Сегодня: 27 | 07 | 2021

БЮЛЕТЕНЬ ОСНОВНІ Торговельно-економічні події (По країнах перебування торговельно-економічних місій При дипломатичних представництвах за кордоном) КИЇВ-2005

Про можливе введення захисного мита на імпорт вершкового масла, твердого сиру та йогурту

Агентство «Баса-Прес» (15.12) повідомляє, що Уряд Республіки Молдова можливо введе захисне мито у розмірі до 50% на імпорт вершкового масла, твердого сиру та йогурту.

Проект про підвищення імпортного мита було розроблено з ініціативи п'яти місцевих молокопереробних компаній, які стверджують, що через масований імпорт молочної продукції вони несуть збитки.

Зазначений законопроект було розроблено Міністерством сільського господарства та харчової промисловості Республіки Молдова після того, як незалежні дослідження показали, що приблизно 30% молочної продукції, реалізованої на місцевому ринку, надходить з України.

Начальник управління харчової промисловості Міністерства сільського господарства та харчової промисловості РМ І. Крецу повідомив в інтерв’ю агентству, що «на даний час законопроект знаходиться на розгляді у комісії з розслідувань при Міністерстві економіки РМ», але він висловив сподівання, що «через кілька днів його буде внесено на розгляд Уряду РМ».

Агентство зазначає, що законопроектом передбачено збільшення мита, а потім збереження його протягом не менш ніж 200 днів.

У повідомленні також говориться, що сьогодні суб'єкти господарювання РМ сплачують мито у розмірі 20% за імпорт тваринної олії і 15% - за імпорт сиру. На імпорт йогурту діє мито у розмірі 10% від митної вартості товару.

Про затвердження грошово-валютної політики НБМ на 2005 рік

Агентство «ІНТЕРЛІК» (15.12) повідомляє, що Адміністративна рада Національного банку Молдови (НБМ) затвердила грошово-валютну політику НБМ на 2005 рік.

Згідно з повідомленням прес-служби Нацбанку, документ передбачає збільшення у наступному році грошової маси на 45 % у результаті росту грошової бази на 41 %.

Грошово-валютна політика на 2005 рік була розроблена з урахуванням інфляції на рівні 8-10 %. Прогнози щодо збереження тенденцій внесків населення та еволюції пропозиції іноземної валюти на внутрішньому ринку затверджені на рівні 2004 року. Політика була затверджена на підставі положень Закону про Національний банк Молдови, Кошторису витрат на середньостроковий період – 2005-2007 р., a також Закону про держбюджет на 2005 рік і Стратегії економічного росту і скорочення рівня бідності.

Про розмір обігу валютного ринку Республіки Молдова

Агентство «ІНФОТАГ» (16.12) повідомляє, що представник департаменту валютних операцій Національного банку Молдови (НБМ) С. Букур в інтерв’ю повідомив, що «американський долар є основною валютою Державного валютного резерву (ДВР) Молдови».

Агентство також повідомляє, що в обігу валютного ринку Молдови долар США займає 75%, що і визначило долар як основну валюту ДВР. Взагалі валютна композиція ДВР складається з трьох валют: долару США, євро та фунту стерлінгів.

«Основна задача НБМ при формуванні валютного резерву - це навіть не прибутковість резерву, а забезпечення безпеки інвестування та ліквідність резервних активів на внутрішньому ринку країни», - відзначив він.

На питання агентства щодо реакції НБМ на коливання курсу долара в останні місяці, представник департаменту валютних операцій повідомив, що "резерви Молдови значно уступають золотовалютному запасу Росії та України, це дозволило НБМ легше і раніш приступити до зсуву валютної композиції ДВР на користь європейської валюти".

"Сьогоднішнє співвідношення валют у структурі ДВР задовольняє завданням діяльності НБМ", - додав він.

За даними агентства наприкінці листопаду поточного року валютний резерв Молдови складав 405,9 млн. дол. США. У жовтні поточного року він дорівнював 390,9 млн. дол. США, що відповідає трьом місяцям імпорту Молдови (1380,9 млн. дол. США) за підсумками січня-жовтня 2004 р.

Таким чином, негативне торговельне сальдо республіки із січня по жовтень у сумі 592,4 млн. дол. США у 1,5 рази перевищує валютний запас.

Щодо оцінок підписання Плану дій Республіка Молдова – Європейський Союз

Агентство «Інтерлік» (16.12) повідомляє, що Глава делегації Європейської Комісії в Україні, Молдові та Білорусі І. Боуг на прес-конференції заявив, що «затвердження Плану дій Республіка Молдова – Європейський Союз є важливим кроком вперед у відносинах двох сторін». Він також підкреслив, що цей документ вже схвалили Європейська Комісія та Рада загальних справ і зовнішніх зв'язків ЄС.

