Статистичний збірник ПРАЦЯ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ У 2007 РОЦІ (частина 1)

За підсумками статистичних спостережень з питань праці у 2007р. на підприємствах, в установах, організаціях регіону було зайнято 405,5 тис. працівників. В порівнянні з попереднім роком цей показник зменшився в цілому по республіці на 0,5%. При цьому найбільше зростання кількості найманих працівників зафіксовано у фінансових установах (на 14,5%), будівництві (на 7,8%), підприємствах торгівлі та ремонту автомобілів (на 4,9%), лісовому господарстві (на 3,7%). У промисловості кількість штатних працівників скоротилась за рік на 0,5%. Значне зменшення відмічено у виробництві шкіри та виробів зі шкіри (на 18,4%), інших галузей промисловості, що не віднесені до інших угруповань (на 18,1%), у текстильному виробництві (на 17,1%), у виробництві харчових продуктів (на 10,3%). Зросла кількість штатних працівників у виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції (на 21,6%) та у добувної промисловості (на 12,3%).

З двадцяти п’яти регіонів республіки зростання зафіксовано тільки у 9, найбільше – у м. Саки (на 8,5%), Сакському районі (на 3,6%), м. Ялта (на 3,5%) та Бахчисарайському районі (на 3,4%).

За статевою ознакою загальна кількість працюючих розподілилась таким чином: жінок –56%, чоловіків – 44%. За сферами прикладання праці існують суттєві відмінності. Жіноча праця більш поширена у сферах охорони здоров’я та соціальної допомоги, освіти, де питома вага жінок у минулому році становила 79,2% та 78,1% відповідно, у державному управлінні (71,4%), в готельному та ресторанному господарстві (65,5%), з надання комунальних та індивідуальних послуг (62,1%).

На кінець 2007р. на підприємствах автономії були задіяні 114,3 тис. молодих працівників (у віці 15–34 роки), або кожен четвертий працюючий. Більш приоритетною сферою зайнятості для молоді є фінансова діяльність, торгівля, державне управління, будівництво, де молодь складає від 53,6% до 38,0%.

Кількість працівників перед пенсійного віку (жінки у віці 50–54 роки, чоловіки 55–59 років) збільшилась у порівнянні з 2006р. на 9,3% та на кінець 2007р. становила 58,7 тис. осіб, або 14,3 загальної кількості штатної чисельності. Серед них жінки складають понад 57%. Найбільша питома вага цієї вікової категорії працівників у наукових установах, підприємствах діяльності пошти та зв`язку (14,9% та 16,1% відповідно).

Наприкінці минулого року на підприємствах кожен п’ятий (78,4 тис. осіб) отримував соціальну допомогу у вигляді пенсії, з них 76,0% – за віком, 17,0% – по інвалідності, решта – за вислугу років.

Станом на 31.12.2007р. кількість працівників з вищою освітою всіх рівнів становила 212,9 тис., або кожен другий (у т. ч. 113,5 тис. з повною вищою освітою). Перевага працівників з вищою освітою спостерігалась у державному управлінні, фінансовій діяльності, освіті (85,4%, 81,3% та 71,2% відповідно). З числа працюючих наукову ступінь мають 2539 осіб.

Слід відмітити, що 36,0 тис. осіб, або 8,8% облікової кількості штатних працівників, були зайняті в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Найбільша частка таких працівників у хімічній та нафтохімічній промисловості (54% кількості працівників галузі), виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції та у виробництві транспортних засобів та устаткування (по 37–44%).

Важливим напрямом подолання дефіциту робітних кадрів та підвищення професійного рівня працівників є навчання персоналу на виробництві. Із усієї кількості працівників, які проходили навчання протягом 2007 р., професійну підготовку та перепідготовку отримали 9,4 тис. осіб, або лише 2,3% облікової кількості штатних працівників, з них 68,6% – безпосередньо на виробництві. Підвищення кваліфікації за різними формами навчання (на виробничо-технічних курсах, курсах цільового призначення, через стажування, спеціалізацію) у 2007р. пройшли 38,4 тис. осіб, або 9,4% облікової кількості штатних працівників, та 113 осіб навчалися за кордоном.

Поряд із системою підготовки та перепідготовки кадрів, зайнятих на виробництві, працює державна система підготовки та перепідготовки незайнятого населення через державну службу зайнятості для забезпечення працевлаштування безробітних громадян. Упродовж 2007р. за направленням державної служби зайнятості в навчальних закладах усіх типів проходили професійне навчання 9,2 тис. зареєстрованих безробітних проти 8,7 тис. осіб у 2006р. Із загальної кількості безробітних, які завершили навчання, майже кожен другий (57,0%) навчався з метою підвищення своєї кваліфікації, кожен четвертий (28,3%) пройшов перепідготовку на іншу професію, а решта (14,7%) – вперше отримали професійну освіту.

