Основна частина
1. Пожежно-технічна характеристика елементів парку техніки та озброєння. Загальні заходи пожежної безпеки.
Парки техніки й озброєння призначаються для розміщення, зберігання, технічного обслуговування і ремонту бронетанкової техніки, ракетно-артилерійського озброєння, автомобільної і спеціальної техніки.
У залежності від характеру устаткування, засобів обслуговування і часу функціонування парків вони підрозділяються на постійні і польові. Постійні парки організуються при казарменому і табірному розташуванні частин, польовими - при тимчасовому розташуванні частин у польових умовах. У кожній військовій частині повинний бути генеральний план парку, що служить основним документом по пристрої й устаткуванню парку і всіх його елементів.
Будова і устаткування парку повинне забезпечувати зручність розміщення, повну збереженість техніки і майна, зручність технічного обслуговування і ремонту техніки, швидкий виїзд техніки з парку, надійну охорону, оборону і пожежну безпеку. Для забезпечення швидкого висновку машин при пожежі повинні щодня виділятися чергові тягачі зі спеціальними тросами й команда людей. Крім того, у парках повинні бути запасні троси з розрахунку один трос на 10 машин, але не менш двох на парк, що розміщаються на видних місцях. Евакуація машин виконується по заздалегідь складеному плані, перевіреному на практиці під час навчальних тривог. Кількість виїздів з парку повинне забезпечувати швидку і своєчасну евакуацію техніки, у будь-якому випадку із парку повинно бути не менш двох виїздів. Пожежна небезпека зони збереження визначається наявністю великої кількості техніки, в основних і додаткових баках якої знаходиться велика кількість пального. Крім того, наявність гумових покришок, дерев'яних кузовів, брезентів, а також спаленних конструкцій будинків і навісів збільшує пожежну небезпеку процесу збереження техніки.
Артилерійська, автомобільна й інша техніка може зберігатися в закритих одноповерхових сховищах, під навісами чи на відкритих площадках. Бронетанкова техніка повинна зберігатися тільки в закритих сховищах.
Вимоги пожежної безпеки до арсеналів, баз, складів озброєння і військової техніки
Території арсеналів, баз і складів озброєння, сховищ, навісів, відкритих майданчиків зберігання й інших об'єктів, розміщених на технічній території повинні утримуватися з виконанням вимог пожежної безпеки, викладених у розділі 5 цих Правил, а також у цьому розділі.
Технічну територію арсеналів, баз, складів озброєння слід постійно утримувати в чистоті й порядку, вчасно очищати від сухостою, дрібної порослі, кущів, дерева очищати від гілок на висоту 2 м. Пеньки дерев необхідно викорчовувати і видаляти. Навесні і влітку на технічній території траву вчасно (до її висихання) викошувати і вивозити з території.
Спалювати опалі листки, гілки дерев та траву, сушити траву, зберігати сіно на технічній території забороняється.
Технічна територія арсеналів, баз, складів озброєння повинна мати подвійне огородження. На ділянці місцевості між зовнішнім і внутрішнім огородженнями повинна створюватися протипожежна мінералізована смуга шириною не менш ніж 10 м.
Технічна територія арсеналів, баз, складів озброєння обладнується не менше, ніж двома в'їздами.
На технічній території баз і складів, а також на відстані до 300 м від неї забороняється розводити відкритий вогонь, користуватися польовими кухнями. У смузі місцевості шириною 25 м за зовнішнім огородженням технічної території дерева повинні бути проріджені, чагарник вирубаний, гілки дерев обрізані на висоті 2,5 м.
Входити на технічну територію з тютюновими виробами, тютюновими люльками і запалювальними речами (запальнички, сірники) забороняється.
На вході на технічну територію тютюнові вироби та запалювальні речі повинні здаватися.