Під час прес-конференції він також повідомив, що «офіційно План Дій буде затверджено у ході майбутнього засідання Ради по співробітництву РМ-ЄС».

Глава делегації Європейської Комісії в Україні, Молдові та Білорусі І. Боуг відзначив, що «План дій – важливий політичний документ, який охоплює усі можливі сфери співробітництва, та передбачає розширення і поглиблення зв'язків у різних галузях, а також фіксує взаємні зобов'язання сторін друг перед другом. Приймаючі до реалізації План дій, Молдова зможе налагодити більш інтенсивні політичні, економічні взаємини з ЄС, полегшити доступ для експорту товарів за допомогою автономних торговельних переваг, гармонізувати своє законодавство у відповідності до європейських стандартів, вдосконалити менеджмент міграційних потоків. Документ передбачає також активізацію дій по боротьбі з організованою злочинністю, корупцією, торгівлею людьми, відмиванням грошей та тероризмом».

Представник ЄК відзначив, що «у випадку успішного впровадження Плану дій РМ-ЄС, розрахованого на три роки, можливим наступним кроком буде початок переговорів по спрощенню візового режиму для громадян Молдови».

Глава делегації ЄК в Україні, Молдові і Бєларусі відзначив, що нова політика сусідства ЄС спрямована на експорт стандартів ЄС до сусідніх країн, а також на недопущення появи нових розділових ліній у Європі після розширення в поточному році ЄС на Схід за рахунок прийняття до нього 10 нових країн. Ян Боуг відзначив, що «політика добросусідства ЄС не означає, що двері Євросоюзу зачиненні назавжди для країн - сусідів».

Про прийняття верховною радою Придністров’я бюджету на 2005 рік

Агентство «ІНФОТАГ» (17.12) повідомляє, що верховна рада Придністров’я прийняла бюджет регіону на 2005 р.

Доходи консолідованого бюджету складуть у 2005 р. 150 млн. дол. США, витрати - 187,3 млн. дол. США. Депутати особливо підкреслили, що доходи на душу населення Придністровського регіону складуть 240 дол. США, витрати – 300 дол. США проти 160 та 165 дол. США в Республіці Молдова.

Дохідна частина республіканського бюджету складе 108,8 млн. дол. США - втроє більше рівня минулого року. Біля половини надходжень - 47,9 млн. дол. США, очікується отримати від податкових зборів.

Витрати республіканського бюджету повинні скласти 125,8 млн. дол. США - на 17 млн. дол. США більше доходів. Місцеві бюджети зверстані з дефіцитом у 20,5 млн. дол. США. Сума внутрішнього боргу складе 1 млрд. придністровських руб. (125 млн. дол. США) проти 777,7 млн. у 2004 р. Зовнішній борг встановлено у сумі 41,02 млн. дол. США. Інфляція прогнозується в розмірі 17%. Від приватизації планується одержати 300 млн. придністровських руб. (36,36 млн. дол. США).

Загальна сума витрат бюджету на оплату праці запланована в 47,26 млн. дол. США. Особливо збільшиться зарплата працівників бюджетної сфери - на 40%. У середньому вона складе біля 100 дол. США. На соцзабезпечення та соціальну підтримку буде виділене 19,2 млн. дол. США. Більш 10 млн. дол. США – на освіту, 9 млн. - на оборону, 4,4 млн. - на забезпечення державної безпеки.

Про зменшення валового внутрішнього продукту

Агентство «Інтерлік» (21.12) повідомляє, що за даними Міністерства економіки Республіки Молдова, у країні спостерігається зменшення валового внутрішнього продукту.

У повідомленні також зазначається, що Департамент статистики і соціології РМ повідомляє, що ВВП Молдови за 9 місяців 2004 р., за офіційними даними склав 5,7 %, у той час як у першому півріччі 2004 р. він збільшився на 6,5 %.

За даними фахівців Департаменту, ВВП Молдови у січні-вересні 2004 р. склав в грошовому вираженні 23 млрд. 072 млн. лей (1 млрд. 860 млн. дол. США за курсом Національного банку Молдови) проти показника 19 млрд. 994 млн. лей (1 млрд. 612 млн. дол. США) за аналогічний період 2003 р. Зокрема, у III кварталі 2004 р. ВВП Молдови у порівнянні з аналогічним періодом 2003 р., збільшився на 4,8 %.

