БЮЛЕТЕНЬ ОСНОВНІ Торговельно-економічні події (По країнах перебування торговельно-економічних місій При дипломатичних представництвах за кордоном) КИЇВ-2005

Зокрема, у грудні 2004 парламентом затверджено відповідну програму розвитку (т. зв. „Закон з Розвитку”), яка має за мету залучення до грецької економіки нових іноземних інвестицій та передбачає широке коло податкових пільг та субсидій. Міністр економіки та фінансів Греції Гіоргос Алогоскуфіс повідомив, що у наступному році на реалізацію згаданої програми планується витрати 500 млн євро з державного бюджету країни та коштів ЄС. Зазначена програма також передбачає побудову нових об’єктів інфраструктури в галузях транспорту та сільського господарства, особливо – у віддалених від великих міст районах Греції. У той же час, підприємствам, які будуть задіяні у цьому будівництві, планується надати державні субсидії в обсязі до 55% від обсягу відповідних інвестицій та повністю звільнити від сплати податків. Також буде можливим відшкодування до 50% витрат таких підприємств на оплату праці своїх робітників. Окрім цього, програма передбачає деякі заходи з державної підтримки готельного господарства та скорочення бюрократичних процедур для інвесторів, що звертаються по державну допомогу для реалізації своїх проектів. При цьому від інвесторів вимагається участь власними коштами у проекті в обсязі не меньше ніж 25% від вартості проекту (до цього – 40%). Одночасно програма вводить обмеження з підтримки державою інвестицій грецьких компаній закордон, якщо такі інвестиції зашкоджують зростанню внутрішнього виробництва в Греції.

В останні дні звітнього періоду Комісіонер з Економічних та Монетарних питань Жоакін Алмунья рекомендував Європейській Комісії надіслати уряду Греції попереджувального листа у зв'язку з поданням неправдивої інформації стосовно стану бюджетної дісциплини в країні у період з 1997 до 2003 років. Надсилання такого листа, яке очікується найближчим часом, стане першою стадією процедури, яка застосовується до країн-членів ЄС, чий дефіцит держбюджету перевищує встановлену межу у 3% від ВВП, і яка передбачає можливе спрямування справи до Європейського Юридичного Суду.

Довідково: після ревізії стану державних фінансів у 2003 році статистична служба Європейського Союзу Євростат прийшла до висновку, що Греція не дотримувалась правила максимального розміру дефіциту держбюджету у 3% від ВВП впродовж 6 років поспіль, включаючи 1999-й – рік, передуючий вступу країни до ЄС. Зараз дефіцит грецького держбюджету оцінюється Євростатом як 5,3% від ВВП країни.

Одночасно міністр економіки та фінансів Греції Георгос Алогоскуфіс висловив впевненість, що Європейська Комісія не буде поспішати з направленням справи до суду, враховуючи, перш за все плутанину з неспівпаданням методів підрахунку фінансових показників в Греціїї на період до вступу до ЄС та методів, що застосовувались Євростатом у 2003 році. Враховуючи сучасний стан економіки країни, Рада Міністрів економіки та фінасів ЄС (Екофін), скоріш за все, впродовж перших двох місяців 2005 року надасть Греції додатковий час для приведення розміру дефіциту держбюджету до нормативного розміру.

Одночасно фахівці зазначають, що дотримання країною фінансових нормативів ЄС не вирішить головних проблем грецької економіки: слабкої конкурентоспроможності грецьких товарів та низького обсягу експорту.

Одночасно провідні світові кредитні агентства впевнені, що темпи росту ВВП країни у 2005 році будуть найнижчими починаючи з 1993 року та погіршили оцінку перспектив економіки країни (листи ТЕМ до Мінекономіки від 01.10.04 № 01-03/254 та від 03.11.04 №01-03/307). На думку фахівців, уряд має вжити негайних заходів, щоб запобігти переростанню короткострокового уповільнення економічного розвитку у довготривалий економічний спад.

Загальне погіршення стану економіки країни може призвести до зниження показників загального товарообігу між Україною та Грецькою Республікою. З метою збереження та збільшення товарообігу між країнами ТЕМ вважає за доцільне активізувати інформаційну роботу, направлену на пропагування привабливості продукції українських виробників, організовувати бізнес-семінари і зустрічі українських виробників з грецькими імпортерами, проводити презентації українських підприємств з залученням можливостей ТПП України і Греції, тощо.

