Сегодня: 02 | 05 | 2024

Системи пожежної та охоронної сигналізації

В свою чергу, оперативні випробування можна розподілити на декілька підкласів:

Підклас А - способи, що забезпечують випробування ПС в ручному режимі, з місця установки (розташування) ПС безпосередньо;

Підклас В - способи, що забезпечують випробування сповіщувачів в автоматичному режимі, від приймальної станції (ПКП), з місця розташування приймально-контрольного приладу пожежної сигналізації;

Підклас С - способи, що забезпечують випробування сповіщувачів шляхом безпосереднього впливу на чутливий елемент ПС за допомогою пристроїв, які імітують вплив первинних ознак пожежі на чутливий елемент ПС.

< >< >< >7.2. Оперативні випробування пожежних сповіщувачів

Підклас А. Технічні рішення цього підкласу зводяться до того, що до конструкції сповіщувача вводиться додатковий, найчастіше механічний елемент, який дозволяє створити або імітувати вплив зовнішнього сигналу (первинної ознаки пожежі) на чутливий елемент сповіщувача. Інколи використовуються спеціальні магнітні вимикачі, що включають режим самоперевірки ПС при наближенні до нього магнітного ключа.

Основною перевагою цього підкласу випробувань є малий час (в межах секунд) перевірки одного ПС.

Недоліками цього класу випробувань є:

1. При реалізації випробувань не завжди здійснюється перевірка роботи чутливого елемента безпосередньо, а перевіряється функціонування схеми обробки сигналу від чутливого елемента.

2. Не здійснюється вимір та не оцінюються параметри сповіщувача.

Підклас В. Технічні рішення цього класу отримали найбільше розповсюдження в світі (44 % від всіх видів випробувань сповіщувачів).

При таких способах випробувань приймальна станція в автоматичному режимі (або за опитом оператора) формує електричний сигнал, який викликає “спрацьовування” одного або групи сповіщувачів з видачею сигналів “Пожежа”, "Обрив шлейфа” та “Коротке замикання”. Відповідний сигнал сповіщувача фіксується на приймальній станції сигналізації.

Наприклад, система пожежної сигналізації "DeltaNet FS90 Plus" виконує самоперевірку ПС; при включенні "Тест панелі". Система сканує кожні дві хвилини для аналізу потреби у самоперевірці. В разі наявності такого сигналу система протягом 15 секунд видає сигнал на перевірку всіх ПС; після цього протягом 15 секунд проводиться самоперевірка датчиків і реєструються сигнали про технічний стан датчиків, а у наступні 15 секунд ПС одержують команду на припинення самоперевірки. Під час 45-секундної самоперевірки сигнали тривоги не приймаються. Таким чином розробниками подібних систем, якими обладнані об'єкти в США, Великобританії і в інших країнах, передбачено витрачати 27 % часу робочого циклу на перевірку ПС, що вказує на важливість цієї процедури.

Основними перевагами цього підкласу випробувань є:

1) зручність роботи оператора при проведенні випробувань;

2) малий час (декілька секунд) на перевірку всіх сповіщувачів системи ПС.

Недоліками цього підкласу випробувань є:

1) при реалізації випробувань не здійснюється перевірка роботи чутливого елемента, а перевіряється функціонування схеми обробки сигналу від чутливого елемента, що дає неповну картину технічного стану пожежного сповіщувача;

2) не здійснюється вимір параметрів сповіщувача;

3) несправність шлейфа і несправність сповіщувача однаково відображаються на приймально-контрольному приладі.

Про підвищену увагу до приладів Підкласу В та про їхню низьку надійність свідчить існування електронних засобів щодо працездатності вузлів приймально-контрольних приладів сигналізації, які здійснюють випробування цього підкласу.

Підклас С. Технічні засоби, які відносяться до цього підкласу, можна визначити у вигляді трьох пропозицій до напрямків технічної реалізації:

1) невеликі камери для створення зовнішнього впливу (теплового або димового) на чутливий елемент сповіщувача безпосередньо в місці його розміщення (складають 15 % від усіх випробувань сповіщувачів);

2) речовини і матеріали, що застосовуються для створення зовнішнього впливу на чутливий елемент сповіщувача (складають 9 % серед усіх технічних засобів щодо випробувань пожежних сповіщувачів);

3) невеликі прилади для дистанційної посилки на чутливий елемент сповіщувача контрольного електромагнітного імпульсу, безпосередньо у місці розташування ПС (також 9 % від всіх технічних рішень з випробувань пожежних сповіщувачів).

Таким чином, оперативні випробування Підкласу С можна додатково розподілити на три наступних види:

1. Оперативні випробування теплових пожежних сповіщувачів в місці їх розташування, які проводяться з допомогою пробника, виконаного у вигляді металевого стакана на штанзі з джерелом теплового поля. Застосовуються різноманітні види підігрівальних елементів, потужні лампи розжарювання, тепловентилятори та т. і. Пристрій підноситься до ПС на час, відповідний інерційності ПС, і впливає на його чутливий елемент тепловим полем. Протягом означеного часу повинно відбутися спрацювання ПС, що фіксується або приймальною станцією, або індикатором спрацьовування, що розташований на корпусі ПС.

Необхідно враховувати, що деякі теплові ПС, які зараз експлуатуються на різних об’єктах, є сповіщувачами одноразової дії, і після їх перевірки таким способом вони виходять з ладу, не підлягають подальшій експлуатації та потребують заміни новими.