БЮЛЕТЕНЬ ОСНОВНІ Торговельно-економічні події (По країнах перебування торговельно-економічних місій При дипломатичних представництвах за кордоном) КИЇВ-2005

Так, 10 грудня 2004 року за погодженням з італійською стороною в Міністерстві транспорту та інфраструктури Італії відбулась підсумкова робоча зустріч між Заступником міністра транспорту та зв’язку України, Співголовою Міжурядової змішаної українсько-італійської Комісії по міжнародним автотранспортним перевезенням вантажів та пасажирів С. С.Кролем та Директором Департаменту автотранспорту Міністерства транспорту та інфраструктури Італії К. Рікоцці. З української сторони у зустрічі взяли участь Президент АсМАП України Л. М.Костюченко, Виконавчий секретар Міжурядової змішаної українсько-італійської Комісії по міжнародним автотранспортним перевезенням вантажів та пасажирів А. М.Ткаченко та керівник ТЕМ у складі Посольства України в Італії Р. В.Зацепілін. З італійського боку у зустрічі взяли участь Співголова італійської частини Міжурядової змішаної українсько-італійської Комісії п. К. Лобіно, Директор відділу пасажирських перевезень П. Маріанелла, фахівці Міністерства.

Сторони погодились, що передумовою для подальшого розширення співробітництва у транспортній галузі між Україною та Італією є зростання двостороннього товарообігу, яке за даними за 10 місяців ц. р. перевищує 26%, що покладає на транспортну галузь додаткове виробниче навантаження. При цьому увага італійської сторони була привернута до того факту, що зростання італійського експорту в Україну склало майже 27% (за рахунок машин та обладнання, товарів широкого вжитку), а зростання українського експорту в Італію – відповідно 26,4% (зокрема, за рахунок збільшення експорту товарів хімічної промисловості, мінеральних добрив тощо).

Італійську сторону було поінформовано про стан виконання Україною домовленостей, досягнутих під час останнього засідання Змішаної комісії у березні поточного року. Сторони обговорили можливість розширення сфери повноважень Змішаної комісії, перетворивши її на Змішану італо-українську комісію з питань транспорту та поширивши її повноваження на питання, пов’язані з іншими видами транспорту, а саме: залізничного, авіаційного та морського та питання проведення чергового засідання Змішаної комісії в Києві у 2005 році. Українською стороною було запропоновано проведення засідання Комісії у квітні або травні та передано відповідне офіційне запрошення. Сторони обговорили питання надання Україні додаткової кількості дозволів на здійснення автоперевезень на 2004 рік та збільшення квоти на 2005 рік.

Відділення ТЕМ в Мілані надало сприяння перебуванню в Генуї та Мілані в період з 13 по 15 грудня 2004 р. делегації Сумської ТПП на чолі з президентом К. В.Макаренком. Зокрема, були проведені зустрічі українських представників з Президентом Торгової палати Генуї, віце-президентом банку „CARIGE” і президентом ТПП м. Імперія. Були обговорені питання можливих шляхів налагодження співпраці сумських підприємств з підприємцями області Лігурія в машинобудівній, хімічній промисловості та банківській сфері. Досягнуто домовленості про організацію візиту італійської делегації в Суми у січні-лютому 2005 року.

Протягом грудня 2004 р. заступник керівника ТЕМ В. В.Саблук зустрівся з членом Виконавчої Ради Торгово-промислової палати Мілану, віце-президентом спеціалізованої агенції ТПП Мілана з зовнішньоекономічної діяльності „Промос” Сандро Бікоккі для обговорення можливих напрямків співпраці на рівні торгових палат України та Мілану, провів зустріч з президентом „Апімілано” П. Галассі для обговорення підсумків візиту до Києва групи італійських підприємців на чолі з генеральним секретарем Асоціації. Було зазначено, що італійські об’єднання підприємців активно розглядають перспективу відкриття у найближчому майбутньому власних представництв в Україні.

Заступник керівника ТЕМ В. Саблук також взяв участь у роботі конференції „Верона-Київ: можливості повітряного сполучення”, в ході якої обговорювалися перспективи налагодження прямого авіаційного сполучення між Вероною та одним з міст України. З огляду на підвищену зацікавленість італійського бізнесу до України, а також значний туристичний потенціал України, представники аеропорту Верони та туристичних агенцій наголошували на необхідності всіляко співпрацювати з українською стороною у цьому напрямку і висловлювали готовність до проведення переговорів з потенційними українськими партнерами.

< >Сербія і Чорногорія

< >< >01.12.04 у Москві, під час проведення 5-го засідання Міжурядової російсько-сербсько-чорногорської Комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва, Міністром з надзвичайних ситуацій РФ С. Шойгу та Міністром міжнародних економічних відносин СіЧ П. Івановичем парафовано угоду про кліринговий борг СРЮ колишньому СРСР. На думку П. Івановича угода може бути підписана протягом місяця. Крім того, підписано Протокол 5-го засідання Комісії, в її рамках створено робочі групи в галузях транспорту, сільського господарства та туризму. Співголовами національних частин констатовано стійку тенденцію зростання товарообігу між РФ та СіЧ. Досягнуто домовленостей про формування бізнес клубу між ТПП РФ та ТПП Сербії і ТПП Чорногорії.

