону, і дозволить удосконалити митний контроль. У результаті буде скорочена можливість здійснення злочинних видів діяльності: торгівлі «живим товаром», контрабанди і митних злочинів. До складу місії входять 69 експертів – митників, поліцейських і прикордонників з країн Європейського союзу (Австрії, Болгарії, Чехії, Естонії, Фінляндії, Німеччини, Греції, Ірландії, Італії, Латвії, Литви, Великобританії, Польщі, Словаччини, Швеції й Угорщині), а також 50 місцевих експертів, які будуть пересуватися мобільними бригадами від пункту до пункту, без попередження здійснюючи повторну перевірку вантажів і документів на них. Мандат Прикордонної місії ЄС розрахований на 2 роки, з можливістю продовження. Для здійснення моніторингу кордону буде витрачено близько 8 млн. євро. У цілому на молдавсько-українському кордоні, довжина якого складає близько 1220 км, з яких біля 400 км приходиться на придністровську ділянку, нараховується 78 митних пунктів.

Про розгляд ситуації зі збільшенням торговельного дефіциту на щорічному засіданні Торгово-промислової палати Республіки Молдова

Агентство «BASA-press» (02.12) інформує, що у ході щорічного засідання Торгово-промислової палати 01.12.05р., її Президент Г. Куку заявив, що великий торговельний дефіцит є однією з основних проблем молдавської економіки та у випадку, якщо темпи його зростання збережуться, дефіцит перевищить прогнозовану оцінку у розмірі 1 млрд. дол. США.

Г. Куку запропонував створення національної робочої групи, яка буде збиратися щомісяця і систематично висувати пропозиції по поліпшенню ситуації. Він також заявив, що члени Комітету спрощення торгівлі “MOLDPRO” не одержали від Уряду РМ ніякої відповіді на багато своїх пропозицій. «На зборах “MOLDPRO” присутні в основному ділові люди і фахівці. Дивно, що ми дотепер не одержали відповіді на наші пропозиції», – підкреслив Президент ТПП. Серед заходів, необхідних для зниження дефіциту, Президент Торгово-промислової палати назвав спрощення процедур експорту, а також постійне проведення досліджень щодо тарифних і нетарифних бар'єрів на шляху зовнішньої торгівлі та негайне інформування про це галузевих структур.

Про ріст дефіцит торговельного балансу Молдови у січні-жовтні 2005 року

Агентство «Новости-Молдова» (03.12) повідомляє, що за інформацією Національного бюро статистики РМ, у січні-жовтні 2005 року дефіцит торговельного балансу Молдови виріс на 286 млн. дол. США, у порівнянні з аналогічним періодом 2004 року, і склав 881,4 млн. дол. США. Таким чином, експорт покрив лише 49,4 % від обсягу імпортованих товарів.

Головними імпортерами були Україна (22,4 %), Росія (11,4 %), Румунія (11,4 %), Німеччина (7,9 %), Італія (6,7 %). Перші місця по споживанню молдавської продукції зайняли Росія (33 % від всього обсягу експорту), Італія (12,7 %), Румунія (10,3 %), Україна (9 %), Білорусія (5,9 %).

< >Щодо доходів держбюджету Молдови за 11 місяців 2005 року

Агентство інформує, що за повідомленням Міністерства фінансів РМ, надходження до держбюджету за 11 місяців 2005 року склали 8040,2 млн. лей (627,2 млн. дол. США), збільшившись, у порівнянні з тим же періодом 2004 року, на 2256,4 млн. лей (176 млн. дол. США), або на 39%.

Заплановані на січень-листопад 2005 року показники надходжень до держбюджету були перевищені на 270 млн. лей (21 млн. дол. США), або на 3,5% та склали 6949,4 млн. лей (542 млн. дол. США). Це на 2068,2 млн. лей (161,2 млн. дол. США), або на 42,4% більше показників того ж періоду минулого року, або 107,3% від запланованого на цей період рівня зборів у скарбницю. Середні щоденні відрахування до держбюджету склали у січні-листопаді 2005 року 30 млн. лей (2,34 млн. дол. США) проти показника 21,1 млн. лей (1,64 млн. дол. США) за той же період 2004 року. Витрати держбюджету за 11 місяців ц. р. склали 6899,8 млн. лей (538,2 млн. дол. США), або 84,7% від запланованого. У порівнянні з тим же періодом 2004 року, витрати виросли на 1136 млн. лей (88,6 млн. дол. США), або на 19,6%.

