Автореферат Продуктивність та деякі біологічні особливості свиней великої білої породи що розводять у Автономної Республиці Крим
Страница 4 из 7
Таблиця 5.
Перетравність живильних речовин
№ груп
|
Нащадки
|
Коефіцієнт перетравності, %%
|
Суха речови-на
|
Органі-
Чна речови-на
|
Кліт-ковина
|
Жир
|
Проте-
Їн
|
Зола
|
Са
|
Р
|
БЭР
|
I
|
Від перевіряе-мых
|
82.6
|
82.6
|
51.3
|
85.3
|
78.0
|
81.3
|
62.5
|
80.6
|
87.4
|
Від основних
|
73.4
|
74.1
|
34.7
|
74.3
|
70.2
|
54.4
|
49.6
|
79.9
|
76.2
|
II
|
Від перевіряе-мых
|
81.0
|
81.0
|
60.4
|
82.0
|
73.8
|
81.0
|
55.5
|
83.6
|
85.6
|
Від основних
|
72.8
|
73.0
|
31.4
|
73.1
|
68.6
|
69.1
|
51.2
|
83.1
|
78.3
|
III
|
Від перевіряе-мых
|
77.8
|
78.0
|
37.0
|
80.0
|
77.8
|
74.8
|
46.8
|
81.5
|
82.5
|
Від основних
|
74.5
|
75.1
|
30.3
|
65.4
|
67.1
|
61.7
|
52.8
|
84.9
|
80.4
|
IV
|
Від перевіряе-мых
|
80.5
|
80.5
|
48.6
|
84.5
|
72.5
|
80.4
|
49.1
|
84.1
|
86.6
|
Від основних
|
71.5
|
71.0
|
25.4
|
71.6
|
68.6
|
72.6
|
41.9
|
75.7
|
76.4
|
Обмін азоту, кальцію та фосфору. Істотним показником показуючим інтенсивність обміну речовин в організмі зростаючих підсвинків є обмін азотистих речовин, зокрема, відкладення азоту корму в тіло, а також мінеральних речовин - кальцію та фосфору (табл. 6).
Таблиця 6
Використання азоту, кальцію та фосфору тваринами піддослідних груп
Груп-пы
|
Азот
|
Кальцій
|
Фосфор
|
Відложено у тілі, г
Х±Sх
|
Від прий-нятого, %
|
Від перетра-вленого, г %
|
Відложено у тілі, г
Х±Sх
|
Від прийня-того, %
|
Від перетравленого, г %
|
Відло-жено у тілі, г
Х±Sх
|
Від прийня-то-го, %
|
Від пере-трав-лено-го, г %
|
I
|
31.7±
0.21
|
54.3
|
73.3
|
8.85±
0.91
|
40.5
|
55.7
|
6.67
±0.59
|
52.9
|
80.5
|
II
|
32.2±
0.47
|
53.3
|
74.8
|
10.11±
0.83
|
38.2
|
53.7
|
8.16±0.47
|
62.6
|
83.6
|
III
|
32.6±
0.72
|
55.0
|
76.0
|
9.05±
0.87
|
34.7
|
50.1
|
7.70±0.51
|
60.1
|
83.6
|
IV
|
32.2±
0.73
|
51.7
|
73.7
|
8.11±
0.92
|
29.9
|
45.9
|
7.36±0.53
|
55.0
|
80.1
|
При Р < 0.95
Результати по балансу азота, кальція та фосфора свідчать про те, що підсвинки дослідних груп II, III, IV краще засвоювали та відкладали азот і фосфор корму, однак гірше кальцій у порівнянні з контрольною групою. Так найкращі показники по відкладенню азоту корму в добу мали підсвинки III дослідної групи 32.6 г проти 31.7 г у контрольній. Заслуговує увага високі показники відкладення фосфору в тілі всіх дослідних груп при порівнянні з контролем (6.67 г - 7.36 - 7.70 - 8.16 г), що говорить про більш напружені процеси в організмі підсвинків дослідних груп при синтезі білкових тканин.
