Сегодня: 08 | 05 | 2021

Заняття 3,4: Цехи і пункти робіт у відділах зберігання боєприпасів. Дотримання заходів безпеки і пожежної безпеки при ремонті і спорядженні боєприпасів. Можливі причини пожеж і їх запобігання. Протипожежний режим в цехах. Заходи безпеки при проведенні ван

 

План-конспект

Для проведення заняття по пожежно – профілактичній підготовці

 

Тема 11: Протипожежні заходи на складах боєприпасів

Заняття 3,4: Цехи і пункти робіт у відділах зберігання боєприпасів. Дотримання заходів безпеки і пожежної безпеки при ремонті і спорядженні боєприпасів. Можливі причини пожеж і їх запобігання. Протипожежний режим в цехах. Заходи безпеки при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт.

Навчальні питання:

1. Цехи і пункти робіт у відділах зберігання боєприпасів.

2. Дотримання заходів безпеки і пожежної безпеки при ремонті і спорядженні боєприпасів.

3. Можливі причини пожеж і їх запобігання.

4. Протипожежний режим в цехах.

5. Заходи безпеки при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт.

Мета: Ознайомити особовий склад з протипожежними заходами на складах боєприпасів.

Метод проведення: Розповідь.

Матеріальне забезпечення: Стенди, плакати

Час: 100 хвилин.

Місце проведення: Навчальний клас.

Література: 1. Пожарная профилактика /П. М.Браун М.: Воениздат, 1971р.

2. Пожарно-профилактическая подготовка /П. М.Лукашевич,

В. П.Прилипський Л.: Воениздат, 1984р.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Основні положення

Ремонт і технічне обслуговування боєприпасів проводиться з метою усунення несправностей, що знижують бойові характеристики боєприпасів, і підтримки їх у стані, що забезпечує схоронність і готовність до бойового застосування. У процесі ремонту і технічного обслуговування може виконуватися комплектація боєприпасів і формування складських партій.

У залежності від кількості і номенклатури ремонтуємих (що обслуговуються) боєприпасів, складності виконуваних робіт і застосовуваного устаткування на центральних і окружних складах створюються цехи ремонту чи пункти технічного обслуговування, а на військових складах постійні чи тимчасові робочі пункти.

Устаткування цеху ремонту (пункту технічного обслуговування)

Цех ремонту (пункт технічного обслуговування) розташовується на технічній території на видаленні не ближче 200 м від сховищ з боєприпасами і включає:

•  комори денного запасу мін, зарядів і спеціальних боєприпасів (потребуючих ремонту і готової продукції);

•  комору для збереження лаків, фарб і інших допоміжних матеріалів;

•  ділянка розконсервовані, ремонту і консервації боєприпасів;

•  ділянка (бронекабіни) для контрольно-технічних оглядів і розсортовування засобів висадження;

•  ділянка для перевірки і ремонту боєприпасів з електричними схемами;

•  ділянка упакування;

•  ділянка для перевірки і ремонту боєприпасів з годинними механізмами;

•  ділянка фарбування боєприпасів;

•  ділянка сушіння;

•  побутові приміщення.

Планування цеху ремонту залежить від виробничої програми, номенклатури ремонтуємих боєприпасів, стандартного і нестандартного технологічного устаткування, застосовуваного при ремонті. Зразкове планування цеху ремонту показані на мал. 3.

Рис. 3. Планування цеху ремонту боєприпасів (варіант): 1піст--посада расконсервации, ремонту, консервації боєприпасів; 2 — комора, 3 — кабінет майстра; 4 — посада перевірки і ремонту вартових вибуховачів; 5, 7 — комора денного запасу СВ; 6 — посада огляду і розсортовування; 8 — посада перевірки і ремонту хв із електросхемами; 9 — побутові приміщення і туалет; 10 — клас по техніці безпеки: 11 — комора денного запасу мін і зарядів; 12 — приміщення для венткамери; 13 — посада відновлення антикорозійних покрить боєприпасів; 14 — комора денного запасу хв і зарядів

