Дисертація ПРОГНОЗНА ОЦІНКА РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ АТОМНИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ СТАНЦІЙ ТА ЗОН СПОСТЕРЕЖЕНЬ (на прикладі Рівненської АЕС) 2004

2) Агротехнічні заходи:

- проведення глибокої оранки;

- збільшення посівних площ під культурами, з низьким рівнем накопичення радіонукліді в;

- скорочення кількості міжрядних обробітків, заміна механічного прополювання сільськогосподарських культур від бур’янів хімічним, використання широкозахватної техніки або сільськогосподарської авіації;

- корінне і поверхневе поліпшення сінокосів та пасовищ;

- проведення посіву насінням першого класу районованих і перспективних сортів з мінімальною наявністю радіонуклідів.

До спеціальних прийомів відносяться:

- механічне видалення верхнього шару ґрунту, який містить в собі основну кількість радіонуклідів;

- глибока оранка з захороненням забрудненого шару ґрунту;

- засипка радіоактивного шару ґрунту чистим ґрунтом;

- перевід радіонуклідів за допомогою хімічних реагентів в важкодоступні форми.

3) Агрохімічні заходи, які включають:

- вапнування кислих ґрунтів;

- внесення підвищених доз калійних добрив. Дози фосфорних і калійних добрив для зниження накопичення радіонуклідів потрібно збільшити в 1,5 - 2,0 рази;

- внесення органічних добрив;

- комплексне внесення різних видів мінеральних та органічних добрив.

Вапнування кислих ґрунтів, внесення мінеральних і органічних добрив приводить до зменшення накопичення радіонуклідів у врожаї у 2 рази. Але слід мати на увазі, що в ряді випадків, азотні добрива можуть сприяти підвищеному накопиченню радіонуклідів у врожаї. Тому потрібно суворо дотримуватись дозування при внесенні цих добрив у ґрунт.

4) Технологічні заходи включають:

- збирання врожаю зернових культур роздільним способом або прямим комбайнуванням і недопущення вторинного забруднення радіонуклідами врожаю;

- переробка одержаної продукції з метою зниження концентрації радіонуклідів;

- збирання картоплі необхідно проводити картоплекопачами потоповим методом, не допускаючи травмування бульб;

- видалення з картопляного поля бадилля, скошеного збиральними машинами.

Забруднення продукції рослинництва, а також пасовищ та сінокосів має прямий вплив на забруднення продукції тваринництва.

Стан забруднення продукції тваринництва буде залежати від прогнозу вмісту радіоцезію в кормах, від складу раціону і способу утримання тварин.

Найвищий рівень забруднення продукції тваринництва буде при інтенсивному типі годівлі, коли використовуються зелені корми з природних кормових угідь. Зменшення рівня забруднення окремих видів кормів в раціонах тварин в цілому та зниження переходу радіонуклідів з кормів в продукцію тваринництва може бути досягнуто за рахунок використання інтенсивної системи землеробства, стійлового утримання великої рогатої худоби і організацією раціональної кормової бази.

При впорядкуванні сінокосів і пасовищ необхідно розробити систему раціонального їх використання, яка б могла враховувати всі фактори, що впливають на радіоактивне забруднення одержаної продукції.

Природні пасовища з забрудненням Cs-137 до 5 (185 кВк/кв. м) і навіть до 10 Ки/кв. м (370 кВк/кв. м), можуть бути використані для випасу худоби, і рівень радіонуклідів в молоці не буде перевищувати ТДР. Це пов’язано з підкормкою тварин “чистими” кормами, виробленими в польовій сівозміні з періодичним використанням “чистих” пасовищ.

Забороняється випас худоби індивідуальних господарств на землях, які не гарантують виробництво молока і м’яса, що відповідає допустимим нормам.

Найбільш ефективним заходом, направленим на одержання продукції, що відповідає радіологічним стандартам, є поверхневе та корінне поліпшення луків та кормових угідь.

