ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО ПРОЕКТУ ОРГАНІЗАЦІЇ І РОЗВИТКУ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УЛЬЯНІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА МИСЛИВЦІВ ТА РИБАЛОК ( ЗА IV-М РОЗРЯДОМ)

Подробности

Опубликовано 13.06.2011 05:42

 

ЕКСПЕДИЦІЯ З МИСЛИВСЬКОГО ВПОРЯДКУВАННЯ УГІДЬ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО ПРОЕКТУ ОРГАНІЗАЦІЇ І РОЗВИТКУ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

УЛЬЯНІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА МИСЛИВЦІВ ТА РИБАЛОК

( ЗА IV-М РОЗРЯДОМ)

 

 

Mелітополь-2006

ЗМІСТ

Вступ..................................................................................................................	4
Розділ 1. Стисла характеристика території і природних умов мисливського господарства Ульяновської районної організації УТМР…	5
1.1 Місцезнаходження і площа господарства............................................	5
1.2. Відомості про організацію господарства.............................................	5
1.3. Правове забезпечення ведення мисливського господарства...............	5
1.4. Лісорослинні умови та клімат................................................................	10
1.5. Рельєф та ґрунти......................................................................................	13
1.6. Гідрологічні умови.................................................................................	14
1.7. Шляхи під’їзду і транспортне сполучення в господарстві.................	14
Розділ 2. Попередній стан мисливського господарства...........................	16
2.1.Мисливська фауна та її охорона...........................................................	16
2.1.1. Інтродукція диких тварин.................................................................	18
2.2. Біотехнічні мисливськогосподарчі та експлуатаційні заходи...........	19
2.3. Ветеринарно-санітарна оцінка угідь господарства............................	20
2.4. Загальний аналіз стану мисливського господарства......................	21
Розділ 3. Економічні умови регіону та характеристика Лісового фонду……………………………………………………………………..	23
3.1. Стислий опис економічних умов .........................................................	23
3.2. Характеристика лісового фонду...........................................................	24
Розділ 4. Організація території господарства..........................................	26
4.1. Поділ території на експлуатаційні та відновлювальні ділянки........	26
Розділ 5. Характеристика мисливських угідь.................................. …….	30
5.1. Типологія мисливських угідь................................................................	30
5.2. Бонітування виділів мисливських угідь.....................................	31
5.3. Облік чисельності мисливських тварин................................................	34
Розділ 6. Експлуатаційні заходи........................................................ ………	39
6.1. Сучасні наукові підходи до організації полювання............................	39
6.2. Особливості експлуатації основних видів мисливської фауни........	44
6.2.1. Розрахунки динаміки чисельності мисливських тварин та рекомендації по експлуатації їх поголів`я……………………………….	46
6.2.2. Пропускна спроможність господарства............................................	51
6.3. Біотехнічні заходи, направлені на покращення кормових та захисних умов для основних видів мисливських звірів та птахів ...	54
6.4. Охорона мисливських тварин...............................................................	62
6.5. Виробничі кадри та система управління.............................................	63
6.6. Ветеринарно-санітарні профілактичні заходи в господарстві...........	63
Розділ 7. Очікувана ефективність..................................................	66
7.1. Розмір витрат та доходів........................................................................	66
Додатки.................................................................................................	70
Перелік заборонених засобів і способів добування, відлову та інших Форм полювання .........................................................................................	71
Типологія та бонітування мисливських угідь……………………………	72
Розрахунки оптимальної чисельності мисливських тварин.............	75
Відомість біотехнічних заходів.....................................................................	82
Установка аншлагів і покажчиків...............................................................	83
Біотехнічні споруди.....................................................................................	84

Вступ.

Наведені нижче матеріали підготовлені на основі багаторічного вивчення біології мисливських тварин, результатів обстеження мисливських угідь, проведення у 2001-2005 рр. спеціальних науково-пошукових робіт та ознайомлення з відомчими матеріалами по лісовпорядкуванню і веденню мисливського господарства за попередній відрізок часу. Підготовка проекту здійснювалась відповідно до наказу № 56 “Про затвердження Порядку проведення впорядкування мисливських угідь” Держкомлісгоспу України від 26 липня 2001 року, “Настанови з упорядкування мисливських угідь”( Київ, 2002) та наказу № 152 Держкомлісгоспу України від 26.06.2006 р. « Про внесення змін до Порядку проведення упорядкування мисливських угідь». Під час проведення польових робіт було обстежено майже 50% мисливських угідь Ульяновської РО УТМР, уточнені адміністративна належність деяких угідь, що обумовило збільшення загальної площі господарства. З метою точного визначення площі мисливських угідь на основі матеріалів землеустрою по окремим селищним радам нами було вилучено з загальної площі землі, відведені під дачні ділянки, дороги, будівлі, землі, що відведені для сторонніх установ.

Автори проекту висловлюють щиру подяку за допомогу у проведенні дослідницьких робіт голові Кіровоградської облради УТМР М. І.Головку та голові Ульяновської райради УТМР В. І.Плутарєву.

Розділ 1.

Стисла характеристика території і природних умов мисливського господарства

УЛЬЯНІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ організації УТМР.

1.1 Місцезнаходження і площа господарства.

Угіддя мисливського господарства Ульянівської районної організації УТМР розташовані у західній частині Кіровоградської області і займають площу 56521 га. На заході вони межують з Гайворонським мисливським господарством, на сході–і півночі - з Черкаською областю, на півдні - з Миколаївською та Одеською областями (мапа. 1). Мисливські угіддя розташовані на землях 17сільрад Ульяновського району Кіровоградської області.

1.2. Відомості про організацію господарства.

Мисливське господарство Ульяновської райорганізації УТМР у сучасних межах було створено рішенням Кіровоградського облвиконкому

№ 460 від 5.09.1967 р. Угіддя площею 56,521 тис. га були надані в користування рішенням Кіровоградської обласної Ради депутатів №106 від 14.Х1.1997 р. Реальна площа придатних для ведення господарства угідь виявилось 53501,9 га., тому що було вилучено площі присадибних ділянок, доріг, населених пунктів тощо. На 1 січня 2006 року у районній організації нараховувалось 251 членів. Керівництво господарства розташовано у приміщенні організації УТМР на території м. Ульянівка.

1.3. Правове забезпечення ведення мисливського господарства.

Ведення мисливського господарства в угіддях Ульяновської районної організації УТМР проводиться у відповідності до чинного законодавства України. У попередні роки його співробітники користувались лише спеціальними інструкціями та періодичними відомчими наказами тощо. Після виходу 22.02.2000 р. Закону України “Про мисливське господарство та полювання” виникла необхідність у розробці спеціального проекту мисливського господарства до відповідності із законодавчими документами, різноманітними конвенціями та сучасними нормами вилучення тварин.

Використання ресурсів тваринного світу має безпосереднє відношення до їх охорони, використання та відновлення, тому ведення мисливського господарства регламентується законодавством України. Основними законами і постановами відповідних організацій на даний час являються наступні:

• Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25. 06. 1991 року.

• Земельний Кодекс України (2001 р.)

• Закон про природно-заповідний фонд (1992 р.)

• Закон України “Про тваринний світ” від 13.12.2001 року.

• Водний Кодекс України (1995 р.)

• Постанова Верховної Ради України від 29.10.1992 року про “Порядок обмеження, тимчасової заборони (призупинення) або зупинення діяльності підприємств, установ, організацій і об’єктів у випадку порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища”.

Основним законодавчим актом, за яким мисливське господарство Ульяновська райорганізація УТМР здійснює свою діяльність є Закон України “Про тваринний світ”. На основі ст. 1 цього закону, господарство регламентує свою діяльність по охороні, використанню і відтворенню ресурсів тваринного світу. Ст. 7 Закону визначає право колективної власності на об`єкти тваринного світу, у тому числі його такої важливої галузі, як дичинорозведення. Правова основа власності визначається компетентними державними органами, на що в господарстві зберігаються всі документи встановленого зразку. Слід визначити, що в інтересах збереження навколишнього середовища, власність і права мисливського господарства обмежені і таким чином вони регламентуються ще й нормативними актами локального характеру.

Закон пред`являє до користувачів угідь певні вимоги відносно охорони, раціонального використання і відтворення ресурсів мисливських тварин. Ним визначені також форми використання об`єктів дичинорозведення. Так, ст. 12 Закону визначає право мисливського господарства на спеціальне використання тваринного світу: “Спеціальне використання тваринного світу в порядку ведення мисливського та рибного господарства здійснюється з наданням підприємствам, установам, організаціям права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водоймами”.

Господарча діяльність мисливського господарства по організації, здійсненню полювання і реалізації здобутої дичини та послуг при його проведенні до недавнього часу регламентувалася статтями постанови за № 780 “Про затвердження Положення про мисливське господарство та порядок здійснення полювання”, виданої Кабінетом Міністрів України 20 липня 1996 року. Тривалий час цей документ для діяльності мисливських державних господарств та аматорських об`єднань, і зокрема для мисливського господарства Ульянівської РО УТМР мав першочергове значення. На його основі в Україні здійснювалось полювання та проводились всі біотехнічні заходи, направлені на сприяння природному відтворенню тваринних ресурсів у вільному стані та шляхом штучного розведення з подальшою інтродукцією. Особливо важливим було те, що вказане Положення вперше дало юридичне визначення мисливського господарства та мисливства. Зокрема,: “Мисливське господарство - галузь, завданням якої є використання, охорона і відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям щодо проведення полювання, розвитку мисливського спорту і мисливського собаківництва. ... Мисливство - це вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування диких звірів і птахів, що перебувають у стані природної волі у межах мисливських угідь, з метою задоволення матеріальних, рекреаційних потреб громадян та інших суспільних потреб”.

Зараз першочерговим документом для ведення мисливського господарства являється Закон України “Про мисливське господарство та полювання”, затверджений президентом 22.02.2000 року і таким чином попередня постанова за № 780 втратила свою чинність. У зв`язку з коротким терміном з дня виходу вказаного закону, ще залишилося неузгодженими багато моментів, які будуть розглянуті пізніше у відповідних підзаконних нормативних актах. Незважаючи на це, всі структурні підрозділи господарства у своїй виробничій діяльності зобов`язані дотримуватись наступних основних вимог:

1. не допускати погіршення умов існування мисливських звірів та птахів, а також всіх живих ресурсів;

2. забезпечити охорону живих ресурсів від браконьєрства та іншого використання, відмінного від існуючих правил;

3. сприяти природному відтворенню ресурсів шляхом проведення біотехнічних і лісовідновлювальних робіт, направлених на покращення умов існування диких тварин та здійснювати заходи по їх штучному розведенню;

4. використовувати лише Встановлені норми вилучення, ліміти (квоти), терміни та правила використання ресурсів тваринного світу;

5. забезпечити управління та контроль в області охорони, використання та відтворення ресурсів мисливських тварин і збереження середовища їх існування;

6. забезпечити науково-обгрунтоване раціональне використання мисливських ресурсів.

Оскільки дичина є одним із продуктів харчування населення України, то до мисливських господарств, за умов реалізації ними продукції полювання, пред`являються вимоги на основі Закону України “Про якість і безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини” від 23 грудня 1997 року. Цей закон встановлює для господарства правову основу забезпечення якості та безпеки використання харчових і інших продуктів тваринного походження для здоров`я населення, здобутих в процесі полювання, а також регулює відношення між мисливськими господарствами і користувачами їх продукції для всіх форм власності.

Окрім того, існує декілька важливих міжнародних угод, виконанню яких мусять сприяти усі мисливські організації. У 1996 році Україна приєдналася до Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979 рік) з деякими застереженнями. Вони мають істотне значення для ведення мисливського господарства і повинні буди враховані власниками та орендаторами всіх мисливських угідь:

А) з метою запобігання негативного впливу на популяції інших видів тварин, серйозної шкоди худобі та іншим об`єктам власності, в нашій країні допускається вибіркове регулювання чисельності вовка;

Б) на відміну від багатьох інших європейських країн, дозволяється добування дупеля у зв`язку з достатньою чисельністю та розповсюдженістю;

В) у зв’язку із існуванням певних традиції та особливостей розвитку мисливського господарства, дозволяється використання заборонених деякими положеннями Конвенції способів відлову тварин (пасток та сіток з науковою метою та для переселення, капканів для добування вовка, ондатри, тхора чорного, куниць кам`яної, лісової та бобра).

Хоча деяких із зазначених тварин на території мисливського господарства Ульянівської РО УТМР немає, його працівникам треба знати сучасну ситуацію, яка може змінитися. Зокрема, в останнє десятиліття в Україні відбувається значне зростання чисельності вовка та вовчо-собачих гібридів продовж двох останніх століть, і тому подібне. Зазначена Конвенція у Додатку 4 визначила заборонені засоби і способи добування, відлову та інших форм полювання (див. Додатки).

З метою розробки і вжиття спільних заходів щодо збереження мігруючих видів тварин на протязі всього їхнього міграційного шляху на землі, в повітрі і у воді, 23 червня 1979 року у Боні (Німеччина) була започаткована Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин. 19 березня 1999 року було прийнято Закон України про приєднання нашої держави до Бонської Конвенції, яка в нашій країні набула чинності 1 листопада 1999 року.

14 травня 1999 року в Україні було ратифіковано Конвенцію про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CІTES). Прийнята ще у 1973 році (Вашингтон), вона є важливою угодою світової спільноти щодо запобігання знищення деяких рідкісних видів тварин.

Окрім зазначених законів, постанов, конвенцій тощо, працівники мисливського господарства при виконанні своїх виробничих функцій зобов’язані керуватись “Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення, та використання вогнепальної, пневматичної та холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів”, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України за № 622 від 21 серпня 1998 р. Цей наказ із відповідними змінами було зареєстровано у Міністерстві юстиції України (№ 637/ 3077 від 7 жовтня 1998 р.).

1.4. Лісорослинні умови та клімат.

Згідно сучасного районування, територія мисливського господарства відноситься до правобережної лісостепової лісомисливської зони. Вона характеризується континентальним напівсухим кліматом, який дуже подібний до клімату. На території господарства спостерігається порівняно висока середньорічна температура повітря, яка у різні роки сягає +10,9° та +11,6°. Зима на території холодна, літо доволі спекотне. Мінімум температури припадає, як правило, на січень – абсолютний мінімум становить - 22,4°. Число днів із сніговим покривом складає 14-45 днів, а поява снігу на території господарства, частіше всього, відбувається у січні-лютому. Його висота сягає 22,5-30 см, сніг лежить довго і тане на початку квітня або у березні. Самим теплим місяцем є липень, коли температурний максимум сягає +32,5°. Весняні заморозки закінчуються 5 квітня, хоча в окремі роки вони реєструвалися на початку травня. Осінні заморозки бувають після 8 листопада. При цьому на території господарства велику тривалість має без морозний період, який триває 221 день. Пересічна температура січня дорівнює – 1.6°, липня +22.8°, а період з температурою понад 10° триває 185 днів.

Таблиця 1.

Кліматична характеристика регіону.

№ піп	Найменування показників	Значення, дата
1.	Абсолютний максимум температури повітря	+37.5°
	Абсолютний мінімум температури повітря	-22.4°
2.	Середньорічна кількість опадів	670-600 мм
3.	Тривалість безморозного періоду	221 день
4.	Тривалість вегетаційного періоду	216 днів
5.	Останні заморозки весною	5.04
6.	Перші заморозки восени	8.11
7.	Середня товщина снігового покриву	2-3см
	Поява першого снігу	22.12
	Кінець танення снігу	8.03
8.	Глибина промерзання ґрунту	51 см
9.	Середня швидкість переважаючих вітрів упродовж року	7.2 м/сек.
10.	Відносна вологість повітря:	64.2 %

Територія мисливського господарства характеризується нерівномірністю випадання опадів. Якщо на півночі їх буває 600 мм, то на півдні – лише 470. В окремі роки кількість опадів може значно зростати, зокрема у вологому 1978 р. вона становила 634 мм. Причому 75-80% їх випадає у теплу пору року. Стисла характеристика кліматичних умов надається у таблиці 1, з якої видно, що вони сприятливі для розвитку деревно-чагарникової рослинності. Щорічні літні суховії (в липні-серпні) сприяють інтенсивному випаровуванню вологи і згубно діють на рослин. Панівні вітри мають північно-східний напрямок; взимку і влітку вони дмуть з майже однаковою періодичністю.

