Дисертація ПРОГНОЗНА ОЦІНКА РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ АТОМНИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ СТАНЦІЙ ТА ЗОН СПОСТЕРЕЖЕНЬ (на прикладі Рівненської АЕС) 2004

3.4. Рекомендації з використання земель зони спостереження АЕС на основі їх прогнозної оцінки

Фактичне забруднення території зони спостереження функціонуючих АЕС, її ландшафтні особливості, наявність ґрунтів, які здатні накопичувати та активно передавати радіонукліди у рослинність, що є причиною негативного впливу на здоров’я населення, вимагає особливої уваги з боку громадськості. Ми пропонуємо поділ території впливу АЕС на характерні зони на основі результату, виконаної нами прогнозної оцінки:

1. Безпечна зона з ваговим коефіцієнтом – 0 - 0,25 – не передбачає спеціальних заходів щодо використання земель;

2. Небезпечна зона з ваговим коефіцієнтом – 0,25 - 0,50 – рекомендуються організаційні, агротехнічні, агрохімічні, технологічні заходи щодо впорядкування радіоактивно забруднених земель [78];

3. Дуже небезпечна зона з ваговим коефіцієнтом – 0,50 - 0,75 – комплекс спеціальних організаційних, агротехнічних, агрохімічних, технологічних заходів з перерозподілом земель за цільовим призначенням, направлених на пониження радіоактивного забруднення території;

4. Зона надзвичайної небезпеки з ваговим коефіцієнтом – 0,75 -1,00 – зона непридатна для використання у сільськогосподарському виробництві.

Організація території зони спостереження, яка зазнає впливу радіаційного забруднення внаслідок роботи Рівненської атомної електричної станції, складається з таких етапів [77,78]:

- аналіз існуючої організації території;

- проведення інвентаризації угідь з метою виявлення щільності забруднення і складання відповідних картограм;

- порівняння ґрунтових характеристик угідь і даних про їх забруднення;

- прогнозування вмісту радіонуклідів у врожаї;

- прогнозування ефективності заходів і рівня забруднення врожайності після їх проведення;

- інвентаризація угідь у відповідності з наслідками прогнозу, визначення площ можливого вирощування культур для різного виду використання (на продовольчі цілі, на виробництво кормів, на технічну переробку, для одержання насіннєвого матеріалу, зміни структури посівних площ, організації радіаційного контролю).

Переважає на території 30 - кілометрової зони сільське господарство м’ясо-молочного напрямку.

Особливу увагу необхідно приділяти територіям, які зазнають найбільшого впливу з боку РАЕС, а саме – землям, які знаходяться в десятикілометровій зоні атомної станції.

З екологічної точки зору на землях з радіоактивним забрудненням є недоцільним створення великих масивів сільськогосподарського значення. Сільськогосподарські угіддя визначаються на основі підготовчих робіт, виходячи з придатності ґрунтового покриву для вирощування районованих сільськогосподарських культур, використанню в якості кормових угідь. При визначенні фонду угідь враховується щільність радіаційного забруднення території, особливості формування комплексної дози в залежності від фізико - хімічних властивостей ґрунтів [36].

Одним із етапів організації сільськогосподарських угідь є виділення ділянок, які придатні для вирощування всіх культур, та ділянок з обмеженим використанням земель для сільськогосподарського виробництва. Розраховуються площі земель, які необхідно виділити для забезпечення зеленою масою і сіном особистої худоби населення з метою виробництва молочної продукції без перевищення ТДР. Мета такого етапу - добитися найменшого ризику забруднення сільськогосподарської продукції, а також міграції радіонуклідів.

Склад сільськогосподарських угідь і їх площі визначаються з врахуванням:

1) спеціалізації господарств;

2) фактичного співвідношення угідь, щільності їх радіоактивного забруднення;

3) морфологічних та генетичних ознак ґрунтового покриву, механічного складу, вмісту гумусу та поживних речовин, агрофізичних та фізико - хімічних властивостей ґрунтів;

4) інтенсивності переходу радіонуклідів з ґрунту в рослини;

5) можливої ефективності контурномеліоративних заходів, направлених на зниження забруднення сільськогосподарської продукції [51].

Основним картографічним матеріалом для здійснення організації території є карта землекористувань та землевласників, які входять в 30 - кілометрову зону впливу Рівненської АЕС, карти щільності забруднення даної території (ґрунтового покриву, рослинності).

Забруднення більшої частини території зони спостереження РАЕС дозволяє вирощувати сільськогосподарські культури без обмежень.

Розглянемо організацію територій сівозмін, сінокосозмін та пасовищезмін та підбір видового і сортового складу сільськогосподарських культур. Склад і співвідношення угідь є одним з найважливіших факторів, що визначає спеціалізацію товарного виробництва сільського господарства на даний час і на перспективу. Після визначення складу угідь і їх площі на землях, придатних для вирощування культур, організовуємо сівозміни різного виду. Першочерговим фактором, який має вплив на організацію сівозмін, є величина забруднення ґрунтового покриву, що в свою чергу веде до забруднення урожаю. Агрохімічні властивості мають не менш важливе значення у кількості переданих радіонуклідів у рослини. Чим більше у ґрунті гумусу, обмінного кальцію, калію, тим нижче накопичення радіонуклідів у врожаї. Перехід радіонуклідів в рослини залежить від будови кореневої системи, врожайності культур, тривалості вегетаційного періоду і сортових характеристик.