За даними Держкомстату Сербії роздрібні ціни в листопаді зросли на 1,2% у порівнянні з жовтнем 2004 р., ціни на товари зросли на 1,5% на послуги на 0,3%. У порівнянні з кінцем грудня 2003 р. роздрібні ціни зросли на 11,0%. Споживчий кошик подорожчав на 1,0% у порівнянні з жовтнем місяцем, з початку року на 11,8%.

На запрошення „Дойче банка” у Берліні перебувала урядова делегація Республіки Сербія на чолі Віце-прем'єр-міністром М. Лабусом. У складі делегації Міністр фінансів М. Динкич, Міністр промисловості та приватизації П. Бубало, Голова Національного банку Р. Єлашич, Директор Агентства по залученню інвестицій Я. Матич, а також група радників. Метою візиту було надання інформації щодо можливостей капіталовкладень в економіку Сербії. Делегація відвідала провідні німецькі компанії БМВ, Байєр, Даймлер-Крайслер, Опель, Дойче-Телеком, Хенкель, Сіменс, МАН, Люфтганзу та Нестле.

За офіційними даними Державного комітету по статистиці Республіки Сербія за 10 місяців 2004 р. дефіцит зовнішньо-торговельного балансу становить 5,6 млрд. дол. США і зріс в порівнянні з відповідним періодом минулого року на 54,0%. Загальний товарообіг становить 11,43 млрд. дол. США, зростання на 37,8%, обсяг експорту – 2,8 млрд., зростання на 25,9%, обсяг імпорту – 8,49 млрд., зростання на 42,3%. Найбільше ввезено нафти та дериватів – 813 млн. дол. США, автомобілів – 665 млн., промислові машини та обладнання – 465 млн., електричні машини та апарати – 338 млн. Лідери по імпорту: Німеччина, Росія та Італія. Найбільше експортовано сировинних матеріалів перед усім металів та сталі – 346 млн., овочів та фруктів – 200 млн., кольорових металів – 162 млн. Лідери по експорту: Боснія і Герцеговина, Італія та Німеччина.

За повідомленням Національного банку Сербії станом на 30.09.04 загальна сума державних боргів складає 12.607 млн. дол. США, основні з них: ЄБРР - 2.214 млн., Паризькому клубу - 2.782 млн., Лондонському клубу - 2.708 млн., МВФ - 816,3 млн. Процентні ставки обслуговування зовнішнього боргу збільшені з 20% до 24% з доходів від експорту. На думку експертів Національного банку Сербії процентні ставки досягли критичних величин, без термінових реформ та збільшення обсягів інвестицій можна очікувати кризи фінансової системи країни.

Експортери жита в Сербії уважно слідкують за розвитком політичної ситуації у Україні, в залежності від вирішення якої вони очікують змін на свою користь. Україна як значний експортер пшениці є одним з основних конкурентів Сербії на світових ринках. Якщо країна буде федералізована, то враховуючи що значна частина врожаю вирощується в „проросійській частині” у Україні могли б ввести додаткове мито на пшеницю, тим самим згубити статус дешевої альтернативи західноєвропейській пшениці. Цей теоретично дає можливість значного прориву Сербії на ринок ЄС. Поки, що експортери жита тримають його на складах. Західні імпортери пшениці в основному схиляються до дорожчої пшениці яка їм гарантовано буде поставлена. Директор фонду жита Республіки Сербія В. Сакович заявив, що світовий ринок пшениці поки що ніяк не реагує на події у Україні, але зміни можуть відбутися кожної години. За його словами українське жито приблизно однакової якості з сербським, але Україна не звільнена як Сербія від сплати 12,5 євро за тону як захист європейського ринку. Шанс Сербії в очікуванні вирішення політичної ситуації у Україні він не бачить тому, що у випадку перемоги опозиції ЄС міг би скасувати сплату 12,5 євро для українських експортерів жита. В цьому випадку Сербія не зможе експортувати жодного кілограму пшениці на ринок ЄС. На думку В. Саковича єдиний шанс для експортерів пшениці є слабка осіння посівна компанія як у Сербії так і у світі і жито, що зберігається буде мати вищу ціну в наступному році.

Віце-Прем'єр-міністр Республіки Сербія М. Лабус заявив, що за умови збереження цін на сиру нафту на світовому ринку, Уряд Сербії зобов'язаний розглянути питання про зниження цін на нафтопродукти. Впровадження нових цін можна очікувати з 05.01.05р.

Податкова адміністрація разом з митницею та казначейством Республіки Сербія 25.12.04 р. провели апробацію запровадження Закону про ПДВ з метою перевірки готовності та виявлення можливих помилок софтверських рішень, заявив Директор Податкової адміністрації В. Іліч. Недоліки необхідно виправити до початку дії закону, а також надати роз'яснення платникам податків. За його словами, найбільше запитів стосується „запровадженню нульової ставки податку з правом повернення”, що не дозволяється шостою директивою ЄС. Податкова адміністрація інформувала, що станом на 15.12.04 р. зареєстровано 82 000 платників ПДВ.

Депутати парламенту Республіки Чорногорія ратифікували угоду зі Світовим банком про надання кредиту Чорногорії в сумі 18 млн. дол.. США. Перший транш в сумі 9 млн. дол. США очікується отримати до кінця року другий до кінця березня 2005 р. За словами Міністра міжнародних економічних відносин СіЧ П. Івановича такий кредит отримано вперше по виключно вигідним умовам: повернення через 20 років з грейс періодом 10 років та без процентів.

