Опорний конспект лекцій Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності
Страница 1 из 14
Опорний конспект лекцій Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності
Для студентів
Всіх спеціальностей і форм навчання
Опорний конспект лекцій для індивідуальної та самостійної роботи з дисципліни “Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності” для студентів всіх спеціальностей і форм навчання/
Зміст
Тема1 Сутність і напрямки розвитку фінансового механізму зовнішньоекономічної діяльності
Тема2 Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності на макрорівні
Тема3 Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності на мікрорівні
Тема4 Валютно-фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності
Тема5 Міжнародні розрахунки
Тема6 Валютно-фінансовий механізм зовнішньоекономічного контракту
Тема 1.
Сутність і напрямки розвитку ФМ ЗЕД
1.Становлення механізму регулювання ЗЕД України
2.Мета і задачі курсу
3.Економічна сутність ФМ ЗЕД
4.Валютно-фінансова та правова основа ФМ ЗЕД
Рекомендована література
1. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” № 960-XII від 16.04.91//Відомості Верховної Ради, 1991, N 29, ст. 377.
2. Закон України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” №330-XIV від 22.12.1998р. //Відомості Верховної Ради, 1999, № 9-10, ст.65
3. Закон України “Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту” №331-XIV від 22.12.1998 р. // ВВР, 1999, № 12-13, ст. 80.
4. Закон України “Про Єдиний митний тариф” №2097-XII від 05.02.1992р.// ВВР, 1992, № 19, ст.259
5. Митний Кодекс України №1970-ХІІ від 31.12.1991р.// ВВР 1992, № 16, ст.203
6. Боринець С. Міжнародні валютно-фінансові відносини. Підручник.-К.:Знання,2000.-305с.
7. Бруньов В. В. Монетизація економіки України//Фінанси України.-1999.-№6 - с.118-122.
8. Внешнеэкономическая деятельность предприятия/Под ред. Л. Е.Стровского.-М.: “ЮНИТИ”,2001.-823с.
9. Мировая экономика: Учебник/Под ред. проф. А.С. Буланова.-М.: “ЮНИТИ”,1999.
10. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навчальний посібник/ Під ред. д. е.н.,проф. А.І. Кредісова.-К.:”Віра-Р”,2001.-632с.
1. Становлення механізму регулювання ЗЕД України
Україна як молода суверенна держава ще не має достатнього досвіду здійснення ефективної ЗЕД. Це пояснюється передусім тим, що вона не мала змоги набути такого досвіду у складі колишнього СРСР.
В той же час світова економіка має багато прикладів вдалої ЗЕД, яка сприяє зростанню економічного благополуччя держави. Наслідки вдалої ЗЕД наочно демонструють, так звані Нові індустріальні країни (НІК).
Цей термін застосовується до країн Азії та Латинської Америки. Чотири держави Азії являються яскравими представниками цієї групи це Гонконг, Південна Корея, Сінгапур та Тайвань. Ці країни продемонстрували значне економічне зростання за десятиліття із 1976 по 1986 рр. В цей період ВВП цих країн щорічно зростав в середньому в межах від 6,5 до 8,6%. Це дуже високі темпи зростання. Успіх цих країн можна пояснити створенням експортоорієнтованої економіки, коли збільшення нетоекспорту автоматично означає фінансове зростання економіки країни.
В той же час існують і деякі об’єктивні причини, які мали негативні наслідки для економіки України. І це перше за все фінансовий розвал колишнього СРСР, який почався ще на початку 90х років XX ст. Деякі колишні республіки почали націоналізацію загальносоюзних підприємств, які об’єктивно не мали змоги існувати без фінансування із загальносоюзного бюджету. Практично у 1991 році союзного бюджету вже не було.
Кожний Уряд колишніх союзних республік не вагаючись подвоїв заробітну плату своїм робітникам. Загальні грошові доходи населення СРСР підвищились із 619 млрд. руб у 1990 році до 1181 млрд. руб у 1991р (»1,9 рази).
І як наслідок цього з прилавків магазинів були змиті майже усі споживчі товари.
