Сегодня: 22 | 06 | 2021

Лекція 1. Наукові основи сучасних агротехнологій

Крім вище вказаних факторів, непряму дію на поглинання поживних речовин здійснюють агротехнічні заходи, особливо чергування культур, густота рослин, забур'яненість, способи обробітку ґрунту. Наприклад, при монокультурі азот, фосфор, магній засвоюються кукурудзою гірше, ніж при вирощуванні у сівозміні після пшениці або багаторічних бобових трав.

Вплив густоти рослин на засвоєння поживних речовин пов'язують не тільки зі ступенем розвитку кореневої системи рослин, але і з взаємним затіненням рослин. При повному освітленні рослини засвоюють менше калію в порівнянні з іншими елементами, ніж затінені рослини.

Взаємодія поживних речовин. Засвоєння поживних речовин залежить від характеру їх взаємодії: Синергізм Посилює, а Антагонізм Гальмує вплив якогось із елементів при комплексному їх внесенні.

Прикладом синергізму є позитивна дія підвищених доз і засвоєння азоту на використання інших елементів. Такий вплив азоту пояснюється підвищенням метаболічної активності рослин, яке прискорює реакцію ємкості поглинання. Це пояснюється тим фактом, що засвоєння інших елементів підвищується тільки через деякий час, що проходить після активного поглинання азоту (табл.1).

Таблиця 1

Вплив підвищення доз азоту

На динаміку засвоєння поживних речовин озимим ріпаком (И. Петр, 1981)

Строк взяття

Рослинних зразків

Доза азоту

Засвоєння поживних речовин, %

N

P

К

Са

Мg

11 травня

N1

N2

N3

100

100

100

20,2

17,8

17,0

106,4

99,7

94,5

57,7

50,0

53,0

7,5

6,4

7,4

27 травня (цвітіння)

N1

N2

100

100

19,8

19,5

93,4

105,4

75,0

75,8

9,7

10,3

27 травня (цвітіння)

N3

100

22,6

109,0

83,6

11,5

11 липня (достигання)

N1

N2

N3

100

100

100

30,5

31,7

35,4

87,5

101,2

96,1

102,0

113,2

118,6

11,2

11,3

12,2

Антогоністичні відносини при засвоєнні поживних речовин знижують відносне поглинання натрію, магнію і кальцію. Цей вплив особливо загострюється при підвищенні кислотності ґрунту.

Ємкість поглинання

На засвоєння поживних речовин впливає ємкість поглинання рослин, яка є видо - і сортоспецифічною ознакою і залежить від кореневої маси та активності її поглинаючої властивості. Наприклад, серед зернових культур найбільша ємкість поглинання характерна для озимого жита, нижча (приблизно на 20%) - у вівса і озимої пшениці, найнижча - у ярого ячменю (на 35%). Бобові культури мають більш високу ємкість поглинання у порівнянні із зерновими, особливо інтенсивно засвоюється фосфор. Ємкість поглинання може зменшуватись при нестачі окремого елементу, але ліквідація дефіциту позитивно впливає на засвоєння всіх інших поживних речовин.

Залежність врожаю від засвоєння поживних речовин можна виразити Коефіцієнтом їх використання:

Кв = ,

де Кв - коефіцієнт використання поживних речовин;

У - Урожай, т/га;

В - кількість засвоєних поживних речовин, кг.

Ці показники дозволяють визначити окупність внесеного азоту, яка в дослідах з озимим житом коливається від 10 до 170 кг сухої надземної маси, а в дослідах з райграсом багаторічним - 15-65 кг, з озимою пшеницею - 44-90 кг, з цукровими буряками - 63-123 кг сухої речовини при збиранні на 1 кг засвоєного азоту.

Таким чином, за допомогою добрив та інших агротехнічних заходів необхідно створити такі умови, при яких рослини засвоюють максимальну кількість поживних речовин відповідно до фази розвитку та біологічної продуктивності.

1.2.2. Водний режим рослин

Рослини містять близько 90% води. Протягом вегетації вода "протікає" через рослини із ґрунту в атмосферу. Наприклад, на утворення 1 т пшениці використовується близько 1000 т води.

Вміст води в рослинах коливається. Кількість вологи, в значній мірі, визначає механічні властивості багатьох органів рослинного організму - листків, квіток, плодів, а також стан чечевичок.

У водному середовищі за допомогою хлорофілу клітин при освітленні здійснюється фотосинтез, швидкість якого залежить також від вмісту СО2 в міжклітинному просторі рослин. Відомо, що при зниженні вмісту води в ґрунті зменшується її поглинання рослинами, падає тургор (тиск води в клітині) і чечевички закриваються. Якщо чечевички не зменшують витрату води на транспірацію, а відновлення води з ґрунту незначне, то рослини засихають.

Основний показник стану води в рослинах - це Водний потенціал, Який являє собою кількісне відображення властивості води виконувати роботу, тобто переміщатись від місця з більш високим осмотичним потенціалом до місць з низьким потенціалом. Вода із ґрунту через корені проникає в рослину, потім проходить до листків, від них в атмосферу. Рух води залежить, в першу чергу, від різниці потенціалів і опорів між випаровуючою властивістю клітин листків і атмосфери.