25 | 08 | 2019

ПОЛОЖЕННЯ ПРо порядок виконання робіт із підвищеною небезпекою

22. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ РУЧНИМ ІНСТРУМЕНТОМ

22.1. Вимоги до організації робіт

22.1.1. Адміністрація організації зобов'язана забезпечити працівників належним, правильно заточеним, технічно справним і відповідним безпечним умовам провадження робіт інструментом.

22.1.2. Адміністрація організації зобов'язана стежити за тим, щоб інструмент використовувався по призначенню.

22.1.3. Адміністрація організації зобов'язана організувати правильне збереження, огляд, підготовку до роботи, видачу й облік інструмента, а також вилучення з експлуатації несправного інструмента.

22.1.4. Виготовлення, ремонт, підготовка інструмента до роботи, включаючи заточення, вальцювання, напайку і т. д. повинні провадитися, по можливості, у централізованому порядку.

22.1.5. Повинно бути організоване відповідним чином збереження, видача в роботу і прийом інструмента через систему роздавальних комор.

22.1.6. Перенесення інструмента повинне провадитися з використанням інструментальних шухляд (футлярів), сумок, подсумок.

22.1.7. Ручний інструмент повсякденного застосування повинний бути закріплений за працівниками для індивідуального чи бригадного використання.

22.2. Вимоги до ручного інструменту

22.2.1. При роботі необхідно користатися тільки справним ручним інструментом. У ручних ударних, натискних і різальних інструментів рукоятки повинні бути виготовлені із сухої деревини твердих і грузлих порід, що не мають сучків. Усі дерев'яні рукоятки повинні бути гладко оброблені і не мати заусениць.

22.2.2. Ручний інструмент повинний задовольняти наступним вимогам:

22.2.2.1. Слюсарні молотки і кувалди повинні мати рівну, злегка опуклу поверхню, надійно насаджені на рукоятки, заклинені м'якими сталевими клинами;

22.2.2.2. Сокири повинні мати рівну, без зазублин, поверхні крайки, що ріже, і надійно насаджені на рукоятки спеціальної форми (сокирища), заклинені м'якими сталевими клинами;

22.2.2.3. Рукоятки (черешки) лопат повинні бути міцно закріплені у держаках, що виступає з частини рукоятки повинна бути зрізана похило до площини лопати. Рукоятки повинні виготовлятися із сухої деревини твердих листяних порід дерева і мати гладку поверхню;

22.2.2.4. Усі натискні інструменти, що мають загострені кінці для рукояток (напилки, ножівки, шабери й ін.), повинні бути постачені дерев'яними рукоятками, що відповідають розмірам інструмента, з бандажними (стяжними) кільцями, що охороняють рукоятки від розколювання;

22.2.2.5. Усі інструменти що ріжуть і рубають (зубила, просічки, керни і т. д.) не повинні мати косих і збитих голівок, а також тріщин, заусениць, наклепу і сколів потиличної частини, ушкоджень на крайці, що ріже, гострих ребер на бічних гранях. Вістря частини інструмента, що ріже, повинне бути заточене під кутом у залежності від оброблюваного матеріалу (чавун, бронза -°70 ; сталь -°60 ; мідь, латунь, алюміній - до°45 );

22.2.2.6. При користуванні кліщами повинні застосовуватися кільця. Розміри кілець повинні відповідати розмірам оброблюваних заготівель. З внутрішньої сторони ручок кліщів повинний бути упор, що запобігає здавлювання пальців руки.

Поверхні металевих ручок кліщів повинні бути гладкими, без ум'ятин, зазублин, заусениць;

22.2.2.7. Інструмент для свердління і розгортання отворів (свердла, зенкера, зенковки, розгорнення), інструмент для нарізки різьблення (метчики, плашки, воротки) повинний бути відповідним чином заточений і при збереженні й експлуатації оберігатися від ударів, забоїн і т. д. і використовуватися строго по призначенню з забезпеченням технологічних вимог при їхньому застосуванні;

22.2.2.8. Отвори гайкових ключів повинні відповідати розмірам гайок і голівок болтів і не мати тріщин і вибоїв, робоча поверхня отвору гайкових ключів не повинна мати збитих і зім'ятих граней, а рукоятки - заусениць. Забороняється застосовувати прокладки між отвором ключа і гранями гайок і нарощувати ключі приєднанням іншого ключа чи вдягати на них труби або інші важелі, якщо це не передбачено конструкцією ключа;

22.2.2.9. Нарощувати важіль ключа можна тільки в спеціальних монтажних ключів, розрахованих на роботу зі збільшеним плечем впливу;

22.2.2.10. Розсувні ключі не повинні мати збільшеного люфту в рухливих частинах.

22.2.3. Забороняється застосовувати ручні інструменти, якщо при виготовленні їхній перегартували.

