16 | 07 | 2018

ПОЛОЖЕННЯ ПРо порядок виконання робіт із підвищеною небезпекою

ПОЛОЖЕННЯ ПРо порядок виконання робіт із підвищеною небезпекою

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Дана інструкція встановлює єдиний порядок організації і проведення робіт із підвищеною небезпекою на підприємстві

1.2. Роботи з підвищеною небезпекою - роботи (за винятком аварійних ситуацій), до початку виконання яких необхідно здійснити ряд обов'язкових організаційних і технічних заходів, що забезпечують безпеку працівників при виконанні цих робіт.

1.3. Роботи з підвищеною небезпекою в зонах постійної дії небезпечних виробничих факторів, виникнення яких не зв'язано з характером виконуваних робіт, повинні виконуватися по наряді-допуску.

При проведенні цих робіт повинні визначатися границі небезпечних зон виходячи з наступних рекомендацій:

1.3.1. Границі небезпечної зони при впливі шкідливих речовин повинні визначатися по зоні перевищення ПДК відповідно ДСТУ;

1.3.2. Границі небезпечної зони від впливу машин, що рухаються, механізмів, їхніх частин і елементів повинні визначатися зоною в межах 5 м від небезпечного об'єкта, якщо інше не передбачено вказівками в паспорті, інструкції заводу-виготовлювача.

1.4. Наряд-допуск визначає місце виконання, зміст робіт з підвищеною небезпекою, умови їхнього безпечного проведення, час початку й закінчення робіт, склад бригади й осіб, відповідальних за безпеку при виконанні цих робіт.

1.5. До наряду-допуску можуть, при необхідності, додаватися ескізи захисних пристроїв і пристосувань, схеми розміщення постів оточення, установки попереджувальних знаків і т. д.

1.6. Система нарядів-допусків не скасовує розробки планів організації робіт (ПОР) на будівельні, монтажні, ремонтні й інші роботи.

1.7. У виняткових випадках роботи з підвищеною небезпекою, якось: попередження аварії, усунення загрози життю працівникам, ліквідація аварій і стихійних лих у їхніх початкових стадіях можуть бути початі без оформлення наряду-допуску, але з обов'язковим дотриманням комплексу заходів для забезпечення безпеки працівників і під безпосереднім керівництвом відповідальної посадової особи.

Якщо ці роботи приймають затяжний характер, оформлення наряду-допуску повинне бути зроблене в обов'язковому порядку.

1.8. До робіт із підвищеною небезпекою допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, навчання по спеціальній програмі й атестовані постійно діючою екзаменаційною комісією організації.

2. ОБОВ'ЯЗКИ ПОСАДОВИХ ОСІБ, ЩО ОРГАНІЗУЮТЬ ВИКОНАННЯ РОБІТ ІЗ ПІДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ

2.1. На роботи з підвищеною небезпекою, у виконанні яких беруть участь кілька служб підприємства (на так називані сполучені роботи), наряди-допуски повинні видаватися головним інженером (технічним директором) організації або за його розпорядженням його заступниками або головними фахівцями організації.

2.2. На роботи з підвищеною небезпекою, виконувані підрядними організаціями, наряди-допуски повинні видаватися уповноваженими особами підрядних організацій. Такі наряди-допуски повинні бути підписані відповідним посадовою особою організації або цеху, де будуть провадитися ці роботи.

2.3. На роботи локального характеру з підвищеною небезпекою видача нарядів-допусків повинна провадитися керівниками підрозділів і їхніх заступників, де повинні провадитися ці роботи.

2.4. Відповідальними за безпеку при виконанні робіт із нарядів-допусків є:

2.4.1. Особа, що видає наряд-допуск;

2.4.2. Відповідальний керівник робіт;

2.4.3. Відповідальний виконавець робіт (Наблюдаючий);

2.4.4. Допускаючий до роботи;

2.4.5. Члени бригади, що виконують роботу з наряду-допуску.

2.5. Перелік посадових осіб, що мають право видавати наряди-допуски на виконання робіт із підвищеною небезпекою, і осіб, що можуть призначатися Відповідальними керівниками робіт і Відповідальними виконавцями робіт затверджуються головним інженером.

2.6. Особи, що мають право видачі нарядів-допусків, а також Відповідальні керівники робіт повинні пройти навчання й перевірку знань по охороні праці

2.7. Особи, що видають наряди-допуски, визначають необхідність провадження робіт і можливість безпечного їхнього виконання, відповідають за правильність і повноту заходів безпеки, що вказуються в наряді-допуску.

2.8. Відповідальний керівник робіт з підвищеною небезпекою повинен установити обсяг робіт, необхідні організаційні і технічні заходи, що забезпечують при їхньому виконанні безпеку працівників, визначити чисельний склад бригади й кваліфікацію осіб, що включаються в бригаду для виконання даних робіт, призначити Допускаючого і Відповідального виконавця робіт.

2.9. Допускаючий може призначатися з осіб керівного складу підрозділу, де виконуються ці роботи. Допускаючий повинен здійснювати контроль за виконанням передбачених нарядом-допуском організаційних, технічних і інших заходів і давати бригаді дозвіл на допуск до виконання робіт із підвищеною небезпекою.

2.10. Відповідальний виконавець робіт (Наблюдаючий) може призначатися з числа осіб керівного складу, а також бригадирів служби, що виконує роботи з підвищеною небезпекою, і він повинен здійснювати керівництво роботою безпосередніх виконавців, вести нагляд за дотриманням правил безпеки членами бригади, за правильним користуванням засобами індивідуального захисту, за справністю застосовуваного при роботах інструменту, за наявністю і робочим станом огороджень, захисних і пристроїв, що блокують, і т. д.

2.11. Відповідальний керівник робіт із підвищеною небезпекою зобов'язаний:

2.11.1. Провести інструктаж Відповідального виконавця робіт (Наблюдаючого) і всіх осіб, що беруть участь у виконанні даної роботи зі змісту допуску;

2.11.2. Перевірити виконання зазначених у наряді-допуску заходів безпеки і забезпечити контроль за дотриманням заходів безпеки при веденні робіт і після їхнього закінчення.

2.12. Особи, призначувані Допускаючими чи Відповідальними виконавцями робіт, повинні бути атестовані на знання правил охорони праці й правил устрою і безпечної експлуатації об'єктів постійно діючою Комісією організації в обсязі посадової інструкції.

2.13. Відповідальний виконавець робіт (Наблюдаючий), прийнявши об'єкт (місце) провадження робіт від Допускаючого, відповідає за правильність виконання необхідних при провадженні робіт заходів безпеки, за повноту інструктажу членів бригади, за дотримання при роботах вимог безпеки, за наявність і справність інструменту, інвентарю, захисних засобів, такелажних пристосувань, за схоронність установлених на місці роботи огороджень, плакатів, замикаючих пристроїв і ін.

2.14. Відповідальному виконавцю робіт (Наблюдаючому) забороняється сполучати нагляд із виконанням якої-небудь іншої роботи.

2.15. Відповідальними виконавцями робіт (Наблюдаючими) можуть призначатися працівники цеху (ділянки) з числа ремонтного або оперативного персоналу, добре знаючих устаткування, на якому будуть провадитися роботи, що вміють провести докладний інструктаж членам бригади, здатні забезпечити нагляд за їх діями під час провадження робіт, атестовані й допущені до цих робіт у встановленому порядку.

2.16. У виняткових випадках допускається суміщення однією особою обов'язків двох осіб, якщо ця особа має право виконувати обов'язки осіб, що заміщаються. При цьому суміщення Відповідального виконавця робіт і Допускаючого забороняється.

2.17. Члени бригади, що виконують роботи із підвищеною небезпекою, відповідають за виконання отриманих при допуску до роботи інструктивних указівок, за правильність поводження з устаткуванням, інструментами, матеріалами, за правильність використання наданих у їхнє розпорядження засобів захисту, за прийняття у відповідності зі своїми можливостями заходів до власної безпеки й безпеки членів бригади, що торкаються його діями або бездіяльністю.

2.18. Відповідального виконавця робіт (Наблюдаючого) при виконанні робіт із підвищеною небезпекою за графіком варто призначати для кожної зміни.

2.19. При виконанні в цеху (підрозділі) сполучених робіт особою, що видала наряд-допуск, може бути начальник цеху (підрозділу) або керівник підрядної організації, що робить роботи.

2.20. Особа, що видала наряд-допуск на сполучені роботи, повинна додатково забезпечити узгодження сполучених робіт з обсягами, термінам і заходам безпеки з керівником підрозділу, де будуть провадитися ці роботи.

2.21. Керівник підрозділу, у якому передбачається виконання сполучених робіт, повинен виділити зону для провадження робіт і забезпечити виконання заходів щодо безпеки працівників, визначених за ним нарядом-допуском.

2.22. При сполучених роботах керівник підрозділу разом із Відповідальним керівником робіт і Відповідальним виконавцем робіт повинен організувати контроль і забезпечити виконання заходів, визначених нарядом-допуском.

2.23. Спірні питання, що виникають при організації і при виконанні сполучених робіт, повинні вирішуватися керівниками організацій, у підпорядкуванні яких знаходяться підрозділи, зв'язані з виробництвом сполучених робіт.

3. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ НАРЯДІВ-ДОПУСКІВ

3.1. Наряд-допуск на виконання робіт із підвищеною небезпекою повинен бути оформлений до початку проведення цих робіт.

3.2. Наряд-допуск варто оформляти в підрозділі, де будуть провадитися роботи з підвищеною небезпекою. Видача наряду-допуску повинна реєструватися в спеціальному журналі.

3.3. Наряд-допуск може бути виданий на одну зміну або на весь період виконання робіт при безупинному характері їхнього ведення з продовженням для кожної зміни й оформлений на один Відповідального виконавця робіт (Наблюдаючого) з однією бригадою. Продовження наряду-допуску повинне оформляти й здійснювати кожної зміни Допускаючим до роботи перед початком.

3.4. Наряд-допуск повинен виписуватися у двох екземплярах і заповнюватися чіткими записами чорнилом. Виправлення тексту не допускається.

3.5. При виконанні робіт із підвищеною небезпекою силами двох і більш бригад на одному об'єкті наряд-допуск повинен видаватися Відповідальному виконавцю робіт для кожної бригади за підписом одної особи. При оформленні нарядів-допусків повинні бути розроблені заходи, що забезпечують безпеку працюючих з урахуванням спільного характеру виконання робіт бригадами.

3.6. Виробничі ділянки, технологічні лінії і т. п., на яких цілком припинений виробничий процес, а також будинки і спорудження, розташовані поза діючих підрозділів організації, виділені для виконання на них робіт із підвищеною небезпекою силами підрядної організації або іншого підрозділу, повинні бути для провадження робіт передані їм по акту. У цьому випадку оформлення наряду-допуску й забезпечення безпеки працівників покладаються на адміністрацію, що організує роботи з підвищеною небезпекою.

3.7. Якщо через об'єкт, де передбачається виконання робіт із підвищеною небезпекою, проходять діючі токо-, паро - і газопроводи і т. п. або працюють бруківні крани, то такий об'єкт не може бути переданий виконавцю робіт по акту для проведення на ньому робіт із підвищеною небезпекою.

3.8. Роботи, що проводяться поблизу діючих ліній електропередачі і схованих комунікацій, повинні бути попередньо погоджені із зацікавленими організаціями, а відповідні документи (схеми комунікацій і т. д.) повинні додаватися до наряду-допуску.

4. ПРОВАДЖЕННЯ РОБІТ ІЗ ПІДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ

4.1. Перед допуском членів бригади до виконання робіт з підвищеною небезпекою Відповідальний виконавець робіт разом із Допускаючим повинні перевірити виконання передбачених нарядом-допуском технічних і організаційних заходів щодо підготовки місця роботи.

4.2. Після перевірки виконання заходів дозвіл на провадження робіт повинен бути оформлений у наряді-допуску підписом Відповідального виконавця робіт.

