Сегодня: 20 | 04 | 2024

Опорний конспект лекцій Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності

Питання множинного вибору

1. Перша організація щодо державного регулювання і уніфікації системи зовнішньої торгівлі:

А. МВФ Б. СБРР В. ГАТТ Г. СНД

2. Процес трансформації України у систему світових фінансів повинен ґрунтуватися на:

А. Лібералізації зовнішньоекономічної діяльності

Б. Лібералізації економіки і фінансовій стабілізації

В. Лібералізації економіки, приватизації і макроекономічної стабілізації

Г. Усі відповіді вірні

3. Форма державної політики, яка дозволяє продавати вітчизняні товари на зовнішньому ринку за більш низькими цінами називається:

А. Квотування експорту Б. Субсидування експорту

В. Протекціоністська політика Г. Демпінгова політика

4. Найменування політики прямого втручання ЦБ у валютний ринок:

А. Котирування Б. Дисконтна

В. Валютна інтервенція Г. Валютне регулювання.

5. До складу суб‘єктів валютного ринку не входять:

А. Експортери Б. Імпортери

В. Валютні ринки Г. Банки - дилери

6. Основними параметрами зовнішньої рівноваги являються:

А. Обсяг ВВП В. Сальдо торгового балансу

Б. Обсяг ВНП Г. Сальдо платіжного балансу

7. Обсяг впливу експорту і імпорту на зміну національного доходу країни визначають:

А. Квоти В. Зовнішньоекономічний мультиплікатор

Б. Тарифи Г. Гранична схильність до імпорту

7. Зовнішньоторговельна політика держави, що спрямована на зниження тарифних ставок імпортних і експортних мит :

А. Протекціонізм В. Автаркія

Б. Лібералізація Г. Вільна торгівля

8. Група адміністративних, фінансових, кредитних та технічних заходів, що ускладнюють імпорт або експорт певних товарів називається:

А. Адвалерне мито В. Ліцензування

Б. Квотування Г. Нетарифне регулювання

9. Розмір мито, що встановлюється у вигляді проценту до ціни товару:

А. Адвалерне В. Специфічне

Б. Державне Г. Нетарифне

10. При зниженні цін на імпортні товари найбільш ефективним важелем захисту внутрішнього ринку є:

А. Специфічне мито В. Адвалерне мито

Б. Державне мито Г. Державні квоти

Тема 2.

ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА МАКРОРІВНІ

1. Структура фінансового механізму.

2. Платіжний баланс як макроекономічний індикатор ефективності зовнішньоекономічної діяльності країни.

3. Вплив економічної політики на стан платіжного балансу.

4. Проблеми зовнішньої заборгованості України.

Рекомендована література

1. Боринець С. Міжнародні валютно-фінансові відносини. Підручник. - К.: Знання, 2000. - 305с.

2. Бюджет і фінансова політика України. Навч. посібник /А. О.Єпіфанов, І. В.Сало та ін. - 2-ге вид. - К.: Наукова думка,1999.-301с.

3. Василик О. Д. Державні фінанси України: Підручник для вузів.-К.: Вища школа, 1997-383с.

4. Внешнеэкономическая деятельность предприятия /Под ред. Л. Е.Стровского - М.: “ЮНИТИ”, 2001.-823с.

5. Єременко О., Ковбасюк Ю. Кредитна діяльність Міжнародного валютного фонду // Вісник НБУ.-1999, №3, с.58-62.

6. Корнєєв В. Боргові парадокси і орієнтири державних запозичень // Економіка України, 2000. - №6 - с.30-37.

7. Кудряшов В. П. Фінанси. Навч. посібник. - Херсон, 2002.

8. Мировая экономика: Учебник /Под ред. проф. А.С. Буланова. - М. ЮНИТИ, 1999.

9. Платіжний баланс України за 2000 рік. Випуск підготовлено НБУ. - К., 2001.

10. Прокушев Е. Ф. Внешнеэкономическая деятельность Учебн.-практ. пособие. - М.: ИВЦ “Маркетинг”, 1998.

11. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник / Під ред. д. е.н., проф. А. І.Кредісова.- К.: ”Віра-Р”, 2001. - 632с.

1.Структура фінансового механізму

ФМ ЗЕД являє собою систему форм і засобів дії фінансових методів та інструментів, які впливають на організацію, планування і стимулювання наявних фінансових ресурсів, що використовуються у ЗЕД країни.

До структури ФМ входять такі складові елементи :

• фінансові методи;

• фінансові важелі;

• правове забезпечення ;

• нормативне забезпечення;

• інформаційне забезпечення.