Довідково: рівень інфляції у грудні 2004 р. у відношенні до грудня 2003 року становив 3.1%.

< >Албанська Республіка

< >Наприкінці звітнього періоду Албанський центр міжнародної торгівлі (АСІТ) оприлюднив свій прогноз стосовно подальшого розвитку албанської економіки у 2005 році. Спеціалісти центру вважають, що 2005 рік буде складним для країни. Зокерема, на економіку країни негативно впливатиме скорочення рівня споживання. Одночасно, протягом року буде спостерігатись продовження тенденції збільшення інвестиційних надходжень до економіки, як і передбачено бюджетом країни.

За словами прес-секретаря Прем'єр-міністра країни Алдрен Даліпі, албанський уряд повністю задоволений економічними показниками, досягнутими впродовж 2004 року. Серед основних досягнень уряду називаються сталий економічний розвиток, а також створення єдиної енергетичної мережі між Грецією, Македонією, Албанією та Чорногорією. Зокрема, Даліпі відзначив, що у 2004 році ВВП країни зріс на 6%, тобто на 3% більше за показника 2003 року. Серед основних завдань уряду на наступний рік, албанцький урядовець особливо відзначив проведення парламентських виборів та продовження курсу євроатлантичної інтеграції країни.

24 грудня 2004 р. представник Міжнародного валютного фонду в Албанії Жан-Питер Олтерс у своєму інтервью агенству Рейтерс зазначив, що високі темпи розвитку економіки Албанії у 2004 році викликані, перш за все її початковим станом та лібералізацією ринку, тобто за відсутності подальших реформ збереження таких показників економічного росту викликає сумнів. Добра погода протягом 2004 року вплинула на добрий врожай, зменьшила потребу у імпорті електроенергії і, таким чином, покращила стан торговельного балансу Албанії та зменьшила попит на іноземну валюту. До того ж, високі обсяги іноземної валюти були отримані економікою країни за рахунок грошових переказів албанських будівельників, зайнятих на будівництві олімпійських об'єктів в Греції. Оскільки таких факторів економічного зростання в 2005 році не передбачається, на думку фінансиста, для подальшого покращення економічного стану країни реформ потребують її податкова та митна сфери. Також необхідною є демонополізації ринку телекомунікацій країни. Так, єдина та державна телекомунікаційна компанія Албтелеком вже декілька років знаходиться у процесі приватизації, який не може бути завершено через занадто велику запропоновану ціну. Жан-Питер Олтерс також зазначив, що за оцінками фонду у 2003 році прямі іноземні інвестиції в албанську економіку склали 178 млн. дол. США, у той час як у 2002 році вони складали лише 135 млн. дол. США. Проте лише за першу половину 2004 року прямі іноземні інвестиції в Албанію склали 211 млн. дол. США.

У той же час станом на кінець 2004 року в країні значно підвищились темпи інфляції. Якщо в березні 2004 року інфляція складала лише 1,4%, то у грудні вона досягла критичної встановленої центробанком Албанії позначки у 4%. За даними албанської статистичної служби INSTAT згадане зростання інфляції було переважно викликано зростанням тарифів на електроенергію та телефоний зв'язок. Протягом року ціни на таку групу товарів як їжа та безалкогольні напої зросли на 0,4%, на фрукти – 13,3%, на алкогольні напої та тютюн – на 0,3%. Одночасно ціни на овочі та картоплю знизились на 2,4%, на хліб та крупу – на 2,6%, на рибу – на 3,1%, на одяг та взуття – на 1,1%. У звязку з прогресуючою інфляцією, уряд планує підвищити з квітня 2005 року зарплату на 3,4%, після чого мінімальна зарплата в країні підвищиться з 10 тис. 400 лек до 10 тис. 700 лек. З липня 2005 року планується підвищити пенсії: на 10% - для мешканців міст та на 20% - для селян.