Про результати діяльності Зон Вільного Підприємництва Молдови

Агентство «Infotag» (06.12) інформує, що за повідомленням Міністерства економіки і торгівлі РМ, загальний обсяг інвестицій у Зони Вільного Підприємництва (ЗВП) Молдови з початку їх діяльності та станом на 1 жовтня 2005 року склав 66,04 млн. дол. США, при цьому 5,99 млн. дол. США було інвестовано у ЗВП за 9 місяців 2005 року.

Найбільша частка інвестицій – 42,99%, або 28,4 млн. дол. США – приходиться на Зону Вільного Підприємництва «Экспо-бизнес-Кишинев». Інвестиції у ЗВП «Промышленный парк «Тараклия» склали 13,4 млн. дол. США, ЗВП «Твардица» – 9,7 млн. дол. США, ЗВП « Промышленный парк «Валканеш» – 9,4 млн. дол. США, у ЗВП «Унгень-бизнес» – 5,1 млн. дол. США. Загальний обсяг продажу промислової продукції у ЗВП Молдови за 9 місяців 2005 року склав 684,4 млн. лей (53,4 млн. дол. США), збільшившись на 32,7%, у порівнянні з тим же періодом 2004 року. На експорт було відправлено продукції на суму 434,1 млн. лей (333,82 млн. дол. США), або 64% від її загального обсягу. На внутрішньому ринку реалізовано продукції на суму 179,9 млн. лей (14,015 млн. дол. США), а товарів на суму 70,4 млн. лей (5,48 млн. дол. США) – на території ЗВП. На 1 жовтня 2005 року на території ЗВП Молдови було зареєстровано 110 резидентів (на початок року – 105).

Щодо зовнішнього боргу Молдови у січні-листопаді 2005 року

Агентство «InfoMarket. MD» (07.12) повідомляє, що за даними Міністерства фінансів РМ, у січні-листопаді 2005 року Молдова направила на обслуговування зовнішнього боргу 51,5 млн. дол. США.

При цьому виплати за основними платежами склали 30,2 млн. дол. США, по відсотках – 21,3 млн. дол. США. Раніше планувалося, що в цілому у 2005 році виплати Молдови по зовнішніх боргах складуть 52,4 млн. дол. США, однак згодом цей показник був збільшений до 56,4 млн. дол. США. Згідно із середньостроковим прогнозом витрат Молдови на 2006-2008 рр., на кінець 2005 року зовнішній державний борг Молдови складе 720 млн. дол. США, на кінець 2006 року – 728 млн. дол. США, на кінець 2007 року – 748,9 млн. дол. США, на кінець 2008 року – 749,5 млн. дол. США.

Про заплановані прибутки від приватизації у Придністров’ї

Агентство «InfoMarket. MD» (08.12) інформує, що Придністров’я у 2005-2006 роках планує одержати від приватизації 867,9 млн. придністровських рублів (106,4 млн. дол. США). Це передбачає державна програма роздержавлення і приватизації у Придністров’ї на 2005-2006 роки, затверджена Верховною радою Придністров’я, яка вступила в силу після підписання президентом І. Смірновим. До програми приватизації включено 126 промислових підприємств і компаній, не приватизованих за програмою попереднього року, а також нові об'єкти.

Найбільшим підприємством, включеним до програми приватизації на 2005-2006 роки, є Тираспольський винно-коньячний завод «Квинт», який намічено приватизувати за індивідуальним проектом. До приватизації на заводі буде проведена ринкова оцінка основних засобів, а також пройде акціонування підприємства. Планується, що доходи від приватизації ТВКЗ «Квинт» складуть 181,6 млн. придністровських рублів (22,3 млн. дол. США).

Щодо рівня інфляції в Молдові у листопаді 2005 року

Агентство «Infotag» (09.12) інформує, що за даними Національного бюро статистики РМ, рівень інфляції в Молдові склав у листопаді ц. р. 1,9% проти 1,5% у жовтні 2005 року. Кумулятивний рівень інфляції з початку 2005 року досяг 8,5%.

Більш за все у листопаді підвищилися ціни на продукти – на 2,5%. Зокрема, яйця подорожчали на 14,7%, виноград – на 32,9%, овочі – на 14,3%, фрукти – на 12,2%, молочні продукти – на 2,1%. У той же час, на 1,3% подешевіли цитрусові, на 0,4% – м'ясо. Непродовольчі товари стали дорожче в середньому на 2,1%. Також піднялися ціни на побутовий газ у балонах – 11,4%, чоловіче взуття – 8,3%, постільну білизну – 6,9%. Тарифи на послуги практично не змінилися, ріст склав у середньому 0,4%.