Широке впровадження озимих культур, що витиснули своїх диких родичів і дають у регіоні основну кількість врожаю зернових, істотно поліпшило зимові кормові умови диких гусей, качок, кабана, козулі та зайця-русака. З середини 60-х років ХХ ст. у сівозмінах набули суттєвого значення багаторічні бобові трави, зокрема, еспарцет і люцерна, які також використовуються деякими видами мисливських звірів, а також куріпками, перепілками і фазанами під час гніздування. Незважаючи на хвилястий рельєф степових ландшафтів, на території господарства домінують значні масиви ріллі, засіяних одноманітними культурами. Це значно підвищило рівень механізації робіт у землеробстві і скоротило витрати людської праці, проте призвело до руйнації основних біотопів і підвищення розміру смертності багатьох тварин. Але все рівно систематичне використання земель під обмежений набір сільськогосподарських рослин на великій площі сприяло виносу з ґрунту значної кількості поживних речовин, що вимагало регулярного внесення мінеральних і органічних добрив. Їхнє широке використання в недалекому минулому у поєднанні з захисними заходами (різні види пестицидів) проти шкідників та бур’янів було причиною отруєння і загибелі великої кількості звірів і птахів.

У всіх районах України особливо велике значення має чітке дотримування сівозмін, збільшення площ полезахисних лісосмуг, що одночасно захищає землю від надмірного висихання та від розвитку ерозійних процесів. Це також пом’якшує негативний вплив сільськогосподарських робіт на диких тварин, порушує відносну монотонність ландшафтів степової зони і сприяє збільшенню розмаїтості екологічних умов.

В цілому, вказані кліматичні умови цілком придатні для успішного росту та розвитку багатьох лісових культур, зокрема, дубу черешчатого, американського чи польового кленів, робінії (білої акації), тощо. Але ці умови також дуже сприятливі для вирощування зернових, овочів та деяких фруктових дерев. В той же час, несприятливий фосфорно-кальцієвий баланс рослинних кормів (багато кальцію і дуже мало фосфору) негативно впливає на продуктивність свійських і диких тварин. Швидке вигорання трав, яке супроводжується різким зниженням вмісту каротину і білків, викликає необхідність підгодівлі диких тварин навіть вже з середини осені відсутніми речовинами.

1.5. Рельєф та ґрунти.

Територія мисливського господарства розташована на рівнині (максимальна відмітка –235 м н. р.м.). Ця геоморфологічна структура являє собою увалисту денудаційну рівнину, розчленовану глибокими балками, сухими річищами та ярами. Вона складається переважно з вапняків та пісковиків, перекритих лесоподібними суглинками. У межах господарства найбільш типовими є абразійно-денудаційні степові, ковилово-типчаково степові, лучно-солянкові та балкові лучно-степові комплекси.

Поверхня на більшій частині господарства хвиляста і пасмово-горбиста. На всій території господарства дуже характерними являються степові місцевості – останцево-вододільні, хвилясто-привододільні і улоговинно-балкові, які у мисливському відношенні представляють собою збіднілі луки з обмеженою кількістю видів ксерофітної або солонцелюбної трав'янистої рослинності. У зв’язку із складним характером рельєфу, широкого розповсюдження тут набула водна ерозія, яку значно послабила спеціально створена система лісонасаджень. Місцями добре розвинені чагарники (шипшина, лох тощо), де, починаючи з кінця вересня, у роки з вологою осінньою погодою спостерігаються висипки вальдшнепа. Дуже велике значення для всіх мисливських тварин має штучно створений ліс (га), у якому домінують листяні породи (дуб, ясен, в’яз, клени та інші).

Степова, аборигенна ковилово-типчакова рослинність збереглася у небагатьох місцях, завдяки незначній потужності ґрунтового шару. Але основна кількість степів все рівно була розорана ще до 1920 р., коли відбулася земельна реформа, та в 1953-1957 рр. під час державної акції по залученню до сільськогосподарського використання всіх цілинних і перелогових земель. Мисливське господарство знаходиться у межах геоботанічних районів, для яких характерним типом рослинності були ковилово-типчакові степи. Але природна рослинність тут також дуже постраждала від випасання худоби і землеробського використання території.

Велике значення для розвитку рослинного покриву мають ґрунти. Основними ґрунтоутворюючими породами у межах господарства являються карбонати, на яких сформувались ґрунти чорноземного типу. Скрізь переважають південні карбонатні або щебенюваті чорноземи та каштанові ґрунти. Хоча у прилягаючих до озер понижених місцях є слабо - та середньосолонцюваті ґрунти.

1.6. Гідрологічні умови.

Угіддя мисливського господарства Ульяновської райорганізації УТМР представлять собою унікальну територію. Періодично, під час злив, тут виникають тимчасові потоки, які несуть воду до численних невеликих озер, пов`язаних між собою р. Синицею, що впадає до Південного Бугу. Найбільшими внутрішніми водоймами господарства є ставки, що живляться за рахунок р. Синиці та П. Бугу. Озера та ставки в заплавах рік є цінними мисливськими угіддями, де під час міграцій збирається багато видів водоплавної дичини.

Зазначені водойми створюють значний позитивний вплив як на прилягаючі мисливські угіддя, так і на ті, що знаходяться далеко за межами господарства. Льодові явища на озерах та лиманах спостерігаються у вигляді заберегів, льодостав звичайно нестійкий.

1.7. Шляхи під’їзду і транспортне сполучення в господарстві.

У регіоні слабко розвинуті шляхи для транспорту загального користування. Основною транспортною магіcтраллю є автошлях державного значення. Окрім цього, важливими є й інші дороги між населеними пунктами району. Довжина автомобільних шляхів з твердим покриттям у складає 552 км (всього - 715 км). Місто має добре облаштований автовокзал, вокзал та невеликий аеропорт. Транспортний зв’язок залізницею здійснюється від вокзалу м, звідки рухаються потяги до різних міст України та Росії. Суттєве значення для мешканців району мають автобуси приміського призначення.

Взагалі, до більшості мисливських угідь господарства існують цілком зручні під’їзди, що разом із суттєвими ресурсами переважно водоплавних мігруючих птахів та польової дичини робить його дуже популярним і принадним як для місцевих, так і для приїжджих мисливців.
Розділ 2. Попередній стан мисливського господарства.

Угіддя мисливського господарства Ульяновської районноЇ організації УТМР цілком сприятливі для багатьох видів тварин, але найбільшу цінність вони представляють як місця полювання на зайця-русака, горлицю звичайну, припутня, сіру куріпку, вальдшнепа та перепілку. Зарості очерету на берегах озер та лиманів, система полезахисних лісосмуг, залишки типчаково-ковилових асоціацій створюють необхідні умови для мешкання різноманітної дичини

2.1. Мисливська фауна та її охорона.

До мисливських тварин району відносяться представники класу птахів та класу ccавців. Сучасна фауна в останньому сторіччі зазнала незначних втрат внаслідок зміни умов існування тварин, які спричинило, насамперед, розорювання степів та їх заміна на агросистеми. Негативний вплив полювання на фауністичний склад був майже непомітний. Навпаки, завдяки спеціальним заходам (переселення, розведення з подальшим розселенням, охорона), ужитими мисливцями, в Україні вдалося відновити угрупування

Таблиця 2.

Сучасна фауна мисливських ссавців Ульяновського району.

№ П/п	Назва ряду	Назва виду	Походження	Поширення В районі	Значення
1.		Лисиця	Аборигенне	Широке	Мислив.
2.	Хижі	Куниця кам`яна	Аборигенне	Локальне	Мислив.
3.		Ласка	Аборигенне	Широке	Охорон.
4.		Тхір степовий*	Аборигенне	Локальне	Охорон.
5.		Борсук*	Іммігрант	Локальне	Охорон.
6.	Зайцепо-дібні	Заєць-русак	Аборигенне	Широке	Мислив.
8. 9. 10.	Парно- Копитні	Лось	Аборигенне		Мислив.
Кабан дикий	Аборигенне
Олень благородний	Аборигенне	Рідкісні заходи	Мислив.
	Козуля європейська	Аборигенне		Мислив.

* Занесено до Червоної Книги України (1994 р.)- полювати заборонено!

** Спроби створити осередки існування вказаних тварин виявились невдалими.

Кабана, козулі та створити популяції тварин, які ніколи в країні не зустрічались (ондатра, єнотоподібний собака). Незважаючи на значний список мисливських ссавців (табл. 2), на даний час основними мисливськими видами регіону являються лише заєць та лисиця, хоча існує також ліцензійне полювання на кабана.

Таблиця 3.

Сучасна фауна мисливських птахiв Ульянівського району.

№ п/п	Назва ряду	Назва виду	Характер перебування	Господарське та iнше значення
1.	Гусеподiбнi	Лебiдь-шипун	Гнiзд., зимуючий	Охорон.
2.	Лебiдь-кликун	Мiгруюч., зимуючий	Охорон..
3.	Гуска сiра	Гнiзд.	Мислив.
4.	Гуска бiлолоба велика	Мiгруюч.	Мислив.
5.	Гуска бiлолоба мала	Мiгруюч	Охорон.
6.	Гуменник	Мiгруюч., зимуючий	Мислив.
7.	Крижень	Гнiзд., зимуючий	Мислив.
8.	Чирок –свистунок	Гнізд., мiгруюч	Мислив.
9.	Чирок –трiскунок	Гнiзд	Мислив.
10.	Нерозень	Гнiзд.	Мислив.
11.	Свищ	Мiгруюч	Мислив.
12.	Шилохвiст	Гнiзд	Мислив.
13.	Широконicка	Гнiзд.	Мислив.
14.	Чернь червоноголова	Гнiзд.	Мислив.
15.	Чернь чубата	Мiгруюч	Мислив.
16.	Куроподiбнi	Фазан	Гнiзд.	Мислив.
17.	Перепiлка	Гнiзд., мiгруюч.	Мислив.
18.	Курiпка сiра	Гнiзд.	Мислив.
19.	Журавле-подiбнi	Деркач	Гнiзд.	Мислив.
20.	Погонич	Гнiзд.	Мислив.
21.	Пастушок	Гнiзд.	Мислив.
22.	Курочка водяна	Гнiзд.	Мислив.
23.	Лиска	Гнiзд.	Мислив.
24.	Журавель сiрий*	Мiгруюч.	Охорон.
25.	Чайка (чибiс)	Гнiзд.	Мислив.
26	Сивкоподiбнi	Турухтан (просяник)	Мiгруюч.	Мислив.
27	Бекас	Мiгруюч.	Мислив.
28	Вальдшнеп	Мiгруюч.	Мислив.
29	Голубоподiбнi	Горлиця звичайна	Гнізд.	Мислив.
30	Горлиця кiльчаста	Гнізд.	Мислив.
31	Голуб-синяк**	Мiгруюч., Зимуючий	Охорон.
32	Припутень	Гнізд.	Мислив.

* Занесено до Червоної Книги України (1994 р.) - полювання заборонено!

** На вказанi види також полювання заборонено!

Більші можливості мисливець має при полюванні на пернату дичину, оскільки територія всього півдня є місцем міграцій, зимівлі та гніздування різноманітних видів. На території мисливського господарства зустрічається велика кількість птахів, багато з яких являються традиційними об`єктами полювання. Практично всі вони відносяться до п`яти рядів - гусеподібні, куроподібні, журавлеподібні, сивкоподібні та голубоподібні (табл. 3). Це дикі качки, гуси, голуби, деякі види пастушків, кулики і курині. Колись мисливськими птахами вважали чапель, поганок, гагар та інших, пір`я яких використовувалось для оздоблення одягу, а шкіра для виготовлення, так званого “пташиного хутра”. Зараз більшість з цих птахів виключено із списку мисливських тварин нашої країни і полювання на них заборонено - виключенням є лише поганка велика або чомга.

У таблиці 3 наведені відомості не про всіх, а лише про найбільш популярних мисливських птахів Ульяновського району, що взяті під охорону.

2.1.1. Інтродукція диких тварин

Наприкінці XVІІІ - на початку ХІХ сторіччя, в зв`язку із знищенням великої кількості видів тварин та через зниження чисельності багатьох популяцій мисливських звірів, а також внаслідок культивування особливої моди, широкого розповсюдження набула інтродукція аборигенних та екзотичних видів. Спочатку в процесі неї переслідувались виключно утилітарні цілі приватного характеру, які знайшли своє втіленння в створенні закритих мисливських угідь навколо садиб багатих землевласників. Найбільш типовими зразками їх, які увібрали в себе кращі досягнення того часу були “Заказники імператорського полювання”.

Після Жовтневої революції та створення СРСР, передовими вченими - зоологами та мисливствознавцями того часу Б. М. Житковим, П. А. Мантейфелем, В. Я. Генєрозовим та іншими була сформована концепція “Збагачення та реконструкції фауни”, котра була схвалена в 1933 р. на І Всесоюзному з`їзді по охороні природи и сприянню розвитку природних багатств. Таким чином, вперше в світовій історії зміни фауни були узаконені на державному рівні і стали активно запроваджуватись у життя.

2.2. Біотехнічні мисливськогосподарчі та експлуатаційні заходи.

З перших днів організації мисливського господарства став запроваджуватися комплекс заходів щодо покращання умов існування птахів та звірів, який включав:

1. Встановлення аншлагів (2 шт.), панно (20 шт.), межових знаків та покажчиків меж відтворювальних ділянок.

2. Облаштування угідь солонцями для зайця-русака;

3. Заготовка кормів для зимової підгодівлі тварин у кількості, в середньому, 3.72–3.96 т зерна та зерновідходів, а також 1,5-3,4 т сіна.

4. ниження чисельності хижих тварин (здичавілі коти, собаки, лисиці та сірі ворони) шляхом їх безпосереднього вилучення (15-104 ворони та 3 - 200 сороки щорічно) та спеціальні заходи по зниженню щільності угрупування лисиці; в 1999-2001 рр. було знищено 504 лисиці, а також 74 здичавілих кішок та 179 здичавілих собак.

Для поліпшення санітарно-епідеміологічної ситуації, окрім знищення хижих ссавців, на території господарства періодично проводиться санація лисячих нір та спеціальна обробка місць зимової підгодівлі тварин.

Звичайно всі попередні заходи мають за мету збільшення чисельності дичини та покращення умов полювання. Проаналізовані показники за 2001-2005 р. р. показують, що в господарстві, незважаючи на скрутний час для більшості населення та загальні негативні тенденції в економіці, через непогані умови існування спостерігається незначне скорочення угрупувань зайця, та куріпки (табл. 5). Незважаючи на окремі заходи копитних на територію господарства, тут немає достатніх умов для створення їх угруповань у традиційний спосіб. Враховуючи, значну цінність території як важливої зони рекреації, для поліпшення економічних показників тут можна рекомендувати створення вольєрного господарства для розведення дикого кабана із послідуючою реалізацією “під постріл”

Таблиця 5.

Чисельність на початок полювання (1) та вилучення на кінець мисливського сезону(2)

Р о к и	Кабан	Козуля	Заєць	Лисиця
1	2	1	2	1	2	1	2
2002	14	1	62	-	3544	232	571	117
2003	14	2	84	4	2468	357	670	108
2004	14	1	84	5	2070	288	450	141
2005	9	1	83	4	2060	328	210	177

Таблиця 6.

Чисельність на початок полювання (1) та вилучення на кінець мисливського сезону(2)

Р о к и	Лось	Куріпка	Фазан	Лиска
1	2	1	2	1	2	1	2
2002	9	-	1200	-	1150	-	19000	3800
2003	9	-	800	-	1000	20	17300	2700
2004	9	-	600	-	675	36	22000	3190
2005	11	-	750	-	390	25	21300	2687

В угіддях мисливського господарства Ульяновської райорганізації УТМР, окрім указаних в таблиці основних видів, в 2002-2005 рр. щорічно добували певну кількість качок, перепілок, диких голубів, дрібних пастушкових тощо.

2.3. Ветеринарно-санітарна оцінка угідь господарства.

Центральні райони України завжди були джерелом рабічної інфекції, яку ще у народі називають Сказом. У 2002-2005 рр. на території випадки цього захворювання серед лисиць, свійських собак та котів реєструвались в декількох місцях. Дуже рідко тут зустрічається Лептоспіроз, який частіше проявляється влітку та восени, сказ - восени та взимку. З 1919 року у нас в країні широкого розповсюдження набула короста (cаркоптоз, демодекоз), яка була завезена з Європи. На території Ульяновського району на неї іноді хворіють лисиці. Жодного разу не було виявлено випадків захворювання мисливських чи домашніх тварин на Туляремію чи сибірську виразку. Але це не значить, що збудники цих хвороб тут повністю відсутні. Зокрема, в інших районах дуже поширеною є легенева форма туляремії, на яку хворіють мишоподібні гризуни та заєць-русак, а в деяких місцях зареєстровані такі екзотичні хвороби як марсельська лихоманка, Ку-лихоманка, ієрсиніоз, зооантропонозні природно-осередкові інфекції тощо.

