Сегодня: 27 | 07 | 2021

БЮЛЕТЕНЬ ОСНОВНІ Торговельно-економічні події (По країнах перебування торговельно-економічних місій При дипломатичних представництвах за кордоном) КИЇВ-2006

На засіданні Ради ТПП Сербії в середині грудня ц. р. оголошена Національна стратегія промислового розвитку РС на період 2006 – 2012 р. р. За словами Міністра промисловості та приватизації РС П. Бубало, на сьогодні сербську промисловість характеризує дуже низьке положення у порівнянні із сусідніми країнами регіону і країнами ЄС, яке ускладнюється також тим, що країна дотепер не завершила перехідний період, у тому числі в області приватизації і реструктурування державних підприємств. На поточний період у РС приватизовано 75% підприємств. Завершення процесу приватизації підприємств заплановане на 2007 р.

Міністерством фінансів РС оголошено про завершення розгляду проекту Закону про бухгалтерію та ревізію. Проект підготовлений з урахуванням діючих у ЄС вимог. Дія цього закону буде стосуватися тільки бюджетних установ й використання бюджетних коштів. Закон передбачає використання міжнародних стандартів для середніх і великих підприємств. Стосовно регулювання діяльності малих підприємств і підприємців будуть прийняті відповідні підзаконні акти.

Урядом Сербії отриманий безпроцентний кредит Всесвітнього Банку в розмірі 55 млн. дол. США у якості підтримки структурних реформ, які здійснювались протягом поточного року. Мова йде про перший кредит на 20 років з відстрочкою виплат на 10 років у рамках нової трирічної угоди з Світовим Банком, який спрямовано на проведення подальших структурних перетворень, розвиток фінансового і приватного секторів. За словами Міністра фінансів РС М. Динкича, це останній кредит, який Сербія бере за таких умов, тому що заборгованість перевищила границю 3 тис. дол. США від ВВП на одного мешканця країни. Умовою одержання недорогих кредитів було створення й розвиток ефективного та стабільного фіскального сектора, активізація реструктурування державних підприємств, приватизація підприємств державної власності та банків, а також поліпшення інвестиційного клімату. Позитивному рішенню Ради директорів СБ про надання даного кредиту сприяло прийняття бюджету РС та пакету законів в області охорони здоров'я.

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) схвалив рішення про надання Республіці Чорногорія кредиту в сумі 9 млн. євро для відновлення мостів і доріг. Термін повернення кредиту складає 20 років з відстрочкою виплат на 5 років. Зазначений кредит є частиною програми відновлення шляхової мережі РЧ загальною вартістю 79 млн. євро, з яких ЄІБ фінансує 39 млн. євро.

За допомогою Агентства з приватизації РС у 2005 р. продане 501 підприємство на загальну суму 390,6 млн. євро, при цьому передбачені інвестиції склали 118,1 млн. євро. Всього у 2005 р. проведено 16 тендерів. За період приватизації розірвано 193 договорів, з яких 85 протягом 2005 р. У 2006 р. запланований продаж через аукціон 300 підприємств, а також проведення 30 нових тендерів.

Уряд Сербії разом із представниками 31 общини країни домовилися про інвестування 500 млн. динарів у розвиток інфраструктури семи найбільш привабливих туристичних регіонів. У їх числі Палич, Сокобаня, Дивчибарам, Стара Планина, Голія, Власина і Кучайски планини. За словами Міністра торгівлі, туризму і послуг РС Б. Дімитриєвича, дохід від туризму в 2005 р. склав близько 300 млн. дол. США. Частка доходу від іноземного туризму збільшилася на 40%.

Видання „Вечернє новості” опублікувало статтю під назвою „Газ „душить” дружбу”, з підзаголовком про те, що відносини Москви і Києва через ціну на газ стають все більш напруженими.

У статті відзначається, що „Україна і Росія ніколи до цього не мали таких заплутаних відносин”, як в останній місяць ц. р. через те, що сторони не можуть домовитися про ціну на газ. „Газова війна” може ускладнити не тільки „братсько – сусідські” відносини двох країн, але й негативно вплинути на промисловості ряду європейських країн. Керівництво російського „Газпрому” поінформувало переговірників у Києві про зміну закупівельної ціни на газ з 50 дол. США не до 160 дол. США, як пропонувалося раніше, а по 220-230 дол. США за тис. куб. м газу, тобто стільки ж, скільки платять інші країни Європи. Відзначається також, що одночасно з цим “Москва домовилася з керівництвом Білорусії про продовження постачань газу по раніше діючої ціні у розмірі 47 дол. США за тис. куб. м газу. Країни Кавказу будуть купувати російський газ по 120 дол. США за тис. куб. м.”.

Характеризуючи реакцію України, публікація доводить, що “у прагненні змусити Москву знизити ціну на газ українська влада заговорила про свої вимоги щодо перегляду міждержавного договору від 1997 р., яким визначені умови перебування російського Чорноморського Флоту у м. Севастополь до 2017 року. Крім цього, Київ „загрожує відмовленням” від договору, відповідно до якого Росія використовує могутню радарну станцію у районі м. Мукачево”. З посиланням на слова командуючого ВМФ РФ адмірала В. Масорина, відзначається, що мови про збільшення вартості розміщення військово-морської бази в Криму не йде. Крім цього, за словами адмірала, більш 20 тис. жителів Севастополя працюють на підприємствах, пов'язаних з функціонуванням цієї бази і таке рішення могло б негативно відбитися на стані їх життя. У статті наводяться дані про те, що сама Україна щорічно виробляє 18 млрд. куб. м газу, у Туркменії закуповує 36 млрд. куб. м газу за ціною близько 60 дол. США, а решту вона має закуповувати у РФ за європейською ціною. Проблема, говориться у статті, полягає в тому, що всі великі українські металургійні підприємства й комбінати споживають нераціонально багато газу, обсяг якого, за оцінками експертів, на 30 до 40% більше, ніж у західних країнах через використання застарілої технології.