Цех ремонту повинен бути укомплектований наступним інструментом, пристосуваннями й устаткуванням:

•  комплект інструмента з кольорового металу,

•  ключі спеціальні до інженерних боєприпасів,

•  пристосування і калібри для перевірки,

•  пульт для перевірки електричний^-магнітно-електричних реле,

•  прилад для перевірки точності ходу годин,

•  генератор сигналів інфразвукових і звукових частот,

•  пульт перевірки і пульт запуску спеціальних боєприпасів,

•  осциллограф універсальний,

•  амперметр,

•  мілліамперметр,

•  вольтметр,

•  мілівольтметр,

•  мегомметр,

•  омметр,

•  лінійні мости,

•  лабораторні електрошкафи,

•  машина для мийки годинних деталей,

•  фарборозпилювач,

•  пістолет для обдува деталей стисненим повітрям,

•  машинка для зварювання плівок,

•  талі електричні у вибухобезпечному виконанні,

•  агрегат вентиляційний пилевловлювач,

•  столи робітники,

•  стелажі,

•  шухляди металеві під промаслене дрантя і під чисте дрантя,

•  банки для змащень і фарб,

•  металеві і дерев'яні шкребки (йоржи) для зняття змащень,

•  камера фарбування,

•  компресор,

•  ванна з електропідігріванням,

•  ванна для консервації, камера сушіння,

•  чи рольганги транспортери,

•  візок ручна,

•  штангенглубиномери,

•  молотки слюсарні сталеві, латунні, бронзові чи дюралюмінієві і дерев'яні,

•  кліщі (гострогубці),

•  напилки,

•  викрутки,

•  лінійки (рулетки),

•  набір щупів № 3.

Комори денного запасу боєприпасів, що вимагають ремонту, і готової продукції, повинні забезпечувати роздільне збереження ВР і СВ і знаходитися в безпосередній близькості від цеху ремонту (пункту технічного обслуговування) чи примикати до нього.

Видаткова комора з відділеннями для збереження лаків, фарб, розчинників, змащень і чистого драння в кількостях, що не перевищують тижневої потреби, повинна розташовуватися в 50 м від цеху ремонту (пункту технічного обслуговування).

Норми завантаження комор денного запасу боєприпасів розробляються виходячи з місцевих умов і затверджуються начальником складу.

Розміщення робочих місць і устаткування в цеху ремонту (пункті технічного обслуговування) повинне задовольняти наступним вимогам:

•  на кожне робоче місце на потоці виділяється не менш 0,8 м;

•  відстань між стіною будинку й устаткуванням повинне бути не менш 1 м, а ширина робочих проходів не менш 2 м;

•  висота столів, транспортерів не повинна перевищувати 0,8 м;

•  кожне робоче місце повинне бути обладнане скобами для зняття статичної електрики;

•  розташування робочих місць повинне забезпечувати вільний вихід з цеху на випадок пожежі.

Приміщення цеху ремонту (пункту технічного обслуговування) повинне мати водяне опалення. Опалювальні прилади повинні мати гладку легкозвільнюєму поверхню. Застосовувати опалювальні прилади, що мають ребристу поверхню, забороняється.

Усі приміщення цеху ремонту (пункту технічного обслуговування) обладнаються засобами пожежегасіння, попереджувальними плакатами по техніці безпеки і засобами охоронної сигнализація.

Ремонт боєприпасів (технічне обслуговування) виконується на робочих столах з дерева з гладкою поверхнею, капелюшка цвяхів (шурупів) повинні бути утоплені на 1,5 — 2мм, а поглиблення зашпакльовані. Робоча поверхня столів для роботи з засобами висадження повинна мати бортики висотою не менш 20 мм, оббита повстю чи байкою.

3.5.3. Організація ремонту і технічного обслуговування

До основних видів робіт з ремонту (технічному обслуговуванню) боєприпасів відносяться:

•  розсортовування боєприпасів;

•  заміна негідних елементів комплекту боєприпасів придатними;

•  очищення від продуктів корозії; .