Європейський Союз та Республіка Сербія парафували угоду, яка передбачає зняття всіх кількісних обмежень та митних перешкод з експорту сербського текстилю. Очікується, що зазначений документ, після ратифікації Європарламентом на початку наступного року, вступить в силу вже у лютому 2005р. Окрім очевидних економічних переваг, цей документ має велике політичне значення для країни. Це перша угода, яку Сербія укладає з ЄС в рамках реалізації стратегії „окремого підходу”, який ЄС втілює у галузі економічного співробітництва з Республікою Сербією і Республікою Чорногорією. Слід зазначити, що Євросоюз, зазвичай, підписує подібні документи виключно з державами, які вже знаходяться на початку переговорного процесу стосовно приєднання до цієї інституції. Передбачається, що підписання угоди буде для Сербії додатковим плюсом у діалогу з ЄС під час розгляду „Доповіді про відповідність” весною наступного року.

За офіційними даними Державного комітету по статистиці Республіки Сербія в листопаді 2004 р. обсяг промислового виробництва збільшився на 12,0 % у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Загальне зростання обсягів виробництва за 11 місяців 2004 року становить 6,9 %.

28 грудня у Торгово-промисловій палаті Сербії керівники підприємства по виробництву автобусів „Ікарбус” (Сербія) та „Тушиноавто” (РФ) підписали Меморандум про спільну реалізацію програми будівництва сучасних низькопідложних одно та двосалонних автобусів для російського ринку. Щорічно вироблятиметься 100 автобусів загальною вартістю 12 млн. євро. Фінансування проекту здійснюватиме російська компанія „Росікар”. Крім того, програмою передбачається до кінця серпня 2005 року спроектувати новий тип автобусу відповідно до європейських стандартів.

За офіційними даними Державного комітету по статистиці Республіки Сербія 12,5% працівників в листопаді 2004 р. не отримали заробітну плату. В той же час, зарплата робітників повітряного транспорту становила - 36 447 динар (628 $), банківського сектору - 32 638 дин. (563 $), страхових компаній - 30 213 дин. (521 $), нафтової індустрії - 25 041дин. (432 $), вугледобувної галузі - 19 422 дин. (335 $). Середня зарплата у промисловості яку отримують 30% працівників становить 14 032 дин. (242 $). Низький рівень зарплат зберігається у взуттєвій галузі - 6 107 дин. (105 $), деревообробній – 5 467 дин. (94 $). Найважче становище склалось у текстильній галузі де працює 80 000 людей. На окремих підприємствах зарплату не отримують роками, на інших вона не перевищує 3 963 дин. (68 $).

За повідомленням Керівника Митної служби Республіки Сербія Д. Єринича, на митницях створені всі умови по сплаті ПДВ при ввезені товарів до країни. За його словами, для попередження порушень при обрахуванні та сплаті ПДВ митницею домовлено про тісну співпрацю з Податковою адміністрацією, Службою інформації держбезпеки, Адміністрацією по боротьбі з організованим криміналом, Управлінням по відмиванню коштів та Прикордонною поліцією.

За даними Держкомстату Сербії роздрібні ціни в листопаді зросли на 1,2% у порівнянні з жовтнем 2004 р., ціни на товари зросли на 1,5% на послуги на 0,3%. У порівнянні з кінцем грудня 2003 р. роздрібні ціни зросли на 11,0%. Споживчий кошик подорожчав на 1,0% у порівнянні з жовтнем місяцем, з початку року на 11,8%.

< >< >< >< >< >Республіка Хорватія та Боснія і Герцеговина

Статистика Хорватії

За повідомленням Державного управління статистики Хорватії, середня заробітна плата у Хорватії у жовтні становила 4128 кун, що на 0,1%, або на 4 куни, менше, ніж у вересні. Індекс цін товарів та послуг (індекс інфляції) у листопаді ц. р. склав 0,5% по відношенню до жовтня 2004 року та 2,3% по відношенню до листопада 2003 року, а у 2004 році в цілому інфляція у Хорватії оцінюється у 2%.

Зростання виробництва промислової продукції РХ у листопаді 2004 року проти листопада 2003 року склало 5,9%, а за січень-листопад 2004 року зростання становило 3,1%, повідомляє Державне управління статистики Хорватії. На відміну від жовтня ц. р., коли було зафіксоване падіння промислового виробництва на 3,3% у порівнянні з вереснем, показник листопада є одним з найкращих цього року. Серед галузей лідирують видавнича справа – 12,9% приросту, переробна (+7,9%) та харчова (+7,5%) галузі.

Згідно з даними Управління зайнятості РХ, кількість зареєстрованих безробітних на 01.12.2004 становила 312 786 осіб, або 18,4% працездатного населення, що на 5278 осіб, або на 1,7% більше, ніж минулого місяця, але на 4166 осіб, чи на 1,35% менше, ніж на цей же період 2003 року. У жовтні ц. р. кількість безробітних становила 18,1%, у вересні – 17,6%, а у серпні – 17,2%.

Валютні резерви Хорватського народного банку (ХНБ) збільшилися у 2004 році більше ніж на 700 млн. дол., становивши на 01.12.2004 суму в 8,92 млрд. дол., а у середині грудня, за попередніми оцінками, їх сума склала вже 9,4 млрд. дол. Валютні резерви становлять уже більше 30% суми зовнішнього боргу Хорватії, а також дорівнюють шестимісячному обсягу імпорту товарів та послуг, що є досить позитивним. Це також вдвічі перевищує обсяг зовнішніх виплат Хорватії на 2005 рік (4,2 млрд. дол.)

