Сегодня: 27 | 07 | 2021

БЮЛЕТЕНЬ ОСНОВНІ Торговельно-економічні події (По країнах перебування торговельно-економічних місій При дипломатичних представництвах за кордоном) КИЇВ-2005

5 грудня газета “Хюррієт” навела оцінки керівників турецьких бізнесових компаній щодо їхньої діяльності в умовах політичної кризи в Україні, яка виникла після другого туру виборів Президента України.

Зокрема, керівництво турецької холдингової компанії “Енержі Япи” зауважило, що затягування питання з обранням Президента України негативно впливає на котирування цінних паперів турецьких холдингових компаній “Коч”, “Тюрксель”, Ев’яп”, “Айгаз” та “Ефес”, які активно працюють на українському ринку.

У статті головна увага була приділена до необхідності реалізації мостових проектів через р. Дніпро турецькою холдинговою компанією “Енержі Япи”, яка для цього отримала в кредит 610 млн. дол. від японського банку “Japon IHI”. При цьому наголошувалося, що відповідні домовленості між сторонами, а також гарантії українського уряду були підтверджені у березні 2004 р. під час перебування в Україні урядової делегації на чолі з Державним міністром Туреччини К. Тюзменом.

У цьому контексті були наведені висловлювання одного з директорів компанії “Енержі Япи” К. Єдіча, головним змістом яких є рішення турецької сторони призупинити реалізацію мостових проектів до врегулювання політичної кризи в Україні. “Зараз не можна сказати, що принесе політичне врегулювання. Звичайно, природнім є те, що всі зараз перебувають в очікуванні. Однак, з огляду на те, що загалом економічна активність призупинена, ситуація в Україні вимагає якомога скорішого політичного вирішення”, - підкреслив К. Єдіч.

З посиланням на оцінки інших турецьких бізнесменів, у статті зазначалося, що деякі турецькі компанії, які, функціонують в Україні, передусім, в галузі харчової промисловості продовжують свою діяльність, незважаючи на політичну кризу. Зокрема, українсько-турецька кондитерська фабрика “Віта”, яка забезпечує 350 робочих місць в Україні, не припинила своє виробництво. Генеральний директор цього українсько-турецького СП Дж. Чакироглу висловив побажання скорішого виходу України з кризи.

Разом з тим, завважувалося, що найбільшу стурбованість з приводу політичної кризи в Україні висловлюють турецькі компанії, які співпрацюють на українському ринку разом з російськими партнерами. Головною проблемою, яка може негативно вплинути на їхню діяльність, вони вбачають можливу кризу кредитно-банківської системи в Україні.

Як висновок, у статті підкреслювалося, що загалом представники турецьких ділових кіл не схильні особливо драматизувати ситуацію, що складається в Україні в результаті президентських виборів, і висловлюють побажання якомога швидшого виходу з кризи з метою подальшого розвитку українсько-турецького економічного співробітництва.

6 грудня відбулася зустріч співробітників Посольства України в Туреччині з Генеральним секретарем Ділової ради ЧЕС Костасом Мансманідісом (довідка про Ділову раду ЧЕС додається).

Під час цієї зустрічі К. Масманідіс особливо наголосив, що він особисто віддає пріоритет залученню інвестицій саме до України, оскільки, на його думку, Україна має переваги у порівнянні з Росією та іншими країнами СНД. Це пояснюється не лише значними запасами корисних копалин та чорноземів в Україні, але й її величезним індустріальним та інтелектуальним потенціалом, проведеними реформами та стабільним розвитком української економіки, який спостерігається на протязі останніх п’яти років.

Крім того, він навів висловлювання одного з представників МВФ в Україні (яке він повністю поділяє) щодо того, що з урахуванням проведених в Україні реформ та набраних нею темпів розвитку економіки тепер вже не дуже важливо для майбутнього, хто стане президентом України, оскільки у будь-якому разі ця країна вже обрала свій курс і розвиватиметься по шляху демократії та вільного ринку.

Серед проблем, які є у роботі Ділової ради, К. Масманідіс назвав нестачу коштів, оскільки на сьогодні лише Туреччина та Греція підтримують її бюджет. Крім того, на його думку, відкликання Євгенія Козія із складу апарату Ділової ради ЧЕС було помилковим кроком України, оскільки ослабило діяльність Ради, особливо щодо розвитку співробітництва у сфері транспорту.

На завершення зустрічі було обговорено можливості щодо залучення Ділової ради ЧЕС до підготовки та проведення в Ялті (березень 2005 р.) Третьої міжнародної конференції на тему: “Ділові можливості Чорноморського регіону”. К. Масманідіс висловив готовність взяти участь у підготовці до цієї Конференції, але попросив якомога швидше надіслати йому більш повну інформацію стосовно заходу.