У статті наводиться думка українських аналітиків про те, що вся хімічна промисловість України буде нераціональною, у випадку, якщо вартість використовуваного газу перевищить 95 дол. США за 1 тис. куб. м., а для металургійної промисловості зазначений поріг складає 105 дол. США.

З урахуванням того, що Захід розглядає Україну як країну з ринковою економікою, Москва не має наміру далі займатися бартерними розрахунками.

Повідомляється, що Києвом підготовлені офіційні листи, які передбачалося направити західним країнам для того, щоб заручитися в них підтримкою у цьому питанні. У той же час, як відзначається, не зовсім зрозуміло, як Захід при ринкових стосунках може наполягати на тому, щоб РФ продавала свою продукцію по низьких цінах.

Реакція Вашингтона характеризується як „холодний душ” для України, оскільки США висловилися про те, що вони „не мають наміру втручатися в вирішення цієї суперечки між сусідами”.

У 2006 р. через Україну планується транспортувати близько 12 млрд. куб метрів російського газу. РФ готова оплатити подвійну ціну за транспортування газу, тобто, за рівнем його вартості у Європі.

Незважаючи на виникле протистояння сторін, відзначається в статті, «Україна не в змозі зупинити транзит російського газу в Європу, оскільки це відіб'ється, насамперед, на промисловості такої могутньої країни як Німеччина».

Згідно наведеним у публікації даним, на 100% від російського газу залежать Естонія, Латвія, Литва і Словаччина. У Польщі й Угорщині його частка складає 80%, а в Чехії - 70%. Для Німеччини цей показник складає - 40%, України - 35% і Франції - 25%. Крім цього, наведено також ціни на газ, що існували до цього часу за 1 тис. куб. м газу у дол. США: Україна – 50, Білорусія – 47, Вірменія – 56, Азербайджан - 60, Грузія - 64, Польща -160, Країни Балтії – 100, Молдова – 80, Словаччина – 190, Румунія -198 (купувала у України), Франція, Німеччина та інші країни ЕС - більш 200.

Рівень фінансової допомоги країнам Балканського регіону з боку ЄС на період 2006-2013 р. р. визначений у розмірі 14,6 млрд. євро. Хоча, на думку спеціалістів, фінансування буде залежати від рішення Міністерства Ради Міністрів ЄС на наступні сім років. Передбачається, що розмір бюджету буде зменшений на 17 млрд. євро. СіЧ у рамках програми „КАРДС” за попередні чотири роки одержала коштів на суму 1,1 млрд. євро, що більше, ніж інші країни регіону. Відповідно до планів, СіЧ у наступні вісім років щорічно буде одержувати в межах 160-200 млн. євро. У 2005 р. Сербія одержала від ЄС 166,5 млн. євро, а Чорногорія 23,5 млн. євро.

За словами Міністра фінансів РС М. Динкича, підтвердження про закінчення трирічної догоди МВФ та СіЧ ймовірно буде оголошено 1.02.06 р. на черговому засіданні Ради директорів. Можливість укладання наступної угоди з МВФ буде розглянута після завершення референдуму в Чорногорії.

Виходячи з критики МВФ на адресу СіЧ, щодо реалізації антиінфляційних заходів, що пролунала під час переговорів у Белграді, уряд Республіки Сербія планує змінити розстановку пріоритетів на 2006 р., висуваючи на перший план утримання рівня інфляції, який би не перевищував 10%, у тому числі, за рахунок подальшого зниження зовнішньоторговельного дефіциту на один відсоток ВВП. Основна вага у вирішенні цього завдання припадає на Національний Банк РС. До числа заходів з боку уряду експерти відносять також контроль рівня заробітної плати у державному секторі та цін на комунальні послуги на місцевому рівні.

Рішенням уряду Сербії 29.12.05 р. радником з приватизації „ Нафтової індустрії Сербії”(НІС), призначені консорціум „Меріл Лінч” та „Раффайзен Інвестмент”. У числі претендентів на це призначення були також відомі світові консалтингові компанії „Джи Пі Морган і Маккензі”, „Голдман Сач”, „ЦАІБ Корпорейт Файненс”, „Креди Свисс Ферст Бостон” та „Дуэй Баллантайн”.

Угоду уряду з зазначеним консорціумом буде підписано на початку січня 2006 р. Проект проведення приватизації НІС, який консорціум має підготувати до кінця березня 2006 р., передбачає, що у ньому будуть враховані положення Закону про енергетику та Стратегію енергетичного розвитку РС до 2015 р. Проект реструктуризації НІС протягом останніх трьох років вже відпрацьовувався американо-італійською експертною групою „Барнабе”.

< >< >Словацька Республіка

Валовий внутрішній продукт (ВВП) Словаччини (в стабільних цінах) за 9 місяців 2005 р. зріс на 5,5 % і склав 648 918 млрд. СК (приблизно 21,220 млрд. дол. США). ВВП за 9 місяців 2005 р. в поточних (фактичних) цінах зріс на 8,2 % і склав 1 055 675 млн. СК (приблизно 34,521 млрд. дол. США).

Продовжував знижуватись рівень зареєстрованого безробіття, який склав станом на 1 листопада п. р. 10,9 % (13,4 % станом на січень 2005 року).

Продовжувалась тенденція зниження рівня інфляції, яка становила станом на 1 листопада ц. р. 3,5 %.

Доходи державного бюджету станом на кінець жовтня ц. р. склали 214 412 млн. СК (приблизно 7 011 млн. дол. США)***, що складає 83,4 % виконання річного бюджету. Витрати державного бюджету станом на кінець жовтня склали 219 535 млн. СК (приблизно 7 179 млн. дол. США)***, що склало 68,9 % запланованих річним бюджетом витрат. Дефіцит бюджету склав за перші 10 місяців п. р. 5 115 млн. СК, що становить близько 167 млн. дол. США. Слід відзначити, що порівняно з відповідним періодом минулого року доходи держбюджету зросли на 9,5 %, а розхідна частина бюджету зменшилась на 13,1 %, дефіцит бюджету зменшився майже у 6 разів.

