Сегодня: 11 | 05 | 2021

Тема 9: Заняття 1-2. Гусенична Пожежна машина (ГПМ)

 

Тема 9: Заняття 1-2. Гусенична Пожежна машина (ГПМ).

Заняття 1. Призначення, тактико-технічні характеристики гусеничної

пожежної машини ГПМ. Будова ГПМ.

Заняття 2. Прилади спостереження. Силова установка. Силова передача та

електрообладнання ГПМ. Уніфікована протипожежна система.

Дії особового складу при виникненні пожежі на машині.

Навчальні питання:

1. Призначення, тактико-технічні характеристики гусеничної

пожежної машини ГПМ

2. Прилади спостереження. Силова установка. Силова передача та

електрообладнання ГПМ. Уніфікована протипожежна система.

Дії особового складу при виникненні пожежі на машині.

Мета заняття: Ознайомити особовий склад з тактико-технічною

характеристикою ГПМ. Будовою ГПМ, приладами

спостереження, силовою установкою, силовою передачею,

електрообладнання ГПМ та уніфікованою протипожежною

системою.

Метод проведення: Лекція

Матеріальне забезпечення: Стенди, плакати, Пожежно-технічне

обладнання

Час: 100 хв.

Місце проведення: Навчальний клас

Література: 1. Пожежно-технічна підготовка / А. В.Пенкало, І. І. Отчик,

Ю. Г.Гунбин М.: Воениздат, 1984 р.

2. Пожежно-технічне озброєння / С. В. Піголев, Ф. В. Сухоруков

М.: Сройиздат, 1956 р.

3. Технічний опис і інструкція по експлуатації ГПМ-54

П/п

Зміст

Час

(хв)

Організаційно-методичні вказівки

1

2

3

4

1

Вступна частина

1. Приймаю рапорт.

2. Перевіряю наявність особового складу, готовність до заняття.

3. Доводжу тему, навчальні питання та мету заняття.

4. Проводжу вибіркове опитування курсантів за попередньою темою

1.

2.

10

2

Основна частина

1. Призначення

Гусенична пожежна машина високої прохідності призначена для гасіння пожеж різних класів за допомогою води, повітряно-механічної піни, порошку, а також для доставки до місця пожежі пожежного розрахунку, пожежно-технічного обладнання, вогнегасних засобів і для проведення аварійно-рятувальних робіт.

Гусенична пожежна машина може бути використана в різних кліматичних умовах з коливанням температури повітря від -40° до +40оС. Зберігання машини із заправленою місткістю допускається при температурі повітря не нижче 0 оС.

2. Загальний опис і технічні характеристики

Пожежна машина виконана на базі середнього танка Т-54, що володіє високою прохідністю і маневреністю.

При переобладнанні середнього танка під гусеничну пожежну машину в його конструкцію внесені наступні зміни:

•  з бази знята башта з артсистемою і боєукладкою, зрізані броньові листи даху над відділенням управління і бойовим відділенням, частково зрізані бортові броньові листи з метою зменшення маси машини;

•  в носовій частині корпусу, на місці відділення управління вбудована кабіна для розміщення механіка-водія і командира машини;

•  над бойовим відділенням встановлена цистерна для води з баком для піноутворювача;

•  над дахом силового відділення встановлений кузов, в якому розміщена порошкова установка і пожежно-технічне обладнання, що відкидається;

•  встановлена уніфікована апаратура протипожежного обладнання
(УА ППО), фільтровентиляційна установка (ФВУ);

•  в носовій частині встановлений бульдозер БТУ-55 для виконання заходів щодо локалізації осередку пожежі;

•  встановлені агрегати і вузли силової установки і силової передачі з середнього танка Т-55, гітара з приводом тягача БТС-4А.

Екіпаж машини складається з двох чоловік – командира танка-оператора і механіка-водія.

Основні частини машини – броньовий корпус з кабіною, цистерна для води з баком для піноутворювача, кузов, прилади спостереження, силова установка, силова передача, ходова частина, електрообладнання, засоби зв'язку, протипожежне обладнання, фільтровентиляційна установка, спеціальне обладнання.

На машині є комплект запасних частин, інструменту і приладів, що возиться (ЗІП).

За призначенням і розташуванням механізмів і обладнання машина розділена на два відділення: відділення управління і силове відділення

4. Прилади спостереження

4.1. Призмові прилади спостереження

Для спостереження при закритих оглядових люках, на стику переднього листа кабіни і даху, в нішах встановлено чотири призматичні прилади спостереження ТНП-160.

Прилад ТНП-160 призначений для спостереження за дорогою і місцевістю. Складається з двох призм, які поміщені в металевий корпус, захисного скла, гумового налобника.

Прилади захищені броньовими нішами. У випадку ушкодження приладу спостереження, його замінюють новим.

4.2. Прилад механіка-водія ТВН-2

Прилад ТВН-2 призначений для спостереження за дорогою і місцевістю при водінні машини вночі.

