Сегодня: 11 | 05 | 2021

План-конспект Заняття 2: Оперативні картки пожежогасіння місць зберігання ракет і боєприпасів. Практичні дії пожежного підрозділу по гасінню пожежі сховища зберігання (майданчика відкритого зберігання) артилерійських боєприпасів.

 

План-конспект Заняття 2: Оперативні картки пожежогасіння місць зберігання ракет і боєприпасів. Практичні дії пожежного підрозділу по гасінню пожежі сховища зберігання (майданчика відкритого зберігання) артилерійських боєприпасів.

Для проведення заняття по тактико – спеціальній підготовці

 

Тема 8: Гасіння пожеж На арсеналах, базах та складах зберігання ракет і боєприпасів

Заняття 2: Оперативні картки пожежогасіння місць зберігання ракет і боєприпасів. Практичні дії пожежного підрозділу по гасінню пожежі сховища зберігання (майданчика відкритого зберігання) артилерійських боєприпасів.

Навчальні питання:

1. Оперативні картки пожежогасіння місць зберігання ракет і боєприпасів.

2. Практичні дії пожежного підрозділу по гасінню пожежі сховища зберігання (майданчика відкритого зберігання) артилерійських боєприпасів.

Мета: Ознайомити особовий склад з гасінням пожеж на арсеналах, базах та складах зберігання ракет і боєприпасів.

Метод проведення: Тактико-стройове.

Матеріальне забезпечення: Стенди, плакати.

Час: 50 хвилин.

Місце проведення: Навчальний клас.

Література: Пожежна тактика: Підручник / Клюс П. П., Палюх

В. Г., Пустовой А. С., Сенчихін Ю. М., Сировой В. В. – Х.: Основа,

1998. – 592 с.

Зміст

Час

(хв.)

Організаційно-методичні вказівки

1

2

3

4

1

ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Приймаю рапорт ЗКВ.

2. Перевіряю наявність особового складу, готовність до заняття.

3. Доводжу тему, навчальні питання та мету заняття.

4. Проводжу опитування особового складу по матеріалу попереднього заняття.

Основні питання:

5

2

ОСНОВНА ЧАСТИНА

ОРГАНІЗАЦІЯ ГАСІННЯ ПОЖЕЖІ

Успіх гасіння пожеж у місцях збереження боєприпасів і порохів цілком залежить від своєчасного і вмілого застосування людьми, що працюють з боєприпасами і порохами, засобів гасіння, швидкості прибуття до місця пожежі пожежної команди і подачі до вогнища вогню водяних стовбурів.

При цьому заздалегідь повинні бути передбачені негайний виклик до місця пожежі сусідніх пожежних команд, а також організація рухливого резерву на випадок виникнення нових вогнищ пожеж від осколків, що розлітаються, що розкидаються боєприпасів (палаючих конструкцій будинку) і заміни попарної техніки, що вийшла з ладу.

Велике значення для успішного гасіння виниклого пожежі, Евакуації з палаючого приміщення майна і захисту від загоряння сусідніх з палаючим сховищ має швидке прибуття (по сигналі пожежної тривоги) на пункти збору особового складу «Об'єкта. Відповідно до існуючого на об'єктах положенню прибулий на пункти збору особовий склад використовується відповідно до плану протипожежної охорони об'єкта.

Що стосується розвідки пожежі, то вона в залежності від виду боєприпасів, що знаходяться в палаючому приміщенні, метеорологічних умов (вітер, дощ, сніг) і сформованої обстановки пожежі поширюється на об'єкти всього прилягаючого до місця пожежі району, радіус якого може Досягати 1,5 км і більш. При цьому особиста розвідка керівника пожежегасіння обмежується палаючим і найближчими до палаючого об'єктами. Зведення про обстановку в районі вилучених об'єктів доставляються керівнику гасінням пожежі спеціально виділеними (призначеними) для цієї мети обличчями.

Як правило, розвідка пожежі повинна вестися з одночасною подачею усередину палаючого приміщення стовбурів. При подачі стовбурів До вогнищ горіння необхідно уточнити: розміри пожежі, шляху поширення вогню, ступінь погрози з боку вогню найближчим будинкам з вибуховим майном і боєприпасами, а в споряджувальних цехах сусіднім приміщенням.

Основні сили і засоби зосереджувати в місцях, де поширення пожежі може викликати вибух. При горінні укупорки з боєприпасами, ВВ і порохами розтаскувати штабеля і негайно гасити укупорку. Одночасно з гасінням робити Охолодження боєприпасів і евакуацію їхній із зони пожежі.

