Сегодня: 01 | 07 | 2022

Дипломная робота «Сальмонельоз перепелів в господарствах Севастопольської області»

Курчата, хворі на пулороз.

Патологоанатомічні зміни. Трупи курчат анемічні. Анальний отвір заклеєний пушком, просоченим фекальними масами, які зсохлися. Селезінка збільшена, кишечник катарально запалений, з дрібними крововиливами у слизовій оболонці. Залишковий жовток не розсисається, заповнений зеленувато-бурим вмістом неприємного запаху. Печінка збільшена, глинистого відтінку, з дрібними жовтуватими некротичними вогнищами. Аналогічні некротичні ділянки виявляються часто також в легенях, серцевому м’язі і селезінці. Рідше спостерігаються ураження суглобів.

У загиблих і забитих дорослих або молодих курей – хроніків-бактеріоносіїв виявляють деформацію фолікулів яєчників. Оболонка фолікулів стоншена, гіперемійована, вміст кров’янисто-брудного кольору. При розриві фолікула в черевній порожнині знаходять скупчення серозного ексудату, фібринозні накладення і злипливе запалення петель кишок. Печінка глинистого кольору, крихка, селезінка збільшена, м'яз серця дряблий, з вогнищами жирової дегенерації. У півнів знаходять гіперплазію сім'яників і придатків та вогнища некрозу різної величини в їх паренхімі. При гострому і підгострому перебігу у дорослої птиці виявляють збільшення селезінки, гіперплазію та жирове переродження печінки, крововиливи на серозних оболонках і в кишечнику, скупчення ексудату в серцевій сорочці і збільшення жовчного міхура.

Імунітет. У крові птиці з латентною інфекцією появляються аглютиніни, які дають можливість за допомогою реакції аглютинації виявляти бактеріоносіїв. Покази реакції аглютинації значно коливаються залежно від стану реактивності організму птиці. Найбільше реагуючої птиці в неблагополучних птахофермах виділяється в період інтенсивної несучості.

Спроби одержати вакцини для активної імунізації успіху не мали.

Діагноз. Діагноз ставлять на підставі епізоотологічних та клінічних показів даних розтину і підтверджують бактеріологічним дослідженням. В лабораторію надсилають трупи курчат і дорослої птиці. Для зажиттєвої діагностики латентної інфекції і виявлення бактеріоносіїв користуються реакцією аглютинації.

При масових дослідженнях користуються кров'яно-крапельним методом аглютинації на предметних скельцях.

Антигеном для поставлення реакції служать культури збудника хвороби, забиті формаліном. Кращі показники реакція аглютинації дає при користуванні антигенами, одержаними з місцевих штамів збудника хвороби.

Лікування сальмонельозу проводять антибіотиками, хіміотерапевтичними засобами, сироватками або ж виділеними з них глобуліновими препаратами. При організації лікування дуже важливо враховувати ступень чутливості сальмонельозних бактерій до антибіотиків [29,16,4].

Заходи профілактики і боротьби. Щоб запобігти виникненню захворювання, необхідно забезпечити птицю повноцінним кормовим раціоном, збалансованим по білку, вуглеводах та мінеральних речовинах, який містить достатню кількість вітамінів.

Не можна допускати скупченості птиці, вогкості у пташниках, треба добре очищати приміщення інкубатора від пилу, пуху та залишків шкарлуп.

Інкубаторні станції повинні одержувати яйця із завідомо благополучних щодо захворювання господарств. В разі виникнення сумніву у благополучності птахоферми доросла і молода птиця, що повинні бути обслідувані по реакції аглютинації перед комплектуванням стада і перед відбором яєць для інкубації.

При виявленні хвороби в господарстві птахоферма оголошується неблагополучною щодо захворювання. В порядку обмежувальних заходів забороняється ввіз, вивіз птиці, кормів та яєць для інкубації. Всю хвору і підозрілу щодо захворювання птицю забирають а умовну здорову обслідують по реакції аглютинації. Позитивно реагуючу птицю також забирають або ізолюють і одержують від неї тільки товарні яйця.

При появі захворювання під час інкубації клінічно хворих і підозрілих щодо захворювання пташенят знищують. Умовно здорових розбивають на малі групи, утримують ізольовано і дають в корм ацидофільне або кисле молоко. Показане давання 0,2-% сульфаметизину з водою або 2-% сульфадіазину з кормом протягом 5—10 днів.

Добре виражена профілактична дія властива також фуразолідонові. Препарат дають з кормовою сумішшю в кількості 0,01—0,02% до ваги корму.

В господарстві проводять механічну очистку і дезінфекцію інкубаторів, брудергаузів пташників та вигульних двориків. Після видалення із пташника птиці – сальмонелоносіїв проводять дезінфекцію: 2% гарячим розчином їдкого натру, 1% розчином формальдегіду при експозиції 2 години, освітленим розчином хлорного вапна, що містить 1-2% активного хлору. Перед зняттям обмежень в господарстві проводять механічну очистку і заключну дезінфекцію неблагополучних пташників і вигулів У неблагополучному господарстві проводять щоквартальне обслідування птиці протягом одного року, в тому числі перед інкубацією і перед комплектуванням стада.

Господарство оголошується благополучним і планове обслідування припиняється, якщо при дворазовому обслідуванні птиці господарства одержано негативні результати по всьому поголів'ю і нема характерних для захворювання клінічних та епізоотологічних показників.

Висновок з огляду літератури.

Розведенням перепелів здавна займались у Японії, Китаї, США на деяких інших країнах. Перепелівництво набуває все більшої популярності і стає важливою галуззю в Україні. Перепели перша птиця, яка включена в програму дослідження космосу.

Вважається, що перепели мають природну стійкість до збудників хвороб, які уражають інші види птиці, але і у них реєструються деякі заразні і незаразні хвороби, зокрема сальмонельоз.

Сальмонельоз у перепелів має ряд спільних ознак з таким у курей.

Проблема сальмонельозу у перепелів постала недавно, але з кожним роком стає все гострішою.

Для лікувально-профілактичних заходів використовують найчастіше антибактеріальні препарати, які дають не завжди бажаний результат, що сприяє поширенню сальмонельозу[29,31]. Все вище сказане вказує на актуальність вибраної теми.

3. Власні дослідження

3.1. Матеріали та методи дослідження

Дослідження проводились на перепелиних фермах м. Севастополю в АР Крим, в лабораторії кафедри ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни і якості та безпеки продуктів тваринництва Сумського НАУ та в Республіканської лабораторії ветеринарної медицини.

Були узагальнені статистичні данні Головного Управління ветеринарної медицини АР Крим, Республіканської лабораторії ветеринарної медицини.

Вивчення епізоотологічних особливостей перебігу бактеріальних хвороб перепелів проводилось по загально визнаним методам епізоотологічного обстеження і експерименту [6,2].Враховувались данні Республіканської лабораторії ветеринарної медицини, а також результатів досліджень, що одержали при виїздах в птахо господарства, і лабораторій.

Кожний спалах сальмонельозу перепелів вивчався із встановленням захворюваності, загибелі та смертності птиці.

Захворюваність, яка характеризувала ступінь охоплення поголів'я хворобою, визначалась шляхом встановлення відношення числа захворілої птиці до загальної її кількості в технологічному приміщенні, підраховувалась за формулою:

3 = А:Вх 10000, де

3 - показник захворюваності;

А - кількість перепеленят, що хворіли;

В - загальна кількість сприйнятливої птиці;

10000 - стандартний показник.