7 грудня в Посольстві України відбулася презентація економіки України у якій взяли участь представники 35 турецьких компаній, які мають намір вести бізнес в Україні у сфері будівництва, енергетики та зв’язку. На презентації виступив Керівник ТЕМ у складі Посольства М. К.Мусієнко, Генеральний секретар Ділової ради ЧЕС Костас Мансманідіс, співголова турецько-української ділової ради Сефа Гйомденіз. Під час презентації були надані відповіді на різноманітні запитання турецьких бізнесменів, їм роздавалися інформаційні матеріали турецькою та англійською мовами щодо України та її інвестиційного іміджу, компакт-диски стосовно інвестиційних проектів, законодавства, експортерів та імпортерів України тощо.

14 грудня на запрошення окремих турецьких компаній було проведено повторну презентацію економіки України в готелі “Акар” (Анкара), в якій взяли участь представники 25 турецьких компаній. На презентації виступили представники ТЕМ.

30 грудня МЗС Туреччини оприлюднило офіційну заяву щодо розвитку ситуації довкола виборів Президента України”, в якій було зазначено, що “Туреччина радо зустріла подолання напруги в Україні шляхом виважених конструктивних підходів і на засадах принципів демократії.

Проведення 26 грудня ц. р. переголосування другого туру виборів Президента, яке відбулося в атмосфері спокою, прозорості та у відповідності з міжнародними стандартами, Туреччина сприймає як позитивний крок на шляху подальшого зміцнення демократії та верховенства права в Україні.

Туреччина вірить, що стабільна і демократична Україна має велике значення з точки зору миру і безпеки в нашому регіоні, а також що Україна і в подальшому просуватиметься шляхом розважливого діалогу та політичного порозуміння на основі демократичних принципів.

Туреччина також вірить, що її відносини з Україною, які розвиваються в усіх сферах, в період нового керівництва отримають додатковий імпульс подальшого поглиблення і зроблять свій важливий внесок у справу миру та стабільності в нашому регіоні”.

Б) події, які мали вплив на розвиток торгівлі Туреччини

За підсумками Самміту Європейської Ради від 17 грудня ц. р. було оприлюднене рішення щодо початку переговорів стосовно вступу Туреччини до ЄС. Вони мають розпочатися 3 жовтня 2005 р. під час головування в Євросоюзі Великої Британії.

Часові рамки завершення переговорного процесу не визначені, оскільки фінансова перспектива ЄС на 2007-2013 рр. не передбачає витрат, пов'язаних із приведенням турецької економічної системи до стандартів ЄС. У зв’язку з цим найбільш реальним може бути вступ Туреччини до ЄС лише у 2015 році.

Серед критичних оцінок, які були наведені у турецьких ЗМІ, звертають на себе увагу ті, які стосуються наступних питань.

Так, ЄС залишає за собою право на запровадження різних заходів обмежуючого характеру щодо ТР у сфері сільського господарства, структурних фондів та вільного руху робочої сили.

Крім того, враховуючи, що населення ТР складає майже 71 млн. чол. (17-те місце у світі), то сьогодні вона має лише 28% від середнього рівня ЄС по виробництву ВВП на душу населення, що є одним із серйозних стримуючих факторів на шляху до ЄС (в 2003 р. в Туреччині цей показник складав 7,8 тис. дол., а в ЄС – 28,5 тис. дол.). Отже, враховуючи філософію ЄС щодо забезпечення новими членами такого ж рівня життя, який є в країнах ЄС, Європейському Союзу потрібно буде чимало допомогти, щоб підняти рівень ВВП Туреччини до середньоєвропейського.

Підраховано, що у разі вступу витрати ЄС на структурні реформи в ТР, включаючи сільське господарство, можуть скласти в 2015 р. від 9,5 до 16,6 млрд. євро, в той час як внесок самої ТР до загального бюджету може скласти лише 5,4 млрд. євро.

Однак, найбільш серйозні проблеми є у сільському господарстві, у якому зайнято приблизно 45% турецького населення. У зв’язку з цим практично неможливо, щоб ЄС зміг забезпечити їх субсидування на тому рівні, який він підтримує для своїх фермерів. Тим більше, що навіть за умови того, що сьогодні фермери ЄС складають лише 5% загального населення, витрати на їх підтримку складають найбільшу частку загального бюджету.