22.2.4. При роботі з зубилами й іншими ручними інструментами для рубання металу й інших матеріалів працівники повинні бути забезпечені запобіжними окулярами з небиткими стеклами чи сіткою.

22.2.5. Для захисту навколишніх необхідно ставити запобіжні щити.

22.2.6. При роботі клинами чи зубилами з використанням для удару кувалди необхідно застосовувати держаками (рукоятки) клинів і зубил довжиною не менш 0,7 м.

22.2.7. При запресовуванні і розпресовуванні деталей (підшипника, втулки і т. д.) за допомогою кувалди і вибивача останню слід тримати кліщами чи спеціальним захопленням. Вибивач повинний бути зроблений з м'якого металу.

22.2.8. Забороняється знаходитися прямо проти працюючого кувалдою. Необхідно стояти збоку від нього (ковальські роботи, забивання електродів і ін.).

22.2.9. При різанні металу ручними ножівками необхідно стежити, щоб ножівкове полотно було міцно закріплене і натягнуто.

22.3. Вимоги до електрифікованого інструменту

22.3.1. До роботи з електрифікованим інструментом допускаються особи не моложе 18 років, що пройшли спеціальне навчання, що здали відповідний іспит і мають запис про це в посвідченні.

22.3.2. До електрифікованого інструмента відносяться електродрилі, електрошліфовальні і електровідрізні машини, електрогайковерти, електромолотки й ін.

22.3.3. Електроінструмент, що живиться від мережі, повинний бути постачений не знімним гнучким кабелем (шнуром) зі штепсельною вилкою.

22.3.4. Кабель у місці введення в електроінструмент повинний бути захищений від стирання і перегинів еластичною трубкою з ізоляційного матеріалу довжиною не менш п'яти діаметрів кабелю.

22.3.5. При видачі в роботу електрифікований інструмент повинний піддаватися візуальному огляду цілісності і справності заземлення металевих частин, зовнішньої металевої оболонки кабелів і проводів, їхнього кріплення до корпуса інструмента. При виявленні дефектів інструмент підлягає ремонту.

22.3.6. Підключати електрифікований інструмент напругою до 24 В к електричної мережі загального користування через автотрансформатор, чи резистор потенціометр забороняється.

22.3.7. Вносити усередину замкнутих емкостей (баків, топок і барабанів казанів, камер, колодязів і ін.) трансформатор чи перетворювач частоти, до якого підключений електрифікований інструмент, забороняється.

22.3.8. Електрична проводка до інструмента з електричним приводом повинна бути захищена від випадкових механічних ушкоджень.

22.3.9. У процесі роботи забороняється натягати і перегинати живильні проводи і кабелі, допускати їхнє перетинання з металевими канатами і тросами, електричними кабелями і проводами, що знаходяться під напругою, залишати без нагляду інструмент, передавати його особам, що не мають права на користування ними.

22.3.10. У приміщеннях з підвищеною небезпекою, а також поза приміщеннями при роботі з електрифікованим інструментом напруга мережі повинна бути не 24 В.

22.3.11. В особливо небезпечних приміщеннях і при несприятливих умовах (усередині металевих емкостей, у баках, казанах і т. п.) напруга мережі повинна бути 12 В.

22.3.12. У приміщеннях без підвищеної небезпеки, а також поза приміщеннями при відсутності умов підвищеної небезпеки поразки людей електричним струмом (дощ, снігопад, підвищена вологість землі, робота на металі і т. п.) допускається застосовувати електроінструмент на напрузі 42, 127 і 220 В.

22.3.13. При роботі з електроінструментом необхідно виконувати наступні вимоги:

Працювати в гумових діелектричних рукавичках, діелектричних галошах чи на діелектричному килимі;

Не підключати інструмент до РП, якщо відсутнє безпечне штепсельне з'єднання;

Охороняти провід, що живить електроінструмент, від механічних ушкоджень;

Не переносити електроінструмент за провід, користатися для цього ручкою;

Не робити ніякого ремонту електроінструмента самому працюючому, а негайно здати інструмент у комору для ремонту;

Не робити заміни інструмента, що ріже, до повної зупинки електродвигуна;

При перервах у або роботі, припиненні подачі електроенергії відключити інструмент від мережі;

Не працювати з приставних сход;

Не передавати електроінструмент навіть на короткий час іншим особам;

Не робити ремонт проводів і штепсельних з'єднань;

Не видаляти руками стружку чи обпилювання до повної зупинки інструмента;

Не вносити усередину казанів, резервуарів, емностей переносні трансформатори і перетворювачі частот.

22.3.14. Забороняється самому працюючому робити підключення електроінструмента до мережі при відсутності спеціального штепсельного з'єднання.

22.3.15. У будь-яких приміщеннях і поза приміщеннями дозволяється застосовувати електроінструменти:

С подвійною ізоляцією;

С живленням через поділяючий трансформатор;

С живленням через пристрій захисного відключення.