Фінський Європейський Комісіонер з питань промисловості Оллі Рен, який з 1 листопада відповідатиме за питання розширення ЄС, коментуючи стан підготовки Албанії до підписання Угоди про стабілізацію та асоціацію, висловився щодо повільного реформування країни та необхідності прискорення проведення реформ щодо свободи слова, боротьби з організованою злочинністю та корупцією. На думку європейського урядовця, лише за умови негайного проведення реформ, Албанія та Македонія можуть увійти до стадії переговорів про вступ до ЄС до 2009 року. Оллі Рен додав, що вже у жовтні мають відбутись політичні та технічні переговори Албанії з ЄС з приводу євроантлантичної інтеграції країни, і починаючи з випадку Хорватії такі переговори з країнами-кандидатами на вступ до ЄС будуть все важчими та більш тривалими. Одночасно європейський урядовець пообіцяв подальшу фінансову підтримку Албанії з боку ЄС.

У 2005 році в албанською податковою адміністрацією планується знизити податковий тиск на малі підприємства (у середньому – на 20 тис. лек у розрахунку на одну компанію). Таке зниження податків для малих підприємств передбачено у фіскальному пакеті на 2005 рік.

За даними албанської статистичної служби INSTAT обсяги імпорту товарів в Албанію з сусідньої Греції останніми роками стало скорочуються. Зокрема з 2001 по 2003 роки такий обсяг скоротився на 40 млн. і склав 429 млн. євро. Після Італії Греція залишається найбільшим торговельним партнером Албанії і її частка в албанському загальному зовнішньому товарообігу стало складає не нижче 20%.

ІNSTAT також повідомив, що впродовж 2004 року Косово залишалось єдиним у світі ринком для експорту албанських м'ясних продуктів (19.5 тон). Незважаючи на укладену угоду про вільну торгівлю між Албанією та Косово, на ринку країни переважали м'ясні продукти зі Словенії, Угорщини та Боснії. Албанські товари залишаються неконкуретоспроможними на європейському ринку. Так, станом на кінець 2004 року лише 7 підприємств Албанії мали європейський сертифікат якості ISO 9000 і могли експортувати свою продукції до ЄС. Одночасно продовж року імпорт нафтопродуктів до Албанії скоротився на 16 тис. тон, що пов'язано з подорожченням нафти на світових ринках. За даними міністерства фінансів Албанії обсяги експорту сільськогосподарської продукції впродовж 2004 року суттєво знизились і склали лише 91% від свого обсягу за 1 півріччя 2003 року. Неприємна тенденція спостерігалась і для албанських рибних продуктів та худоби, експорт яких протягом року скоротився відповідно на 16% та 37%.

Албанське державне агенство з приватизації повідомило, що протягом 2004 року в країні було приватизовано 267 державних та комунальних підприємств та організацій, а доход держбюджету від їх продажу (або від продажу частки акцій, якими володіла держава в таких підприємствах) склав 4,7 млн. євро.

Всесвітній Економічний Форум оприлюднив список 100 країн світу, найкращих за значенням індексу роста конкурентоспроможності. Серед країн Південно-балканського регіону перше місце посіла Греція (35 місце у 2003 році та 37 - у 2004 р.), далі – Кіпр (38 місце у 2004 році), Болгарія (59), Хорватія (61), Румунія (63), остання серед країн-кандидатів на вступ до ЄС – Туреччина (66 місце у 2004 р.), СіЧ (77), Боснія (81), Македонія (84), а Албанія навіть не потрапила до рейтингу.

Держбюджет країни у грудні було прийнято парламентом, але зі значними поправками до його проекту, який було підготовлно урядом. Зокрема, депутати вирішили не застосовувати ПДВ для малих підприємств у 2005 році, а також відмовились звільнити у 2005 році від ПДВ будівельні підприємства (розгляд цього питання вирішено перенести на 2006 рік).Ставка ПДВ для виробничих та торговельних компаній складатиме 3-4%, а для приватних нотаріусів, юристів та лікарів – 4-5%. Також, починаючи з вересня 2005 року всі сільськогосподарські підприємства країни буде звільнено від сплати акцизів на споживання палива. Одночасно, у звязку з підготовкою до підписання у майбутньому угоди про вільну торгівлю з ЄС та планами вступу у ВТО, вирішено скасувати митні тарифи на паливо для селянських домів та теплиць.