Депозити комерційних банків на 01.12.2004 становили 128,2 млрд. кун, досягши рекордного показника за останні роки, кредити – 123 млрд. кун (збільшення на 11,8% проти відповідного періоду 2003 року), з них кредити фізичним особам (населенню) складають майже половину – 61,3 млрд. кун (+16,3%).

Зовнішній борг Хорватії збільшився з початку року на 12,2%, або на 3,8 млрд. дол., і на 01.12.2004 становив 27,4 млрд. дол., хоча протягом вересня-листопада цього року він і зменшився на 140 млн. дол. По відношенню до відповідного періоду 2003 року зовнішній борг збільшився на 30,9%, або на 3,8 млрд. дол. На збільшення зовнішнього боргу головним чином вплинуло те, що запозичення здійснювалися переважно у євро, яке значно зміцнилось останнім часом стосовно долара. Частка зовнішнього боргу у номінальному ВВП країни на початку року становила майже 82%, і протягом цього року утримувалась на цьому ж рівні, хоча на кінець 2004 року планується зафіксувати цей показник на позначці 78%.

Протягом двох останніх років хорватський експорт зрушив з “мертвої точки” попередніх п’яти років і має тенденцію до поступового зростання, що підтверджують і показники січня-жовтня 2004 року, коли Хорватія експортувала товарів на загальну суму 6,5 млрд. дол. (що на 26% більше, ніж за відповідний період 2003 року). Імпорт до Хорватії за січень-жовтень цього року склав 13,52 млрд. дол., збільшившись у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 17%. Показово, що за весь минулий рік хорватський експорт склав 6,2 млрд. дол., а імпорт – 14,2 млрд. дол. Разом з тим, зовнішньоторговельний дефіцит цього року вже перевищив 7 млрд. дол., при цьому покриття експортом імпорту становить всього 48,1%.

Загальна сума прямих іноземних інвестицій у економіку Хорватії за період з 01.01.93 по 01.07.04 складає 10,115 млрд. дол., що становить 2300 дол. на душу населення. За цим показником Хорватія займає четверте місце серед країн з перехідною економікою.

Частина цієї суми (6,42 млрд. дол.) – це безпосередні інвестиції підприємців, а майже 1,5 млрд. дол. – це реінвестиції прибутку. За перше півріччя ц. р. до Хорватії надійшло майже 548 млн. дол. прямих іноземних інвестицій. З урахуванням рекордного показника надходжень інвестицій в економіку Хорватії в 2003 році (майже 2 млрд. дол.), успіхом можна буде вважати вихід у цьому році на показник 2002 року (1,124 млрд. дол.). Серед галузей лідирує сектор телекомунікацій (21% всієї суми інвестицій), фінансове посередництво (20%), виробництво фармацевтичної продукції (11,3%), а також виробництво нафтопродуктів (8% залучених прямих іноземних інвестицій). Лідерами з країн-інвесторів залишаються Австрія (26%), Німеччина (21%), США (15%).

Згідно з прогнозними оцінками, зокрема спеціалістів Хорватського народного банку (ХНБ), у наступному році реальний рівень економічного зростання складатиме 4%, показник інфляції – 2,5%, а зовнішній борг планується зменшити до 78% ВВП. Дефіцит платіжного балансу заплановано на рівні 4,8% ВВП.

Доходи від приватизації в Хорватії у 2005 році заплановані на рівні 5,5 млрд. кун (біля 1 млрд. дол.), а головними об’єктами приватизації будуть державні частки акцій оператора телефонного зв’язку компанії Т-НТ, нафтогазової компанії ІNA, суднобудівного заводу Uljanik тощо. Отримані кошти будуть спрямовані на покриття дефіциту державного бюджету, який становитиме 8,2 млрд. кун. Решту дефіциту планується погасити за допомогою зовнішніх та внутрішніх запозичень, зокрема, за рахунок виходу на міжнародний ринок державних цінних паперів та їх продажу на суму біля 1,5 млрд. кун.

Статистика БіГ

Після стрімкого зростання ВВП країни наприкінці 90-х рр., коли, приміром, у 1999 році темпи економічного розвитку оцінювалися в 10%, а останніх 4 роки ВВП щорічно збільшувався в середньому на 4-5%, у 2004 році цей показник очікується на рівні приблизно 3-4 відсотків (хоча досьогодні жодна з фінансових інституцій Боснії і Герцеговини не оприлюднила показників зростання ВВП за звітний рік). Подібна тенденція зростання ВВП є досить закономірною, проте недостатньою, виходячи із завдань уряду щодо підвищення темпів зростання ВВП і повернення його на рівень 1991 року (зараз – дві третини цього рівня), а також зважаючи на прагнення Боснії і Герцеговини до інтеграції в європейський, зокрема економічний, простір. Станом на 01.01.2004р. номінальний ВВП Боснії і Герцеговини склав 9,7 млрд. дол. США, реальний ВВП – трохи більше 7 млрд. дол. США, а показник ВВП на душу населення становить 1 818 дол. США.