22.3.16. Корпуса електроінструментів з подвійною ізоляцією чи живлення через розділовий трансформатор, а також вторинну обмотку розділового трансформатора заземлювати забороняється. Корпус розділового трансформатора повинний бути заземлений.

22.3.17. Працювати з електроінструментом, що має подвійну ізоляцію чи живиться через - розділовий трансформатор, можна без додаткових захисних засобів і мір.

22.3.18. Експлуатація електрифікованого інструмента повинна бути негайно припинена при виявленні хоча б однієї з наступних несправностей: ушкодження штепсельного з'єднання;

Нечітка робота вимикача або іншої комутаційної апаратури, змонтованої на корпусі;

Поява іскріння щіток на колекторі, що супроводжується виникненням колового вогню на його поверхні;

Витікання мастила з редуктора або вентиляційних каналів;

Поява диму чи запаху, характерного для палаючої ізоляції;

поломка чи поява тріщин у корпусі, або рукоятці комутаційній апаратурі;

Поява підвищеного шуму в інструменті, а також підвищеного рівня вібрації;

Поява хоча б слабкої дії на працівника електричного струму.

22.3.19. Забороняється працювати будь-як електроінструментом поза приміщеннями при атмосферних опадах і при великій вологості повітря.

22.3.20. Корпуса електроінструментів незалежно від частоти повинні бути заземлені, якщо вони включаються в мережу вище 42 В и при цьому не мають подвійної ізоляції.

22.3.21. При використанні електроінструментів з корпусом, що заземлюється, штепсельна розетка повинна бути постачена спеціальним контактом для приєднання провідника, що заземлює.

22.3.22. Періодичний огляд електроінструмента повинний проводитися не рідше 1 рази в 3 міс, а перевірка стану ізоляції електроінструмента і живильного проводу мегомметром - щомісяця з записом у журналі періодичних оглядів і перевірок.

22.3.23. Забороняється видавати для роботи електрифікований інструмент, що має хоча б незначний дефект. Провідники, що заземлюють, для переносних електроінструментів повинні бути укладені в загальну оболонку зі струмоведучими провідниками і мати однакове з ними перетин, але не менш 1,5 мм. кв.

2.4. Вимоги до пневматичного інструмента

22.4.1. До роботи з пневматичним інструментом допускаються особи не моложе 18 років, що пройшли спеціальну підготовку і медичний огляд і мають запис про це в посвідченні.

22.4.2. Забороняється переламування шланга або зав'язування його вузлом для припинення подачі повітря.

22.4.3. Використання власної ваги тіла для додаткового тиску на інструмент забороняється.

22.4.4. При роботі пневматичним інструментом необхідно виконувати наступні правила:

Перед пуском стиснутого повітря щоб уникнути вильоту інструмента (зубила, ключа, карбування, піки і т. п.) із гнізда його варто щільно пригорнути до оброблюваної деталі або поверхні;

Забороняється переносити інструмент за шланг;

По закінченні роботи і під час перерви в роботі необхідно виключити подачу стиснутого повітря;

При роботі руки працівника не повинні знаходитися біля частин інструмента, що рухаються;

Забороняється працювати пневматичним інструментом із приставних сход;

При роботі пневматичним зубилом необхідно надягти захисні окуляри з небиткими стеклами чи сіткою.

22.4.5. Забороняється обдувати стисненим повітрям одяг на собі і на інших працюючим.

22.4.6. Забороняється приєднувати і роз'єднувати шланги воздухопровода після подачі стиснутого повітря в мережу.

22.4.7. Робочий інструмент (зубила й ін.) не повинні мати ушкоджень рубаючих і ударних частинах, бічні грані не повинні мати гострих ребер і пневмоинструмент повинний мати пристрій, що виключає мимовільний виліт робочого інструмента.

22.4.8. Шліфувальний інструмент, пилки і рубанки повинні мати огородження робочої насадки (елемента).

22.4.9. Безпосереднє підключення пневматичного інструмента через гумовотканинний рукав до магістрального трубопроводу стиснутого повітря (без вентиля) забороняється.

22.4.10. Приєднання до воздухопроводу шлангів, пневматичного інструмента повинне вироблятися тільки при закритому вентилі на магістралі.

22.4.11. Розбирання і ремонт пневмоінструмента повинні провадитися тільки в ремонтній майстерні.

22.4.12. Після ремонту пневмоінструмент повинний піддаватися перевірці на рівень вібрації і шуму і кожен інструмент повинний супроводжуватися паспортом із вказівкою в ньому цих параметрів, чи вказівкою безпосередньо на інструменті припустимих параметрів його застосування.

22.4.13. Клапани на рукоятках керування пневматичним інструментом повинні легко відкриватися і закриватися і бути герметичними.

22.4.14. Приєднання шланга до пневматичного інструмента варто робити після його продувки і прочищення сітки у футурці інструмента.