Тому треба уважно слідкувати за станом всіх мисливських тварин і у випадку виявлення хворих або найменшої підозри на виникнення захворювання, негайно повідомити представників районної санепідстанції. Дані про поширені хвороби мисливських тварин та їх прояв наводяться нижче у “Додатку” .

2.4. Загальний аналіз стану мисливського господарства.

Аналіз діяльності господарства за попередні роки показав, що його працівники доклали значних зусиль для поліпшення та підтримання сучасного стану. Про це свідчать заходи, направлені на збагачення фауни та покращання умов існування тварин завдяки впровадженню цілого комплексу біотехнічних заходів, охорони угідь і іншого. Але, незважаючи на великий обсяг проведеної роботи, кількість дичини залишилась на рівні нижчому від оптимального. Звичайно, цьому у значній мірі сприяли негаразди нашого життя через незнаний раніше рівень браконьєрства, зниження соціальної активності всіх верств населення, зменшення кількості мисливців, ослаблення економіки промислових та сільськогосподарських підприємств, слабкість законодавчої бази та інше. Слід згадати, що цьому періоду розвитку нашого суспільства взагалі, та мисливського господарства зокрема, передував не менш складний, під час якого були розорані останні залишки степових ландшафтів на незручних для землеробства схилах балок, по берегах річок. Вода останніх стала непридатною для вживання через великий вміст шкідливих сполук, внаслідок неправильного та надмірного використання пестицидів та мінеральних добрив, а також через використання водойм для транспортування або накопичення промислових і побутових стоків. Все це створило негативну основу для сучасного кризового стану всіх природних екосистем, важливою функціональною частиною яких є дикі тварини.

Тому керівництву мисливським господарством треба приділити значну увагу діяльності, направленій на поліпшення якісних характеристик угідь шляхом запровадження викладених нижче сучасних технологій, виховній, інформаційній роботі серед дорослого населення та молоді. Велике значення для розвитку мисливської справи має співпраця з працівниками сільського, лісового господарства, промислових підприємств, представниками бізнесу та влади.

Розділ 3. Економічні умови регіону та характеристика лісового фонду.

Для розвитку мисливського господарства велике значення мають економічні умови, які у значній мірі можуть сприяти чи заважати підвищенню продуктивності угідь, створенню необхідної інфраструктури та розвитку мисливського господарства взагалі.

3.1. Стислий опис економічних умов регіону.

Територія мисливського господарства Ульяновської райорганізації УТМР знаходиться на землях Ульянівського адміністративного району Кіровоградської області. В основному сільськогосподарські виробництва зернового напрямів; великі площі тут займають також сади. Зважаючи на пасмово-горбисту поверхню з нечисельними виходами на поверхню гірських порід, із 54,7 тис. га сільськогосподарських угідь на долю орної землі припадає 46,8 тис. га (87,4 %), що є майже найвищим показником розораності у всій центральній Україні. Більш придатні для степових мисливських тварин пасовища і сіножаті займають тис. га. Це позитивно позначається на поголів’ї зайця-русака та сірої куріпки. Головними культурами у районі є озима пшениця, кукурудза, ячмінь та соняшник. Зовсім недавно виключно важливе значення для економіки мали: вівчарство, свинарство і, особливо, розведення великої рогатої худоби та птахівництво (у с. Завітне функціонувала птахівнича фабрика). Але зараз ці напрямки скотарства знаходяться у депресивному стані.

Найбільшим населеним пунктом регіону є м. Ульянівка. Тут знаходяться завод будматеріалів, маслоробний, комбікормовий заводи та інші підприємства. На жаль, більшість промислових і сільськогосподарських підприємств, які ж до того знаходяться в стадії реформування, зараз працює не на повну потужність, з перебоями і поки що не в змозі забезпечити необхідний рівень економічного розвитку району.

Певні успіхи відзначаються у розвитку підприємств, що переробляють сільськогосподарську продукцію – м’ясокомбінату, заводу хлібобулочних виробів та цілої низки приватних підприємств, що виробляють макаронні вироби, крупи та випікають хліб. Наслідком економічної кризи, окрім недостатнього обертання коштів і низьких прибутків населення, є поява великої кількості безробітних і просто зубожілих людей. Останні почасти займаються браконьєрством, вирубкою так важко створюваних лісових ділянок, полезахисних лісосмуг, тощо. Все це негативно впливає на різні сторони розвитку культури, економіки і також мисливського господарства.

3.2. Характер лісового фонду.

Однієї з важливих особливостей району, що відіграє важливу роль у формуванні сучасної просторової структури популяцій багатьох мисливських звірів, є широке поширення Штучних деревно-чагарникових насаджень. Останні хоча і не створюють великих за площею масивів, проте сприяють скороченню рівня смертності для всіх видів польової дичини під час сільськогосподарських робіт. Перші посадки на півдні України були зроблені ще німецькими колоністами в 1838-1840 р. на берегах р. Молочної. Цей досвід був схвалений лісовим департаментом і з 1843 р. на півдні стали закладати штучні ліси, що існують дотепер, а також полезахисні лісосмуги. Масштабне створення останніх було розпочате лише в 1936-1937 рр., проте перешкодою йому стала війна. Після прийняття ЦК ВКП(б) і Радою Міністрів у 1948 р. постанови “Про план полезахисних лісонасаджень, упровадження травопільних сівозмін, будівництва ставків і водойм для забезпечення високих і стійких врожаїв у степових і лісостепових районах Європейської частини СРСР”, роботи по створенню лісосмуг на півдні України були відновлені. Після прийняття в 1967 р. ЦК КПРС і Радою Міністрів СРСР постанови “Про боротьбу з вітровою і водяною ерозією” були значно збільшені площі штучних лісонасаджень не тільки в південних районах, але і взагалі в країні. Типові лісосмуги тих років складаються з 5-10 порід: дуб, ясен, в’яз, лох, клени американський, польовий і татарський, магалебська вишня, абрикос, біла акація, скумпія, аморфа та інші. Зараз вони багато в чому визначають зовнішній вигляд степової зони. Саме лісонасадження є основними захистками для багатьох видів звірів і птахів під час інтенсивних сільськогосподарських робіт, а також являються основними зимовими стаціями перебування.

Лісові насадження на території мисливського господарства Ульянівської РО УТМР представлені полезахисними лісосмугами, які майже рівномірно розташовані по периметру більшості полів, лісовими масивами по балках та на землях ДЛФ. Загальна площа полезахисних лісосмуг досягає більш ніж 1,5 тис. га. Основними лісовими культурами тут є біла акація, абрикос, гледичія та лох сріблястий. У балках, де накопичується волога від опадів, добре себе почувають дуб черешчатий, ясен, клени гостролистий та американський, магалебська вишня, крушина тощо. Зазначені штучні та природні лісові насадження дуже позитивно впливають на процеси відновлення та підтримання рівня чисельності багатьох мисливських звірів і птахів. У безлісих південних районах вони мають дуже суттєве захисне, а взимку і годівельне значення для всіх тварин.

Розділ 4. Організація території господарства.

Для ефективного ведення полювання мисливське господарства повинно мати, по можливості, компактну територію у вигляді суцільного масиву, в межах якого слід штучно cтворити певну структуру. Остання повинна включати експлуатаційні та відновлювальні ділянки, комплекс біотехнічних споруд, спеціально облаштовані для полювання місця (вежі, засідки і т. п.), місця відпочинку та інше. Звичайно, створення такої структури потребує не лише великих капіталовкладень, а й юридичного вирішення багатьох проблем, пов`язаних з володінням створеною власністю. Тому вона краще розвинена там, де користувач угідь являється одночасно і землевласником, наприклад у державних мисливських чи ліcомисливських господарствах. Особливості її функціонування на території мисливського господарства Ульянівської РО УТМР випливають із подальшого змісту даного проекту.

4.1. Поділ території на експлуатаційні та відновлювальні ділянки.

Площа угідь сільських рад, які передані у користування Ульяновській райраді УТРМ, складає 56,5 тис. га. Для управління, охорони угідь, виконання необхідних біотехнічних заходів та організації полювання, було проведено розмежування території на 5 єгерських обходів (табл. 8), межі яких співпадають з межами земель, порядкованих відповідним сільрадам. Для відновлення ресурсів мисливських тварин велике значення надається розташуванню та розмірам відтворювальних ділянок. Зокрема, відомо, що збільшення їх площі і якомога рівномірніший розподіл на території сприяє порівняно швидкому відтворюванню щорічно вилучаємих зайців та куріпок. На час проведення мисливськовпорядчого обстеження угідь в господарстві існувало декілька відтворювальних ділянок. Зараз, згідно матеріалів матеріалів впорядкування їх кількість дорівнює 7 (табл. 9) з загальною площею 12500 Га, Що становить 22,7 % від усіх угідь. В майбутньому, на протязі ревізійного періоду необхідна зміна місць їхнього розта - шування, яку передбачено провести у

Таблиця 7

Розподіл мисливських угідь (га) за сільрадами

№ обходу	№ п. п.	Сільрада	Загальна площа	Площа мисливських угідь
№1	1	Кам`яно-Криничанська	4565	3568
2	Вільховатська	5039	4440
3	Синківська	5107	4437
4	Велико-Троянівська	4110	3637
5	Йосиповська	3406	2671
6	Мечеславська	2096	1836
№2	7	Грушківська	4012	3473
8	Розношенська	3546	3118
9	Новоселицька	3772	3270
10	Шамраївська	3476	3111
11	Кам`яно-Брідська	5082	4664
№3	12	Лозоватська	7094	6465
13	Луполовська	4286	3885
14	Богданівська	2162	2014
15	Сабатинівська	4764	4342
16	Синицівська	2625	2348,7
17	Данилово-Балківська	4310	3857
Разом	56521	53501,9

У 2011 році. Кордони господарства повинні бути позначені спеціальними аншлагами, а місця розташування єгерських пунктів та мисливських баз - покажчиками, розміщеними на узбіччі основних транспортних шляхів. Типові зразки їх зображені на спеціальних рисунках (Див. Додатки).

У зв’язку із скрутним економічним становищем району, господарство не має змоги створювати нові лісонасадження, але за допомогою єгерів та мисливців воно охороняє від знищення існуючі полезахисні лісосмуги та зарості очерету від підпалу. У майбутньому планується створити ремізи для фазана, куріпки, зайця. На жаль, через сучасні економічні труднощі населення та власні фінансові проблеми зараз Ульянівська райорганізація УТМР має дуже обмежені можливості відносно будівництва певних об`єктів, необхідних для ведення мисливського господарства.

Таблиця 8.

Відомість розподілу території на єгерські обходи.

Складена у 2006 році. Адміністративна одиниця – Ульяновський район Кіровоградської обл.

Мисливське господарство Ульяновської районної організації УТМР

Начальник партії з мисливського впорядкування __________ В. І. Лисенко.

Зчитав __________А. М. Волох.

№№ обходів	Назви сільрад	Місцезнаходження єгерського пункту	Площа, га
1.	Кам`ящно-Криничанська, Вільховатська, Синьківська, Велико-Троянівська, Йосипівська, Мечеславська	С. К.-Криничне	17450,2
2.	Грушківська, Розношенська, Новоселицька, Шамратівська, Кам`Яно-Бродська	С. Шамратівка	13140
3.	Лозоватська, Луполовська, Богданівська, Сабатинівська, Синицівська, Данило-Балківська	С. К.-Олександрівка	22911,7
Разом:	53501,9

Таблиця 9.

Відтворювальні ділянки Ульяновської РО УТМР

№	Назва ділянок	Найближча географічна точка	Площа, га
1.	Кам`яно-Криничанська	С. К.-Криниця	1700
2.	Вільховатська	С. Вільхове	1500
3.	Велико-Троянівська	С, Великі Трояни	1650
4.	Мечеславська	С. Мечеславка	1800
5.	Йосиповська	С. Йосиповка	1850
6.	Кам`яно-Брідська	С. Христофорівка	1700
7.	Шамраївська	С. Шамраївка	2300
Разом:	12500

Розділ 5. Характеристика мисливських угідь.

Географічне положення, особливості розташування на місцевості та якість мисливських угідь мають виключно важливе значення для ведення мисливського господарства. У поєднанні з іншими факторами (кліматичні особливості, розвиток економіки, наявність чи відсутність лісів тощо) це може сприяти успіху господарювання або навпаки.

5.1. Типологія мисливських угідь.

Мисливські угіддя господарства Ульяновської районної організації УТМР відносяться до правобережної лісостепової лісомисливської області, яка взагалі характеризується значною господарською освоєнністю території. Причому основні площі використовуються переважно у землеробстві для вирощування різноманітних сільськогосподарських культур; серед них основними є озима пшениця та соняшник. Технологія підготовки грунту для їх сівби, а також для більшоcті інших, потребує регулярної оранки землі. Таким чином, мисливські угіддя, територія яких щорічно обробляється, становлять найбільшу частку господарства і об`єднані в єдиний тип “орні землі” (табл. 10).

Таблиця 10.

Основні типи мисливських угідь.

 

 

Типи угідь	Площа
Га	%
Орні землі	46775,9	87,4
Ліс листяний та чагарники	3327	6,3
Луки	2396	4,4
Болото	88	0,2
Водойми	915	1,7
Разом:	53501,9	100,0

Цей тип відрізняється найбільш мінливими характеристиками, які, в основному, залежать від суб`єктивних рішень орендаторів чи власників земель. Тому до нього відносяться і угіддя, які в останні роки обробляються не регулярно, наприклад, сади, виноградники чи лани, але технологія їх використання передбачає проведення інтенсивних агротехнічних заходів.

Порівняно з іншими угіддями, значні площі мають пасовиська, сінокоси, перелоги, що розташовані на схилах балок, вздовж доріг, в місцях виходу на поверхню гірських порід та в інших місцях. Всі вони включені в тип “луки” через тривалість збереження рослинних асоціацій, менший вплив агротехнічного обробітку ґрунту та різноманітних заходів (внесення добрив, використання отрутохімікатів тощо). Згідно інструктивних матеріалів з мисливського впорядкування угідь, до вказаних двох типів було включено і території полезахисних лісосмуг. Забігаючи наперед, треба сказати, що якраз структура, вік та породний склад цих лісонасаджень, розташованих по периметру ланів, стали основною причиною якісної відміни різних ділянок однотипних угідь “орні землі” та “луки” між собою.

Угіддя, що увійшли до типу “ліс листяний” були включені на основі схожості лісонасаджень. Вони взагалі характеризують єдиний штучний ліс площею 909 га.

Угіддя, які можна було б віднести до типу “болото”, на території господарства розташовані переважно вздовж берегів мілководних озер.

5.2. Бонітування виділів мисливських угідь.

Важливе значення для ведення мисливського господарства має проведення якісної оцінки або бонітування угідь. Її метою являється встановлення потенційних можливостей господарства для створення максимального поголів`я того чи іншого виду мисливських тварин та встановлення оптимальної ємності угідь. Таким чином, Результатом бонітування не є підтвердження існуючою чисельності тварин; за його даними можна вирахувати оптимальну чисельність і щільність для подальшого використання поголів’я.

При бонітуванні за основу нами були взяті такі їх показники як кормова та захисна здатність, а також були враховані менш важливі, але достатньо суттєві фактори - інтенсивність господарської діяльності, наявність природних чи штучних водопоїв, розташування автошляхів, чисельність хижаків та інше.

Таким чином вдалося встановити, що угіддя Ульяновської РО УТМР непридатні для створення високої щільності поголів`я кабана, тому що основна їх частина взагалі не відповідає основним біологічним потребам зазначеного виду, а лише незначну частина угідь відзначається пересічними

Умовами. Через відсутність лісів та невелику кількість урочищ з деревно-чагарниковою рослинністю, на території господарства також недостатньо умов для існування значного поголів`я лося і козулі. Тут взагалі відсутні

Угіддя вищого бонітету і тому за даної структури угідь неможливе досягнення вказаним видом високої щільності населення. Лише завдяки надійній охороні тварин, зменшення негативного впливу хижаків та сільськогосподарських робіт, створення густих лісосмуг з підліcком - основного біотопу козулі в районі, можна досягти чисельності угрупування виду, достатню для проведення регулярного полювання. Таким чином ціна зусиль по покращанню умов існування для цього виду може виявитися занадто дорогою і тому більш раціональними діями слід вважати піклування про існуючі ресурси інших видів дичини. Звичайно при цьому не слід покидати мігруючих копитних напризволяще, а намагатися утримувати їх в угіддях як цінних мисливських звірів.