У грошовому вираженні ВВП у III кварталі 2004р. склав 10 млрд. лей (806 млн. дол. США) проти показника 8,9 млрд. лей (717 млн. дол. США) за той же період 2003 р. ВВП Молдови в січні-червні 2004 р. склав у грошовому вираженні 12 млрд. 995 млн. лей (1,05 млрд. дол. США).

За оцінками фахівців, збільшення ВВП Молдови у поточному році було обумовлено, в основному, динамічним розвитком сфери послуг та промислового сектору. Разом з тим, як відзначають у Департаменті статистики і соціології РМ, у III кварталі темпи росту ВВП республіки зменшились.

Динаміка росту у низці галузей національної економіки не була такою високою, як у першому півріччі, що призвело до уповільнення темпів росту ВВП. Слід зазначити, за даними Міністерства економіки Молдови, ВВП республіки в 2004р., за попередніми оцінками, збільшиться на 8%. У 2005р. Уряд РМ прогнозує ріст ВВП на 6% - до 3 млрд. дол. США.

Експерти Міжнародного валютного фонду прогнозують, що збільшення ВВП Молдови за підсумками 2004р. складе 7 %, а рівень інфляції в республіці у 2004 р. не перевищить 10 %.

Щодо обсягів виробленої в Республіці Молдова продукції

Агентство «ІНТЕРЛІК» (22.12) повідомляє, що згідно з інформацією Департаменту статистики та соціології Республіки Молдова за 11 місяців поточного року промислові підприємства республіки усіх форм власності виробили продукції на 15 млрд. 846,2 млн. лей (1 млрд. 278 млн. дол. США за діючим курсом Національного Банку Молдови), що перевищує показники виробництва за аналогічний період 2003 р. у середніх цінах на 8,9 %.

За звітний період найбільше збільшення було зареєстровано у виробництві лаків та фарб (у 2 рази до 41,4 млн. лей), цементу, вапна та алебастру (на 69 % до 232,7 млн. лей), взуття (на 42 % до 81,7 млн. лей), насосів (41 % до 102,5 млн. лей), килимів (31 % до 150,7 млн. лей), парфумів і косметичних виробів (20 % до 18,9 млн. лей), одягу (18 % до 354,4 млн. лей), меблів (14 % до 103,3 млн. лей), папера та картону (10 % до 174,3 млн. лей).

Підприємства харчової промисловості у січні-листопаду 2004 р., у цілому, збільшили обсяги виробництва на 3 % до 6 млрд. 993,7 млн. лей.

Зокрема, збільшення відзначено на підприємствах, які займаються виробництвом жирів та олії (на 28 % до 426,2 млн. лей), пива (на 21 % до 381 млн. лей), молочних продуктів (10 % до 585,9 млн. лей), вина (8 % до 2 млрд. 742,2 млн. лей), хліба та хлібобулочних виробів (8 % до 536,7 млн. лей).

У той же час, у порівнянні із січнем-листопадом 2003 р., за 11 місяців 2004 р. скоротилися обсяги виробництва готових кормів для тварин (-43 %), медичного й оптичного устаткування й інструментарію, а також приладів точного виміру (-23 %), плодоовочевих консервів (-22 %), м'яса і м'ясних консервів (-16 %), какао, шоколаду і кондитерських виробів (-14 %), цукру (-12 %), медикаментів і фармацевтичних препаратів (-11 %), ювелірних виробів (-10 %), тютюну (-6 %), дистильованих алкогольних напоїв (-5 %), сільськогосподарських машин (-3 %).

Щодо підписання Угоди про завершення будівництва Джурджулештського нафтотерміналу

Агентство «Інфотаг» (23.12) повідомляє, що інвестиційна угода з компаніями «Azpetrol», «Azertransport» та «Azerrafinery» (Азербайджан) про завершення будівництва Джурджулештського нафтотерміналу може бути підписана до кінця 2004 р. Від імені Уряду Республіки Молдова Угоду уповноважено підписати Міністра економіки Республіки Молдова М. Лупу.

У повідомленні говориться, що азербайджанські компанії планують змінити первісний проект терміналу та побудувати на його базі в Джурджулешть порт та нафтоперегінний завод. Вони також мають намір побудувати мережу власних АЗС.

Агентство також сповіщає, що Заступник міністра економіки В. Мємєлиге в інтерв’ю відзначив, що проект Угоди підготовлено та вивчається спеціально створеною робочою групою.

Про розрахунковий рівень інфляції в Республіці Молдова

Агентство «ІНТЕРЛІК» (27.12) повідомляє, що в інтерв’ю віце-президент Національного банку Молдови М. Молошаг зробив прогноз, що у 2004 р. рівень інфляції в Республіці Молдова складе 12%.

