ОСНОВНА ЧАСТИНА
ГАСІННЯ ПОЖЕЖ ПРИ СИЛЬНОМУ ВІТРІ
Гасіння пожеж при сильному вітрі характеризується високою швидкістю горіння речовин, можливістю розльоту іскр на значні відстані з утворенням нових вогнищ пожежі.
При гасінні пожеж при сильному вітрі необхідно:
-проводити гасіння могутніми струменями;
-забезпечувати в мінімально короткий час обхват, починаючи з флангами, струменями води всього об'єкту, що горить;
- створити резерв сил і засобів для гасіння нових вогнищ пожежі;
- організувати спостереження і захист об'єктів, розташованих з підвітряної сторони, шляхом виставляння постів і напряму дозорів, додавши їм необхідні сили і засоби;
- в особливо загрожуючих випадках створювати на основних шляхах розповсюдження вогню протипожежні розриви аж до розбирання окремих будов і споруд.
ГАСІННЯ ПОЖЕЖ ПРИ НИЗЬКИХ ТЕМПЕРАТУРАХ
Гасіння пожеж при низьких температурах ускладнюється можливістю перебоїв в роботі пожежної техніки і обмороження особового складу.
При гасінні пожеж під час лютих морозів необхідно:
- застосовувати на відкритих пожежах і при достатній кількості води пожежні стовбури з великою витратою, не допускати використовування перекрывных стовбурів і стовбурів-розпилювачів;
- прокладати лінії з прогумованих рукавів великих діаметрів, рукавні розгалуження по можливості встановлювати усередині будівель, а при зовнішній установці утепляти їх;
- засипати рукавні сполучні головки снігом;
- при подачі води з водоймищ або пожежних гідрантів спочатку подати воду з насоса у вільний патрубок і лише" при стійкій роботі насоса подати воду в рукавну лінію;
- у разі зменшення витрати води підігрівати її в насосі, збільшуючи число оборотів двигуна;
- уникати перекриття пожежних стовбурів і рукавних розгалужень, не допускати виключення насосів;
- при заміні і прибиранні пожежних рукавів, нарощуванні лінії подачу води не припиняти, а вказані роботи проводити з боку стовбура, зменшивши натиск, привертаючи для цієї мети можливо більшу кількість особового складу;
- визначити місця заправки гарячою водою і при необхідності заправити нею цистерни;
- замерзлі рукави в місцях перегинів і з'єднань відігрівати гарячою водою, парою або нагрітими газами; замерзлі сполучні головки (розгалуження і стовбури) в окремих випадках допускається відігрівати паяльними лампами і факелами;
- уникати кріплення на пожежних сходах і поблизу них рукавних ліній, не допускати обливання сходів водою;
- не допускати видалення води по сходових клітках.
ГАСІННЯ ПОЖЕЖ ПРИ НЕДОЛІКУ ВОДИ
При недоліку води на місці пожежі необхідно:
- організувати подачу стовбурів тільки на вирішальному напрямі, забезпечивши локалізацію пожежі на інших ділянках шляхом Розбирання конструкцій і створення необхідних розривів;
- провести додаткову розвідку вододжерел для виявлення запасів води (артезіанські свердловини, чани, градирни, колодязі, стоки води і т. д.);
- організувати подачу води на гасіння розвинутих пожеж за допомогою насосних станцій, морських і річкових судів, пожежних потягів, а також перекачуванням насосами пожежних машин;
- якщо неможлива подача води по магістральних рукавних лініях (відсутність рукавів, техніки, пожежних машин, вододжерел), організувати підвезення води автоцистернами, бензовозами, поливальними і іншими машинами. Застосовувати таку кількість стовбурів, безперервна дія яких забезпечується запасами води, що підвозиться;
- організувати пункт заправки техніки водою і призначити особу, відповідальну за його безперебійну роботу;
- організувати поповнення водоймищ малої місткості;
- якщо перепад висот між пожежною машиною і рівнем води у водоймищі перевищує максимальну висоту всмоктування насосів або відсутні під'їзди до водоймищ, організувати забір води за допомогою пожежних гидроэлеваторов, мотопомп і інших засобів;
- організувати будівництво тимчасових пожежних водоймищ і пірсів при гасінні крупних, складних і тривалих пожеж;
- подати стовбури з насадками малого діаметра, використовувати безперервні стовбури-розпилювачі, забезпечуючи економне витрачання води, застосовувати змочувачі і піну;
- у разі слабого натиску у водопроводі вжити заходів до його підвищення. Забір води з пожежних гідрантів здійснювати через жорсткі всмоктуючі пожежні рукави або з колодязів гідрантів;
- якщо на місці пожежі немає вододжерел і доставити воду нема звідки і нічим, організовувати роботу по запобіганню розповсюдження вогню шляхом розбирання конструкцій, видалення предметів, що горять, і окремих конструкцій будівель або зносу будівель і споруд. Взимку організовувати засипку снігом.