У 2005 році передбачається скоротити розмір дефіциту держбюджету до 4,9% від ВВП, у той час як у 2004 році передбачалось досягти розміру дефіциту держбюджету у 5,4% від ВВП.

Представник Світового банку в Албанії Надір Мохаммед позитивно висловився щодо держбюджету країни на 2005 рік, зазначивши, що такий фінансовий план держави сприятиме подальшому розвитку економіки. Впродовж останніх 14 років ВВП країни зростав у середньому на 6%, що є одним з найбільших показників у Південно-східній Європі.

На початку грудня було оголошено деякі дані щодо виконання держбюджету Албанії на 2004 рік протягом його трьох перших кварталів. Так, одночасно спостерігалось як збільшення доходів держбюджету, так і збільшення його видатків та розміру дефіциту. Приблизно 91% доходів бюджету було зібрано албанськими податківцями та митниками. Так, податків та митних зборів за 9 міс. 2004 р. було отримано на суму 132,5 млрд. лек. За даними Банку Албанії загальні доходи держбюджету за 9 міс. 2004 року на 10% перевищили їх розмір у відповідному періоді попереднього року. Одночасно, видатки держбюджету за 9 міс 2004 року складали 131,5 млрд. лек і більшість з них припадало на потреби державних установ, а решту було спрямовано на державні інвестиції (лише 63% від суми запланованих на цей період держінвестицій). Дефіцит держбюджету склав 18,9 млрд. лек і фінансувався переважно за рахунок внутрішніх джерел.

Таким чином:

Рік	2003	2004	2005 (прогноз)
Загальні доходи (млрд. лек)	167.225	185.164	204.309
Загальні витрати (млрд. лек)	201.153	220.105	246.666
Дефіцит держбюджету (млрд. лек)	33.928	45.804	42.157

Довідково: Рівень інфляції у грудні 2004 р. у відношенні до грудня 2003 року становив 4%. Обмінний курс лека до американського долару 31.12.04 становив 92.2-92.7 лек/дол.

< >Румунія

< >< >Про вибори Президента Румунії та склад нового уряду

У другому турі президентських виборів, який відбувся в Румунії 12 грудня 2004 року, перемогу одержав лідер опозиційної коаліції Траян Бесеску. Новий Президент Румунії, який до цього часу очолював Демократичну партію (ДП), запропонував Парламенту Румунії розглянути кандидатуру Келіна Попеску Терічану (Національна Ліберальна Партія (НЛП), яка входить до складу Демократичного аліансу з ДП) на посаду прем’єр-міністра.

Після проходження відповідних процедур 29 грудня 2004 року склав присягу Прем’єр-міністр Румунії Калін Попеску Терічяну (Націонал-Ліберальна партія), а також члени нового уряду, який було остаточно сформовано після завершення консультацій з представниками ДП, Гуманістичної Партії Румунії (ГПР) та Демократичного Союзу Угорців Румунії (ДСУР).

Таким чином, уряд К. П.Терічяну, складеться з трьох віце-прем’єрів, 16 міністрів та 5 міністрів-делегатів з окремих питань. Економічний блок очолюватимуть:

Адріян Відяну – ДП – держміністр (віце-прем’єр) без портфеля з економічних питань;

Георге Копос – ГПР - держміністр (віце-прем’єр) без портфеля з питань координації діяльності в сфері малого і середнього бізнесу;

Іонуц Попеску – НЛП – міністр фінансів;

Міхай Резван Унгуряну (відтепер НЛП, раніше подавався як незалежний) – міністр закордонних справ;

Кодруц Сереш – ГПР – міністр економіки;

Юліу Вінклер – ДСУР – міністр-делегат з питань торгівлі.

Про рівень інфляції в Румунії

За даними Національного інституту статистики Румунії у листопаді 2004 року рівень інфляції в Румунії становив 0,6%, таким чином в січні-листопаді 2004 року рівень інфляції досяг рівня 8,6%.

В перше інфляція за один рік (період: грудень 2003 року – листопад 2004 року) обраховується однією цифрою (менше 10%) і становила 9,9%.

На початку року Уряд Румунії прогнозував інфляцію на рівні 9%, в той же час Національний банк Румунії вважає, що рівень інфляції у 2004 року буде становити 9,4%, але не перевищить 10%.