Більшість угідь мисливського господарства є придатними для зайця-русака та сірої куріпки. Високий клас бонітету на абсолютній більшості території свідчить про їх потенційно високі можливості у створенні високої щільності населення і чисельності зайців. Угіддя мисливського господарства Ульянівської РО УТМР являються дуже якісними також і для сірої куріпки. За умов своєчасного запровадження біотехнічних заходів, направлених на скорочення рівня смертності тварин під час зимівлі від голоду та упродовж року від негативного впливу хижаків, на території господарства можна досягти значного фінансового успіху за умов спеціальної організації полювання на куріпку.

На території мисливського господарства Ульянівської РО УТМР відсутні значні території чагарників та боліт, які у поєднанні з межуючими агроценозами являються найкращими для фазана. Але за умов переважання угідь середнього класу (табл. 13), а не вищого, не треба сподіватися на Значне збільшення чисельності фазанів у майбутньому. Не доцільно інтродукувати птахів без послідуючого вилучення у тому ж році або на наступний рік. Але без періодичних випусків неможлива і підтримка чисельності на рівні, достатньому для проведення щорічного активного полювання. У світовій практиці за оптимальних природних умов розраховують на використання створеного маточного поголів`я не більше 2-х років! З цього і треба виходити при плануванні розведення та випусків фазана, а також організації полювання на цей вид. Слід врахувати, що запровадженням спеціальних біотехнічних заходів можна значно покращити умови існування фазана. У даній ситуації, коли значно зменшився тиск антропогенного фактору на польові мисливські угіддя через менше використання пестицидів та мінеральних добрив, зниження чисельності наземних хижаків здатне спричинити підйом чисельності не лише цього виду, а й зайця, куріпки, перепілки та інших мисливських тварин при збереженні їх поголів`я під час зимівлі.

У зв’язку з вигідним географічним розташуванням території господарства на шляхах міграцій багатьох водоплавних птахів, в його водно-болотних угіддя періодично з’являються зграї різних видів пернатої дичини. Хоча вони не являються основними мисливськими видами у господарстві, але все рівно відносяться до цінних мисливських ресурсів регіону. Невисока якість угідь для водоплавної дичини на більшості території може бути значно покращена за рахунок збільшення концентрації кормів в агроценозах. Запорукою тривалого перебування багатьох видів диких качок і гусей є наявність кормових ланів, засіяних кукурудзою, ячменем або пшеницею та скошених у валки і тому подібне. Хоча на території мисливського господарства виводиться мало власної водоплавної дичини, мігруючі та зимуючі птахи мають виключно важливе значення для полювання у регіоні. В цілому, угіддя мисливського господарства характеризуються середніми якісними характеристиками. Вони мало придатні для ведення господарства на копитних, але мають гарні умови для існування чисельного поголів`я зайця-русака та куріпки. Локально в них можна підтримувати достатнє для проведення ефективного полювання поголів`я фазана, лиски, диких качок і гусей. Значну цінність вони також мають як місця концентрації мігруючих вальдшнепів та перепілок.

5.3. Облік чисельності мисливських тварин.

Для успішного ведення мисливського господарства на протязі року слід регулярно проводити обліки чисельності тварин. Оскільки на основі отриманих даних складається план використання та відтворення ресурсів, цій роботі надається особлива важливість. Найбільш типовими у південних районах являються наступні:

• облік мисливських, здебільшого водоплавних, птахів в другій половині липня перед початком полювання ;

• облік звірів та польових птахів, таких як куріпка та фазан, у жовтні перед початком полювання;

• облік всіх звірів та польових птахів в кінці січня або всередині лютого після завершення мисливського сезону;

• облік всіх мисливських тварин у березні перед початком розмноження.

Враховуючи значне переважання відкритих мисливських угідь на території мисливського господарства, дуже зручно для більшості тварин використовувати абсолютні обліки на пробних ділянках з подальшою екстраполяцією на інші угіддя такого ж бонітету. Для отримання точних результатів загальна площа пробних ділянок повинна становити не менше 15 % від всієї території господарства, а краще всього - 25%.

Звичайно при обліку тварин існують певні тонкощі, пов`язані з особливостями біології тих чи інших видів. Найбільш просто обліковувати звірів та птахів розповсюдження яких відрізняється відносною рівномірністю, наприклад, зайця, куріпку, перепілку, тощо. Ця робота здебільшого проводиться на пробних ділянках, які охоплюють найтиповіші ландшафти господарства; при мисливському впорядкуванні вищого розряду їх розташування навіть спеціально показують в картографічних матеріалах.

• В нашій місцевості дуже популярним і достатньо ефективним являється метод шумового прогону. Його застосування полягає у тому, що одна частина мисливців виганяє тварин, а інша обліковує. Під час прогону у відкритих угіддях підтримується інтервал між обліковцями в залежності від погоди від 20 м (у вогкі та дощові дні) до 40 м (у морозяні або сухі). В щільних угіддях, наприклад, у заростях очерету, ця відстань може бути до 10 м і навіть менше. В обох випадках вибігаючих тварин підраховують і загонщики, і cпеціально призначені обліковці - контролери, які розташовуються до початку прогону у кутах пробних ділянок або на лісових просіках чи інших зручних місцях. За умови обхвату великої площі, відповідальний за облік встановлює Єдиний порядок підрахунку вибігаючих тварин між загонщиками та контролерами - з правого або з лівого боку від учасника таксації та інструктує про особливості облікових робіт та заповнення облікових карток (табл. 15). Відповідно до цього, упродовж кожного прогону всі дані про всіх помічених тварин фіксуються саме в них. Після закінчення прогону бажано відповідальному за облік записує дані про кількість побачених тварин, що рухались вправо, вліво, вперед, або пробігли між загонщиками назад Для кожної пробної ділянки окремо. Екстраполяцію отриманих даних на всю площу даного бонітету проводять шляхом множення кількості виявлених тварин на загальну площу бонітету. У степовій зоні ні в якому разі не можна проводити підрахунок чисельності копитних шляхом екстраполяції отриманих даних на лісовкриту площу, як рекомендують більшість інструкцій. Завдяки нерівномірності розподілу тварин в угіддях це приведе до великих помилок, небезпечність яких буде відчуватись найближчим часом.

Таблиця 11.

Зразок типової облікової картки*.

 

 

Облікова картка № 12. Мисливського господарства Ульяновської РО УТМР. Сільрада С. Йосиповка. Площа - 84 га Гін № 3 . Дата 21 .11. 2006 р. Погода: Мороз –3°С. Тихо. Снігу немає.
Вид Тварин	Кількість облікованих	Разом	Примітки*
Самців	Самок	Не встанов-лених
Заєць	-	-	3	3	1 був дуже малий
Куріпка	-	-	16	16	Годувалися на стерні
Перепілка	-	-	1	1	Затрималась в угіддях
Вальдшнеп	-	-	2	2	Піднялися із лісосмуги
Рахівник: Підпис (Прізвище , ініціали).

* В певних випадках можна встановити кількість цьогорічок, тварин середнього віку та старих, а також тварин з вадами для селекційного вилучення (здебільшого у копитних та фазана). Ці дані бажано вказати в примітках. Записи можна продовжити на зворотньому боці картки.

Поділену на облікову площу. Потім результати обрахунків чисельності тварин, облікованих в угіддях різних бонітетів, складаються докупи. Наприклад:

 

 

Площа придатних для існування зайця угідь становить 3597,4 га, з яких найкращих (1,0-2,0 бонітет) нараховується 2921 га, найгірших (2,3-4,5 бонітет) - 67б,4 га. Обліком були охоплені 1050 га Найкращих угідь (78 звірів) та 320 га найгірших (12 звірів). Таким чином, у господарстві налічується:

Для запобігання подвійного обліку одних і тих же тварин, в польових угіддях між пробними ділянками необхідно дотримувати відстань у 2-3 км. Але, як свідчить практика та наші дослідження, підняті під час обліку деякі звірі, зокрема зайці, переміщаються на значну відстань рухаючись по колу.

Таким чином вони повторно не зустрічаються обліковцям, які йдуть в одному напрямку. Здебільшого обліком охоплюється єдина суцільна територія з різними типами угідь, яка і вважається пробною ділянкою. При роботах по обліку копитних, які проводяться здебільшого у закритих біотопах (очерети, бур`яни, ліси та ін.), слід не лише підраховувати кількість тварин, а й встановлювати статево-віковий склад їхніх угрупувань. Треба пам`ятати, що структура кожного стада кабанів та козуль при облікових роботах майже не змінюється, а налякані тварини можуть бути вигнані із угідь і помилково обліковані ще раз на відстані в кілька кілометрів. Тому дуже важливо проводити облік Одночасно на великій території у межах кількох мисливських господарств, районів чи навіть областей.

• При проведенні обліку у дні з сніговим покривом або за наявності вогкого м`якого ґрунту, на якому добре помітні сліди кабана, козулі, лисиці, єнотоподібного собаки тощо можна використати Метод подвійного картування слідів. Сутність останнього зводиться до визначення чисельності звірів за різницею між кількістю вхідних та вихідних слідів. Найточніші результати по чисельності копитних у степовій зоні бажано отримувати під час загального обліку прогоном Місць найбільш придатних для їх перебування з встановленням віково-статевої структури угрупувань.

• Облік водоплавних птахів проводять з метою уточнення чисельності та поширення в угіддях диких качок, гусей та лисок. Робота здійснюється шляхом маршрутного обстеження території на човні або пішки. Частіше всього, цей облік проводиться наприкінці липня або у перший тиждень серпня. При пересуванні по воді чи вздовж берега треба реєструвати усіх злетівших або відпливаючих у зарості птахів. Отримані дані слід занести в облікову картку. Підрахунок ведеться у межах смуги, шириною якої вважається подвоєна відстань до місця злетівшого птаха, а довжиною - протяжніcть берегової лінії, або заростів водяної рослинності. Дуже зручно облік більшості наших видів (крижень, гуска сіра, чирок-тріскунок, червоноголова чернь та інш.) проводити на ранковій та вечірній зорях із засідки на чистих плесах по виводках, а гусей і на прибережних луках під час годівлі. Таким чином, можна не лише встановити чисельність, а й отримати дані про середню кількість молодняку у виводку, участь самиць у розмноженні та інше. Подальше обчислювання здійснюється вказаним вище способом згідно встановленого бонітету.

• Подібним чином, ввечері або зранку на маршрутних смужках певної ширини, проводиться облік польової дичини, здебільшого фазана, куріпки та перепілки. Найбільш ефективним являється облік з cобакою. В степовій зоні для цього краще використовувати добре тренованих лягавих (курцхаар, дратхаар, пойнтер, сеттери та спаніелі). Кількість смуг повинна бути така, щоб вони охоплювали не менше 25 % угідь кожного бонітетного класу. Оскільки в деяких угіддях низького бонітету, зустрічаємість птахів може бути дуже низькою, слід не зосереджувати своєї уваги на кращих угіддях, а обліковувати дичину більш якомога рівномірно. Маршрутні смуги закладаються аналогічно пробним ділянкам, лише наступна з них розміщується в протилежній стороні до напрямку попереднього маршруту.

Розділ 6. Експлуатаційні заходи.

Для підвищення економічної ефективності діяльності мисливського господарства дуже важливо правильно спланувати експлуатаційні заходи, які б, з одного боку передбачали оптимальне використання існуючих ресурсів, а з другого боку сприяли швидкому їх відновленню. Враховуючи, що в угіддях мисливського господарства Ульянівської РО УТМР зафіксована досить велика чисельність зайця-русака та сірої куріпки; ці тварини, на даний час, є головними із місцевих видів. Окрім того, важливе значення для отримання прибутків від мисливського туризму має полювання на мігруючі види птахів.

Недостатня увага надається копитним звірам, що є суттєвим недоліком у сучасній роботі багатьох мисливських господарств, адже копитні є цінним ресурсом, наявність якого значно підвищує їх пропускну спроможність. Причиною цього являється високий ступінь, насамперед, браконьєрства, а

Таблиця 12.

Чисельність мисливських тварин на 21.10.2005 (1) Порівняно з розрахунковою ємністю мисливських угідь (2).

 

 

Кабан	Козуля	Заєць	Куріпка	Фазан	Водопл. Дичина	Лось
1	2	1	2	1	2	1	2	1	2	1	2	1	2
9	31	83	114	2060	3120	750	3316	390	726	900*	717	9	16

• Чисельність водоплавних птахів не зовсім відповідає дійсності. Це пов’язано з особливостями осіннього обліку, який проводиться у пору, коли в водоймах району вже перебуває велика кількість мігруючої дичини.

Також відсутність спеціальних заходів по поліпшенню умов існування тварин шляхом створення постійних чи тимчасових реміз.

6.1. Сучасні наукові підходи до організації полювання.

Полювання cтворює величезний вплив на популяції всіх звірів та птахів. Воно вносить в її склад такі зміни, які надалі можуть визначати всю динаміку чисельності та репродуктивний потенціал на протязі тривалого часу. Вони насамперед залежать від ступеню експлуатації ресурсів мисливських тварин, від розмірів та форми вилучення. В місцях, де регулярне полювання відсутнє, тривалість життя тварин може бути доволі високим. Але в умовах сезонної зміни ємкості угідь через створення та знищення кормових чи захисних умов на значній площі в процесі сільськогосподарського виробництва, може виникати дефіцит кормів, схованок, вільної території. У такому разі відновлювальна здатність популяції може дуже зменшитися, а внутрішньовидова, а часто і міжвидова конкуренція здатна приймати такі гострі форми, що ніякими біотехнічними заходами врятувати більшості тварин не вдається.

Найбільш раціональною являється біологічно виправдана інтенсивність вилучення. Підтримуючи з допомогою її чисельність населення тварин на рівні, який відповідає ємкості угідь, що складається з кормового, захисного та територіального оптимуму, можна добитися найвищої біологічної продуктивності популяцій, ослабити конкуренцію та отримати високі щорічні прирости чисельності, в результаті чого досягається майже повне використання екологічного резерву популяції.

Суттєвим важелем у регулюванні чисельності, статевих та вікових особливостей являються терміни та способи полювання, котрі у нашій країні складалися стихійно у розрахунку на рішення центральних органів, виходячи переважно із можливостей та результатів полювання. Зазвичай, початок полювання на більшість видів хутрових звірів було приурочено до періоду визрівання хутра, а кінець - до можливого початку весняного линяння. Але в останні роки попит на нього дуже скоротився настільки, що закупівля хутра місцевих видів була припинена взагалі. То ж терміни відкриття полювання на зайця і лисицю були зміщені на початок листопада.

При полюванні на копитних використовують інші критерії - здебільшого показники біомаси. На жаль, при цьому не враховують фази біологічного циклу, найважливішими з яких являються періоди парування та вагітності, термін отримання молодими тваринами відносної самостійності, розвиток рогів, що представляють певну трофейну цінність. Наприклад, у зайця-русака на півдні гін розпочинається уже в січні, а в багатьох районах, поставивши за основну мету отримання цьогорічного прибутку від реалізації відстрілочних карток, продовжують термін полювання до кінця вказаного місяця. У такому разі лише тривала негода може врятувати угрупування русака від винищення найбільш продуктивної його частини, яка забезпечує відновлення вилучених у поточному році тварин. При надмірній експлуатації відсоток статевозрілих особин в популяції знижується, майже повністю зникають тварини старших вікових груп. Середня та максимальна тривалість життя тварин різко скорочується і в таких місцях виникає тривала депресія чисельності.