Складною проблемою залишається також перехід Туреччини на європейські стандарти безпеки тваринницьких продуктів. Окремі експерти вважають, що навіть якщо ТР стане членом ЄС в 2015 році, то для створення єдиного ринку тваринницьких продуктів потрібен буде ще додаткових час. Це пов’язано з тим, що поки що в Туреччині є дуже слабкий ветеринарний контроль, поширено ряд хвороб тощо.

Викликає стурбованість ЄС щодо посилення конкуренції на зерновому ринку, ринках овочів і фруктів, де Туреччина має значний потенціал.

Не менш важливим стримуючим фактором на шляху вступу ТР до ЄС є велика чисельність турецького населення, яке дорівнює десяти новим країнам ЄС. У зв’язку з цим противники прийняття ТР до ЄС висловлюють велику стурбованість тим, що значна кількість турецьких робітників (рівень безробіття в ТР складає 11%) заповнить європейські країни і створить нові проблеми у сфері зайнятості, особливо в тих, де рівень безробіття і без того високий.

В той же час, прибічники вступу ТР до ЄС вважають, що приплив молодої робочої турецької сили буде сприяти активізації виробництва в Європі, яка потерпає від старіння суспільства. Тим більше, що, наприклад, у Франції, де рівень безробіття сягає 10% є мільйони незаповнених робочих місць, особливо на будівництві, сфері громадського харчування та готельного господарства, оскільки французи вважають цю роботу малопрестижною.

Незважаючи на це, дуже ймовірно, що, враховуючи свої зобов’язання перед місцевими виборцями під час переговорів щодо вступу ТР до ЄС, уряди країн ЄС все-таки будуть виставляти додаткові вимоги та обмеження щодо пересування робочої сили.

Отже, можна прогнозувати, що залишаючи за собою право на запровадження різних заходів обмежуючого характеру щодо сфери турецького сільського господарства, структурних фондів та вільного руху робочої сили тощо, що автоматично буде приводити до затягування строків набуття Туреччиною членства в ЄС, Євросоюз фактично буде робити все, щоб уникнути додаткових фінансових витрат на забезпечення членства ТР в ЄС. У зв’язку з цим очікуваний у 2015 р. вступ Туреччини до ЄС може бути навіть перенесений на ще більш пізні строки.

У грудні турецькі ЗМІ активно обговорювали завершення підготовки до переходу країни з 1 січня 2005 р. на нову турецьку ліру. Як відомо, протягом останніх 30-ти років турецька ліра настільки знецінилася, що вже було запущено в обіг навіть купюри вартістю 20 000 000. Тепер нова деномінована турецька ліра вже позбавлена шести нулів, що, на думку Прем’єр-міністра Туреччини, стане основою не лише стабільного розвитку країни, але й збільшення довіри іноземних інвесторів.

Згідно з прийнятим рішенням старі і нові турецькі ліри будуть знаходитися у паралельному обігу до 1 січня 2006 року.

А З І Я

< >< >< >< >Республіка Індія

< >< >< >< >За показниками квітня-листопада 2004 – 2005 фінансового року зовнішньоторговельний оборот Індії з країнами світу склав 110,7 млрд. дол. США, збільшившись у порівнянні з аналогічним періодом 2003-2004 фін. року на 29,9 %, з них експорт склав 46,4 млрд. дол. США, збільшившись на 24,06 %, а імпорт збільшився на 34,52 % при сумі 64,3 млрд. дол. США.

Сальдо негативне - 17,9 млрд. дол. США.

Основні

Показники зовнішньої торгівлі Індії

(млрд. дол. США)

2000-

2001

2000-

2001

2001-

2002

2002-

2003

2003-2004

Квітень-листопад

2004-2005

Квітень - листопад

Товарообіг

95,3

95,3

98,499

111,086

85,2

110,7

Експорт

45,5

45,5

43,999

51,7

37,4

46,4

Імпорт

49,8

49,8

54,5

59,386

47,8

64,3

Сальдо

- 4,3

- 4,3

- 5,71

-7,685

- 10,4

- 17,9

Нафтовий імпорт збільшився у порівняні з аналогічним періодом минулого фін. року – на 55,79 % при сумі 19,9 млрд. дол. США (30,9 % загальної суми імпорту Індії у квітні-листопаді 2004 р.).

Найкрупніша індійська державна нафтопереробна корпорація Indian Oil Corporation (IOC), яка має річний торговельний оборот 6 млрд. дол. США з поставками бензину у Шрі-Ланку і Маврикій, розширює географію своєї діяльності. IOC прийняла участь у будівництві нафтопереробного підприємства в Нігерії; реконструкції нафтопереробного підприємства в Індонезії і має реальні можливості прийняти участь у розбудові двох нафтопереробних підприємств в Ірані у співробітництві з Китайською (“Sinopet”) і Корейською (“Daelim”) компаніями. Загальна сума двох іранських проектів 850 млн. дол. США.