В комплект приладу ТВН-2 входять: прилад спостереження, блок-живлення БТ-6-26 і фари ФГ-125 з інфрачервоним світлооптичним елементом, що герметизується.

4.3. Розміщення І будова приладу ТВН-2

Для установки приладу ТВН-2 необхідно:

•  вийняти з ящика укладання прилад ТВН-2 і перевірити кріплення на ньому налобника;

•  зняти лівий денний прилад спостереження механіка-водія і укласти його в ящик укладання на місце приладу ТВН-2;

•  зняти лівий налобник із захисним склом, для чого викрутити стопор, закріпити налобник, і укласти їх в укладочний ящик для приладу ТВН-2;

•  вставити прилад ТВН-2 в шахту і надійно зафіксувати його;

•  в шахту прилад повинен входити вільно, без великих зусиль;

•  приєднати до приладу спостереження високовольтний кабель блоку живлення:

•  відрегулювати сидіння механіка-водія по висоті:

•  перевірити роботу ТВН-2 у денний і нічний час.

5. Силова установка

Силова установка включає двигун і обслуговуючі його системи живлення паливом, живлення повітрям, мастила, охолодження, підігріву й запуску.

5.1. Двигун

На машині встановлюється танковий двигун В-55. Докладний опис двигуна розглянуто в Керівництві з матеріальної частини і експлуатації танка
Т-55, Воениздат, 1969 р.

5.2. Система живлення паливом

Система живлення двигуна паливом (мал. 10) призначена для зберігання, очищення і подачі палива в циліндри двигуна.

Мал. 10. Схема роботи системи живлення паливом:

1 – передній паливний бак; 2 – пробка заливної горловини переднього бака;
3 – клапан і випуску повітря з системи; 4 – паливний насос підігрівача форсунки; 5 – казан підігрівача форсунки; 6 – форсунка підігрівача; 7 – пробка зливаючої горловини заднього бака; 8 – задній паливний бак; 9 – паливна трубка форсунок двигуна; 10 – паливний фільтр тонкого очищення; 11 – паливо підкачувальний насос БНК-12ТК; 12 – эжекціонний колодязь; 13 – трубка відведення палива в ежектор; 14 – клапан зливу палива;
15 – паливний фільтр грубого очищення; 16 – змійовик підігріву палива;
17 – паливорозподільний кран; 18 – ручний паливо підкачувальний насос РНМ-1;
19 – труба для виміру палива в передньому баку.

В систему живлення входять паливні баки 1 і 8, паливо-розподільний кран, паливний насос НК-10, ручний паливо-підкачувальний насос 18 (РНМ-1), паливний фільтр 15 грубого очищення, паливопідкачувальний насос 11 (5НК-12ТК), паливний фільтр 10 тонкого очищення, форсунки двигуна, форсунки 6 підігрівачів, клапан 3 випуски повітря з системи, ежекційний колодязь 12, трубопроводи низького і високого тиску, привід управління паливним насосом, трубопроводи.

5.2.1. Паливні баки

В машині встановлено два паливні баки – передній 1 і задній 8
(див. мал. 10). Паливні, баки через паливорозподільний кран включені в загальну систему живлення двигуна паливом.

Передній бак встановлений біля носової частини корпусу машини біля правого борту. Місткість бака 210 л.

Задній бак встановлений у лівого борту машини у відділенні управління за стелажем для акумуляторних батарей. Місткість заднього бака 390 л.

Баки зварені із сталевих листів, що мають спеціальну зиговку для забезпечення жорсткості стінок. Конфігурація бака обумовлена місцем їх установки в машині. Для запобігання від корозії внутрішні поверхні баків покриті бакелітовим лаком.

Для заправки системи живлення машини паливом баки мають заливну горловину.

В заливну горловину баків встановлюються сітчасті фільтри, а сама горловина закривається пробками, в яких є отвори для з’єднання внутрішніх порожнин баків з атмосферою і поплавки з запірною голкою, які перешкоджають витіканню палива з баків при русі машини (з повністю заправленими баками) з великим креном, на крутих спусках і підйомах.

Зливається паливо з баків через зливні клапани, встановлені у днищах паливних баків. Доступ до зливних клапанів здійснюється через лючки в днищі корпусу машини.

5.2.2. Паливорозподільний кран

Паливорозподільний кран (мал. 11) служить для роздільного включення в систему живлення двигуна переднього і заднього паливних баків, Він встановлений у відділенні управління на одному кронштейні з ручним паливопідкачувальним насосом РНМ-1 праворуч від сидіння механіка-водія.

Кран складається з корпусу, пробки, пружини, затискної гайки, сальникового ущільнення і рукоятки.

В корпусі крана є отвори, в які вставлені приварені патрубки для з'єднання крана з паливними баками і ручним паливопідкачувальним насосом РНМ-1.