При ідеальному вирішенні питання експлуатації поголів`я максимальне вилучення повинно дорівнювати розміру оптимальної продуктивності за вирахуванням відсотку плідників, які відновлюють вилучене поголів`я, та частини угрупування, яка буде використана “для ремонту поголів`я”. Однак, Якраз ці структури популяції становлять найбільшу цінність для користувача і при короткостроковому володінні правом на ресурси диких тварин вилучаються в першу чергу. Особливо це помітно при експлуатації поголів`я копитних. У такому випадку, при мінімальних затратах користувач тимчасово отримує найвищий економічний ефект; при цьому в популяції виникає моментальне збільшення чисельності за рахунок зменшення внутрішньовидової конкуренції. Однак, подальші події дуже швидко досягнуті успіхи можуть перетворити в негативні результати:

• через залучення молодих тварин до розмноження, зменшується плодючість та збільшується смертність нащадків;

• порушення сформованої просторової структури приводить до небажаного переміщення молодих тварин, позбавлених батьківської опіки і не маючих життєвого досвіду, що теж веде до суттєвих втрат;

• вилучення найбільш цінних плідників, самок у кабана, фазана, крижня або тварин обох статей у не схильної до міграцій козулі, при майже постійному переслідуванні, призводить до прохолостання великого відсотку самок і до загального зниження чисельності.

За низької чисельності тварин спостерігається зменшення кількості статевозрілих самців, що може привести до запліднення тільки частини самок. Зараз до таких наслідків привело полювання на кабана у більшості районів України. А у моногамів взагалі всяке відхилення від співвідношення статі 1:1, без сумніву, буде перешкодою для нормального відновлення.

Полювання з підходу забезпечує підвищення відстрілу тварин, які ще не досягли річного віку. Тому у цьому разі під постріл частіше попадають самки, які у різних видів ще довго піклуються про потомство. У зайців саме стан вікового складу відтворювального поголів`я являється одною із причин, що визначають підйом чи падіння чисельності тварин. Наприклад, переважання серед молодняку особин першого весняного приплоду означає у майбутньому році різке підвищення коефіцієнту реального приросту чисельності.

Чисельність, статева та вікова структури популяцій, що інтенсивно експлуатуються людиною, зазнають не завжди бажаних та передбачених різких коливань. Нерідко це призводить до надмірного вилучення, невластивій диспропорції у співвідношенні вікових та статевих груп, навіть невиправданому нарощуванні чисельності, яка може значно перевищувати ємність угідь або навпаки. В основі цього явища лежить низький рівень організації мисливського господарства, основою якого є лише елементарний збір “урожаю”, без наукового обґрунтування норм та термінів полювання, без передбачення можливих наслідків від експериментальних методів управління справою. Системі управління угрупуваннями мисливських тварин, що склалася, може бути інша альтернатива, яка основується на штучному регулюванні чисельності через зміну вікової, статевої або просторової структури. Надійним механізмом для здійснення цього служать норми вилучення, які можна змінювати у потрібному напрямку, способи та терміни полювання, а також попередньо визначена або не визначена селективність у добуванні тих чи інших статевих та вікових груп диких тварин.

Нормування мисливського вилучення, як правило, без серйозних наукових обґрунтувань та відстріл переважно дорослих особин великого розміру обох статей - це найбільш поширені огріхи сучасного мисливського господарства.

Враховуючи, що плодючість у диких свиней низька лише на протязі першого року життя, експлуатація ресурсів цього виду відрізняється порівняною простотою. У козуль, цінність яких сягає максимального розміру лише по досягненню тваринами 6-річного віку, експлуатація різних вікових класів потребує суворого наукового підходу та спеціальних знань.

Як це не видається дивним, не дуже просто інтенсивно експлуатувати ресурси таких тварин, які здаються нам звичними і відомими, наприклад, поголів`я зайця та куріпки. Відсутність можливоcті визначення статі та віку навіть на близькій відстані у цих видів, а значить і неможливість керованого селективного впливу на їх угрупування традиційним шляхом, призвело у багатьох країнах до створення спеціальної системи вилучення тварин. Вона полягає у проведенні полювання на мисливських ділянках, між якими у гніздовому порядку розташовані відновлювальні ділянки, які будуть експлуатуватися у наступному році або через рік. Звичайно на останніх Ніяка діяльність окрім біотехнічних заходів, а тим більше, вилучення тварин - не проводиться. Незважаючи на ефективність цієї системи, через неможливість дійової охорони відтворювальних ділянок вона не знайшла впровадження у жодному мисливському господарстві України. Хоча, за таких умов, відновлювлення вилученого поголів`я відбувається дуже швидко, так як молоді тварини, відселяються в угіддя, де вони зможуть досягти статевої зрілості і y наступному році вивести потомство, уникаючи конкуренції з дорослими зайцями.

Недостатнє управління полюванням, яке є характерним для періодів катастрофічних соціальних катаклізмів та потрясінь суспільства, завжди приводило до знищення окремих угрупувань та навіть окремих видів. Зараз це сповна відбувається у нашій країні і без спеціальних зусиль може привести до повного зникнення, в першу чергу, південних популяцій козулі, а потім кабана.

Звичайно, практична реалізація любих рекомендацій можлива лише при високому професіоналізмі працівників мисливського господарства та спеціальній підготовці мисливців, що входить у поняття розвинутої мисливської культури.

6.2. Особливості експлуатації основних видів мисливської фауни.

Як відомо, існуюча чисельність часто не досягає розміру оптимальної ємності угідь, і тому мисливствознавець мусить самостійно вираховувати кількість дичини для відстрілу у конкретному році, виходячи з даних таксації. У такому разі, краще проводити обмежене полювання на окремі види, поступово доводячи на протязі ревізійного періоду чисельність поголів`я до оптимальної величини. За умов мінімально допустимої щільності, офіційно проводиться незначне вилучення тварин (табл. 17). Тому що, як показує практика, повна заборона призводить до зменшення зацікавленості мисливців в охороні угідь, що використовують браконьєри. І таким чином, заплановані результати майже завжди отримати не вдавалось. Винятки відомі для копитних, та й то на початковій стадії нарощування чисельності.

При плануванні вилучення треба виходити із його сучасних нормативів та середнього річного приросту поголів`я, офіційно затверджених Головним управлінням мисливського господарства Державного комітету лісового господарства України у 2001 році (табл. 18). При перевищенні зазначених величин приросту, перш ніж прийняти рішення про встановлення розміру вилучення, бажано ретельно перевірити результати таксації. Як свідчить практика, перші помилки, що потім приводять до тривалої депресії певних угрупувань тварин, починаються якраз на стадії планування. В південних районах, де річні коливання чисельності зайця-русака та сірої куріпки через несталі кліматичні умови у поєднанні з негативним впливом сільськогосподарських робіт бувають дуже суттєвими, завжди існує велика вірогідність і надмірного, і залишкового вилучення.

Таблиця 13.

Припустимі норми вилучення за мінімальної щільності населення тварин.

 

 

Види мисливських тварин	Мінімальна щільність, особин/ 1 тис. га	Допустимий відсоток вилучення, %
Кабан	4.0	25.0
Козуля	15.0	10.0
Заєць-русак	20.0	15.0
Куріпка сіра	30.0	15.0
Фазан	50.0	15.0

Таблиця 14.

Сучасні нормативи річного приросту та рівня смертності в угрупованнях мисливських тварин у південній степовій зоні.

 

 

Види тварин	Мінімальна щільність, особин/1 тис. га гол. /1 тис. га	Участь самок у розмноженні, %	Плодючість, особин на 1 самку	Середня кіль- Кість яєць У кладці	Загибель, %	Приріст, %
Кладок яєць	Молодняку	Дорослих	Межі річного приросту	в середньому За рік
Олень	7.0	45	1	-	-	30	20	15 - 25	20
Лань	12.0	40	1-2	-	-	35	10	10 - 20	15
Муфлон	10.0	50	1-2	-	-	30	10	10 - 20	15
Козуля	15.0	50	1-2	-	-	30	10	15 - 25	20
Кабан	4.0	40	6-10	-	-	30	15	40 -120	45
Заєць	20.0	60	8 -10	-	-	70	30	20 - 60	25
Фазан	50.0	80	-	8 -12	30	90	30	65 -240	25
Куріпка	30.0	80	-	10 -14	50	60	30	10 -140	20

Це неодноразово приводило до негативних наслідків у відновленні поголів`я вказаних видів через високу смертність тварин. Остання виникала як наслідок спустошення угідь в результаті полювання і браконьєрства, а також через трофічну конкуренцію, голод та хвороби під час виникнення суворої та тривалої зими.

6.2.1. Розрахунки динаміки чисельності мисливських тварин та рекомендації по експлуатації їх поголів`я.

Розрахункова динаміка чисельності мисливських тварин являється базою при плануванні розмірів вилучення тварин у певному році. Слід мати на увазі, що така плодюча тварина, як дикий кабан, при правильній постановці справи може дуже швидко відновлювати ресурси.

Таблиця 15.

Розрахункова динаміка чисельності кабана за ревізійний період*.

 

 

Показники	Запланований період, роки
	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020
Чисельність на початок року	9	13	19	28	28	28	28	28	28	28	28	28	28	28	28
Чисельність на початок полювання	14	21	30	41	41	41	41	41	41	41	41	41	41	41	41
Вилучено в процесі полювання	1	2	2	12	12	12	12	12	12	12	12	12	12	12	12

* Максимальний річний приріст – 60%, середній – 45%/

Але на даний час цей вид мисливського господарства нечмсленний, незважаючи на те, що умови придатні для існування щонайменше 28 кабанів основного стада (табл. 15).

Таблиця 16.

Розрахункова динаміка чисельності лося за ревізійний період*.

 

 

Показники	Запланований період, роки
	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020
Чисельність на початок року	9	11	13	15	16	16	16	16	16	16	16	16	16	16	16
Чисельність на початок полювання	11	13	15	18	19	19	19	19	19	19	19	19	19	19	19
Вилучено в процесі полювання				2	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3

Тому, у цілому, загальна стратегія по відношенню до зазначеного виду повинна полягати в охороні та підгодівлі потенційних мігрантів. Це ж саме можна сказати і про козулю, для створення високої чисельності якої, за умов

Низької якості угідь та браконьєрстві, потрібно докласти дуже багато зусиль (табл. 17). Причини цього містяться у низькій відтворювальній здатності виду через невисоку плодючість та високу залежність від багатьох зовнішніх факторів. Серед останніх найсуттєвішими являється уразливість від нападу таких поширених хижаків як лисиця, здичавілі та свійські собаки, не кажучи вже про вплив браконьєрства.

Таблиця 17.

Розрахункова динаміка чисельності козулі за ревізійний період*.

 

 

Показники	Запланований період, роки
	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020
Чисельність на початок року	63	77	82	87	93	98	103	103	103	103	103	103	103	103	103
Чисельність на початок полювання	79	96	103	108	116	122	128	128	128	128	128	128	128	128	128
Вилучено в процесі полювання	2	6	7	8	9	10	19	20	20	20	20	20	20	20	20

* Максимальний річний приріст – 25%.

Невисокий приріст чисельності лежить в основі дуже малих розмірів вилучення. Тому, за умов відновлення чисельності виду в господарстві, підходи при організації полювання на козулю повинні дуже відрізнятись від усіх інших. Створення високої щільності поголів`я у наших умовах виправдається лише при організації трофейного полювання, яке може принести господарству непогані прибутки (Додатки - табл. 4-Д). З другого боку, вирощування самців вказаного виду з гарними рогами не обов`язково потребує досягнення граничних показників чисельності чи щільності. Але зараз, за невисокої захищеності угідь, відсутності поверхневих джерел прісної води, негативному впливу хижаків та масовому браконьєрстві, дуже важко досягти позитивних результатів у найближчому майбутньому.

В той же час, угрупування зайця-русака на півдні відрізняється дуже високим репродуктивним потенціалом. Основними факторами, які негативно впливають на динаміку чисельності являються надмірне локальне вилучення в процесі полювання через помилки в обліку чисельності, браконьєрство з допомогою петель чи відстрілу з “під фар” та хижацтво з боку лисиць і собак. На протязі останніх років (1990-1997) значно стримували ріст чисельності катастрофічні літні посухи та холодна вогка погода із снігопадами та ожеледдю у березні - в період народження перших зайченят. В такі роки, розмір вилучення повинно бути меншим, ніж розрахункові показники. При скороченні негативного впливу хижаків та браконьєрства можна уже в мисливському сезоні 2007 року значно перевищити оптимальний рівень чисельності. Тому, розрахункові дані є дуже реальними для господарства і можуть бути використані при плануванні вилучення і управління ресурсами (табл.18).

Таблиця 18.

Розрахункова динаміка чисельності зайця-русака за ревізійний період*.

 

 

Показники	Запланований період, роки
	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020
Чисельність на початок року	2060	2100	2140	2180	2220	2260	2300	2350	2400	2450	2600	2650	2650	2650	2650
Чисельність на початок полювання	3296	3360	3424	3488	3552	3616	3680	3760	3840	3920	4160	4240	4240	4240	4240
Вилучено в процесі полювання	1091	1113	1135	1157	1174	1201	1212	1240	1250	1250	1350	1450	1450	1450	1450

*Загибель взимку біля –5%, максимальний річний приріст – 60%.

У деяких місцях, завдяки створилися непогані умови для відновлення чисельності сірої куріпки. Необробляємі лани, забур`янені сіножаті, луки, сади та виноградники для вказаного виду, а також для зайця-русака можна Тимчасово віднести до угідь високих класів бонітету. У разі організації інтенсивної боротьби з хижаками та раціональної зимової підгодівлі, чисельність куріпки здатна зрости до величини навіть більшої, чим наведено у таблиці 22. У Криму ресурси цього виду не дуже страждають від надмірного вилучення. Тому, у роки з високою чисельністю слід проводити достатньо інтенсивну експлуатацію поголів`я цього дуже цінуємого вітчизняними та іноземними власниками лягавих собак птаха.

Таблиця19.

Розрахункова динаміка чисельності сірої куріпки за ревізійний період*.

 

 

Показники	Запланований період, роки
	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020
Чисельність на початок року	750	800	850	900	950	1025	1200	1400	1600	1800	2000	2200	2300	2400	2600
Чисельність на початок полювання	1200	1280	1360	1440	1520	1640	1920	2240	2560	2880	3200	3520	3680	4032	4160
Вилучено в процесі полювання	320	345	370	395	393	320	480	580	580	680	780	990	1040	1172	1300

*Загибель взимку біля –10%, максимальний річний приріст –60%.

Подібно до куріпки, але ще більшу біологічну здатність до відновлення ресурсів має фазан. У багатьох місцях України його широке розповсюдження завдяки роботі по штучному розселенню вже принесло помітні позитивні результати. Але відсутність високобонітетних та невелика площа угідь середньої якості на території мисливського господарства робить цей вид дуже залежним від різноманітних факторів бажано орієнтуватись

Таблиця 20.

Розрахункова динаміка чисельності фазана за ревізійний період*.

 

 

Показники	Запланований період, роки
	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020
Чисельність на початок року	390	430	470	510	550	590	620	620	620	620	620	620	620	620	620
Чисельність на початок полювання	624	688	752	816	880	944	992	992	992	992	992	992	992	992	992
Вилучено в процесі полювання	151	171	191	211	231	262	310	310	310	310	310	310	310	310	310

*Природна загибель – 10%, максимальний річний приріст – 60%.

На проведення односезонного повноцінного полювання того ж року і, у кращому випадку, на отримання приплоду у майбутньому році (табл. 20).

Розраховувати на виcоку відтворювальну здатність на протязі тривалого часу не має сенсу. Хоча, локально цей вид може існувати достатньо довго (5-10 рр.), досягаючи в окремі роки помітної чисельності. Більш ефективним являється підтримка створеного поголів`я періодичними підпусками нових птахів, на фоні інтенсивних біотехнічних заходів та обов`язкового щорічного полювання Виключно на півнів фазана.

В угіддях господарства гніздиться невелика кількість водоплавних птахів (табл. 24), але, завдяки унікальному географічному розташуванню території, їх мисливська цінність і принадливість зростає під час міграціях та зимівлі багаточисельних лисок, качок та диких гусей. Тому наведена таблиця 24 відтворює ситуацію приблизно за місяць до початку полювання, коли проводиться облік, т. я. вже на початку серпня на озерах та на морському узбережжі з‘являється багато різноманітних водоплавних птахів.

Таблиця 21.

Мінімальна розрахункова динаміка чисельності місцевих водоплавних птахів за ревізійний період.

 

 

Показники	Запланований період, роки
	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020
Чисельність на початок року	133	133	133	133	133	133	133	133	133	133	133	133	133	133	133
Чисельність на початок полювання	266	266	266	266	266	266	266	266	266	266	266	266	266	266	266
Вилучено в процесі полювання	133	133	133	133	133	133	133	133	133	133	133	133	133	133	133

* Полювання ведеться переважно за рахунок прольотних птахів.