Про зменшення Нацбанком Молдови валютних резервів

Агентство «Infotag» (10.12) інформує, що за повідомленням Національного банку Молдови, у листопаді НБМ зменшив валютні резерви на 16,15 млн. дол. США (-2,7%) – до 568,25 млн. дол. США. Це викликано проведеними Урядом РМ виплатами по зовнішній заборгованості і зміною курсової різниці фунта стерлінга і євро перед американською валютою. Зниження відбулося, в основному, за рахунок зменшення на 11,15 млн. дол. США. на рахунках закордонних банків, і на 5,03 млн. дол. США - у Центробанку ЄС. В даний момент на рахунках у банках зарезервоване 369,35 млн. дол. США.

Щодо рівня інфляції у Придністров’ї у листопаді 2005 року

Агентство «InfoMarket. MD» (12.11) повідомляє, що за даними Міністерства економіки Придністров’я, рівень інфляції у регіоні склав 2,77 %. У листопаді продовольчі товари подорожчали на 3,79 %; непродовольчі – на 0,6 %; послуги – на 1,23 %. Рівень інфляції з початку 2005 року (за 11 міс.) склав 9,32 %; а відносно листопаду 2004 року – 15,07 %. По місяцях рівень інфляції у Придністров’ї у 2005 році виглядає таким чином: січень – 1,2 %; лютий – 2,9 %; березень – 0,3 %; квітень – 1,1%; травень – 0,2 %; червень – 0,2%; липень – дефляція 1,6 %; серпень – 0,1 %, вересень – 0,51 %, жовтень – 1,92 %, листопад – 2,77 %. У листопаді 2004 року інфляція у регіоні склала 3,2 %; у грудні – 1,1 %. За підсумками всього 2004 року – 20,4 %; 2003 року – 32,6 %; 2002 року – 10,6 %.

< >Про обсяги Виробництва продукції промисловими підприємствами Молдови у січні-листопаді 2005 року

Агентство «Infotag» (14.12) інформує, що за даними Національного бюро статистики РМ, промислові підприємства Молдови у січні-листопаді випустили продукції на 19 млрд. лей (1,5 млрд. дол. США), що на 6,4% більше аналогічного періоду 2004 року. Найбільшого зростання виробництва досягли верстатобудівні підприємства (+41%), лакофарбові (+38%). Випуск цементу, вапна збільшився на 33%, виробництво фармацевтичних препаратів – на 25%. Підприємства харчової промисловості збільшили виробництво на 5% і випустили продукції на 8,1 млрд. лей. Спад виробництва відзначений на підприємствах по випуску медичної апаратури (-22%), деревини (-17%), побутової техніки (-15%). У листопаді 2005 року обсяги виробництва досягли 2,2 млрд. лей, збільшившись за рік на 9,1%.

Щодо обсягів прямих іноземних інвестицій у економіці Молдови у січні-вересні 2005 року

Агентство «InfoMarket. MD» (15.11) повідомляє, що за даними Національного банку Молдови, до молдавської економіки у січні-вересні 2005 року надійшло прямих іноземних інвестицій (ПІІ) на суму 158,76 млн. дол. США.

Інвестиції в основний капітал підприємств склали 39,06 млн. дол. США, реінвестований прибуток – більш 52 млн. дол. США, інші інвестиції з-за кордону – 67,63 млн. дол. США. Усього з початку 1994 року по вересень 2005 року приплив ПІІ до молдавської економіки досяг 1,06 млрд. дол. США З них в основний капітал – 716,39 млн. дол. США, реінвестований прибуток – 122,37 млн. дол. США, інші види капіталу – 222,1 млн. дол. США.

Про будівництво моста через ріку Дністер в рамках проекту TRACECA

Агентство «InfoMarket. MD» (16.12) інформує, що згідно зі заявою заступника Міністра транспорту та дорожнього господарства П. Унтуре, зробленою 15 грудня ц. р. під час виступу у Парламенті РМ, Європейський союз надасть Молдові у 2006 році 1 млн. дол. США для будівництва нового моста через ріку Дністер у с. Унгурь (на півночі країни). Будівництво моста буде здійснено в рамках проекту по розвитку міжнародного транспортного коридору Європа-Кавказ-Азія (TRACECA). Крім того, за словами П. Унтурэ, Євросоюз виділить Молдові 760 тис. євро для проведення техніко-економічного обґрунтування і підготовки документів для проведення міжнародного тендера для будівництва дороги Кишинів-Джурджулешти. Планується, що реалізація названих проектів буде сприяти розвитку транспорту і торгівлі в Молдові.

