Конспект по пожежно - технічній підготовці
Страница 66 из 69
ШТУЧНІ ДЖЕРЕЛА ВОДОПОСТАЧАННЯ
Штучні джерела водопостачання бувають відкриті і закриті. Найбільше застосування мають закриті пожежні водойми. Їх будують з монолітного і збірного залізобетону мал. 2.6), цегли, каменю, дерева
Мал. 2.6. Пожежна водойма зі збірного залізобетону:
1 – плити днища і перекриття; 2 – насипний грунт для утеплення; 3 – дерн; 4 – люк; 5 – драбина – стрем’янка; 6 – приямок
(по типових проектах місткістю 100, 200, 400 м3 і більш глибиною від 2 до 5 м. Закриті водойми обладнаються люком 4 розміром 60х60 см із двома кришками, вентиляційною трубою, приямком 6 глибиною 0,5 м, внутрішньою драбиною 5 чи дужками на стіні.
При експлуатації пожежних водойм необхідно стежити за рівнем води в них. Поповнення водойм водою виконують з водопроводів при відстані від водойми до найближчого гідранта не більш 250 м чи підвозом її автоцистернами. У зимовий час люки водойм утеплюються, а під'їзди очищаються від снігу.
3. ПРОТИПОЖЕЖНІ ВОДОПРОВОДИ
ЗОВНІШНІЙ ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ВОДОПРОВІД
Протипожежний водопровід у військових містечках, як правило, поєднується з господарсько-питним і виробничим водопроводами.
Водопроводи бувають високого і низького тиску. При водопроводах високого тиску подача води для гасіння пожеж забезпечується безпосередньо від гідрантів, при водопроводах низького з використанням пожежних автомобілів.
На складах рідкого палива при витраті води на піноутворення й охолодження резервуарів 60 л/с і більш передбачають водопроводи високого тиску, при витраті менше 60 л/с - водопроводи низького тиску чи пожежні водойми.
Водопровід (мал. 3.1) звичайно складається з водозабору 1, насосної станції 2 1-го підйому, очисних споруд (на мал. не показані), резервуарів 3 чистої води, насосної станції 4 2-го підйому, водонапірної башти 5, зовнішньої водогінної мережі 6.
Насосні станції 1-го підйому забирають воду з джерел водопостачання і подають її на очисні спорудження, якщо ж очищення води не потрібно, то в резервуари, водонапірну башту чи безпосередньо у водогінну мережу.
Резервуари чистої води служать для регулювання кількості води, подаваної очисними спорудженнями, забору води насосними станціями 2-го підйому і збереження запасів води на господарсько-питні, виробничі і протипожежні цілі.
Насосні станції 2-го підйому служать для подачі води з резервуарів у водогінну мережу.
Мал.3.1. Схема водопровідних споруд:
1 – водозабір; 2 – насосна станція 1-го підйому; 3 – резервуар чистої води; 4 – насосна станція 2-го підйому; 5 – водонапірна башта; 6 – зовнішня водопровідна мережа
Водонапірні башти (мал. 3.2) служать для регулювання нерівномірності водоспоживання і збереження недоторканного пожежного запасу води.
Зовнішня водогінна мережа служить для подачі води споживачам. Водогінні мережі бувають кільцеві і тупикові. Їх прокладають уздовж доріг і проїздів. З метою добору води для гасіння пожеж водогінні мережі обладнаються пожежними гідрантами, що розміщаються в колодязях, що закриваються кришками.
Насосні станції 2-го підйому розміщають у будинках I і II ступенів вогнестійкості. У них установлюються робочі, пожежні і резервні насоси — під залив, тобто нижче рівня води в резервуарах. У противному випадку передбачають пристрій для заливу насосів і всмоктувальних лінії водою. Живлення насосів здійснюється від двох незалежних джерел енергії чи шляхом приєднання до двох окремих фідерів, чи установкою резервних агрегатів на електростанціях, чи установкою резервних двигунів внутрішнього згоряння в насосних станціях. При цьому в насосних станціях допускається розміщати видаткові ємності з пальним у кількості: бензину до 250 л, дизельного палива до 500 л. Ємності встановлюють у приміщеннях, відділених від машинного залу конструкціями, що обгороджують, з межею вогнестійкості не менш 2 г.
Мал. 3.2. Водопровідна башта:
1,2,3 – вентилі; 4 – бак для води
