Навчальний посібник Управління Земельними Ресурсами В. В. Горлачук В. Г. В'юн А. Я. Сохнич (частини 1)
Страница 71 из 79
Надзвичайно важливе місце в системі управління земельними ресурсами належить планово-картографічному матеріалу, який забезпечує отримання інформації про просторове положення об'єктів, їх природний і господарський стан, правовий режим земель тощо.
Для того, щоб більш-менш об'єктивно розібратися в значимості планово-картографічного забезпечення, треба зазначити, що історія виготовлення планів місцевості така ж давня, як і життя людини на Землі.
Вже в 2-1,5 тис. років до н. е. у стародавньому Єгипті існували спеціальні адміністрації, які займалися виготовленням планів з метою подальшого проектування меліоративних систем тощо. Вже тоді управління земельними ресурсами було спрямоване на впорядкування землеволодінь, нарахування податків, формування різного роду страхових фондів на випадок стихійних лих та ін. Нехай примітивні, але вже в той час на папірусах були розроблені проекти використання землі, схеми чергування культур.
Треба зазначити, що саме потреби землеробства дали поштовх для зародження в країнах Сходу астрономії, топографії (у нашому розу мінні слова), математики і послужили основою подальшого розвитку культури Європи і світу в цілому.
Велику спадщину виготовлення планів залишив нам Петро І, про що свідчить складений перший в державі атлас Росії. Вже тоді з метою підготовки кадрів для складання карт було засновано Головну межову канцелярію при сенаті, Московську губернську межову канцелярію. Ще більшого розвитку виготовлення планів і карт набуло при Катерині II, яка Указом від 12 лютого 1765 р. заснувала особливу комісію, завданням якої було скласти плани так званих дач, під якими розумілися землі одного або кількох власників, які мали єдиний суцільний масив з урахуванням історичних умов їх створення.
Можна сказати, що виготовлення планів і карт, яке проводилося в Росії, залишило цілу епоху картографування.
Нині виготовлення планово-картографічного матеріалу в Україні здійснюється з врахуванням досвіду передових країн Європи і світу в цілому.
Система управління земельними ресурсами вимагає виготовлення картографічних матеріалів двох типів - первинних і похідних. До первинних належать:
• базові кадастрові плани і карти кадастрових кварталів, зон, населених пунктів;
• кадастрові плани земельних ділянок;
• базові тематичні плани і карти (ґрунтових, геоботанічних та інших об'єктів);
• індексні кадастрові плани.
Похідні картографічні матеріали складаються на основі первинних, до яких належать кадастрові і тематичні карти (плани) адміністративних районів, стану і використання земель областей і України в цілому [211].
Виходячи із завдань управління земельними ресурсами, планово-картографічний матеріал за своїми ознаками поділяється:
• на правовий;
• природний;
• соціально-економічний;
• оцінний.
Правовий включає плани і карти, які відображають різні групи земельно-правових відносин:
• межування прав на землю;
• земельні сервітути;
• адміністративно-кадастровий поділ території;
• розвиток землекористування.
Такі плани необхідні, в першу чергу, органам виконавчої влади та місцевого самоврядування, особливо державним органам земельних ресурсів.
Природний - плани і карти, які відображають природні властивості та якість земель. Він має загальну частину, яка належить до всіх категорій земельного фонду, і спеціальну, яка належить до земель сільськогосподарського і лісового призначення.
У загальних рисах природний планово-картографічний матеріал включає такі плани і карти:
• природний комплекс;
• ґрунти;
• ґрунтові води;
• заболоченість;
• підтопленість;
• болота;
• крутизна схилів;
• яри і балки;
• еродованість та ерозійна небезпека;
• рослинність;
• природні кормові угіддя (для сільськогосподарських і лісогосподарських земель);
• бонітування ґрунтів.
Соціально-економічний - передбачає соціальний та економічний характер відомостей про землю. Цей планово-картографічний матеріал передбачає оцінку екологічного стану землі, використання земель, класів привабливості територій та ін.
Оцінний - плани і карти, які містять дані оцінки земель, що впроваджуються для розрахунку плати за землю, економічного регулювання раціонального землекористування та ін.
Планово-картографічний матеріал за своїм функціональним призначенням виражається такою схемою масштабів [211]:
• правовий -1:1000; 1:2000; 1:5000; 1:10000;
• природний-1:2000-1:10000;
• соціально-економічний -1:2000 -1:25000;
• оцінний -1:50000.
Певна річ, у кожному конкретному випадку масштаб виготовлення планово-картографічних матеріалів вимагає індивідуального підходу.
Так, згідно з "Положенням про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів", затвердженим наказом Держкомзему України від 26 серпня 1997 р. № 85, масштаби створення земельно-кадастрових карт (планів) у містах республіканського та обласного підпорядкування повинні бути не дрібніше 1:500; умістах районного підпорядкування і селищах - не дрібніше 1:1000; у селах - 1:2000.