Про макроекономічну стабільність Румунії

Макроекономічна стабільність, яка забезпечена в Румунії, характеризується наступними показниками. За 10 місяців 2004 року, порівняно з аналогічним періодом 2003 року, зросли: обсяг виробництва промислової продукції – на 4,2%, в тому числі переробної галузі промисловості – на 5,1%, обсяг роздрібної торгівлі – на 12,5%, послуг для населення – 14,2%, обсяг експорту продукції – на 20,8%, обсяг імпорту – на 21,4%, при цьому дефіцит зовнішньоторговельного балансу склав 5,3 млрд. євро, обсяг іноземних інвестицій збільшився - на 61% і склав 1,3 млрд. євро. Станом на 1 грудня 2004 року інфляція становила 8,6%, а офіційний рівень безробіття, який був зареєстрований в жовтні, становив 6,1%. Обсяг ВВП за 9 місяців 2004 року зріс на 8,1%, порівняно з аналогічним періодом 2003 року.

Слід відзначити, також, здобутки Румунії на шляху інтеграції в ЄС. Після отримання статусу країни з ринковою економікою від Європейської Комісії були, також, досягнуті домовленості про технічне закриття переговорів, а також, про укладення на початку 2005 року угоди щодо вступу Румунії до ЄС в 2007 році.

Про торговельно-економічне співробітництво між Україною та Румунією

За даними Національного інституту статистики Румунії, загальний обсяг товарообігу між Україною і Румунією у січні-жовтні 2004 року склав 796,6 млн. дол. США, що на 57,6% більше у порівнянні з аналогічним періодом 2003 року. Обсяг експорту з України до Румунії за січень-жовтень 2004 року зріс на 63,2% у порівнянні з аналогічним періодом 2003 року і становив 734,6 млн. дол. США. Імпорт збільшився на 12,2% відповідно і становив 62,0 млн. дол. США. Позитивне сальдо у зовнішній торгівлі України з Румунією за січень-жовтень 2004 року склало 672,6 млн. дол. США і збільшилось у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 277,6 млн. дол. США (70,3%).

Основними позиціями українського експорту до Румунії були: кокс та напівкокс, мазут, залізна руда та залізорудні концентрати, напівфабрикати із заліза та нелегованої сталі, дизельне паливо, феросплави, вугілля, манганова руда, злитки з легованої сталі, шифер, хімічні товари, зерно тощо.

Основними позиціями румунського експорту до України були: автомобілі, меблі, машини та комплектуючі частини до них, хімічні та фармацевтичні товари, взуття, тканини, деревина, пластмас та вироби з нього тощо.

< >< >< >Словацька Республіка

У 2004 р. Уряд Словацької Республіки продовжував послідовно здійснювати радикальні економічні та соціальні реформи, підтверджуючи імідж країни з найбільш сприятливим інвестиційним середовищем у світі.

На покращання умов підприємництва в СР та їх позитивну оцінку вплинули реформи ринку праці, податкової та пенсійної системи, системи охорони здоров’я, а також нова система формування бюджету. Економічна політика Уряду СР позитивно сприймається як словацькими, так і іноземними інвесторами.

У більшості галузей економіки спостерігається зростання продуктивності праці. Позитивний вплив справляє збільшення прямих іноземних інвестицій (про це ж свідчить і рішення південнокорейського концерну “Hyundai-Kia” про будівництво на території Словаччини заводу по виробництву автомобілів), зменшення податкового тягаря, поступове оздоровлення фінансово-банківської системи країни (Міністерство фінансів СР підготовило проект оздоровлення банківської системи у співпраці з Світовим Банком, який виділив кредит у сумі 200 млн. євро) та зниження кредитних ставок. Так, протягом трьох кварталів 2004 р. НБС чотири рази зменшував основні ставки, що в цілому склало 2 %.