Курити на технічній території, а також усередині сховищ забороняється. Для куріння встановлюється місце поза територією, яке обладнується шафою (ящиком) для зберігання тютюнових виробів і запалювальних речей, ємкістю з водою для недопалків та використаних сірників.
Технічна територія повинна мати засоби пожежної сигналізації з розрахунку один пожежний оповіщувач на кожен об'єкт. Оповіщувачі повинні встановлюватися поза сховищами і навісами на відстані не більше 150 м один від одного.
Пожежні щити на технічній території встановлюються на відстані 10 - 15 м від об'єкта.
Для збору використаного паперу, ганчір’я на технічній території на відстані 15 м від сховищ (навісів) повинні бути встановлені металеві ящики з кришками. Після закінчення робіт усі виробничі відходи та сміття, що зібралися за день, мають бути винесені з технічній території складу.
Для організації боротьби з лісовими пожежами перед початком літнього періоду наказом командира частини створюється оперативна група з гасіння лісових пожеж і запобігання проникнення вогню на територію частини. Оперативній групі додається потрібна автотракторна, землерийна техніка й особовий склад.
Навколо кожного сховища (навісу) на відстані 20 м від нього видаляють мох, вереск, листя і хвою, що опали; траву навколо сховищ на відстані 2 м необхідно висапувати, а на іншій території скошувати.
Смуга місцевості шириною 50 м навколо сховищ (навісів), закріплюється за завідувачами сховищ, які повністю відповідають за пожежну безпеку цих ділянок і за підтримування на них порядку.
Озброєння може зберігатися в сховищах, під навісами чи на відкритих майданчиках.
На технічній території сховища, навіси і відкриті майданчики розташовуються окремо від виробничих будівель.
Зовні, уздовж стін сховищ, необхідно робити асфальтові (бетонні) відмощення.
Ворота (двері) сховищ повинні відкриватися назовні чи бути розсувними і за конструкціями і габаритами забезпечувати можливість використання засобів механізації.
Для зручності викочування й закочування озброєння на колісному ходу (внесення і виносу ящиків) перед воротами сховищ повинні бути улаштовані з'їзди.
Шляхи під'їзду до сховищ обладнуються так, щоб було забезпечено безперешкодні під'їзд і виїзд тягачів із озброєнням.
У сховищах (навісах) повинні бути:
Засоби пожежогасіння згідно з додатком №7 до Правил;
Один буксирний трос і один жорсткий буксир довжиною 6 - 8 м, що розміщуються на зовнішній стіні сховища (навісу) для евакуації озброєння, змонтованого на базових машинах;
Плани виїзду (вивезення) озброєння за тривогою;
Інструкція з пожежної безпеки;
Дошка пожежного розрахунку.
У сховищі кожний автомобіль (тягач) повинен бути обладнаний вогнегасником згідно з додатком №8 до цих Правил.
Розміщення озброєння в сховищах повинне забезпечувати безперешкодний виїзд (винесення) озброєння.
Під час розташування автомобілів, артилерійських тягачів у сховищах або під навісами відстань між машинами, машинами та стіною, між задніми бортами машин та стіною або огорожею повинна бути не менша ніж 1 м.
Між штабелями чи стелажами з озброєнням, проти кожних дверей, посередині чи уздовж довгої стіни сховища повинні бути залишені робочі проходи, між штабелями чи стелажами з озброєнням і стінами - оглядові проходи. Ширина робочих проходів проти дверей повинна дорівнювати ширині дверей, але не менше ніж 1 м, інших робочих проходів - не менше ніж 1 м, оглядових проходів - не менше ніж 0,6 м. Відстань між кришкою верхнього ящика і стелею повинна бути не менша ніж 0,5 м.
У разі зберігання ящиків зі стрілецькою зброєю в штабелях після кожних двох рядів штабелів необхідно залишати оглядові проходи шириною 0,5 - 0,7 м.
Залишати і розміщувати озброєння в проходах, а також захаращувати проходи в сховищах забороняється.