Індикатор економічної чутливості (ІЕЧ), який являє собою середнє арифметичне від індикатора довіри в промисловості (40 %), індикатора довіри в будівництві (20 %), індикатора довіри в роздрібній торгівлі (20 %) і індикатора довіри споживачів (20 %), склав станом на кінець листопада ц. р. 112,9 % і зріс, порівняно з відповідним періодом минулого року на 2,6 %. При чому індикатор довіри в промисловості зріс у жовтні на 3,7 %, індикатор довіри в будівництві зріс на 5,5 %, індикатор довіри в роздрібній торгівлі зріс на 4,7 %, а індикатор довіри споживачів зріс на 2,7 %.

Протягом січня-жовтня 2005 р. обсяги зовнішньоторговельного обігу Словацької Республіки зросли на 9,81 % при розрахунку в словацьких коронах і склали 1 656 215 млн. СК (54 158 млн. дол. США). При обрахунку товарообігу в доларах США темпи росту дещо вищі - 117,88 %, що пов’язано з посиленням словацької корони по відношенню до долара протягом дев”яти місяців 2005 р.

Січень-жовтень 2004 року

Січень-жовтень 2005 року

Млн. СК

Млн. дол. США**

Млн. СК

Динаміка (СК) %

Млн. дол. США*

Динаміка, %

ЗТО

1 508 244

45 945

1 656 215

109,81

54 158

117,88

Експорт

739 569

22 529

807 341

109,16

26 400

117,18

Імпорт

768 675

23 416

848 874

110,43

27 758

118.54

Сальдо

-29 106

-887

-41 533

-1 358

* - при розрахунку прийнято середній курс за 9 міс. 2005 р.: 1 дол. США =30,581 СК

** - при розрахунку прийнято середній курс за 9 міс. 2004 р.: 1 дол. США= 32,827 СК

Обсяги імпорту до Словаччини зростали випереджувальними темпами (110,43 %) по відношенню до словацького експорту і склали 848 874 млн. СК (27 758 млн. дол. США). Обсяги словацького експорту зросли на 9,16 % і склали 807 341 млн. СК (26 400 млн. дол. США). На 42,7 відсотка зросло негативне для Словаччини сальдо зовнішньоторговельного обігу і склало за січень-жовтень 2005 р. -41 533 млн. СК (-1 358 млн. дол. США).

Протягом перших дев”яти місяців ц. р. найбільше негативне сальдо СР було з Російською Федерацією, що пов’язано з імпортом енергоносіїв, близько 98 % яких поставляється з РФ; Китаєм; Південною Кореєю; Японією; Тайванем; Україною та Чехією.

Найбільше позитивне сальдо Словацька Республіка мала з Німеччиною, яка є найбільшим зовнішньоекономічним партнером СР; Австрією; Польщею; Голландією; Італією; США; Угорщиною і Румунією.

Протягом січня – жовтня 2005 р. продовжувались позитивні тенденції росту зовнішньоторговельного обігу (ЗТО) між Україною і Словацькою Республікою. Згідно з даними Держкомстату України, за 10 місяців 2005 р. загальний обіг товарами та послугами становив 734,366 млн. дол. США, що на 29,5 відсотка більше, ніж за 10 місяців 2004 р.

Таблиця 4 (млн. дол. США)

Січень-жовтень 2004 року

Січень-жовтень 2005 року

Ттовари

Ппослуги

Ввсього

Ттовари

Ттемп,%

Ппослуги

Ттемп,%

Всього

Ттемп,%

ЗТО

485,851

81,360

567,211

678,291

139,61

56,075

69,2

734,366

129,47

Еекспорт

311,607

68,000

379,607

434,095

139,31

44,402

65,3

478,497

126,05

Іімпорт

174,244

13,360

187,604

244,196

140,15

11,673

89,8

255,869

136,39

Ссальдо

+137,363

+54,640

+192,003

+189,899

+32,729

+222,628

*- дані по послугах за 9 місяців

Сальдо всього зовнішньоторговельного обігу позитивне для України і склало 222,628 млн. дол. США. Порівняно з січнем –жовтнем 2004 р. позитивнее сальдо всього ЗТО зросло майже на 16 відсотків.

Зовнішньоторговельний обіг товарами між Україною і СР протягом січня – жовтня 2005 р. зріс 39,61 % і склав 678,291 млн. дол. США.

Обсяги експорту українських товарів до Словаччини зросли протягом 10 місяців 2005 р. на 39,61 % і склали 434,095 млн. дол. США.

Обсяги імпорту словацьких товарів в Україну за цей же період зросли на 40,15 % і склали 244,196 млн. дол. США.

Вперше за період від 2001 р. темпи росту всього словацького імпорту до України (як і товарного імпорту зокрема), дещо випереджали темпи росту українського експорту до Словаччини.

Позитивнее для України сальдо двосторонньої торгівлі товарами зросло за січень – жовтень 2005 р. більш, ніж на 38 % порівняно з відповідним періодом 2004 р. і склало 189,899 млн. дол. США.

Зовнішньоторговельний обіг послугами за січень-вересень 2005 р. знизився на 30,8 % і склав 56,075 млн. дол. США.

Експорт українських послуг до СР за три квартали 2005 р. зменшився на 34,7 % і склав 44,402 млн. дол. США.

Імпорт словацьких послуг до України протягом трьох кварталів 2005 р. також зменшився на 10,2 % і склав 11,673 млн. дол. США.

Таке зниження імпорту словацьких послуг до України і всього зовнішньоторговельного обігу послугами частково пояснюється введенням в Словаччині статистичної системи „Євростат”, згідно з якою до вартості імпорту і експорту товарів включена вартість послуг виконаних для поставки товару на кордон. На зниження показників експорту українських послуг до СР, очевидно, мали вплив заходи, прийняті Урядом по наведенню порядку на митниці, посилення боротьби з корупцією та незаконним поверненням ПДВ.

Російська компанія „Роснєфть” готовить собі основу для акціонування словацького транспортувальника нафти „Транспетрол”.