Поверхневе поліпшення луків може включати в себе такі заходи: 1) очищення від дерново - чагарникової рослинності з вирівнюванням поверхні; 2) регулювання і покращення водного режиму шляхом відведення поверхневих і застійних вод, кротового дренажу, щілювання, зрошення; 3) догляд за дерниною і травостоєм, при цьому випалювання сухої трави забороняється; підсів трав на луках із зрідженим травостоєм; 4) боротьба з бур’янами; 5) проведення вапнування і внесення добрив.

Метою корінного поліпшення є знищення природного малопродуктивного травостою і створення нового більш продуктивного. Основними заходами, що відносяться до системи корінного поліпшення є: 1) оранка чи дискування території в залежності від задернованності ґрунтів; 2) розчищення від дерново - чагарникової рослинності; 3) регулювання водного режиму; 4) вапнування та внесення мінеральних добрив. Слід мати на увазі, що на легких піщаних ґрунтах, на схилах крутизною більше 7 градусів корінне поліпшення проводити забороняється. Забороняється воно і в заплавах рік. Це робиться для того, щоб не викликати ерозію верхнього шару ґрунту, забрудненого радіонуклідами.

У випадку, коли вищезгадані методи не гарантують виконання норм ТДР, то в господарствах виконується перепрофілювання забруднених угідь на вирощування кормових угідь в умовах кормової сівозміни.

Висновки з третього розділу

1. Вперше виконано прогнозну оцінку розвитку територій зони спостереження (на прикладі 30 - кілометрової зони Рівненської АЕС), застосовуючи математичного моделювання реальних ситуацій за умов невизначеності. Оцінка здійснена на основі характеристики ґрунтів за їх типом, механічним складом, забрудненням радіонуклідами місцевого і чорнобильського походження, а також здатністю утримувати та передавати продукти радіоактивного розпаду з ґрунту в рослинність.

2. Найбільш небезпечною у екологічному відношенні є територія Волинської області, Маневичівського району. Вона характеризується дерново-підзолистими та болотними ґрунтами піщаного та супіщаного механічного складу, які здатні найбільше затримувати та передавати радіонукліди у рослинність.

3. Дано рекомендації з використання земель зони спостереження на основі класифікації радіоактивно забруднених територій за їх прогнозною оцінкою.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

В дисертації отримані такі основні результати:

1. Проведено аналіз геологічних та гідрогеологічних факторів на промисловому майданчику РАЕС і показано, що їх зміна суттєво впливає на причинно-наслідкові зв’язки осідань споруд і рухів земної поверхні, передбачення цих змін є необхідним для прийняття правильних рішень щодо подальшого розвитку даних територій.

2. Показано, що комплекс досліджень з розвитку територій, з врахуванням впливу домінуючих факторів забезпечує передбачення нових, та вжиття заходів з ліквідації уже існуючих, негативних проявів на території АЕС для створення оптимальних умов нормальної експлуатації об’єктів.

3. Уперше представлено логіко-математичний метод моделювання реальних ситуацій за умов невизначеності як основу прогнозної оцінки розвитку територій АЕС та їх зон спостереження.

4. Виконана прогнозна оцінка розвитку території атомної електричної станції (на прикладі Рівненської АЕС) способом нечіткої переваги на множині альтернатив на етапі вишукувань та на сучасному етапі. Комплексно й всебічно оцінено стан території та споруд атомної електричної станції, охопивши систему геологічних та гідрогеологічних факторів, які мають вплив на експлуатацію споруд та об’єктів.

5. Встановлено, що сучасний стан промислового майданчика РАЕС характеризується більшою стійкістю щодо просторових рухів земної поверхні, внаслідок проведення комплексу заходів з ліквідації негативних явищ на цій території та інженерному захисту споруд.

6. Запропонована класифікація ознак за їх вагомістю щодо негативного впливу на стан споруд та території АЕС, яка може використовуватись для прогнозної оцінки розвитку територій об’єктів подібного типу.

• < Назад