Типи нервової діяльності підсвинків. Під час проведення фізіологічних дослідів у підсвинків визначали тип нервової діяльності з використанням методики академіка I. П. Павлова.
До найбільш кращого сангвінічного типу було віднесено 37.5 % підсвинків, до флегматичного - 29.2 %, до холеричного - 16.7 % і до меланхолічного - 16.7 %. Підсвинки сангвінічного типу показали найбільш високу продуктивність по добовому відкладенню азоту корму в тіло (33.9г). Незначно їм уступали підсвинки флегматичного типу (31.8), однак тварини холеричного й меланхолічого типу нервової діяльності показували більше низький рівень відкладення азоту корму в тіло (31.4 - 31.1г).
Відгодівельні якості підсвинків. Важливими показниками галузі, що впливають на економіку, є відгодівельні якості підсвинків. За період відгодівлі молодняк піддослідних груп мав різну інтенсивність росту (табл. 7).
Таблиця 7.
Відгодівельні якості молодняку (Х±Sх)
Групи
|
Кількість підсвинків, n
|
Вік досягнення живої ваги 100 кг, дні
|
Витрати корму на 1 кг приросту, корм. о д.
|
Середньодобовий приріст живої маси, г
|
I
|
18
|
187.0±4.21
|
3.52±0.15
|
768.0±36.5
|
II
|
18
|
184.0±3.78
|
3.39±0.10
|
779.5±37.5
|
III
|
18
|
183.0±4.36
|
3.50±0.11
|
776.0±38.9
|
IV
|
18
|
191.0±3.76
|
3.25±0.12
|
720.0±26.3
|
При Р<0.95
Показники відгодівельних якостей не мають значних розходжень між групами. Так живої маси 100 кг підсвинки контрольної групи досягали за 187 днів, у той час як підсвинки II й III дослідних груп за 183 й 184 дня, а IV група за 191 день. Середньодобові приросты живої маси істотно впливали на вік досягнення 100 кг, однак витрати корму на 1 кг приросту були найнижчі в IV дослідній групі 3.25 корм. од. проти 3.52 корм. од. у контрольної, але різниця недостовірна (Р < 0.95)
М'ясні якості підсвинків. Важливими показниками в характеристиці підсвинків є м'ясні якості. Нам не представилася можливість провести обвалку напівтуш і ми обмежилися ваговими показниками та промірами найцінніших її частин (табл. 8).
Таблиця 8.
М'ясні якості піддослідних підсвинків (Х±Sх)
Групи
|
Кіл – ть під-свинків, гол.
|
Довжина напітуші, дн.
|
Товщина шпику
Над 6 - 7 грудними хребцями, мм
|
Задня частина напівту-ші, кг
|
Площа «мʼязового вічка». см²
|
I
|
18
|
94.6±1.17
|
40.5±0.89
|
10.2±1.22
|
26.6±0.71
|
II
|
18
|
97.3±1.10
|
35.0**±1.22
|
10.9±0.97
|
28.8*±0.63
|
III
|
18
|
98.3*±1.19
|
34.0***±1.20
|
10.9±0.78
|
29.7*±0.78
|
IV
|
18
|
98.2*±1.20
|
35.0**±1.26
|
10.8±1.24
|
28.7±0.88
|
* при Р > 0.95
**при Р > 0.99
***при Р > 0.999
Аналізуючи таблицю 8, ми фіксуємо більш кращі показники м'ясних якостей у дослідних груп у порівнянні з контролем. Так довжина напівтуші в контрольної групи становила 94.6 см, а в дослідні вона варіює на рівні 97.3 - 98.3 см (при Р > 0.95). Товщина шпику над 6 - 7 грудними хребцями в контрольній групі була на рівні 40.5 мм, у дослідних 34.0 - 35.0 мм (при Р > 0.99 - 0.999). Дослідні групи підсвинків мали більш важку задню частину (10.8 - 10.9 кг проти 10.2 кг у контролі). Однак різниця не відрізнялася вірогідністю (Р < 0.95). Площа «м'язового вічка» також була вище у підсвинків дослідних груп (28.7 - 29.7 см2) проти 26.6 см2 у контрольній групі (при Р > 0.95).