Зростання промислового виробництва за січень-листопад 2004 року по відношенню до відповідного періоду 2003 року склало 9,7% у Федерації БіГ та 5,7% у Республіці Сербській, що відповідає тенденції останніх років. Середня заробітна плата у Боснії та Герцеговині на 01.09.2004 становила 315 дол. США.

Загальний зовнішній борг БіГ на 01.10.2004 склав 4,075 млрд. КМ, або 2,72 млрд. дол. США, що відповідає рівню 2003 року і складає 28% ВВП. У квітні ц. р. БіГ отримала свій перший міжнародний кредитний рейтинг – В3.

Разом з тим, частка тіньового капіталу в економіці країни складає біля 50%, залежно від ентитету. Ключовим джерелом тіньової економіки є безробіття, яке, на жаль, продовжує зростати – рівень безробіття на початок 2004 року складав біля 40% населення, а наприкінці року наближався до 43% працездатного населення.

Передбачуваний інвестиційний клімат в країні забезпечується стабільними цінами і сталістю обмінного курсу місцевої грошової одиниці (конвертованої марки (КМ) відносно євро, який вже довгий час становить 0,51 євро за 1 КМ, а також значно укріпився останнім часом стосовно долара США (з 2,2 КМ/дол. у 2001 році до 1,5 КМ/дол. у 2004 році). Разом з тим, інфляція у Боснії і Герцеговині станом на жовтень 2004 року склала біля 2%.

Свідченням позитивних зрушень в економіці Боснії і Герцеговини є і надзвичайно позитивна динаміка зростання прямих іноземних інвестицій в країну. Загальна кількість прямих іноземних інвестицій до Боснії і Герцеговини за січень-вересень 2004 року становлять 957,4 млн. КМ, або 638,3 млн. дол. США, а це більше, ніж було інвестовано за два попередніх роки разом узятих. Загальна сума прямих іноземних інвестицій за період з травня 1994 по жовтень 2004 року складає трохи більше 3,002 млрд. КМ, або 2,011 млрд. дол. США. Найбільш привабливими для іноземних інвесторів галузями економіки БіГ є сфера виробництва (57,5%), банківська діяльність (15,1%), торгівля (4,6%), сфера послуг (4,2%), транспортна галузь (4,2%), туризм (2,5%) тощо. Найбільшу частину залучених іноземних інвестицій до БіГ складають інвестиції з Хорватії (16,5%), Литви (16,4%) Австрії (13,5%), Словенії (10,1%), Німеччини (7,7%), Кувейту (7,3%) та Сербії і Чорногорії (5,4%).

За січень-листопад 2004 року обсяги торгівлі товарами та послугами становили 7,3 млрд. дол. США, причому експорт з БіГ склав 1,7 млрд. дол. США, що на 20% більше, ніж за відповідний період 2003 року, імпорт становив 5,6 млрд. дол. США, або на 10,5% більше, ніж у січні-листопаді 2003 року. Зовнішньоторговельний дефіцит становить 3,9 млрд. дол. США. У структурі експорту БіГ переважає металургійна продукція (більше 25% експорту), товари хімічної промисловості (ліки та пластмаси) (біля 20%) та продукція лісопереробної промисловості (також біля 20% загальних обсягів експорту). Основною групою товарів, які імпортує БіГ, є хімічна та мінеральна продукція (переважно енергоносії) (25% імпорту), машини та устаткування (також чверть загальних обсягів імпорту) та сільськогосподарська та харчова продукція (20%).

Найбільшими експортними партнерами для Боснії і Герцеговини були країни, з якими БіГ уклала угоди про вільну торгівлю (Хорватія, СіЧ та ін.) (45% загального експорту) та країни ЄС (42% загального експорту). Найбільшими ринками, з яких БіГ імпортує товари, знову ж таки були країни-учасниці угод про вільну торгівлю (46%) та країни ЄС (40%). У загальному обсязі зовнішньої торгівлі БіГ частка Хорватії, яка продовжує залишатися найбільшим партнером країни, становить 35%.

Ціни

Напередодні Різдвяних та Новорічних свят у Хорватії змінювалися ціни на деякі товари. Зокрема, державна нафтогазова компанія INA з 14 грудня вже вчетверте за останній квартал знизила вартість пального – бензин подешевшав у середньому на 2,1%, дизпаливо – на 1,3%. Приміром, вартість неетильованого бензину марки super 98 знизилася за цей час з майже 8 кун/л до 7,21 куни/л (1 євро = 7,5 куни). В той же час компанія вимагає від Ради з регулювання енергетики Хорватії дозволу на збільшення з 1 січня 2005 року вартості природного газу приблизно на 6% (з 1,07 куни за м3 до 1,13 куни за м3).

Разом з тим, відзначалося певне зростання цін у роздрібній та дрібнооптовій торгівлі на продукти харчування та товари повсякденного попиту. Так, ціна 1 л свіжого молока виробництва провідних хорватських компаній з 10 грудня підвищилася на 1-5% (в залежності від рівня жирності). На 15-22%, але у порівнянні з відповідним періодом минулого року, зросла ціна основних видів м’яса (свинина, яловичина, ягнятина, курятина). Найбільше ж зросла ціна на яйця – з 0,89 до 1,40 куни за штуку – або на 57%(!). Спеціалісти пояснюють це зменшенням виробництва яєць та сезонним зростанням витрат на їх виробництво. Загалом же, як відзначається, зараз на ринку Хорватії спостерігається значний дефіцит цього продукту. За приблизними оцінками, він становить до 100 млн. штук. У цьому зв’язку Міністерство сільського господарства РХ планує запровадити нульове сезонне ввізне мито на цей продукт.