В той же час після розпаду СРСР радянський рубль залишився загальною валютою п’ятнадцяти незалежних держав. Кожна з них була зацікавлена видавати, якомого більше рублевих кредитів, тоді як інфляційні наслідки лягли на плечі інших.
Росія, зрозумівши це, із липня 1992 р. почала контролювати грошові потоки, які надходили з інших республік колишнього СРСР через систему кореспондентських рахунків ЦБ. Усі республіки були переведені на систему двосторонніх кореспондентських відносин, які зобов’язували держави вивозити з Росії стільки валюти, скільки вони її ввозили туди.
Результатами стала гостра платіжна криза у міждержавних розрахунках, яка вибухнула наприкінці 1992 року. В наслідок цього з серпня цього року почалася створюватися національні грошові системи.
В Україні, першій серед держав СНД почалося становлення національної економіки на основі купонізації власної грошової системи.
На початку 1993 р. власні грошові одиниці або їх сурогати (тимчасові грошові знаки) запровадили 7 країн СНД: Україна, Азербайджан, Білорусь, Латвія, Литва, Молдова, Естонія.
В вересні 1996 року Україна ввела в оббіг свою національну валюту – гривню. В процесі активного формування та зміцнення національної грошової системи виникає об’єктивна потреба в укладанні міждержавних фінансово-кредитних валютних угод, які б сприяли налагодженню цивілізованих рівноправних та взаємовигідних міждержавних відносин.
“Після розпаду СРСР єдиним варіантом розвитку для молодих держав стала інтеграція в систему світових фінансів тобто глобальних фінансів. Економічна доктрина для всіх країн, що розвиваються, яка була узгоджена між МВФ світовим банком і казначейством США, включає такі трансформаційні механізми:
1) проведення лібералізації економіки;
2) здійснення приватизації;
3)досягнення механізму макроекономічної стабілізації шляхом скорочення інфляції і бюджетного дефіциту.”
2. Мета і задачі курсу. Предмет курсу.
На початку 90-х років Україна вступила на шлях створення ринкової економіки. Важливою сферою цих перетворень є підвищення ролі зовнішньоекономічної діяльності країни, її підприємств і організацій, розширення та поглиблення міжнародних економічних зв’язків, оскільки взяв курс на інтеграцію у світову економіку-систему глобального капіталізму.
Фінансовий механізм, який складається у сфері ЗЕД, виступає засобом реалізації фінансової політики в області міждержавних стосунків України.
Основною метою даного курсу є розкриття економічної сутності механізму входження національної економіки у світову систему глобальних фінансів на базі МРП, сприяння підвищенню ефективності використання наявних внутрішніх та міжнародних грошових ресурсів та пошук нових джерел фінансування цих ресурсів.
Лібералізація ЗЕД, відсутність відрегульованих зв’язків призвели до значного дисбалансу експортно-імпортних операцій, порушенню механізму повернення валютних коштів в Україну. Особливої уваги заслуговує питання впливу інфляції на фінансовий механізм ЗЕД. Найбільш узагальненим наслідком при цьому є падіння курсу національної валюти.
ФМ формування валютного курсу й коригування його динаміки являє собою багатофакторний процес. Значний вплив на цей процес виявляє платіжний баланс.
Головними темами курсу є:
1) платіжний баланс країни, як індикатор ефективності ЗЕД;
2) валютно-фінансовий механізм експортно-імпортних операцій;
3) міжнародні валютно-кредитні інструменти, форми міжнародних розрахунків;
4) валютно-фінансові умови ЗЕК ;
5) проблеми зовнішньої заборгованості України.
Структура курсу передбачає розгляд на практичних заняттях практичних питань, які мають місце у практиці ЗЕВ (відносин), самостійне вивчення і виконання комплексу індивідуальних завдань.
3. Економічна сутність ФМ ЗЕД
Основним параметром внутрішньої рівноваги є обсяг ВВП. Щодо його рівня економічна система може перебувати у трьох стадіях:
1) неповної зайнятості ресурсів, тобто недовиробництво;
2) надлишкового (інфляційного) попиту, тобто перевиробництво;
3) відповідності потенційно можливого і фактично створеного (реального) продукту, тобто досягнення рівноважного обсягу національного виробництва, природного рівня безробіття, помірної інфляції.