Про це свідчать вчорашні переговори президента „Роснєфті” Міхаїла Гуцерієва з Міністром економіки СР Їрком Малхареком.

Малхарек після зустрічі виголосив, що „Роснєфть” буде серйозним партнером з перспективою розвитку „Транспетролу”. „Якщо „Юкос” буде згідний продати акції, запропоную таке рішення і Уряду”, - відзначив Малхарек. Сучасним власником акцій „Транспетролу” є „Юкос фінансе”, дочірня фірма „Юкосу”. „Юкос фінансе” має запропонувати інвестора а Малхарек розгляне цю пропозицію. Рішення може прискорити і постійно актуальна загроза екзекуції майна „Юкосу”.

Гуцерієв підтвердив, що з міністром вів переговори щодо можливостей збільшення поставок через нафтопровід „Дружба” і загальних інвестицій, які однак не захотів конкретизувати, тому що трансакція не здійснена. „Хочемо дотримати всі зобов’язання, які обіцяв „Юкос” коли купував частку в цій компанії”, зазначив Гуцерієв. „Юкос” планував підвищити поставки нафти до 2006 р. на 21 млн. тон на рік, але свою обіцянку не розпочав виконувати. „Нашим пріоритетом буде в основному розвиток підприємства як одиниці, а не один лише прибуток”, говорить Гуцерієв.

Шанси „Роснєфті” щодо частки „Транспетролу” підвищились після того, коли російський міністр економіки Герман Греф надіслав словацькому уряду лист, в якому зазначив цю компанію як пріоритетну. Водночас в російських ЗМІ говориться про добрі відносини Гуцерієва з президентом Владіміром Путіним.

Міністр Їрко Малхарек і шеф „Роснєфті” Міхаїл Гуцерієв прямо не відповіли на питання за яку ціну мала б бути продана менша частка „Транспетролу”. „Ціна буде генеруватись через радника і ми про це разом не говорили”, повідомив міністр. Згідно з Гуцерієвим, (ціна) точно мала б бути вищою від 74 мільйонів, за які отримав акції „Юкос”. „Повернення інвестиції потребуватиме більше десяти років”, додав. Згідно з інформацією „Господарських новин” „Роснєфть” могла б отримати 49-відсоткову частку в „Транспетролі” за приблизно 100 мільйонів доларів.

З іншої сторони, керівник кафедри міжнародної торгівлі Братиславського економічного університету Петер Балаж стверджує, що вартість частки в дійсності є набагато вищою. Ціна мала б бути близько 148 млн. доларів. „Треба взяти до уваги сучасні ціни нафти, тому що від них розвивається і прибуток транспортних компаній. Коли у 2001 р. продавався „Транспетрол” барель коштував приблизно 27 доларів, зараз ціна є в межах 60 доларів”, пояснив Балаж.

Враховуючи наявність у „Транспетролу” резервуарів нафти, які необхідні для забезпечення 90-денних запасів Словаччини – члена ЄС, найкращим рішенням було б відкупити акції „Транспетролу” у власність держави, або, якщо Уряд Словаччини не мав наміру купити ці акції, він повинен би дати згоду на продажу 49 відсотків акцій „Транспотролю” фірмам, які є під патронатом ЄС і НАТО.

Водночас, зберігаючи практично повну залежність від РФ щодо постачання нафтою, сучасна влада СР не забезпечує нових джерел постачання нафти та не підвищує енергетичну безпеку країни, а і надалі йде у фарватері російської енергетичної політики.

В статті повідомляється, що суперечка Росії і України щодо цін поставок і транзиту природного газу продовжується. Включились до неї найбільш високопоставлені представники обох країн – Президенти Владімір Путін і Віктор Ющенко.

Предметом суперечки є пропозиція російського газового монополісту „Газпром” підвищити від 1 січня наступного року ціни на газ для України на європейський рівень – з теперішніх 50 доларів за тисячу кубометрів на 160 доларів. Ринкові мали б бути і платежі за транзит, які платитиме „Газпром” українській стороні. Україна таке нагальне підвищення відкинула. Згідно з Путіним, бартерна торгівля газом між Росією і Україною приводить до втрати щороку 1 млрд. дол. російським державним бюджетом, наступні 3,6 млрд. дол. втрачає кожен рік „Газпром”. Українською транзитною мережею Росія переправляє до Середньої і Західної Європи близько 100 млрд. м куб газу. Частина з цього газу залишається в Україні як бартер за транзит, відзначає автор.

Гострий тон реакції обох країн на початку цього тижня змінило повідомлення українського Президента В. Ющенка про те, що Україна готова платити за російський газ ринкову ціну при умові перехідного періоду, під час якого ціна б підвищувалась до ринкового рівня. В. Ющенко закликав залишити політичні спекуляції на цю тему, включно з спекуляціями про загрозу поставок російського газу до країн ЄС. „Україна дала державну гарантію, що транзит газу буде забезпечено і ця гарантія є безумовна” – приводяться слова українського Президента.

Цей тиждень про вирішення ситуації вів переговори в Москві український Міністр палива і енергетики Іван Плачков. Згідно з російським Міністром промисловості і енергетики розглядаються компромісні рішення і є надія, що це вийде до 1 січня наступного року, повідомляється в статті.

Автор інформує, що будівництво довгоочікуваного Балтійського газопроводу в кінці минулого тижня підійшло до реальності. За участі партнерів по консорціуму і міністрів економік Німеччини і Росії робітники символічно зварили перші дві труби газопроводу, який бере початок в російському Бабаєві. Балтійський газопровід буде поставляти сибірський природний газ до німецького Грайфсвальду. В першій фазі запланована одна труба, яка від 2010 р. має до Німеччини поставити більше 27 млрд. м куб. газу. Однак ці плани наражаються на спротив у зацікавлених країнах, передусім, в Польщі і Прибалтійських країнах. „Проект ставить нас в значно невигідне становище”, говорить новий польський Прем’єр Казімеж Марцінкевіч. Країни узгоджено відзначають, що альтернативний газопровід до Західної Європи дасть можливість Москві створювати на них більший політичний та економічний тиск. „Сьогодні ми почали великий європейський проект. Це є експортний канал, який підвищить енергетичну безпеку Європи”, цитує ВВС шефа „Газпрому” Олексія Міллера. Однак згідно з критиками проекту, саме новий газопровід підвищить енергетичну залежність Європи від Росії. В проекті, крім „Газпрому”, беруть участь німецькі компанії ЕОN і BASF.