4.3. При виконанні сполучених робіт дозвіл на провадження робіт з підвищеною небезпекою повинне бути оформлений у наряді-допуску підписами Відповідального керівника робіт, Відповідального виконавця робіт і керівника підрозділу, у якому виконуються сполучені роботи.

4.4. Якщо при перевірці виконання заходів у Допускаючого або у Відповідального виконавця робіт виникнуть сумніви або неясності в забезпеченні безпечних умов провадження робіт для членів бригади, вони повинні зажадати роз'яснень у Відповідального керівника робіт.

4.5. Допускаючий при допуску членів бригади до роботи зобов'язаний:

4.5.1. Перевірити по наряді-допуску прізвища Відповідального керівника робіт і Відповідального виконавця робіт, членів бригади й зміст дорученої роботи;

4.5.2. Інформувати членів бригади на основі обліку ризиків про умови безпеки при проведенні робіт, врахувати придатність кожного працівника до виконуваної роботи (з умов безпеки і стану здоров'я), перевірити знання обов'язків членів бригади при виконанні робіт у складі бригади з дотриманням вимог безпеки;

4.5.3. Указати місця відключення об'єкта від електричних, парових, газових і інших джерел живлення, виділену зону монтажу, ремонту і т. п.

4.6. Після допуску членів бригади до роботи один екземпляр наряду-допуску повинен залишитися у Відповідального виконавця робіт, другий - в особи, що видало його.

4.7. З моменту допуску членів бригади до роботи нагляд за безпечним веденням робіт повинен здійснювати Відповідальний виконавець робіт.

4.8. При виконанні робіт із підвищеною небезпекою однією бригадою в різних приміщеннях Відповідальний виконавець робіт повинен знаходитися на тім місці, де є найбільша необхідність у нагляді за безпечним веденням робіт.

4.9. При необхідності тимчасового припинення робіт з указівки Відповідального керівника робіт Відповідальний виконавець робіт повинен видалити членів бригади з місця роботи і повернути наряд-допуск Відповідальному керівнику робіт.

4.10. Поновлення припинених робіт повинне провадитися після виконання вимог по п. п. 4.1-4.6.

4.11. При перерві в роботі протягом робочої зміни (обідня перерва, перерва по виробничих причинах і ін.) члени бригади повинні бути вилучені з місця робіт, наряд-допуск повинен знаходитися у Відповідального виконавця робіт. Члени бригади після перерви можуть приступити до роботи з дозволу Відповідального виконавця робіт.

4.12. Після закінчення робочого дня робочі місця повинні бути приведені в порядок, наряд-допуск повинен 'бути зданий Відповідальному керівнику робіт або особі, що видало наряд-допуск.

4.13. Роботи повинні бути припинені, наряд-допуск вилучено і повернутий особі, що видало його, у наступних випадках:

4.13.1. При виявленні невідповідності фактичного стану умов провадження робіт вимогам безпеки, передбаченим нарядом-допуском;

4.13.2. При зміні обсягу й характеру робіт, що викликала зміни умов виконання робіт;

4.13.3. При виявленні Відповідальним керівником робіт або іншими особами, що здійснюють контроль за станом охорони праці, порушень працівниками правил безпеки;

4.13.4. При зміні складу бригади.

4.14. До перерваних робіт можна приступити тільки після усунення недоліків і одержання наряду-допуску.

4.15. До закриття наряду-допуску забороняється вводити в експлуатацію об'єкт, де виконувалися роботи з підвищеною небезпекою.

4.16. Якщо при виконанні робіт із наряду-допуску мали місце аварія або нещасний випадок, цей наряд-допуск варто прилучати до матеріалів розслідування причин і обставин аварії або нещасного випадку.

4.17. Особа, що видала наряд-допуск, несе відповідальність за весь комплекс питань провадження робіт: за правильність і повноту зазначених у наряді-допуску заходів безпеки, за відключення ремонтуємої ділянки від енергоносіїв і трубопроводів із небезпечними для здоров'я людей речовинами, за відповідність кваліфікації виконавців дорученій роботі, за їхній інструктаж і порядок допуску до робіт і ін.

4.18. Відповідальний виконавець робіт несе відповідальність за технічне керівництво роботами, за дотримання заходів безпеки, зазначених у наряді-допуску, у проекті провадження робіт і в інструкціях з експлуатації застосовуваного при роботах устаткування.

4.19. При провадженні робіт підвищеної небезпеки працівники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до галузевих норм і з оцінкою діючих на них небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

5. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ Й ВИДАЧІ НАРЯДУ-ДОПУСКУ НА ПРОВАДЖЕННЯ РОБІТ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ, НА КАБЕЛЬНИХ І ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЯХ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧІ

5.1. Роботи в електроустановках, на кабельних і повітряних лініях електропередачі (далі - в електроустановках) відносяться до робіт із підвищеною небезпекою і на їхнє виконання в обов'язковому порядку необхідно оформляти наряд-допуск.

5.2. Право видачі наряду-допуску на провадження робіт в електроустановках надається особою з електротехнічного персоналу організації, визначеною розпорядженням по організації особи, відповідального в організації за електротехнічне господарство.

5.3. Особи, що мають право видачі нарядів-допусків на проведення робіт в електроустановках, повинні мати групу по електробезпечності не нижче V по електроустановках напругою вище 1000 В і не нижче IV-по електроустановкам напругою до 1000 В.

5.4. По наряду-допуску провадяться всі роботи з обслуговування електроустановок, виконувані:

5.4.1. Із зняттям напруги;

5.4.2. Без зняття напруги на струмоведучих частинах і поблизу них;

5.4.3. Без зняття напруги удалині від струмоведучих частин, що знаходяться під напругою.

5.5. Роботою при повному знятті напруги вважається така робота, що провадиться в електроустановці або в її частині при знятій з усіх струмоведучих частин напрузі, у тому числі в лінійних і кабельних уведеннях, і де немає незамкненого входу в сусідню електроустановку, що знаходиться під напругою.

5.6. Роботою із частковим зняттям напруги вважається така робота, що провадиться у відкритій електроустановці або в електроустановці (частини її), розташованій в окремому приміщенні, де знята напруга тільки із тих приєднань або їхніх ділянок, на яких провадиться робота або де напруга цілком знята, але є незамкнений вхід у сусідню електроустановку, що знаходиться під напругою.

5.7. Роботою без зняття напруги поблизу і на струмоведучих частинах, що знаходяться під напругою, вважається:

5.7.1. Робота, при якій необхідне прийняття технічних і (або) організаційних заходів, забезпечення безупинного нагляду і т. д., що запобігають можливість наближення працівників і використовуваної ними ремонтного оснащення, інструменту до струмоведучих частин на відстань ближче 0,7 м (для номінальної напруги до 15 кВ);

5.7.2. Робота на струмоведучих частинах, для проведення якої необхідне застосування ізолюючих захисних засобів і пристосувань, здійснення безупинного нагляду і прийняття організаційних і технічних заходів захисту від поразки електричним струмом і іншими заходами безпеки виходячи з конкретних умов провадження робіт.

5.8. Відповідальними за безпеку робіт, виконуваних по наряді-допуску, є:

Особа, що видала наряд-допуск;

Допускаючий - відповідальна особа з оперативного персоналу;

Відповідальний керівник робіт;

Виконавець робіт;

Спостерігаючий;

Члени бригади.

Обов'язки між зазначеними відповідальними особами розподіляються в такий спосіб:

5.8.1. Особа, що видає наряд-допуск, установлює необхідність і обсяг роботи, визначає заходи забезпечення безпечного її виконання, достатність кваліфікації Відповідального керівника робіт, Виконавця робіт, Спостерігаючого, а також кваліфікацію й склад бригади (якщо він визначає склад бригади замість Відповідального керівника робіт);

5.8.2. Допускаючий - відповідальна особа з оперативного персоналу, що відповідає:

5.8.2.1. За правильність виконання необхідних для допуску до провадження робіт заходів безпеки, їхню достатність і відповідність характеру й місцю роботи;

5.8.2.2. За правильність допуску до роботи, за готовність до роботи місця провадження робіт, за приймання робочого місця по закінченню роботи з відповідним оформленням у наряді-допуску.

При виникненні сумнівів у можливості безпечного виконання роботи з даного наряду або в достатності і правильності зазначених у наряді-допуску заходів для безпечного їхнього проведення, роботи повинні бути припинені, працівники виведені з зони провадження робіт, а наряд-допуск Допускаючим повинен бути повернутий особі, його що видала;

5.8.3. Допускаючий повинен мати групу по електробезпечності не нижче IV при роботі в електроустановках напругою вище 1000 В і не нижче III в електроустановках напругою до 1000 В;

5.8.4. Відповідальний керівник робіт відповідає за чисельний склад бригади, обумовлений з умови забезпечення можливості нагляду за нею з боку Виконавця робіт, і за достатність кваліфікації осіб, що включаються до складу бригади;

5.8.5. Приймаючи робоче місце від Допускаючого або здійснюючи допуск до роботи, Відповідальний керівник робіт нарівні з Допускаючим відповідає за правильну підготовку робочого місця й достатність виконання заходів безпеки, необхідних для проведення роботи, у тому числі і за достатність заходів для графи наряду-допуску "Окремі вказівки";

5.8.6. Відповідальному керівнику робіт забороняється брати безпосередню участь у роботі з наряду-допуску, крім випадків, коли він сполучає обов'язки Відповідального керівника робіт і Виконавця робіт;

5.8.7. Відповідальним керівником робіт може бути призначений інженер, технік, майстер, що має V групу по електробезпечності;

5.8.8. Призначення Відповідального керівника робіт не обов'язково при роботах, виконуваних із зняттям напруги і без зняття напруги удалині від струмоведучих частин, що знаходяться під напругою;

5.8.9. Призначення Відповідального керівника робіт також не обов'язково при роботах по наряді-допуску в електроустановках напругою до 1000 В;

5.8.10. Виконавець робіт, приймаючи робоче місце від Допускаючого, відповідає за правильність його підготовки і за виконання необхідних для провадження робіт заходів безпеки;

5.8.11. Виконавець робіт зобов'язаний провести інструктаж членів бригади про заходи безпеки, які необхідно дотримувати при виконанні робіт;

5.8.12. Виконавець робіт зобов'язаний стежити за справністю інструменту, такелажу й іншого ремонтного оснащення, стежити за тим, щоб установлені на місці робіт огородження, плакати, заземлення не знімалися і не переставлялися;

5.8.13. Виконавець робіт при виконанні робіт із наряду-допуску в електроустановках напругою вище 1000 В повинен мати групу по електробезпечності не нижче IV, при виконанні робіт в електроустановках напругою до 1000 В - не нижче III;

5.8.14. Спостерігаючий призначається для нагляду за членами бригади будівельників, різноробів, такелажників і інших осіб із не електротехнічного персоналу при виконанні ними робіт в електроустановках по нарядах-допусках;

5.8.15. Спостерігаючий призначається для нагляду за електротехнічним персоналом (у тому числі і з числа відряджених) для випадків проведення робіт в електроустановках при особливо небезпечних умовах. Призначення спостерігаючого в цьому випадку визначається особою, відповідальним за електротехнічне господарство організації, де ці роботи повинні провадитися;

5.8.16. В обов'язки Спостерігаючого входить контроль наявності встановлених на місці роботи заземлень, огороджень, плакатів, що замикають пристроїв. Спостерігаючий відповідає за безпеку при роботах членів бригади від поразки електричним струмом;

5.8.17. Відповідальним за безпеку, зв'язану з технологією провадження робіт, є особа, що очолює бригаду (бригадир), що повинен постійно знаходитися на місці провадження робіт;

5.8.18. Спостерігаючому забороняється сполучати нагляд із виконанням якої-небудь роботи і залишати бригаду без нагляду під час роботи;

5.8.19. Спостерігаючий може призначатися при роботах:

Із зняттям напруги;

Без зняття напруги на струмоведучих частинах і поблизу них.