Проблема забезпечення кваліфікованими кадрами підприємств, установ, організацій на сьогодні залишається важливою й актуальною.

Протягом 2007р. за направленням служб зайнятості було укомплектовано 37,4 тис. вакансій, або 45,1% від запропонованих. За професійними групами питома вага працевлаштованих осіб в загальній кількості вакансій була в межах 38–54%. Проте, за рівнем заробітної плати, диференціація цього показника більш значна. Найвищий рівень комплектації (67%) серед вакансій із запропонованою заробітною платою в межах мінімальної; на 55% укомплектовані робочі місця з рівнем оплати від мінімального до прожиткового мінімуму; на 36% – від прожиткового мінімуму до середньої заробітної плати по регіону. Найнижчий рівень цього показника – 13%, серед вакансій із запропонованою заробітною платою понад середню по регіону.

Така ситуація може свідчити про те, що економіка сьогодні потерпає від нестачі кваліфікованої робочої сили, яка б відповідала вимогам роботодавців. І це більш стосується навіть не вищої освіти, а робітничих професій.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника у 2007р. становила 1220 грн., що на 28,2% більше проти 2006р.

Серед чинників зростання номінальної заробітної плати слід відмітити законодавче підвищення мінімальних соціальних гарантій. Мінімальний рівень оплати праці підвищився з 400 грн. у грудні 2006р. до 460 грн. у жовтні 2007р. Це дозволило наблизити розмір мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму для працездатної особи. З 1 жовтня 2007р. таке співвідношення досягло 81,0%.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника в минулому році перевищила в 2,1 раза законодавчо встановлений прожитковий мінімум для працездатної особи (568 грн.)

Тенденції зростання заробітної плати в республіці характеризують наведені в таблиці дані.

	2003	2004	2005	2006	2007
Нарахована заробітна плата в середньому за місяць, грн.
• на штатного працівника	433	543	730	952	1220
У відсотках до попереднього року	120,8	125,4	134,5	130,3	128,2
• на працівника в еквіваленті повної зайнятості	459	570	762	983	1254
У відсотках до попереднього року	119,7	124,0	133,8	128,9	127,5
• за оплачену годину	2,80	3,49	4,71	6,14	7,79
У відсотках до попереднього року	119,7	124,6	135,0	130,4	126,9
Індекс реальної заробітної плати
У відсотках до попереднього року	112,3	123,1	118,7	118,6	111,7

Зростання заробітної плати зафіксовано за всіма видами економічної діяльності. Високі темпи приросту спостерігались в установах фінансової діяльності (на 35,0%), на підприємствах сільського господарства та мисливства (на 31,1%), у сфері освіти та охорони здоров`я (на 30,5%), з діяльності готелів та ресторанів (на 30,1%), промисловості (на 29,0%).

За видами економічної діяльності, найбільш оплачуваними в республіці є працівники, водного транспорту, фінансових установ, підприємств, що надають додаткові транспортні послуги. Розмір оплати праці у цих видах діяльності перевищує середній по економіці в 1,6–1,5 раза.

Значна диференціація розмірів заробітної плати, як і в попередньому році, існує між видами промислової діяльності. Найвищий рівень заробітної плати зафіксований у видобуванні паливно-енергетичних корисних копалин та хімічному виробництві (у 2,3 та 1,3 раза більше за середній рівень по економіці). Співвідношення середньомісячної заробітної плати штатних працівників підприємств текстильного виробництва із середніми по економіці не перевищило 52,6%.

Суттєве збільшення фінансування бюджетної сфери дещо покращило становище з оплатою праці у видах діяльності, які забезпечують надання соціально важливих послуг. Проте рівень оплати праці у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги та у закладах освіти був на 20–13% нижчим за середній показник по економіці (у 2006р. варіація складала 21-15%).

Низькою залишається вартість робочої сили у сільському господарстві. Незважаючи на те, що приріст заробітної плати в порівнянні з 2006р. становив 31,1%, рівень її (904 грн.) майже на 26% нижче, ніж в середньому по економіці. В порівнянні з працівниками промислових та будівельних підприємств, зайнятим в сільському господарстві нарахування були на 35 – 37% меншими.

Існують і гендерні відмінності в питанні оплати праці. У 2007р. середня заробітна плата жінок була нижче, ніж у чоловіків на 19,0% та склала 1106 грн. (у 2006р. – 859 грн.). Це зумовлено, насамперед, значною чисельною перевагою жінок в окремих видах економічної діяльності з відносно низьким рівнем оплати праці (в установах охорони здоров’я та соціальної допомоги – 79,2% від загальної чисельності зайнятих, освіти – 78,1%, сфері державного управління – 71,%, в готельному та ресторанному господарстві – 65,5%, з надання комунальних та індивідуальних послуг – 62,1%).

