МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ

Енергобаланси оформлюються у вигляді таблиць або діаграм. При чому кількісні значення відносять до визначеної продуктивності агрегату (його навантаження), або до одиниці продукції, яку він виготовляє (сировини, яку він використовує).

Надходження енергії найчастіше враховується за допомогою відповідних вимірювальних приладів, тому визначити чисельні значення статей прибуткової частини балансу не становить труднощів. Набагато складніше визначити чисельні значення статей видаткової частини балансу. Для цього застосовуються два методи:

· визначити будь-яким доступним способом значення корисної витрати енергії, а втрати визначити як різницю між підведеною енергією та її корисною витратою

· знайти способи визначення втрат енергії, а через неї знайти корисну витрату енергії.

Найбільш прийнятним є другий спосіб побудови енергобалансу тому, що не завжди є можливість визначення корисної витрати енергії, а до того ж для аналізу більш цікавим є визначення втрат енергії за окремими складовими. У зв’язку з цим необхідно окремо розглянути питання причин виникнення втрат енергії, а також методи їх визначення.

За причинами виникнення втрати енергії поділяють на чотири групи.

Першу групу створюють втрати розсіювання енергії, обумовлені перебуванням обладнання у ввімкненому стані (при обертанні, під напругою, тощо). Втрати цієї групи не залежать від навантаження та можуть бути названі умовно постійними. При незмінних технологічних параметрах постійні втрати енергії залежать, в основному, від його технічного стану. Таким чином, зниження постійних втрат енергії може бути досягнуте шляхом покращення його технічного стану, якості ремонтного обслуговування.

Другу групу втрат створюють втрати розсіювання енергії, обумовлені роботою обладнання, її інтенсивністю. Ці втрати називають змінними втратами (наприклад, втрати активної енергії в електрообладнанні).

До третьої групи входять втрати від недовикористання енергії, обумовлені фізичними особливостями технологічних операцій та ступенем недосконалості обладнання. Ці втрати також залежать від завантаження агрегату, тобто вони також змінні (вони найбільш характерні для теплоенергетичного обладнання та практично завжди пов’язані з виходом вторинних енергетичних ресурсів). Втрати другої та третьої груп можуть мати як лінійний так і нелінійний характер в залежності від навантаження обладнання.

Рис. 2.5 - Приклад табличного представлення електричного балансу громадської будівлі