За прогнозами Міністерства фінансів СР, передбачається, що в наступних роках розвиток економіки країни може бути наступним:

Показники в процентах	2004 р.	2005 р.	2006 р.
Зростання ВВП, %	5,0	4,5	5,1
Інфляція	7,8	3,3	2,8
Зростання зайнятості	0,0	0,6	0,6
Зростання продуктивності праці	5,0	3,8	4,4
Дефіцит бюджету у % до ВВП	3,8	3,4	2,9

Якщо в 2003 році економіка СР могла завдячувати за зростання виключно своєму експорту, 2004 року загальна картина змінилася. Всупереч подорожчанню енергії та очікуваному зниженню життєвого рівня населення з початку 2004 року зростання економіки виразно проявилося завдяки її внутрішнім чинникам (попит населення, суспільних інституцій та фірм). Експорт лише встигав дещо компенсувати виразне збільшення імпорту, який, зростав завдяки надходженню іноземних інвестицій.

На початку грудня 2004 року парламент країни ухвалив державний бюджет СР на 2005 рік. Головний фінансовий документ країни передбачає доходи на рівні 257,325 млрд. СК (близько 7,8 млрд. дол. США), а видатки - у розмірі 318,900 млрд. СК (близько 9,7 млрд. дол. США). Дефіцит державного бюджету становитиме 61,5 млрд. СК. (близько 1,9 млрд. дол. США) або 3,4 % прогнозованого ВВП країни без видатків на пенсійну реформу.

При підготовці бюджету Міністерство фінансів СР виходило з наступних прогнозних показників соціально-економічного розвитку країни в 2005 році: зростання ВВП - на рівні 4,5 %, середньорічний рівень інфляції становитиме 3,3 %, рівень безробіття - на рівні 14,4 %.

Ухвалений бюджет вперше було складено з перспективою на три роки (2005-2007 р. р.). Виконання бюджету на 2005 рік є зобов’язуючим, в подальших роках діє принцип, за яким зміни в бюджеті можна робити лише з огляду на відповідні аргументи у виняткових випадках або після перегляду макроекономічних показників. Крім того, було використано методику розподілу, згідно з якою кошти не виділятимуться на статті без конкретного визначення щодо їх використання, при цьому відомства повинні чітко визначити, на що вони витрачатимуть кошти.

Прийнятий держбюджет на 2005 рік передбачає виділення значних коштів на активну політику на ринку праці, освіту, охорону здоров’я та будівництво транспортної інфраструктури, що засвідчило про серйозну увагу уряду до соціальних проблем країни й розуміння того, що подальше економічне зростання залежатиме від успішності реалізації реформи освіти.

За січень-вересень 2004 р. середній рівень безробіття в країні становив 14,55%. Уряд намагається вирішувати проблему безробіття (за показником якого СР належить до країн ЄС з найвищим рівнем безробіття) залученням іноземних інвестицій. Так протягом січня-вересня 2004 року державне агентство SARIO з питань розвитку, інвестицій і торгівлі опрацювало разом з Міністерством економіки СР 20 інвестиційних проектів обсягом у 1,75 млрд. євро, реалізація яких передбачає створення 8 500 робочих місць.

Кількість працюючих в господарстві країни протягом січня-вересня 2004 року порівняно з аналогічним періодом минулого року майже не змінилася. У третьому кварталі 2004 року зайнятих осіб було 2 200 тис., що становило на 14 тис. більше, ніж в третьому кварталі минулого року і найбільшу їх кількість, починаючи з 1998 року.

За даними Управління статистики Словацької Республіки, загальний зовнішньоторговельний обіг (ЗТО) між Словаччиною та іншими країнами світу за січень – серпень 2004 р. склав 35 787,3 млн. дол. США, що на 29 відсотків більше, ніж за відповідний період минулого року. Імпорт за перші 8 місяців 2004 р. склав 18 277 млн. дол. США, експорт – 17 510,3 млн. дол. США.

З країнами ЄС товарообіг Словаччини за січень – серпень 2004 р. склав 28 289,8 млн. дол. США. Причому імпорт за цей період з країн ЄС до СР склав 13 528,3 млн. дол. США і 74% в структурі всього імпорту СР, експорт – 14 761,4 млн. дол. США та 84,3% в структурі всього експорту СР, позитивне для Словаччини сальдо - 1 233,1 млн. дол. США.

ЗТО Словаччини з країнами ОЕСР склав за перші 8 місяців 2004 р. 30 238 млн. дол. США, позитивне для СР сальдо – 1 892,2 млн. дол. США.