22.4.15. Включати подачу стиснутого повітря до пневмоінструменту дозволяється тільки після того, як інструмент буде встановлений у робоче положення. Холостий хід пневмоінструмента не допускається, тому що небезпечний викидом робочого інструмента (зубила й ін.).

22.4.16. Ручний пневматичний інструмент повинний мати захист від вібрації на обидві руки й ефективні глушителі шуму при вихлопі стиснутого повітря.

22.4.17. Вихлопні пристрої на пневмоінструменте повинні виключати обдув рук працюючого і забруднення повітря в зоні подиху цього працівника. Для запобігання вильоту наконечника з втулки (букси) пневматичний ударний інструмент повинний бути постачений запобіжною скобою (ловителем), запобіжною конусною пружиною, що угвинчується на кінець стовбура інструмента.

При вставлянні робочого інструмента необхідно стежити за тим, щоб хвостовик робочого інструмента по довжині і по діаметрі був добре підігнаний до букси інструмента і не мав люфту.

22.4.18. Шліфувальні машини, пилки, рубанки повинні мати огородження частини, що ріже.

22.5. Вимоги до піротехнічного інструмента

22.5.1. Любий піротехнічний інструмент, що використовує енергію порохових газів, що розширюються, вважається небезпечним інструментом могутньої миттєвої дії.

22.5.2. Робота піротехнічного інструмента супроводжується голосним звуком (постріл), при цьому спостерігається явище віддачі, а також можливі утворення часток бетону, що відлітають, цегли і металевої окалини. Самими небезпечними явищами в роботі піротехнічного інструмента є рикошет дюбеля і простріл будівельної підстави навиліт.

22.5.3. Перед допуском до роботи з піротехнічним інструментом працівники повинні пройти спеціальний курс навчання з практичним застосуванням кожного типу піротехнічного інструмента з одержанням посвідчення на право користування відповідним піротехнічним інструментом.

22.5.4. Періодичність перевірки знань правил безпечного застосування піротехнічних інструментів - 1 рік.

22.5.5. До самостійної роботи з піротехнічним інструментом поршневого типу допускаються працівники не моложе 18 років, що проробили в монтажній організації не менш 1 року, що мають кваліфікацію не нижче 3-го розряду, що пройшли курс навчання по затвердженій програмі, що здали іспити кваліфікаційної комісії й одержали посвідчення на право роботи з піротехнічним інструментом поршневого типу.

22.5.6. Особи, що беруть участь у перевезенні, збереженні і видачі піротехнічних інструментів і порохових патронів до них, повинні пройти виробничий інструктаж, що відповідає виконуваної ними роботі.

22.5.7. Майстри і виконроби, механіки й інші фахівці, зв'язані з експлуатацією піротехнічного інструмента, повинні проходити курс навчання по програмі для фахівців і одержати посвідчення на право керівництва цими роботами.

22.5.8. Перед початком роботи особи, допущений до самостійної роботи з піротехнічним інструментом (оператор), повинне одержати:

Наряд-допуск на право провадження робіт;

Піротехнічний інструмент;

Патрони (не більш установленої норми);

Засіб індивідуального захисту (захисну каску, противошумові навушники, захисний щиток, шкіряні рукавички чи рукавиці).

22.5.9. Технічний стан піротехнічного інструмента (справність) повинне перевірятися при одержанні його з комори.

22.5.10. Оператору піротехнічного інструмента забороняється:

Усувати чи заміняти блоківно-запобіжний механізм інструмента;

Направляти піротехнічний інструмент на себе або убік інших осіб, навіть якщо він не заряджений патроном;

Залишати піротехнічний інструмент і патрони до нього без нагляду;

Передавати піротехнічний інструмент і патрони до нього іншим особам, у тому числі маючим посвідчення на право застосування цього інструмента;

Заряджати інструмент до повної підготовки робочого місця;

Розряджати інструмент відразу після спуска ударника, якщо пострілу не відбулося. Розряджати можна тільки через 1 хв; робити розбирання і чищення піротехнічного інструмента.

22.5.11. Перед тим як здати в ремонт або зробити огляд піротехнічного інструмента, а також, перед тим як перевозити його або повернути в комору, оператор зобов'язаний перевірити і переконатися, що інструмент виряджений (патрон вилучений).

22.5.12. Піротехнічний інструмент можна передати в руки тільки комірнику (який видав інструмент) чи відповідальній особі, якому адміністрацією організації доручений контроль за правильним застосуванням піротехнічного інструмента.

22.5.13. Забороняється працювати з піротехнічним інструментом у вибуху - і пожежонебезпечних приміщеннях.

22.5.14. Для провадження робіт у приміщеннях такого класу необхідно одержати спеціальний дозвіл керівника робіт і зробити відповідні заходи.

22.5.15. При роботі з пороховим оправленням оператор повинний зайняти зручне і стійке положення з таким розрахунком, щоб вісь оправлення і зарядного штока і траєкторія віддачі молотка не перетиналися з тілом оператора і виключалася можливість удару рукою в розташовані поблизу предмети і деталі конструкцій.