Щодо обсягу вантажоперевезень у січні-листопаді 2005 року

Агентство «Infotag» (19.12) інформує, що за даними Національного бюро статистики РМ, транспортні підприємства Молдови перевезли у січні-листопаді 2005 року 13,7 млн. т. вантажів, що на 9,2% менше аналогічного періоду минулого року. Фахівці пояснюють це зниженням показників Молдавської залізниці, на частку якої приходиться більш 50% вантажоперевезень. За 11 місяців 2005 року Молдавська залізниця перевезла 10,6 млн. т. вантажів (-13,8%). Найбільший ріст вантажоперевезень зареєстрований на автотранспортних підприємствах, що перевезли 2,9 млн. т. товарів (+12,7%). Вантажообіг транспортних підприємств склав 3,8 млрд. т/км і збільшився, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, на 1,2%, при цьому зріс і вантажообіг залізниці – на 0,1% – до 2,8 млрд. т/км. Вантажообіг автомобільного транспорту склав 1,1 млрд. т/км (+4,4%), річкового – 0,4 млн. т/км (+13,5%), повітряного – 0,9 млн. т/км (+8,2%). Автобуси і мікроавтобуси перевезли 97 млн. пасажирів (+6,5%), залізниця – 4,1 млн. чол. (-3,4%), авіаційні компанії – 332,4 тис. пасажирів (+16,5%).

Про обсяги ВВП Молдови у січні-вересні 2005 року

Агентство «Infotag» (20.12) інформує, що за даними Національного бюро статистики РМ, валовий внутрішній продукт Молдови (ВВП) склав у січні-вересні 2005 року 28,7 млрд. лей (2,2 млрд. дол. США), що на 8,4% більше аналогічного періоду 2004 року.

На початок жовтня валова додана вартість (ВДВ) досягла 24,4 млрд. лей (+7,7%). У сфері послуг ВДВ склала 15,7 млрд. лей (+8,1%). Найбільш істотний ріст ВДВ відбувся в оптової і роздрібної торгівлі (+15%), будівництві (+6,6%). Проміжне споживання склало 36,5 млрд. лей (2,9 млрд. дол. США), чисті податки на продукти й імпорт – 4,3 млрд. лей (336 млн. дол. США).

Щодо офіційних резервів Національного банку Молдови на початок грудня 2005 року

Агентство «Новости-Молдова» (22.12) повідомляє, що за даними Національного банку Молдови, офіційні резерви НБМ оцінюються у 567,00757 млн. дол. США на початок грудня 2005 року. Валютні резерви складають 567 млн доларів США. Близько 200 млн. дол. США зі загальної суми валютних резервів Центробанк РМ тримає в цінних паперах. У виді наявних коштів і депозитів – 366,136 млн. дол. США, з них на рахунках Банку міжнародних розрахунків і МВФ знаходяться 91 млн. дол. США, інші кошти – у великих закордонних банках. Близько 7,12 млн. дол. США НБМ зберігає як резервну позицію в МВФ.

Відносно росту ВВП Придністров’я на 26,5% за 9 місяців 2005 року

Агентство «InfoMarket. MD» (23.12) інформує, що за даними мінекономіки Придністров’я, у січні-вересні 2005 року обсяг створеного в економіці регіону ВВП у номінальному вираженні склав 2955,7 млн. придністровських руб., або 365 млн. дол. США. Розмір ВВП у перерахуванні на душу населення досяг 793 дол. США. ВВП у сфері виробництва товарів склав 1050,8 млн. придністровських руб. (130 млн. дол. США), у виробництві послуг – 1660,6 млн. руб. (204,2 млн. дол. США). Питома вага виробництва товарів у структурі ВВП Придністров’я за 9 місяців склав 35,5%, сфери послуг – 56,2%.

Про включення Молдови до нової системи торговельних преференцій “GSP +” з 1 січня 2006 року

Агентство «InfoMarket. MD» (26.12) повідомляє, що за інформацією прес-служби Уряду РМ, Кабінет міністрів країни був офіційно проінформований Європейською Комісією про прийняте нею рішення щодо включення Молдови до списку країн, що користуються новою системою торговельних преференцій з 1 січня 2006 року, що передбачає допуск на ринок ЄС за зниженим або нульовим митом 7,2 тис. найменувань товарів.