Для стійкості штабеля в середину його, між трьома-п'ятьма рядами ящиків, укладають дерев'яні прокладки (рейки) товщиною 3-5 см.
Якщо транспортування озброєння здійснюють автомобілями чи артилерійськими тягачами і площа сховища дозволяє спільне їхнє розміщення, то тягачі (автомобілі) ставлять швартовим зчепленням до стріли (передка міномета, радіолокаційної станції і т. п.) чи хоботової частини знаряддя; в іншому випадку тягачі (автомобілі) розміщують окремо.
Артилерійські гармати, що без передків не перевозяться, необхідно зберігати разом з передками.
Зняті з озброєння кислотні і лужні акумулятори зберігають в окремих сховищах.
Сховища для акумуляторів повинні розташовуватися на відстані не меншій ніж 20 м від сховищ з озброєнням.
Зберігати в одному сховищі з озброєнням мастила, фарби, розчинники й інші горючі і легкозаймисті матеріали, гідравлічні рідини, обтиральні матеріали, балони зі стисненим повітрям, азотом, киснем, воднем, а також порожні пакування категорично забороняється.
Сховища для мастильних матеріалів, лаків, фарб і хімікатів повинні знаходитися на відстані не менше ніж 20 м від сусідніх будівель; дозволяється використовувати для зберігання цих матеріалів напівпідвальні і підвальні приміщення, що мають перекриття з негорючих матеріалів.
Мастильні матеріали повинні зберігатися завжди в тарі з щільно закритими кришками чи пробками.
Забороняється зберігати обтиральні матеріали в одному приміщенні з пальним, мастилами, фарбами, розчинниками та іншими легкозаймистими та горючими матеріалами а також змішувати обтиральні матеріали, якими вже користувалися, з новими.
Забороняється залишати в сховищах тачки, рольганги й інші транспортні засоби. Дозволяється не розбирати рольгангові потоки під час проведенні вантажно-розвантажувальних робіт протягом декількох днів підряд і у випадках використання їх для швидкого завантаження транспортних засобів за тривогою, при цьому, робочі проходи не повинні перекриватися рольгангами.
Для збереження тачок, рольгангів та інших засобів малої механізації обладнують спеціальні площадки (навіси, комори) на відстані 20 м від сховищ з озброєнням.
Для зберігання тари виділяється спеціальний майданчик, обладнаний навісами, віддалений від основних сховищ на відстань не менш ніж 50 м. Перед укладанням на зберігання тару очищують від залишків пакувальних матеріалів.
Протікання масла з гідравлічних пристроїв зброї, автомобілів і тягачів, а також пального необхідно негайно усувати. Розлите масло або пальне негайно засипають піском, який потім видаляється за межі технічної території.
У сховищах з електричним освітленням повинні встановлюватися світильники закритого типу. У разі відсутності електричного освітлення допускається використання акумуляторних ліхтарів.
Світильники в сховищах повинні розміщуватися над проходами між штабелями чи стелажами з озброєнням.
Електрична проводка в сховищах повинна бути справною, спосіб її прокладання повинен відповідати відповідним вимогам ПУЕ та ДНАОП 0.00-1.32-01.
Опалення сховищ повинне бути, звичайно, водяне і здійснюватися від центральної котельні.
Для проведення капітального ремонту сховищ їх треба звільнити від озброєння.
Поточний ремонт завантажених сховищ повинен проводитися тільки за умови виконання таких вимог:
Особовий склад повинен бути ознайомлений з протипожежними заходами;
Якщо ремонт проводиться в тому місці, де розташоване озброєння, то його потрібно тимчасово перенести в інше місце;
Усі підготовчі роботи (стругання, розпилювання і т. п.) повинні виконуватися поза сховищем;
Відходи будівельних матеріалів і все будівельне сміття необхідно своєчасно видаляти.