Що ж стосується експортно-імпортних цін на продовольство, то, за словами міністра сільського, лісового та водного господарства Хорватії П. Чобанковича, ціни на товари цієї галузі, які експортуються, на 30-50% нижчі від аналогічних імпортних товарів. Приміром, експортна ціна тонни хорватської пшениці в середньому складає 135 дол., в той час як імпортної – 270 дол. Середня ціна хорватської яловичини, що експортується, становить 1607 дол. за тонну, а імпортної – на 40% більше (2154 дол.), імпортна свинина дорожча від хорватської на 35% (відповідно 2407 і 1532 дол.). Трохи краща ситуація з продуктами рослинництва: томати експортуються по ціні 622 дол. за тонну, імпортуються по 711 дол., картопля – відповідно 285 та 325 дол., яблука – 314 та 500 дол. за тонну.

Спеціалісти (в т. ч. і міністр П. Чобанкович) пояснюють таке становище невпорядкованим експортом, недостатньою пропозицією с/г товарів для експортерів, нестабільними експортними субсидіями від держави, відсутністю положення про калібрацію (селекцію з якості) товарів, а також невідповідним пакуванням сільгосптоварів та недостатньою розвиненістю транспортної інфраструктури. Також мають свій вплив і дещо вищі, аніж у Хорватії, світові ціни на с/г продукцію. Як зазначає міністр, така ситуація (зокрема те, що обсяг імпорту продукції аграрного сектору щорічно становить біля 1,4 млрд. дол. і вдвічі перевищує експорт) не задовольняє уряд, але головні його зусилля у цьому напрямку мають бути спрямовані на реалізацію програм стимулювання виробництва сільгосппродукції та насичення передовсім внутрішнього ринку, а вже потім – стимулювання експорту цих товарів.

Двосторонні економічні зв’язки з РХ

Статистичні дані торговельно-економічного співробітництва між Україною та Хорватією у 2004 році свідчать про стійку тенденцію до зростання. І, що найбільш важливо, левова частка у збільшенні товарообігу належить експорту товарів та послуг з України.

Так, загальна сума товарообігу (товари та послуги) між Україною та Хорватією (за даними української статистики) за січень-жовтень ц. р. складає 61,422 млн. дол. проти 35,760 млн. дол. за аналогічний період минулого року. Тобто, за підсумками десяти місяців поточного року обсяг зовнішньої торгівлі між нашими країнами збільшився на 71%. При цьому експорт України до Хорватії за десять місяців ц. р. склав 46,451 млн. дол., що більш ніж удвічі перевищує відповідні показники аналогічного періоду минулого року (20,7 млн. дол.). Імпорт же з Хорватії в Україну – стабільний, зокрема, за десять місяців поточного року цей показник склав 14,971 млн. дол. проти 15,060 млн. дол. за цей же період 2003 року. Сальдо зовнішньої торгівлі – позитивне для України і складає майже 31,5 млн. дол.

Головними статтями експорту України за січень-жовтень 2004 року були прокат плоский з заліза або нелегованої сталi (23,4% загального обсягу експорту), прутки та бруски iз заліза або нелегованої сталi, без подальшої обробки (22,4%), прутки та бруски гарячокатані вироблені iз заліза або нелегованої сталi (19,1%), вугiлля кам`яне (17,3%, нова позиція експорту у порівнянні з 2003 роком), інші глини (3,0%), частини лiтальних апаратiв (2,4%), судна круїзнi, екскурсійні, вантажнi пароми, баржi (2,2%, нова позиція), нафта або нафтопродукти, одержані з бiтумiнозних мiнералiв, крiм сирих (1,2%). На жаль, у структурі експорту з України у 2004 році практично відсутній експорт харчової продукції, жирів та масел (зменшення з більш ніж 15% експорту у 2003 році до 0,5% цього року), а також зменшилася до мінімуму частка продукції з деревини та виробів з неї, в той час як за аналогічний період 2003 року вона становила біля 4% експорту.

В структурі імпорту до України з Хорватії, як і у попередні роки, переважали полiмери стиролу у первинних формах, тобто пластмаси (28,9% загального обсягу імпорту), опоки та виливницi для металоливарного виробництва (12,9%, збільшення частки у імпорті у три рази), насоси для рiдин (11,3%), фарби та лаки (10,2%), лiкарськi засоби (6,9%), машини для миття посуду (4,3%), обладнання для сортування, просiювання, сепарацiї, миття грунту, камiння, руд чи iнших твердих мiнеральних речовин (3,3%), матерiали рослинного або мiнерального походження для рiзьблення (3,2%), текстиль та текстильні вироби, а саме шланги (2,5%, збільшення частки у імпорті з 0,3% у 2003 році), проводи iзольованi, кабелi (1,9%), тютюнова сировина, тютюновi вiдходи (1,2%) тощо. Як бачимо, імпорт хорватських товарів до України, незважаючи на порівняно невеликі обсяги, є досить диверсифікованим по групах товарів, а в його складі переважає продукція з достатньо високим ступенем переробки.