5.8.20. Спостерігаючим може бути призначений працівник, що має групу по електробезпечності не нижче III;

5.8.21. Список осіб, що можуть призначатися Відповідальними керівниками робіт. Виконавцями робіт по нарядах-допусках і Спостерігач установлюється розпорядженням особи, відповідального за електрогосподарство в організації;

5.8.22. Допускається суміщення одним особою обов'язків:

Особи, що видає наряди-допуски і Відповідального керівника робіт;

Особи, що видає наряди-допуски й Виконавця робіт;

Відповідального керівника й Виконавця робіт.

У цих випадках особа, що сполучає обов'язки, повинна мати групу по електробезпечності не нижче тієї, котра потрібно для виконання цих обов'язків;

5.8.23. При роботі з наряду-допуску оперативно-ремонтного персоналу (без постійного обслуговуючого персоналу) в електроустановках напругою вище 1000 В допускається суміщення обов'язків Допускаючого і Відповідального керівника робіт.

5.9. В організації повинен дотримуватися наступний порядок видачі й оформлення нарядів-допусків на провадження робіт в електроустановках:

5.9.1. Наряд-допуск на провадження робіт в електроустановках видається оперативному персоналу безпосередньо перед початком підготовки робочого місця (до початку роботи бригади). Видача наряду-допуску напередодні проведення робіт не допускається;

5.9.2. Наряд-допуск на проведення робіт в електроустановках виписується у двох екземплярах при дотриманні чіткості і ясності записів в обох екземплярах. Виправлень і перекреслень написаного тексту не допускається;

5.9.3. Особа, що видає наряд-допуск на провадження робіт в електроустановках, може передавати його по телефону старшій особі з оперативного персоналу даного або об'єкта Відповідальному керівнику робіт.

У цьому випадку наряд-допуск на провадження робіт в електроустановках оформляється в трьох екземплярах: один екземпляр заповнює особа, що видає наряд-допуск, а два інших екземпляри - особа, що приймає його по телефону.

При передачі наряду-допуску на провадження робіт в електроустановках по телефону особа, що видає наряд-допуск, диктує його текст у формі телефонограми, а особа, що приймає текст, заповнює бланки наряду-допуску з обопільним звіренням правильності тексту. При цьому замість підпису особи, що видає наряд-допуск, указується його прізвище, підтверджувана підписом приймаючого текст особи;

5.9.4. Допуск до роботи з наряду-допуску на провадження робіт в електроустановках, переданому по телефоні, провадиться в загальному порядку;

5.9.5. Наряд-допуск на провадження робіт в електроустановках виписується на одного Виконавця робіт (Наблюдаючого) з однією бригадою. Виконавцю робіт видається один наряд-допуск.

Порядок оформлення, що рекомендується, наряду-допуску на провадження робіт в електроустановках приведений у додатку 6;

5.9.6. Одній бригаді на однотипні роботи, виконувані під напругою і без зняття напруги, може бути виданий один загальний наряд-допуск на провадження робіт в електроустановках для почергового провадження робіт на декількох приєднаннях в одному або різних розподільних пристроях (РП) або в різних приміщеннях підстанції.

У цьому випадку оформлення переведення із одного робочого місця на інше потрібно тільки при переході із одного РП на інше або при переході з одного поверху РП на інший;

5.9.7. Число нарядів-допусків, видаваних одночасно на одного Відповідального керівника робіт, визначає в кожнім окремому випадку особа, що видає наряд-допуск;

5.9.8. На всі роботи, виконувані зі зняттям напруги в різних місцях на одній підстанції або в одному РП, видається один наряд-допуск.

У цьому випадку в наряді-допуску можна не указувати весь перелік робіт, а обмежитися лише вказівкою основних робіт.

Для проведення таких робіт може бути утворена зведена бригада й наряд-допуск у цьому випадку оформляється на Виконавця робіт цієї зведеної бригади. У такому наряді-допуску допускається вказувати прізвища працівників бригади, але можна обмежитися і вказівкою лише їхнього числа;

5.9.9. При розширенні робочого місця або при зміні числа робочих місць повинен бути оформлений новий наряд-допуск;

5.9.10. Склад бригади повинен визначатися Відповідальним керівником робіт. Якщо Відповідальний керівник робіт не призначається, склад бригади повинен визначатися особою, що видала наряд-допуск на провадження робіт в електроустановках;

5.9.11. Склад бригади по чисельності і кваліфікації, а також кваліфікація Виконавця робіт (Наблюдаючого) визначаються з урахуванням умов виконання робіт і виходячи з можливості забезпечення необхідного нагляду за членами бригади з боку Виконавця робіт (Наблюдаючого);

5.9.12. При роботах по наряду-допуску на провадження робіт в електроустановках бригада повинна складатися не менш чим із двох чоловік: Виконавця робіт і члена бригади. У бригаду, керовану Виконавцем робіт, на кожного його члена з III групою по електробезпечності може бути включений один працівник з числа електротехнічного персоналу із I групою по електробезпечності, але загальне число членів бригади з I групою по електробезпечності повинне бути не більш двох;

5.9.13. Оперативний персонал під час чергування з дозволу вищестоящого особи з оперативного персоналу може бути притягнутий до участі в роботі ремонтної бригади без включення його в наряд-допуск, але з обов'язковим записом в оперативному журналі.

5.10. Допуск бригади до роботи з наряду-допуску на провадження робіт в електроустановках повинний провадитися в наступному порядку:

5.10.1. Перед допуском до роботи Відповідальний керівник робіт і Виконавець робіт разом із Допускаючим перевіряють виконання заходів щодо підготовки робочого місця;

5.10.2. Після перевірки підготовки робочих місць і інструктажу бригади Відповідальний керівник робіт при первинному допуску повинен розписатися в наряді-допуску на провадження робіт в електроустановках.

У випадку, коли Відповідальний керівник робіт не призначається, підготовку робочого місця перевіряє Виконавець робіт, про що і розписується в наряді-допуску;

5.10.3. Вносити зміни в передбачені нарядом-допуском заходу для підготовки робочих місць забороняється;

5.10.4. Після перевірки виконання організаційних і технічних заходів, передбачених нарядом-допуском, провадиться допуск бригади до роботи, при цьому Допускаючий:

5.10.4.1. Перевіряє відповідність складу бригади й кваліфікації включених у неї працівників запису в наряді-допуску. Якщо Допускаючий не знає прізвищ і групи по електробезпечності працівників, включених до складу бригади, перевірка провадиться по йменних посвідченнях;

5.10.4.2. Звіряє по наряду-допуску прізвища Відповідального керівника робіт. Виконавця робіт, членів бригади й зміст дорученої роботи. Пояснює бригаді: де знята напруга, де накладені заземлення, які частини ремонтного устаткування і сусідніх приєднань знаходяться під напругою і які особливі умови при провадженні робіт повинні дотримуватися. Указує бригаді границі робочого місця. Перевіряє, чи всій бригаді зрозуміло;

5.10.4.3. Показує бригаді, що напруга відсутня: в установках напругою вище 35 кв. показом накладених заземлень; в установках напругою 35 кв. і нижче там, де заземлення не видні з місця роботи, - дотиком до струмоведучих частин рукою після попередньої перевірки відсутності напруги покажчиком або напруги штангою.

При наявності заземлень, накладених безпосередньо в місця роботи, дотику до струмоведучих частин не потрібно;

5.10.4.4. Здає робоче місце Виконавцю робіт, що з указівкою дати і часу в обох екземплярах наряду-допуску оформляється підписами Допускаючого і Виконавця робіт у розділі 3 "Щоденний допуск до роботи і її закінчення";

5.10.4.5. Допуск до робіт по нарядах-допусках повинен провадитися безпосередньо на робочому місці;

5.10.5. Один екземпляр наряду-допуску, по якому зроблений допуск до робіт, повинен знаходитися у Виконавця робіт, другий - в оперативного персоналу в папці діючих нарядів-допусків;

5.10.6. Час допуску бригади до роботи і час закінчення робіт із указівкою номера наряду-допуску й змісту роботи заноситься в оперативний журнал;

5.10.7. Якщо при одержанні наряду-допуску в оперативного персоналу або у Виконавця робіт виникають які-небудь сумніви, вони зобов'язані, не починаючи роботи, зажадати роз'яснень у Відповідального керівника робіт або в особи, що видала наряд-допуск;

5.10.8. Оперативний персонал не має права без відання Відповідального керівника робіт і Виконавця робіт вносити зміни в схему установки, що можуть змінювати умови провадження робіт у відношенні безпеки, за винятком змін, зазначених у пункті 5.12.2;

5.10.9. На підстанціях і в розподільних пунктах без постійного оперативного персоналу робочі місця для робіт з нарядів-допусків підготовляються в перший день виїзним оперативним або оперативно-ремонтним персоналом, що допускає бригаду до роботи у звичайному порядку;

5.10.10. Право вторинного допуску до робіт у наступні дні по цих же нарядах-допусках надається Відповідальним керівникам робіт, а при їхній відсутності - Виконавцям робіт із групою по електробезпечності не нижче V в електроустановках напругою вище 1000 В і не нижче IV - в електроустановках до 1000 В.

5.11. Нагляд за безпечним провадженням робіт в електроустановках повинен провадитися в наступному порядку:

5.11.1. З моменту допуску бригади до робіт нагляд за нею з метою попередження порушень вимог безпеки покладається на Виконавця робіт або Спостерігача. Виконавець робіт і Наблюдаючий повинні увесь час знаходитися на місці роботи і по можливості на тій ділянці, де виконується найбільш відповідальна й небезпечна робота;

5.11.2. Спостерігачу забороняється сполучати нагляд із виконанням роботи;

5.11.3. Виконавцю робіт і членам бригади необхідно пам'ятати, що внаслідок закінчення роботи іншою бригадою або через зміну схеми електроустановки, її ділянки, що знаходяться за межами передбаченої нарядом-допуском зони провадження робіт, у будь-який момент можуть виявитися під напругою і тому наближатися до них і виходити за відведену зону забороняється;

5.11.4. Допускається короткочасна відсутність на робочому місці одного або декількох членів бригади. У цьому випадку Виконавець робіт (Наблюдаючий) повинен дати цим працівникам необхідні вказівки по забезпеченню особистої безпеки. Кількість членів бригади, що залишилися на робочому місці, повинна бути не менш двох, включаючи Виконавця робіт. Члени бригади, що повернулися, можуть приступити до роботи тільки з дозволу Виконавця робіт.

До повернення працівників, що відлучилися, Виконавець робіт (Наблюдаючий) не має права залишати робоче місце;

5.11.5. Знаходитися одному Виконавцю робіт на відкритих або закритих РП не дозволяється за винятком випадків, зазначених нижче:

5.11.5.1. При необхідності за умовами провадження робіт (наприклад, регулювання вимикачів або роз'єднувачів, приводи яких винесені в інше приміщення; перевірка, ремонт або монтаж вторинних ланцюгів; прокладка кабелів, іспит устаткування, перевірка захистів і т. п.) одночасного перебування зі складу бригади одного або декількох осіб із групою по електробезпечності не нижче III у різних приміщеннях, на різних робочих місцях одного підрозділу.

У цьому випадку членів бригади, що працюють окремо, Виконавець робіт повинен привести на робоче місце, дати необхідні вказівки і зробити їхній допуск до роботи у встановленому порядку;

5.11.5.2. При провадженні робіт однією бригадою на різних приєднаннях (перевірка диференціального захисту шин, ланцюгів блокування роз'єднувачів з вимикачами, перевірка й регулювання пристроїв автоматичного включення резерву (АВР) і т. п.).

На такі роботи може бути виписаний один наряд-допуск для одночасного провадження робіт на різних приєднаннях або у залежності від характеру робіт наряд-допуск із переведенням з одного приєднання на інше з оформленням переведення в загальному порядку.

