МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ

Визначають питому витрату теплової енергії за опалювальний період (в кожній серії вимірювань), приведену до нормативних середніх параметрів внутрішнього та зовнішнього повітря за формулою, кВт∙год/м2:

,

Де: – розрахункова нормативна температура внутрішнього повітря для громадської споруди, 0С; – середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період, 0С; – середня температура внутрішнього повітря приміщень, 0С;– температура зовнішнього повітря під час І–ої серії вимірювань, 0С; – кількість діб опалювального періоду.

Визначають середнє значення З суми І–их серій вимірювань та знаходять середнє питоме значення витрат теплової енергії на опалення.

Для усунення помилок при визначенні середніх значень, розрахунок ведеться наступним чином:

1) знаходять середньоарифметичне значення ;

2) знаходять помилку для кожної серії вимірювань ();

3) визначають найбільш ймовірну помилку за формулою:

,

Де: І– кількість серій вимірювань.

4) значення , для яких помилка перевищує D, виключається з розрахунків і знову повторюють розрахунки Та () і D з новим значенням кількості серій вимірювання.

5) визначають середньоквадратичну помилку середнього за формулою:

.

Результат обчислень записується у вигляді:

.

За використанням приведеного способу отримують значення фактичного споживання теплоти на опалення будівель. Далі для визначення теплової ефективності будівель можна провести порівняння отриманих величин з нормативними, згідно [1], та визначити клас енергетичної ефективності.

Випробовування громадських будівель на теплову ефективність варто проводити при стабільних за часом кліматичних умовах: температури зовнішнього повітря нижчою за ±0 (в межах –1 ¸ –50С), вітру, хмарності. Температура приміщення вимірюється в декількох приміщеннях, розміщених на різних поверхах та орієнтованих на різні сторони світу для можливості оцінки середньоарифметичної температури повітря в будівлі. Вимірювання проводиться відповідними приладами з фіксацією показів, прилади встановлюються на висоті 1,5¸2 м від підлоги, ближче до середини кімнати або на внутрішній стіні. Ця температура необхідна для наступного співставлення фактичного та розрахункового навантаження системи опалення. Температуру зовнішнього повітря та швидкість вітру вимірюють на прилеглій до житлового будинку території на відстані, що дорівнює 1,5¸2 м висоти будинку, або за даними місцевої метеостанції.

Перед проведенням натурних випробувань необхідно усунути найбільш явні витоки теплової енергії назовні, наприклад: крізь розбиті вікна на сходових клітинах, розкриті зовнішні вхідні двері в будинок, пошкодженні розподільчі трубопроводи опалення в підвалі, неущільнену запірну арматуру, відкриті люки на горища і т. д.

2.6 ПЛАНУВАННЯ СПОЖИВАННЯ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ БЮДЖЕТНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

Проблема підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів в бюджетних організаціях (БО) та пониження платежів за спожиті енергоносії в теперішній час є досить доречною. При цьому, як показав досвід, проблема енергозбереження для БО не є виключно технічною. Справа в тому, що впровадження нових технологій та техніки, якщо воно не дає прибутку організації, що впроваджує захід, не дає матеріального заохочення виконавцям робіт, не буде ефективним. Тому виникає завдання розробки загального механізму управління енергозберігаючими заходами в організаціях бюджетної сфери.

Одним з важливих аспектів вдосконалення управління об’єктами нерухомості бюджетної сфери є оптимізація витрат на їх утримання, в тому числі, на оплату комунальних послуг. Дієвим інструментом, що сприяє раціоналізації системи платежів за комунальні ресурси, виявилася практика планування бюджетних витрат на фінансування комунальних послуг, що надаються організаціям бюджетної сфери, на основі визначення фактичної потреби ресурсоспоживання та встановлення лімітів фінансування. Така система лімітування створює реальну основу для оптимізації витрат по сплаті ресурсоспоживання – при умові наступної реалізації програм оснащення об’єктів бюджетної сфери приладами обліку та створення стимулів для економії споживання ресурсів.

Управління енергозберігаючими роботами в БО розпочинається з лімітування споживання енергетичних ресурсів.

Аналіз підходів по визначенню лімітів споживання енергетичних ресурсів БО показує, що знизити платежі за спожиті енергетичні ресурси можна на основі розрахунку лімітів з використанням прогресивних норм питомих показників споживання ресурсів. Даний спосіб визначення лімітів потребує складання енергетичного паспорту організації з відображенням всіх основних відомостей про енергетичне господарство організації, об’ємах та питомих показниках споживання ресурсів.

Для визначення ліміту енергоспоживання (в натуральному та вартісному виразах) повинні бути проаналізовані статистичні дані про споживання енергії даною організацією за останні три роки.

Якщо протягом аналізованого періоду умови споживання енергії організацією постійні і в регламентованому періоді не будуть змінюватися, то за базові дані для формування лімітів енергоспоживання на наступний період планування варто прийняти середньоарифметичне значення річного споживання енергії за останні три роки. За відсутністю даних про фактичне споживання енергії за останні три роки, визначення базових величин повинно здійснюватися за мінімальними нормами проектування питомої витрати енергії на одиницю площі, об’єму або чисельності персоналу.

Після визначення базових величин для формування лімітів, отриманих на основі статистичних даних фактичного споживання, розрахунковим шляхом чи комбінованим (статистичні дані, що перевіряються розрахунком), повинен бути проведений аналіз ефективності використання енергетичних ресурсів.

Основною умовою правильного нормування теплоспоживання є проведення енергетичного обстеження, яке включає збір необхідних даних про будівлю, реєстрацію температурно - вологісного режиму приміщень, тепловізійну діагностику огороджувальних конструкцій, вимірювання на тепловому вводі в будівлю і – при необхідності – на окремих опалювальних стояках. При визначенні витрати теплоти на підігрів повітря, що подається у приміщення, необхідно приймати повітрообмін згідно діючих ДБН.

Для кожної будівлі, яка зайнята БО, може бути обґрунтований нормативний рівень теплоспоживання для характерних режимів. На основі цього потім можна врахувати основні фактори, які об’єктивно впливають на рівень річного теплоспоживання.

2.6.1 Апробація методик розрахунку лімітів