З огляду на, що більшість зовнішніх пожеж є результатом переходу вогню на дах і стіни зсередини сховища, необхідно відразу ж після прибуття пожежної команди до місця пожежі розкрити сховище (цех) і дати туди перші водяні стовбури літер «А». Інші прибуваючі сили і засоби використовувати Відповідно до обстановки пожежі, що виявилася, і на захист сусідніх об'єктів (сховищ) шляхом виставляння в останніх приладів і засобів пожежегасіння.

При цьому захист укупорки з боєприпасами від загоряння при пожежі конструктивних елементів сховищ (цехів), гасіння загораемой укупорки з боєприпасами й одночасною евакуацією боєприпасів з палаючих сховищ (цехів) є основними (вирішальний результат пожежі) заходами, що виключають можливість переходу пожежі в катастрофу.

Варто мати на увазі, що погроза можливого загоряння евакуйованого майна від осколків, що розлітаються, завжди буде, але по своїх наслідках вона менше, ніж погроза вибуху боєприпасів, зосереджених у палаючому приміщенні.

Евакуація боєприпасів повинна вироблятися тільки за вказівкою командування бази і під керівництвом завідувача чи сховищем іншого фахівця з боєприпасів (порохам) з обліком вибухо-пожежонебезпечних властивостей боєприпасів і безпеки для особового складу, що приймають участь в евакуації

Для виконання цих робіт у першу чергу залучається особовий склад, не зайнятий гасінням пожежі. Порядок евакуації майна на випадок пожежі повинний бути розроблений заздалегідь і передбачений планом протипожежної охорони об'єкта.

Що стосується майна, розташованого поблизу палаючого об'єкта на відкритих площадках тимчасового збереження, то видалення його виробляється при першій до того можливості, а до її появи відразу ж приймаються міри до безупинного проливці водою чи штабелів покриваючих штабелі брезентів.

Гасіння пожеж боєприпасів

Вивченням наслідків пожеж на базах боєприпасів, а також спеціально поставленими досвідами встановлені наступні особливості поводження боєприпасів в умовах пожежі.

Одиночні і групові вибухи боєприпасів виникають у результаті розвиненого пожежі

При пожежах у сховищах спочатку загоряється укупорка з боєприпасами. Прогоряння укупорки і нагрівши боєприпасів, що знаходяться в ній, до температури вибуху, як показала практика, настає не раніше 6- 8 хв із моменту охоплення укупорки вогнем.

Крім того, майже у всіх випадках пожеж штабелів боєприпасів протягом 30—40 Хв спостерігалися лише вибухи одиночних боєприпасів і тільки після закінчення цього часу відбувалися групові вибухи, що приводили в окремих випадках до детонації інших боєприпасів

Таким чином, цей період є найбільш безпечним для людей, що приймають участь у гасінні пожежі.

Що стосується мір безпеки, що повинні застосовуватися при гасінні пожеж боєприпасів, що дають вибухи, то варто враховувати, що область найменшої поразки буде лежати з боку кутів і виходів (входів) сховища (мал. 68).

Отже, правильні тактичні дії пожежної команди, а також швидкість і чіткість у роботі всього особового складу бази можуть запобігти поширенню пожежі і зберегти від знищення вогнем найцінніше майно.

Організувати гасіння пожеж окремих видів боєприпасів і захист від загоряння сусідніх сховищ, необхідно враховувати наступне.

Гранична величина розльоту осколків, здатних викликати загоряння в інших сховищах, при вибуху снарядів у палаючому сховищі складає від 500 до 2000 М (рис 69). Вибух неостаточно споряджених снарядів з вишибним зарядом з димного пороху (освітлювальні і запальні снаряди) спостерігається при їхньому швидкому нагріванні, тому що в противному випадку відбувається лише розлад порохового заряду з виплавленням з його складу сірки й інших компонентів

Вплив вогню на унітарні артвистріли вибуху бойового

Заряда в гільзах не викликає; виходить лише запалення пороху, у результаті чого тиском газів снаряди, що утворилися при горінні бойового заряду, виштовхуються з гільзи На відстань 1-6 м, а самі гільзи чи розриваються деформуються. При розриві гільз дрібні частки їх відкидаються назад на відстань до 30 М.

Вплив вогню на гільзи з бойовими зарядами в артвистрілах гільзового роздільного заряджання особливо небезпечно в тому випадку, коли вогонь викликає дія капсульних утулок, у результаті якого палаючий пороховий заряд викидається з гільз на відстань до 6—8 М, збільшуючи площу горіння.