Кран може займати два робочих і одне неробоче положення, які визначаються напрямом стрілки на рукоятці крана:

•  при положенні рукоятки крана стрілкою назад (на корму машини) – включений паливний бак;

•  при положенні рукоятки крана стрілкою на правий борт – всі баки відключені від системи живлення.

Мал. 11. Паливорозподільний кран:

1 – пружина; 2 – пробка крана із стержнем; 3 – прокладка; 4 – затисна гайка;
5 – рукоятка; 6 – сальник; 7 і 9 – патрубки; 8 – корпус крана; 10 – фіксатор.

5.2.3. Заправка та злив палива

Для заправки системи живлення застосовується дизельне паливо марок ДЛ, ДЗ і ДА.

Паливо, що заправляється, повинно бути чистим, без механічних домішок і води. Механічні домішки засмічують паливні фільтри і, потрапляючи в систему живлення, викликають, передчасне зношення прецизійних пар паливного насоса НК-10.

Вода, що потрапила в систему живлення, може викликати корозію деталей паливної апаратури, а взимку – повна відмова в роботі двигуна унаслідок утворення крижаних пробок в трубопроводах і фільтрах.

Паливні баки за відсутності стаціонарних засобів заправки і в польових умовах заправляються малогабаритним заправним агрегатом (МЗА-3), що додається в ЗІП танка. У разі виходу з ладу заправного агрегату паливні баки можуть бути заправлені за допомогою відра і воронки з сіткою, що знаходяться в ЗІП танка.

Кількість палива в паливних баках заміряється через заливну горловину вимірювальним стрижнем з нанесеними на ньому поділками, що відповідають кількості палива, що заправляється в баки.

Зливається паливо з баків через зливні клапани, доступ до яких здійснюється через лючки в днищі, що закриваються броньовими пробками.

Порядок зливу палива наступний:

•  викрутити пробки лючка і зливного клапана, заздалегідь очистити їх від пилу і бруду;

•  відкрити пробку заправної горловини бака;

•  опустити шланг з відкритим роздаточним краном в місткість, а інший його кінець з приєднаним до нього наконечником вкручувати в отвір зливного клапана бака поки з шланга не потече паливо;

•  після зливу дизельного палива викрутити наконечник з шлангом і щільно закрутити пробки зливного клапана і лючка в днищі тягача;

•  закрити пробку заправної горловини бака.

Технічне обслуговування системи живлення паливом приведено в Керівництві по матеріальній частині і експлуатації танка Т-55.

5.3. Система охолодження

Система охолодження призначена для відведення тепла від деталей двигуна, що дотикаються з гарячими газами, і підтримка температури цих деталей в межах, допустимих для забезпечення нормальної роботи двигуна.

Система охолодження двигуна рідинна, примусова, відкритого типу. Для охолодження застосовується влітку чиста прісна вода (дощова або річкова) без механічних домішок, взимку – охолоджуюча низькозамерзаюча рідина марок «40» або «65».

Заправна місткість системи охолодження 77 літрів.

Охолоджуючі низькозамерзаючі рідини отруйні.

В систему охолодження двигуна входять:

Водяний насос 5 (мал. 12), водяний радіатор 3, вентилятор, жалюзі, термометр і трубопроводи.

Мал. 12. Схема системи охолодження – підігріву:

1 – підігрівач форсунки; 2 – кран відключення системи підігріву; 3 – водяний радіатор;
4 – вентилятор; 5 – водяний насос

5.4. Система підігріву силової установки

Та обігріву відділення управління

Система підігріву входить в систему охолодження і призначена для нагрівання силової установки перед запуском двигуна і підтримки її в стані постійної готовності до запуску в холодну пору року шляхом підігріву охолоджуючої рідини, мастила і палива.

В систему підігріву входять: підігрівач 1 (мал. 12), змійовик підігріву мастила в масляному баку, мастилопроводи, що обігріваються, змійовик 16 (див. мал. 10) підігріву палива, кран 2 (мал. 12) відключення системи підігріву від системи охолодження і трубопроводи. На машині встановлений форсуночний підігрівач. Підігрівач служить для підігріву охолоджуючої рідини у системі охолодження і мастила у системі змащування двигуна перед його пуском взимку.

Система підігріву аналогічна системі підігріву танка Т-55 і відрізняється від неї підігрівачем, розміщенням підігрівача, трубопроводами і наявністю в системі обігрівача відділення керування.

Мал. 13. Відділення управління (робоче місце механіка-водія):

1 – стелаж для акумуляторних батарей; 2 – вимикач батарей; 3 – люк для посадки і висадки екіпажа; 4 – рукоятка приводу управління жалюзі; 5 – сидіння механіка водія;
6 – вентилятор для обдуву оглядового скла; 7 – щиток механіка-водія; 8 – оглядовий люк механіка-водія; 9 – щиток управління; 10 – привід склоочисника; 11 – сидіння командира танку (машини); 12 – підігрівач форсунки системи підігріву двигуна

5.4.1 Форсуночний підігрівач

На машині встановлений підігрівач форсунки системи підігріву танка
Т-62. Підігрівач служить для розігрівання охолоджуючої рідини в системі охолоджування і мастила в системі змащування двигуна перед його запуском в зимовий час.