Індійська компанія India’s OVL (ONGC Videsh Ltd. – зарубіжне представництво Oil and Natural Gas Corporation) створила спільне підприємство з Корейською компанією Daewoo International по видобутку природного газу в Мьянмі. Індійська і Корейська компанії підписали Меморандум про взаєморозуміння з погляду на перспективні (вже розвідані) запаси природного газу, які оцінюються у 4-6 трильйонів кубічних футів у офшорній зоні А-3 на Мьянмі. OVL вже приймає участь у спільних розробках родовищ з Росією, Китаєм і країнами Центральної Азії.

Корейський металургійний гігант Pohang Steel Company (POSCO) розглядає можливість своєї участі у будівництві металургійного заводу в індійському штаті Орісса, багатого на поклади залізної руди. POSCO підписала угоду про взаєморозуміння з урядом штату. Загальна вартість цього підприємства становить 8,4 млрд. дол. США, промислова потужність – 10 млн. тон металу на рік. При цьому, POSCO розраховує на підтримку уряду штату щодо розбудови інфраструктури транспортування готової продукції і руд. Штат Орісса має вигідне географічне положення з портами на узбережжі Бенгальської затоки Індійського океану. POSCO передбачає збільшити вивіз руд з Індії. На сьогодні компанія імпортує щорічно 40 млн. тон руди, з них з Індії – 2 млн. тон. POSCO планує збільшити імпорт руди з Індії до 10 млн. тон.

Індія підписала з Маврикієм угоду про співробітництво (довідково: Маврикій є найбільшим закордонним інвестором в економіку Індії ~50 % від загального обсягу іноземних інвестицій). Раніше була підписана угода між цими країнами про уникнення подвійного оподаткування, завдяки якій індійські підприємства на Маврикії не сплачують податок з доходу. Індія і Маврикій мають співпрацювати у різних галузях, як то: інформаційні технології, фінансова і банківська сфери, туризм тощо.

У рамках СОТ країнами, що розвиваються з лідерством Індії досягнуто порозуміння з розвинутими країнами щодо збільшення квот на експорт текстилю (тканин, готових виробів, одягу) в США і Європейський Союз.

Індія є одним із світових лідерів у галузі інформаційних технологій (ІТ). Контракти системи Business Process Outsourcing (BPO) з розробки і розповсюдження програмних продуктів з провідними світовими (транснаціональними) ІТ - компаніями надають вагомі надходження до бюджету країни (експорт послуг). Обсяги таких робіт стрімкими темпами зростають – з 2,5 млрд. дол. США у 2002-2003 фін році до 3,5 млрд. дол. США – у 2003-2004 фін р.

3-5 грудня ц. р. відбувся офіційний візит до Індії Президента РФ В. Путіна, у ході якого він зустрівся з Президентом Індії А. Каламом, Прем‘єр-міністром М. Сінгхом, міністром закордонних справ Н. Сінгхом, міністром оборони П. Мукерджі, міністром фінансів П. Чідамбарамом, Віце-президентом, Головою Верхньої палати Парламенту Індії Б. С. Шекхаватом, а також з лідером опозиції Парламенту Індії Л. К. Адвані та іншими представниками індійського уряду. У ході візиту російський президент також відвідав провідний науково-технічний центр Індії м. Бангалор, штат Карнатака, де зустрівся з представниками наукових та ділових кіл країни перебування.

За результатами зустрічі Президента РФ В. Путіна з Прем‘єр-міністром М. Сінгхом 3 грудня ц. р. у Нью-Делі була підписана спільна Декларація Російської Федерації та Республіки Індія.

Розширення стратегічного партнерства та співробітництва на міжнародній арені, двостороннє співробітництво, а також співробітництво у сфері боротьби з тероризмом, торгівельно-економічній, науково-технічній, оборонній та сфері мирного дослідження космосу стали основними питаннями під час згаданих зустрічей.

У рамках розширення торговельно-економічного співробітництва з Індією віце-прем‘єр РФ А. Жуков зазначив, що індійська сторона остаточно визнала ринковий статус російської економіки. Фактично, це означатиме припинення більшості антидемпінгових розслідувань з боку індійської сторони проти російських компаній. Разом з тим, російський віце-прем‘єр повідомив, що РФ також має укласти з Індією протокол про отримання вільного доступу до ринків у рамках вступу Росії до ВТО наприкінці грудня ц. р.