Він відзначив, що згідно з прогнозами Нацбанку, у 2005 р. рівень інфляції в республіці складе 8-10 %. Слід зазначити, що за даними Департаменту статистики і соціології РМ, у січні-листопаді 2004 р. індекс споживчих цін (рівень інфляції) у Молдові склав 10,7 %. На поточний рік Уряд РМ прогнозував рівень інфляції на рівні 10%. Такої ж точки зору дотримувались експерти Міжнародного валютного фонду. У 2003 р. рівень інфляції в Молдові склав 15,7 %.

Про транзит придністровських товарів через територію України

Агентство «ІНФОТАГ» (27.12) повідомляє, що під час засідання верховної ради Придністров’я директор тираспольського заводу «КVINT» О. Баєв, який виробляє відомі у Європі та США вина, горілки та коньяки, ознайомив депутатів з незадовільним станом справ в області транзиту придністровських товарів через територію України.

Він зосередив увагу на тому, що «ні для кого не є секретом мовчазна підтримка придністровських виробників українською стороною». Але Україна ще не визнала придністровський сертифікат про походження товарів ОСТ-1.

З цієї причини вантажі з Придністров’я вивозяться автотранспортом на українську територію, де під наглядом українських митників перевантажуються у залізничні вагони.

У своєму виступі директор заводу призвав верховну раду регіону сприяти владі якнайшвидшому вирішенню питання транзиту придністровських товарів через територію України.

< >Литовська Республіка

< >< >< >< >14 грудня Сейм Литви більшістю голосів схвалив Програму нового 13-го Уряду Литовської Республіки. За схвалення програми коаліційного уряду проголосували 68 парламентарів, проти - 44, утрималися 3. Члени уряду в парламенті принесли присягу на вірність Батьківщині і Конституції.

На чергових виборах у парламент Литви в жовтні 2004 року жодна партія не одержала переважної більшості, необхідної для формування уряду. Тому, колишня правляча Соціал-демократична партія (СДП) і Новий союз (НС, соціал-ліберали), а також Партія праці (ПП), яка має найбільшу кількість місць у Сеймі, та Союз Селянської партії і Партії нової демократії (ССППНД) домовилися про створення правлячої коаліції. У ході переговорів про створення коаліції досягнута домовленість про те, що СДП отримає посаду Прем'єр-міністра і п'ять портфелів міністрів. ПП має в новому уряді п'ять міністерських портфелів, НС - два і ССППНД – одну посаду міністрів.

У програмі декларується прагнення "формувати соціально орієнтовану ринкову економіку", підвищувати перерозподіл частки ВВП через бюджет, "вважати дрібний і середній бізнес" основою економіки держави, збільшувати фінансову допомогу кооперації на селі.

У соціальній сфері намічається підвищити середню заробітну плату до 2008 року до 1800 литів (близько 700 дол. США), мінімальну заробітну плату - до 800 литів (близько 310 дол. США), а пенсію - до 650 литів (приблизно 250 дол. США). У 2006 році Уряд збирається підвищити неоподатковуваний мінімум доходів до 390 литів (близько 150 дол. США), а мінімальну місячну зарплату - до 600 литів (близько 233 дол. США). Правляча коаліція буде прагнути до того, щоб рівень безробіття не перевищував 8%, і в країні було створено 150 тис. нових робочих місць. У сфері державного управління намічається прийняти поправки, які дозволять проводити прямі вибори глав міських і районних адміністрацій.

У сфері зовнішньої політики і політики національної безпеки намічається підтримувати демократичні реформи у сусідніх державах, гарантувати послідовність у зовнішній політиці, "у два рази знизити кількість призваних на обов'язкову військову службу", продовжити військову реформу, реалізувати, підписану парламентськими партіями, угоду з оборонної політики на 2005-2008 роки. У програмі також передбачається прагнення зберегти для Литви статус "держави, що володіє атомною електростанцією", залучити кошти для будівництва нового атомного реактора (Литва зобов'язалася перед ЄС до 2005 року вивести з експлуатації перший блок Ігналінської АЕС, а до 2010 року - і другий блок станції).

Президент Литви В. Адамкус разом із Президентом Польщі А. Кваснєвським у грудні місяці були основними ініціаторами посередництва у врегулюванні української політичної кризи. Разом з уповноваженим ЄС з зовнішньої політики Хав'єром Соланою вони тричі побували в Києві.

У грудні також відбувся візит в Україну спікера Сейму Литви А. Паулаускаса, в ході якого він заявив, що Литва вважає Україну своїм стратегічним партнером і допоможе їй в інтеграції до ЄС.