Підігрівач 12 (мал.13) встановлений позаду сидіння механіка-водія під стелажем для акумуляторних батарей і складається з котла насосного вузла, форсунки і свічки розжарювання.

5.4.2. Обігрівач відділення управління

Обігрівач служить для підігріву повітря у відділенні управління в зимовий час.

Він встановлений на днищі корпусу машини праворуч від сидіння механіка-водія.

Обігрівач складається з радіатора, електродвигуна з вентилятором і дефлектора.

Радіатор трубчасто-пластинчатого типу, через нього циркулює гаряча рідина як при роботі двигуна, так і при роботі підігрівача.

Дефлектор служить для організації потоку повітря через радіатор і захисту крильчатки вентилятора.

Вентилятор створює потік повітря, який проходячи через радіатор нагрівається і через дефлектор надходить у відділення управління.

Включається обігрівач вимикачем «Калорифер», розташований на щитку управління.

5.4.3. Нагрівач Повітря

На машині встановлено два нагрівача повітря.

Нагрівачі служать для нагріву повітря і обдуву скла оглядових люків командира машини і механіка-водія.

Нагрівачі 6 (мал. 13) і 5 (мал. 7) розміщені на бічних стінках кабіни.

Нагрівач складається з вентилятора, нагрівального елемента і сопла.

5.5. Система змащування

Система змащування призначена для зберігання, очищення, охолоджування і подачі мастила до деталей двигуна, що труться. Система змащування аналогічна системі змащування танка Т-55.

5.6. Система живлення повітрям

Система живлення повітрям призначена для очищення повітря від пилу і підведення його до циліндрів двигуна. Система аналогічна системі живлення повітрям танка Т-55.

5.7. Повітряна система

Повітряна система (мал. 14) забезпечує:

•  запуск двигуна стислим повітрям;

•  очищення скла (обмивши водою і обдувши стислим повітрям) оглядових вікон;

•  очищення вузлів усередині машини від пилу шляхом обдуву стислим повітрям при їх обслуговуванні.

Повітряна система складається з компресора 3, трьох повітряних балонів 9, вологомастиловідокремлювача 5, автомата тиску, відстійника, крана 4 відбору повітря для пневмосистеми, манометра 6, редуктора 7, фільтру, трьох електропневмоклапанів 8, ежектора, крана очищення оглядових вікон, сопел очищення оглядових вікон, пристрій для консервації двигуна, розподільника повітря двигуна і з’єднувальних трубопроводів.

Мал. 14. Схема повітряної системи:

1 – кран видалення вологи; 2 – вологомастиловідокремлювач; 3 – компресор; 4 – кран відбору повітря; 5 – вологомастиловідокремлювач; 6 – манометр; 7 – редуктор;
8 – електропневмоклапан; 9 – балон; 10 – вентиль

5.7.1. Балони

Балони служать для зберігання запасу повітря, достатнього для декількох запусків двигуна і забезпечення системи пневмокерування. Всі три балони кріпляться хомутами на моторній перегородці (мал. 15). Місткість кожного балона 5л.

Два балони 8 підключені в повітряну систему перед редуктором
ИЛ611-150¬¬¬¬-70 (в них утворюється тиск 150 кгс/см2), третій – підключений після редуктора (в ньому утворюється тиск 70 кгс/см2). Кожний балон має запірний вентиль 7.

Мал. 15. Відділення управління (вид на перегородку силового відділення):

1 – перегородки силового відділення; 2 – кран відбору повітря; 3 – волого - мастиловідокремлювач; 4 – манометр;
5 – редуктор; 6 – середній паливний бак; 7 – вентиль; 8 – повітряні балони; 9 – хомут; 10 – вентилятор; 11 – кран видалення вологи

Повітряний редуктор ИЛ611-150-70

Редуктор 5 (мал.15) служить для зниження тиску повітря, що надходить з балонів, включених перед редуктором з 150 до 70 кгс/см2 і для забезпечення тиску повітря 70 кгс/см2 в балоні, включеному після редуктора. Він розташований на моторній перегородці біля балонів.

Кран відбору повітря

На машині встановлено два крани відбору повітря.

Один кран 1 (мал. 14) служить для видачі повітря на обслуговування машини, інший кран 4 – для відбору повітря в пневмосистему машини. Обидва крани встановлено на перегородці силового відділення.

СИЛОВА ПЕРЕДАЧА

Силовою передачею називається сукупність агрегатів, що передають потужність від двигуна і змінюючих при цьому обертаючий момент і час обертів ведучих коліс. Крім того, силова передача забезпечує через додаткові приводи роботу пожежного насоса, компресора і вентилятора системи охолодження.