Зовнішня рівновага характеризується станом сальдо платіжного (точніше торгового) балансу. Щодо цього показника економіка може характеризуватися трьома стадіями:
1) від’ємного сальдо балансу;
2) позитивного сальдо;
3) нульового сальдо, тобто рівновагою між обсягами експорту і імпорту.
Теоретично ця рівновага відображається через тотожність СНР, де сукупний попит дорівнює сумі витрат на споживання, С, інвестиції, І, державні закупки, G, чистого експорту, NX.
Фінанси ЗЕД мають свою специфіку, що виявляються у ресурсах, які формуються не тільки в українській національній валюті, але і в іноземній ВКВ.
Об’єктом фінансів ЗЕД підприємств є економічні відносини, що виникають в процесі формування і використання прибутку і фондів в національній та ВКВ.
Суб’єктом виступає закордонний партнер в особі іноземної держави, міжнародної організації, юридичної або фізичної особи.
Фінансові відносини виходять за межі національних економік й опосередковують міждержавні інтеграційні процеси, сприяють їх розвитку і поглибленню.
Для кількісної оцінки механізму впливу ЗЕД на зростання НД окремої країни економічна теорія розроблена і практично використовується модель зовнішньоекономічного мультиплікатора (mx).
Згідно з теорією Кейнса:
MG = 
,
Де с = ГСС.
По аналогічній схемі можемо розрахувати модель зовнішньоекономічного мультиплікатора.
Враховуємо, що теоретично можна вважати, що вплив імпорту може бути аналогічним впливу споживання на ВНП, а вплив експорту – її інвестування. Відповідно можемо записати
отже 
- зростання споживчого імпорту
- зростання сукупного доходу
Аналізуючи модель ЗЕД країни, слід зазначити, що підвищення сукупного попиту населення країни лише частково задовольняється за рахунок зростання національного виробництва. Певна частина зростаючого сукупного попиту буде задовольнятися за рахунок імпорту іноземної продукції. При цьому, чим більша схильність до імпорту у даній країні, тим менше значення буде мати диференційний мультиплікатор ЗЕД країни, оскільки частина НД буде витрачатися на імпорт, тобто на стимулювання іноземного інвестора, логічно, що значення (mХ) буде залежати від: ГСІМ = і отже буде визначатися такою формулою
Усі угоди у ЗЕД можна поділити на експортні, імпортні, реекспортні і реімпортні.
1. Фінансово - економічна та правова основа ЗЕД
Особливістю сучасних національних систем регулювання зовнішньоекономічної діяльності є їхній комплексний характер, що виявляється у використанні різноманітних інструментів регулювання, які взаємодіють і взаємодоповнюють один одного, а саме: економічного та адміністративно-правового регулювання, а також валютно-фінансових заходів.
Інструментами такої діяльності є методи тарифного і нетарифного регулювання міжнародної торгівлі, а основними формами - державний протекціонізм і політика "вільної торгівлі" (лібералізація).
Протекціонізм - це зовнішньоторговельна політика держави, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції та на використання економічної слабкості торгових партнерів з метою освоєння їхніх ринків збуту та забезпечення закупівель дешевої сировини та енергоносіїв.
Лібералізація Зовнішньоторговельної політики держави полягає в зниженні тарифних ставок імпортних і експортних мит, наданні пільг стосовно товарів, що ввозяться з інших країн.
Існує третя форма ЗЕД – це автаркія. Автаркія – політика держави щодо становлення замкнутого самодостатнього господарства у межах однієї країни чи групи країн за максимального обмеження імпорту і стимулювання експорту.
У зовнішньоторговій політиці використовуються такі основні методи.
Тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі займають одне з центральних місць у системі державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Головним інструментом є мито.
Мито підвищує ціну конкретного імпортного товару при його надходженні на внутрішній ринок країни, дає змогу національним товаровиробникам підвищувати загальний рівень цін вітчизняних товарів та одержувати додатковий прибуток. Мито прямо захищає внутрішні ціни і прибутки національних підприємств.
