Сегодня: 26 | 04 | 2024

Лекція 1. Наукові основи сучасних агротехнологій

Лекція 1. Наукові основи сучасних агротехнологій

1. Історія та етапи розвитку агротехнологій

2. Польові культури як екологічні системи

3. Поживні речовини як фактор вегетації

4. Водний режим рослин

5. Функції і ріст підземних органів рослин

6. Основи фізіології формування врожаїв польових культур

7. Морфологічна структура високопродуктивного посіву

8. Нові напрями розвитку теорії і практики агротехнологій

ПЕРЕДМОВА

У сільському господарстві всі зусилля спрямовані на одержання стійких врожаїв. З цією метою в останні роки посилилась дія людини на ґрунт:

· механічна - збільшилася кількість обробітків, щільність механізованих робіт;

· агрономічна - впроваджуються інтенсивні сорти, які виносять з ґрунту багато поживних речовин;

· хімічна - для забезпечення технологій використовують мінеральні добрива, засоби захисту, регулятори росту рослин тощо.

Стратегія сучасного землеробства включає не розширення посівних площ, а поліпшення їх використання шляхом застосування засобів механізації, добрив, високоефективних та екологічно чистих засобів захисту рослин, посилення селекційної роботи. Для ефективного використання родючості ґрунту та генетичного потенціалу рослин ученими розроблені та рекомендовані агротехнології вирощування сільськогосподарських культур, які дозволяють значно підвищити ступінь використання біокліматичного потенціалу для підвищення врожайності і якості продукції.

Світові досягнення в сільському господарстві, в тому числі і рослинництві, сприяють вдосконаленню технологій вирощування сільськогосподарських культур. Практика впровадження агротехнологій показує, що часто спостерігається нехтування окремими її елементами. Ці зміни не завжди сприяють одержанню високих врожаїв сільськогосподарських культур.

Світові агротехнології як наукова і навчальна дисципліна має на меті сформувати у студентів розуміння цілісності та незмінності агротехнологій, чітко визначеної і науковооб-ґрунтованої системи взаємопов'язаних елементів, які виконують відповідні функції і завдання, спрямовані на підвищення продуктивності культур.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти засвоюють сучасні тенденції формування технологій у рослинництві, фактори, що впливають на їх формування.

Дисципліна "Світові агротехнології" включає наступні основні положення:

· наукові основи та основні напрями теорії і практики сучасних агротехнологій;

· земельні, ґрунтові та кліматичні ресурси агротехнологій та їх раціональне використання;

· раціональне використання сучасних сортів (гібридів) в агротехнологіях;

· фітоценотична значимість бур'янів, шкідників та хвороб, їх динамічність та система заходів по їх регулюванню в агротехнологіях;

· трудові, технічні і матеріальні ресурси агротехнологій, їх раціональне використання;

· склад, структура, функції агротехнологій, окремих їх етапів та світова практика їх формування.

РОЗДІЛ 1.

НАУКОВІ ОСНОВИ СУЧАСНИХ АГРОТЕХНОЛОГІЙ

1.1. Історія та етапи розвитку агротехнологій

Протягом усієї історії свого становлення людство послідовно вело боротьбу за своє існування на планеті Земля. На різних етапах історичного розвитку головні напрями такої боротьби послідовно змінювались. В епоху кам'яного віку головною проблемою було виживання людини як біологічного виду серед суворої дикої природи. Оволодівши вогнем, навчившись шліфувати й свердлити камінь, загорнувшись у шкури диких тварин, людина не лише вижила, а й освоїла практично всі більш-менш придатні для проживання території на просторах Африки, Євразії, Австралії та Америки. Протягом усього цього часу залишалася (і сьогодні стоїть на порядку денному) проблема забезпечення стабільного харчування і добування їжі.

Оволодівши прийомами збирання їстівних дарунків природи, полюванням та рибальством, людина ще 50 тисяч років тому одомашнила собаку і близько 16 тисяч років - коня (найдавніші у світі рештки одомашненого коня в похованні людини знайдені у нас в Україні, на сході Кіровоградської області). Але лише примітивне землеробство стає відносно надійною опорою в забезпеченні людини їжею. На його основі близько 8-4 років до н. є. формується на багатих чорноземних ґрунтах блискуча землеробська цивілізація - Трипільська культура, яка була першою в світі справді польовою системою вирощування потрібних людині рослин. Така система, виникнувши на теренах нашої землі, поширилася на інші території - від басейну середнього Дніпра до Дністра і частково аж на території сучасної Румунії. Майже одночасно виникають центри поливного землеробства в Індії, Китаї, Месопотамії, Єгипті, Колумбії, Венесуелі, Мексиці. З названих центрів землеробство поширюється на значні території. Завдяки стабільності харчування та більш сприятливим умовам життя, чисельність населення планети поступово, але невпинно зростає. Відповідно збільшуються площі земель, які людина відвойовувала у дикої природи і перетворювала на ріллю.