Згідно з The Mockow Times шефом комітету акціонерів, що є аналогом спостережної ради, буде колишній німецький канцлер Герхард Шрьодер.

Нове заняття колишнього канцлера викликало в Німеччині хвилю критики. При цьому в Берліні звучать такі слова як корупція і приятельство, зазначає автор.

< >Румунія

27 грудня 2005 року в румунській газеті “Роминія лібере” була опублікована стаття щодо діяльності румунської нафтової компанії “Петром”.

У статті відзначається, що компанія “Петром” відмовилась від прав власності на 6 мобільних платформ по видобуванню нафти в Чорному морі, які відіграють незначну роль у рамках діяльності компанії по видобуванню нафти в Чорному морі. Загальна вартість контракту по продажі вказаних платформ (під назвами Атлас, Фортуна, Юпітер, Орізонт, Прометеу, Сатурн) становить 100 млн. дол. США.

Слід відзначити, що за 10 місяців 2005 року компанія “Петром” видобула з континентального шельфу Чорного моря 284 тис. тонн нафти, а також і 1025 тис. куб. м. природного газу.

Діяльності по видобуванню в Чорному морі розпочалась в 1987 році і до цього моменту виробництво досягло рівня 10 млн. тонн нафти і близько 8 млрд. куб. м.

Щодо проекту нафтопроводу Констанца-Трієст

У січні 2006 року очікується, що 5 країн підпишуть угоду щодо будівництва нафтопроводу з румунського порту Констанца до італійського порту Трієст. Міністри з Румунії, Сербії, Хорватії, Словенії та Італії мають зустрітись в Римі для погодження питання щодо створення компанії, яка буде займатись будівництвом нафтопроводу вартістю 2,4 млрд. дол. США і довжиною 1500 км, що включатиме, також, роботи по модернізації порту Констанца.

На даний момент одна міжнародна енергетична група та одна державна енергетична компанія висловили зацікавленість в проекті нафтопроводу, який має забезпечити поставку нафти до НПЗ Південно-Східної Європи, Італії, Австрії та Німеччини (Баварія), а також і далі через існуючий нафтопровід Трієст - Генуя до нафтових танкерів.

Вказаний нафтопровід зменшить рівень залежності Європи від нафти з регіону Близького Сходу і не буде знаходитись під російським контролем, а також сприятиме зменшення навантаження через проливи Босфор та Дарданелли. В той же час, на думку експертів, спроектований нафтопровід матиме декількох конкурентів, а також, існує можливість, що одна з країн-учасниць може вийти з проекту. Два нафтопроводи Бургас (Болгарія) – Александрополіс (Греція), Бургас (Болгарія) – Влоре (Албанія) конкурують з так званим панєвропейським нафтопровідом Констанца – Трієст. Один з проблемних питань, після укладання угоди, стане погодження тарифів на транспортування.

Відзначається, що політика грає таку ж важливу роль як і фінансові аспекти. Росія зацікавлена в нафтовому контролі в регіоні, а США – навпаки. Також йде боротьба за нафту між Європою і Азією. Тим часом, Туреччина бажає зменшити навантаження на проливи Босфор та Дарданелли, але залишити за собою контроль над енергією та тарифами. Існують десятки проектів для цього регіону, з яких одним з основних є новий нафтопровід Баку – Джейхан, що має бути введений в дію навесні 2006 року.

Щодо зовнішньої торгівлі України з Румунією

За даними Національного інституту статистики Румунії, загальний обсяг товарообігу між Україною і Румунією у січні-жовтні 2005 року склав 538,34 млн. дол. США, що на 33,1% менше у порівнянні з аналогічним періодом 2004 року. Обсяг експорту з України до Румунії у цей період 2005 року зменшився на 44,7% у порівнянні з аналогічним періодом 2004 року і становив 410,55 млн. дол. США. Імпорт збільшився на 106,1% відповідно і становив 127,79 млн. дол. США. Позитивне сальдо у зовнішній торгівлі України з Румунією у січні-жовтні 2005 року склало 282,76 млн. дол. США і зменшилось у порівнянні з аналогічним періодом 2004 року на 58,5%.

У 2004 році Україна увійшла до десятки країн найбільших експортерів до Румунії і серед країн, з якими Румунія має найбільше негативне зовнішньоторговельне сальдо, Україна зайняла ІV місце.

Тенденція зростання товарообігу між Україною та Румунією зберігалась на протязі 5 років (2000 – 2004 роки) за рахунок динамічному зростанню обсягів українських поставок на румунський ринок.

За даними румунської статистики

2003 рік

2004 рік

10 міс. 2005 р.

ЗТО, у млн. дол. США

614,66

965,39

538,34

Динаміка ЗТО, у %

+60,9

+57

-33,1

Експорт з України, у млн. дол. США

549,19

887,14

410,55

Динаміка експорту з України, у %

+59,6

+61,5

-44,7

Імпорт з Румунії, у млн. дол. США

65,47

78,24

127,79

Динаміка імпорту з Румунії, у %

+73,1

+19,5

+106,1

Сальдо на користь України, у млн. дол. США

483,72

808,89

282,76

Динаміка сальдо на користь України, у %

+57,9

+67,2

-58,5

< >< >< >< >< >< >Республіка Польща

14 грудня 2005 року АТ «Кредит Банк (Україна)» підписав договір про отримання коштів для збільшення капіталу зі стратегічним інвестором, найбільшим банком Польщі – PKO BP SA на суму 37,9 млн. гривень.