22.5.16. Не допускається забивати дюбеля в будівельні підстави, міцність яких вище міцності дюбелів, а також у підстави, що володіють крихкістю.

22.5.17. При роботі з пороховим ударним стовпчиком варто тримати її строго перпендикулярно до стіни чи перекриттю (підставі), у якому має бути пробитий отвір.

До початку робіт із пробивання отворів необхідно уточнити місця розташування порожнеч у бетоні.

Під час зарядки направляючий циліндр стовпчика необхідно тримати за циліндричну частину так, щоб при випадковому пострілі не відбулося травмування руки.

Перед пострілом необхідно перевірити надійність запору стовпчика, оператор повинний зайняти зручне стійке положення, тому що під час пострілу на руки його будуть передані значні зусилля віддачі, а на особи оператора повинний бути одягнений захисний щиток.

Не можна розряджати колонку раніше чим через 1 хв, якщо постріл не відбувся.

22.5.18. При роботі з пороховими пресами не слід застосовувати пороховий заряд (патрон) більшої потужності, чим це рекомендовано в інструкції.

Перед пострілом необхідно перевірити, що прес замкнений, а наконечник або жила кабелю цілком знаходяться в гнізді матриці і затиснуті кожухом.

Стріляти забороняється, якщо наконечник кабельний або жила не затиснута кожухом чи нещільно вони притиснуті.

При пострілі оператор повинний займати стійке і зручне положення; якщо пострілу не відбулося, перезарядити прес можна не раніше чим після закінчення 1 хв.

22.6. Вимоги до паяльних ламп

22.6.1. До роботи з паяльними лампами допускаються особи, що пройшли спеціальний курс навчання, що здали іспит кваліфікаційної комісії і що мають відповідні навички у роботі. У посвідченнях повинна бути зроблена відповідна оцінка про дозвіл роботи з паяльними лампами різних призначень.

22.6.2. Паяльні лампи повинні не рідше 2-х раз у рік піддаватися контрольному гідравлічному іспиту подвійним робочим тиском, а результат іспиту повинний бути оформлений відповідним актом. Забороняється застосовувати бензинові паяльні лампи.

22.6.3. При роботі з гасовими паяльними лампами забороняється:

Розпалювати їх шляхом подачі пального через пальник;

Наближатися з гарячою лампою до легкозаймистих предметів;

наливати чи виливати пальне під час роботи лампи;

Розбирати паяльну лампу поблизу відкритого вогню;

Заправляти гасові лампи бензином; знімати пальник до спуску тиску.

22.6.4. Спуск тиску повітря з резервуара лампи повинний провадитися тільки після того, як лампа погашена і її пальник цілком охолов.

22.6.5. Користатися паяльними лампами дозволяється якщо відстань від полум'я лампи до струмоведучих частин напругою до 10 кв не менш 1,5 м, понад 10 кв - не менш 3 м.

22.6.6. Забороняється розпалювати паяльні лампи безпосередньо під устаткуванням, проводами і кабелями, поблизу маслонаполнених апаратів.

22.7. Вимоги до абразивного і эльборового інструменту

22.7.1. До роботи й іспитів абразивного і эльборового інструмента допускаються працівники не моложе 18 років, що пройшли медичний огляд, навчання і перевірку знань інструкцій з охорони і безпеки праці, що мають у посвідченні запис про перевірку, про допуск до виконання робіт із застосуванням абразивного і эльборового інструмента.

22.7.2. На неробочій частині абразивних кіл повинна бути зроблена оцінка фарбою чи наклеєний ярлик із указівкою номера і дати іспиту.

22.7.3. Забороняється експлуатація кіл з відшаровуванням эльборо-шару, а також що не має оцінки про іспит на механічну міцність, із простроченим терміном збереження.

22.7.4. Абразивне коло, що не має оцінки про іспит або із простроченим терміном збереження, повинний бути випробуваний на механічну міцність. Після іспиту на коло повинна бути нанесене маркірування припустимої робочої швидкості.

22.7.5. Шліфувальні кола діаметром 125 мм і більш з робочою швидкістю понад 50 м/с, а також кола діаметром 250 мм і більш у зборі з планшайбою перед установкою на верстат повинні бути відбалансовані.

22.7.6. При виявленні дисбалансу кола після першого виправлення або в процесі роботи повинне бути проведене його повторне балансування.

22.7.7. Виконувати роботи інструментом, призначеним для робіт із застосуванням мастильно-охолодної рідини (МОР), без МОР забороняється.

22.7.8. Перед використанням інструмент повинний проробити на холостому режимі;

Кола (крім эльборових) діаметром до 150 мм - не менш 1 хв, діаметром 150-300 мм - не менш 2 хв, діаметром понад 300 мм - не менш 3 хв;

Эльборові кола - не менш 2 хв.