При загорянні основних і додаткових зарядів для хв у нормальної укупорке відбувається розрив металевого короба з розкиданням палаючих зарядів у різних напрямках.

При гасінні пожеж сховищ з боєприпасами необхідно вводити в дію, як правило, стовбури «А» з найбільш повним їхнім використанням, маючи у виді, що вчасно подана і умів використаний могутній водяний струмінь при загорянні укупорки з боєприпасами вирішує успіх гасіння пожежі і запобігає можливості їхніх вибухів.

Крім того, необхідно:

— організувати спостереження за сусідніми будинками і спорудженнями і прилягаючою територією з метою попередження загоряння будинків, трави і чагарнику;

— при погрозі вибухів з можливим розльотом боєприпасів і розкиданням палаючих конструкцій будинку робити розміщення по об'єктах (сховищам і іншим будинкам) особового складу підрозділів військової частини з засобами гасіння для ліквідації можливих нових вогнищ пожежі;

— підтримувати постійний зв'язок з технічним персоналом, відповідальним за збереження, заощадження і за техніку безпеки при роботах з боєприпасами, і уточнювати через нього всі питання, зв'язані з особливостями гасіння пожежі;

— направляти могутні водяні струмені при збиванні вогню з укупорки і при захисті її від вогню з таким розрахунком, щоб механічне (ударне) дія струменя не викликало падіння боєприпасів.

Відносно незначний матеріальний збиток, заподіяний пожежею, збереження сторони, що піддавалися погрозі з, вогню сусідніх з палаючим сховищ і значної частини майна, що знаходилося в палаючому сховищі, з'явилося результатом:

— своєчасного виявлення пожежі виставленими спостережливими ростами з особового складу пожежної команди;

— швидкого прибуття пожежної команди до місця виниклого пожежі і подачі перших стовбурів усередину сховища;

— виклику до місця пожежі особового складу бази і передбачених планом протипожежної охорони сусідніх пожежних команд;

— уживання заходів до підвищення тиску у водогінній мережі об'єкта;

— самовідданої (незважаючи на окремі вибухи) роботи притягнутого для гасіння пожежі, евакуації майна і захисту від вогню сусідніх сховищ особового складу пожежних команд і бази.

Особливості гасіння пожеж інших видів боєприпасів полягають у наступному.

Патрони до стрілецької зброї загального вибуху при пожежі штабелів не дають, тому що запалення пороху в гільзах відбувається порізно, тобто в міру нагрівання його до 168—172° С. При цьому відбувається розліт гільз і розкидання патронів, що не розірвалися. Кулі від патронів, що розірвалися, як правило, здебільшого залишаються на місці. Забійною силою гільзи, що розлітаються, і патрони, що розкидаються, не володіють.

Дистанційні трубки при пожежі також не дають загального вибуху, і ступінь їхньої небезпеки для особового складу, що працює по гасінню пожежі й евакуації майна, аналогічна і небезпеки при розривах патронів до стрілецької Зброї (порізи, забиті місця обличчя і рук).

З огляду на, що прогоряння дерев'яної укупорки й оплавлення стусан з наступним розривом патронів відбувається через значний час (15—18 Хв) після охоплення вогнем дерев'яної укупорки, рекомендується: при загорянні штабеля, що почалося, коли вогнем охоплена його незначна частина, не допускати поширення вогню по штабелі, для чого скидати палаючу укупорку на землю (підлога) і там збивати вогонь підручними чи засобами за¬

Лити його водою з цебер. Одночасно дати у вогнище пожежі струменя води від пожежних стовбурів.

Якщо вогнем охоплена значна частина штабеля, необхідно, не очікуючи подачі до палаючого штабелю стовбурів, приступити до негайного видалення зі штабеля непалаючої укупорки.

При пожежі штабелів з піротехнічними засобами розліт останніх може викликати численні загоряння рослинного покриву, найближчих і вилучених від місця пожежі на значну відстань будинків і споруджень.

Щоб зменшити небезпека розльоту піротехнічних засобів, необхідно закрити вікна сховища щитами, а для попередження можливих і ліквідації виниклих загорянь розставляти людей із засобами пожежегасіння в будинків і штабелів, що піддається небезпеки загоряння. При можливості до цього створювати рухливий (на вантажних автомобілях і інших видах транспорту) резерв із засобами пожежегасіння, що направляти в місця загорянь.

Гасіння що зайняло укупорки в штабелі з піротехнічними засобами робити прийомами, аналогічними прийомам гасіння укупорки з патронами до стрілецької зброї.

При пожежі сховищ з вогнепровідними і шнурами, що детонують, одночасно з гасінням пожежі видаляти укупорку з ними зі сховищ.

