РОБОЧА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ " ФІЛОСОФІЯ"
Страница 3 из 12
3. Проблема співробітництва філософії в сучасних умовах.
Соціальна спрямованість філософського знання. Духовно-творча природа філософії. Людиномірна сутність філософії. Загальнолюдські цінності у філософії. Загальноцивілізаційне і національне у філософії.
Рекомендована література:
[1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 15; 44; 47; 64; 74;
75, лекція І; 76, гл. І; 77, гл. І.]
Тема 2. ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ ТА КИТАЮ (2 год.)
ЛЕКЦІЯ №2
ПЛАН ЛЕКЦІЇ:
1. Філософія Стародавньої Індії.
Релігійно-філософські вчення. Велична література про людину, її походження та існування. "Веди" (дослівно знання, відомості). "Веди" як одне з основних джерел вивчення релігійно-філософських уявлень стародавнього індо-арійського суспільства. Закон карми. Поняття сансари.
2. Філософські школи Стародавньої Індії про світ і людину.
Світоглядні системи давньоіндійської філософії – брахманізМ, буддизм, джайнізм. Перші філософські системи (даршани) – йога, Санкх’я, міманса, Веданта, вайшешика, Н’яя, Чарвака-локаята.
3. Філософія Стародавнього Китаю.
Передфілософія. "Книга перемін". Вчення про сонову світу – дві протилежні сили ян та інь. Ян ототожнюється з поняттями сонця, дня, неба, чоловічого роду, твердості, сили. Інь – з поняттями місяця, землі, ночі, жінки, слабості, м’якості. Період відділення філософії від міфології. Конфуціанство. Даосизм.
Рекомендована література:
[1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 15; 24, розд. ІІ; 36; 37]
Тема 3. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ (2 год.)
ЛЕКЦІЯ № 4
ПЛАН ЛЕКЦІЇ:
1. Проблема начала буття в філософії Стародавньої Греції (Фалес, Анаксимен, Геракліт). Виникнення матеріалізму (Демокріт) і ідеалізму (Платон). Становлення античної діалектики (Геракліт).
Парадигма аНТичної філософії. Досократівська філософія. Попередники перших філософів. "Сім мудреців". Мілетська школа (Фалес Мілетський, Анаксимандр, Анаксимен). Геракліт Ефесський. Елейська школа (Парменід, Ксенофан, Зенон). Піфагор і піфагорійці. Емпедокл і Анаксагор. Давньогрецькі Атомісти (Левкіпп і ДемоКріт).
2. Проблема людини і суспільства в античній філософії.
Антропологічний переворот у античній філософії класичного періоду. Софісти. Людина як міра усіх речей (Протагор). Самопізнання та належне існування (Сократ). Людина як мікрокосм (Демокріт). Антична філософія класичного періоду. Софісти. Малі сократичні школи.
3. Антропологічні погляди в метафізиці Платона. Арістотель про взаємопризначеність душі і тіла. Філософія еллінізму.
Платон та Аристотель як перші філософи-систематики. Їхня онтологія, гносеологія, етика, політика. Філософія елліністичного і римського періодів. Елліністична філософія (пЕРипатетика, академічна філософія, епікУРеїзм, стоїцИЗм, скептицизм, еклектизм). Римська філософія (просвітительство, Сакралізація, неоплатонізм).
Рекомендована література:
[1; 2; 3; 4; 5; 8; 9; 10; 11; 12; 36; 37; 41; 52; 56; 65;
74, тема 2, §1, 2, 3, 4; 75, лекції 2, 3, 4]
Тема 4. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ (2 год.)
ЛЕКЦІЯ № 5
ПЛАН ЛЕКЦІЇ:
1. Схоластика в Середні віки.
Теоцентризм середньовічної філософії. Формування християнської догматики. Аврелій Августин. Суперечка про універсалії. Період розквіту схоластики. Філософсько-теологічний арістотелізм. Альберт Великий і Фома Аквінський.
2. Західноєвропейська філософія епохи Відродження (ХV-ХVІ ст.). Характерні риси Відродження. Антропоцентризм світогляду цього періоду.