У РП, із яких цілком знята напруга, можна залишатися на робочому місці і продовжувати роботу одному працівнику зі складу бригади;

5.11.6. При необхідності короткочасної відсутності на робочому місці Виконавець робіт (Наблюдаючий), якщо його не можуть підмінити Відповідальний керівник або керівник робіт, що видав даний наряд-допуск, або працівник оперативного персоналу, зобов'язаний вивести бригаду з розподільного пристрою, замкнути двері й оформити в наряді-допуску перерви в роботі. У випадку тимчасового заміщення Виконавця робіт Відповідальним керівником або робіт особою, що видала наряд-допуск, їм на час відсутності Виконавця робіт повинен бути переданий наряд-допуск;

5.11.7. Відповідальний керівник робіт і оперативний персонал повинні періодично перевіряти дотримання працівниками бригади правил охорони праці. При виявленні порушень правил охорони праці або при виявленні інших обставин, що загрожують безпеці працівників, у Виконавця робіт вилучається наряд-допуск і бригада видаляється з місця провадження робіт.

Після усунення порушень бригада знову може бути допущена до роботи оперативним персоналом у присутності Відповідального керівника робіт з оформленням факту допуску в наряді-допуску;

5.11.8. Зміни в складі бригади можуть бути оформлені в наряді-допуску Відповідальним керівником робіт із даного наряду або керівником, що видав наряд-допуск, а в їхній відсутності особою, що має право видачі наряду-допуску по даній електроустановці.

Відомості про ці зміни, при необхідності, можуть бути передані по телефону.

5.12. Оформлення перерв у роботі з наряду-допуску в електроустановках повинне провадитися в наступному порядку:

5.12.1. При перерві в роботі протягом робочого дня (на обід, за умовами провадження робіт і ін.) бригада повинна бути вилучена із закритого або відкритого РП. Наряд-допуск повинен залишатися у Виконавця робіт (Наблюдаючого). Плакати, огородження й заземлення повинні залишатися на місцях. Жоден із членів бригади не має права ввійти після перерви в закрите або відкрите РП у відсутності і без дозволу Виконавця робіт.

Допуск бригади після такої перерви оперативним персоналом не провадиться. Виконавець робіт (Наблюдаючий) сам указує бригаді місце роботи;

5.12.2. Оперативний персонал до повернення Виконавцем робіт наряду-допуску з оцінкою про повне закінчення робіт не має права включати виведене для ремонту електроустаткування або вносити в схему зміни, що позначаються на умовах провадження робіт. В аварійних випадках, при необхідності, оперативний персонал може включати устаткування у відсутності бригади на робочому місці і до повернення наряду-допуску при дотриманні наступних умов:

5.12.2.1. Тимчасові огородження, заземлення і плакати повинні бути зняті, постійні огородження встановлені на місце, плакати "Працювати тут" повинні бути замінені плакатами "Стій, напруга";

5.12.2.2. До прибуття Виконавця робіт і повернення їм наряду-допуску в місцях провадження робіт повинні бути розставлені працівники, зобов'язані попередити як Виконавця робіт, так і членів бригади про те, що установка включена і поновлення робіт неприпустимо;

5.12.3. Спробне включення електроустаткування на робочу напругу до повного закінчення роботи може бути зроблене після виконання наступних умов:

5.12.3.1. Бригада повинна бути вилучена з РП, наряд-допуск у Виконавця робіт вилучений і в наряді-допуску в розділі 3 "Щоденний допуск до роботи і її закінчення" повинна бути у встановленому порядку оформлена перерва;

5.12.3.2. Тимчасові огородження, заземлення і плакати повинні бути зняті, постійні огородження встановлені на місце. Зазначені операції повинен виконувати оперативний персонал.

5.12.4. Підготовка робочого місця і допуск бригади після спробного включення електроустаткування провадяться в звичайному порядку в присутності Відповідального керівника робіт, що повинно бути оформлено підписом у наряді-допуску (у розділі 3). Якщо Відповідальний керівник робіт не призначається, при допуску бригади до роботи повинен бути присутнім Виконавець робіт;

5.12.5. По закінченні робочого дня робоче місце повинне приводитися в порядок. Плакати, заземлення й огородження повинні залишатися на місцях;

5.12.6. В електроустановках із постійним оперативним персоналом закінчення роботи кожного дня оформляється в розділі 3 наряду-допуску "Щоденний допуск до роботи і її закінчення" підписами Виконавця робіт і осіб з оперативного персоналу, якому наряд-допуск повинен здаватися щодня після закінчення роботи;

5.12.7. В електроустановках без постійного оперативного персоналу закінчення робіт може оформлятися в зазначеному розділі наряду-допуску лише підписом Виконавця робіт;

5.12.8. Допуск по наряду-допуску по закінченні робочого дня дозволяється залишати в папці діючих нарядів-допусків;

5.12.9. Наступного дня до перерваної роботи можна приступити після огляду місця роботи й перевірки виконання заходів безпеки Допускаючим або Відповідальним керівником робіт і Виконавцем робіт. Присутність Відповідального керівника робіт при повторних допусках не обов'язково;

5.12.10. Допуск до роботи наступного дня з указівкою дати і часу початку роботи оформляється підписами Допускаючого або Відповідального керівника робіт і Виконавця робіт у розділі 3 наряду-допуску "Щоденний допуск до роботи і її закінчення".

5.13. Переведення бригади на нове місце роботи повинне провадитися в наступному порядку:

5.13.1. Роботи на декількох робочих місцях того самого приєднання по одному наряді-допуску можуть провадитися при дотриманні наступних умов:

5.13.1.1. Усі робочі місця даного приєднання підготовляються оперативним персоналом і приймаються Виконавцем робіт і Відповідальним керівником робіт до початку виконання робіт, передбачених нарядом-допуском;

5.13.1.2. Виконавець робіт із бригадою допускається на одне з робочих місць приєднання;

5.13.1.3. В електроустановках із постійним оперативним персоналом переведення бригади на інше робоче місце здійснюється Допускаючим;

5.13.1.4. На електроустановках без постійного оперативного персоналу переведення бригади на інше робоче місце при відсутності Допускаючого провадиться Відповідальним керівником робіт;

5.13.1.5. Переведення бригади на нове робоче місце оформляється в розділі 3 наряду-допуску "Щоденний допуск до роботи і її закінчення", і якщо переведення здійснюється Відповідальним керівником робіт, то він розписується в наряді-допуску замість Допускаючого;

5.13.2. При роботах під напругою на струмоведучих частинах оформлення допуску на інше робоче місце потрібно тільки при переведенні бригади з відкритого розподільного пристрою (РП) однієї напруги в РП іншої напруги або з одного приміщення закритого розподільного пристрою (ЗРП) в інше.

5.14. Закінчення робіт, здавання-прийняття робочого місця, закриття наряду-допуску й включення електроустаткування в роботу повинні провадитися в наступному порядку:

5.14.1. Після повного закінчення робіт робоче місце повинне бути приведене в порядок, прийнято Відповідальним керівником робіт, про що після виводу бригади Виконавець робіт повинен розписатися в наряді-допуску про закінчення робіт і здати наряд-допуск оперативному персоналу або передати його в папку діючих нарядів-допусків.

Якщо Відповідальний керівник робіт не призначався, то наряд-допуск повинен здавати Виконавець робіт;

5.14.2. Допуск по наряду-допуску може бути закритий оперативним персоналом лише після огляду електроустаткування і місця провадження робіт з перевіркою відсутності людей, сторонніх предметів, інструменту і при належній чистоті й порядку;

5.14.3. При провадженні робіт на одному приєднанні декількома бригадами допуск по наряду-допуску по закінченні робіт однією бригадою може бути закритий цілком із вказівкою в наряді-допуску "Заземлення залишені для робіт із нарядів-допусків №_____ ";

5.14.4. Закриття наряду-допуску провадиться після того, як буде послідовно здійснено:

5.14.4.1. Зняття заземлень із перевіркою відповідно до прийнятого порядку за винятком випадків, зазначених у пунктах 5.14.2 -5.14.3;

5.14.4.2. Видалення тимчасових огороджень і зняття плакатів "Працювати тут", "Улазити тут" і ін.;

5.14.4.3. Установка на місце постійних огороджень і зняття плакатів, вивішених до початку робіт;

5.14.5. Перевірка ізоляції відремонтованого устаткування (при необхідності) повинна провадитися перед його включенням до видалення тимчасових огороджень і попереджуючих плакатів, безпосередньо після зняття переносних заземлень.

Устаткування може бути включено тільки після закриття наряду-допуску;

5.14.6. Якщо на відключеному приєднанні роботи провадилися по декількох нарядах-допусках, то приєднання може бути включено тільки після закриття всіх нарядів-допусків;

5.14.7. Термін дії наряду-допуску встановлюється не більш 5 діб. При перервах у роботі наряд-допуск залишається дійсним, якщо схеми не відновлювалися й умови проведення роботи залишалися незмінними;

5.14.8. Контроль за правильністю оформлення нарядів-допусків здійснюється особами, що видали наряди-допуски, а також керівним електротехнічним персоналом організації періодично шляхом вибіркових перевірок;

5.14.9. Допуск по нарядах-допусках, роботи з яких цілком закінчені, повинні зберігатися 30 діб;

5.14.10. Якщо при виконанні робіт з нарядів-допусків мали місце аварії або електротравми, то ці наряди-допуски варто зберігати в архіві організації разом із матеріалами розслідування причин і обставин аварій або нещасних випадків.

5.15. Роботи в електроустановках підстанцій і на кабельних лініях електропередачі повинні провадитися в наступному порядку:

5.15.1. В електроустановках підстанцій і на кабельних лініях електропередачі напругою вище 1000 В по наряді-допуску повинні провадитися наступні роботи:

Зі зняттям напруги;

Без зняття напруги на струмоведучих частинах і поблизу них;

Без зняття напруги удалині від струмоведучих частин, що знаходяться під напругою, коли потрібно установка тимчасових огороджень;

С застосуванням у РП механізмів і вантажопідйомних машин;

5.15.2. В електроустановках підстанцій і на кабельних лініях електропередачі напругою до 1000 В по - наряді-допуску повинні провадитися наступні роботи:

Роботи на збірних шинах РП, розподільних щитів, зборок;

Роботи на приєднаннях перерахованих пристроїв, по яких на збірні шини може бути подана напруга;

5.15.3. При роботі в електроустановках підстанцій і на кабельних лініях електропередачі, на яких напруга знята із усіх струмоведучих частин, у тому числі із виводів повітряних ліній і кабельних ліній, за умови, що замкнено вхід у сусідні електроустановки (зборки й щити напругою до 1000 В можуть залишатися під напругою), допускається видавати один наряд-допуск для одночасної роботи на всіх приєднаннях;

5.15.4. При виводі в ремонт усіх секцій у РП 6-10 кв. з одиночною системою шин і будь-яким числом секцій дозволяється видавати один наряд-допуск для роботи на шинах і на усіх або частині приєднань цієї секції. Допуск на всі робочі місця секції може провадитися одночасно. Дозволяється розосередження членів бригади по різних робочих місцях у межах цієї секції.

Забороняється підготовка до включення або випробуванню під напругою будь-якого приєднання секції до повного закінчення робіт із наряду-допуску;

5.15.5. Один наряд-допуск для одночасного або почергового провадження робіт на різних робочих місцях одного або декількох приєднань без оформлення переведення з одного робочого місця на інше з розосередженням членів бригади по різних робочих місцях допускається видавати в наступних випадках:

5.15.5.1. При прокладці й перекладці силових і контрольних кабелів, при іспитах устаткування, перевірці пристроїв захисту, блокування, автоматики і т. п.;

5.15.5.2. При ремонті комутаційних апаратів, коли їхні приводи знаходяться в іншім приміщенні;

5.15.5.3. При ремонті окремого кабелю в тунелях, колекторі, колодязі, траншеї, котловані;

5.15.5.4. При ремонті окремого кабелю, виконуваному у двох котлованах або у РП і котловані, що поруч знаходиться, коли розташування робочих місць дозволяє Виконавцю робіт (Наблюдаючому) здійснювати нагляд за бригадою;

5.15.6. При провадженні робіт згідно п. п. 5.15.4 і 5.15.5 усі робочі місця повинні бути підготовлені до моменту допуску бригади до виконання робіт.