Розкриття і розбирання конструкцій будівель і споруд
Організація робіт з розкриття і розбирання будівельних
конструкцій повинна здійснюватися під безпосереднім
Керівництвом осіб молодшого чи середнього начальницького
складу на визначених КГП або начальником БД ділянках з
конкретними цілями, обсягом і межами розкриття, а також із
в казанням місця складання чи скидання демонтованих
конструкцій. До початку їх проведення необхідно
знеструмити розташовані на ділянці електричні мережі,
прилади і підготувати засоби гасіння. При проведенні робіт
уважно стежити за станом несучих конструкцій, не
допускаючи їхнього ослаблення і вживаючи відповідні
заходи для попередження можливого обвалення.
Роботи з розкриття покрівлі чи покриття проводяться
групами по 2-3 особи. Працюючі зобов'язані страхуватися
рятувальними мотузками або поясами, не допуска¬ється
скупчення людей в одному місці. При розбиранні
будівельних конструкцій, щоб уникнути падіння високих
вертикальних споруд (труб, антенних пристроїв і т. п.), не
можна допускати порушення їх кріплень (розтяжок,
розпірок, опор і т. п.). У разі потреби звалювання димарів,
опор і частин будинку, що обгоріли, повинне здійснюватися
під безпосереднім
Мал З7. Робота с ранцевою автогенорізальною установкою.
керівництвом КГП і тільки після видалення з небезпечної
зони всіх людей і техніки. Розкриття і розбирання
конструкцій будинків і споруд на пожежі здійснюється для
рятування людей, введення стволів, створення
протипожежного розриву (шириною 6 м), випускання диму і
т. д. При навчанні пожежників розкриттю і розбиранню
конструкцій відділення треба вишикувати фронтом до місця
чи розбирання, розосередити так, щоб воно бачило
командира і дії працюючих пожежників. Кращим методом
навчання і тренування пожежників є практична робота на
будинках, що підлягають зносу, чи перед капітальним
ремонтом, після пожежі на макетах, та ін.
При проведенні занять необхідно звернути увагу
пожежників, що починати роботи з розкриття і розбирання
конструкцій можна тільки після того, як будуть підготовлені
засоби гасіння пожежі (вода вже у стволі з перекритим
(краном), нагадати, в яких випадках розкривають і
розбирають конструкції в межах, необхідних для гасіння
пожеж, показати особисто чи за допомогою призначених
ним осіб правила розбирання конструкції, потім розпочати
відп опрацьовування вправ, звертаючи увагу пожежників на
дот дотримання ними правил безпеки праці, не слід послабляти
Несу конструкції, складати розібрані матеріали ближче до
капі вертикальних стін, гострими частинами вниз. Необхідно
пам' знати, що при загрозі обвалення конструкції треба
шви швидко стати у дверному чи віконному прорізі капітальної
стін конструкції
Перед початком розкриття конструкцій КГП повинен
переконатися у відсутності різних комунікацій,
трубопроводів, електричних проводів у зоні чи на площі
розкриття з метою запобігання виникнення екстремальної
ситуації в умовах невизначеності (ушкодження з наступним
вибухом, спалахом пари, виходом рідини або газу під
високим тиском та ін.).
Розкриття і розбирання конструкції виконується за
розпорядженням КГП. Він дає вказівку, кому зробити
розкриття, називає мету, місце і розміри розкриття.
Наприклад: "Товаришу старший лейтенанте, розкрити
дах біля гребеня з підвітряного боку для випуску диму
довжиною 3 м, шириною 1 м!".
Начальник караулу віддає наказ: "Пожежники: старший
(прізвище першого пожежника, припустимо, Іваненко) і
(прізвище Другого, скажімо, Зінченко), для випуску диму
розкрити дах біля гребеня з підвітряного боку довжиною
3 м, шириною 1 м!". Пожежник Іваненко повторює наказ і
виконує його.
При розбиранні конструкцій треба стежити, щоб
пожежники не знаходилися на конструкціях, що можуть
обвалитися під вагою однієї чи кількох людей. Розбирати
верхні частини будинку потрібно так, щоб видалення однієї
частини не викликало обвалення іншої. Пожежники не
повинні перебувати під місцем розкриття перекриттів та
інших конструкцій. Розібрані конструкції, матеріали тощо
треба складати гострими (колючими) сторонами вниз, не
загромаджуючи проходи і підходи до місця роботи.