Крим того, ФМЗЕД також включає усі аспекти інвестиційної , посередницької та перерозподільної діяльності валютної системи в особі її інститутів. Інтегрування України у систему глобальних фінансів було закріплено рядом законодавчих актів. ВРУ 3 червня 1992 р. ухвалила Закон Україні “Про вступ України до МВФ, Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародної фінансової корпорації(МФК),” . 3 вересня 1992р. Україна стала членом МВФ і МББР. Із грудня 1992 НБУ надає МВФ зведені балансові звіти Національного та комерційних банків України, а також інформацію щодо валютних курсів. Із січня 93 р. Україна складає платіжний баланс (ПБ) та звітує перед МВФ.

ПБ займає в системі макроекономічних показників важливе місце, по скільки відображає перерозподіл НД між країнами.

За даними статистики Україна за період 1991-1999р. р. втратила більше ніж 15 млрд. дол. США.

Все це в першу чергу зв’язано з механізмом регулювання валютного ринку, ведучим важелем якого виступає валютний курс. Формування та корегування динаміки валютного курсу являє собою багатофакторний процес. Значний вплив на цей процес виявляє платіжний баланс.

Динаміка формування ПБ коригується такими складовими:

§ інфляційним механізмом ( відносним темпом зміни рівня інфляції в країні );

§ фіскальним механізмом регулювання обсягом ВВП ( відносним темпом зміни обсягу ВВП );

§ механізмом регулювання рівня % ставки по відношенню до світової % ставки.

2. ПБ як макроекономічний індикатор ефективності зовнішньоекономічної діяльності країни

Економічні зв‘язки будь-якої країни із зовнішнім світом знаходять відображення у його платіжному балансі (ПБ).

Платіжний баланс ( SB ) – це статистичний звіт, поданий у формі бухгалтерських рахунків, про торгові та фінансові угоди економічних суб‘єктів країни із закордоном за певний період часу, як правило за рік.

Операції ПБ – це зміна права власності на товари чи фінансові активи, надання послуг або капіталу.

В широкому розумінні – це зменшення або збільшення національного доходу України.

Аналізуючи процес входження України у світовий валютний простір з точки зору нормативної макроекономічної теорії (як повинно бути), слід зазначити, що стан економіки України можна розглядати як модель малої відкритої економіки (МВЕ).

Під поняттям МВЕ розуміється, що дана економіка являє собою невелику долю світового ринку. І тому вона сама по собі не може вплинути на зміну світової процентної ставки (r*). Одночасно Уряд країни не протидіє укладенню угод на світовому фінансовому ринку тобто отриманню міжнародних кредитів. Отже, можна вважати, що процентна ставка в МВЕ дорівнює світовій (r = r*).

Аналіз МВЕ зробимо на базі відомої тотожності Системи національних рахунків, яка згідно кейнсіанської теорії має такий вигляд:

Y = C + I +G + NX (1)

Де С – загальні споживчі витрати.

Сутність цієї функції розкрив Кейнс через свій психологічний закон, математична інтерпретація якого має наступний вираз

С = С0 + с(Y – T), (2)

Де С0 – частина НБ країни, котра є базою для зростання споживчих витрат;

с = МРС, визначає темп зростання споживчих витрат, значення якої залежить від національних традицій, звичаїв, психології населення;

Y – визначає обсяг ВНП країни;

Т – визначає обсяг податків.

Графічне відображення цієї теорії отримало назву “Кейнсіанський хрест”.

I – загальні валові внутрішні інвестиційні витрати, які залежать від рівня процентної ставки;

G – загальні державні витрати, які планує уряд країни.

Перепишемо цю тотожність у такий вид

NX = Y – (C+I+G), (3)

Щоб отримати рівняння ПБ проведемо наступні перетворення.

NX = (Y-C-G)-I , (4)

Y-C-G = S, що визначає обсяг загальних збережень.

Звідки маємо

NX = S – I (5)

Або

(I – S) + NX = 0 (6)

Рівняння (6) є математичне вираження платіжного балансу, кожний член якого має своє ім‘я:

(I-S) - рахунок руху капіталів та доходів по ним ПБ.

NX - рахунок поточних операцій ПБ, або торгівельний баланс.

У ПБ обидва рахунки включають як внутрішні так і зовнішні витрати тому, що випуск (У) ототожнює ВНП:

У ≡ ВНП (7)

Відомо, що кожна операція в бухгалтерському обліку відображається подвійним записом. Аналогічне правило діє і при складанні платіжного балансу. Як і будь-який бухгалтерський рахунок, ПБ точніше його складові частини NX, та (I-S) мають дві частини - дебет та кредит.

Якщо операція забезпечує країну додатковою іноземною валютою, як це робить експорт, то вона належать до кредиту ПБ. Якщо стаття балансу як імпорт змушує країну використовувати запас іноземної валюти, то це стаття дебету ПБ.