Серед качок переважає крижень, червоноголова чернь, чирок-тріскунок та широконіска. У цей же час тут збирається певна кількість сірих гусей, а після 15 жовтня – ще й білолобих та змінюється видовий склад качок - з’являється багато свища, свистунка та шилохвіста.

Дуже мінливою є чисельність мігруючих перепілок та вальдшнепів. Вона багато в чому залежить від кліматичних умов року і інших факторів, які впливають на мігрантів поза територією господарства. Незважаючи на важливість цих видів як об’єктів мисливського туризму, спланувати та прослідити динаміку на багато років нереально. Величезний прес полювання на угруповання зазначених птахів, який спричинило в останні роки полювання в Криму, на Кавказі та за їх межами у місцях зимівлі, вже негативно відбивається на їх ресурсах. У найближчі роки це може бути суттєвою причиною скорочення чисельності як перепілки, так і вальдшнепа. Зростання комерційного попиту на дичину з боку власників численних ресторанів та кафе у поєднанні з широким використанням заборонених бернською конвенцією електронних принадних пристроїв вже створило хижацьке винищення деркача та перепілки на кримських яйлах та в інших місцях.

6.2.2. Пропускна спроможність господарства.

Для визначення перспектив економічного розвитку господарства дуже важливе значення має встановлення його Фактичної пропускної спроможності. Остання у значній мірі залежить від сучасного стану поголів`я мисливських тварин. Таким чином це динамічна величина, яка при запровадженні спеціальних біотехнічних заходів може бути збільшена, або при неефективному управлінні господарством, значно погіршена. У таблицях 23, 24 наведено розрахунки, що показують потенційні можливості угідь господарства для задоволення потреб мисливців при раціональному веденні справи. Вказані показники можна навіть збільшити за рахунок:

• утримання мігруючих видів птахів створенням кормових ланів, збереженням пожнивних залишків від виїдання граками та збирання людьми,

• створенням штучних водопоїв для полювання на звичайну горлицю та припутня;

• розведення дичини та випуску “під постріл”;

• проведення весняного полювання на селезнів крижня із розрахунку Територіальної пропускної спроможності 60 га водно-болотних угідь або 500 м берегової смуги на 1 людино/день;

• зменшення рівня смертності поголів`я внаслідок інтенсивної боротьби з хижаками та браконьєрами, контролю за веденням сільськогосподарських робіт та інше.

Таким чином, при досягненні господарством планованих або близьких до них показників чисельності пернатої дичини, на протязі ревізійного періоду можна збільшити пропускну спроможність від 4312 людино/днів у 2002 році до 4720 людино/днів у 2004 р. Збільшити зазначений показник можна також за рахунок організації спеціального полювання на такі види птахів, вилучення яких для місцевих мисливців видається не цікавим і не серйозним. Це, насамперед, стосується лиски, на яку дуже полюбляють полювати російські мисливці. Ресурси цього виду на зимівлі бувають дуже значними і використовуються в Криму і взагалі в Україні недостатньо.

При розрахунках пропускної спроможності по водоплавних птахах, перепілку та вальдшнепа, у зв’язку з переважним полюванням на мігруючу дичину, розрахунки треба проводити таким чином: денну норму вилучення слід помножити на кількість мисливських місць (водоплавна дичина) або на кількість мисливців (вальдшнеп, перепілка) і на кількість мисливських днів. При полюванні на гусей та качок, за умов його проведення на ланах, зазначений показник незначно збільшується.

Певні резерви для збільшення пропускної спроможності мисливського господарства має організації полювання на зайця-русака (табл. 21). Запровадження нових систем експлуатації поголів`я, контроль за дотриманням оптимального рівня вилучення, а також боротьба з бракон`єрством та зниження чисельності лисиць, здичавілих собак у комплексі з послабленням інтенсивності використання сільсько-господарських угідь, зараз являються основними факторами збільшення чисельності мисливських тварин. Це призведе до поліпшення загальної ситуації та підвищення пропускної cпроможності господарства вже у найближчому майбутньому. Наведені розрахунки свідчать лише про потенційні можливості угідь мисливського господарства. Вони дозволяють сподіватись, що при правильній організації мисливської справи, проведенні комплексу біотехнічних заходів та інших робот. цілком можливо у найближчі роки довести пропускну спроможність до планованих показників.

За сприятливих умов (інтродукція фазана, скорочення рівня смертності русака внаслідок можливої теплої зими, створення кормових полів та інше), можна розраховувати на зростання пропускної спроможності, що є лише запорукою фінансового успіху, але зовсім не гарантує його без спеціальних зусиль та продуманих тактичних заходів.

Таблиця 23.

Розрахунки пропускної спроможності мисливського господарства при полюванні на звіра Ульяновської РО УТМР.

 

 

Роки	Кабан	Козуля	Заєць-русак	Разом люди-но/днів
Ліміт	Нор-матив	Люди-но/дні	Ліміт	Нор-матив	Люди-но/дні	Ліміт	Нор-матив	Люди-но/дні
2007	1	1/10	10	2	1/5	10	1091	1/1	1091	1111
2008	2	1/10	20	6	1/5	30	1113	1/1	1113	1163
2009	2	1/10	20	7	1/5	35	1135	1/1	1135	1190
2010	12	1/10	120	8	1/5	40	1157	1/1	1157	1317
2011	12	1/10	120	9	1/5	45	1174	1/1	1174	1339
2012	12	1/10	120	10	1/5	50	1201	1/1	1201	1371
2013	12	1/10	120	19	1/5	95	1240	1/1	1240	1455
2014	12	1/10	120	20	1/5	100	1250	1/1	1250	1470
2015	12	1/10	120	20	1/5	100	1250	1/1	1250	1470
2016	12	1/10	120	20	1/5	100	1370	1/1	1370	1590
2017	12	1/10	120	20	1/5	100	1450	1/1	1450	1770
2018	12	1/10	120	20	1\5	100	1450	1/1	1450	1770
2019	12	1/10	120	20	1\5	100	1450	1/1	1450	1770
2020	12	1/10	120	20	1\5	100	1450	1/1	1450	1770

За сприятливих умов (інтродукція фазана, скорочення рівня смертності русака внаслідок можливої теплої зими, створення кормових полів та інше), можна розраховувати на зростання пропускної спроможності, що є лише запорукою фінансового успіху, але зовсім не гарантує його без спеціальних зусиль та продуманих тактичних заходів.

Таблиця 24.

Розрахунки пропускної спроможності мисливського господарства на пернату дичинуУльянівської РО УТМР.

 

 

Роки	Фазан	Куріпка сіра	Інші птахи*	Разом люди-но/днів
Ліміт	Нор-матив	Люди-но/дні	Ліміт	Нор-матив	Люди-но/дні	Ліміт	Нор-матив	Люди-но/дні
2007	151	3/1	51	320	3/1	107	-	5-10	706	864
2008	171	3/1	57	345	3/1	115	-	5-10	706	878
2009	191	3/1	64	370	3/1	123	-	5-10	706	893
2010	211	3/1	70	395	3/1	132	-	5-10	706	908
2011	231	3/1	77	395	3/1	132	-	5-10	706	915
2012	262	3/1	87	390	3/1	130	-	5-10	706	923
2013	310	3/1	103	480	3/1	160	-	5-10	706	969
2014	310	3/1	103	580	3/1	193	-	5-10	706	1002
2015	310	3/1	103	580	3/1	193	-	5-10	706	1002
2016	310	3/1	103	680	3/1	226	-	5-10	706	1035
2017	310	3/1	103	780	3/1	260	-	5-10	706	1069
2018	310	3/1	103	990	3/1	330	-	5-10	706	1139
2019	310	3/1	103	1040	3/1	347	-	5-10	706	1156
2020	310	3/1	103	1172	3/1	391	-	5-10	706	1200

*Пропускна спроможність територіальна, з розрахунку 300 га/люд. придатних угідь.

** 5-10 птахів - можлива добова норма вилучення або інша;

6.3. Біотехнічні заходи, направлені на покращення кормових та захисних умов мисливських звірів та птахів.

За загальною продуктивністю угіддя мисливського господарства можна віднести до середніх. Але як типові трансформовані угіддя степової зони вони відзначаються порівняно високою якістю, оскільки велику площу займають луки, вигони та пасовища. Вони на протязі року не обробляються сільськогосподарською технікою і мисливські тварини тут не зазнають такого негативного впливу як в агроценозах. Значний занепад тваринництва, наслідком якого стало скорочення чисельності великої рогатої худоби і, особливо, овець послабив негативний вплив цієї галузі на місцеві угруповання перепілки та куріпки. Це сприяло зростанню чисельності польової дичини в останні роки.

Натомість, в інших угіддях, де переважають агроценози, упродовж року в процесі сільськогосподарського виробництва різко змінюються кормові та захисні властивості угідь. Це призводить до місцевих переміщень тварин, яке у всіх видів супроводжується зростанням рівня смертності від різних причин та зменшенням щільності населення, а також локальної чисельності всіх без виключення видів мисливських звірів та птахів. Окрім загибелі певного відсотку переважно молодих перепілок, куріпок та зайців, через міграцію спостерігається зростання кількості польової дичини в лісосмугах, чагарниках і на луках наприкінці літа в період найбільш інтенсивних сільськогосподарських робіт. Таким чином, існуюча нерівномірність поширення мисливських тварин та щільності їх населення в таких угіддях посилюється. За несприятливих погодних умов, якими в південних районах країни являються літні посухи, пилові бурі, ожеледь, весняні холоди з випаданням снігу та морозами, високий сніговий покрив на протязі тривалого періоду тощо, в багатьох місцях може виникати періодична нестача кормів. Особливе значення для харчування русака мають зелені рослини в період вагітності, нестача яких (а це влітку буває дуже часто) призводить до кишкових захворювань, скороченню плодючості та зростання рівня смертності. Для перепілок, куріпок екстремальними є зливи в період насиджування яєць та виховування молодняку. Вони також створюють значний негативний вплив на чисельність новонароджених зайченят з недосконалою терморегуляцією. Для всіх мисливських тварин на півдні значну небезпеку становлять тривалі ожеледі, які сприяють голоданню тварин, розвитку хвороб та загибелі.

Незважаючи на всі старання, захистити тварин від всіх негараздів життя неможливо, але при розумному веденні мисливського господарства вдається значно зменшити негативний вплив багатьох природних та антропічних факторів. Для цього треба чітко виконувати комплекс елементарних біотехнічних заходів (табл. 27), які можуть значно

Таблиця 25.

Найменування та кількість біотехнічних споруд мисливського господарства Ульянівської РО УТМР для підтримання умов існування Розрахункової кількості тварин.

 

 

Види Тварин	Оптималь- На чисель - ність	Б і о т е х н і ч н і с п о р у д и
Годівниці	Солонці	Штучні водопої	Годівельні Майданчики
Норма	Всього	Норма	Всього	Норма	Всього	Норма	Всього
Лось Кабан	16 31	-		1/5 1/10	4 2	1/10	2	1/10	2
Козуля	114	1/20	6	1/20	6	1/20	6	-
Заєць	3120	-		1/20	156	-		-
Фазан	726	1/25	30	-		1/300	2	-
Куріпка	3316	1/25	132	-		-		-
Всього:			168		168		10		2

Покращити умови існування всіх тварин в найбільш критичні періоди їхнього життя. Для цього треба виготовити і встановити певні біотехнічні споруди, найбільш поширені типи яких зображені на малюнках (Додаток).

Звичайно, дійсна чисельність мисливських тварин певним чином може відрізнятися від оптимальної і тому матеріали, наведені у таблицях 27 та 28, являються лише Зразком для розрахунків. Останні повинен зробити мисливствознавець або старший єгер з Урахуванням дійсної чисельності тварин на період завершення сезону полювання. Слід мати на увазі, що у південних районах країни з порівняно короткою зимою та великим запасом кормів, що залишаються на полях після закінчення збирання урожаю, немає потреби у заготівлі та викладці значної їх кількості. Особливо це стосується козулі та зайця, основною поживою яких взимку є озимі пшениця та жито. Завдяки значній щільності садів та полезахисних лісосмуг, у склад яких входять такі улюблені вказаними тваринами рослини як в`яз, клен, ясен, жимолость, айва, алича, лох, терен та інші листяні породи, вони можуть повністю задовольнити свої потреби у деревних кормах. Як показала багаторічна практика, у південних районах заготівля гілкових віників являється невиправдано дорогим та непотрібним заходом, так як ні козулі, ні зайці їх майже не вживають у їжу.

У екстремальні зими при високій чисельності тварини можуть відчувати нестачу основних кормів та наносити певну шкоду лісовим насадженням. В таких місцях треба робити відволікаючу підгодівлю, викладаючи гілки яблуні, вишні, груші та абрикосу, які в цей час можна заготувати під час профілактичної обрізки та формування крони дерев у садах.

Кількість деяких кормів, що рекомендується сучасними інструкціями для забезпечення мисливських тварин у зимовий період, для півдня являється завищеною (табл. 28). Згідно наших досліджень заготівлю сіна, силосу та коренеплодів доцільно зменшити Втричі проти даних, що і зроблено у наведеній таблиці.

Слід передбачити, що на протязі зими у певні роки упродовж декількох днів або більш тривалого часу виникає складна кліматична обстановка, під час якої може загинути більша частина поголів`я куріпки та фазана. Особливо небезпечними для них являються високий рівень снігового покриву та ожеледь, коли птахи не можуть достатньо годуватись і швидко слабшають. За високої чисельності вони збираються у великі зграї, які часто розташовуються на узбіччях доріг, у полезахисних лісосмугах, біля скирд соломи та в інших місцях. Це призводить до підвищення рівня смертності від хижаків, через конкуренцію та з інших причин. У такі зими для збереження поголів`я фазанів і куріпок треба запроваджувати спеціальні допоміжні заходи. Обов`язково слід у місцях концентрації птахів створити тимчасові годівниці з викладкою зерновідходів та зернових колосків, а також виставити зернові снопики згідно норми ( 5 штук Х кількість облікованих птахів=?).

Під час проведення підгодівлі тварин треба виходити з таких міркувань:

Таблиця 26.

Рекомендовані Максимальні норми заготівлі кормів на зимовий період для утримання Розрахункової кількості тварин в угіддях мисливського господарства Ульянівської РО УТМР.

 

 

Види Тварин	Опти- Мальна Чисель- Ність тварин	Найменування кормів
сіно, т	віники гілкові, тис.	Зерно, т	Корене- Плоди, т	Силос, сінаж, т	сіль, кг
Нор -ма	Всьо- Го	Нор- Ма	Всьо-го	Нор- Ма	Всьо- Го	Нор-ма	Всьо- Го	Нор- Ма	Всьо- Го	Нор-ма	Всьо-го
Лось Кабан	16 31	-		-		0,01	0,31	0,05	1,55	0,02	0,62	0,5	15,5
Козуля	114	0,015	1,71	0,1	11,4	0,005	0,57	0,02	2,28	0,007	0,8	0,5	57
Заєць	3120	0,002	6,24	-		-		0,001	3,12	0,001	3,12	0,05	156
Фазан	726	-		-		0,002		-		-		-
Куріпка	3316	-		-		0,002		-		-		-
Всього:	-	-	7,95	-	11,4	-	0,88	-	6,95	-	4,54	-	233,4

1) З часом концентрація природних кормів сильно зменшується, а їх якість погіршується;

2) через нестачу висококалорійної поживи, високі енергетичні втрати по підтриманню життєвих функцій організму, найгірший фізіологічний стан у тварин спостерігається не взимку, а в кінці березня-на початку квітня;

3) птахи мають вищий рівень обміну речовин, чим ссавці і тому менш витривалі до голодування;

4) найбільш голодним періодом року для більшості тварин являється перша половина весни.

Скрутні умови для всіх мисливських звірів південних районів можуть виникнути у будь-які дні з кінця листопада до середини квітня. Наприклад, на протязі всього березня 1987 року у більшості районів півдня температура повітря сягала 15-20° морозу, а середня висота снігового покриву становила близько 20 см при промерзанні ґрунту до 20 см. Поверх снігу створився льодовий шар товщиною 2-4 см, який протримався майже місяць! Це сприяло загибелі від голоду значного поголів`я куріпки та фазана, знищило, і без того невеликий, приплід у зайця-русака.