Прем'єр-міністр РМ В. Тарлєв відзначив, що рішення Єврокомісії свідчить про визнання зусиль країни в останні роки по впровадженню європейських стандартів у різних областях, а також реалізації Плану дій Молдова-ЄС. Глава Уряду підкреслив, що надання преференції широкому ряду молдавських товарів буде сприяти розширенню ринків збуту та активізації економічного росту.

Щодо розміру середньої зарплати в Молдові у січні-листопаді 2005 року

Агентство «InfoMarket. MD» (27.12) інформує, що за даними Національного бюро статистики РМ, середньомісячна зарплата в економіці Молдови у січні-листопаді 2005 року склала 1284,9 лей (100 дол. США), збільшившись, у порівнянні з тим же періодом 2004 року, на 20%.

При цьому реальна зарплата зросла на 7%. У бюджетній сфері середньомісячна зарплата за цей період склала 986,2 лей, а в реальному секторі економіки – 1438,3 лей. У листопаді 2005 року середня зарплата одного працівника дорівнювала 1471,9 лей, що на 22% вище показників листопада 2004 року. У бюджетній сфері середня зарплата склала 1035,6 лей, а в реальному секторі – 1695,2 лей. Найвищий розмір середньомісячної зарплати у січні-листопаді 2005 року спостерігався у банківсько-фінансовому сектору (3323 лей), найнижчий – у сільському та лісовому господарстві – 674 лей.

Про набуття з 1 січня 2006 року Молдовою членства у Міжнародній конвенції про гармонізовану систему опису і кодування товарів

Агентство «InfoMarket. MD» (29.12) повідомляє, що за інформацією Митної службі Республіки Молдова, з 1 січня 2006 року Молдова стане повноправним членом Міжнародної конвенції про гармонізовану систему опису і кодування товарів. Приєднання Молдови до Конвенції забезпечить спрощення зовнішньоекономічних зв'язків із країнами-членами Конвенції, а також буде сприяти розширенню торговельно-економічних відносин з іншими країнами світу.

У випадку додаткових витрат по виконанню положень документу усі витрати візьме на себе Митний департамент. Перелік найменувань товарів, встановлений Конвенцією, застосовується 180 державами, і на підставі її положень здійснюється близько 98% від загального обсягу міжнародної торгівлі. Закон Молдови про приєднання до Конвенції був прийнятий 22 квітня 2004 року.

Щодо введення Україною та Молдовою з 25 січня 2006 року нових правил митного оформлення товарів

Агентство «Новости-Молдова» (30.12) повідомляє, посилаючись на українські ЗМІ, що з 25 січня 2006 року Україною та Молдовою вводяться нові правила митного оформлення товарів.

Про це говориться у спільній заяві прем'єр-міністрів України Ю. Єханурова та Республіки Молдова В. Тарлєва, підписаній у Києві 30 грудня ц. р., під час перебування в Україні з офіційним візитом Прем'єр-міністра РМ В. Тарлєва.

За словами Єханурова і Тарлєва, мова йде про уніфікацію процедур митного оформлення товарів, причому це стосується і тих товарів, що були вироблені у Придністровському регіону.

Відповідно до заяви Україна і Молдова і надалі будуть координувати свої дії в питаннях прикордонного співробітництва.

< >< >Республіка Узбекистан

НХК «Узбекнафтогаз» видала узбецько - швейцарському СП «Гіссарнафтогаз» дві ліцензії на право розвідки та розробки нафтогазових родовищ в Узбекистані. Одна ліцензія терміном на 25 років видана на розробку групи газоконденсатних родовищ в Бухаро - Хівинському нафтогазоносному регіоні, інша – на проведення геологорозвідувальних робіт на території Тагам – Шимолій – Тандирчинської ділянки в регіоні Південно-західного Гіссару. Термін дії другої ліцензії – 5 років з правом подальшого продовження. У склад групи газоконденсатних родовищ в Бухаро – Хівинському регіоні входять близько десяти родовищ, в т. ч. Північний Нішан, Камаши, Бешкент, Північний Гузар та Шакарбулок. Це невеликі родовища, які раніше не розроблялися.