Обсяг торгівлі послугами між Україною та Хорватією у звітному періоді дещо зменшився, що деякою мірою пояснюється надзвичайно активним його зростанням у 2003 році, коли було зафіксоване збільшення обсягів торгівлі послугами одразу втричі проти 2002 року. Так, за січень-вересень 2004 року цей показник зменшився на 17% та склав 3,07 млн. дол. (за січень-вересень 2003 року – 3,68 млн. дол.). При цьому зменшився як експорт послуг з України (на 18%, склавши 2,17 млн. дол. проти 2,64 млн. дол. у 2003 році), так і імпорт (0,9 млн. дол. проти 1,04 млн. дол у 2003 році, зменшення на 14%).

Відповідно до даних хорватської статистики, загальна сума товарообігу між Україною та Хорватією за десять місяців поточного року складає 60,355 млн. дол. (при цьому експорт РХ в Україну склав 10,444 млн. дол. (зростання на 91%), а імпорт з України – 49,911 млн. дол. (збільшення на 8%). Можна констатувати, що відбувається поступове наближення статистичних показників зовнішньої торгівлі обох країн.

На сьогодні на Україну припадає 0,16% експорту та 0,37% імпорту Хорватії.

Обсяги прямих інвестицій з Хорватії в економіку України на 01.10.2004 склали 1,546 млн. дол. (на 01.01.2004 – 1,447 млн. дол.). Хорватські інвестиції складають близько 0,02% від загального обсягу іноземних інвестицій в Україну. Інвестиції вкладено в 24 українських підприємства, з них 19 – спільні.

Інвестиції з Хорватї спрямовані в такі галузі економіки України як обробна промисловість (1002.27 тис. дол.), у тому числі виробництво деревини та виробів з деревини (55,7 тис. дол.), виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення (300,42 тис. дол.), хімічне виробництво, виробництво гумових та пластмасових виробів (430 тис. дол.), металургія та оброблення металу (213,08 тис. дол.), машинобудування (2,48 тис. дол.); будівництво (290,08 тис. дол.); оптова та роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами та послуги з ремонту (220,20 тис. дол.); операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам (32,81 тис. дол.).

Обсяги прямих інвестицій з України в економіку Хорватії на сьогодні складають 100 тис. дол. Інвестицій вкладено в 1 хорватське підприємство.

Хорватські інвестиції складають близько 0,02% від загального обсягу іноземних інвестицій в Україну.

Двосторонні економічні зв’язки з БіГ

У 2003 році обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та БіГ склав 13,381 млн. дол. США (у 2002 р. – 23,229 млн. дол. США, у 2001 р. – 12,125 млн. дол. США). За десять місяців 2004 року товарообіг між двома країнами становив 5,303 млн. дол. США (за десять місяців 2003 р. – 12,569 млн. дол. США). Експорт товарів з України за цей час становив 4,531 млн. дол. США, а імпорт товарів з БіГ – 772 тис. дол. США (за перших десять місяців 2003 р. – відповідно 12,017 млн. дол. США та 554 тис. дол. США). Отже, обсяги взаємної зовнішньої торгівлі товарами за десять місяців 2004 року зменшились у порівнянні з минулорічним періодом більш ніж удвічі, або на 58%, експорт з України до БіГ за десять місяців 2004 року зменшився на 62%, обсяги імпорту зросли на 40%. Позитивне сальдо за цей період для України складає 3,759 млн. дол. США.

Показники зовнішньої торгівлі послугами між Україною та Боснією і Герцеговиною за січень-жовтнь 2004 року зменшились на 64%. Так, обсяги торгівлі послугами за десять місяців 2004 року складали 12,8 тис. дол. США (за десять місяців 2003 року – 36 тис. дол. США).

Слід відзначити поступове наближення статистичних показників зовнішньої торгівлі обох країн. Згідно з даними Зовнішньоторговельної палати БіГ, загальна сума товарообігу між Україною та Хорватією за десять місяців поточного року складає 6,039 млн. дол. (при цьому експорт БіГ в Україну склав 788 тис. дол. США, а імпорт з України – 5,251 млн. дол. США).

Стабільними основними статтями експорту з України до БіГ є вироби з чорних та кольорових металів, які становлять біля 95% експорту у 2003-2004 рр., зокрема напівфабрикати з заліза та нелегованої сталі, прутки та бруски гарячекатані, прокат плоский з заліза або нелегованої сталі, чавун, мідь, алюміній та вироби з них тощо. Певну частку експорту (біля 2%) в 2004 році становлять продукти рослинного походження, зокрема овочі, корнеплоди і бульбоплоди, їстівні плоди і горіхи. В структурі імпорту з БіГ до України переважає хімічна продукція (лікарські засоби) та продукція машинобудування (проводи iзольованi, центрифуги), які становлять відповідно 80% та 15% обсягів імпорту з БіГ до України у 2003-2004 рр. Незначну частку (до 4%) у імпорті становлять взуття з гуми та одяг (пальта, дощовики, плащі тощо, переважно вживані).

Приватизація, компанії, розвиток ринків

Сума коштів, сплачених у 2004 році до бюджету хорватською державною нафтогазовою компанією ІNA у вигляді податку на прибуток, становитиме 300-400 млн. кун (55-73 млн. дол.). Про це заявив голова правління компанії Томіслав Драгічевич. Прибуток самої компанії, за його словами, становитиме біля 200 млн. кун (37 млн. дол). У планах на 2005 рік – прискорення модернізації нафтопереробних заводів у Сісаку та Рієці, а також оновлення автозаправних станцій по всій країні. Пріоритетом для компанії буде освоєння східного ринку, виходячи з застарілості нафтопереробних заводів та переважної невідповідності нафтопродуктів європейським стандартам.