При необхідності розосередження бригади на робочі місця, що не знаходяться в зоні постійного візуального спостереження Виконавця робіт, повинні призначатися досвідчені з виробничим стажем працівники з кваліфікаційною групою по електробезпечності не нижче III і не мають порушень вимог охорони праці.

Допуск до робіт на цих робочих місцях повинен здійснюватися Виконавцем робіт у встановленому порядку;

5.15.7. Допускається видавати один наряд-допуск для почергового проведення однотипних експлуатаційних робіт на декількох підстанціях, на одному або декількох приєднаннях кожної підстанції.

До таких робіт відносяться: чищення ізоляції, підтягування затискачів, добір проб і долівка олії, перестановка перемикача відгалужень трансформаторів, перевірка пристроїв релейного захисту, автоматики, вимірювальних приладів, іспит підвищеною напругою від стороннього джерела, перевірка ізоляторів вимірювальною штангою і т. п. Термін дії такого наряду-допуску - 1 доба;

5.15.8. Допуск на кожну підстанцію і на кожне приєднання оформляється в розділі 3 наряду-допуску "Щоденний допуск до роботи і її закінчення". На підстанціях, де робота виконується згідно п. 5.16.3, допуск може бути виконаний одночасно на всі приєднання, але жодне з них не можна підготовляти до включення до повного закінчення всіх робіт на цій підстанції. Кожну з підстанцій дозволяється включати після повного закінчення робіт на ній по даному наряді-допуску;

5.15.9. Роботи на пристроях зв'язку, розташованих у РП, повинні провадитися по нарядах-допусках, видаваним персоналом, що обслуговує ці розподільні пристрої. Цей персонал повинен виконувати і допуск до робіт.

6. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ГАЗОНЕБЕЗПЕЧНИХ РОБІТ

6.1. До газонебезпечних робіт відносяться:

6.1.1. Приєднання знову побудованих газопроводів до діючої газової мережі;

6.1.2. Пуск газу в газопроводи й інші об'єкти системи газопостачання при введенні в експлуатацію після ремонту і їхньої реконструкції, проведення пусконалагоджувальних робіт, введення в експлуатацію ГНС, ГНП, АГЗС і резервуарів СУГ;

6.1.3. Технічне обслуговування й ремонт діючих внутрішніх і зовнішніх газопроводів, газообладнання ГРП (ГРУ), газовикористовуючих установок, устаткування насосно-компресорних і наповнювальних відділень, зливальних естакад ГНС, ГНП, АГЗС, резервуарів і цистерн СУГ;

6.1.4. Видалення закупорок, установка і зняття заглушок на діючих газопроводах, а також від'єднання від газопроводів агрегатів, устаткування й окремих вузлів;

6.1.5. Відключення від діючої мережі й продувка газопроводів, консервація і розконсервація газопроводів і устаткування сезонної дії;

6.1.6. Злив газу із залізничних і автомобільних цистерн, заповнення СУГ резервуарів на ГНС, ГНП, АГЗС і резервуарних установок, балонів на ГНС і ГНП, автоцистерн, злив залишків газу, що не випарувалися, з балонів і резервуарів, злив газу з переповнених балонів;

6.1.7. Ремонт, огляд і провітрювання колодязів, перевірка й відкачка конденсату з конденсатозбірників;

6.1.8. Підготовка до технічного огляду резервуарів СУГ;

6.1.9. Розкопка ґрунту в місцях витоків газу до їхнього усунення;

6.1.10. Усі види ремонту, зв'язані з виконанням вогневих і зварювальних робіт на діючих газопроводах, ГРП, ГНС, ГНП, АГЗС СУГ;

6.1.11. Заправлення газобалонних автомашин.

6.2. Газонебезпечні роботи, перераховані в п. 6.1, повинні виконуватися під керівництвом фахівця або керівника, за винятком приєднання або від'єднання без застосування зварювання окремих побутових газових приладів і апаратів, введення в експлуатацію індивідуальних балонних установок, проведення ремонтних робіт без застосування зварювання і газового різання на газопроводах низького тиску діаметром не більш 50 мм, наповнення СУГ резервуарів і балонів у процесі експлуатації, ремонту, огляду і провітрювання колодязів, перевірки і відкачки конденсату з конденсатозбірників, зливу залишків, що не випарувалися, СУГ з резервуарів і балонів, заправлення газобалонних автомашин, а також технічного обслуговування внутрішніх газопроводів і газовикористовуючих установок, у тому числі ГНС, ГНП, АГЗС СУГ і установок СУГ.

Керівництво зазначеними роботами у виді виключення допускається доручати найбільш кваліфікованому працівнику.

6.3. Газонебезпечні роботи повинні виконуватися бригадою в складі не менш двох працівників, при цьому:

6.3.1. Ремонтні роботи в колодязях, тунелях, траншеях і котлованах глибиною більш 1 м, у колекторах і резервуарах повинні провадитися бригадою не менш чим із трьох працівників;

6.3.2. Уведення в експлуатацію індивідуальних балонних установок, технічне обслуговування газового устаткування організацій побутового обслуговування населення невиробничого характеру і суспільних будинків, а також окремих газових приладів і апаратів у житлових будинках можуть виконуватися одним працівником.

6.4. В організації повинен бути розроблений і затверджений перелік газонебезпечних робіт, виконуваних без керівництва фахівцями і без оформлення наряду-допуску по затвердженим для кожного виду робіт виробничим інструкціям і інструкціям із безпечних методів робіт.

6.5. В організації, що використовує як паливо газ із газопроводів або зріджені вуглеводні гази, повинен забезпечуватися комплекс заходів щодо безпечної експлуатації газового господарства, регламентований Правилами безпеки в газовому господарстві.

6.6. Забезпечення безпеки в газовому господарстві організації покладається на роботодавця, що зобов'язаний організувати експлуатацію й здійснення контролю за станом газового господарства і за дотриманням правил, норм і інструкцій з експлуатації газопроводів, устаткування і газовикористовуючих агрегатів.

6.7. З числа керівників і фахівців, що пройшли у встановленому порядку перевірку знань Правил безпеки в газовому господарстві, наказом по організації повинна бути призначена особа, відповідальна за безпечну експлуатацію газового господарства. У великій організації можуть також призначатися особи, відповідальні за безпечну експлуатацію газового господарства по цехах, виробництвам, ділянкам.

6.8. Обов'язки особи, відповідальної за безпечну експлуатацію газового господарства організації, установлюються посадовою інструкцією, у якій повинні бути передбачені:

Забезпечення безпечного режиму газопостачання;

Участь в узгодженні проектів газопостачання й у роботі комісій із приймання газифікованих об'єктів в експлуатацію;

Розробка інструкцій, плану локалізації й ліквідації можливих аварій у газовому господарстві;

Участь у комісіях із перевірки знань правил, норм і інструкцій з газового господарства працівниками організації;

Перевірка дотримання встановленого Правилами безпеки в газовому господарстві порядку допуску працівників до самостійної роботи;

Проведення регулярного контролю за безаварійною і безпечною експлуатацією й ремонтом газопроводів і газового устаткування;

Перевірка правильності ведення технічної документації при експлуатації й ремонті;

Надання допомоги в роботі осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію газового господарства цехів (ділянок);

Контроль за діяльністю осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію газового господарства цехів (ділянок);

Розробка планів-заходів і програм по заміні й модернізації застарілого устаткування;

Участь у проведенні проти аварійних тренувань з фахівцями й працівниками;

Участь в обстеженнях, проведених органом державного нагляду.

6.9. Особі, відповідальному за безпечну експлуатацію газового господарства організації, повинне бути надане право:

Здійснювати зв'язок з газозбутовою або газопостачальною організаціями, а також з організаціями, що виконують за договором роботи з технічного обслуговування й ремонту;

Вимагати відсторонення від обслуговування газового устаткування й виконання газонебезпечних робіт осіб, що не пройшли перевірку знань правил, норм і інструкцій з безпеки в газовому господарстві;

Представляти керівництву організації пропозиції про залучення до відповідальності осіб, що порушила вимоги Правил безпеки в газовому господарстві;

Не допускати введення в експлуатацію газоспоживаючих установок, що не відповідають вимогам Правил безпеки в газовому господарстві;

Припиняти роботу газопроводів і газового устаткування, небезпечних у подальшій експлуатації, а також самовільно введених у роботу;

Брати участь у підборі осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію газового господарства цехів, фахівців і працівників газової служби;

Видавати керівникам цехів (ділянок), начальнику газової служби обов'язкові для виконання вказівки по усуненню порушень вимог Правил безпеки в газовому господарстві.

6.10. Керівники й фахівці, зв'язані з експлуатацією газового господарства і з використанням газоподібного палива, зобов'язані пройти підготовку і здати іспит на знання Правил безпеки в газовому господарстві відповідно до Положення про порядок перевірки знань правил, норм і інструкцій з безпеки в керівників і фахівців підприємств, організацій і об'єктів.

Перевірка знань Правил безпеки в газовому господарстві у фахівців, призначених відповідальними особами за безпеку в газовому господарстві, повинна проводитися комісією за участю представників органів Держнагляду чи комісією організації, що має відповідну ліцензію Держнагляду. Повторна перевірка знань повинна проводитися з періодичністю не рідше одного разу в три роки.

6.11. Працівники, зайняті обслуговуванням і ремонтом об'єктів газового господарства і виконанням газонебезпечних робіт, до призначення на самостійну роботу повинні пройти навчання безпечним методам роботи й прийомам виконання робіт у газовому господарстві, здати іспити в постійно діючій екзаменаційній комісії організації за участю інспектора Держнагляду і мати практичні навички виконання цих робіт, пройшовши стажування під спостереженням досвідченого працівника протягом перших 10 робочих змін.

Повторна перевірка знань інструкцій працівниками повинна проводитися з періодичністю не рідше одного разу в рік.

6.12. Допуск до самостійної роботи працівників у газовому господарстві повинний оформлятися наказом по організації після проходження стажування протягом перших 10 робочих змін.

6.13. Газифікована організація повинна мати комплект виконавчої технічної документації на газове господарство (проектну, виконавчу документацію, у тому числі акти первинного пуску газу, налагодження газового устаткування, приладів автоматики й ін.). Порядок збереження документації визначається головним інженером (технічним директором) організації й оформляється наказом по організації.

6.14. Фахівці і працівники, зв'язані з експлуатацією об'єктів газового господарства, повинні мати посадові і виробничі інструкції, що визначають їхні обов'язки й відповідальність.

6.15. В організації з урахуванням місцевих умов і вимог безпеки повинні бути розроблені й у встановленому порядку затверджені схеми газопроводів, інструкції з експлуатації газопроводів, газового устаткування й агрегатів, що використовують газове паливо. Для працівників пожежонебезпечних ділянок повинні бути розроблені також і інструкції з протипожежної безпеки.

Інструкції повинні вивішуватися на робочих місцях працівників, що обслуговують газові агрегати. Крім того, у місцях виробництва газонебезпечних робіт і експлуатації об'єктів газового господарства повинні бути вивішені попереджувальні написи і плакати по безпечному використанню газового палива.

6.16. В організації повинні бути розроблені і затверджені головним інженером (технічним директором) плани попередження і ліквідації можливих аварій у газовому господарстві; відпрацьована система своєчасного виклику працівників для виконання аварійних робіт; організоване проведення учбово-тренувальних занять за планами попередження й ліквідації аварій.

6.17. Інструкції з експлуатації газового господарства і плани попередження і ліквідації можливих аварій в організації повинні переглядатися і пере затверджуватися не рідше одного разу у два роки.

6.18. Газові мережі і газове устаткування організації повинні піддаватися в плановому порядку технічному обслуговуванню й ремонту. Відповідальність за виконання графіків технічного обслуговування й ремонтів покладається на головного інженера (технічного директора) або на іншого керівника організації.

По всіх проведених роботах по технічному обслуговуванню й ремонту устаткування повинна вестися відповідна документація.

