|
|
 |
Автореферат Продуктивність та деякі біологічні особливості свиней великої білої породи що розводять у Автономної Республиці Крим
Страница 3 из 7
ВідтворЮвальНі якості. Кількість свинини визначається не тільки скороченням строків відгодівлі тварин, але й високою відтворною здатністю свиноматок (табл. 2).
Таблиця 2.
Відтворювальні якості свиноматок
|
№ групи
|
Показник
|
Кіль-
Кіс-ть,
Гол
|
Багатоплідні-сть, гол.
|
Жива вага гнізда при народжен-ні, кг
|
Жива вага 1 поросяті при народ-женні, кг
|
Кіль-кість поро-сят в 2 міс., гол.
|
Жи-ва вага гніз-да в 2 міс., кг
|
Жива вага 1 поросяті при народжен-ні, кг
Х±Sх
|
Збе-ре-жен-ність%%
|
|
I
|
Основні
|
6
|
11,0
|
13,0
|
1,16
|
9,0
|
144,2
|
15,9±0,25
|
81,9
|
|
Перевіряемі
|
6
|
9,9
|
11,7
|
1,17
|
8,5
|
134,7
|
15,7±0,26
|
89,2
|
|
II
|
Основні
|
6
|
10,9
|
13,2
|
1,21
|
9,8
|
167,0
|
17,0*±0,27
|
89,9
|
|
Перевіряемі
|
6
|
9,5
|
11,3
|
1,19
|
9,0
|
147,7
|
16,4±0,32
|
94,7
|
|
III
|
Основні
|
6
|
11,1
|
13,1
|
1,18
|
9,2
|
157,2
|
17,1*±0,39
|
82,9
|
|
Перевіряемі
|
6
|
10,5
|
12,2
|
1,16
|
9,8
|
145,5
|
16,5±0,34
|
83,8
|
|
IV
|
Основні
|
6
|
11,1
|
13,3
|
1,20
|
9,5
|
163,3
|
17,2**±0,26
|
85,6
|
|
Перевіряемі
|
6
|
10,3
|
12,1
|
1,18
|
8,7
|
151,0
|
17,4**±0,31
|
84,5
|
*при Р > 0,95; **при Р > 0,99.
По відтворювальним якостям, свиноматки місцевої селекції при паруванні їх із кнурами закордонної селекції перевершували контрольну групу при відібранні в 2-міс. віці (при Р > 0.95 и при Р > 0.99). Крім цього, підсвинки II-й дослідної групи мали найкращі показники по збереженості приплоду до відібрання у двомісячному віці (89.9 й 94.7 %%).
Морфологічні показники крові піддослідних свиней. Вивчення й узагальнення морфологічного складу крові піддослідних підсвинків по кількості гемоглобіну в крові показує високий його зміст у всіх груп свиноматок, що перевіряються. Аналогічні результати отримані по кількості ерітроцитів і лейкоцитів у крові, а також по кислотній ємкості (табл. 3).
Таблиця 3.
Біохімічні показники сироватки крові
|
Групи
|
Походження
|
У під-свин-ків, гол.
|
Загальний білок, г/л
|
Альбумі-ны, %%
|
Глобулінові фракції, %%
|
|
α
|
β
|
γ
|
|
I
|
Від основних
|
3
|
77,5
|
39,1
|
20,7
|
27,4
|
12,8
|
|
Від перевіряемих
|
3
|
78,0
|
37,4
|
21,3
|
28,2
|
13,1
|
|
II
|
Від основних
|
3
|
67.6
|
30.1
|
26.8
|
20.8
|
22.3
|
|
Від перевіряемих
|
3
|
64.2
|
36.2
|
26.1
|
28.4
|
9.3
|
|
III
|
Від основних
|
3
|
68.2
|
35.3
|
27.0
|
26.2
|
11.5
|
|
Від перевіряемих
|
3
|
68.0
|
36.2
|
21.7
|
25.6
|
16.5
|
|
IV
|
Від основних
|
3
|
66.3
|
46.4
|
14.6
|
23.2
|
15.8
|
|
Від перевіряемих
|
3
|
70.0
|
42.6
|
16.4
|
27.9
|
13.1
|
Кількість загального білка у сироватці крові було значно вище в контрольній групі, однак різниця недостовірна (при Р < 0.95), однак відсоток альбумінових фракцій сироватки крові мав значну перевагу в IV дослідної групі, як у підсвинків від перевіряемих, так і від основних свиноматок (при Р > 0.95).
Розглядаючи процентний вміст глобулінових фракцій крові, спостерігається їхній підвищений зміст у підсвинків від свиноматок, що перевіряються, однак різниця недостовірна (при Р < 0.95).
Ферменти сироватки крові. Заслуговує на увагу активність ферментів переамінування АсАТ та АлАТ, їхня активність при переносі аміногрупп (NH2) для синтезу білка (табл. 4).
Таблиця 4
Активність ферментів крові
|
Група
|
Лінія кнура
|
Свиноматки по першому опоросі
|
Свиноматки по другому опоросі
|
|
АсАТ,
О д. /л
|
АлАТ,
Од. /л
|
АсАТ,
Од. /л
|
АлАТ,
Од. /л
|
|
I
|
Голосний 1423
|
46.6±1.17
|
14.5**±0.93
|
49.5±1.16
|
14.4±0.86
|
|
II
|
Чингиз 1397
|
49.5±1.12
|
15.3±0.72
|
46.3±1.18
|
15.5±0.50
|
|
III
|
Чингиз 1397
|
51.7**±1.11
|
10.8±0.83
|
49.7±1.19
|
13.6±0.61
|
|
IV
|
Шеффілд 97781 Е
|
47.2±1.14
|
14.7±0.52
|
51.7±1.11
|
13.8±0.63
|
**при Р > 0.99.
З таблиці 4 ми бачимо деяку перевагу по ферменту АсАТ у підсвинків з II та III дослідних груп (49.5 - 51.7 Од./л проти 46.3 - 49.7 Од./л) за результатами першого опоросу, у контрольній групі IV перевага була у свиноматок по другому опоросу (47.2 Од/л проти 51.7 Од./л відповідно). Показники активності ферменту переамінування АлАТ у всіх групах сильно варіювало й зробити за цими показниками які - то висновки, не представляється можливим.
Перетравність і використання основних живильних речовин корму. Одним з основних показників ефективності використання кормів та його витрат на 1 кг приросту, є перетравність живильних речовин. Представлені результати дослідів (табл. 5), свідчать про високий рівень перетравності органічних речовин корму підсвинками всіх груп, однак найкращі показники мали тварини контрольної групи (велика біла порода місцевої селекції 82.6%), тоді як у дослідних групах перетравність не перевищувала 81.0%. Підсвинки контрольної групи перевершували дослідні групи на 1.6 - 4.6% відповідно. Аналогічна перевага контрольної групи спостерігалася по перетравності клітковини (за винятком II дослідної групи) протеїну, золи, кальцію й БЭР. Однак по перетравності фосфору всі дослідні групи перевершували контрольну на 0.9 - 3.5%. Розходження статистично недостовірні (Р < 0.95).
|
|
|
Авторефераты