Сегодня: 23 | 09 | 2021

Навчальний посібник Управління Земельними Ресурсами В. В. Горлачук В. Г. В'юн А. Я. Сохнич (частини 1)

 

 

 

1.3. Основні принципи організації раціонального використання та охорони земель в умовах ринку

Проблема раціонального використання і охорони земельних ресурсів завжди була в центрі уваги українського суспільства. Правда, на всіх ступенях його розвитку ця проблема розглядалася по-різному. Відповідно до цього і визначення поняття "раціональне землекористування" розглядалося через призму розуміння цієї проблеми на рівні певного часового виміру. Так, відомий український вчений П. Ф. Веденічев писав, що під терміном "раціональне використання" земельних ресурсів слід розуміти доцільність, повноту і ступінь ефективності використання земель. У запропонованій концепції ним зроблена спроба поглянути на проблему раціонального землекористування саме з системних позицій і запропонувати ідеологію земельної політики. Проте можна спробувати розглянути цю проблему під іншим кутом зору.

Перш за все, що таке повнота використання? П. Ф. Веденічев зазначає, що повнота використання земель визначається ступенем залучення їх у сільськогосподарський обіг, ступенем сільськогосподарської освоєності земельного фонду. При цьому, чим вищий показник повноти, вважав П. Ф. Веденічев, тим раціональнішим є використання земельних угідь. Ця концепція була схвалена і взята на озброєння партійним керівництвом, в результаті чого розорано крутосхили, прибережні та придорожні смуги, природні кормові угіддя, розміщені на малопродуктивних землях, та ін.

Але, з іншого боку, така концепція використання земельних ресурсів і призвела до тих негативних тенденцій, які нині маємо у землекористуванні: поширення ерозійних процесів, низька продуктивність земель, катастрофічні втрати гумусу в грунті, меліоративна невлаштованість, непривабливість ландшафтів та ін.

Отже, потрібно суттєво міняти погляд на проблему раціонального землекористування, яка залишається однією з найбільш гострих у земельній політиці України.

Досліджуючи проблеми використання і охорони земель, ми дійшли висновку, що раціональне використання землі - це таке використання, відповідає її цільовому призначенню, забезпечує високу ефективність землекористування та охорону, спрямовану на запобігання необґрунтованого вилучення земель сільськогосподарського призначення, захист від антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

З цього випливає, що в практику землекористування потрібно запровадити такі принципи. то, скажімо, правила використання землі, які б дали змогу вирішити поставлену проблему.

Для того, щоб об'єктивно визначитися щодо принципів організації раціонального використання земельних ресурсів, потрібно зазначити, що в економічній літературі певною мірою вже сформульовані такі принципи, до яких, в першу чергу, відносяться: принцип платності землекористування; цільового використання; пріоритету у наданні продуктивних земель для потреб сільського господарства; регіонального підходу; екологізації землекористування тощо. Ці принципи не втратили своєї актуальності сьогодні, не втратять їх і в майбутньому.

В той же час реальне життя довело, що земельне питання може бути ефективно вирішене за умови, коли принципи організації раціонального використання і охорони земель будуть узгоджуватися з "правилами гри" ринкової економіки, коли ці принципи будуть випливати із серцевини соціально-економічного, екологічного, політичного та іншого життя суспільства.

І вже сьогодні стало очевидним - потрібно відмовитись від переконання, що запровадження приватної форми власності дасть змогу підвищити ефективність землекористування. Головне в цій справі, щоб на землю прийшов справжній господар, який знає і любить землю, на якій йому доведеться працювати, зможе розпорядитись результатами господарювання. Приватизація ж заради приватизації користі не принесе. У селян повинна з'явитися впевненість у тому, що вони не "зайві люди" в технологічній ланці відродження і реформування аграрного сектора. Отже, одним із принципів організації раціонального використання і охорони земель, який доповнює існуючі, є принцип Врахування людського Чинника.

Посилаючись на історію створення і краху колгоспно-радгоспної системи, можна зроби І й висновок, що раціональне використання і охорона земель не може знаходити свого відображення поза земельним ринком, поза системою іпотечних позик і кредитів, аукціонів, рекламної інформації тощо. Ринок - це механізм досягнення поставленої мети. Таким чином, принцип Ринкових відносин Є важливою умовою ефективного господарювання на землі, важливою умовою раціонального землекористування.

При цьому велику увагу потрібно приділяти наданню допомоги сільськогосподарським товаровиробникам для адаптації їх до ринкових умов. Потрібно вести політику помірної протекціоністської спрямованості з метою захисту вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників від нерівної і руйнівної зовнішньої конкуренції, — пільгового кредитування, дотацій, страхування ризиків на випадок стихії. В цілому протекціонізм - це ознака розвитку держави. Власне, так це розуміють у ряді зарубіжних країн. Прикладом цього є Франція, де сільське господарство дотується щорічно в сумі 5 млрд. доларів від Європейського Союзу і 5 млрд. доларів урядом Франції через надання сервісних послуг, насіння, машин тощо.

Треба зазначити, що сам по собі ринок землі ще не свідчить про її вільну купівлю-продаж. Держава встановлює важливі параметри купівлі-продажу землі, її оренди тощо. Крім того, державна діяльність у галузі землекористування проявляється у формі стимулювання, встановлення обмежень і заборон тощо.

З цього випливає, що одним із важливих принципів раціонального землекористування є Принцип державного протекціонізму і регулювання господарської діяльності.

З метою раціонального використання і охорони земель потрібно здійснювати кооперацію та інтеграцію промислових підприємств із сільськогосподарськими агроформуваннями. На фінансові засоби промислових підприємств закупляється потрібна техніка, міндобрива, запроваджуються сучасні ресурсозберігаючі технології виробництва продукції рослинництва і тваринництва.

Тому цілком очевидно, що принцип АгломеРації (злиття) капіталів Промислових підприємств і в якості землі як капіталу зініціює раціональне використання і охорону земель. На наш погляд, дуже важливим принципом раціонального використання і охорони земель є принцип Поглибленого вивчення земельних ресурсів. Тільки повна й об'єктивна інформація про кількісний і якісний стан земельних ресурсів дозволить вживати заходи, адекватні стану земель. Правда, сьогодні існує побоювання, що, мовляв, "загрузнемо" у потоці надмірного обсягу інформації, проте ці сумніви цілком безпідставні.

Насамперед шляхом дистанційного зондування потрібно обновити картографічні матеріали землевласників і землекористувачів. Особливо важливо отримати поглиблену інформацію про ґрунтовий покрив, рельєф території, природну рослинність, водні джерела, забрудненість територій тощо. Без такої інформації сподівання на створення умов раціонального використання і охорони земель будуть марними. І вже на сьогодні нами апробовані технології нейромереж, нечітких множин та генетичних алгоритмів, які. власне, на підставі повної об'єктивної інформації (бази даних) дозволяють приймати управлінські рішення з оптимізації землекористування.

У ході земельної реформи виявилось, що важливим принципом раціонального використання і охорони земель є принцип Національних інтересів, Який стоїть вище інтересів особистості. Це означає, що хоч приватна власність на землю юридичне визначена і закріплена законодавче на найвищому рівні, але господарська діяльність на землі повинна здійснюватись без шкоди національним інтересам, оскільки абсолютна власність на землю належить державі.