МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ

· розробити найбільш раціональні схеми енергопостачання, тощо.

На основі зібраної первинної інформації, а також на основі аналізу даних по балансах енергоспоживання та динаміці складових балансів за три останніх роки з розбивкою по місяцях доцільно провести аналіз резервів зниження втрат енергоносіїв. Варто визначити та проаналізувати структуру втрат енергоносіїв (електроенергії, теплової енергії, води, тощо); виконати аналіз метрологічного забезпечення вузлів обліку енергоносіїв; термінів експлуатації приладів обліку; дотримання періодичності повірки; організації ремонту, заміни, повірки; перспективних планів по заміні та додатковому встановленню приладів обліку, їх калібровки; наявності програмного забезпечення для інвентаризації та метрологічного контролю приладів обліку енергоносіїв.

Аналіз енергетичних балансів проводиться з метою якісної та кількісної оцінки стану енергетичного господарства та енерговикористання в наступних напрямках:

· дослідження структури надходження та споживання енергоносіїв будівлею;

· визначення показників ефективності енерговикористання;

· розрахунку узагальнених показників стану енергетичного господарства громадської будівлі;

· дослідження впливу якості енергоносіїв на раціональне їх використання;

· вирішення задач оптимізації структури енергетичного балансу громадської споруди.

Виходячи з аналізу структури прибуткової та видаткової частин енергобалансу визначається специфіка енергоспоживання громадської будівлі, виявляється розбіжність в рівнях енергоспоживання та ефективності енерговикористання у порівнянні з аналогічними об’єктами та намічаються шляхи вдосконалення структури енергетичного балансу.

В результаті дослідження аналітичних енергетичних балансів визначається фактичний стан енерговикористання в окремих елементах та будівлі в цілому.

2.5 АНАЛІЗ ТЕПЛОВОГО СТАНУ БУДІВЛІ

Метою аналізу теплового стану будівлі (температурної карти) є:

· допомога обслуговуючому персоналу зрозуміти проблеми енергозбереження;

· надання навичок простого обстеження, що базується на різниці температур;

· розробка системи запису та аналізу даних.

Теплова карта будівлі - це таблиця значень температури у всіх приміщеннях у визначений момент часу.

Побудова температурної карти (Т-карти)

Готується загальний план об’єкту. Для збирання даних потрібен прилад для виміру температури та протокол, наприклад такої форми:

Таблиця 2.3

Форма Т-карти

Методика вимірів

Для зняття теплової карти необхідно провести вимірювання температури в приміщеннях у необхідний момент часу. На практиці це може здійснюватися з допомогою системи автоматизованого обліку температурного режиму будівлі. Однак більшість громадських будівель не мають даної системи обліку, тому потрібно використовувати ручний метод виміру температури, що бажано з одночасним виміром температури приміщень. Для такого вимірювання необхідно мати досить велику кількість вимірювальних приладів і кваліфікованих фахівців, у цьому випадку результати будуть мати дуже високу точність, але вимагають невиправдано великих матеріальних і фізичних витрат. Також можна використовувати невелику кількість фахівців, що мають у своєму розпорядженні необхідне устаткування. У цьому випадку результати будуть мати меншу точність, тому що усі контактні прилади призначені для виміру температури, мають велику інерцію, яка пов’язана з технічними особливостями їх конструкції.

З метою скорочення часу необхідного для зняття теплової карти громадських будівель, а також для залучення невеликої кількості фахівців і устаткування, був випробований метод виміру температури за допомогою безконтактних приладів (iнфрачервоних пiрометрiв). При розробці методу було зроблене припущення, що температура повітря у приміщенні якимось чином співвідноситься з температурою огороджувальних конструкцій приміщення. Був проведений ряд експериментальних вимірів у 22-му корпусі НТУУ «КПІ», і результатами цих досліджень було встановлено, що близьке співвідношення можна отримати, вимірюючи температуру тільки тих стін, що не містять віконних і дверних прорізів, які не є зовнішніми огороджуючими конструкціями і не виходять на неопалювальний коридорний простір (під час експериментів обстежувалися приміщення, що мають одну зовнішню стіну, одну стіну, що виходить в коридор і дві бічні, суміжні з іншими опалювальними приміщеннями).

Таким чином температура цих стін (які не містять віконних і дверних прорізів, які не є зовнішніми огороджувальними конструкціями і не виходять на неопалювальний коридорний простір) відрізняється від температури повітря в приміщенні на найменшу величину.

Також було показано, що істотний вплив має орієнтація приміщення за сторонами світу (експерименти проводились у приміщеннях, що орієнтовані на північ або на південь) і сонячне випромінювання.

Остаточно отримані такі результати:

· Температура приміщень орієнтованих на південь у світлий час доби при безхмарній погоді в середньому дорівнює середній температурі бічних стін з врахуванням виправлення на 2 ˚С у бік її збільшення;

· Температура приміщень орієнтованих на північ дорівнює середній температурі бічних стін з урахуванням виправлення на 1 ˚С у бік її зменшення;

· Температура приміщень орієнтованих на південь у темний час доби визначається як для приміщень орієнтованих на північ.

Обробка та аналіз даних

«В началоНазад23242526272829303132ВперёдВ конец»