Філософія Ренесансу. Епоха, культура, філософія. Гуманізм в Італії. Початок італійського гуманізму (Дайте Аліг’єрі, Франческо Петрарка). Платонізм Ренесансу (Марелліо Фічіно, Пікко делла Мірандола). Арістотелізм Ренесансу (П’єтро Помпонацці). Реформація. Гуманісти заальпійських європейських країн (Мішель Ейкем де Монтень).
3. М. Кузанський про людину. Вплив на світогляд вчень М. Коперніка, Дж. Бруно і Г. Галілея.
Натурфілософія Ренесансу і нове природознавство. Нове природознавство. Філософія природи (Микола Кузанський Бернардіно Телєзіо, Джордано Бруно). Соціальні теорії. Ідеологія централізованої держави (Ніколо Макіавеллі, Жан Боден). Теорія природного права. Попередники утопічного соціалізму (Томас Мор, Томазо Кампанелла).
Рекомендована література:
[1; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; Т. ІІ, с.5-25, 50-75; 17; 24, розд. IV – V; 36; 37; 41].
Тема 5. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ XVII-XX Ст. (2 год.)
ЛЕКЦІЯ № 6
ПЛАН ЛЕКЦІЇ:
1. Західноєвропейська філософія Нового часу (ХVІІ-ХVІІІ ст.). Особливості епохи Нового часу. Проблема методу пізнання. Емпіризм Ф. Бекона і раціоналізм Р. Декарта. Вчення про субстанцію Б. Спінози. Монадологія В. Лейбніца.
Філософія Нового часу Початок формування філософської думки Нового часу (Френсіс Бекон, Рене Декарт, картезіанство, П’єр Гассенді). Англійська філософія ХVП ст. (Томас Гоббс, ДжоН Локк). Раціоналізм ЄвропейськоЇ філософії ХVП ст. (Бенедикт Спиноза, Лейбніц, Хрістіан Вольф). Суб’єктивно-іДЕалістична завершеність сеНСуалістичної філософії і крИТична реакція на НЕї (Джордж Берклі, Давид Юм).
2. Філософія Просвітництва. Вольтер, Руссо, Дідро, Гольбах. Німецька класична філософія. “Коперніанський переворот” І. Канта. Протиріччя в його філософії. Агностицизм, раціоналізм і дуалізм. Гегель, його філософська система і метод. Протиріччя між ними.
Французька філософія ХVШ ст. Освітянство (Вольтер, Руссо, Мореллі, Кондорсе). Енциклопедисти (ЛАметрі, Дідро, Гольбах, Гельвецій). Метафізичність і практичність французької філософії. Німецька класична філософія.
3. Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха. Його метафізичний матеріалізм. Філософія марксизму.
ОсНОВНі принципи філософії Фейєрбаха. Філософія марксизму. Проблеми буТТя – мислення, матерії – свіДОмості, матеріального – ідеального. Вчення про місце і роль капіталізму в історії. К. МАркс про основні риси комуністичної формації.
4. Зарубіжна філософія ХХ ст. Екзістенціалізм М. Хайдегера, Ж.-П. Сартра А. Камю, К. Ясперса. Неотомізм. Неофрейдизм. Неопозитивізм. Герменевтика. Прагматизм. Плюралізм течій в філософії і проблема гуманізму, співробітництва.
Філософія у XX столітті. Головні проблеми і тенденції XX ст. Місце і роль філософії у культурі XX ст. Психоаналіз і філософія неофрейдизму. Екзистенціальна філософія. Філософська антропологія. Філософська гЕРменевтика. Структуралізм і постструктуралізм. Аналітична філософІЯ. "Постпозитивізм" і філософія науки (К. Поппер, Т. КуН, П. Фейєрабенд).
Рекомендована література:
[1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 15, Ч. І гл. ІІ; 28; 41;
74, тема 2, §8; лекція 7; 77, розд. VІ, VІІ; 73, Т. І.].
Тема 6. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ X-XX ст. (2 год.)