Силова передача машини механічна, з ступеневою зміною передаточних чисел, розміщується в силовому відділенні за двигуном в кормовій частині корпусу машини за винятком редуктора приводу насосного агрегату розташованого за перегородкою силового відділення у відділенні управління.

Силова передача складається з гітари 2 (мал. 16), головного фрикціону 4, коробки передач, двох планетарних механізмів повороту 8, двох бортових передач 9, двох ведучих коліс 10, приводу вентилятора і компресора, приводу насосного агрегату.

 

Мал. 16. Кінематична схема силової передачі:

1, 3 і 7 – зубчаті муфти; 2 – гітара; 4 – головний фрикціон; 5 – вентилятор;
6 – коробка передач; 8 – механізм повороту; 9 – бортова передача; 10 – ведуче колесо; 11 – компресор.

Привід насосного агрегату

Привід (мал. 17) призначений для передачі обертання, від двигуна через гітару до пожежного насоса. Привід одношвидкісний і складається з підвищуючого циліндричного редуктора 4, карданної передачі 3 і приводу управління гітарою.

При роботі приводу знаходитися в зоні обертаючого карданного валу заборонено.

Редуктор

Редуктор (мал. 18) передає обертаючий момент від гітари до пожежного насоса. Він є шестерним підвищувальним редуктором. Передавальне число редуктора рівне 0,607.

Мал. 17. Привід насосного агрегату:

1 – насос ПН-60Б; 2 – огорожа карданної передачі; 3 – кардан; 4 – редуктор підвищувальний, 5 – насос НШ-39; 6 – колектор; 7 – пінозмішувач

Редуктор встановлений на двох опорах, приварених до правого борту, і кронштейну, привареному до днища машини. До опор і кронштейна редуктор кріпиться чотирма болтами. При установці редуктора під лапи підкладаються регулювальні прокладки, що дозволяють проводити центрівку його з гітарою.

Редуктор складається з картера 12, кришки картера 13, ведучого 4 і відомого 10 валів з підшипниковими опорами 8, ведучої 5 і відомої 6 циліндрових прямозубих шестерень.

Картер зварений із сталевих листів. Для установки підшипникових опор валів в картер розточені отвори. До бічної стінки картера приварений патрубок для сапуна 16, що з’єднує внутрішню порожнину картера з атмосферою. Для зливу мастила в нижній частині картера є отвір, що закривається пробкою 18. Пробка шплінтується дротом.

Кришка картера закриває внутрішню порожнину картера і кріпиться до нього за допомогою болтів. В кришці є заливний отвір для заправки в картер

Мастила. Отвір закривається пробкою 15 з мастиловимірювальним стержнем для перевірки рівня мастила в картері. Пробка шплінтується дротом.

Ведучий вал в картері змонтований на двох підшипникових опорах 8. На валу за допомогою шпоночного з'єднання встановлена ведуча шестерня 5.

З протилежної сторони ведучому валу встановлений масляний насос 17 системи гідроуправління.

Для з'єднання з гітарою на ведучого валу редуктора встановлена муфта 3 з фланцем, на якій кріпиться зубчате колесо 2 з внутрішніми зубцями, в зачеплення з якими входить зубчатка гітари. З протилежної сторони ведучого валу встановлений масляний насос 17 системи гідрокерування.

На відомому валу встановлена відома шестерня 6, дві підшипникові опори і з боку карданної передачі – муфта 11 з фланцем, за допомогою якої відомий вал редуктора з'єднується з карданною передачею.

Змащення поверхонь, що труться, проводиться за рахунок розбризкування мастила шестернями, що обертаються. Для запобігання витікання мастила через підшипники встановлені манжети 9.

Карданна передача

Карданна передача призначена для передачі обертаючого моменту, від редуктора до насосного агрегату. Карданна передача представляє собою карданний вал з двома карданними шарнірами. З редуктором і насосним агрегатом карданні шарніри з'єднуються за допомогою фланців. Мастило підшипників карданних шарнірів проводиться через пресмасленки мастилом МТ-16п.

 

Мал. 18. Редуктор:

1, 7 – лапи; 2 – зубчата муфта; 3, 11 – муфти; 4 – ведучий вал; 5 – ведуча шестерня; 6 – відома шестерня; 8 – підшипникова опора; 9 – манжета; 10 – відомий вал;

12 – картер; 13 – кришка; 14 – проушина для заливки; 15 – пробка заправного отвору; 16 – сапун; 17 – масляний насос НШ-39; 18 – пробка зливного отвору

Привід управління гітарою

Привід управління гітарою служить для включення і виключення муфти реверсу гітари, що забезпечує включення і виключення приводу пожежного насоса.

Управління приводом гітари здійснюється механіком-водієм з відділення управління.