Литва також вважає, що Україна має одержати статус країни з ринковою економікою, з якою може бути підписаний договір про вільну торгівлю або про асоційоване членство в ЄС, а згодом Україна може бути оголошена кандидатом до вступу в ЄС.

На зустрічі, яка відбулася 30 грудня, Президент Литви В. Адамкус і Міністр закордонних справ А. Вальоніс намітили віхи зовнішньої політики країни на майбутній рік. У 2005 році Президент має намір нанести візити в Іспанію, Німеччину, обговорюється можливість візиту у Францію. В. Адамкус має намір взяти участь у запланованій на першу половину січня інаугурації нового Президента України Віктора Ющенко, а також розглядає можливість участі в заходах з нагоди 60-річчя звільнення концтабору Освенцим.

1-10 грудня в Литві працювала місія МВФ, яка у заключному повідомленні відзначила, що литовському уряду варто почати корінну реформу податкової системи і проводити тверду фіскальну політику щоб уникнути "перегріву" економіки, ознаки якого вже можна спостерігати. Як говориться в цьому повідомленні, небезпека "перегріву" економіки пов'язана з подальшим ростом кредитних портфелів, викликаних низькими процентними ставками за кредитами, із зниженням рівня безробіття, підвищенням зарплат, ростом цін на нерухомість і стрімким зростанням дефіциту поточного рахунка. "Дефіцит поточного рахунку збільшився помітно, він відображає зростаючу різницю між збільшенням обсягів внутрішніх інвестицій і скороченням обсягів заощаджень. Литовці здебільшого беруть кредити зі споживчими й інвестиційними цілями в надії, що триваюче стрімке зростання економіки дозволить виконувати узяті на себе зобов'язання", - говориться в повідомленні місії МВФ.

Разом з тим, пропонується спостерігати за ростом зобов'язань, уживати заходів для збільшення обсягів приватних заощаджень і зниження дефіциту, оскільки, короткострокові тенденції розвитку світової економіки можуть поставити під погрозу розвиток економіки Литви.

МВФ пропонує знизити фіскальний дефіцит ВВП до 2%. Податкові тарифи і їх адміністрування, вважає МВФ, теж потрібно реформувати. Особливу увагу МВФ пропонує звернути на проблему збору ПДВ, тому що частина цього податку у ВВП скорочується з 1998 року.

На думку МВФ, податок на доходи населення в Литві має бути скорочений не менше ніж до 30%, а система оподатковування не повинна використовуватися як інструмент соціальної політики. На зустрічах із представниками уряду Литви експерти МВФ пропонували знизити податок на доходи населення до 26% з одночасним підвищенням тарифу на прибуток з 15 до 26%, однак литовські посадові особи не схильні підтримувати ці пропозиції.

Наприкінці третього кварталу 2004 року консолідований борг Литви становив 12,514 млрд. литів (3,624 млрд. євро), що складає 20,5% прогнозованого ВВП. Мінфін Литви повідомив, що в липні-вересні борг державного сектора зменшився на 91,6 млн. литів. Однак, починаючи з 2004 року борг зріс на 514 млн. литів.

У січні-листопаді 2004 року литовська промисловість у порівнянні з тим же періодом минулого року зросла на 11,4%.

Тільки в листопаді було вироблено і реалізовано продукції на 5,4% більше, ніж в одинадцятому місяці минулого року і на 0,6% менше, ніж у жовтні 2004 року, інформує Департамент статистики Литви.

Представники влади Литви в січні 2005 року збираються домовлятися з російським нафтоконцерном „ЮКОС” про викуп акцій найбільшого в країнах Балтії нафтопереробного комплексу “Mazeikiu nafta”. Про це повідомив Віце-міністр господарства і Голова правління “Mazeikiu nafta” Н. Ейдукявічюс. Незважаючи на те, що акції мають бути продані російській компанії за раніше підписаною угодою, литовська сторона все-таки сподівається за столом переговорів прийти до взаємоприйнятого компромісу.

США скасували антидемпінгове мито на імпорт карбаміду з Литви, давши тим самим можливість литовської компанії “Achema” експортувати карбамід на один з найбільших світових ринків. Антидемпінгове мито на імпорт карбаміду з Литви в розмірі 68,26% Департамент торгівлі США скасував наприкінці грудня. 3 березня 2003 року США визнали Литву країною з ринковою економікою, але через непогодженість законодавства США скористатися перевагами статусу ринкової економіки можна лише після перегляду антидемпінгових мит 2004 року.