•  очищення від цвілі і просушування боєприпасів і упакування;

•  чищення, змащення й усунення несправностей годинних механізмів;

•  усунення несправностей в електричних ланцюгах боєприпасів;

•  ремонт упакування й окремих елементів металевих і дерев'яних корпусів боєприпасів;

•  відновлення фарбування боєприпасів і упакування;

•  відновлення маркірування на упакуванні і боєприпасах.

Ремонт боєприпасів з годинними механізмами й електричними схемами проводиться тільки на центральних і окружних складах.

Цех ремонту (пункт технічного обслуговування) повинен мати розроблені технологічні карти на основні види робіт з ремонту й обслуговування боєприпасів і схеми технологічного процесу.

Боєприпаси, що надійшли на ремонт (технічне обслуговування), витримуються в приміщенні для прийняття температури приміщення.

Норма завантаження боєприпасами робочих місць не повинна перевищувати денного (змінного) вироблення. Після закінчення ремонту (технічного обслуговування) боєприпаси підлягають щоденному складуванню в сховище тимчасового збереження.

Технічний контроль здійснюється як у процесі ремонту, так і після його закінчення.

Технічний контроль здійснюється зовнішнім оглядом і обмірюванням контрольно-міряльним інструментом чи калібрами. Справність, точність добового ходу чи спрацьовування боєприпасів з годинними механізмами й електричними (електронними) схемами виробляється на спеціальних пультах чи установках.

По закінченні ремонту (обслуговування) боєприпасів складається акт із указівкою дати зробленого ремонту, виробничої даних, категорії до і після ремонту, характеру виконаних робіт з ремонту. В акті дається висновок про боєздатність боєприпасів і придатності їх до подальшого збереження після ремонту. Акт на відремонтовану партію підписує начальник цеху ремонту (пункту технічного обслуговування), інженер (технік) технічного контролю і затверджує начальник складу. Один екземпляр акта при зміні категорії боєприпасів після ремонту висилається забезпечуючому органу. Результати ремонту боєприпасів заносяться в картки обліку категорійних матеріальних засобів (форма 43).

3.5.4. Ремонт боєприпасів

Боєприпаси з картками обліку категорійних матеріальних приладів з відділу збереження в цех ремонту (пункт технічного обслуговування) передаються по накладних (форма 2). У цеху ремонту виконується кількісний і якісне приймання боєприпасів і вони враховуються в книзі обліку ремонту.

При розкритті упакування перевіряється відповідність маркірування боєприпасів і маркірування на упакуванні з виробничими даними партії по документації. Витягнуті боєприпаси подаються на робочі столи для зовнішнього огляду, а розпинаючий матеріал укладається в ті ж шухляди, з яких він був витягнутий. Зовнішнім оглядом визначається справність упакування, доцільність ремонту і придатність розпинаючого матеріалу для повторного використання.

Витягнуті з упакування боєприпаси протираються дранням; зовнішнім оглядом визначається їхній стан і ступінь необхідного ремонту.

Мини і заряди з істотними механічними ушкодженнями і дерев'яні міни, корпуси яких ушкоджені будинковим грибком, підлягають вибракуванню. Вибухачі чи вибухові пристрої, що мають пошкодження чи несправності запобіжників, а також корозію на запалах чи капсулях-детонаторах, вибраковуються і знищуються встановленим порядком.

Боєприпаси в остаточно спорядженому виді, що мають механічні ушкодження, ремонту не підлягають.

Видалення старого змащення виробляється вручну за допомогою дерев'яних шкребків, волосяних щіток чи драння, змоченої в розчиннику. При видаленні старого змащення з різьблення запальних отворів поверхня вибухової речовини прикривається картонним (повстяним, шкіряним, гумовим) кружком чи папером.