6.19. В організації повинні бути інструменти, устаткування, матеріали, засоби індивідуального захисту й інші засоби й устаткування, необхідні для виконання ремонтних робіт, а також непорушний запас їх на випадок аварійних робіт.

6.20. Технічне обслуговування газопроводів і газового устаткування в організації повинне проводитися силами і засобами організації або із залученням спеціалізованих організацій.

6.21. Для забезпечення нагляду за технічним станом газового устаткування і за проведенням його ремонту в організації повинна бути організована газова служба.

6.22. Посадові особи, винні в порушенні вимог Правил безпеки в газовому господарстві, несуть персональну відповідальність відповідно до чинного законодавства.

6.23. Видача посадовими особами вказівок або розпоряджень, що примушують підлеглих до порушення правил безпеки, до самовільного поновлення робіт, зупинених органами Держнагляду, а також неприйняття ними заходів до усунення в їхній присутності підлеглими працівниками порушень вимог безпеки збільшує їхню провину й відповідальність за порушення вимог охорони праці.

6.24. В організації повинен дотримуватися наступний порядок оформлення нарядів-допусків на проведення газонебезпечних робіт:

6.24.1. На проведення газонебезпечних робіт повинен бути оформлений і виданий разовий наряд-допуск за підписом особи, якому наказом по організації дане право видачі нарядів-допусків на газонебезпечні роботи.

6.24.2. У наряді-допуску повинні бути зазначена: точна технологічна послідовність виконання окремих операцій, основні міри безпеки при виконанні робіт і необхідні при цьому засоби індивідуального захисту, передбачені інструкціями з кожного виду газонебезпечних робіт;

6.24.3. Проведення газонебезпечних робіт повинне узгоджуватися з особою, відповідальною за безпечну експлуатацію газового господарства організації. При найбільш складних і небезпечних роботах крім наряду-допуску повинен складатися спеціальний план робіт, затверджуваний головним інженером (технічним директором) організації;

6.24.4. У плані робіт повинна вказуватися послідовність проведення робіт, розміщення працівників, потреба в механізмах і пристосуваннях, повинні передбачатися заходи щодо забезпечення безпеки проведення робіт, а також повинні вказуватися особи, відповідальні за проведення кожної газонебезпечної роботи, і особи, відповідальні за загальне керівництво й координацію виконуваних газонебезпечних робіт.

При використанні як паливо газів, що містять отрутні компоненти (окис вуглецю, сірковуглець і ін.), у плані робіт повинні передбачатися також відповідні заходи безпеки, що запобігають можливі отруєння працівників;

6.24.5. Наряди-допуски на газонебезпечні роботи повинні реєструватися в журналі. Журнал обліку видачі нарядів-допусків повинен бути пронумерований і прошнурований. Термін збереження нарядів-допусків - один рік із дня їхньої видачі;

6.24.6. Роботи з ліквідації аварій можуть проводитися у виняткових випадках без оформлення наряду-допуску до усунення прямої погрози людям і матеріальним цінностям;

6.24.7. Аварійні роботи на об'єктах газового господарства повинні виконуватися відповідно до заздалегідь розробленого і затвердженого Плану попередження, локалізації й ліквідації можливих аварій у газовому господарстві організації;

6.24.8. Якщо після усунення небезпеки чи ліквідації наслідків аварії буде потрібно приведення газопроводів і газового устаткування в технічно справний стан, то на виконання цих робіт повинен бути виданий разовий наряд-допуск, а при необхідності повинен бути розроблений і спеціальний план проведення відбудовних і ремонтних робіт.

7. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ВОГНЕВИХ РОБІТ

7.1. Усі вогневі роботи повинні виконуватися з дотриманням вимог Правил пожежної безпеки. При проведенні вогневих робіт на тимчасових місцях керівник об'єкта зобов'язаний оформити допуск або дозвіл на проведення вогневих робіт.

7.2. До вогневих робіт відносяться електрозварювальні, газозварювальні, паяльні і всі інші роботи, зв'язані із застосуванням відкритого вогню.

7.3. Місця проведення вогневих робіт варто забезпечувати первинними засобами пожежегасіння (вогнегасником, шухлядою з піском, лопатою, цебром і водою).

7.4. Устаткування, на якому передбачається проведення вогневих робіт, повинне бути приведене у вибухопожежобезпечний стан шляхом:

Звільнення від пожежо - і вибухонебезпечних речовин; відключення від діючих комунікацій (за винятком використовуваних для підготовки й проведення вогневих робіт);

Попереднього очищення, промивання, пропарювання, вентиляції, сорбції, флегматизації і т. п.

7.5. Перед початком і під час проведення вогневих робіт повинен здійснюватися контроль за станом паро-, газо-, повітряного середовища в небезпечній зоні.

7.6. При проведенні вогневих робіт забороняється:

Приступати до роботи при несправній апаратурі;

Робити вогневі роботи на свіжопофарбованих конструкціях і виробах;

Використовувати спецодяг і рукавиці зі слідами олій, жирів, бензину, гасу й інших горючих рідин;

Зберігати у зварювальних кабінах одяг, ЛВЖ, ГЖ і інші горючі матеріали;

Допускати зіткнення електричних проводів із балонами зі стиснутими, зрідженими і розчиненими під тиском газами;

Робити роботи на апаратах і комунікаціях, заповнених горючими й токсичними речовинами, а також перебуваючих під тиском, електричною напругою;

Одночасне проведення вогневих робіт при устрої гідроізоляції і пароізоляції на покрівлі, монтажі панелей з горючими і вагорючими утеплювачами, наклейка покрить підлог і обробка приміщень із застосуванням горючих лаків, клеїв, мастик і інших горючих матеріалів;

Допускати до самостійної роботи учнів, а також працівників, що не мають кваліфікаційного посвідчення по пожежній безпеці.

7.7. До проведення вогневих робіт можуть бути допущені кваліфіковані й атестовані електрозварювачі, бензорізчики і паяльщики, що добре знають інструкцію з охорони праці й програму пожежно-технічного мінімуму.

7.8. Відповідальність за забезпечення заходів пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт повинен нести керівник підрозділу (начальник цеху, відділу, ділянки, механік, енергетик, виконроб, майстер, бригадир, завідувач майстерні, лабораторією, складом і ін.), де провадяться вогневі роботи.

7.9. Оформлення і видача наряду-допуску на проведення вогневих робіт повинні провадитися в наступному порядку:

7.9.1. У кожнім випадку перед проведенням вогневих робіт на тимчасових місцях начальник цеху, відділу й іншого підрозділу або особи, його що заміщають, зобов'язані забезпечити розробку і здійснення заходів щодо пожежної безпеки на місцях проведення робіт; довести до відома про це особу, відповідальну за протипожежну безпеку в організації; призначити особи, що безпосередньо відповідають за дотримання правил пожежної безпеки на місці ведення цих робіт; проінструктувати їхнього і безпосереднього виконавців (електрозварювачів, газозварювачів, бензорізників, паяльщиків і інших працівників) про заходи пожежної безпеки, оформити і видати наряд-допуск на проведення вогневих робіт;

7.9.2. Проведення вогневих робіт на території й у приміщеннях вибухо - і пожежонебезпечних ділянок організації дозволяється на тимчасових місцях після оформлення додатково до наряду-допуску Плану проведення вогневих робіт відповідно до форми.

Розробка Плану проведення вогневих робіт повинна забезпечуватися начальником цеху (відділу, підрозділу), у якому повинні проводитися вогневі роботи із залученням до розробки плану механіка цеху (відділу, підрозділу) і керівника цих робіт. Розроблений план повинен бути погоджений особою, відповідальним за протипожежну безпеку в організації, начальником відділу (служби) охорони праці і затверджений головним інженером (технічним директором) організації;

7.9.3. Після виконання заходів, передбачених Планом проведення вогневих робіт відповідно до вимог правил охорони праці і правил пожежної безпеки, і після перевірки готовності до роботи інструменту, пристосувань, засобів захисту начальник цеху (відділу, підрозділу) повинен підписати наряд-допуск на проведення вогневих робіт з наступним узгодженням його з пожежною охороною;

7.9.4. План проведення вогневих робіт і наряд-допуск на їхнє проведення оформляються в двох екземплярах. Перші екземпляри зазначених документів видаються Керівнику вогневих робіт, другі направляються особі, відповідальному за протипожежну безпеку в організації;

7.9.5. Перед узгодженням наряду-допуску на проведення вогневих робіт особа, відповідальна за протипожежну безпеку в організації, зобов'язана забезпечити інструктування виконавців робіт про заходи пожежної безпеки;

7.9.6. Перед проведенням вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних ділянках повинні бути зупинені апарати, машини й інше виробниче устаткування зі звільненням їхній від пожежо - і вибухонебезпечних продуктів і з відключенням від джерел живлення;

Зупинка устаткування і його підготовка до проведення в зоні його розташування вогневих робіт повинні проводитися відповідно до Плану проведення вогневих робіт;

7.9.7. При одержанні повідомлення про плановане проведення на тимчасових місцях вогневих робіт особа, відповідальна за протипожежну безпеку в організації, зобов'язана:

7.9.7.1. Перевірити підготовленість місця проведення вогневих робіт, намітити додаткові протипожежні заходи і зробити про це запис у наряді-допуску;

7.9.7.2. Перевірити в працівників, що будуть проводити вогневі роботи, наявність кваліфікаційних посвідчень і знання правил пожежної безпеки;

7.9.7.3. При необхідності зажадати на місці проведення вогневих робіт, проведених у пожежо - і вибухонебезпечних умовах, виставити тимчасова пости з числа працівників цеху.

7.10. На об'єктах, обумовлених за узгодженням з особою, відповідальним за протипожежну безпеку в організації, для проведення вогневих робіт може бути оформлений Дозвіл.

8. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ З ПІДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ І РЕМОНТІ ТЕПЛОВИКОРИСТОВУЮЧИХ УСТАНОВОК, ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ І УСТАТКУВАННЯ

8.1. Організаційними заходами, спрямованими на забезпечення безпеки виконання робіт при експлуатації і ремонті тепловикористовуючих установок, теплових мереж і устаткування, є:

8.1. Оформлення роботи нарядом-допуском;

8.2. Порядок допуску працівників до роботи;

8.3. Нагляд під час роботи;

8.4. Порядок переведення працівників на інше робоче місце;

8.5. Оформлення перерв у роботі;

8.6. Оформлення закінчення роботи.

8.2. Оформлення наряду-допуску на проведення робіт повинне провадитися в наступному порядку:

8.2.1. Наряд-допуск на проведення зазначених робіт з підвищеною небезпекою при експлуатації і ремонті тепловикористовуючих об'єктів визначає місце, час і умови провадження робіт, необхідні заходи безпеки, склад бригади й особи, відповідальних за безпеку цих робіт.

8.2.2. Основними роботами, проведення яких повинно здійснюватися по нарядах-допусках, є:

8.2.2.1. Газо-електрозварювальні роботи, виконувані на тепловикористовуючому устаткуванні;

8.2.2.2. Роботи, виконувані усередині апаратів, резервуарів, баків, у колодязях, у колекторах, у тунелях і т. п.;

8.2.2.3. Прогрів пуск газопроводу;

8.2.2.4. Роботи, при яких в атмосфері можлива присутність горючого газу;

8.2.2.5. Іспит теплових мереж на розрахунковий тиск і температуру теплоносія;

8.2.2.6. Проведення ремонтних робіт поблизу діючого тепловикористовуючого устаткування;

8.2.2.7. Ремонт обертових механізмів;

8.2.2.8. Теплоізоляційні роботи на діючих трубопроводах і тепловикористовуючому устаткуванні;

8.2.3. Виходячи з місцевих умов Перелік робіт, виконуваних по нарядах-допусках, може бути розширений із затвердженням його головним інженером (технічним директором) організації;

8.2.4. Список осіб, що мають право видачі нарядів - допусків і здатних бути Відповідальними керівниками і Виконавцями робіт, повинен бути оформлений розпорядженням головного інженера (технічного директора) організації;

8.2.5. Право видачі нарядів-допусків на ремонт тепловикористовуючих установок, теплових мереж і устаткування наказом по організації надається з числа керівників і фахівців відповідної служби.