У ході візиту Президента РФ до Індії було підписано меморандуми про взаєморозуміння між “Export Credit Guarantee Corporation of India Ltd.”, «Зовнішекономбанком» та «Ексімбанком» Росії, між Нацбанком Індії та Сбербанком РФ, а також між індійським “Canara Bank”, штат Карнатака, та російським Сбербанком

Також повідомляється про те, що Росія та Індія домовились про використання індійського рупійного боргу Індії перед колишнім СРСР на інвестиційні цілі, зокрема, на створення спільних підприємств та придбання російськими компаніями частки акцій у нинішніх індійських підприємствах.

Одним з голових питань поглиблення торгівельно-економічних відносин між двома країнами є опрацювання можливостей поставок російських енергоносіїв до Індії, зокрема, нафтопродуктів та газу. У ході візиту Президента РФ до Індії було укладено угоду про стратегічне партнерство у енергетичному секторі, яка врегульовує питання співробітництва у цій галузі між ними та третіми країнами, а також угоду про співробітництво між російським «Газпромом» та індійською компанією “Gas Authority of India Limited” (GAIL), предметом якої стали пошуково-розвідувальні роботи, добування, транспортування та реалізація природного газу, нафти й інших енергоносіїв; будівництво магістральних трубопроводів тощо. Передбачаються також інвестиції з боку Індії у розмірі 3 млрд. дол. США у два нафтогазових родовища: 1,5 млрд. дол. США - у розробку проекту «Сахалін-3» та 1,5 – у спільне російсько-казахське каспійське родовище «Курмангази».

Крім того, під час візиту Президента РФ було укладено угоду про передачу технології газифікації вугільних родовищ між “Natural Gas Corporation and Coal India Ltd” та російським інститутом гірничодобувної промисловості ім. Скочинського. Вказана технологія дозволить значно збільшити обсяги видобування природного газу в Індії.

У рамках поглиблення науково-технічного співробітництва, під час перебування у м. Бангалор – індійської «силіконової» долини, російський Президент відвідав провідні індійські підприємства: компанію “InfoSys Technologies Ltd. ”, яка займається розробкою та виробництвом програмного забезпечення та авіабудівну компанію “Hindustan Aeronautics Limited”. У ході зустрічі з представниками місцевих ділових та наукових кіл російський Президент висловився за використання індійського досвіду у створенні технопарків. В. Путін також позитивно відзначив початок реалізації спільного проекту зі створення суперкомпьютеру «Падма-Ру» російсько-індійським центром комп’ютерної техніки у Москві.

Основні макроекономічні показники Індії:

Показник росту ВВП – 6,5 %;

Валютні резерви Індії знизилися до 118 млрд. дол. США;

Курс індійської рупії до американського долара відносно минулого місяця зміцнився – 43,78 Rs/1 USD.

Рівень інфляції за останнім статистичними даними складає 7,34 % .

< >П І В Н І Ч Н А Й Ц Е Н Т Р А Л Ь Н А А М Е Р И К А

< >< >< >Канада

Огляд подій у пресі

Заходи по підвищенню прибутковості канадської легкої промисловості в умовах відкриття ринку текстильної продукції.

1 грудня 2004 року – Міністр економічного розвитку Канади Жак Саада оголосив про початок реалізації CANtex, нової ініціативи Уряду Канади покликаної сприяти підвищенню ефективності роботи канадських текстильних підприємств, скороченню їх виробничих витрат та диверсифікації номенклатури їх продукції. Зазначена ініціатива, на фінансування якої передбачено надання 26,7 млн. канадських доларів з федерального бюджету, здійснюватиметься в рамках підтримки виробників текстильної продукції в умовах скасування з 1 січня 2005 року квот на ввезення до Канади текстилю та текстильного одягу. В рамках ініціативи CANtex бюджетні кошти залучаються для фінансування разом з приватними інвесторами модернізації та створення виробництв з випуску текстильної продукції.

14 грудня 2004 року – Міністри промисловості та фінансів Канади оголосили про впровадження ряду інших ініціатив, покликаних допомогти канадським виробникам тканини та одягу зберегти прибутковість в умовах відкриття внутрішнього ринку. Оголошені ініціативи передбачають:

Скасування з 1 січня 2005 року митних тарифів на імпорт сировини для виробництва текстильної продукції та одягу (річні обсяги мита відповідно – 15 та 75 мільйонів доларів);

Надання додаткового фінансування у розмірі 50 мільйонів канадських доларів на реалізацію програми CANtex;

Продовження на п`ять років існуючої практики звільнення від сплати імпортного мита на низку товарів виробниками текстилю та одягу

Водночас зазначено, що митні тарифи будуть скасовані лише на імпорт таких видів сировини для виробництва текстилю та одягу, які не виробляються в Канаді.