Після нещодавнього злиття всесвітньовідомих металургійних корпорацій Global Ispat Steel, LNM Holding та International Steel Group у єдину компанію під назвою Mittal Steel прийнято рішення змінити назву найбільшого металургійного комбінату в Боснії та Герцеговині BH Steel Željezara Zenica на Mittal Steel Zenica. Комбінат стане частиною другого у світі виробника металу після фірми Arcelor, обсяг продукції якого складе 70 млн. тонн у рік вартістю 30 млрд. дол. Підприємства новоствореної ТНК будуть розташовані у 14 країнах світу, а працюватимуть у них 165 тис. чоловік. “Для боснійського комбінату це надасть можливість користування широкою маркетинговою стратегією корпорації, обміну досвідом і технологіями, а також підвищенням купівельної спрможності підприємства”, – заявив представник Mittal Steel у БіГ.

Голова Федерального агентства з приватизації БіГ Решад Жутич повідомив, що протягом 2004 року у процесі приватизації не було вагомих досягнень, хоча результати і кращі від торішніх – продано державного майна на суму 100 млн. євро, з яких третину спрямовано до бюджету. Наступного року планується виставивти на продаж державні пакети акцій більше 15 підприємств сфери інфрастуктури загальною вартістю 500 млн. євро, серед яких підприємства аграрного сектору, мостобудівні фірми, декілька готелів тощо.

У цьому році одним з вагомих здобуткіів могла стати приватизація страхової компанії Sarajevo, але через певні законодавчі проблеми конкурс з продажу її акцій, в якому перемогу здобула хорватська страхова компанія Croatia, скасований і буде проведено знову на початку наступного року. Разом з тим, наступного року не планується приватизація державних часток акцій компаній з найбільшою ринковою вартістю, таких як телекомунікаційні компанії BH Telecom і HT Mostar, алюмінієвий комбінат у Мостарі, авіакомпанія Air Bosna, BH Gas тощо. Їх роздержавлення відбудеться після рішення уряду щодо розміру пакету акцій, який залишатиметься у власності держави.

Розвиток туризму

Як заявив Держсекретар з питань туризму Зденко Мічич, у 2004 році Хорватія отримала від туризму прибуток у розмірі 7 млрд. дол., що на 600 млн. дол., або на 10%, більше, ніж у відповідному періоді 2003 року, а вже зараз Хорватію відвідало більше 9 млн. туристів, що на 6% більше, ніж за весь 2003 рік. Він також зазначив, що за кордоном вже розпродано багато путівок до Хорватії на наступний, 2005 рік, а Хорватія стала лідером серед туристичних маршрутів у країнах Скандинавії, Великобританії та Франції. За його словами, Уряд робить усе можливе, щоб сфера туризму і наступного року розвивалася якнайуспішніше, для чого працює над розширенням нормативно-правової бази та над створенням робочої групи з боротьби з тіньовим ринком туристичних послуг. За прогнозом Міністра транспорту, моря та туризму РХ Б. Калмети, у 2005 році можна очікувати збільшення відвідувань Хорватії туристами на 2%, а фінансових прибутиків у цій сфері – на 5%.

Міжнародне співробітництво та євроінтеграція

Міністри закордонних справ десяти нових держав-членів ЄС 13 грудня ц. р. схвалили Угоду про стабілізацію та асоціацію (УСА) між ЄС і Хорватією, яка може вступити в силу для них уже з лютого 2005 року. Як відомо, Угоду було підписано між ЄС-15 та Хорватією 29 жовтня 2001 року, після чого її було ратифіковано парламентами усіх держав-членів ЄС та Європарламентом. Для того, щоб уникнути затягування ратифікації угоди новими членами ЄС, Єврокомісія запропонувала використати спрощену процедуру, згідно з якою рішення про приєднання буде оголошено на засіданні Ради ЄС, на що погодилися всі зацікавлені сторони.

Угода про стабілізацію та асоціацію була першим документом, яким були закріплені певні рамки співробітництва з Євросоюзом. Угода набрала чинності вже з 1 січня 2002 року, проте на час ратифікації країнами-членами ЄС вона застосовувалася (головним чином, у найважливішій її частині, яка стосувалася торговельних відносин) на основі т. зв. Тимчасової угоди, підписаної одночасно з УСА.

14 грудня ц. р. у Афінах представники країн-членів ЄС та 11 держав Південносхідної Європи (Албанії, БіГ, Болгарії, Македонії, Молдови, Румунії, СіЧ, Туреччини та Хорватії) прийняли рішення про підготовку до підписання Угоди про створення енергетичного союзу. Документ, який може бути підписаний вже влітку наступного року, регулюватиме відносини у єдиному енергетичному просторі практично всього європейського континенту. Основною метою організації стане гарантоване постачання електроенергії всім споживачам, а також надання можливості гарантовано отримувати електроенергію за доступними цінами для громадян країн Південносхідної Європи. Також створення спілки дасть можливість уникнути енергетичної ізоляції Греції, а також сприятиме економічній інтеграції з країнами Близького Сходу та Каспійського регіону.

• Вперёд >