Дипломная робота «Сальмонельоз перепелів в господарствах Севастопольської області»
Страница 8 из 12
3.3. Терапевтична ефективність проведених заходів
Нами була проведена перевірка виділеного збудника сальмонельозу на чутливість до антибіотиків та вивчення можливості застосування нових антибактеріальних препаратів. Були узагальнені дані Республіканської лабораторії ветеринарної медицини і встановлені деякі коливання по чутливості бактерій. Підсумкові дані приведені в таблицях 7,8.
Таблиця 7.
Чутливість сальмонел, ізольованих від птиці ЗАТ
«Сиваш – Термінал » до антибіотиків
Назва культури
|
Чутливість в мм затримки
Росту, до:
|
Байтрилу
|
Левоміце
Тину
|
Тетрацик
Ліну
|
Полімік
Сину
|
Еритромі
Цину
|
Salmonella pullorum - gallinarum
|
32
|
25
|
13
|
10
|
-
|
Дані наведені в таблиці 7 показують, що збудник сальмонельозу, виділений від перепелів ЗАТ «Сиваш – Термінал », виявився чутливим до байтрилу і левоміцетину та малочутливим до тетрацикліну і поліміксину, нечутливим до еритроміцину.
Таблиця 8.
Чутливість сальмонел, ізольованих від птиці ПП «Власова О. П.» до антибіотиків.
Назва культури
|
Чутливість в мм затримки росту, до:
|
Байтрилу
|
Левоміце
Тину
|
Тетрацик
Ліну
|
Стрептомі
Цину
|
Пеніци
Ліну
|
Salmonella pullorum - gallinarum
|
23
|
22
|
12
|
12
|
-
|
Відповідно до даних таблиці 8 збудник сальмонельозу, ізольований від птиці ПП «Власова О. П.», виявився чутливим до байтрілу і левоміцетину, малочутливим до тетрацикліну і стрептоміцину, нечутливим до пеніциліну.
З даних вище приведених даних видно, що культури бактерій Salmonella pullorum – gallinarum мали найбільшу чутливість до байтрилу, зона затримки росту складає 32-23 мм та левоміцетину зона затримки росту 25-22 мм.
Оскільки на досліджуваних нами перепелиних фермах для лікування перепелів при спалахах сальмонельозу використовували левоміцетин, то ми провели дослід по застосуванню байтрила для лікування штучно інфікованих перепелят. В дослід брали три групи перепелів. Кожна група складається із 10 голів 7- денних і 10 голів 14- денних перепелів. Птиці першої групи семиденного віку з 2- го дня, а 14- денним з 3- го дня для лікування застосовували байтрил (енрофлоксацин) на протязі 5 днів в дозі 10мг/кг, для чого 5мл препарату розчиняли в 10л води і випоювали перепелятам.
Птиці другої групи для лікування застосовували левоміцетин з питною водою в дозі 20мг/кг на протязі 5 днів. Птиця третьої групи була контрольною, для неї лікування не застосовували. Дані досліджень приведені в таблиці 9.
Таблиця 9.
Використання байтрилу і левоміцетину для лікування штучно інфікованих перепелят, N = 10.
Групи перепелів
|
Вік перепелів
|
Захворіло
|
Загинуло
|
Голів
|
%
|
Голів
|
%
|
Дослідна 1
(лікування байтрилом)
|
7- денні
|
3
|
30
|
1
|
33
|
14- денні
|
3
|
30
|
1
|
33
|
Дослідна 2
(лікування левоміцетином)
|
7- денні
|
6
|
60
|
5
|
83
|
14- денні
|
5
|
50
|
4
|
80
|
Контрольна
|
7- денні
|
9
|
90
|
9
|
100
|
14- денні
|
8
|
80
|
8
|
100
|
Данні таблиці 9 свідчать, що при використанні байтрила для лікування штучно інфікованих перепелят, захворюваність і летальність серед 7 і 14 денних перепелят коливалася в межах 30 – 33%. В групі, де для лікування використовували левоміцетин, захворюваність склала 50 – 60 %, а загибель 80%. У контрольній групі захворюваність була в межах 80 – 90%, а загинуло 100% перепелят.
Отже на основі проведеного досліду встановлена висока лікувальна ефективність байтрилу у порівнянні з левоміцетином для сальмонельозу перепелів, при використанні його хворій птиці разом з питною водою на протязі 5- ти днів із розрахунку 1мл препарату на 2л води.
3.4. Економічна ефективність
Економічну ефективність проведених заходів визначали шляхом обчислення збитків від загибелі птиці і витрат на лікування хворих перепелів.
Збитки від загибелі хворої птиці визначали за формулою:
Зб = М * (Вп + П + Т + Ц) – В, де
М – кількість загинувшої птиці, голів;
Вп – вартість однієї голови, грн.;
П – середньодобовий приріст, кг;
Т – вік загинувши в днях;
Ц – закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;
В – виручка від реалізації продуктів забою, грн.;
Для проведення необхідних розрахунків користувалися такими вихідними даними:
М – данні попередньої таблиці;
Вп – вартість 7 денного перепеляти = 7грн.75 коп., а 14 денного = 8грн 95 коп.;
П – 0,0025кг;
Т – данні попередній таблиці;
Ц – закупівельна ціна 7 денного перепеляти =7грн.75 коп., а 14 денного =8грн 95 коп.;
В – 0 грн.
Приведені данні підставили у формулу і отримали.