< >Республіка Узбекистан

< >3 грудня 2004 року завершила свою роботу 16-та сесія другого скликання Олій Мажлісу (парламенту) Республіки Узбекистан, на якій були підбиті підсумки 2004 року та окреслені основні напрямки діяльності на 2005 рік. Дефіцит державного бюджету Узбекистану за 2004 рік очікується в розмірі 0,7% (81,86 млрд. сумів) до ВВП проти 1,0%, що було затверджено Олій Мажлісом Узбекистану (1 $=1052,45 сумів). У 2004 році очікується перевиконання затвердженого прогнозу по находженню прямих податків в доходну частину бюджету на 1,1% до 722,25 млрд. сумів, по непрямим податкам – на 0,7% до 1,544 трлн. сумів, за ресурсним податкам та податку на майно – на 12% до 291,29 млрд. сумів. Поряд з цим, Олій Мажліс затвердив дефіцит державного бюджету на 2005 рік в розмірі 1% до ВВП або 153,5 млрд. сумів. В наступному році дефіцит держбюджету буде профінансовано за рахунок доходів від приватизації – 0,27% (40 млрд. сумів), державних облігацій – 0,03% (8,3 млрд. сумів), а також інших не інфляційних джерел – 0,7% (105,2 млрд. сумів). У 2005 році доходи бюджету мають скласти 3,113 трлн. сумів або 21,1% до ВВП, видатки – 3,267 трлн. сумів або 22,1% до ВВП.

З 1 січня 2005 року в Узбекистані відміняється ряд податкових пільг для підприємств з іноземними інвестиціями (П І І), які здійснюють свою виробничу діяльність на території республіки. Пільги будуть відмінені по несплаті податку на прибуток, ПДВ та земельного податку протягом двох років з моменту реєстрації. (Ці пільги поширювались на П І І, в яких частка іноземного учасника у статутному капіталі складала понад 30%). Зміни вносяться з метою рівномірного розподілу пільгового навантаження, а також у відповідності з основними напрямками податкової політики на 2005 рік, яка передбачає відміну малоефективних пільг. У відповідності з діючим законодавством, по експотуємим товарам застосовується нульова ставка по НДС. Крім того, з метою стимулювання підприємств-експортерів в наступному році буде збережено регресивну шкалу оподаткування прибутку, яка передбачає зниження податку на прибуток – на 30% при частці експорту у виробництві від 15% до 30%; - на 50% при частці експорту понад 30%. Відміна пільг по несплаті земельного податку прийнята з метою економічного стимулювання раціонального використання земельних ресурсів, а також збільшення частки ресурсних платежів в загальних доходах бюджету.

З 1 січня наступного року вводиться механізм повернення ПДВ для підприємств-експортерів. Механізм повернення з бюджету від’ємної різниці по ПДВ, яка виникає в результаті застосування нульової ставки податку на прибуток підприємствами-експортерами, забезпечить своєчасне повернення коштів, які необхідні для поповнення оборотного капіталу. Для реалізації даного заходу у видатковій частині бюджету на 2005 рік передбачено коштів в обсязі близько 135 млрд. сумів (1 $=1052,45 сумів). Діюча раніше система повернення ПДВ здійснювалась за схемою взаєморозрахунків між держбюджетом, підприємством-експортером та постачальником сировини. Проте, така схема працювала тільки за умови наявності заборгованості між підприємствами за поставку продукції.

На 1 грудня 2004 року кількість зареєстрованих суб’єктів малого бізнесу (СМБ) в Узбекистані досягло 275 тис. одиниць, що склало 87,7% від загальної кількості підприємств всіх організаційно-правових форм. 257 тис припадає на мікро фірми (93,4%) та 18 тис. малих підприємств (6,6%). Частка підприємств з недержавною формою власності склала 98,3%. Основна частина СМЬ сконцентровано в сільськогосподарському секторі економіки країни – 53,3%, сфері торгівлі та громадського харчування – 22,5%, промисловості -10,1%. За дев’ять місяців ц. р. СМБ вироблено 32,4% від ВВП Узбекистану. Сектор малого бізнесу забезпечив зайнятість 6,1 млн. осіб, що склало 61,5% від загальної кількості зайнятого в економіці населення.

Український Новокраматорський машинобудівний завод (НКМЗ) здійснить у 2005 році модернізацію сталеплавильного виробництва на акціонерному виробничому об’єднанні „Узбецький металургійний комбінат” вартістю близько $2 млн. Буде здійснено реконструкцію електродугової сталеплавильної печі ДСП-100 потужністю 250 тис. тон сталі. В рамках контракту НКМЗ поставить обладнання, яке дозволить збільшити виробничу потужність на 30%, а також замкнути сталеплавильний цикл по всім агрегатам.