Відкриття окремих зовнішніх ринків для канадської яловичини та живих тварин.

1 грудня 2004 року – Уряд Гонконгу оголосив про рішення щодо часткового скасування заборони на імпорт до цієї країни яловичини канадського виробництва. Зазначене рішення стало результатом обміну делегацій як на галузевому, так й на експертному рівні між Канадою та Гонконгом, який відбувся протягом жовтня 2004 року. Експерти з Гонконгу визнали відповідність створеної в Канаді системи контролю за здоров`ям великої рогатої худоби найвищим стандартам та рекомендували скасувати заборону на імпорт канадської яловичини до Гонконгу (у 2002 році, до введення заборони, обсяги такого імпорту складали 604 тонни – на суму 2,8 мільйони доларів). Відповідним рішенням Уряду Гонконгу дозволено завезення до країни м`яса корів, вік яких не перевищував 30 місяців. Представники Міністерства сільського господарства та продовольства Канади повідомили про продовження роботи в напрямі повного відкриття ринку Гонконгу та розвитку успіхів переговорного процесу щодо відкриття інших ринків Східної Азії для канадської яловичини.

14 грудня 2004 року – Уряд Канади оголосив про рішення Куби скасувати заборону на імпорт широкого спектру товарних позицій канадської яловичини та продуктів з неї. В результаті активного переговорного процесу кубинський відкрито для фактично всього спектру яловичини, за дуже незначним виключенням. Вже найближчим часом очікується досягнення домовленості щодо механізму сертифікації, який дозволить завозити до Куби живих корів канадського походження. До введення обмежень на імпорт канадської яловичини його річні обсяги складали 2,2 мільйони канадських доларів (дані 2002 року).

Введено посилені вимоги щодо маркування косметичної продукції для продажу в Канаді.

1 грудня 2004 року – Міністром охорони здоров`я Канади повідомлено про внесення змін до Закону Канади “Про косметичну продукцію”, згідно з якими уся косметична продукція, що продається в країні, повинна мати повний склад інгредієнтів нанесений на упаковку (етикетку). Виконання зазначеної вимоги стане обов`язковим для продажу косметики на території Канади починаючи з 16 листопада 2006 року. Очікується, що протягом дворічного періоду внутрішні виробники косметичних продуктів та експортери такої продукції на канадський ринок внесуть відповідні зміни у процес виробництва упаковки (етикеток). Згадані законодавчі зміни покликані збільшити поінформованість потенційних покупців косметичної продукції щодо її складу та можливого впливу її використання на стан здоров`я.

Згідно з Законом “Про косметичну продукцію” під визначення такої продукції підпадають “будь-яка речовина або суміш речовин, яка покликана використовуватися для миття, покращання характеристик або зміни кольору шкіри, волосся та зубів, включаючи дезодоранти та парфуми”. Обсяги щорічних продажів у Канаді продуктів, що підпадають під це визначення, складають понад 5,3 мільярди канадських доларів. Перелік інгредієнтів, що входять до цих продуктів, згідно із нововведеними законодавчими змінами повинен наводитися відповідно до визначень Міжнародної номенклатури косметичних інгредієнтів (INCI).

Уряд Канади продовжує заходи по стимулюванню виробництва та використання етанолу.

6 грудня 2004 року – Уряд Канади закликав представників ділових кіл країни подавати заявки на участь у конкурсі на створення потужностей з виробництва етанолу в рамках другого етапу реалізації Державної програми розвитку виробництва етанолу, який передбачає надання інвестицій за рахунок бюджетних коштів у сумі 27,5 млн. кан. дол. Сукупні обсяги бюджетного фінансування в рамках Держаної програми складають 100 мільйонів, які, крім здійснення інвестицій у виробництво, спрямовуються на фінансування науково-дослідних робіт та сприяння розширенню використання етанолу в Канаді. В рамках реалізації першого етапу Державної програми було здійснено державні інвестиції у розмірі 72 мільйони канадських доларів на будівництво у Канаді 6 заводів з виробництва етанолу. Сукупні інвестиції на створення цих виробничих потужностей перевищили 450 мільйонів доларів, а їх сукупні обсяги виробництва складають 650 млн. літрів паливного етанолу на рік. Паливний етанол у якості добавки (до 10% об`єму) використовується для зменшення викидів парникового газу транспортними засобами, на сьогодні бензин з додаванням етанолу продається більш ніж на 1000 АЗС Канади. Метою Державної програми є доведення рівня використання бензину з додаванням етанолу до 35% від сукупних обсягів використання бензину до 2010 року.