Оцінка забрудненості продукції рослинництва виконується на основі наступних матеріалів:

- відомості про розміщення посівів сільськогосподарських культур в рік, за який необхідна оцінка;

- інформації про ґрунтовий покрив і агрохімічні показники ґрунтів;

- інформації про щільність радіоактивного забруднення земель;

- відомості про урожайність сільськогосподарських культур (по кожному полю);

- граничну активність ізотопів радіоцезію в продукції рослинництва і процентний вміст від контрольного рівня.

Для практичного використання розробляється оціночна карта на основі рівня забруднення продукції в залежності від щільності забруднення ґрунтів (окремо по кожній агровиробничій групі), а також загальна оцінка забруднення врожаю сільськогосподарських культур. Прогнозні рівні забруднення врожаю оцінюються для всіх культур та для кожного поля окремо, тобто, оцінюються рівні забруднення за весь період ротації.

Для обчислення прогнозного рівня забруднення продукції сільськогосподарського виробництва перемножуємо коефіцієнт переходу радіонуклідів з певного ґрунту в рослини на забруднення даного ґрунту [78]:

,

Де: - показник вмісту радіонуклідів в рослинництві, Кі/кг;

- показник вмісту радіонуклідів в ґрунті, Кі/кв. км.

Рівні накопичення радіоцезію в урожаї овочів показана в табл. 3.6. [78]

Таблиця 3.6

Коефіцієнт переходу Cs-137 в овочах

Група	Культури	Показник КП.
1	2	3
1	Малонакопичуючі культури: Баклажани, перець солодкий, диня, цибуля	0,1
2	Середньонакопичуючі культури: Огірки, помідори, часник, кабачки, морква, Петрушка, капуста цвітна	0,1-0,2
3	Культури підвищеного накопичення: Редис, кріп, капуста рання і пізня	0,2-0,3
4	Культури високого накопичення: Щавель, капуста кольрабі, буряк столовий	0,3

Крім того, на оціночній карті показують землі низької придатності і придатні за агрокліматичними умовами для вирощування сільськогосподарської продукції з врахуванням радіаційного фактору.

При впорядкуванні території важливим є правильний підбір видового складу культур. Зернові та зернобобові культури з мірою збільшення накопичення радіоцезію в урожаї зерна на одному і тому ж ґрунті можна розмістити у такому порядку: кукурудза, просо, ячмінь, пшениця, жито, овес, горох, соя, гречка. Відміна між першим і останнім представником ряду складає 18 раз.

Кормові культури розміщуються у такому порядку: кукурудза, тимофіївка, конюшина, соняшник, вика, капуста кормова.

Таким чином, на землях, де переважають торфувато - болотні ґрунти, з польових сівозмін потрібно виключати культури високого та підвищеного накопичення радіонуклідів.

Не менш важливим є правильний добір видового складу трав на луках та пасовищах. Найбільш придатними є кореневищні злаки. На відміну від шільнокущових вони накопичують в 1,5 - 3,0 рази більше Sr-90.

При перенесені проекту впорядкування території сівозмін, пасовищ та сінокосозмін в натуру потрібно строго слідкувати за правильністю проведення цього заходу. Не допускати розміщення рослин на забруднених ґрунтах, які накопичують найбільшу кількість радіонуклідів.

Система загальноприйнятих заходів, направлених на оптимальне використання земельних угідь, збереження та підвищення родючості ґрунтів, визначається на основі проектів землеустрою з контурно-меліоративною організацією території сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань [77,78]. До неї належать наступні заходи:

1) рекультивація порушених земель;

2) вирівнювання та засипка ярів, канав, блюдець;

3) викорчовування чагарникової рослинності, лісосмуг, багаторічних насаджень, які є нецінними в господарському та природоохоронному відношенні;

4) створення лісонасаджень у ярах, балках, на пісках та інших критичних елементах ландшафту;

5) освоєння земель, які знаходяться під втратившими своє значення господарськими дворами, садибами та ін.;

6) зрошення та осушення земель;

7) вапнування та гіпсування;

8) глибоке рихлення, корінне та поверхневе поліпшення угідь, землювання малопродуктивних угідь та ін.

Для виробництва чистої сільськогосподарської продукції, яка б відповідала радіологічним стандартам, в умовах радіоактивного забруднення Cs-137, Sr-90 передбачаються:

1) Організаційні заходи, які включають [78]:

- проведення інвентаризації угідь на території за щільністю забруднення і складання відповідних картограм;

- інвентаризацію угідь у відповідності з результатами прогнозу вмісту радіонуклідів у врожаї і визначення площ, де можна вирощувати відповідні сільськогосподарські культури з визначеною метою:

А) на продовольчі цілі;

Б) на виробництво кормів;

В) на технічну переробку;

Г) для одержання насіннєвого матеріалу.

В основному визначення ефективності організаційних заходів проекту покладено порівняння вмісту радіонуклідів в урожаї сільськогосподарської продукції за проектом та фактично на даний час.

Зменшення радіонуклідів в продукції рослинництва досягається за рахунок цілого комплексу заходів, зокрема:

- визначення відповідності агрорадіаційної придатності сільськогосподарських угідь та фактичного їх використання;

- перерозподіл земель за цільовим призначенням з врахуванням радіаційного забруднення;

- організація сівозмін і сінокосозмін;

- добір найбільш оптимального видового складу сільськогосподарських культур для посіву на забруднених територіях;

- здійснення сільськогосподарської меліорації і освоєння земель.

• < Назад