Закінчився візит в Узбекистан Міжнародного валютного фонду (МВФ), який відбувся наприкінці листопада-початку грудня ц. р. Місія МВФ в цілому зійшлася з урядом РУ в оцінках економічних реформ 2005 року та прогнозу на 2006 рік. Місія МВФ визнала, що третій рік підряд Узбекистан досягає в середньому 7,2% економічного зростання. Зокрема, вперше золотовалютні резерви досягли 10,4% ВВП. Експертами МВФ високо оцінені очікувані результати виконання Державного бюджету республіки з прогнозним дефіцитом в цьому році на рівні 0,4% від ВВП, що значно нижче ніж прогнозувалося раніше. Рішучу підтримку отримали реформи з подальшої лібералізації податкової системи, які передбачають зниження у 2006 році податку на прибуток з 15% до 12%, ставок єдиного платежу з 31% до 25%, повну відміну податку на екологію та інші. За підсумками роботи місії МВФ в РУ було рекомендовано Узбекистану більш жорстко проводити грошово-кредитну політку, продовжувати роботу з поліпшення ділового клімату, удосконалення діяльності комерційних банків та підвищення довіри до них. На відміну від минулого візиту, МВФ та уряд РУ вирішили не оголошувати спільної заяви в зв’язку із розходженням між сторонами оцінки реформ, які проводяться в Узбекистані. Зокрема, МФВ незадоволений високими акцизами на товари, які ввозяться в країну, термінами конвертації валюти, високими банківськими процентами, які гальмують розвиток підприємництва, а також іншими проблемами.

Німецька Knauf International GmbH придбала 30,3% акцій ВАТ «Бухарагипс», найкрупнішого підприємства з виробництва будівельного гіпсу в РУ. Таким чином німецька компанія довела свою частку на підприємстві до 61,07%. У вересні ц. р. Knauf підписала з Держкоммайном РУ договір купівлі-продажу 30,77% держактивів за $1,55 млн. з інвестиційними зобов’язаннями в розмірі $6,3 млн. протягом трьох років. Статутний фонд підприємства сформовано в розмірі 226,754 млн. сумів (1 $ =1174,09 сумів). В структурі статутного фонду окрім частки Knauf в розмірі 61.07%, трудовому колективу належить 9,8%, іншим акціонерам – 29,13%.

НХК «Узбекнафтогаз» за рахунок власних коштів здійснить проект по збільшенню виробництва зрідженого газу на унітарному дочірньому підприємстві «Шуртаннафтогаз» вартістю близько $60 млн. структурні підрозділи холдингу приступили до реалізації першого етапу проекту вартістю $19 млн. в теперішній час проводиться тендерна процедура з вибору постачальника обладнання. Завершення першого етапу заплановано на вересень 2006 року. В ході реалізації першого етапу планується здійснити введення в експлуатацію першої черги установки пропан-бутанової суміші на основі застосування криогенних технологій з переробки 3 млрд. кубометрів природного газу та виробництву 45 тис. тонн зрідженого газу.

ДАК «Узбекенерго» та Міністерство енергетики Таджикистану домовила про постаки електроенергії в осінньо-зимовий період за ціною 2,6 центи за 1 кВт/годину. Згідно з міжурядовою угодою Узбекистан буде поставляти в Таджикистан 8 млн. кВт/годин електроенергії щодоби. В теперішній час в усі міста та населенні пункти Таджикистану, за виключенням Душанбе, електроенергія подається 6 годи на добу.

ВАТ «Узвторцветмет», монопріст в галузі вторинної переробки кольорових металів в Узбекистані, запустило нову лінію з виробництва марочних алюмінієвих сплавів в обсязі 9 тис. тонн на рік, після чого потужність підприємства в цьому секторі досягла 22,5 тис. тонн на рік. Нова піч була встановлена та запущена в експлуатацію за рахунок гранту уряду Японії в розмірі $1,75 млн., на які було придбано піч, мобільна навантажувальна машина, дробилка великогабаритного лому, подрібнювач – гранулятор, плазменні прибори для різки.

ВАТ «Текстильмаш» (Чебоксари, Росія) підписало контракт на поставку в Узбекистан 112 ткацьких станків загальною вартістю $3 млн. Виконання контракту дозволить повністю завантажити виробничі потужності підприємства на найближчі 3-4 місяці та збільшити обсяг виробництва у 2006 році на 15%.

Рада директорів АБР надала уряду Узбекистану кредит на $25 млн. для поліпшення постачання питною водою споживачів Навоїйської та Кашкадар’їнської областей. Кредит надано терміном на 32 роки, включаючи 8-річний пільговий період. Процентна ставка протягом пільгового періоду – 1% річних, після його закінчення – 1,5% річних. Кредитні кошти АБР будуть направлені на реконструкцію водопровідної мережі, насосних станцій, закупку експлуатаційних систем та приладів для обліку витрат води, відновлення дренажної системи, а також здійснення ряду заходів по поліпшенню якості питної води на об’єктах соціального призначення. Загальна вартість проетку складає $36 млн. його фінансування буде здійснюватися також за рахунок коштів уряду ($10,1 млн.), коштів органів самоуправління на місцях ($0,9 млн.). в цілому в межах проекту планується відновити та поліпшити інфраструктуру, а також поліпшити управління системами водопостачання в 170 сільських населених пунктах. Реалізація проекту розраховано на 5 років.