Привід (мал. 19) управління гітарою складається з куліси, продольної тяги 4, вертикального валика 5, короткої поперечної тяги 6.Куліса встановлена у відділенні управління праворуч від куліси перемикання передач і кріпиться до днища машини. Основними частинами куліси є: кронштейн 2, важіль 1, козирок 3 з прорізом для переміщення важеля. На козирку нанесені позначення, що вказують положення важеля, відповідно включеній і вимкненій муфті реверсу гітари.

Важіль шарнірно з’єднаний з продольною тягою, від якої рух передається вертикальному валу, продольній і поперечній тязі.

Поперечна тяга, у свою чергу, передає рух важелю 7 приводу муфти реверсу. За допомогою вилок 8, 11 можна змінити довжину продольної і поперечної тяги, забезпечуючи цим повне включення і виключення гітари.

 

Мал. 19. Привід керування гітарою:

1 – ричаг куліси; 2 – кронштейн; 3 – козирок; 4 – подовжня тяга;

5 – вертикальний вал; 6 – поперечна тяга; 7 – ричаг реверсу;

8, 10, 11 – вилки; 9 – ричаг

Електрообладнання

Електрообладнання гусеничної пожежної машини складають джерела і споживачі електричної енергії, допоміжні прилади, електричні контрольно-вимірювальні прилади і електрична бортова мережа.

Джерелами електричної енергії є акумуляторні батареї стартерів, генератор, що працює спільно з реле-регулятором. Споживачами електричної енергії є: електричний стартер, електродвигун підігрівача, склоочисників насоса МЗН-2, бульдозера БТУ-55, вентиляторів обдуву скла, вакуумного-насосу, водяного насосу облива машини, вентилятора ФВУ, прилади освітлення і світлової сигналізації, звуковий сигнал, обігрів годинника, свічка підігрівача, електропневмовентилі, гідророзподілювачі, система контролю рівня води в ємкості, засоби зв'язку.

До допоміжних приладів відносяться: щитки, розетка зовнішнього запуску, вимикач батарей, кнопки, штепсельні розетки, вимикачі, перемикачі, автомати захисту мережі АЗР.

Контрольно-вимірювальними приладами є:

•  вольтамперметр;

•  термометр;

•  манометри;

•  тахометр;

•  спідометр;

•  лічильник мотогодин.

Електричну бортову мережу складають електропроводка і електроарматура (перехідні коробки, розгалужувальні коробки, штепсельні розетки і роз'єми, вимикачі і кнопки).

Електрична мережа в пожежній машині виконана по однопровідній системі.

Принципово електрообладнання пожежної машини розділено на дві групи:

Електрообладнання бази і додаткове електрообладнання (мал. 20
і мал. 21).

Джерела електроенергії

Джерелами електричної енергії машини є: стартерні акумуляторні батареї, 6СТЕН-140М і генератор Г-5.

На відміну від танка Т-55 акумуляторні батареї на машині встановлені в спеціальному стелажі біля лівого борту за сидінням механіка-водія (мал.22).

Мал. 22. Установка акумуляторних батарей:

1 – стелаж АКБ: 2 – акумуляторна батарея 6СТЭН-140М; 3 – плавлення кріплення акумулятора; 4 – перемичка; 5 – плюсовий дріт;

6 – мінусовий дріт

Споживачі електричної енергії

Стартер

Електричний стартер СТ-16М призначений для провертання колінчастого валу двигуна при запуску. Він розрахований для короткочасної роботи від акумуляторних батарей.

Детальний опис по установці стартера на машині, а також правила користування стартером наведені в Керівництві з матеріальної частини і експлуатації танка Т-55.

Електродвигуни.

Електродвигун МН-1 призначений для приведення в дію масляного насосу. Електродвигун включається перемикачем, розташованим на щитку механіка-водія.

Електродвигун МВ-42 призначений для приведення в дію вентилятора. Електродвигун приводиться в дію вимикачем В-45 на щитку механіка водія.

Електродвигун МВП-2 призначений для приведення в дію водяного насоса обливу машини, що використовують для подачі води в систему обливу водою зовнішнього корпусу машини, включається автоматом захисту на щитку управління.

Електродвигун МПБ-54 призначений для приведення в дію вакуум насоса. Електродвигун включається автоматом захисту і кнопкою 205-К, розташованих на щитку управління.

Електродвигун (стартер СТ-16М) бульдозера БТУ-55 призначений для приводу маслонасосу гідросистеми підйому і опускання ножа.

Електропневмовентілі

Електропневмовентілі типу ВВ-32Щ встановлені на пневмопанелі, яка розташована на правому борту біля моторної перегородки, і призначені для розподілу повітря з балонів споживачам. Управління пневмовентилями проводиться перемикачами, встановленими на щитку управління, а також на щитку лафетного ствола.

Гідророзподілювачі

На машині встановлено два гідророзподілювача типу Р102-АЛ44-Р-Б24, які застосовують в гідросистемі для управління лафетним стволом. Споживачем електроенергії є електромагнітні котушки, розташовані всередині гідророзподілювачів. Управління електромагнітними котушками проводиться з пульта наведення лафетного ствола за допомогою кнопок
205-К.