Імпорт з країн ОЕСР склав 14 172,9 млн. дол. США і 77,6% в структурі всього імпорту, експорт - 16 065,1 млн. дол. США і 91,7% в структурі всього словацького експорту.

На Європейський континент в цілому припадає 84,5% імпорту до Словаччини та 90,1% словацького експорту.

З найкрупнішим зовнішньоекономічним партнером СР – Німеччиною ЗТО за січень – серпень 2004 р. склав 9 769,4 млн. дол. США, причому імпорт до СР становив 4 509,1 млн. дол. США, що склало 24,7% в структурі всього імпорту, експорт словацьких товарів до Німеччини – 5 260,3 млн. дол. США, що склало 30,0% всього словацького експорту. Позитивне для Словаччини сальдо у торгівлі з Німеччиною за цей період склало 751,2 млн. дол. США.

Другим найзначнішим партнером СР у зовнішньоторговельному обігу є Чеська Республіка, обсяги ЗТО з якою склали 4 739,7 млн. дол. США. Імпорт з ЧР за січень – серпень ц. р. склав 2 465,8 млн. дол. США, що становило 13,5% в структурі всього словацького імпорту, експорт – 2 273,9 млн. дол. США, що займало 13,0% структури всього експорту. Негативне для СР сальдо за цей період склало 191,9 млн. дол. США.

Третю позицію у обсягах зовнішньоторговельного обігу з Словаччиною за перші 8 місяців 2004 р. зайняла Італія – 2 163 млн. дол. США, причому імпорт з Італії склав 1 073,7 млн. дол. США, що склало 5,9% всього імпорту СР, експорт – 1 089,3 млн. дол. США, що в свою чергу складало 6,2% всього словацького експорту. Позитивне для СР сальдо ЗТО склало 15,6 млн. дол. США.

Значний був за період січня – серпня п. р. обсяг ЗТО з найближчим західним сусідом - Австрією – 2 141,3 млн. дол. США, обсяги імпорту з якої склали 805,1 млн. дол. США (4,4% структури всього імпорту), обсяги словацького експорту до Австрії - 1 336,2 (7,6% всього експорту). Позитивне для Словаччини сальдо - 531,1 млн. дол. США.

З своїм північним сусідом - Польщею за 8 місяців 2004 р. ЗТО склав 1 638,8 млн. дол. США, причому обсяги імпорту склали 733,1 млн. дол. США, що становило 4% в структурі всього імпорту, обсяги словацького експорту склали 905,6 млн. дол. США, що становило 5,2% в структурі всього експорту. Позитивне для СР сальдо склало 172,5 млн. дол. США.

З Францією обсяги ЗТО за 8 місяців ц. р. склали 1 308,1 млн. дол. США, причому обсяги імпорту склали 682,9 млн. дол. США, що становило 3,7% в структурі всього імпорту, обсяги експорту склали 625,2 млн. дол. США, що становило 3,6% в структурі всього словацького експорту. Негативне для Словаччини сальдо склало 57,7 млн. дол. США.

З своїм південним сусідом - Угорщиною обсяги ЗТО за січень – серпень 2004 р. склали 1 465,1 млн. дол. США, причому обсяги імпорту склали 619,6 млн. дол. США, що склало 3,4% в структурі всього імпорту, обсяги експорту склали 845,5 млн. дол. США, що склало 4,8% в структурі всього словацького експорту.

З Російською Федерацією обсяги ЗТО склали за 8 місяців п. р. 1 924,8 млн. дол. США, причому імпорт (в основному, енергоносії) становив 1 720,6 млн. дол. США, що склало 9,4% в структурі всього імпорту, а експорт словацьких товарів до РФ склав 204,2 млн. дол. США, що становило 1,2% в структурі всього словацького експорту. З РФ у Словаччини найбільше негативне сальдо – 1 516,4 млн. дол. США, пов’язане з імпортом енергоносіїв.

З Китаєм обсяги ЗТО за січень – серпень 2004 р. склали 505,2 млн. дол. США, причому імпорт склав 444,5 млн. дол. США, що становило 2,4% всього імпорту, а експорт – 60,7 млн. дол. США, що становило 0,3% в структурі всього словацького експорту. Негативне для Словаччини сальдо ЗТО за цей період склало 383,8 млн. дол. США.