< >< >< >< >< >Є В Р О П А

< >< >< >< >< >< >< >Республіка Австрія

У другому півріччі 2005 р. відбулося відносне пожвавлення австрійської економіки. Крім головного фактору її розвитку – сталого попиту на світовому ринку, поступово набуває ознаки оздоровлення й внутрішнє споживання. В середньому на 2005 р. експерти очікують реальне зростання ВВП країни на 1,8%, у наступному очікується посилення внутрішнього попиту й зростання ВВП на 2,0%.

Важливим імпульсом для розвитку австрійської економіки, як і в першому півріччі, залишається світовий ринок поза європейського простору: реальне зростання світової економіки у 2005 р. прогнозується на рівні 3,3% та 3,0% у 2006 р., тоді як у європросторі цей показник залишатиметься стагнаційним на рівні 1,4% у поточному та 1,5% у наступному роках.

Зростання експорту австрійської продукції, не зважаючи на слабке оточення серед європейських країн, які є головними партнерами, і в першу чергу Німеччини, стало головною складовою пожвавлення ВВП Австрії. Номінально експорт промислової продукції з Австрії зріс за вісім місяців поточного року в середньому на 4,3%, при цьому у європросторі – лише на 3,4%, а до країн Центральної та Східної Європи - на 5,3%. Всього у 2005 р. прогнозується зростання загального експорту, з урахуванням пропозиції послуг, на рівні 4,6% (хоча це в половину менше від попереднього року (+9,0%)). З огляду на слабку кон’юнктуру європростору й у наступному році подальше зростання експорту продукції та послуг з Австрії прогнозується на рівні лише 4,9%.

Внутрішній попит в Австрії протягом 2005 р. динамічного характеру не мав. Розвиток роздрібної торгівлі у першій половині не виправдав очікувань, і лише в третьому кварталі відбулися перші ознаки пожвавлення, що дає сподівання на їх посилення до кінця 2005 р. В середньому внутрішній попит протягом року зросте на 1,3%. В наступному році експерти прогнозують стабілізацію основного гальмуючого фактору, яким є ціни на енергоносії та за орендну плату, що, поруч із стабілізацією ринку праці, сприятиме зростанню внутрішнього споживчого ринку на 1,9%.

Стагнаційного характеру мали й внутрішні інвестиції у основні виробничі фонди. Це було викликано, з одного боку – слабким споживчим попитом, з іншого – вичерпанням у часі можливостей податкової реформи. В середньому нарощування капітальних інвестицій за 2005 р. очікується на рівні 0,5%, що є найнижчим показником другий рік поспіль. У 2006 р. має відбутися їх пожвавлення на рівні 4,0%.

Освоєння капітальних інвестицій у будівничій сфері мало навпаки пожвавлений характер: у 2005 та 2006 роках їх показник очікується на рівні 2,0%. У поточному році основними напрямками інвестування стали розвиток інфраструктури, житлового будівництва та реконструкції.

Через високі ціни на енергоносії та орендну плату, другий рік поспіль високим залишається й індекс інфляції споживчих цін, який у березні п. р. досяг піку свого зростання на рівні 2,9%. В середньому за рік його показник залишатиметься відносно високим – 2,4%. Лише у 2006 р. рівень інфляції ймовірно знизиться до 1,7%.

Перших ознак покращення в поточному році мав ринок праці – в середньому зайнятість зросла на 0,8%, а у 2006 р. очікується її подальший розвиток на 0,9%. Головного імпульсу нададуть сфери торгівлі та підприємницьких послуг. В цілому рівень безробіття в країні за 2005 рік складатиме 7,2%, в наступному році – 7,1%. BA-CA Report, N4/2005

Австрійський консорціум „TwoOne“, засновниками якого виступають аеропорт Відень, «Райффайзен Центральбанк» та словацька фондова компанія „Penta“, переміг у конкурсі з приватизації аеропорту Братислава, запропонувавши найбільшу ціну – 367,7 млн. євро. 158,7 млн. з цієї суми австрійська сторона запропонувала за 2/3 акцій словацького аеропорту та 209 млн. – у вигляді зобов’язань подальшого інвестування у його розвиток. Австрійська сторона далеко випередила пропозиції «конкурентів»: іспанського консорціуму Abertis (343,9 млн. євро), аеропорту Кьольн-Бонн (272,5 млн. євро) та турецького консорціуму TAV (187,8 млн. євро).