Для кабанів найбільш несприятливі умови створюються в період з сильними морозами (t > -15 °C) без снігу, або навпаки, у дні з високим сніговим покривом, який тримається близько тижня. Без підгодівлі за цей час можуть загинути всі поросята, що залишились без свиноматки. Тому терміни викладки кормів у роки з пересічними кліматичними умовами потрібно приурочити на кінець зими-початок весни. В екстремальні періоди, після сильних снігопадів і особливо під час ожеледі, підгодівлю слід розпочинати негайно. На жаль, треба забезпечити певний контроль з боку єгерів за місцями викладки кормів для охорони їх від розкрадання та для попередження браконьєрства.

За умови появи в угіддях мігруючих кабанів, для їхнього утримання від міграцій слід починати викладку качанів кукурудзи та віниччя сорго ще до початку зими. Краще це робити перед періодом гону - наприкінці жовтня. Згідно новітніх досліджень, можна значно покращити умови копитних створенням спеціальних кормових полів за наведеною схемою (табл. 27, 28), які мають позитивний вплив і на інших звірів та птахів. Слід звернути увагу, що при посадках топінамбура, частину ще зелених стовбурів на початку осені зрізати для заготівлі віників. Це найкращий зимовий корм для козулі у будь-якому регіоні. Враховуючи, що цій тварині притаманна значна осілість і у будь-якому регіоні. Враховуючи, що цій тварині притаманна значна осілість і у будь-якому регіоні. Враховуючи, що цій тварині притаманна значна осілість і незначний розмір індивідуальної ділянки (10-30 га), зберегти козулю, а також утримати її в своїх угіддях можна створенням кормових полів за вказаною схемою, яка зараз широко використовується у багатьох країнах. У русака, як і в інших споживачів рослинної їжі, спостерігається дуже низька вибірковість до якості кормів. Між тим упродовж певних термінів остання дуже змінюється. З квітня по вересень включно кількість протеїну у основних кормах становить 11,0-18,5%, жиру - 3,1-5,7%, клітковини - 30,8 -24,9%. Інтенсивність споживання кормів русаком у плині року приблизно однакова; вона лише незначно підвищується в період підготовки до сезону розмноження і знижується в період вегетації. При цьому норма вмісту білка в кормі сягає 10-16,8%, що являється граничною величиною якості. За умов позитивного балансу азоту або близького до 0 (0,101-1,002), це вказує на задоволення потреби в білку.

Таблиця 27.

Схема зеленого конвеєру для кабана.

 

 

Культура	Термін сівби	Термін згодовування
Початок	Кінець
Озиме жито.	Середина серпня Попереднього року.	Після танення снігу	20-25 травня
Конюшина.	Посів минулих років.	10-15 травня	5-10 червня
Суміш: віка – овес – горох	1-а сівба-до 10 квітня, 2-а - через 10-15 днів після 1-ї.	5-10 червня 1-5- липня	5-10 липня 20-25 липня
Поукосні посіви бобово-злакових сумішей.	Після заготівлі озимого жита на зелений корм.	Серпень	Вересень
Отава конюшини.	Посів минулих років	5 червня, 15 вересня	20-25 серпня 1-5 жовтня
Топінамбур.	25 березня – 5 квітня	Вересень	Жовтень

Зниження вмісту білку до величини меншої 10% призводить до погіршення кондиції, зниження вибірковості в харчуванні на тлі погіршення якості кормів у природі. Приріст маси тварин коливається біля 0. При продовженні такого харчування маса тіла зайця починає різко знижуватися. За такої ситуації в русака має істотне значення копрофагія, яка забезпечує надходження і засвоєння білка – 35,2 (5,3%) кетотрофів. Але тривалий кормовий песимум веде до скорочення результативності розмноження з 0,9 до 0,65±0,75, а виживання – вдвічі: з 76,4% до 37,7%. Особливо страждають молоді зайці і зайчата, швидкість росту в яких занадто велика і потребує максимальної кількості білків. В Німеччині на початку 70-х років основною причиною скорочення чисельності зайців було їх захворювання на кокцидіоз, який розвивався як наслідок збіднення кормової бази. Через розвиток механізації, яка призвела до прискорення темпів збирання врожаїв, у другій половині літа русакам не вистачало зелених кормів. Мікрофлора кишкового тракту погано сприяє засвоєнню залишеної на полях соломи і це є причиною фактичного голодування. Таке явище є типовим для степових районів України, які відзначаються спекотним літом та невеликою кількістю опадів, наслідком чого є припинення вегетації багатьох рослин. Тому одним із прийомів покращення ситуації є збереження та створення ділянок з багаторічнимии культурними та дикими травами.

Таблиця 28.

Схема зеленого конвеєру для козулі та зайця-русака.

 

 

Культура	Термін сівби	Норма висіву насіння з Внесенням добрив, ц/га	Термін згодовування	Врожай, ц / га
Насін-ня	Супер-фосфат	Калійна Сіль	Початок	Кінець
Озиме жито	Посів Минулого Року	2,0	1,5	2,0	Після Танення снігу	5-10 квітня	80-100
Озима пшениця	2,2	1,5	2,0	5-10 квітня	80-100
Багаторічні трави	0,28	-	-	1-5 червня	1-5 липня	90-100
Бобовозла-кові суміші: 1-а сівба	До 15 квітня	2,5	-	-	5 липня	20 липня	100-110
2-а сівба	З 25 квітня	-	-	-	15 липня	31 липня
3-я сівба	З 15 травня	-	-	-	1 серпня	15 серпня
Поукосні посіви віко-вівсяної суміші	15-25 квітня	2,5	1,5	2,0	Червень	Вересень	100-120
Багаторічні трави	–	–	–	–	25 червня	Вересень	100-120
Кормові коренеплоди	Кінець квітня	–	–	–	Вересень	Жовтень	200-250

За деякими даними, між якістю вживаної їжі і розмноженням у ссавців існує позитивна кореляція. При цьому велике значення має рівень метаболізму, який забезпечує більш швидкий пре - та постнатальний розвиток нащадків, зростання величини і кількості приплодів. Таким чином збільшується конкурентоспроможність виду взагалі, а за умов неякісної їжі - навпаки. Тому зимові холоди, сніжні заметілі та ожеледь навесні, що заважають нормальному харчуванню, призводять до загибелі великої кількості звірів. То ж, за умов сучасного скорочення площі багаторічних трав, створення спеціальних кормових полів (табл. 30) значно поліпшить умови існування русака і буде сприяти підвищенню його чисельності.

6.4. Охорона мисливських тварин.

Cистема практичної охорони мисливських тварин складається із наступних напрямків:

1) регулярний контроль єгерями ситуації у закріплених обходах;

2) періодичне контролювання мисливських угідь старшим єгерем, штатними та громадськими єгерями під час спеціальних рейдів;

3) cистематична перевірка роботи єгерів та дійсного стану справ у мисливських угіддях спеціалізованою групою громадських інспекторів та керівників господарства;

4) проведення навчання та нарад з головами первинних мисливських колективів щодо дотримування встановлених норм вилучення тварин на полюванні;

5) сприяння та допомога у проведенні перевірок якості угідь, чисельності тварин та заготовлених кормів співробітникам контролюючих органів Мінекобезпеки України, Держкомлісу України і інших, що можуть бути створені в процесі втілення у життя “Закону про мисливське господарство та порядок полювання в Україні” (2000 р.)

Керівництво мисливського господарства при охороні мисливських тварин повинно користуватись щорічно розробленим перспективним планом по запровадженню спеціальних заходів. Законодавчою базою для нього являється Закон України “Про тваринний світ” і “Закон про мисливське господарство та порядок полювання в Україні”. Окремим розділом плануються заходи по збереженню мисливських тварин під час польових робіт, заповнення водою меліоративних каналів або інших видів діяльності. Вони узгоджуються з землевласниками, а у разі потреби – з директивними органами.

У зв`язку з перебуванням в мисливських угіддях рідкісних видів, занесених до Червоної Книги України, або тих, що потребують дійсної охорони через низьку чисельність, керівництво господарства за участю наукової громадськості проводить інформативні наради та семінари. Воно також погоджує з господарськими організаціями порядок експлуатації угідь, де зустрічаються охороняємі види.

6.5. Виробничі кадри та система управління.

За даними на 1 січня 2006 р. штат мисливського господарства Ульянівської РО УТМР складався з 6 необхідних працівників – директора господарства (голова райради), мисливствознавця, бухгалтера, 3 єгеря.

6.6. Ветеринарно-санітарні профілактичні заходи в господарстві.

Велику небезпеку для мисливських тварин представляють різноманітні хвороби. Оскільки наше мисливське господарство знаходиться в депресивному стані, то хворим тваринам ветеринарна допомога надається лише як виняток. У більшості випадків такі тварини можуть бути лише ліквідовані - на жаль, ні про яке лікування мова взагалі не виникає. Тому контроль за станом поголів`я звичайно покладається на мисливствознавця, якому надається право ведення профілактичного вилучення та селекційного регулювання звірів чи птахів.

Особливим захворюванням для південних районів являється Сказ, який зараз реєструється у всіх областях. Серед диких тварин воно тривалий час було невідоме і прийшло до нас із Німеччини, де було вперше виявлене в 1939 р. В Україні його основними поширювачами тривалий час були виключно свійські собаки. Масова вакцинація всіх свійських тварин та проведення профілактичних заходів у 1960-1964 рр. сприяли значному скороченню захворювання. Однак, внаслідок залучення в епізоотичний процес диких тварин, після 1966 р. у нас сформувалась нова хвиля інтенсивного зростання Сказу. Незважаючи на те, що в південних районах була зареєстрована найменша кількість виявлених осередків захворювання (9,5% від усіх в Україні), небезпека його поширення визвала необхідність проведення цілорічної боротьби з лисицею у ті роки. Хоча із мисливських тварин нашого регіону на Сказ хворіють куниця, борсук, єнотоподібний собака, вовк, ондатра, нутрія, заєць, олень, лось, козуля та дикий кабан, саме у лисиці він зустрічається найчастіше – у 70,3% випадків.

Небувалий підйом захворювання спостерігався в 1978-1979 рр., коли лисиця буквально вимерла на значних площах – від вказаної хвороби гине біля 60% поголів`я. Встановлено, що Епізоотія сказу розвивається після досягненні лисицею щільності населення близько 1,3 особини на 1 км2. При цьому копитні не мають особливого значення в поширенні вірусу, але їх трупи, що з`їдають хижаки, представляють велику небезпеку.

Значне зростання чисельності лисиць, вовків, вовчо-собачих гібридів, здичавілих собак та котів у останні роки, які через хижацтво негативно впливають на поголів`я всіх мисливських тварин та являються поширювачами Сказу, висунуло організацію боротьби з ними на рівень найважливіших першочергових санітарно-профілактичних заходів. В 1999-2000 р. було запроваджено нерегламентований відстріл лисиць для зниження щільності населення цього виду до 0,5-1,0 особини/1000 га угідь (Спільний лист Держкомлісгоспу України та Мінекобезпеки України “Щодо активізації боротьби зі сказом диких тварин). Але через низькі матеріальні стимули (низька купівельна спроможність населення сприяла різкому скороченню ціни на хутро лисиці та інших місцевих ссавців), досягти позитивних результатів у більшості регіонів не вдалося.

Згідно Закону України “Про ветеринарну медицину” за № 566/96 ВР від 05.12.96 р. у статті 23 “Про державний ветеринарний контроль при полюванні на дичину”, кожна мисливська організація зобов`язана забезпечити умови для проведення ветеринарно-санітарної експертизи відстріляної на полюванні дичини, що використовується на харчові цілі, та обладнати майданчики для її обробки.

Для поліпшення санітарно-епідеміологічної ситуації, окрім знищення хижих ссавців, на території господарства треба постійно здійснювати контроль за станом скотомогильників, що зараз являються чи не найголовнішими джерелами інфекційних хвороб у нашій країні, проводити вакцинацію лисячих нір та спеціальну обробку місць зимової підгодівлі тварин. З профілактичною метою слід організовувати регулярне проведення щеплення мисливських собак від сказу, ентериту та собачої чуми – т. з. чумки. Слідкувати, щоб м`ясо тварин з ознаками певної патології, добутих полюванням, не вживалось у їжу без попереднього ветеринарного контролю.

Дуже важливим являється сприяння працівникам санітарно-епідеміологічної служби у поширенні серед мисливців знань про хвороби, профілактичні заходи для їх попередження та своєчасного лікування.

Розділ 7. Очікувана ефективність.

Мисливське господарство у більшості районів нашої країни являється безумовно збитковим. Без залучення інвестицій населення, прийому іноземних мисливців та спонсорської допомоги, марно сподіватись на розвиток галузі, яка давно вже існує не для добування необхідних продуктів життєзабезпечення, а лише для задоволення внутрішніх потреб людини у спілкуванні з природою, у реалізації первинних інстинктів добування важливих ресурсів. Тому розвиток мисливського господарства являється прямим відображенням справ у економіці країни та дуже залежить від добробуту її жителів. Але, як показує досвід господарювання Керченської міської організації КРТМР, підтримувати позитивний фінансовий баланс можливо, хоча зараз це являється вельми складною справою.

7.1. Розмір затрат та надходжень.

Зараз типові надходження мисливського господарства, діяльність якого ґрунтується на базі аматорської організації, складаються із наступних економічних показників: 1) річні внески членів мисливського товариства; 2) вступні внески членів мисливського товариства; 3) платня за відстрілочні картки на право здобування мисливських птахів та звірів; 4) платня за ліцензії на відстріл фазанів; 5) платня за ліцензії на право здобування копитних; 6) платня за м’ясо копитних; 7) платня за мисливські сервісні послуги; 8) платня за оренду різного майна та інше. В останні роки суттєве фінансове значення стали становити прибутки від прийому іноземних туристів, головними об’єктами полювання яких у Криму є вальдшнеп та водоплавна дичина. У таблиці 31 наведені фактичні надходження фінансів за 2001 рік, з чого видно, що керівництво мисливського господарства вибрало ефективний шлях розвитку і має значні нереалізовані можливості по збільшенню доходів. До потенційних можна віднести майбутні доходи від весняного полювання на селезнів крижня та на гусей, відновлене в Україні, відповідно з 1999 та з 2001 року; від полювання на фазанів, інтродукція яких передбачена у найближчий термін, від збільшення кількості мисливських туристів із Росії та інших районів України тощо. Зважаючи на розвинуту допоміжну інфраструктуру, тут також можливе збільшення традиційних прибутків, але дуже перспективними і невикористаними господарством резервами є реалізація всіляких послуг.

Таблиця 29

Надходження за ведення мисливського господарства за результатами сезону 2005 р.

 

 

Види надходжень	Кількість, шт.	Ціна за одиницю, грн.	Всього, грн.
Ліцензія на кабана	8	20,4	163,2
Ліцензія на оленя	-	-	-
Ліцензія на козулю	-	-	-
Ліцензія на фазана	144	5	720
М`ясо копитних	258 кг*	3	270
Єгерські послуги при полювані на копитних	8	50	400
Відстрільні картки (птахи)	406	15	2436
Відстрільні картки (звірі)	222	30	6660
Прийом іноземн. мисливців	-	-	-

*168 кг відпущено мисливцям безкоштовно.

Загальні витрати включають: 1) витрати на відтворення ресурсів мисливських тварин; 2) заробітну платню працівників господарства; 3) амортизаційні відчислення; 4) cплату податків; 5) відчислення до Президії КРТМР, які становлять 15% від річного прибутку; 6) різноманітні витрати на утримання господарства. Звичайно у залежності від розміру надходжень та потреб господарства, вони можуть змінюватися. Зокрема, у 2001 році на заходи по утриманню господарства було використано 23091 грн., на заробітню плату – 4100 грн., витрати на відтворення ресурсів мисливських тварин – 5375 грн. Таким чином, витратна частина фінансового балансу господарства склала 29015 грн., а прибуток – 4418 грн. В той же час, безпосередньо на ведення мисливського господарства було витрачено за різними статтями 1824 грн. У подальшому, слід врахувати, що згідно “Закону про мисливське господарство та порядок полювання в Україні” (2000 р.) та відповідних нормативних актів, щорічні витрати господарства на відтворення ресурсів мисливських тварин (табл. 30) повинні

Таблиця 30.

Мінімальний розмір обов`язкових щорічних витрат на відтворення ресурсів мисливських тварин.