Система контролю рівня води в цистерні

Система контролю рівня води в цистерні призначена для контролю рівня води, як при заправці води в цистерну, так і при витраті води з цистерни.

Датчики рівня води встановлені на задній стінці цистерни, а лампочки індикації рівня води розташовані на щитку управління.

Прилади освітлення і сигналізації

До приладів освітлення і сигналізації машини відносяться:

•  фари, передні та задні габаритні ліхтарі, плафони, світильники, переносна лампа, звуковий сигнал.

Додатково в машині встановлені:

•  дві фари ФГ-16-3711000, розташовані на кабіні спереду;

•  три освітлювачі ОУ-3, два з них розташовані на цистерні спереду, один – на задній стінці кузова;

•  два проблискові маяки, розташовані на цистерні зверху;

•  система дорожньої сигналізації, що включає в себе коробку дорожньої сигналізації КДС-1 і датчик Д-20, розташовані в кабіні машини на передньому похилому броньованому листі, а також вимикачі В-45М і ППН-45 для управління системою дорожньої сигналізації, розташовані на щитку механіка-водія.

На відміну від танка Т-55 передні і задні габаритні ліхтарі встановлені із збільшеними лінзами.

Допоміжні прилади електрообладнання

Розетка зовнішнього запуску

Розетка зовнішнього запуску служить для підключення до бортової мережі машини акумуляторних батарей, що знаходяться ззовні машини, при необхідності запустити двигун від стороннього джерела електричної енергії.

Детальний опис конструкції розетки зовнішнього запуску викладений в Керівництві з матеріальної частини і експлуатації танка Т-55.

Щиток механіка-водія.

Щиток механіка-водія встановлений в кабіні і кріпиться до кронштейнів на передньому броньованому листі.

Докладний опис щитка механіка-водія викладений в Технічному описанні і інструкції з експлуатації тягачів БТС-4 і БТС4А. Воениздат, 1976 р.

На відміну від БТС-4 або БТС-4А в пожежній машині на щитку механіка-водія є відмінності, а саме:

•  замість вимикача водовідкачуючого насосу встановлено ліхтар, що сигналізує про поворот машини ліворуч або праворуч;

•  замість вимикача електродвигуна системи ГДА встановлений перемикач поворотів "ліворуч" або "праворуч".

Щиток підігрівача.

На машині встановлений один щиток підігрівачів, він кріпиться до заднього щитка, встановленого за стелажем акумуляторних батарей.

Щиток підігрівача є панеллю, на якій розміщено два вимикачі: для електродвигуна підігрівача і для свічки розжарювання.

Щиток управління.

Щиток управління (мал. 23) встановлений в кабіні над щитком механіка-водія.

На передній панелі щитка встановлені автомати захисту мережі 24В, 12В, а також автомати захисту для включення:

•  освітлення;

•  вакуум-насоса;

•  помпи (подаючої водит для обливу корпусу кабіни);

•  фільтровентиляційної установки;

•  калорифера.

Мал. 23. Щиток управління:

1,2 – автомати захисту мережі; 3 – вмикач датчиків; рівня води в цистерні;

4 – покажчик манометра; 5 – світильник; 6, 7, 8, 9 – кнопки управління лафетним стволом; 10, 11, 12, 13, 14 – сигнальні лампи рівня води в цистерні; 15 – кнопка управління вакуумом-насос; 16 – сигнальна лампа наявності води в патрубку насоса; 17, 18, 19, 20, 22 – вимикачі і перемикач; 21 – вимикач муфти зчеплення; 23, 24 – вимикачі прожекторів; 25 – вимикач передніх фар; 26 – вимикач управління проблисковими маяками.

Щиток лафетного ствола

Щиток лафетного ствола (мал. 24) герметичний по конструкції, кріпиться до кронштейна біля лафетного ствола з правої сторони.

Щиток лафетного ствола призначений для включення електропневмоклапанів керованих магістралями:

•  „пінобак-насос”;

•  „ємкість-насос”;

•  „насос-лафетний ствол”.

В нижній частині щитка розташований роз'єм для підключення кабелю.

Мал. 24. Щиток лафетного ствола

Пульт наведення лафетного ствола.

Пульт (мал.25), призначений для управління електромагнітами гідророзподілювачів з метою наведення лафетного ствола по горизонталі і вертикалі. Управління (замикання кнопок 205К) проводиться за допомогою рукоятки. Пульт розташований перед оглядовим вікном командира.

 

Мал. 25. Пульт наведення:

1 – рукоятка; 2 – кнопка 205К; 3 – корпус пульта

Контрольно-вимірювальні прилади

До контрольно-вимірювальних приладів відносяться вольтамперметр
ВА-240, спідометр СП-14, тахометр ТЕ-3М, манометри ТЕМ-15, термометри ТУЕ-48-Т, лічильник мотогодинника 563-4П-М.

