Лекція “Енергетичний баланс і енергетичні характеристики с/г виробництва”
Страница 1 из 2
Лекція “Енергетичний баланс і енергетичні характеристики с/г виробництва”
Борщів
План
1. Нормування витрат енергоресурсів.
2. Енергетичний баланс с/г виробництва.
3. Енергетичні характеристики с/г виробництва.
Література
1. Корабльов А. Д. ст. 20-26.
1.НОРМУВАННЯ ВИТРАТИ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ.
Головна мета енергетичного нормування складається в розробці норм витрати енергії й палива на інші операції й процеси, бригади й ферми, а також на кожний вид сільськогосподарської продукції. Норма витрати - це максимально допустима кількість палива, електричної й теплової енергії для виробництва одиниці продукції (або роботи) встановленої якості з врахуванням місцевих природних й організаційно-технічних умов.
В своїй повсякденній роботі персонал енергогосподарства використовує норми енергоспоживання в якості технічної бази для:
А) планування енергоспоживання господарства й аналізу енергоспоживання:
Б) розробки планів організаційно-технічних заходів по економії енергії й
палива й оцінки фактичного їх виповнення;
В) оцінки роботи персоналу в області енерго-використовування й
преміювання працівників за досягнуту економію енергії й палива.
Нормі витрати палива, електричної й тепловий енергії повинні бути прогресивними й економічними, то єсть забезпечувати найраціональніше й ефективне використовування енергоресурсів на основне обліку й узагальнення передових прийомів й методів роботи й мобілізації внутрішніх резервів їх економії. Вони повинні періодично переглядатися й удосконалюватися ;-. технічного прогресу й зміни умов виробництва (зміни технології й організації виробництва, номенклатури й об'єму сільськогосподарської продукції).
Перегляд інших норм може виражатися як в їх збільшенні, так й зменшенні Зростання об'єму продукції й поліпшення організації виробництва приводять до зменшення, а механізація підприємницьких процесів — до збільшення інших норм витрати енергії.
Правильне встановлення норм витрати енергії й палива має важливе значення для економії й встановлення потреби в них колгоспів й радгоспі
На жаль, сучасне енергетичне нормування в сільському господ;.:: безліч недостатків. В більшості випадків норми питомого розходу електроенергії навіть для енергоємних процесів, й операцій або відсутні, або залишені достатнього технічного обґрунтовування. Багато господарств не враховують, не нормують ні виходу, ні використовування вторинні: енергоресурсів. Для нормування все ще характерна практика затвердження явно завищених норм енергоспоживання, не був зжитий недооблік закономірного зростання інших норм витрати енергії в результаті змінних умов виробництва, його механізації автоматизації й інтенсифікації. Енергетики багатьох господарств взагалі не знайомі з правилами й, методами нормування.
Щоб позбутися тих недоліків, енергогосподарствам необхідно па нормування енергоспоживання як найважливішого ричага використовування економії енергії.
Для розробки прогресивних норм слідує в першу чергу вивчити енергетичний баланс й енергетичну характеристику кожного технологічного процесу сільськогосподарського виробництва.
2.Енергетичний баланс сільськогосподарського виробництва.
Термін „енергетичний баланс" означає порівняння між витратою й приходом енергії для виконання якого-небудь виробничого процесу. Отже, енергетичний баланс містить дві частини: витратну й прибуткову. Витратну частину складає потреба сільськогосподарського виробництва в енергії, а приходячу - енергія, що поступає для задоволення цієї потреби.
В сільському господарстві енергетичні баланси розробляють для Держагропрому, його підрозділів, інших господарств (колгоспів й радгоспів), а також для підприємницьких процесів й інших агрегатів.
Основна задача енергетичного балансу для Держагропрому - міжгалузева й міжгосподарська ув'язка джерел й споживачів паливно-енергетичних ресурсів (ТЄР) з метою повного задовільнення потребі сільського господарства в енергії. Будова енергетичного балансу основується на техніко-економічному аналізі показників з обліком: взаємозамінності різних ТЗР в споживанні; можливості перетворення одного виду енергії в другу; можливості використовування місцевих й вторинних енергоресурсів.
Енергетичний баланс сільського господарства поділяється на плановий й отчетний. В плановому балансі передбачають необхідні темпи зростання використання енергії, цілісно-образні способи покриття цього споживання, об'єми використовування централізованих й місцевих енергоресурсів. В звітному балансі відображають ці ж показники фактичного використовування.
Паливно-енергетичний баланс сільського господарства повинен бути згрупований за джерелами й носіями енергії. Угрупування за джерелами енергії дозволяє пов'язати енергетичний баланс з місцевими енергоресурсами, а по енергоносіям - з потрібністю в тепловій, механічної й електричної енергії.
Таким чином, паливно-енергетичний баланс, який розрахований для Держагропрому й його підрозділів, визначає загальну потребу в кожному вигляді енергії й джерела їх покриття.