Видалення змащення з дрібних деталей, що не має фарбування, може вироблятися шляхом промивання в розчиннику. Перед видаленням змащення гумові (шкіряні) прокладки знімаються і протираються сухим дрантям. Прокладки, що втратили еластичність і тріщини, що мають, підлягають заміні. При наявності плям олії чи цвілі прокладки протираються дрантям, змоченої в розчиннику, потім — сухим дрантям і просушуються. Оброблені гумові прокладки покриваються тальком.

Очищення корпусів боєприпасів від продуктів корозії й ушкодженого лакофарбового покриття виробляється металевими щітками чи наждаковим папером.

Різьблення запальних отворів очищається від продуктів корозії щітками з кардоленти чи дротовими сталевими йоршами (дріт до 0,5 мм). Йорши для чищення отворів повинні мати обмежники, що не дозволяють їм стикатися з поверхнею вибухової речовини.

При видаленні продуктів корозії у вибухачів запобіжні чеки і пристрої не знімаються.

Категорично забороняється видаляти корозію з гільз і ніпелів капсульних виробів.

Корпуса неспоряджених боєприпасів і їхніх елементів можуть очищатися механічним і хімічним способами.

Просушуваня зволожених боєприпасів і упакування виконується на відкритому повітрі чи в сушильних камерах. Просушуваня на відкритому повітрі виробляється в теплу, суху погоду й у тіні на настилах чи на брезенті. При просушувані в сушильних камерах боєприпаси розміщаються на стелажах. Температура в камері не повинна перевищувати +30° С. Видалення цвілі з боєприпасів виробляється після їх просушуваня. Несправне дерев'яне упакування після просушуваня оглядається і піддається ремонту.

Знежирення поверхні боєприпасів (після видалення корозії) виконується розчинником за два рази з протиранням щораз поверхні дрантям. Стосуватися знежирених поверхонь незахищеними руками (без рукавичок з бавовняної тканини) забороняється.

Фарбування боєприпасів виробляється після знежирення двічі. При фарбуванні великих площ замість першого шару фарби використовується ґрунт. Другий шар фарби наноситься на поверхню тільки після повного висихання першого шару.

Фарби (емалі) наносяться кистю при невеликому обсязі цих робіт. При великому обсязі робіт використовується фарборозпилювач.

Для запобігання поверхонь різьблення від улучення фарби на неї наноситься тонкий шар змащення, що після закінчення фарбування віддаляється.

Лакування поверхонь виробляється чи кистю тампоном у два шари.

При фарбуванні дерев'яних корпусів мін олійними фарбами попередньо виробляється ґрунтовка поверхонь оліфою.

Сушіння пофарбованих боєприпасів здійснюється природним чи штучним (у сушильних камерах) способом.

При ремонті виробів з електричними схемами виробляється заміна найпростіших елементів схеми (резистори, конденсатори, реле й ін.). Пайка виробляється безкислотним способом. Місця пайки протираються етиловим спиртом і покриваються лаком.

При ремонті годинних механізмів виконується розбирання, чищення і заміна старого змащення, а також заміна несправних деталей новими, регулювання і перевірка точності ходу годинного механізму.

Після ремонту боєприпасів з електричними схемами і годинними механізмами виконується стовідсоткова перевірка працездатності боєприпасів з електричними схемами і 10%-я перевірка боєприпасів з годинними механізмами на точність ходу.

Ці перевірки виконуються в присутності представника контрольної лабораторії.

Неясне чи стерте маркірування на тарі чи боєприпасах відновлюється. Для нанесення чи маркірування окремих її знаків застосовуються гумові літери (цифри), штампи, трафарети і швидкосохнуча незмивна чорна маркувальна фарба. Знаки маркірування повинні бути чіткими без розпливчастих країв і відповідати розміру знаків раніше нанесеного маркірування.

Після ремонту в упакування вкладається пакувальний аркуш і на упакуванні наноситься напис із указівкою номера військової частини, що робила ремонт, і дати зробленого ремонту (наприклад: Рем.-42756-ХП.04). Упакування пломбується.