При ручній подачі робоча швидкість інструмента повинна бути не більш 30 м/с.

22.7.9. При ручних подачах на обдирних верстатах чи при роботі ручними шліфувальними машинами робоча швидкість повинна бути не більш 80 м/с.

22.7.10. Робоча швидкість шліфувальних голівок, наклеєних на металеві шпильки, на керамічному і бакелітовому зв'язуваннях повинна бути не більш 25 м/с.

Шліфувальні голівки, наклеєні на металеві шпильки, не повинні мати биття по периферії більш 0,3 мм.

22.7.11. Працювати без захисних кожухів дозволяється на машинах зі шліфувальними голівками діаметром до 30 мм, наклеєними на металеві шпильки. Застосування в цьому випадку захисних щитків і окулярів обов'язково.

22.7.12. Установлювати на ручних машинах кола, виготовлені на бакелітовому зв'язуванні і призначені для різання металу, забороняється.

22.7.13. Не допускається робота бічними (торцевими) поверхнями абразивного кола, якщо він не призначений для виконання робіт цього виду.

22.7.14. Шліфувальні верстати, призначені для роботи з окружною швидкістю кола 60 м/с і більш, повинні бути забезпечені додатковими захисними пристроями у виді металевих екранів і огороджень, що закривають робочу зону під час шліфування, і щитків, що закривають відкриту ділянку кола при його відводі.

22.7.15. Усі шліфувальні і заточувальні верстати з горизонтальною віссю обертання абразивного кола, при роботі на який оброблювана заготівля або інструмент утримується руками, повинні обладнатися захисними екранами з оглядовими вікнами.

22.7.16. При обробці абразивними колами виробів, утримуваних у руках, шліфувальні і заточувальні верстати повинні бути обладнані підручниками, що повинні бути пересувними, що забезпечують можливість установки і закріплення їх у необхідному для роботи положенні. У верстатів, що мають два підручники, повинне забезпечуватися їхнє переміщення незалежно один від одного. Перестановка підручників під час роботи не допускається.

22.7.17. Підручники повинні встановлюватися так, щоб верхня точка дотику виробу або заготівлі зі шліфувальним колом знаходилася вище горизонтальної площини, що проходить через центр кола, але не більше ніж на 10 мм. Зазор між краєм підручника і робочою поверхнею абразивного кола повинний бути менше половини товщини оброблюваної заготівлі, але не перевищувати 3 мм. Краї підручників з боку абразивного кола не повинні мати вибоїв, сколів й інших дефектів.

22.7.18. На шліфувальних і заточувальних верстатах з ручною подачею заготівлі чи виробу забороняється використання важеля для збільшення зусилля натиску деталей і заготівель на абразивне коло.

22.7.19. Пристосування, застосовувані для кріплення інструмента, повинні забезпечувати центровану подачу абразивного кола, комплекту сегментів чи брусків щодо осі обертання шпинделя верстата і затиснення сегмента по довжині на величину не менш його висоти.

22.7.20. Температура навколишнього середовища при експлуатації абразивного інструмента з використанням мастильно-охолодної рідини повинна бути вище крапки її замерзання.

22.7.21. Не допускається гальмування обертового кола шляхом натиснення на нього яким-небудь предметом.

22.7.22. Виправлення абразивних кіл повинні провадитися спеціальними правлячими інструментами (алмазними олівцями, металевими роликами, металевими дисками і т. д.) Виправлення абразивних кіл інструментами, не призначеними для цієї мети, не допускається.

22.7.23. На верстатах і пристроях, призначених для обточування шліфувальних кіл, повинні встановлюватися захисні пристосування, що охороняють працівника від травмування частками абразивного кола, що відлітають, і правлячого інструмента.

22.7.24. Охолодна рідина, застосовувана при шліфуванні, повинна очищатися від сторонніх включень, бути нешкідливої для здоров'я працюючих і не приводити до зниження механічної міцності абразивного кола. Експлуатація абразивного інструмента з застосуванням охолодних рідин повинна провадитися тільки в опалювальних виробничих приміщеннях.

Напрямок обертання шпинделя абразивного кола варто вказувати добре видимою стрілкою, нанесеною на захисний кожух абразивного кола чи шпиндельну бабку в безпосередній близькості від абразивного кола.

22.7.25. Абразивне полотно стрічково-шліфувальних верстатів повинне відгороджуватися кожухом по всій довжині полотна за винятком зони робочого контакту з оброблюваною заготівлею.

22.7.26. Точильно-шліфувальні й обдирково-шліфувальні верстати, призначені для обробки заготівель вручну, повинні обладнатися підручником твердої конструкції. Збільшення зазору між наждаковим абразивним колом і підручниками понад 3 мм може привести до розриву абразивного кола і травмуванню працівника.