Як повідомив речник словацького міністерства транспорту, сума приватизації далеко перевершила їх очікування. Планується, що відповідні угоди будуть підписані до кінця лютого, а повна передача аеропорту – до кінця серпня наступного року.

Перемога віденського аеропорту посилює його позиції як вузлового пункту авіаційних сполучень у регіоні Східної Європи. Інвестиційний портфель аеропорту на наступний рік складає близько 800 млн. євро, з них 200 млн. планується інвестувати у Словаччині. Це, правда, лише половина від інвестиційної потреби аеропорту Братислави, яка складає близько 400 млн. євро. Wirtschaftsblatt, 16.12.2005

„Перший банк австрійських ощадних кас“ виграв тендер на придбання контрольного пакету акцій „Комерційного банку Румунії“ (BCR) в розмірі 61,8825%, запропонувавши суму у розмірі 3,75 млрд. євро. Дана інвестиція стала рекордною не лише в історії „Першого банку“, але й самою найбільшою прямою інвестицією Австрії у регіоні Східної Європи.

За оцінкою спеціалістів ціна, запропонована «Першим банком», в 5,8 разів перевищує балансову вартість румунського банку. Не зважаючи на значний економічний потенціал румунського ринку та високі макроекономічні показники, ризик інвестування у такому розмірі, на думку експертів, можна виправдати лише перспективою вступу Румунії до ЄС у 2007 р. Це підтверджує і той факт, що три роки назад, коли було здійснено першу спробу приватизації банку, жодний з іноземних баків не зацікавився ним. На цьому ж етапі про свій інтерес заявили відразу сім європейських банків.

Ця акція очолила список східноєвропейської експансії австрійського банку: на сьогодні він присутній у Чехії, Словаччині, Угорщині, Хорватії та Сербії. Kleine Zeitung, 21.12.2005

Банк Бургенланд

Як повідомляється газетою «Wirtschaftsblatt», Маріупольським меткомбінатом ім. Ілліча запропонував на сьогодні найбільшу ціну за земельний банк Бургенланду, що значно випереджає пропозиції інших учасників конкурсу: вона складає 140 млн. євро плюс 100 млн. інвестицій на збільшення уставного капіталу. Даний конкурс розглядається у фінансових колах як самий екзотичний: крім української сторони, участь у ньому приймають фінансові інститути Ісландії та Угорщини, фондова компанія з Данії та приватні інвестори з Ірану. Внутрішні фінансові установи поки що тримаються на відстані. За інформацією представників банку «Райффайзен», ним розглядається можливість оскарження конкурсу, оскільки він проводиться з порушенням стандартів ЄС. Водночас, партії, які входять до складу земельного уряду Бургенланду (ÖVP та FPÖ), не заперечують щодо можливості перемоги української сторони у разі, якщо буде отримано згоду відомства з фінансового контролю. Планується, що пропозиції заявників будуть вивчені до лютого 2006 р., а переможець конкурсу буде визначений що пізніше у квітні наступного року.

Wirtschaftsblatt, 16.12.2005

< >< >< >Албанська Республіка

Албанія отримала статус головування у 2006 році в організації країн Центральної Європейської Ініціативи, про що було оголошено під час зібрання голів урядів 17 країн 01.12.06 у Словенії.

У 2006 році доходи державного бюджету країни, що було прийнято у грудні 2005 р., плануються на рівні 221,3 млрд. лек (або 2,18 млрд. дол. США), що на 11% більше ніж у 2005 році. Одночасно видаткова частина держбюджету Албанії прогнозується на рівні 257 млрд. лек (2,4 млрд. дол. США), що на 3,4% більше ніж у 2005 році. Дефіцит бюджету країни складе 4,1% від її ВНП. Фінансовий план албанського уряду передбачає, що ВНП країни у 2006 році сягне 900 млрд. лек (8,7 млрд. дол. США). Доходи країни від грантів складатимуть 8,6 млрд. лек, а доходи від податків та митних зборів сягнуть 16,1% від ВНП. При цьому податок на прибуток у 2006 році буде знижено з 23% до 20%.

Одночасно урядові фахівці прогнозують, що прямі іноземні інвестиції в албанську економіку у 2006 році складатимуть 220 млн. дол. США, третину з яких буде спрямовано у розвиток транспортної галузі країни.