15 грудня 2004 року – Уряд Канади оголосив про реалізацію чергового заходу по популяризації використання пального з додаванням етанолу. Від цього часу автомобілі автомобільного парку міністерств та відомств федерального Уряду Канади на обов`язковій основі використовуватимуть пальне на основі целюлозного етанолу (виготовленого з пшеничної соломи). Поставником паливного етанолу для потреб Уряду визначена компанія “Логен”, світовий лідер виробництва целюлозного етанолу, виробничі потужності якої розміщені неподалік Оттави. На сьогодні Уряд Канади володіє 13-ма заправними станціями, які заливають паливо марки Е-85 (85% паливного етанолу та 15% бензину), та 900 автомобілями, спеціальні двигуни яких працюють на такому паливі.

Фінансування діяльності міжнародних спостерігачів на Президентських виборах в Україні, за рахунок коштів канадської технічної допомоги.

6 грудня 2004 року – Міністр міжнародного співробітництва Канади Е. Керролл повідомила про направлення 500 канадських спостерігачів до України для спостереження за проведенням повторного голосування в рамках другого туру Президентських виборів в Україні. Зазначена місія стала найбільшою за всю історію участі Канади у міжнародних місіях спостерігачів, місію надіслано відповідно до домовленості про залучення Канади до діяльності ОБСЄ. Фінансування відрядження канадських спостерігачів в обсязі до 3,5 мільйонів канадських доларів надано Канадською агенцією міжнародного співробітництва в рамках затвердженого у березні 2004 року річного бюджету Агенції.

Підведені підсумки першої річниці з моменту прийняття Закону “Про Департамент міжнародної торгівлі Канади”.

7 грудня 2004 року – Міністр міжнародної торгівлі Канади Джим Петерсон підвів підсумки першого року створення підпорядкованого йому Департаменту (окремим Законом виділений зі структури Департаменту закордонних справ та міжнародної торгівлі Канади). Керівник Департаменту міжнародної торгівлі зазначив, що його відокремлення дозволило проводити більш оперативну та гнучку політику у сфері міжнародної торгівлі, що сприяло досягненню значних успіхів у сфері розвитку міжнародної торговельної політики та співпраці.

Зокрема, серед досягнень першого року роботи Департаменту міжнародної торгівлі визначені розробка стратегії ведення переговорів в рамках ВТО; проведення торговельних місій до Бразилії та країн Центральної Америки; досягнення низки позитивних рішень щодо неправомірності торгових обмежень з боку США по відношенню до канадської деревини (як на рівні ВТО, так й на рівні НАФТА); ініціювання переговорного процесу по укладанню Угоди про вільну торгівлю з Південною Кореєю; визнання ВТО ринкового статусу Канадської Ради виробників пшениці; укладання рамкового Договору про розвиток торговельної та інвестиційної співпраці з Європейським Союзом.

Звіт місії Міжнародного Валютного Фонду по Канаді.

20 грудня 2004 року – Місія МВФ по Канаді оприлюднила звіт про аналіз макроекономічної ситуації в країні. У звіті високо оцінено стан фіскальної системи Канади, яка визнана найкращою серед країн “Великої Сімки”. Експерти МВФ привітали відданість Уряду Канади до функціонування на основі принципу бездефіцитності бюджету та спрогнозували стабілізацію річних темпів зростання реального ВВП країни на рівні 3%. За оцінками МВФ Канада також має найнижче серед країн “Великої Сімки” співвідношення державного боргу до ВВП та добрі можливості до приведення цього співвідношення до запланованого рівня у 0,25 протягом найближчих десяти років.

Водночас серед ризиків економічного розвитку Канади експерти МВФ назвали тенденцію до зростання канадського долару по відношенню до американського, а також уповільнення розвитку економіки США, що у комплексі може нанести відчутний удар по позиціям канадських експортерів. Враховуючи орієнтованість канадської економіки на експорт аналітики МВФ серед несприятливих факторів розвитку економіки Канади також назвали глобальне зменшення приватних витрат.

Експерти МВФ також запропонували Уряду Канади більше уваги приділити розвитку системи охорони здоров`я з метою підвищення ефективності її функціонування та посилення контролю над витратами у цій галузі.

Розвиток економічної співпраці з Європейським Союзом.