Детальний опис вказаних приладів приведений в керівництві з матеріальної частини і експлуатації танка Т-55, Воениздат, 1969 р.

Електрична бортова мережа

В машині прийнята однопровідна система, в якій як мінусовий дріт використовується корпус машини.

Виняток становлять лише ланцюги чергового освітлення, які виконані по двохдротяній схемі.

Для з'єднання всіх приладів і агрегатів електроустаткування в загальну схему в машині застосовуються кабельні вузли і дроти перетином від 0,35 до 95 мм2 виготовлені з екранованих дротів марки БПВЛЕ, МГШВЕ, ЛПРГСЕ.

Підключення, щитків і інших приладів здійснюється в основному за допомогою штепсельних роз'ємів.

Для запобігання від механічних ушкоджень дротів їх прокладають ззовні машини захищеними металевими трубами.

При оглядах машини в процесі експлуатації електропроводи не вимагають особливого нагляду, але слід завчасно усувати причини, які можуть викликати механічне руйнування електропроводки.

При порушенні екранної оплітки дроту на пошкоджене місце накласти бандаж з оцинкованого дроту діаметром 0,2-0,5мм. При порушенні ізоляції дроту пошкоджене місце обмотати ізоляційною стрічкою або замінити дріт.

Дріт, що вийшов з ладу слід замінити дротом такого ж або більшого перетину.

Протипожежне обладнання

Уніфікована протипожежна система

Для гасіння пожежі, що виникла в машині, служить уніфікована протипожежна система (УА ППО), що містить склад «3,5», пари якого при пожежі заповнюють весь вільний простір усередині машини і припиняють процес горіння.

Протипожежна система може працювати в автоматичному або напівавтоматичному режимах.

При автоматичній роботі система забезпечує: сигналізацію про пожежу, введення чергового балона для гасіння пожежі, привід чергового балона в тому випадку, якщо складу «3,5 попередні балони» виявилося недостатньо, або балон виявився несправним.

При напівавтоматичній роботі система забезпечує сигналізацію про пожежу у відділенні управління і силовому відділенні. Приведення системи в дію відбувається тільки після натиснення кнопок автомата «Передн.», «Задн.» або дистанційної кнопки.

Окрім автоматичної системи УА ППО на машині є ручний вогнегасник
ВВ-2, встановлений у відділенні управління за заднім паливним баком.

Будова протипожежної системи

Протипожежна система (мал.26) аналогічна системі танка Т-55, за винятком:

•  в машині встановлено п'ять термодатчиків;

•  змінено розташування елементів системи за межі силового відділення.

Елементи системи розміщені:

•  автомат системи АС-2 знаходиться в правому борту машини у сидінні командира;

•  релейна коробка розподільника КРР-2 розташована на правому борту машини під автоматом системи;

•  балони встановлені між заднім паливним баком і перегородкою силового відділення;

•  термодатчики розташовані: один – під заднім паливним баком, чотири – в салонному відділенні, як в танку Т-55.

Дії екіпажа при пожежі в машині та заходи безпеки

При положенні «Авт.» перемикача режиму роботи уніфікована система протипожежного обладнання забезпечуємо надійне гасіння пожежі в машині. Проте, якщо екіпаж машини знайшов пожежу раніше, ніж про це оповістила система ППО члени екіпажа ліквідують пожежу натисненням на відповідну кнопку автомата, того відділення, де виникла пожежа.

Якщо пожежа виникла відразу в обох відділеннях, то його слід гасити послідовним натисненням кнопок обох відділень. Після відключення кнопки і спрацювання балона сигнальна лампа починає горіти слабим світлом. Якщо сигнальна лампа спалахує яскравим світлом, то це означає, що пожежа не ліквідована і необхідно знов натиснути кнопку.

У разі потреби слід використовувати для гасіння пожежі ручний вогнегасник. Необхідно пам'ятати, що пари вогнегасячої суміші «3,5» мають високу токсичність, тому знаходження членів екіпажа в машині після спрацювання системи ППО у відділенні керування можливе тільки в крайньому випадку. В цих випадках після спрацювання системи ППО члени екіпажа затримують дихання наскільки це можливо, при відчиняють люки механіка-водія і командира, надягають протигази продовжують виконувати поставлену задачу. У всіх інших випадках при спрацьовуванні системи ППО екіпаж повинен затримувати дихання, відкрити люки, вийти з машини, швидко закрити люки і знаходитися зовні машини до ліквідації пожежі і повного провітрювання від парів суміші «3,5» і продуктів згорання.

Після пожежі в будь-якому відділенні машини, як тільки дозволить обстановка, оглянути його, усунути місця пошкоджень і несправностей, що виникли внаслідок пожежі, і замінити розряджені балони.

130

3

Заключна частина

Підводжу підсумки заняття.

Відповідаю на поставлені запитання.

Проводжу вибіркове опитування особового складу.

Виставляю оцінки.

Ставлю завдання на самостійну підготовку.

10