Газета „Господарські новини” 14 грудня 2004р. стаття „Середина Європи з неохотою відслідковує експансію російських фірм”.

В статті повідомляється, що при зростаючому торговельному балансі і розширенні енергетичної промисловості, Росія приречена на інвестиції в країнах Середньої Європи, що пов’язано з малою віддаленістю, великим позитивним торговельним сальдо з країнами СЄ, швидким ростом економік цих країн. Однак, відзначає автор, прибалтійські країни, Польща, Чехія, Угорщина і Словаччина пам’ятають історичний досвід та побоюються збільшення політичного впливу Кремля. Водночас, „старі” члени ЄС, як і США, вважають Росію за довгочасного стратегічного партнера, зазначається в статті та, як приклад, приводиться факт купівлі у 2003р. „Брітіш петролеум” за 6 млрд. дол. США половини нафтової компанії ТНК.

В статті наводиться інформація про допомогу Я. Кульцзика – найбагатшої людини Польщі – російському Лукойлу при приватизації Гданського нафтопереробного заводу. Тісні зв’язки між російською владою та керівництвом нафтогазового сектору РФ викликають занепокоєння урядів Середньої Європи, зазначає автор. Юкос, який викликав їх довіру, недалекий від краху, а „Газпром” втрутився до всіх секторів економіки, включаючи нафтовий, вважає автор.

Словацька влада вже оголосила про свій намір відкупити 49% пакет акцій „Транспетролу”, який належав „Юкосу”, відзначається в статті.

„Повернення” у власність Словаччини 49% пакету акцій „Транспетролу” буде вигідним для України, так як появиться можливість вирішувати проблему перекачки каспійської нафти з одним власником. Водночас, імовірність продажі акцій від „Юкосу” неросійським фірмам чи іншій державі дуже мала.

„Господарські новини” 20.12.04. Стаття „Виступили проти бачення старої Європи”.

Перевід виробничих підприємств з 15 старих членських країн Європейського Союзу до 10 нових і Болгарії та Румунії не подобається старим країнам унії. Це випливає з матеріалу, який підготовив і минулого тижня почав обговорювати Європейський економічний і соціальний комітет. Згідно з аналізом комісії, „п’ятнадцятка” повинна б запобігти наслідкам дислокації підприємств в рамках ЄС – 25. По крайній мірі, унія мала б фінансувати і підтримувати тільки новостворені підприємства, які створюють нову продукцію, а не ті, які лише переносять існуюче виробництво або послуги з інших країн в рамках унії. Автор відзначає, що під час дискусії, представники старих членських країн навіть пропонували зупинити фінансування з євро фондів для країн, які приймають підприємства з старих членських країн унії.

Повідомлення комісії вимагає зосередити зусилля на вирівнювання різниці в умовах виробництва взагалі, зокрема, у виробничих витратах міх східною і західною Європою. Констатується, що країни середньої і східної Європи пропонують вигідніші податкові режими і сприятливіші ціни на енергію, крім того, витрати на оплату праці і енергетику є набагато нижчими по причині обмеженої участі працівників. В цих країнах їх приваблюють нижчі витрати на працю, дешевші поставки, менш строгі правила, податкові пільги і знижки, асиметричні допоміжні заходи.

Згідно з аналізом, найбільше передислокація торкнеться таких секторів: текстильного, швейного, автомобільної промисловості, інформаційних і комунікаційних технологій. Перенос підприємств торкнеться старих країн ЄС, згідно з аналізом, із-за втрати конкурентноздатності і вищих зарплат та строгіших ментальних норм. Наслідком би було те, що в зусиллі конкурувати з компаніями з низькими витратами, були б змушені інвестувати щораз менше досліджень.

Основним наслідком є втрата робочих місць і погіршення робочих можливостей для постійно зростаючої кількості зайнятих в окремих регіонах і секторах. Держави були б змушені виділяти більшу частину свого бюджету на соціальні витрати, - зазначається в статті.

Коли ж комісія не бачить шансів урівноважити вигоди виробництва в середній та східній Європі, вважає за найважливіший висновок свого аналізу направленість на постійне підвищення конкурентноздатності через продовження інновацій в 15 старих країнах унії.

• Вперёд >