Уряд Узбекистану збільшить з 1 січня 2005 року ставки податку за користування надрами при видобутку вуглеводнів та дорогоцінних металів. Ставка податку на користування надрами при видобутку нафти буде збільшена з 12,3% до 32%, газового конденсату – з 6,7% до 27%, природного газу – з 18,5% до 64%, золота – з 5% до 31,7, срібла – з 8% до 53,7%. Збільшення ставок податку здійснюється за рахунок відміни акцизного податку на рідкі вуглеводні, а також зниження акцизу на природний газ. В теперішній час видобуток нафти та газового конденсату, окрім податку на користування надрами, обкладається акцизним податком в розмірі 255, видобуток природного газу – 40%.

Протягом грудня 2004 року в Узбекистані введено в дію 5 спільних текстильних підприємств. Сумарні потужності підприємств дозволять щорічно переробляти 23 тис. тон бавовни-волокна та виробляти 18,2 тон бавовняної пряжі, 43 млн. погонних метрів тканин, 7 тис. тон трикотажного полотна та 71 млн. штук готових виробів. При цьому експортний потенціал продукції, що випускається, складе $74 млн. на рік. З початку 200 року в текстильній галузі введено в дію 17 СП з загальною вартістю проектів $180,6 млн.

Американська фірма Зеромакс здійснить проект по утилізації супутніх газів на газоконденсатному родовищі Кокдумалак (Кашкадар’їнська обл. ) загальною вартістю $30,9 млн. Згідно контракту, Зеромакс поставить технологічне обладнання для дожимної компресорної станції (ДКС) та здійснить його монтаж. ДКС дозволить здійснити утилізацію низьконапірних нафтових газів, які до теперішнього часу спалювалися в факелах. Як очікується, реалізація проекту дозволить подати додаткові обсяги нафтового газу в г газотранспортну систему республіки в розмірі до 1,1 млрд. куб. метрів на рік. Проект утилізації супутніх газів включений в республіканську інвестиційну програму на 2005 рік. Планується у наступному році засвоїти по цьому проекту понад $19 млн.

Міжнародний Консорціум в складі британської Уніко, українського ВАТ „Сумське МНВО ім. Фрунзе” та іранського НПС здійснить проект по збільшенню виробництва зрідженого газу на унітарному дочірньому підприємстві „Шуртаннафтогаз” вартістю $63,3 млн. Згідно умов контракту, консорціум має здійснити будівництво установки пропан-бутанової суміші на основі застосування криогенних технологій. Здійснення проекту дозволить виробляти до 100 тис. тонн газового конденсату та 180 тис. тонн зрідженого газу щорічно. Реалізація проекту розрахована на 18 місяців. За умовами конкурсу, переможець має залучити зарубіжні кредити без надання гарантій Уряду Узбекистану. На даний момент консорціум розробляє схему фінансування проекту за участю іноземних банків, яку має надати узбецькій стороні у січні 2005 року.

< >Є В Р О П А

< >Республіка Австрія

OMV оголосила про відкриття нових нафтових копалин біля британського узбережжя

Австрійський нафтогазовий концерн OMV оголосив про знахідку нових нафтових та газових копалин на північноморському родовищі Rosebank/Lochnagar. Хоч деталі не повідомляються, за міжнародними підрахунками запаси оцінюються в розмірі 500 млн. барелей нафтового еквіваленту. Враховуючі, що австрійській стороні належать 20% ліцензії на розробку даного родовища, на її долю припадає 100 млн. барелей. Обсяги видобутку в цьому регіоні австрійської компанії складають на сьогодні лише 17 тис. барелей на день.

Якість сировини оцінюється на рівні 27 до 36 ступеню API.

Буріння проводилось на глибині 1100 м під водою, при цьому відкрито два нафтогазових прошарки загальною висотою 52 м. Результати були отримані ще в серпні п. р., оголосити їх однак OMV разом з партнерами домовилась лише в грудні.

Експлуатація родовища здійснюється спільно в рамках концерну, в якому, крім австрійської сторони, мають також свою частку компанії ChevronTexaco (40%), Statoil (30%) та Dong (10%).