У необхідних випадках, у залежності від характеру робіт, право видачі нарядів-допусків може бути надано відповідальному оперативному персоналу, якщо ці працівники не є Допускаючими;

8.2.6. Роботи, не включені в Перелік робіт, виконуваних по нарядах-допусках і не потребуючі підготовки робочого місця, повинні виконуватися за письмовим наказом.

Письмове розпорядження на проведення таких робіт можуть давати особи, що мають на це право по своєму посадовому положенню. Розпорядження мають разовий характер і діють у перебігу доби;

8.2.7. Реєстрація робіт з нарядів-допусків і розпоряджень провадиться в оперативному журналі. У журналі реєструється первинний допуск до роботи і повне закінчення її із закриттям наряду-допуску (розпорядження);

8.2.8. Число нарядів-допусків, видаваних одночасно на одного Відповідального керівника робіт, визначає в кожнім окремому випадку особою, що видає наряд-допуск;

8.2.9. Розширення робочого місця, зміна числа робочих місць і умов проведення роботи, а також заміна Відповідального керівника робіт або Виконавця робіт без видачі нового наряду-допуску не дозволяється. Крім того, при зміні чисельного складу бригади більш ніж на 50 % наряд-допуск повинний бути оформлений знову;

8.2.10. При роботі з наряду-допуску бригада повинна складатися не менш чим із двох чоловік, включаючи Виконавця робіт. Допускається включення до складу бригади практикантів і учнів, а також знову прийнятих працівників у кількості не більш трьох чоловік, що повинні бути закріплені за основними членами бригади. Відповідальність за безпеку практикантів, учнів і знову прийнятих працівників несуть Виконавець робіт і члени бригади, за яких вони закріплені, про що повинно бути зазначене в наряді-допуску в графі "Члени бригади";

8.2.11. Заповнення всіх граф наряду-допуску провадиться відповідно до змісту підрядкового тексту;

8.2.12. У графі "Умови проведення роботи" перелічуються необхідні заходи підготовки робочих місць і міри безпеки, у тому числі і по виконанню оперативним персоналом інших цехів;

8.2.13. У графі "Особливі умови", при необхідності, по розсуду особи, що видає наряд, указуються додаткові заходи безпеки, не передбачені сьогоденням Положенням. Наприклад: робота під безупинним наглядом Відповідального керівника робіт, установка спеціальних огороджень, неприпустимість застосування відкритого вогню, застосування спеціальних захисних засобів і т. п.

8.3. Допуск бригади до роботи повинний провадитися в наступному порядку:

8.3.1. Підпис у відповідній графі наряду-допуску про виконання умов по підготовці до проведення робочих місць після виконання передбачених нарядом-допуском робіт у повному обсязі робить Допускаючий;

8.3.2. При допуску до роботи Відповідальний керівник робіт і Виконавець робіт разом із Допускаючим перевіряють виконання необхідних заходів щодо підготовки робочих місць, зазначених у наряді-допуску;

8.3.3. Допускающий при інструктажі вказує, яке устаткування в робочій зоні і на сусідніх ділянках залишається під напругою, під тиском, має високу температуру поверхонь, є пожежо-, вибухонебезпечним і т. д., і робить допуск бригади до роботи;

8.3.4. Перевірка підготовки робочих місць і допуск бригади до роботи оформляються підписами Допускаючого, Відповідального керівника робіт і Виконавця робіт у відповідних графах наряду-допуску.

Один екземпляр наряду-допуску передається Виконавцю робіт, другий залишається в Допускаючого і зберігається в папці діючих нарядів-допусків;

8.3.5. Перевірку кваліфікаційних посвідчень, посвідчень про перевірку знань по охороні праці, посвідчень про перевірку знань правил безпеки, загальний інструктаж перед допуском до роботи і допуск до роботи бригади в цілому робить Відповідальний керівник робіт.

Виконавець робіт здійснює допуск до роботи й інструктаж кожного члена бригади безпосередньо на його робочому місці;

8.3.6. Якщо при одержанні наряду-допуску в оперативного персоналу або Виконавця робіт виникне який-небудь сумнів, вони зобов'язані зажадати роз'яснень у Відповідального керівника робіт або особи, що видала наряд-допуск.

По неправильно оформленому наряді-допуску допуск до роботи забороняється;

8.3.7. Підготовка робочого місця, виконання необхідних заходів безпеки і допуск до роботи для ремонту устаткування, що належить іншому цеху (підрозділу) або розташованому на території іншого цеху (підрозділу), провадиться персоналом відповідного цеху з щоденного дозволу начальника зміни даного цеху, про що видавший дозвіл повинний зробити відповідний запис в оперативному журналі.

8.4. Нагляд під час роботи, зміни в складі бригади повинні здійснюватися в такий спосіб:

8.4.1. З моменту допуску бригади до роботи нагляд за нею з метою попередження порушень правил охорони праці і забезпечення безпеки при провадженні робіт покладається на Виконавця робіт (Наблюдаючого).

Виконавець робіт (Наблюдаючий) повинний здійснювати постійний нагляд за членами бригади у відношенні їхньої безпеки;

8.4.2. Відповідальний керівник робіт і оперативний персонал повинні періодично перевіряти дотримання працюючими правил охорони праці. При виявленні порушень правил охорони праці або виявленні інших обставин, що загрожують безпеці працівникам, у Виконавця робіт вилучається наряд-допуск і бригада повинна бути негайно виведена з місця провадження робіт;

8.4.3. Після усунення порушень бригада знову може бути допущена до роботи Відповідальним керівником робіт з відповідним оформленням цього акту в наряді-допуску;

8.4.4. Зміни в складі бригади із відображенням у наряді-допуску можуть бути внесені Відповідальним керівником робіт з даного допуску або особою, що видала наряд, а в їхню відсутність - особою, що має право видачі наряду.

8.5. При перервах у роботі протягом робочого дня повинний дотримуватися наступний порядок:

8.5.1. При перерві в роботі протягом робочого дня (на обід, по інших умовах провадження робіт) бригада видаляється з місця роботи.

Наряд-допуск залишається у Виконавця робіт (Наблюдаючого). Плакати, огородження залишаються на місці. Жоден із членів бригади не має права відновити роботи у відсутності Виконавця робіт чи Спостерігаючого. Допуск бригади до роботи після перерви здійснює Виконавець робіт (Наблюдаючий);

8.5.2. Оперативний персонал до повернення Виконавцем робіт наряду-допуску з оцінкою про повне закінчення робіт не має права робити включення виведеного для ремонту устаткування чи вносити в схему зміни, що позначаються на умовах провадження робіт. В аварійних випадках при необхідності такого включення оперативний персонал може зробити включення устаткування у відсутності бригади і без одержання наряду-допуску при дотриманні наступних умов:

8.5.2.1. Тимчасові огородження повинні бути зняті і замінені на постійні. Повинні бути замінені попереджуючі плакати;

8.5.2.2. До прибуття Виконавця робіт і повернення їм наряду-допуску в місцях провадження робіт оперативним персоналом повинні бути розставлені їхні працівники, зобов'язані попереджати як Виконавця робіт, так і членів бригади про те, що зроблене включення тепловикористовуючої установки, ділянки теплової мережі або устаткування і поновлення ними ремонтних робіт неприпустимо;

8.5.3. Спробне включення окремих тепловикористовуючих установок і устаткування до повного закінчення робіт бригадою може бути зроблено оперативним персоналом після виконання наступних умов:

8.5.3.1. Бригада повинна бути вилучена з місця провадження робіт. Наряд-допуск Виконавцем робіт повинний бути повернутий оперативному персоналу з оформленням перерви в розділі наряду "Оформлення щоденного допуску до роботи, закінчення роботи, переведення на інше місце роботи";

8.5.3.2. Тимчасові огородження, заглушки з трубопроводів, замки із запірної арматури і плакати повинні бути зняті, постійні огородження відновлені на своїх місцях;

8.5.3.3. Готовність робочого місця до провадження робіт і допуск бригади при поновленні робіт повинні провадитися в звичайному порядку в присутності Відповідального керівника робіт, що повиннео бути оформлено відповідними підписами в наряді-допуску.

8.6. Закінчення робочого дня і початок роботи наступного дня повинні оформлятися і провадитися в наступному порядку:

8.6.1. По закінченні робочого дня плакати й огородження повинні залишатися на місцях. Закінчення роботи кожного дня оформляється в розділі наряд "Оформлення щоденного допуску до роботи, закінчення роботи, переведення на інше робоче місце" підписами Виконавця робіт і осіб оперативного персоналу (Допускаючого), якому наряд-допуск повинен здаватися щодня на збереження по закінченні роботи;

8.6.2. Наступного дня до перерваної роботи бригада може приступити після огляду місця роботи і перевірки заходів безпеки Допускаючим, Відповідальним керівником робіт і Виконавцем робіт. Присутність Відповідального керівника робіт при повторних допусках, здійснюваних Допускаючим, не обов'язкова;

8.6.3. Допуск до роботи наступного дня з указівкою дати і часу початку роботи оформляється підписами Допускаючого і Виконавця робіт у розділі наряду-допуску "Оформлення щоденного допуску до роботи, закінчення роботи, переведення на інше місце роботи";

8.6.4. Переведення бригади на інше місце роботи, визначене цим же нарядом-допуском, провадиться Допускаючим й оформляється в наряді-допуску у встановленому порядку.

8.7. Оформлення закінчення роботи і здача - приймання робочого місця, закриття наряду-допуску повинні провадитися в наступному порядку:

8.7.1. Після повного закінчення роботи робоче місце повинне бути приведене в порядок, прийнято Відповідальним керівником робіт, що після виведення бригади Виконавцем робіт повинний розписатися в наряді-допуску про закінчення роботи і здати його оперативному персоналу;

8.7.2. Якщо після вчасного повного закінчення робіт Відповідального керівника робіт не виявиться на місці, Виконавець робіт з його дозволу і дозволу оперативного персоналу може, розписавши в наряді-допуску про вивід бригади і здачі наряду-допуску, залишити його в оперативного персоналу для наступного огляду робочого місця Відповідальним керівником робіт.

У цьому випадку Відповідальний керівник робіт із прибутті на робоче місце зобов'язаний до закриття наряду-допуску оперативним персоналом оглянути робоче місце і розписатися в наряді-допуску про закінчення роботи;

8.7.3. Наряд-допуск може бути закритий оперативним персоналом (Допускаючим) лише після огляду устаткування і місць роботи, перевірки відсутності людей, сторонніх предметів, інструменту і при належній чистоті території, де провадилися роботи;

8.7.4. Включення устаткування, тепловикористовуючих установок, ділянок теплової мережі і т. д. може бути зроблено тільки після закриття наряду-допуску і з дозволу Особи, що видала наряд-допуск.

Якщо на відключеній тепловикористовуючій установці, устаткуванні, ділянці теплової мережі роботи провадилися по декількох нарядах-допусках, то включення його в роботу може бути зроблено тільки після закриття всіх нарядів-допусків;

8.7.5. Обидва екземпляри закритих нарядів-допусків повинні зберігатися на протязі тридцяти днів в особи, що видала наряд, після чого вони можуть бути знищені;

8.7.6. Якщо при виконанні робіт з нарядів-допусків мали місце аварії і травми, то ці наряди повинні зберігатися в архіві організації разом з матеріалами розслідування причин і обставин аварій чи нещасних випадків.