22.7.27. Перед початком роботи абразивне коло, установлене на верстат, піддається короткочасному обертанню вхолосту при робочій швидкості для кіл діаметром до 400 мм у плині 2 хв і для кіл діаметром понад 400 мм не менш 5 хв. При зменшенні діаметра кола внаслідок його природного зносу число оборотів кола може бути збільшене без перевищення робочої окружної швидкості, що допускається для даного кола.

22.7.28. Термін збереження кіл на бакелітовій і вулканітових зв'язуваннях не повинен перевищувати 6 місяців. При збереженні кіл понад зазначений термін їхнє застосування допускається тільки після іспиту на механічну міцність чи перевірки твердості. Результати іспиту кіл повинні записуватися в Журнал іспиту абразивного і эльборового інструмента.

23. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З ПЭВМ

23.1. При експлуатації персональних електронно-обчислювальних машин (ПЕОМ), відеодисплейних терміналів (ВДТ) повинні виконуватися вимоги #M12291 33300775СанПиН 2.22.542-96#S.

23.2. При роботі з ПЕОМ і ВДТ утворюється електромагнітне поле значної напруженості з діапазоном частот від 3 Гц до 300 Мгц, під впливом якого відбувається зміна хімічного складу біологічно активної рідини, що викликає погіршення здоров'я в їхніх користувачів (табл. 18).

Таблиця 18

Ріст захворюваності в користувачів ПЕОМ і ВДТ у залежності

Від тривалості безпосереднього контакту

( % у порівнянні з контрольною групою, що не має контактів з ПЕОМ і ВДТ)

#G0Хвороби

При роботі від 2 до 6 годин на добу

При роботі більш 6 годин на добу

Центральної нервової системи

Серцево-судинної системи

Верхніх дихальних шляхів

Шлунково-кишкового тракту

Опорно-рухової системи

460

200

412

194

309

578

250

488

222

411

23.3. Усі ВДТ повинні мати гігієнічний сертифікат, що включає оцінку візуальних ергономічних параметрів, що є параметрами безпеки й у сукупності з конструкцією ВДТ і його дизайном повинні забезпечувати надійне і комфортне зчитування відображуваної інформації.

23.4. Корпус ВДТ і ПЕОМ, клавіатура й інші пристрої ПЕОМ повинні мати матову поверхню одного кольору з коефіцієнтом відображення 0,4-0,6 і не мати блискучих деталей, здатних створювати відблиски.

23.5. Візуальні эргономические параметри ВДТ повинні бути: яскравість знака - не менш 35 і не більш 120 кд/м. кв. зовнішня освітленість екрана - не менш 100 і не більш 250 лк; кутовий розмір знака - не менш 16 і не більш 60 угл. хв.

23.6. Конструкція ВДТ повинна передбачати регулювання яскравості і контрасту.

23.7. ВДТ і ПЕОМ повинні забезпечувати потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання в будь-якій крапці на відстані 0,05 м від екрана і корпуса ВДТ при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв не більш 0,1 мбэр/година, при цьому:

Напруженість електромагнітного полючи в радіусі 50 дм навколо ВДТ не повинна перевищувати по електричної складовий 25 В/м у діапазоні частот 5 Гц-2 кгц, 2,5 В/м у діапазоні частот 2-400кгц;

Щільність магнітного потоку повинна бути не більш 250 нтл у діапазоні частот 5 Гц-2 кгц, 25 нтл у діапазоні частот 2-400 кгц;

Поверхневий електростатичний потенціал не повинний перевищувати 500 В.

23.8. Розташування робочих місць із ВДТ і ПЕОМ у підвальних приміщеннях не допускається.

23.9. Приміщення з ВДТ і ПЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення по встановлених нормах. Експлуатація ВДТ і ПЕОМ у приміщеннях без природного освітлення може бути допущена за узгодженням з органами Санепіднагляду.

23.10. Площа на одне робоче місце з ВДТ або ПЕОМ повинна бути не менш 6 м. кв. обсяг не менш 20 м. куб.

23.1 1. Приміщення з ВДТ і ПЕОМ не повинні граничити з приміщеннями, рівень шуму і вібрації в який перевищують нормативні значення.

23.12. Оптимальні параметри мікроклімату в приміщеннях із ВДТ і ПЕОМ приведені в табл. 19.

Таблиця 19

Оптимальні норми мікроклімату для приміщень ІЗ ВДТ і ПЕОМ

#G0Період року

Категорія робіт

Температура повітря, С не більш

Відносна вологість повітря, %

Швидкість руху повітря, м/с

Холодний

Легка-I а

22-24

40-60

0,1

Легка-I б

21-23

40-60

0,1

Теплий

Легка-I a

23-25

40-60

0,1

Легка-I б

22-24

40-60

0,2

Примітки: 1. До категорії Ia відносяться роботи з витратою енергії до 120 ккал/год (сидячи, не вимагають фізичної напруги);

2. До категорії 1б відносяться роботи з витратою енергії від 120 до 150 ккал/год (сидячи, Стоячи чи Зв'язані з ходьбою і деякою фізичною напругою).