При розкритті крутих чи зледенілих покрівель пожежників
необхідно страхувати рятувальними мотузками,
використовувати драбини-штурмовки.
Розібрані матеріали, що скидаються, не повинні падати на
шляху евакуації людей і майна, на балкони, на пожежно-
технічне озброєння й ін. Унизу необхідно виставити
пожежника, зробити мотузкове огородження. При скиданні
треба попереджати пожежника, що знаходиться на землі,
словом "Бережися!" і скидати розібрані матеріали тільки
після відповіді знизу "Саме так - бережися!". У нічний час ці
місця освітлюються.
Робота пожежних автоцистерн і насосно-рукавних автомобілів по перекачуванню води.
при гасінні пожеж у безводних районах виникає необхідність подавати воду на великі відстані по рукавних системах. втрати напору рукавних систем у цьому випадку часто перевищують енергетичні можливості двигуна і пожежного насоса автоцистерни чи насосно-рукавного автомобіля. для перекачування води на великі відстані від водойми до місця пожежі пожежні автоцистерни і насосно-рукавні автомобілі використовуються як насосні станції.
перекачування води може здійснюватися двома способами:
- безпосередньо з насоса в насос (послідовна робота
насосів), як показано на мал. 7 а і б,
- через цистерну пожежного автомобіля, яка використовується як проміжна ємність (мал. 7 в).
у першому випадку необхідно погодити роботу головного і наступного насосів і підтримувати надлишковий тиск перед наступним насосом не менше 0,1 мпа (1кг/см2). це створює труднощі при регулюванні роботи насосами і не виключає можливості зриву роботи насосно-рукавних систем.
другий спосіб більш простий, він не вимагає точного узгодження роботи насосів. контроль за роботою здійснюється рівнем води в цистерні (проміжної ємності). крім того, другий спосіб більш економічний, тому що не потрібно підтримувати надлишковий тиск перед насосом. тому в другому випадку відстань між пожежними насосами може бути більше, ніж у першому.
при роботі по перекачуванню першим способом необхідно дотримуватись такої послідовності операцій.
1. прокласти напірні рукави між пожежними автомобілями, як показано на мал.7. для цього використовують прогумовані рукави можливо більшого діаметра. це дозволяє зменшити гідравлічні втрати по довжині рукавної лінії. прокладку рукавів можна здійснювати по одній чи по двох рівнобіжних лініях. відстань між сусідніми пожежними автомобілями у випадку перекачування по двох рівнобіжних рукавних лініях може бути в чотири рази більшим, ніж при прокладці рукавів в одну лінію.
2. напірні пожежні рукави від пожежного автомобіля, який встановлено на вододжерело, приєднують до всмоктувального патрубку другого пожежного автомобіля через рукавний водозбірник, який використовується для роботи від пожежної колонки.
3. від напірних патрубків другого пожежного автомобіля прокладають рукави до місця пожежі чи до наступного пожежного автомобіля, якщо в перекачуванні беруть участь більш двох пожежних автомобілів.
Виконавши цю роботу, необхідно:
- включити відцентровий насос пожежного автомобіля, який встановлено на вододжерело, і дати воду в другий пожежний насос;
- другий пожежний насос повинен бути підготовлений до роботи, але зчеплення виключене; усі вентилі водопінних комунікацій у ньому повинні бути закриті;
- при надходженні води в пожежний насос другого пожежного автомобіля включити пожежний насос зчепленням і плавно відкрити вентилі напірних патрубків.
у процесі роботи насоса по перекачуванню води необхідно стежити за напором і регулювати його зміною частоти обертання вала відцентрового насоса, підтримуючи підпір у другому насосі 0,1 мпа (1,0 кг/см2
 А)
Б)
в)
Мал. 7 – схема перекачування води на відстань:
а - послідовна робота насосів по однієї рукавній лінії; б - послідовна робота насосів по двом рукавним лініям; в - через цистерну пожежного автомобіля
при перекачуванні води по другому способу напірні пожежні рукави від першого насоса приєднують не до всмоктувального патрубку другого насоса, а прокладають у цистерну другого пожежного автомобіля. після заповнення цистерни водою включають у роботу пожежний насос другого пожежного автомобіля і подають воду до місця пожежі з цистерни.
під час роботи в цьому випадку необхідно стежити за рівнем води в цистерні. якщо рівень води в цистерні почне падати, необхідно збільшити подачу першого насоса або зменшити подачу другого насоса, що легко здійснюється зміною частоти обертання вала насоса
|