Дерев'яні конструкції навісів повинні бути оброблені вогнезахисними речовинами.
На відкритих майданчиках артилерійське озброєння і техніку зберігають у групах, не більше ніж 200 зразків озброєння у кожній групі. Розрив між групами повинен бути не менший ніж 20 м, дистанція між рядами в групі - не менше ніж 10 м, інтервали - між зразками озброєння 2 - 5 м, відстань від групи до будівель не менша ніж 10 м.
Відкриті майданчики повинні бути обгороджені, мати тверде покриття (асфальт, бетон) на всій території або на місцях стоянки озброєння.
Майданчик та місцевість навколо нього, на відстані не менш ніж
10 м, повинні бути очищені від рослинності.
Технічне обслуговування, консервація і переконсервація агрегатів, вузлів та систем повинні виконуватися на ПТОР (пунктах ЩТО). В місцях зберігання допускається завершувати роботи з консервації (переконсервації) агрегатів, вузлів та систем, захист яких від корозії може бути порушений або погіршений під час переміщення озброєння до місця зберігання.
Правила пожежної безпеки під час виконання робіт із знежирення, фарбування вузлів і агрегатів озброєння викладені в розділі 10.1 цих Правил.
Утримання території постійних та польових парків
Постійний парк техніки та озброєння звичайно складається з таких основних будівель і споруд:
Контрольно-технічного пункту з приміщенням для чергового парку;
Майданчика для перевірки технічного стану техніки;
Пункту попереднього чищення та миття машин ;
Пункту чищення та миття машин ;
Пункту щоденного технічного обслуговування ;
Пункту технічного обслуговування та ремонту ;
Пункту збирання відпрацьованих мастил і спеціальних рідин;
Акумуляторно-зарядної станції ;
Водогрійної ;
Складів ЗІП та лакофарбових матеріалів (витратних складів);
Будівель і споруд та місць для зберігання бронетанкової й іншої техніки та озброєння (сховищ, навісів, відкритих майданчиків);
Побутових приміщень.
Польові парки зазвичай не мають спеціальних споруд і приміщень.
Облаштування та обладнання парків мають забезпечувати швидкий і зручний вихід машин у випадку пожежі.
Відстань від парку до житлових, адміністративних, учбових, культурно-просвітницьких будівель і споруд повинна бути не менше ніж 50 м за кількості техніки у парку до 200 одиниць, не менше ніж 100 м за кількості техніки понад 200 одиниць.
У всіх випадках відстань від сховищ (навісів, майданчиків), у яких розташовано бойову техніку з боєприпасами, до складів ПММ, стоянок цистерн із пальним, паливозаправних колонок, кузень, повинна бути не менше ніж 300 м, а від населених пунктів не менше ніж 500 м.
Територія, на якій розташовані сховища (навіси, майданчики) з озброєнням і військовою технікою, повинна систематично очищатися від сміття, сухостою, чагарнику, опалого листя, тополевого пуху тощо, котрі необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця. Трава на території навісів, майданчиків та навколо сховищ (навісів, майданчиків) на відстань 2 м виполюється, на решті території викошується. Викошена трава повинна того ж дня вивозитись за межі парку. Вздовж зовнішнього периметра парку створюється протипожежна мінералізована смуга шириною 5-6 м. Шляхи і під’їзди до сховищ (навісів, майданчиків), до джерел пожежного водопостачання повинні постійно утримуватись у справному стані, взимку очищатися від снігу.
Усі будівлі, навіси та відкриті майданчики парку повинні бути обладнані блискавкозахистом.
На території постійного парку повинні бути обладнані пожежні водоймища ємністю не менше ніж 50 м3 або встановлені пожежні гідранти. Пожежні водоймища або гідранти обладнуються із розрахунку можливості обслуговування кожного сховища (навісу, майданчика) не менше, ніж від двох джерел водопостачання. Відстань подавання води від водоймища або гідранта не повинна перевищувати 150 м.