При пожежі сховищ з перерахованими вище боєприпасами виникає утруднення в проведенні евакуації боєприпасів через двері (ворота) сховища. У таких випадках, як це випливає з розглянутого нижче приклада, рекомендується робити евакуацію через розібрані місця в стінках сховища.

Загальні зведення про об'єкт п о ж а р а. Пожежа виникла на складі озброєння і боєприпасів у військовій частині. На території складу, крім сховища 2 (мал. 70), у якому виникла пожежа, у 20 М від останнього, знаходилися сховища /, 4 і в 40 М сховище 3. Територія складу була обнесена дротовим забором і охоронялася вартою.

Для цілей пожежегасіння призначалися запас води в гумовому чані ємністю 3 М3 (у безпосередній близькості від об'єкта пожежі) і загата з необмеженим запасом води, що знаходилася від палаючого об'єкта на відстані 120 М.

Сховище, у якому виникла пожежа, одноповерхове, дерев'яне, каркасно-обшивного типу, з безгорищевим покриттям. Внутрішній обсяг сховища розділявся дерев'яною тесовою перегородкою на дві рівні частини. У лівій частині сховища знаходилося до чотирьох вагонів гвинтівкових патронів, кілька шухляд ручних гранат і вибухопакетів. У правій частині сховища знаходилася стрілецька зброя (гвинтівки і ручні кулемети).

Пожежа виникла в 2 ч 30 Хв у результаті удару блискавки в ліву секцію сховища 2. Відкрита пожежа була відразу ж замічена спостережливою посадою на вишці гарнізонної пожежної команди.

Одночасно в гарнізонну і міську пожежні команди надійшло телефонне розпорядження повідомлення про пожежу від чергового по частині.

По тривозі, оголошеної особовому складу частини, до місця пожежі прибутку черговий підрозділ, стрілецький батальйон і позаштатна пожежна команда частини, що мала на озброєнні два ручних пожежних насоси і господарська автоцистерна.

До моменту прибуття позаштатної пожежної команди до місця пожежі вогнем були охоплені покрівля лівого відсіку сховища і два штабелі з боєприпасами. Для гасіння виниклого пожежі від ручних насосів, один із яких був установлений для харчування водою з гумового чана і другий — від господарської автоцистерни, були дані два стовбури. Тому що сховище виявилося перевантаженим, а дія променистої теплоти бути значним, ствольщики працювали зовні палаючого будинку, подаючи струменя усередину сховища через дверний проріз (мал. 70, А),З метою захисту Сусідніх будинків від дії Променистої теплоти й іскор, що розлітаються, на дахах сховища / з боєприпасами і Сховища 4 з артозброєнням були виставлені посади з первинними засобами пожежегасіння.

Одночасно з зазначених сховищ була організована евакуація майна, що зберігався в них. При цьому гасінням пожежі керував начальник позаштатної пожежної команди, а евакуацією майна начальник артвооружения і начальник штабу частини.

Незважаючи, однак, на вжиті заходи, згасити пожежа до прибуття гарнізонної і міський пожежних команд не удалося, тому що розвитку пожежі сприяла легкозгораєма конструкція сховища, а його гасінню перешкоджала промениста теплота.

Обстановка пожежі в момент прибуття пожежних команд і вжиті заходи по його гасінню. Вчасно прибуття гарнізонної і міський пожежних команд у складі двох відділень на автонасосах вогнем були охоплені близько 0,75 площі покрівлі сховища і два штабелі з боєприпасами. Крім того, вогонь через тесову перегородку проникнув усередину другого відсіку сховища з артозброєнням, з якого до цього вироблялася евакуація майна. При цьому гасіння палаючого відсіку і захист сусіднього не вироблялися, тому що після поранення двох чоловік у результаті вибухів патронів, що почалися, командир частини наказав особовому складу позаштатної пожежної команди подальше гасіння й евакуацію майна зі Сховища 2 припинити і перейти на захист Сховищ 1 І 4.

Оцінивши сформовану обстановку, начальник гарнізонної пожежної команди, що прийняв на себе керівництво пожарогасінням. наказав установити насоси на загату з необмеженим запасом води з подачею від кожного насоса по двох стовбура «А», від автонасоса гарнізонної команди — у двері південної сторони сховища і від автонасоса міської команди — у двері північної сторони сховища.

Одночасно через командира частини керівником пожежегасіння була організована доставка до ручних насосів води водовозними засобами частини, а також розбирання західної торцевої стіни сховища і розтаскування палаючих штабелів баграми з наступним гасінням витягненої укупорки стовбуром від ручного насоса (мал. 70, Б).