 

 

Угіддя	Площа, тис. га	Витрати на відтворення
		Грн/1000 га	Всього, грн
Орні землі та луки	49,17	68	3343,56
Болота та водойми	1,00	34	34
Ліс та чагарники	3,327	102	339,35
Разом:	53,502		3716,91

Зрости. За даної нормативно-правової бази, у майбутні роки мисливське господарство мусить витрачати на відтворення мисливських ресурсів не менше 3716,91 грн.

В цілому, слід констатувати, що мисливське господарство Ульянівської організації УТМР, незважаючи на невелике різноманіття об’єктів полювання, працює досить успішно і має значні перспективи для подальшого фінансового розвитку. Зважаючи на зручне географічне розташування, слід звернути увагу на інші об’єкти полювання, які є бажаними для іноземних мисливців. Наприклад, туристи із Франції дуже полюбляють полювання на сіру куріпку, для англійських мисливців велике задоволення викликає полювання на диких голубів, зокрема, на припутня і т. п. (табл. 4-Д). Для сучасних багатих туристів із країн колишнього СРСР значний інтерес становить короткотермінове полювання на копитних з гарантованим успіхом. Останнє можна забезпечити лише за умов спеціального вольєрного розведення тварин і реалізацією їх “під постріл”.

Висока господарська цінність багатьох мисливських тварин привела до розвитку сучасних технологій по їх вирощуванню, що зробило економічно вигідними ці заходи. Однак, особливо ефективною формою є трофейне полювання, що збереглося до наших часів як релікт древніх анімалістичних уявлень людини. В південних районах його об`єктами являються козуля, кабан, місцями – благородний олень, лань та муфлон. Для вказаної мети абсолютна більшість мисливських звірів України використовується недостатньо, часто невірно і не завжди з максимальною економічною ефективністю. Відсутність специфічної мисливської культури, бідність значного прошарку населення, у якійсь мірі, виправдовують масове браконьєрство, відстріл на м`ясо найбільших за розмірами плідників, які є найбільш цінними трофеями, являються чи не головними негативними факторами. До останніх слід також віднести відсутність державного підходу у підготовці експертів мисливських трофеїв, в проведенні їх виставок, в наведенні порядку оплати праці спеціалістів та відрахувань державним і аматорським господарствам, зайнятих важливою державною справою. Тому створення вольєрів по розведенню копитних, переважно ланей, плямистих та благородних оленів, з подальшою реалізацією послуг по їх мисливському використанню, живих тварин для розведення, продукції у вигляді м’яса та шкірної сировини є дуже популярними у світі. Значні фінансові надходження можна отримати за умови вирощування таким чином копитних для отримання трофеїв. У такому випадку вартість послуг та ціни на мисливські трофеї встановлюються Головним управлінням мисливського господарства Держкомлісгоспу України щорічно або на певний термін.

ДОДАТКИ

Таблиця 1А

Перелік заборонених засобів і способів добування, відлову та інших форм полювання згідно Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979)

1. Пастки

2. Використання живих сліпих чи понівечених тварин у якості принади.

3. Використання магнітофонів.

4. Використання електричного обладнання для забою і глушіння тварин.

5. Використання штучних світлових джерел.

6. Використання дзеркал та інших засліплюючих пристроїв.

7. Застосування пристроїв для підсвічування мішеней.

8. Використання пристроїв для нічного полювання включаючи прилади нічного бачення.

9. Застосування вибухових речовин.

10. Сітки.

11. Капкани.

12. Застосування отруйних чи анестезуючих принад.

13. Використання газів та диму.

14. Використання клеїв.

15. Використання для відлову гачків.

16. Використання напівавтоматичної та автоматичної зброї з патронниками більш ніж на 2 патрони.

17. Полювання з використанням літаків та гелікоптерів.

18. Полювання з використанням авто - і мотозасобів.

Відомість

Типології угідь УЛЬЯНІВСЬКОЇ РАЙОННої організації УтМр

Начальник експедиції з мисливського впорядкування__________ В. I. Лисенко. Головний інженер __________А. М. Волох.

Таблиця 1Б

Типи (підтипи) угідь та їх площа

 

 

№	Тип мисливських угідь	Підтип, вид мисливських угідь	Площа, га
1.	Листяний ліс	1.1. Середньовікові насадження
1.1.2. За наявності підросту, підліску та чагарників	400
1.2. Пристиглі, стиглі та перестійні насадження
1.2.1.За наявності підросту, підліску та чагарників	1410
2.	Орні землі	2.1. Рілля З рідкою мережею лісосмуг	39606
2.2 Рілля З густою мережею лісосмуг	6905
2.3. Сади	265
3.	Луки	3.1. Заболочені	258
3.2. Суходільні ( пасовища )	2138
4.	Чагарники	4.1. Рідкі чагарники по балках	1517
5.	Болото	2.1. Чисте без чагарників	88
6.	Водойми	3.1 Чисті	650
3.2 Зарослі	265
Разом:	53502

Відомість інвентаризації мисливських угідь УЛЬЯнІВської районної організації УтМр

Таблиця 2Б.

Площа та характер мисливських угідь

 

 

№ Виділу	Тип угідь	Підтип, характер Угідь	Площа, га	Примітки
1.	Ліс листяний	Стиглі насадженя листяних порід по балках.	400	Насадження твердолистяних порід з щільним підліском і підростом.
2.	Ліс листяний	Стиглі насадження з дубу, акації білої та домішками інших порід.	860	Насадження з повнотою 0,6-0,7 з густим підліском.
3	Ліс листяний	Різновікові насадження з дубу, акації білої та домішками інших порід по балках	550	Насадження з повнотою 0,6-0,7 з густим підліском.
4	Орні землі	Рілля (з рідкою мережею лісосмуг)	39606	Лани богарних ділянок сівозмін.
5	Орні землі	Рілля ( з густою мережею лісосмуг)	6905	Лани богарних ділянок сівозмін.
6	Орні землі	Сади.	265	Сади середнього віку (яблуневі, грушеві).
7	Луки	Заболочені луки	258	Луки в заплавах річок.
8	Луки	Пасовища.	2138	Луки по балках з поодинокими деревами та кущами.
9	Чагарники	Балки, зарослі рідким чагарником	1517	Рідкі чагарники з терена, шипшини та ін. по балках
10	Болото	Чисті зволожені ділянки з заростями трав	88	Пониззя з водою
11	Водойми	Чисті акваторії прісних водойм	650	Відкриті прісні водойми
12	Водойми	Зарослі акваторії прісних водойм	265	Зарослі очеретом та комишом прісні водойми
Разом:	53502	-

ВІДОМІСТЬ

Бонітування мисливських угідь для основних видів мисливських тварин

Начальник експедицiї з мисливського впорядкування__________ В. I. Лисенко.

Головний інженер __________А. М. Волох.

 

 

Види тварин	Клас бонітету	Ліс листяний	Орні землі	Луки	Болото	Водойма
Кабан	І	860
ІІ	950
ІІІ	1517
ІV		265	258	88
V		46510,9	2138		915
Лось	І	400
ІІ	1410
ІІІ
ІV	1517
V		46775,9	2396	88	915
Козуля	І	550
ІІ	1260
ІІІ	1517
ІV		265
V		46510,9	2396	88	915
Заєць	І		7170
ІІ	1517	39605,9	2138
ІІІ
ІV	1810		258
V				88	915
Куріпка	І
ІІ		7170	2138
ІІІ		39605,9
ІV	1517
V	1810		258	88	915
Фазан	І
ІІ	1810
ІІІ		265	258
ІV	1517			88
V		46510,9	2138		915
Водоплавні Птахи	І
ІІ				88	265
ІІІ					650
ІV
V	3327	46775,9	2396

Розрахунки

оптимальної чисельностi мисливських тварин

Таблиця 1В

Розрахунок оптимальної чисельностi кабана

 

 

Типи угiдь	Характер угідь	Площа, Га	Бонi-тет	Щільнiсть Голiв/1000 га	Чис-ть, голiв
Листяний ліс	Стиглі насадженя	860	1	12,0	10
Насадження середнього віку з підростом	550	2	9,0	5
Середньовіковіі насадження з підростом	400	2	9,0	4
Орні землі	Рілля з рідкою мережею лісосмуг	39605	5	-	-
Рілля з густою мережею лісосмуг	6905	5	-	-
Сади	265	4	3,0	1
Чагарники	Рідкі чагарники по балках	1517	3	6,0	9
Луки	Пасовищні	2138	5	-	-
Заболочені	258	4	3,0	1
Болото	Чисте	88	4	3,0	1
Водойма	Чиста	650	5	-	-
Заросла	265	5	-	-
Всього:	53502			31
Стації існування:	3938	2,4	7,9	31

Таблиця 2В

Розрахунки оптимальної чисельності лося

 

 

Типи угiдь	Характер угідь	Площа, Га	Бонi-тет	Щільнiсть Голiв/1000 га	Чис-ть, голiв
Листяний ліс	Стиглі насадженя	860	2	7,6	7
Насадження середнього віку з підростом	550	2	7,6	4
Середньовіковіі насадження з підростом	400	1	11,0	4
Орні землі	Рілля з рідкою мережею лісосмуг	39605	5	-	-
Рілля з густою мережею лісосмуг	6905	5	-	-
Сади	265	5	-	-
Чагарники	Рідкі чагарники по балках	1517	4	0,8	1
Луки	Пасовищні	2138	5	-	-
Заболочені	258	5	-	-
Болото	Чисте	88	5	-	-
Водойма	Чиста	650	5	-	-
Заросла	265	5	-	-
Всього:	53502			16
Стації існування:	3327	2,8	4,8	16

Таблиця 3В

Розрахунок оптимальної чисельностi козулі

 

 

Типи угiдь	Характер угідь	Площа, Га	Бонi-тет	Щільнiсть Голiв/1000 га	Чис-ть, голiв
Листяний ліс	Стиглі насадженя	860	2	39,0	34
Насадження середнього віку з підростом	550	1	57,0	31
Середньовіковіі насадження з підростом	400	2	39,0	16
Орні землі	Рілля з рідкою мережею лісосмуг	39605	5	-	-
Рілля з густою мережею лісосмуг	6905	5	-	-
Сади	265	4	4,0	1
Чагарники	Рідкі чагарники по балках	1517	3	21,0	32
Луки	Пасовищні	2138	5	-	-
Заболочені	258	5	-	-
Болото	Чисте	88	5	-	-
Водойма	Чиста	650	5	-	-
Заросла	265	5	-	-
Всього:	53502			114
Стації існування:	3592	2,4	31,7	114

Таблиця 4В

Розрахунок оптимальної чисельностi зайця-русака

 

 

Типи угiдь	Характер угідь	Площа, Га	Бонi-тет	Щільнiсть Голiв/1000 га	Чис-ть, голiв
Листяний ліс	Стиглі насадженя	860	4	10	9
Насадження середнього віку з підростом	550	4	10	6
Середньовіковіі насадження з підростом	400	4	10	4
Орні землі	Рілля з рідкою мережею лісосмуг	39605	2	65	2766
Рілля з густою мережею лісосмуг	6905	1	100	69
Сади	265	1	100	27
Чагарники	Рідкі чагарники по балках	1517	2	65	98
Луки	Пасовищні	2138	2	65	138
Заболочені	258	4	10	3
Болото	Чисте	88	5	-	-
Водойма	Чиста	650	5	-	-
Заросла	265	5	-	-
Всього:	53502			3120
Стації існування:	52499	2,3	56,3	3120

Таблиця 5В

Розрахунок оптимальної чисельностi сірої куріпки

 

 

Типи угiдь	Характер угідь	Площа, Га	Бонi-тет	Щільнiсть Голiв/1000 га	Чис-ть, голiв
Листяний ліс	Стиглі насадженя	860	5	-	-
Насадження середнього віку з підростом	550	5	-	-
Середньовіковіі насадження з підростом	400	5	-	-
Орні землі	Рілля з рідкою мережею лісосмуг	42560	3	40
Рілля з густою мережею лісосмуг	6905	2	60
Сади	265	2	60
Чагарники	Рідкі чагарники по балках	1517	4	20
Луки	Пасовищні	2138	2	60
Заболочені	258	5	-	-
Болото	Чисте	88	5	-	-
Водойма	Чиста	650	5	-	-
Заросла	265	5	-	-
Всього:	53502			3316
Стації існування:	50431	1,9	62,1	3316

Таблиця 6В

Розрахунок оптимальної чисельностi фазана

 

 

Типи угiдь	Характер угідь	Площа, Га	Бонi-тет	Щільнiсть Голiв/1000 га	Чис-ть, голiв
Листяний ліс	Стиглі насадженя	860	2	350	307
Насадження середнього віку з підростом	550	2	350	193
Середньовіковіі насадження з підростом	400	2	350	140
Орні землі	Рілля з рідкою мережею лісосмуг	30605	5	-
Рілля з густою мережею лісосмуг	6905	5	-
Сади	265	3	150	40
Чагарники	Рідкі чагарники по балках	1517	4	5	7
Луки	Пасовищні	2138	5	-
Заболочені	258	3	150	39
Болото	Чисте	88	4	5	-
Водойма	Чиста	650	5	-
Заросла	265	5	-
Всього:	53502			726
Стації існування:	3673	2,7	202	726

Таблиця 7В

Розрахунок оптимальної чисельностi водоплавних птахів

 

 

Типи угiдь	Характер угідь	Площа, Га	Бонi-тет	Щільнiсть Голiв/1000 га	Чис-ть, голiв
Листяний ліс	Стиглі насадженя	860	5	-
Насадження середнього віку з підростом	550	5	-
Середньовіковіі насадження з підростом	400	5	-
Орні землі	Рілля з рідкою мережею лісосмуг	39605	5	-
Рілля з густою мережею лісосмуг	6905	5	-
Сади	265	5	-
Чагарники	Рідкі чагарники по балках	1517	5	-
Луки	Пасовищні	2138	5	-
Заболочені	258	5	-
Болото	Чисте	88	2	260	23
Водойма	Чиста	650	3	120	78
Заросла	265	2	120	32
Всього:	53502
Стації існування:	1003	2,9	133	133

ПЛОЩА стацій

існування мисливських тварин на території мисливського господарства Ульянівської райради УТМР

 

 

Вид	Площа, га	Пересічний бонітет	Пересічна щільність, Особин/ 1 тис. га	Оптимальна Чисельність
Лось	3327	4,8	4,8	16
Кабан	3938	2,4	7,9	31
Козуля	3592	2,4	31,7	114
Заєць-русак	52499	2,3	56,3	3120
Куріпка	50431	1,9	62,1	3316
Фазан	3673	2,7	202	726
Водоплавні птахи	1003	2,9	133	133

Відомість біотехнічних заходів

Начальник експедиції з мисливського впорядкування_________В. І.Лисенко.

Головний інженер __________А. М. Волох.

Необхідна кількість біотехнічних споруд при оптимальній чисельності

 

 

Номери єгерських обходів.	Назва населеного пункту, урочища	Кількість штучних водопоїв	Кількість годівельних майданчиків	Кількість Солонців Для зайця
1.	С. Кам`яна криниця	1	-	-
1.	С. Кам`яна криниця	-	1	-
3.	С. Луполовка	-	1	-
3.	С. Луполовка	1	-	-
Разом:		2	2	-

Примітка. * У зв’язку із зміною ситуації, розташування біотехнічних споруд слід пристосовувати до неї.

Установка аншлагів і покажчиків

Аншлаги, покажчики, панно й ін. типи інформаційних таблиць виготовляються з металу. Колір фону – білий або жовтогарячий, напису – червоний або чорний. Використання зеленого, синього, блакитного і кольору хакі не дозволяється. Аншлаг і покажчик повинні вирізнятися на фоні навколишньої рослинності та інших природних об'єктів.

Аншлаги встановлюються на всіх дорогах, що ведуть до мисливських угідь, а також по периметру кордонів мисливського господарства. Барвисті панно розміщуються в місцях центрального в'їзду в мисливські угіддя. На всьому протязі головних шляхів до центральної садиби, а також до зупиночних пунктів, у місцях зміни напрямку дороги необхідно встановлювати покажчики подальшого руху. У водно-болотних угіддях також треба позначити напрямки до місць полювання з назвами озер, боліт, урочищ та інших. Зразки усіх вищезгаданих аншлагів, покажчиків і ін. приведені на малюнках.

Панно Стовпи кордонів.

 

Аншлаги та покажчики

 

Охоронна табличка

700 мм

 

500 мм

Зразок інформаційного панно.

 

 

• < Назад
• Вперёд >