Для ліквідації осередків пожежі в сховищах, пунктах робіт та інших спорудах і будівлях, під навісами й на відкритих майданчиках, повинні бути пожежний інвентар і обладнання за нормами згідно з додатком 3 до цих Правил.
Пожежні щити встановлюються біля кожного такого об’єкта на відстані не більше ніж 10 – 15 м від нього.
Входити на територію парку з тютюновими виробами, тютюновими люльками і запалювальними речами (запальнички, сірники) забороняється.
На вході на технічну територію тютюнові вироби та запалювальні речі повинні здаватися.
Для куріння встановлюється місце поза територією, яке обладнується шафою (ящиком) для зберігання тютюнових виробів і запалювальних речей, ємкістю з водою для недопалків та використаних сірників.
За додержання у справному стані пожежної техніки і засобів пожежогасіння на території парку і виконання протипожежних заходів відповідає заступник командира військової частини з озброєння, а там, де його за штатом не передбачено – особа, призначена наказом командира військової частини.
Відповідальність за протипожежний стан у сховищах (навісах, майданчиках) і дотримання заходів протипожежної безпеки під час зберігання, обслуговування і ремонту озброєння і військової техніки покладається на командирів (начальників) тих підрозділів, за якими ці об’єкти закріплені.
Черговий парку зобов’язаний стежити за виконанням правил пожежної безпеки в парку, наявністю і станом засобів пожежогасіння і пожежної сигналізації, а також за готовністю чергових тягачів на випадок пожежі.
Після закінчення робіт у парку черговий разом з особами пожежного наряду перевіряє всі приміщення та територію парку щодо додержання правил пожежної безпеки й одержує пожежний жетон.
У разі виникнення пожежі в парку черговий негайно викликає пожежну команду, доповідає черговому частини і вживає заходів для гасіння вогню, виведення машин і врятування техніки і майна.
Днювальний парку повинен не дозволяти курити й розпалювати вогонь у приміщеннях і на території парку, за винятком спеціально обладнаних для цього місць; у разі пожежі негайно доповідати черговому парку та вживати заходів для її гасіння.
Для забезпечення негайного виведення зі стоянки машин у разі пожежі щоденно виділяються чергові тягачі зі спеціальними тросами та наряд військовослужбовців.
На території парку розлите масло та пальне негайно прибираються за допомогою піску чи тирси, які збираються в спеціальні металеві ящики з кришками, встановлені поза приміщеннями, і в міру наповнення вивозяться у спеціально обладнані місця; відпрацьоване мастило зберігається у виконаному з негорючих матеріалів спеціальному приміщенні або в підземних цистернах.
2. Протипожежні заходи в сховищах і на майданчиках відкритого зберігання техніки і озброєння. Черговий тягач. 2.
Вимоги до місць постійного та тимчасового зберігання техніки та озброєння
На відкритих майданчиках техніку та озброєння розміщують групами, не більше 200 одиниць у кожній. Відстань між групами становить не менше ніж
20 м.
Відстань у групі між рядами машин, орієнтованих в одному напрямку, має бути не менше ніж 10 м, а інтервал між машинами в ряді - 1,5-2 м.
У разі розміщення машин на стоянках у два ряди, машини другого ряду повинні бути з’єднані з машинами першого ряду буксирними тросами.
Будівлі, споруди, приміщення, навіси й відкриті майданчики для машин забезпечуються первинними засобами пожежогасіння відповідно до чинних норм ( додаток №7 до цих Правил).
Будівлі сховищ та навіси повинні мати не більше як 4 секції, відокремлених одна від одної протипожежними стінами 2-го типу.
