Програма дисципліни «Основи енергозбереження»
Страница 18 из 19
Нормальний процес метанового розпаду органічних речовин досягається при строгому виконанні ряду фізико-хімічних умов, що забезпечують активну життєдіяльність метанових бактерій. До цих умов відноситься необхідність підтримки оптимальної температури бродильної маси її вогкості і тиску.
Режим роботи біогазових установок звичайно термофільний, з температурою 45...55 °С, що супроводиться швидким інтенсивним газовиділенням. При даному режимі період переробки гною триває не більш одного-двох місяців. Вогкість повітря в бродильній камері повинна бути 90...92 %, а надмірний тиск—0...0,1 МПа.
Режим виробництва біогазу — малолужний. Наявність кислотності в бродильній масі вбиває метаноутворюючі бактерії. Підвищення змісту лугу веде до якісної зміни складу газу, що генерується, — з'являється сірководень.
Поліпшення властивостей удобрювачів гною полягає в тому, що при його зберіганні в компостних купах втрачається 40...50 % азоту, а після його бродіння в біогазових установках азот зберігається до 97 %, тобто втрачається тільки 3 %. Крім того при бродінні гною знищуються хвороботворні бактерії, втрачається схожість насіння смітних трав.
1 – завантажувальний бункер; 2 – заслінка;
3 – кришки; 4,7,12 – труби;
5 – трубопровід; 6 – резервуар;
8 – газосховище; 9 – нагрівник;
10 – мішалка; 11 – камера.
Рис. 3 Схема біогазової установки по переробці гною.
Зразкова конструкція біогазової установки була приведена на рис 3.
В завантажувальному бункері при закритій заслінці 2 біомаса вогкістю 90...92 % (питомим вагою 0,92 г/см3) перемішується до отримання однорідної консистенції. З відкриттям заслінки 2 по трубі 12 перемішана біомаса потрапляє в бродильну камеру 11. Для руйнування біологічної кірки в камері 11 встановлена лопатева мішалка 10. Для нагріву біомаси до заданої температури був застосований електричний нагрівник 9.
В результаті бродіння біомаси у верхній частині камери 11 нагромаджується біогаз, який по трубі 4 поступає в газосховище 8. Надмірний тиск в бродильній камері і газосховищі забезпечується різницею рівнів води в резервуарі 6 і газосховищі 8, зв'язаних між собою трубою 7. Для усунення витоків газу бродильна камера і газосховище була закрита масивними кришками 3 з гумовим ущільнювачем. Біогаз з газосховища 8 по трубопроводу 5 подається споживачу.
3. Установки по використовуванню енергії вітру:
По своєму призначенню і комплектації вітроустановки класифікують на вітроагрегати спеціалізовані і вітроелектричні станції. Безпосередньо для сільського господарства промисловість випускає два типи вітроагрегатів:
– уніфіковані малій потужності (до 2 кВт), призначені для шахтних колодязів і свердловин діаметром 100 мм і більш;
– швидкохідні для роботи з заглибними електронасосами, опріснювальними установками і іншими електроприймачами. В цих установках енергія вітру перетвориться тільки в електричну.
В сучасних вітроелектричних агрегатах кінематика і комплектуючі вузли знаходяться на високому технічному рівні. Так, вітрові колеса оснащені автоматичними пристроями (виндзорами) орієнтації залежно від напряму і швидкості вітру. Генератори забезпечені тиристорними пристроями або постійними магнітами для самозбудження в цілях скорочення маси і габаритів, були розраховані на високу частоту обертання.
РЕЦЕНЗІЯ
На матеріали самостійного вивчення по навчальній дисципліні
«Основи енергозбереження»
Для студентів аграрних вищих навчальних закладів
І-ІІ рівнів акредитації по підготовці молодших
Спеціалістів із спеціальності 5.10010201
„Експлуатація та ремонт машин і обладнання
Агропромислового виробництва”
Дані матеріали самостійного вивчення по навчальній дисципліні „Основи енергозбереження” Розроблені на основі навчальної програми, затвердженої у Борщівському агротехнічному коледжі.
Основною метою матеріалів є надання допомоги студентам при опрацьовуванні тем, які виведено на самостійне вивчення по даній навчальній дисципліні.
В темах самостійного вивчення міститься матеріал описового та ілюстраційного характеру, який пояснює суть методів визначення і стимулювання економії енергоресурсів, впровадження у виробництво енергозберігаючих технологій…
Матеріали самостійного вивчення розроблені в простій, доступній формі і можуть допомогти студентами зекономити час при підготовці до заняття по даній темі.
Запропоновані матеріали призначені для викладачів і студентів відділення „Електрифікація і автоматизація сільського господарства” аграрних вищих навчальних закладів І - II рівнів акредитації.
Рецензент: Голова циклової комісії
Електротехнічних дисциплін, викладач-методист Борщівського агротехнічного коледжу.
________ Цимбал Г. І.
ЗМІСТ
Пояснювальна записка
Перелік тем самостійного вивчення
Самостійне вивчення 1. Методи визначення економії енергоресурсів
Самостійне вивчення 2. Методи стимулювання економії енергоресурсів
Самостійне вивчення 3. Енергетичний баланс і енергетичні характеристики
С/г виробництва
Самостійне вивчення 4. Використання електроспоживачів. Робота нагрівних пристроїв і котелень
Самостійне вивчення 5. Енергозберігаюча автоматизація. Побутові енергозберігаючі установки
Самостійне вивчення 6. Типові методи реконструкції виробництва. Використання енергоресурсів
Самостійне вивчення 7. Економія енергоресурсів за кордоном
Самостійне вивчення 8. Гідроелектростанції для малих рік
Самостійне вивчення 9. Інші енергоустановки
