Лекція ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ 2
Страница 7 из 7
До числа безумовних філософських надбань Гегеля можна віднести такі:
1.Він першим з філософів Нового часу дав розгорнуту картину панувавшого у філософії метафізичного методу мислення й протиставив йому власноручно розробленй на ідеалістичних засадах діалектичний метод, викладений у теоретичній, систематизованій формі.
2.Здійснив узагальнений діалектичний аналіз усіх найважливіших філософських категорій, розробив їх систему, сформулював основні принципи діалектики. Всі ці надобання й досі використовуються у сучасній філософії.
3.Ідею розвитку поширив на суспільство, хоча джерела розвитку шукав виключно у сфері духу, вважаючи історію поступовим розвитком ідеї свободи.
4.Поняття свободи (одне з центральних у своїй системі) розкрив як творче утвердження певного позитивного змісту, натомість попереднім уявленням про свооду як абсолютну негативність (пригадаємо що у Новий час, наприклад у Гоббса, свобода розглядалась як щось негативне, як відсутність будь-яких перешкод).
Одначе філософська система Гегеля не вільна від певних недоліків:
1.У нього діалектика понять передує діалектиці речей та визначає її, звідси витікає висновок про тотожність мислення та буття, що не відповідає дійсності.
2.У Гегеля існує суперечність між системою абсолютного ідеалізму та діалектичним методом, який не визнає нічого абсолютного.
3.Історичний прогрес філософ ототожнював виключно з прогресом у сфері духу.
4.Вірно вважаючи, що справжня свобода, на відміну від свавілля, потребує певних обмежень, Гегель вбачав їх у абсолютному розумі, що означає підпорядкування людини (особистого) загальним (всезагальним) структурам й, на прикінці, призводить до фаталізму - нівелюванню свободи та активністі людини.
[1] На становлення ідей Лютера вплинуло також вчення се-редньовічного містика Йогана Екхарта (1260-1327 р.) та йо-го учнів. Із змістом цього вчення вам слід познайомитись самостійно.
[2] Нагадаємо, що у античності світ мислився побудованим “за образом і подобою речі”, тобто світогляд мав “речово-пред-метний” характер.