Озброєння і військову техніку у сховищах для забезпечення їх швидкого виведення на випадок пожежі слід розміщувати, виходячи з необхідності забезпечення мінімальних відстаней між технікою, що зберігається, та основними несучими та огороджувальними конструкціями:
Від стіни до корми гусеничної машини - не менше ніж 1 м;
Від ствола гармати танка до воріт - не менше ніж 1 м;
Між стволом гармати заднього танка та кормою танка, що стоїть попереду - не менше ніж 0,5 м;
Між гусеничними машинами в ряді - не менше ніж 1,5 м;
Між рядами гусеничних машин - не менше ніж 1,0 м.
Відстань між автомобілями, а також між автомобілями та конструкціями будов повинна бути не менше ніж 1 м.
Підлога у сховищах техніки та озброєння має бути неслизькою, негорючою, стійкою до ПММ і мати нахил не менше ніж 1 % у бік лотків та приямків.
Ворота сховищ техніки та озброєння мають бути двостулковими або складчастими із зовнішніми запірними пристроями.
Двостулкові ворота повинні відчинятися назовні і мати фіксувальні пристрої, що унеможливлюють їх мимовільне зачинення. Не менше ніж
25 % воріт однієї секції сховищ техніки та озброєння повинні мати хвіртку з порогом висотою 0,1 см, що відчиняється назовні.
Ширина воріт для проїзду техніки (крім автомобільної) має перевищувати ширину найбільшої машини на 0,7 м, а висота воріт - не менше ніж на 0,2 м перевищувати висоту найбільшої машини.
У сховищах техніки та озброєння забороняється:
Встановлювати військову техніку та автотранспортні засоби в кількості, що перевищує норму, а також порушувати порядок їх розстановки;
Зачиняти ворота в приміщеннях для зберігання машин на внутрішні засуви;
Захаращувати в'їзні ворота як зсередини приміщення, так і ззовні;
Виконувати зварювальні роботи в приміщеннях для стоянки машин;
Користуватися відкритим вогнем, курити та проводити роботи паяльними лампами тощо;
Проводити підзарядження акумуляторних батарей;
Залишати автомобілі та техніку з відкритими паливними баками;
Зберігати будь-які матеріали та предмети, що не мають відношення до цих приміщень;
Проводити миття кузовів, деталей та агрегатів, а також рук і одягу бензином, гасом або іншими ЛЗР і ГР;
Заправляти пальним машини, що знаходяться на стоянках, і залишати машини з паливними баками та паливопроводами, що протікають;
Зберігати пальне (бензин, гас та солярку), за винятком пального, що знаходиться в баках.
Для запобігання можливій пожежі на техніці забороняється:
Допускати на двигунах та картерах скупчення бруду, змішаного з пальним та маслом;
Ставити на стоянку техніку з несправними паливопроводами, карбюраторами та паливними баками;
Залишати в техніці використані промаслені обтиральні матеріали, ганчірки;
Курити та користуватися відкритим вогнем як світловим джерелом під час визначення та усунення несправностей механізмів (двигуна, коробки передач, карбюраторів тощо);
Застосовувати пожежонебезпечні підігрівачі, паяльні лампи, смолоскипи а також інші джерела відкритого огню та матеріали, що можуть горіти, під час обслуговування машин на стоянках та для підігрівання двигунів техніки.
Ремонт бензопроводів та карбюраторів допускається лише тоді, коли охолоне двигун.
3. Протипожежні заходи в пунктах технічного обслуговування та ремонту, зарядних акумуляторних станціях.
Приміщення, де виконуються роботи із застосуванням легкозаймистих рідин (гасу, бензину, ацетону, нітролаку тощо) обладнуються спеціальною вентиляцією. Електродвигуни, ліхтарі, світильники й електророзподільні пристрої використовуються тільки у вибухозахищеному виконанні. Зарядні агрегати та генератори газозварювальних апаратів установлюються в окремих приміщеннях. Установлювати печі в цих приміщеннях забороняється.
Легкозаймисті рідини повинні зберігатися в металевому, добре закупореному посуді та в кількості, що не перевищує одноденної потреби, а після закінчення робіт виносяться в спеціально обладнане складське приміщення.