Метою отримання коштів є збільшення активних операцій АТ «Кредит Банк (Україна)» на українському ринку. Це, перш за все, кредитування спільних підприємств, які працюють в Україні, іпотечне кредитування, інвестиційне кредитування, фінансування зовнішньо-економічної діяльності українських фірм з Європейським Союзом. Також докапіталізація сприятиме нарощенню частки АТ «Кредит Банк (Україна)» на українському ринку банківських послуг.

У 2006 році банк планує отримати від стратегічного інвестора PKO BP SA пряму капітальну інвестицію. З січня 2006 року АТ «Кредит Банк (Україна)» змінює назву на ВАТ «Кредобанк». Таке рішення було прийнято 17 листопада 2005 року на позачергових загальних зборах акціонерів банку.

19 – 20 грудня українська компанія “Укртранснафта”, казахстанська “Казмунайгаз” і польська PERN Przyjazn обговорили питання спільної участі в добудові нафтопроводу “Одеса-Броди” до польського Плоцька.

Під час презентації попереднього техніко-економічного обґрунтування проекту учасники зустрічі обговорили також питання власності землі, по якій має пролягти трубопровід, умови фінансування його будівництва й співпраці партнерів проекту.

Україна та Польща мають намір створити на базі маршруту “Одеса-Броди-Плоцьк” Євроазійський нафтотранспортний коридор для поставок каспійської нафти в Європу. Таким чином, сподіваються обидві країни, вдасться зменшити енергетичну залежність Європи від російських поставок “чорного золота”.

Нафтопровід будуватиме компанія “Сарматія”, яку створили національні нафтотранспортні компанії України та Польщі. Вона має намір створити нафтопровід за рахунок приватних інвестицій, сформувавши до жовтня 2006 року пул інвесторів.

Якщо техніко-економічне обґрунтування покаже, що проект не може бути повністю комерційним, “Сарматія” планує звернутися до Уряду Польщі та Європейської комісії із проханням дофінансувати проект як такий, що підвищує енергетичну безпеку ЄС.

В свою чергу, експерти фіно-німецько-грецького консорціуму, який готує техніко-економічне обґрунтування проекту, заявляють про мінімальний ризик інвестування коштів у добудову нафтопроводу. Прибутковість добудови нафтопроводу до Плоцька визначать до середини січня 2006 року. До цього часу представники консорціуму обіцяють також підготувати бізнес-план проект, зокрема, обчислити дані про обсяги нафти, необхідної для забезпечення прибуткової роботи трубопроводу, і терміни повернення інвестицій у перспективі на 15-20 років. Попередня оцінка експертів свідчить – щорічна потужність трубопроводу за маршрутом “Одеса-Броди-Плоцьк” становитиме 15-25 мільйонів тонн нафти. До речі, нинішня потужність ділянки нафтопроводу “Одеса-Броди” коливається в межах 9-15 мільйонів тонн нафти на рік.

Імовірно, до ініціативи України та Польщі створити нафтовий маршрут за схемою “Одеса-Броди-Плоцьк” долучиться і Казахстан. Ця держава неодноразово заявляла про підтримку євроазійського нафтотранспортного коридору для постачання каспійської нафти на базі нафтопроводу “Одеса-Броди-Плоцьк”. Свою остаточну позицію Казахстан обіцяє оприлюднити після того, як докладно опрацює висновки техніко-економічного обґрунтування.

Новий польський президент Лех Качинський, який склав присягу глави держави зранку 23 грудня, висловив свою позицію щодо відносин зі східними сусідами Польщі.

На переконання Качинського, немає об'єктивних причин для того, щоб відносини польсько-російські не були добрими. Про це польський лідер заявив у п'ятницю перед Національними зборами, де він складав присягу.

За його словами на проблему відносин Польщі з Росією, яка існує сторіччями, поляки дивляться передусім з історичної перспективи, зберігаючи "терпіння і переконання, що немає об'єктивних причин, чому вони (відносини) не могли би бути добрими".

Щодо відносин польсько-українських Качинський заявив: "Стратегічний союз з Україною повинен набрати більш конкретних рис".

Польський лідер також відзначив, що тісна співпраця з Литвою, Латвією та Естонією і прагнення зміцнення цих відносин - це ціль польської зовнішньої політики.

"Велике значення має також захист прав громадян в Білорусі, і особливо захист прав польської меншості", зазначив Качинський.

Польський лідер також висловився за змістовне наповнення дій в рамках Вишеградської четвірки. За його словами, багато вказує на те, що "не використані можливості співпраці зі скандинавськими країнами, особливо щодо ситуації на Балтійському морі". (Як відомо, Росія починає реалізовувати проект обхідного газопроводу - в обхід України та Польщі - по дну Балтійського моря, і зацікавленість в участі у цьому проекті вже висловлюють скандинавські країни, зокрема, Фінляндія).

Спроби обмежити чи відрізати Україну від поставок російського газу не є проблемою виключно східного сусіда Польщі. Таку думку висловив головний редактор польського видання «Fakt» Гжегош Янковський.

Він вважає, що ця ситуація становить реальну загрозу і для Польщі, її енергетичної безпеки, оскільки починає набирати реальних рис загроза відключення від російського газу України. Аналітик звертає увагу, що ця перспектива тим більше непокоїть, бо паралельно реалізується план побудови північного газопроводу по дну Балтійського моря. І це дозволить доставляти в Європу газ з Росії, оминаючи Польщу. Янковський вважає, що ця проблема мусить стати пріоритетною ціллю польської політики, і влада країни мусить зробити все для відвернення такої загрози.

Найкращим вирішенням проблеми була би, вочевидь, диверсифікація шляхів постачання газу в Польщу, про що вже говориться роками (йшлося, наприклад, про норвезький газ за часів польського уряду Лешека Міллера), пошук альтернативних джерел. Однак, це вимагає часу.

На сьогодні ж потрібно створювати коаліцію центральноєвропейських країн, які є споживачами російського газу, і які матимуть спільну позицію у цьому питанні. Цю справу польський уряд мусить вважати пріоритетною, переконаний Янковський.

