Навчальний посібник Управління Земельними Ресурсами В. В. Горлачук В. Г. В'юн А. Я. Сохнич (частина 2)
Страница 5 из 58
• захисні зони трубопроводів, баз і складів нафтопродуктів, вибухових речовин, кар'єрів, де проводяться вибухові роботи, та інших небезпечних об'єктів;
• технічні зони метрополітену та інших підземних споруд.
Суб'єкт управління повинен знати, що землі з особливим режимом використовуються відповідно до законів України, державних будівельних, санітарних та протипожежних норм.
Отже, навіть коротка характеристика земельної ділянки дає суб'єкту управління загальну уяву про можливість прийняття вірного управлінського рішення щодо її використання.
7.4.1.2. Зміст та завдання Кадастрового Землевпорядкування
В умовах ринкової економіки одним із важливих пріоритетів є правове забезпечення управління земельними ресурсами в населених пунктах. Успішному вирішенню цієї проблеми будуть сприяти матеріали кадастрового землевпорядкування, які представляють процеси збору, узагальнення, реєстрації і розповсюдження інформації про власність, вартість землекористування, які здійснюються при реалізації політики в галузі раціонального використання земельних ресурсів. Без таких матеріалів жодного вірного управлінського рішення прийняти не вдасться.
У загальному вигляді кадастрове землевпорядкування повинно передбачати:
• кадастрову зйомку земельних ділянок;
• встановлення меж зон обтяжень і обмежень щодо використання земельної ділянки;
• відновлення меж земельних ділянок на місцевості;
• виготовлення кадастрового плану;
• формування списку фактичних землекористувачів і власників землі;
• наявність пояснювальної записки.
Такі матеріали служать доброю основою для прийняття управлінських рішень щодо використання землі в населених пунктах, інформацією для виявлення платників земельного податку та орендної плати за землю, фактичного використання земельних ресурсів та ін.
При виконанні робіт з кадастрового землевпорядкування вирішуються питання щодо розбіжності місцеположення меж, розміру земельних ділянок, визначення загальної площі земельних ділянок, кількісного складу земельних угідь та ін.
В існуючих Положеннях щодо земельно-кадастрової інвентаризації земель населених пунктів, вказівках щодо кадастрового землевпорядкування регламентуються методи і послідовність їх виконання, точність і детальність відображення кадастрових об'єктів, тому на цих питаннях ми окремо зупинятися не будемо. Але зазначимо, що матеріали кадастрових зйомок служать основою для підготовки та видачі державних актів на право власності або право користування землею, виготовлення кадастрових планів (карт), на яких відображаються поточні зміни у землекористуваннях (межі земельних ділянок і склад земельних угідь, межі обмежень і обтяжень, дані грошової оцінки земель, зонування територій населених пунктів, розмежування державної, комунальної і приватної форм власності на землю та ін.).
Треба сказати, що виконання кадастрових зйомок вимагає високої кваліфікації виконавців, оскільки ефективне управління земельними ресурсами в містах повинно опиратися тільки на достовірну, якісну продукцію кадастрових зйомок. У цьому зв'язку потрібно законодавче закріпити правову персональну відповідальність виконавців (землевпорядників, геодезистів та ін.) за допущені помилки в їх роботі. Це означатиме, що виготовлення якісної кадастрової справи, до якої входять технічні, правові, економічні, екологічні документи, буде важливим інструментом управління земельними ресурсами.
7.4.1.3. Встановлення меж земельних ділянок на забудованих територіях
Досвід управління земельними ресурсами свідчить, що кожний суб'єкт управління повинен володіти знаннями землевпорядного процесу всього ланцюга землевпорядних робіт.
Тільки глибоке розуміння цього процесу дозволить прийняти оптимальні управлінські рішення щодо використання земельних ділянок. Зупиняючись коротко на проблемі встановлення меж земельних ділянок в існуючій забудові, слід зазначити, що суб'єкт управління повинен знати, що система землевпорядних заходів щодо встановлення меж земельних ділянок, визначення прав власності на землю, обмежень і сервітутів згідно з технічними вказівками, розробленими Держкомземом України, передбачає:
• розробку проектів поділу території кварталу (мікрорайону);
• техніко-економічне обґрунтування розміру земельної ділянки;
• визначення та встановлення на місцевості меж земельної ділянки;
• визначення та опис меж об'єктів сервітутів і зон з особливим використанням земель;
• підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею;
• проведення державної землевпорядної експертизи;