Wirtschaftsblatt, 10.12.2004

Активізація діяльності фінансової групи Raiffeisen у Східній Європі

Виконавчим директором Raiffeisen Leasing GmbH П. Енгертом ринки Східної Європи розглядаються як ідеальні для надання лізингових послуг. Головними факторами називаються достатня платоспроможність та висока прибутковість. Так у 2003 р. у Польщі коефіцієнт рентабельності компанії склав 20%. Після відкриття своїх філіалів у Мінську, С. Петербурзі та Москві, Raiffeisen Leasing планує географічно розширити сферу своєї діяльності й за Урал. Україна поки що знаходиться на стадії розгляду. Позитивно оцінюються можливості й на ринку Південно-східної Європи.

Свою увагу компанія приділяє також й сусідній країні – Німеччині, де, за словами П. Енгерта, місцеві банки не на стільки інвестиційно дружелюбні. На сьогодні в Німеччині компанією реалізується еко-проект на загальну суму 45 млн. євро.

В першій половині 2004 р. доход компанії, як всередині країни так і за кордоном, склав 414 млн. євро, з них 102 млн в сфері нерухомості, 193 млн. – у сфері мобільного капіталу та 118 млн. – сфері лізингу автомобілів.

Заснованою рік тому компанією Raiffeisen evolution project development GmbH, за словами її виконавчого директора М. Нойраутера, на сьогодні в країні та за її межами реалізується біля 40 проектів на загальну суму інвестицій в обсязі 500 млн. євро. Додатково компанією надано послуг на суму 100 млн. євро.

Проекти поділяються майже 50/50 між Австрією та Східною Європою, де компанія представлена регіональними філіалами у Варшаві та Будапешті. Зараз, як повідомив М. Нойраутер, увага приділяється активізації діяльності в Києві, Москві та Бухаресті.

В портфелі інвестицій компанії на сьогодні домінують проекти у сфері виробничої нерухомості, і лише третина припадає на житлові об’єкти. В перспективі “Райффайзен Еволюшен” планує розвивати й останній сегмент, у т. ч. і в Східній Європі.

Персонал компанії налічує 135 співробітників. Її засновниками виступають банк RZB, Raiffeisen Holding NÖ-Wien, страхове товариство Uniqa та будівельна компанія Strabag.

Wirtschaftsblatt, 19.11.2004

Баварія критикує діяльність австрійських банків

Міністр економіки Баварії О. Візхой називає діяльність австрійських банків в Німеччині нечесною конкуренцією, оскільки вони користуються на її території більш ліберальними умовами, які діють в Австрії. О. Візхой вимагає від Федерального міністра фінансів Німеччини Г. Айхеля та Банківського нагляду зрівняння шансів.

Так австрійські фінансові інститути, при кредитуванні, вимагають від кредитопозичальників представлення фінансової звітності лише, коли сума кредиту перевищує 750 тис. євро, тоді як для німецьких банків цей граничний рівень починається вже з 250 тис. євро. Крім цього австрійські кредити більш дешеві за німецьких, наприклад, відсоткова маржа Земельного банку Райффайзен складає лише 0,79 відсоткових пунктів, тоді як у німецьких кредитних інститутах – 1,3 пунктів.

Баварська сторона виступає за створення єдиних та прозорих правил гри, та, у разі відсутності реакції німецьких контролюючих органів, погрожує розглянути питання захисту конкуренції на рівні ЄС.

На сьогодні в Баварії відкрили свої філіали такі австрійські банки, як: Investkredit, Raiffeisenlandesbank Oberösterreich, Oberbank, Hypo Tirol та Kärtner Hypo.

Wirtschaftsblatt, 10.12.2004

TIWAG планує мільярдні інвестиції

Енергетичною компанією землі Тироль TIWAG в найближчій перспективі планується здійснення мільярдні інвестиції в розбудову своїх енергогенеруючих потужностей. Нею представлено на розгляд земельного уряду 16 проектів з будівництва нових та розширення старих гідроелектростанцій.

За підрахунками фахівців, у 2020 р. Тироль при існуючих потужностях буде вимушена імпортувати 3200 гігаваттгодин, у 2030 р. – вже 4200 гігаваттгодин.

Серед представлених проектів найбільшими за обсягами є:

Розбудова ГЕС Каунерталь з будівництвом другого нижнього ступеню вартістю 1,12 млрд. євро;

Як альтернатива – будівництво верхнього ступеню ГЕС Каунерталь вартістю 1,27 млрд. євро;

Будівництво верхнього ступеню ГЕС Натурнс в Південній Тиролії вартістю 1,3 млрд. євро;

Розбудова групи ГЕС Отцталь з будівництвом штучного озеру та нижнього ступню загальною вартістю 1,75 млрд. євро;

Будівництво нового каскаду ГЕС на річці Інн загальною вартістю 900 млн. євро;

До цього інші більш малі проекти на загальну суму 1,4 млрд. євро.