< >< >< >< >Чеська Республіка

< >< >< >< >Приріст промислового виробництва в Чехії у жовтні 2005р. склав 6,3%, а в будівництві – 13,8%. У листопаді 2005р. міжмісячний рівень інфляції склав 1,9%.

У грудні 2005р. чеська національна валюта по відношенню до Євро та долара посилилася - курс крони до Євро склав 28,9717 крон/Євро (у листопаді 29,2611), а до дол. США – 24,4335 крон/дол. США (у листопаді 24,8198).

На думку експертів зі строком, що наближається до прийняття євро, буде відбуватися зближення курсу обох валют приблизно на 4 відсотки в рік. У такому випадку, курс крони в 2010 році буде перебувати в районі 24 крон за євро. Саме курс валют визначить рівень зарплат - чи будуть вони більш-менш гідними в порівнянні з іншими країнами ЄС.

На початок грудня рівень безробіття знизився до 8,4%, що є найнижчим показником за останніх 23 місяці. Чехи завдяки приливу іноземних інвестицій знаходять добре оплачувані робочі місця вдома і не мусять приєднуватися до сотень тисяч тих, хто шукає роботу у Великобританії та інших країнах ЄС. Проблема працевлаштування чехів в Австрії була однією із тем переговорів Прем’єр-міністра Чехії Ї. Пароубека з Президентом Австрії Г. Фішером та федеральним канцлером В. Шусселем в рамках свого одноденного робочого візиту до Австрії. Однак, Австрія наразі не відкриє свій ринок праці громадянам нових країн-членів ЄС, в тому числі й Чехії.

Парламент ЧР схвалив державний бюджет на 2006 рік з дефіцитом у 74,4 млрд. крон. Президент ЧР В. Клаус висловив своє незадоволення державним бюджетом на наступний рік, вважаючи що дефіцит при сучасному швидкому економічному зростанні є занадто високим.

В контексті просування зовнішньоекономічних інтересів Чехією прийнято черговий програмний документ - «Експортну стратегії ЧР (2006-2010)». Зазначеним документом визначається, що зовнішньоекономічна політика Чехії буде і надалі будуватися на засадах міжнародних правил та зобов'язань країни в рамках ЄС, WTO, OECD, інших міжнародних організаціях. З метою просування Чехії у світі за допомогою торгівлі та інвестицій передбачається комплекс заходів, які спрямовані на покращання умов доступу чеських фірм на міжнародні ринки, підтримка експорту та покращання освітнього та інформаційного поля стосовно ЗЕД у чеському бізнесовому середовищі.

Зосередження державних механізмів та важелів просування зовнішньоекономічних інтересів Чехії відбуватиметься по певних територіальних пріоритетах, в які входять країни ЄС, Аргентина, Бразилія, Болгарія, Китай, Єгипет, Чилі, Хорватія, Індія, Канада, Мексика, Румунія, Росія, Саудівська Аравія, ОАЕ, Сербія та Чорногорія, Туреччина, Україна, США та В'єтнам. Очікується, що в згаданих країнах Чехія може отримати економічні ефекти та результати, які можуть бути оцінені конкретними показниками.

На початку грудня Уряд Чехії схвалив підвищення мінімальної заробітної плати з початку наступного року до 7955 крон (близько 325 дол. США) на місяць. Міністерство праці та соціального захисту ЧР пропонувало на 180 крон більшу суму, тобто 8135 крон. Підвищення здійснюватиметься у два етапи. У січні мінімальна зарплата зросте з нинішніх 7185 на 385 крон до 7570 крон. У липні вона підвищиться на наступні 385 крон до остаточної суми у 7955 крон.

Підвищенням мінімальної платні Уряд хоче мотивувати передусім громадян з низькою кваліфікацією, аби вони шукали роботу і не залишалися на соціальних виплатах.

Заробітна плата чиновників, вчителів, медиків та інших категорій бюджетників з січня 2006 року підвищиться на 5%, тобто на 770 крон на кожну особу.

Нові таблиці, в яких розрахована вища зарплатня, ухвалив Уряд ЧР. Гроші, необхідні для підвищення платні 750 тисячам осіб, Уряд вже підготував. Вони враховані в державному бюджеті на 2006 рік.

Державний борг ЧР у третьому кварталі зріс на 19 мільярдів крон і в кінці вересня становив 662,6 мільярдів порівняно з 643,6 мільярдами в кінці червня. За інформацією Міністерства фінансів ЧР, на зростання боргу, наприклад, у сфері закордонного фінансування, вплинув той факт, що протягом третього кварталу ЧР черпала урядові запозичення з Європейського інвестиційного банку у розмірі 2,2 мільярди крон.

Енергетичне підприємство «Чеське енергетицке заводи» (ČEZ) розпочало офіційні переговори з голландською компанією „VS Energy International” та іншими фірмами – власниками українських енергорозподільчих компаній щодо можливого придбання акцій та інвестицій в український енергетичний сектор. За попередніми даними, для ČEZ інвестиційний пакет становитиме близько 13 млрд. крон (понад 0,5 млрд. дол. США).

Фонд державного майна ЧР перевів на найбільшого чеського виробника та дистриб’ютора електроенергії - Чеські енергетичні заводи (ЧЕЗ) – 55,8% акцій в Северочеських вугільних шахтах. За мажоритарний пакет акцій ЧЕЗ сплатив 9,046 млрд. чеських крон і зараз є власником 93,1% акцій зазначеного акціонерного товариства.

Зазначені та інші інвестиційні дії ČEZ вписуються в концепцію керівництва фірми та Міністерства промисловості і торгівлі ЧР, зголошені в поточному році, щодо перетворення компанії в енергетичного гіганта Центральної Європи.

19 грудня Міністр закордонних справ ЧР Ц. Свобода офіційно відкрив дев’яносто перше чеське дипломатичне представництво за кордоном - в Кишиневі.