21 грудня 2004 року – Уряд Канади та Європейська Комісія ухвалили добровільний рамковий Договір про розвиток торговельної та інвестиційної співпраці. Зазначений договір покликаний забезпечити координацію дій усіх сторін, які беруть участь у розробці механізмів усунення бар`єрів руху товарів, послуг та капіталів між Канадою та ЄС. Зазначений рамковий Договір розглядається важливим елементом повномасштабного Договору про розвиток торговельної та інвестиційної співпраці між Канадою та Європейським Союзом, над розробкою якого активно працюють обидві сторони з грудня 2002 року.

На сьогодні ЄС займає друге місце серед торговельних партнерів Канади, на країни ЄС припадає 10% канадського імпорту та 6 % канадського експорту. Інвестиційна співпраця між Канадою та ЄС також розвивається значними темпами, Канада є 4-м найбільшим інвестором в економіку ЄС (після США, Швейцарії та Японії), у той час як у 2003 році бізнес-структури країн ЄС вклали в економіку Канади 27% від загальних обсягів надходження ПІІ, що робить ЄС другим за обсягами інвестицій іноземним інвестором в економіку країни.

< >США

< >< >< >Основні економічні показники.

Як повідомило Казначейство США 10 грудня 2004 р., федеральний бюджет був виконаний у листопаді з дефіцитом у $57,88 млрд. У листопаді минулого року бюджетний дефіцит у США складав $42,97 млрд. Сукупний бюджетний дефіцит за перші два місяці нового бюджетного року склав $115,17 млрд., у порівнянні з $112,5 млрд. за той же період минулого фінансового року.

Протягом жовтня-листопада 2004 р. державні доходи США склали $271,4 млрд., при чому надходження від сплати прибуткового податку фізичними особами склали $122,5 млрд., проти $117,3 млрд. за той же період 2003 р. Надходження від сплати корпоративних податків склали $10,5 млрд., у порівнянні з $3,9 млрд. у жовтні-листопаді минулого року.

Державні видатки США у жовтні-листопаді 2004 р. склали $386,6 млрд. Найкрупнішою статтею видатків було медичне забезпечення ($91,8 млрд.). Друге місце посіли видатки на соціальне забезпечення ($89,2 млрд.), на третьому місці перебували оборонні витрати ($71,8 млрд.).

Як повідомило Міністерство торгівлі США 14 грудня 2004 р., дефіцит торгового балансу країни у жовтні 2004 р. склав рекордні $55,5 млрд., збільшившись на 8,9% у порівнянні з показником вересня, що дорівнює $50,9 млрд.

Обсяг імпорту до США зріс у жовтні на 3,4% у порівнянні з вереснем до рекордних $153,5 млрд. Значному збільшенню торгового дефіциту у жовтні сприяло зростання цін на імпортовані нафту та нафтопродукти. За підрахунками Міністерства торгівлі США, середня ціна імпортованої нафти склала у жовтні рекордні $41,79 за барель. Обсяг імпорту нафти та нафтопродуктів з країн ОПЕК досяг у жовтні рекордних $9,5 млрд. Дефіцит у торгівлі США з ОПЕК склав рекордні $7,2 млрд.

Дефіцит у торгівлі США з Китаєм також досяг рекордної позначки – $16,8 млрд. Обсяг імпорту китайських товарів до США склав у жовтні також рекордні $19,7 млрд.

Обсяг експорту американських товарів збільшився у жовтні на 0,6% у порівнянні з вереснем, та склав $19,7 млрд.

За перші 10 місяців 2004 року обсяг американського експорту збільшився на 12,8%, але обсяг імпорту до США зріс на 15,6%. Торговий дефіцит США за січень-жовтень склав $500,5 млрд., що перевищило показник за весь 2003 р. У 2003 році дефіцит торгового балансу США склав рекордні на той час $496,5 млрд.

Як повідомило Міністерство торгівлі США 16 грудня 2004 р., дефіцит рахунку поточних операцій за ІІІ квартал 2004 р. склав рекордні $164,7 млрд. Це на 0,2% більше, ніж у ІІ кварталі, коли дефіцит дорівнював $164,4 млрд.

Дефіцит США у міжнародній торгівлі товарами збільшився з $163,6 млрд. у ІІ кварталі до $166,7 млрд. у ІІІ кварталі, відобразивши випереджаюче зростання імпорту товарів до США у порівнянні зі зростанням експорту американських товарів. Позитивне сальдо США у балансі міжнародної торгівлі послугами зменшилось з $12,5 млрд. до $11,4 млрд. Позитивне сальдо США у балансі інвестиційних доходів збільшилось з $5 млрд. до $5,3 млрд. Дефіцит США у сфері односторонніх грошових переказів, включаючи допомогу іноземним державам, зменшився з $18,3 млрд. до $14,6 млрд.