23.13. Поверхня підлоги в приміщеннях із ВДТ і ПЕОМ повинна бути рівною, без вибоїв, неслизька, зручна для вологого збирання, мати антистатичні властивості.

23.14. У приміщеннях із ВДТ і ПЕОМ, основна робота в який є робота на ВДТ і ПЕОМ, рівень шуму не повинний перевищувати 50 дба, у приміщеннях для здійснення лабораторного, аналітичного чи вимірювального контролю - до 60 дба, у приміщеннях операторів ЕОМ (без дисплеїв) - до 65 дба, у приміщеннях розміщення гучних агрегатів обчислювальних машин (принтерів, АЦПУ й ін.) - до 75 дба.

23.15.Освітленість на поверхні столу в зоні робочого документа повинна бути 300-500 лк. Яскравість світних поверхонь (вікно, світильник), що знаходяться в поле зору працівника, не повинна перевищувати 200 кд/м. кв., яскравість відблисків на екрані ВДТ і ПЕОМ - 40 кд/м. кв.

23.16. Як джерела світла при штучному освітленні повинні застосовуватися люминисцентные лампи типу ЛБ.

23.17. Робочі місця з ВДТ і ПЕОМ стосовно світлових прорізів повинні розташовуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно ліворуч.

23.18. При організації робочих місць відстань між відеомоніторами (від тильної поверхні одного до екрана іншого) повинне бути не менш 2 м, між бічними поверхнями - не менш 1,2 м.

23.19. При виконанні творчої роботи робочі місця з ВДТ і ПЕОМ варто ізолювати один від одного перегородками висотою 1,5-2,0м.

23.20. Конструкція робочого столу повинна забезпечувати оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного устаткування (клавіатури) і матеріалів у залежності від характеру виконуваної роботи.

23.21. Конструкція робочого стільця (крісла) повинна забезпечувати підтримку раціональної робочої пози при роботі і дозволяти змінювати позу для зниження статичної напруги м'язів шийно-плечової області і спини.

23.22. Екран відеомонітора повинний знаходитися від очей користувача на відстані 600-700 мм.

23.23. Режими праці і відпочинку при роботі з ПЕОМ і ВДТ повинні встановлюватися в залежності від виду і категорії трудової діяльності (зчитування інформації - група А, введення інформації - група Б, творча робота в режимі діалогу - група В).

23.24. Тривалість безупинної роботи з ВДТ без регламентованої перерви не повинний перевищувати 2 годин.

23.25. Час регламентованих перерв повинний встановлюватися в залежності від тривалості робочої зміни, виду і категорії трудової діяльності (табл. 20).

Таблиця 20

Час регламентованих перерв у залежності від тривалості

Робочої зміни, виду і категорії трудової діяльності з ВДТ і ПЕОМ

#G0Категорія роботи з ВДТ чи ПЕОМ

Рівень навантаження за робочу зміну при видах робіт із ВДТ

Сумарний час регламентованих перерв, хв

Група А, кількість знаків

Група Б, кількість знаків

Група В, година

При 8-годинній зміні

При 12-годинній зміні

 

I

До 20.000

До 15.000

До 2.0

30

70

 

II

До 40.000

До 30.000

До 4.0

50

90

 

III

До 60.000

До 40.000

До 6.0

70

120

 

Примітка: Час перерв даний для умов праці при дотриманні вимог санітарних правил і норм. При невідповідності фактичних умов праці вимогам #M12291 33300775Сан-ПиН 2.22.542-96#S час регламентованих перерв варто збільшувати на 30 %.

23.26. При 8-годинній робочій зміні регламентовані перерви варто встановлювати:

Для 1 категорії робіт - через 2 години від початку зміни і через 2 години після обідньої перерви тривалістю 15 хв кожний;

Для II категорії робіт - через 2 години від початку зміни і через 1,5-2 години після обідньої перерви тривалістю 15 хв кожний чи тривалістю 10 хв через щогодини роботи;

Для III категорії робіт - через 1,5-2 години від початку зміни і через 1,5-2 години після обідньої перерви тривалістю 20 хв кожний чи тривалістю 15 хв через щогодини роботи.

23.27. При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви для перших 8 годин роботи встановлюються в режимі, зазначеному в п. 23.26, а для наступних 4 годин - незалежно від категорії і виду робіт, щогодини тривалістю 15 хв.

23.28. Професійні користувачі ВДТ і ПЕОМ повинні проходити обов'язкові попередні (при надходженні на роботу) і періодичні медичні огляди у встановленому порядку й у терміни.

23.29. Жінки з часу установлення вагітності й у період годівлі дитини грудьми до виконання усіх видів робіт, зв'язаних з використанням ВДТ і ПЕОМ, не допускаються. Працевлаштування вагітних жінок варто здійснювати відповідно до гігієнічних рекомендацій з раціонального працевлаштування вагітних жінок.