Відкриття Посольства у Молдові відповідає пріоритетам чеської зовнішньої політики. Ця країна належить до восьми країн, які чеська дипломатія визнала пріоритетними. Допомога Молдові, яка включає в себе як проекти економічного розвитку, так і, наприклад, допомогу у трансформації державних інституцій, є чеським внеском до спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС.

< >< >< >< >< >< >Угорська Республіка

Щодо оцінки економіки УР представниками УНБ

Міжнародне рейтингове агентство Fitch 6 грудня 2005 року понизило на одну ступінь категорію інвестиційного ризику Угорщини (з А - на ВВВ+), посилаючись при цьому на суттєвий хронічний дефіцит держбюджету та поточного платіжного балансу, а також ріст державного боргу країни.

Зовнішня заборгованість УР на кінець 2005 року досягла (за даними Угорського Нацбанку) 40 млрд. євро, що складає 30-35% від річного обсягу ВВП.

Щодо бюджету УР на 2006 рік

19 грудня 2005 року Державні Збори УР прийняли бюджет на 2006 рік, дефіцит якого складе 1,581 млрд. форинтів (близько 7,5 млрд. доларів США), що більш ніж у 1,5 перевищує рівень 2005 року. при розробці бюджету, експерти виходили з того, що номінальний ВВП країни у 2006 році зросте на 4% і складе 23,270 млрд. форинтів (110,8 млрд. доларів США), індекс інфляції понизиться до 2%.

Угорські аналітики відмічають з цього приводу, що вказаний бюджет має яскраво виражений передвиборний характер – у зв’язку з виборами до Парламенту УР навесні 2006 року, уряд країни має намір реалізувати такі популістські заходи, як зниження верхніх ставок ПДВ та податку на прибуток з населення, збільшити сімейні виплати, пенсії, мінімального розміру оплати праці, продовжити реалізацію програми будівництва автомагістралей в УР.

На думку експертів, дефіцит бюджету 2006 року у відношенні до ВВР може зрости до 8-9%, тоді, для того, щоб ввести євро з 2010 року Угорщині прийдеться в 2007-2008 роках щорічно скорочувати цей показник на 2,5-3 пункти, що при нинішній ситуації в бюджетній сфері Угорщини є малоймовірним.

Щодо встановлення мінімальної оплати праці в УР

Всеугорська Рада з питань погодження інтересів, до складу якої входять представники профспілок, роботодавців та уряду, вперше за 17-літню історію існування уклала Угоду про формування мінімальної оплати праці на наступні 3 роки.

При цьому, документ передбачає градацію розміру оплати праці в залежності від кваліфікації працівника, чи наявності диплома про вищу освіту у службовця. Для кваліфікованих робітників будуть використовувати 2 коефіцієнти: для тих, що починають трудову діяльність, та для робітників з 2-х річним стажем. В першому півріччі 2006 року погоджені ставки матимуть рекомендуючий характер, а з липня 2006 року – обов’язковий.

Базова ставка мінімальної оплати праці для некваліфікованих робітників у 2006 році встановлена на рівні 62 500 тис. форинтів (близько 300 доларів США).

Щодо приватизації „Аеропорту Будапешт”

В рамках тендера на приватизацію АТ „Аеропорт Будапешт” найбільшу ціну (464,5 млрд. форинтів - 2,2 млрд. доларів США) за виставлений на продаж пакет акцій в розмірі 75% мінус 1 запропонувала британська компанія „ВВА” – найбільша в світі фірма, яка займається експлуатацією аеропротів.

Згідно з умовами тендеру, фірма-переможець нарантує додаткові капіталовкладення на суму 100 млрд. форинтів, завдяки яким планується подвоїти потік пасажирів, який у 2005 році склав 8,5 млн. осіб.

Щодо надходження інвестицій в УР

Південнокорейська компанія „Hankook” планує інвестувати понад 500 млн. євро в будівництва в м. Дунайвароші заводу по виготовленню автомобільних покришок потужністю 10 млн. штук в рік. З пуском цього підприємства в дію у 2010 році Угорщина стане ведучим в Європі виробником автомобільних покришок.

Крім „Hankook”, в Угорщині заснували власні виробничі потужності по виготовленню автомобільних покришок французька компанія „Michelin” (випускає в УР 800 тис. штук в рік, та „Bridgestone” (у 2008 році початкова потужність заводу складатиме 8 тис. штук в день).

< >< >< >< >Федеративна Республіка Німеччина

У третьому кварталі поставки німецької продукції на зовнішні ринки зросли порівняно з аналогічним періодом минулого року майже на 10 відсотків. При цьому найважливішими торговими партнерами залишилися країни Європейського союзу, однак найшвидшими темпами попит на товари та послуги з Німеччини зріс за межами ЄС. Найбільше вражає приріст у торгівлі з Росією та Китаєм - на 24,3 та на 23,7 відсотків відповідно.

Німеччина, згідно з найостаннішими підрахунками дослідників ринку праці, починаючи з 1991 року, недорахувалася близько 3,8 млн. постійних робочих місць. Скорочення робочих місць, які за законом підлягають стягненню внесків у фонд соціального страхування, пов’язане, передусім, зі стагнацією в економіці, повідомив Інститут досліджень ринку праці та професій „IAB”. Таким чином, фонди соціального страхування, які є опорою соціальної держави, недорахувалися величезних сум.

Тим часом дещо покращився стан ринку праці Німеччини. Кількість безробітних в грудні 2005 р. виросла в порівнянні з попереднім місяцем, проте за оцінками спостерігачів, цей незначний показник складає лише 75 тис. осіб. Це найнижчий грудневий зріст з часу об’єднання Німеччини в 1990-му році. Багато німецьких політиків розцінили ці дані як свідчення ефективності реформ, що проводяться в цій країні. В той самий час експерти німецького Інституту економічних досліджень заявили, що не очікують значного оздоровлення кон’юнктури в Німеччині до 2007-го року. На даний момент кількість осіб, що шукають роботу у ФРН, становить 4 млн. 606 тис. - це більше ніж 11 відсотків працездатного населення країни.