Розхідні баки виробничих печей та агрегатів місткістю більше ніж 1 м3, які працюють на рідкому паливі, встановлюються в окремих ізольованих приміщеннях, а місткістю до 1 м3 - на стінах виконаних з негорючих матеріалів на відстані не менше ніж 5 м від агрегатів.
Для обтиральних матеріалів і промасленого ганчір'я в усіх виробничих приміщеннях установлюються металеві ящики з кришками, які обов'язково очищуються після закінчення робіт.
Промаслений спеціальний одяг повинен зберігатися поза виробничими приміщеннями (цехами) у спеціальних шафах у розгорнутому вигляді.
Залишати в кишенях спеціального одягу промаслені обтиральні матеріали забороняється.
Опалення печей закінчується за 2 години до закриття майстерень. Після закінчення робіт усі виробничі відходи та сміття, що накопичені за день, мають бути винесені з приміщень майстерень.
Виконання робіт з знежирювання, миття та фарбування повинно здійснюватись відповідно до вимог розділу 10.1 цих Правил.
Акумуляторні
Заряджати акумуляторні батареї слід у приміщеннях, ізольованих від інших протипожежними стінками (перешкодами) з входом через тамбур-шлюзи. Виконувати інші роботи в цих приміщеннях забороняється.
Зарядні приміщення слід обладнати припливно-витяжною вентиляцією у вибухобезпечному виконанні.
Припливно-витяжна вентиляція повинна бути включеною як перед початком, так і в кінці зарядження. Відключення вентиляції проводиться не раніш як за 1,5 год. після закінчення робіт.
Робота акумуляторного цеху за несправної припливно-витяжної вентиляції є неприпустимою.
У приміщенні зарядки акумуляторних батарей слід передбачити блокування з відключення процесу заряджання, якщо відключається вентиляція.
Для освітлення приміщення зарядки повинні застосовуватись лампи розжарювання у вибухозахисному виконанні.
Електромережа для освітлення повинна виконуватись у захисній кислототривкій чи луготривкій оболонці.
Електродвигуни, випрямлювачі, запобіжники, вимикачі, розетки штепсельні повинні бути встановлені в приміщенні, ізольованому від приміщень зарядки акумуляторних батарей, і заземлені.
В акумуляторних дозволяється тільки центральне опалення, а в приміщенні для заряджання акумуляторних батарей – гладкими звареними трубами.
Акумуляторні батареї, встановлені для зарядки, з'єднують між собою тісно прилеглими пружинами або затискачами для кислотних акумуляторних батарей чи пласкими наконечниками для лужних акумуляторних батарей, які мають надійний електричний контакт, який унеможливлює іскроутворення. З'єднувати зажими акумуляторних батарей дротом "закручуванням" забороняється.
Підключення та відключення акумуляторних батарей на заряджання проводять тільки за вимкнутого зарядного пристрою.
Контроль за ходом заряджання повинен здійснюватись за допомогою спеціальних приладів (термометра, навантажувальної вилки, ареометра та ін.). Перевіряти акумуляторну батарею коротким замиканням забороняється.
Заряджання акумуляторних батарей повинне проводитися за відкритих пробок.
Для нагляду за акумуляторними батареями використовують переносні лампи у вибухозахисному виконанні.
У зарядному приміщенні забороняється:
Курити і користуватись відкритим вогнем;
Користуватись електронагрівальними приладами;
Зберігати і заряджати кислотні і лужні акумуляторні батареї в одному приміщенні;
Перебувати стороннім особам;
Користуватись апаратами та інструментами, які можуть дати іскру в разі удару;
Зберігати кислоти і луги в кількостях, що перевищують змінну потребу;
Залишати спецодяг, сторонні предмети і горючі матеріали;
Зберігати продукти харчування та вживати їжу.
|