З уведенням чотирьох могутніх водяних стовбурів пожежа була швидко ліквідована.

Висновки: 1. Особовий склад позаштатної пожежної команди і частини діяв самовіддано, рішуче й успішно, чому в чималому ступені сприяли натренированність позаштатної пожежної команди і містилися в справності й у повній бойовій готовності прилади і засоби пожежегасіння.

2. Ужиті заходи по захисту від вогню сусідніх сховищ були правильними і своєчасними.

3. Командир частини перебільшив небезпеку вибухів гвинтів очних патронів, наслідком чого з'явився його наказ об припинення подальшої евакуації майна і гасіння сховища 2.

4. Начальник гарнізонної пожежної команди і її особовий склад діяли змело і рішуче, виявляючи спритність у використанні підручних засобів (кришок укупорки) для захисту від поразки гільзами, що розлітаються, що, безсумнівно, зіграло позитивну роль надалі ході робіт з гасіння пожежі й евакуації майна з палаючого сховища.

Гасіння пожеж у цехах і пунктах робіт з боєприпасами і пороками

Інтенсивному розвитку пожежі в споряджувальних цехах сприяє наявність у робочих приміщеннях порохів і елементів артилерійських (мінометних) пострілів, пальних змащень, видаткового запасу лаків і фарб.

При гасінні пожежі в споряджувальних цехах і на пунктах робіт необхідно:

— основні сили і засоби зосереджувати в тих місцях, де поширення пожежі може викликати чи вибух погрозу людям;

Одночасно з гасінням вогню робити рятування людей і охолодження боєприпасів, не допускаючи переходу вогню на дах цеху, у робочі кабіни, на платформи, площадки і навіси для тимчасового збереження майна;

— організувати евакуацію боєприпасів із суміжних з палаючим приміщень, а також знаходяться на різного роду транспортерах і контейнерах, використовуючи для цієї мети особовий склад майстерні і підрозділів, що прибуває до місця пожежі по сигналі пожежної тривоги; при необхідності використовувати для захисту ствольщиков наявні в окремих цехах майстерні пересувні броньові чи стаціонарні дерев-земляні захисні пристрої; зайвих людей завести в укриття.

ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ

Особлива увага при гасінні пожеж, що виникли в місцях збереження боєприпасів, що дають вибухи, повинне бути звернене на правильний і доцільний вибір мір захисту особового складу команд, пожежних посад і пожежної техніки.

На мал. 69 показана схема розльоту осколків боєприпасів, що рвуться, у результаті виниклого в сховище пожежі.

На схемі, типової для пожеж, що виникають у сховищах боєприпасів, показане загоряння уражених осколками об'єктів, вилучених від палаючого сховища на 210, 500 і 600 М.

Дуже істотною обставиною в прикладі, що приводиться, є той факт, що всі три загоряння були вчасно виявлені і швидке ліквідовані виставленими в сховищ посадами.

Слід зазначити, що успішній роботі особового складу пожежних посад сприяла наявність поблизу сховищ найпростіших укриттів, що дозволяли посадам звістки за об'єктами неослабне спостереження в моменти окремих і групових вибухів боєприпасів.

Немає необхідності доводити доцільність пристрою укриттів, що володіють гарним оглядом і надійним захистом, тому що цей факт загальновизнаний.

Однак при виборі типу і місця розташування укриття варто враховувати: розташування зон сильної і слабкої дії ударних

Хвиль; умови, що сприяють посиленню і зниженню тиску у фронті ударної хвилі; переважну спрямованість розкиду боєприпасів і т. п.

На основі спеціальних досвідів вивчена спрямованість дії повітряних ударних хвиль, а також розкиду боєприпасів, уламків будинків і розльоту шрапнелі (див. мал. 68).

Найбільш слабка дія ударної хвилі поблизу чи штабеля сховища з боєприпасами спостерігається в напрямку їхніх кутів (діагоналей); на великих відстанях від об'єкта вибуху значно ослаблена ударна хвиля наближається до кругового і дія вибуху по різних напрямках стає більш-менш однаковим.

40

Слідкую за тим, щоб військовослужбовці уважно слухали.

3

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1.Підводжу підсумки заняття:

- вказую на досягнення навчальних цілей;

- визначаю якість роботи особового складу під час проведення занять;

- вказую на позитивні та негативні моменти, які виникли під час проведення заняття.

2. Відповідаю на поставлені запитання.

3. Проводжу вибіркове опитування особового складу з виставленням оцінок.

3. Ставлю завдання на самостійну підготовку.

5