На статевих відмінностях у рівні оплати праці відбивається й той факт, що жінки і чоловіки мають нерівні шанси та можливості щодо досягнення високих позицій у суспільно-економічній ієрархії. Так, хоча жінки чисельно переважають (72,4%) у сфері фінансової діяльності, де склався один з самих високих рівнів оплати праці, співвідношення їхньої заробітної плати до “чоловічої” становить 76,8%. Аналогічне становище і в державному управлінні, де понад дві третини зайнятих – жінки, а середня заробітна плата у них менша, ніж у чоловіків на 16,0%.

За даними статистичного спостереження, в загальній кількості державних службовців жінки становлять 79,7%, при цьому керівного складу – 70,5%, а серед тих, що мають першу-третю категорію посад – тільки 33,7%. В органах місцевого самоврядування – відповідно 75,1 та 62,3%.

Спостерігається тенденція щодо скорочення частки низькооплачуваних та зростання частки середньо та високооплачуваних працівників.

Розподіл кількості працівників, яким заробітна плата нарахована

У межах законодавчо встановлених соціальних стандартів,

Що діяли у грудні відповідного року (відсотків)

З числа працівників, що відпрацювали 50% і більше робочого часу, встановленого на грудень 2007р. (384,5 тис.), кожен сімнадцятий отримав нарахування в межах мінімальної заробітної плати (460 грн.).

При цьому, внаслідок низького рівня оплати праці у виді діяльності, в рибному господарстві – кожен п`ятий, сільському господарстві – кожен сьомий, на підприємствах з надання комунальних та індивідуальних послуг та в готельному господарстві кожен – дев`ятий, торгівлі – кожен десятий з числа зайнятих.

Негативні соціальні наслідки має таке явище, як заборгованість із виплати заробітної плати. Станом на 1 січня 2008р. загальний обсяг заборгованості становив 44641,7 тис. грн., або 7,3% фонду оплати праці, нарахованого за грудень 2007р. Порівняно з 1 січнем 2007р. заборгованість зменшилась на 7,5%, або на 3,6 млн. грн.

Вагома сума боргу належить підприємствам промисловості (48,7%), сільського господарства і пов’язаних з ним послуг (19,0%) та підприємствам, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям – 13,2%.

Приріст заборгованості з виплати заробітної плати в республіці зумовлений, насамперед, його суттєвим зростанням в установах, що здійснюють торгівлю, ремонт автомобілів – на 1,3 млн. грн., або в 3,4 раза, на підприємствах промисловості – на 4,1 млн. грн. (на 22,9%). Помітне скорочення невиплат зафіксоване на підприємствах з надання додаткових транспортних послуг – 1,6 млн. грн. (на 99,2%), сільському та лісовому господарстві – 4,8 млн. грн. (на 36,3%).

З двадцяти двох міст та районів республіки, в яких на початок 2008р. була заборгованість, зростання зафіксовано у шести.

В регіональній структурі, більше третини суми заборгованості із виплати заробітної плати на 1 січня 2007р., належить підприємствам міст Керчі та Феодосії (переважно за рахунок промислових видів економічної діяльності).

У структурі загальної суми боргу На економічно активні підприємства припадає половина (52,5%), на суб’єкти господарювання, щодо яких реалізовуються Процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом – 41,9%, решта (5,6%) – на Економічно неактивні підприємства.

Заборгованість по підприємствах-банкрутах за рік зросла на 2,6%. Борги таких підприємств становили від 100 до 88% в загальній сумі по регіону у Красноперекопському, Сакському, Бахчисарайському та Кіровському районах.

Найбільше заборгували своїм працівникам економічно неактивні підприємства міст Керч (34% від загального боргу в регіоні), Сімферополь (22,9%), Ялта (17,1%).

За 2007р. борги економічно активних підприємств зменшились на 12,3%. Саме борги економічно активних підприємств складали більшу частку суми заборгованості у регіоні по містах Феодосія – 58,2% та Сімферополь 12,4%.

Станом на 1 січня 2008р. своєчасно не отримали заробітну плату 6,1 тис. штатних працівників економічно активних підприємств, що становить 1,6% загальної кількості працівників, зайнятих в економіці. Кожен другий мав заборгованість понад 3 місяці. В розрахунку на 1 штатного працівника приходилося 3556, грн. боргу, найбільші суми було заборговано на підприємствах з досліджень та розробок (13901,64 грн.), у сфері культури та спорту (12795,45 грн.).

• < Назад
• Вперёд >