Мито у тарифі встановлюється двома методами:
1. Визначення розміру (ставки) мита у вигляді проценту до ціни товару. Таке мито називається Адвалерне.
2. Визначення розміру мита безпосередньо у грошовому виразі – певна сума, що стягується з маси, об‘єму чи штуки товару – Специфічне.
При підвищенні цін більш ефективним виявляється адвалерне мито, при зниженні – специфічне.
Термін “нетарифне регулювання” охоплює групу адміністративних, фінансових, кредитних, технічних та інших заходів, що ускладнюють імпорт та експорт певних товарів.
Нетарифні методи
Кількісні обмеження:
- Квотування
- ліцензування
- добровільне обмеження експорту
Приховані методи:
Приховані методи:
- Технічні бар'єри
- політика державних закупівель
Квота - кількісний нетарифний засіб обмеження експорту або імпорту товару певною кількістю або сумою на певний проміжок часу.
Ліцензування - регулювання зовнішньоекономічної діяльності через дозвільний пакет документів, що видається державними органами на право експорту або імпорту товару у визначених кількостях на певний" проміжок часу.
Технічні бар'єри - вимога дотримання національних стандартів, одержання сертифікатів якості на імпортну продукцію, специфічного маркування та пакування товарів, дотримання санітарно-гігієнічних норм та інші вимоги, встановлені законодавством країни.
Добровільне обмеження експорту - кількісне обмеження, що ґрунтується на зобов'язанні одного з партнерів обмежити (не розширювати) обсяги експорту, взятому на себе в рамках офіційної міждержавної угоди про встановлення квот на експорт товару.
Об’єктивною необхідністю ЗЕД є те, що існуючи кордони між економічними зонами, протидіє ефективному використані економічних ресурсів, якими володіють окремі країни. Існує низка факторів щодо впливу на якість економічних ресурсів.
Підвищення ризиків у ЗЕД обумовлюються економіко-політичними факторами:
1) велика відстань транспортування товару;
2) наявність різних валютних систем;
3) існування різних правових норм та торгівельних звичаїв.
4) можливість виникнення екстремальних політичних та економічних подій.
Заходи по скороченню ризиків:
1. Використання акредитивів, ф’ючерсів, хеджування тощо.
2. Застосування спеціальних правил, які використовуються у СОТ:
а) міжнародні правила по тлумаченню торгових параметрів “ІНКОТЕРМС”;
б) “Єдині правила для документальних акредитивів”, “… інкасо”.
Правовою основою ЗЕД в нашій країні виступає ЗУ “Про зовнішньоекономічну діяльність”, який було прийнято 16.04.91 року. (ВВРУ №29, ст 377) Окремі положення в рамках цього закону регулюються іншими законами та нормативними актами.
Основні терміни
Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД)
Лібералізація ЗЕД
Валюта
Платіжний баланс
Експортно-імпортні операції
Сальдо платіжного балансу
Мультиплікатор
Диференціальний мультиплікатор ЗЕД
Інтегральний мультиплікатор ЗЕД
Конкурентоспроможність товарів
Протекціонізм
Лібералізм
Мито
Адвалерне мито
Специфічне мито
Квоти
Ліцензування
Ризики ЗЕД
ІНКОТЕРМС
Валютний курс
Економічні ресурси
Завдання для самостійної роботи
Питання для обговорення
1. Визначити чинники введення національної валюти в Україні після незалежності і окреслити напрямки діяльності української міжбанківської валютної біржі.
2. Охарактеризувати наслідки лібералізації економіки в галузі зовнішньоекономічної діяльності.
3. Пояснити, в чому полягають проблеми залучення інвестицій в економіку України.
4. Дати порівняльну характеристику інструментів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
5. Розкрити економічну сутність мультиплікатора, пояснити, яким чином впливає процес інвестування на зміну обсягу ВВП країни.
6. Порівняти засоби зовнішньоторговельної політики на національному рівні. Перелічити методи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
7. Сформулювати, в чому полягають основні напрямки діяльності міжнародних організацій ГАТТ/СОТ.
8. Охарактеризувати систему органів державної влади, що здійснює управління зовнішньоекономічною діяльністю в Україні.