8.8. Участь підрядних організацій у роботах, виконуваних по нарядах-допусках, повинні оформлятися в наступному порядку:

8.8.1. У випадках, коли ремонт тепловикористовуючих установок, теплових мереж і устаткування провадиться підрядною ремонтною організацією чи силами ремонтного цеху організації, відповідальність за достатню кваліфікацію персоналу покладається на керівника підрядної ремонтної організації або керівника ремонтного цеху організації;

8.8.2. При виконанні ремонтних, налагоджувальних і інших робіт одночасно декількома організаціями по прямих договорах з організацією адміністрація цеху разом з керівництвом ремонтних, налагоджувальних організацій зобов'язана розробити сполучений графік робіт і загальні заходи щодо безпеки праці, що повинні бути затверджені головним інженером (технічним директором) організації;

8.8.3. Відповідальність за координацію дій по виконанню сполученого графіка робіт і заходів щодо охорони і безпеки праці несе адміністрація організації. Це положення повинне бути відбите в договорі на провадження робіт;

8.8.4. Відповідальність за організацію і виконання заходів щодо охорони і безпеки праці на своїх ділянках роботи несуть керівники ремонтних ділянок. Це положення повинне бути відбите в договорі на провадження робіт;

8.8.5. При виконанні аналогічних робіт генеральною підрядною організацією з залученням субпідрядних організацій відповідальність за виконання загальних заходів щодо охорони і безпеки праці несе генеральна підрядна організація. У цьому випадку розробка сполученого графіка здійснюється генеральною підрядною організацією разом із субпідрядними організаціями і затверджується уповноваженим представником генеральної підрядної організації. На виділених для субпідрядних організацій ділянках провадження робіт відповідальність за організацію і виконання заходів щодо охорони і безпеки праці несуть субпідрядні організації з відображенням цього положення в договорі на провадження робіт.

9. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РЕМОНТНИХ РОБІТ НА МОСТОВИХ І ПЕРЕСУВНИХ КОНСОЛЬНИХ КРАНАХ

9.1. При ремонті мостових і пересувних консольних кранів і виконанні робіт з виходом на кранові шляхи і перехідні галереї повинний оформлятися наряд-допуск на провадження робіт відповідно до вимог Правил пристрою і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів.

9.2. Наряд-допуск оформляється у випадках:

9.2.1. Виконання зварювальних, кріпильних і інших ремонтних робіт, зв'язаних з перебуванням працівників на кранових шляхах і в перехідних галереях мостових і пересувних консольних кранів і на них;

9.2.2. Виконання оглядів устаткування силами інших цехів і організацій;

9.2.3. Виконання робіт зі прибирання галерей, площадок, проходів, кранових шляхів;

9.2.4. Зміни електроламп освітлення цеху з використанням працюючих кранів у прольоті. Зміна електроламп із використанням крана повинна провадитися в денний час. Зміна електроламп із галерей мостового крана може бути допущена за умови забезпечення безпечного виконання робіт із уживанням заходів по попередженню падіння працівників із крана, поразки їх електричним струмом, виходу на кранові шляхи, а також при встановленні обмежень переміщення кранів на цей період. Проведення цих робіт під час роботи крана по переміщенню вантажів забороняється;

9.2.5. Разових робіт, виконуваних з галерей мостового крана, таких як побілка стелі, фарбування металоконструкцій;

9.2.6. Геодезичної зйомки підкранових колій;

9.2.7. Аварійного ремонту або ремонту по виклику, профілактичного ремонту вантажопідйомного устаткування тривалістю понад три години. Роботи тривалістю до трьох годин повинні виконуватися з застосуванням биркової системи;

9.2.8. Виконання поточних, середніх і капітальних ремонтів вантажопідйомних кранів, проведених за графіком.

9.3. У випадку виконання робіт у діючих цехах силами інших організацій Відповідальний керівник робіт (начальник або цеху його заступник) зобов'язаний особисто ознайомити з умовами забезпечення безпечного провадження робіт з урахуванням вимог дійсного Положення Керівника робіт підрядної організації.

9.4. При проведенні ремонтно-монтажних робіт підйомно-транспортного устаткування, кранових шляхів по службі енергетика наряд-допуск повинен виписуватися енергетиком цеху, візуватися механіком цеху і підписуватися начальником цеху або його заступником.

9.5. Після виконання оперативних ремонтів на вантажопідйомних кранах і кранових шляхах у зміні після 15 годин і в нічний час об'єкти після ремонту повинні пред'являтися для їхньої подальшої експлуатації особі, у підпорядкуванні якого знаходиться ремонтний персонал (начальнику зміни).

9.6. Перед початком виконання ремонтно-монтажних робіт на вантажопідйомних кранах і кранових шляхах необхідно передбачити запобіжні заходи. На кранових шляхах із двох сторін зони ремонту необхідно установити тимчасові тупики, вивісити червоні прапорці, що забороняють знаки безпеки, а в нічний час - червоні лампочки.

9.7. Зупиняти на ремонт вантажопідйомні механізми слід тільки в закріпленої за ними посадкової площадки з виділенням і огородженням безпечної зони під нею на відстані не менш 2 м з кожної сторони з вивішуванням по границях зони попереджувальних знаків.

9.8. При виконанні ремонтно-монтажних робіт у габаритах наближення крана заходи безпеки забезпечує майстер, що проводить ремонт. Про проведення ремонтно-монтажних робіт механік цеху записом у журналі прийому і здачі змін повинний повідомити крановиків усіх змін прольоту, а при необхідності і крановиків суміжних прольотів.

9.9. У випадку проведення робіт у діючих цехах організації сторонніми організаціями адміністрація цеху повинна провести інструктаж працівників по особливостях режиму роботи в цих умовах з наступною оцінкою в журналі інструктажу і підписом інструктуємих.

9.10. Без наряду-допуску може провадитися профілактичний огляд крана, а також усунення поточних несправностей по виклику крановика.

10. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ ЕЛЕКТРИЧНОМУ ЗВАРЮВАННІ

10.1. Загальні вимоги

10.1.1. При електрозварювальних роботах зварник піддається небезпеки поразки електричним струмом, впливу високих температур і викидів крапель розплавленого металу й іскор зі зварювальної ванни, радіаційного впливу і м'якого рентгенівського випромінювання при спеціальних видах зварювання, сильних електромагнітних полів, значних концентрацій зварювальних аэрозолей і газів, шуму, вібрації, небезпеці забитих місць і порізів рук об крайки деталей, що зварюються, що можуть стати причиною травм і професійних захворювань. Застосовуване зварювальне устаткування повинне бути оснащене запобіжними пристроями і тими, що обгороджують.

10.1.2. При ручному дуговому зварюванні ультрафіолетові промені можуть викликати професійне захворювання очей (електроофтальмію), інфрачервона радіація може привести до помутніння хрусталика очей, тривалий вплив зварювального аерозолю, що містить окисли марганцю, хрому, ванадію, цинку, свинцю, фтористі з'єднання й ін. може привести до пневмоконіозу.

Особливо несприятливий стан виробничого середовища для зварника створює зварювання в замкнутих об'ємах. Зварювання підігрітих виробів може викликати напругу терморегуляції в зварника.

10.1.3. Зварювання в змушеній позі, сидячи, лежачи на боці або спині супроводжуються підвищеною статичною напругою м'язів рук і тіла, стиснуті і затемнені умови зварювання викликають підвищену напругу уваги і зору зварника.

10.1.4. При зварюванні порошковим дротом забруднення виробничої атмосфери зварювальними аэрозолями зі змістом окислів марганцю, заліза, фтористих з'єднань, шестивалентних з'єднань хрому великої токсичності аналогічно як при зварюванні електродами з рутиловим покриттям.

10.1.5. При зварюванні в середовищі захисних газів (вуглекислий газ, аргон, гелій, азот) найбільш сприятливої з гігієнічної точки зору є зварювання електродами, що не неплавились, у середовищі аргону і при застосуванні торпрованих і лантанованих електродів. При автоматичному зварюванні електродом, що плавиться, у середовищі вуглекислого газу виділення пилу, окислів марганцю, хрому, нікелю, азоту перевищують їхнє виділення при автоматичному зварюванні під шаром флюсу, а ультрафіолетове випромінювання при зварюванні електродами, що не неплавились, у 2 рази, а електродом, що плавиться, у 5-30 разів більше, ніж при електродуговому зварюванні покритим електродом.

10.1.6. При напівавтоматичному зварюванні зміст зварювальних аэрозолей у зоні подиху зварника значно вище, ніж при автоматичному.

10.1.7. При зварюванні алюмінію і сплавів на його основі в середовищі аргону електродом, що плавиться, спостерігається підвищене утворення озону за рахунок великої ультрафіолетової радіації.

10.1.9. Концентрація аэрозоля, окислів марганцю й інших токсичних речовин у зоні подиху зварника-автоматника залежить від складу і ступеня здрібнювання флюсу, конфігурації виробу, що зварюється, напрямку повітряних потоків у виробничому просторі.

Основними шкідливими речовинами в складі зварювального аэрозоля при автоматичному зварюванні є фтористі з'єднання і їхнє виділення різко зростає зі збільшенням змісту фтористого кальцію у флюсі.

10.1.10. Концентрації аэрозоля, окислів марганцю і фтористих з'єднань у зоні подиху зварника-полуавтоматчика вище, ніж у зоні подиху зварника-автоматника при обслуговуванні автоматичних зварювальних установок.

10.1.11. При зварюванні струмами високої частоти виробів із синтетичних матеріалів основними несприятливими факторами є високочастотні електромагнітні полючи значної інтенсивності, виділення летучих токсичних речовин (фенолу, окису етилену, формальдегіду, парів ацетону й органічних розчинників).

10.1.12. Необхідно суцільне екранування джерел енергії (електродів, конденсаторів, фідерних ліній) з гарними електричними контактами в місцях з'єднання для забезпечення безпечного ведення процесу зварювання, забезпечення температурного режиму у виробничому приміщенні, санітарно-гігієнічних параметрів повітряного середовища.

10.1.13. При контактно - стиковому, крапковому, шовному зварюванні (найбільш несприятливе стикове зварювання оплавленням) утворяться іскри і бризи розплавленого металу, пил, гази, генерується низько - і високочастотний шум, спостерігається іонізація повітря.

Рекомендується екранування, устрій місцевої витяжної вентиляції й ін.

10.1.14. Зварники, що не здали іспити по зварювальних роботах, і не пройшли перевірку знань по охороні праці, пожежної безпеки, до виконання зварювальних робіт не допускаються.

10.1.15. Електрозварювачі повинні проходити попередні і періодичні медичні огляди (один раз у рік при роботі в закритих просторах і один раз у 2 роки при роботі на відкритих площадках і ділянках цеху).

10.1.16. Електрозварювачі з пневмоконіозом першої стадії не повинні допускатися до зварювальних робіт усередині емкостей.

10.1.17. Електрозварювачі з інтоксикацією марганцю, хрому, свинцю й ін. повинні бути переведені на інші роботи, не зв'язані з впливом пилу і токсичних речовин.

10.1.18. До електрозварювальних робіт у закритих просторах і до плазмових способів обробки металів жінки не повинні допускатися.

10.2. Небезпека поразки електричним струмом при зварюванні

10.2.1. Велика небезпека поразки електричним струмом обумовлюється тим, що часто ця небезпека не сприймається людиною як джерело безпосередньої небезпеки.

10.2.2. При протіканні електричного струму через тіло людини виникає небезпека поразки його окремих органів або організму в цілому.

10.2.3. Основними видами поразки електричним струмом є: опіки електричною дугою, удар при дотику до струмоведучих частин, розриви тканин і ін.

10.2.4. Найбільш небезпечним є електричний удар, супроводжуваний у потерпілого судорогами, утратою свідомості, сильним ослабленням або припиненням діяльності органів подиху і кровообігу.

10.2.5. Тяжкість електричної травми залежить від величини опору тіла людини електричному струму, від величини електричного струму (табл. 3) і тривалості контакту, від величини поверхні і щільності контакту, від вологості, чистоти шкіри і наявності подряпин. Ця небезпека різко зростає, якщо, наприклад, руки працівника покриті машинною олією або дрібними металевими частками від стружки.

10.2.6. Струмоведуча мережа зварювальних установок (до зварювальних постів, трансформаторів і особливо до пересувних зварювальних установок) не повинна мати зношених, оголених або голих проводів, що можуть стати причиною поразки струмом не тільки зварників, але і сторонніх осіб.

10.2.7. Прокладка проводів до трансформатора по підлозі, по землі або іншим способом, при якому ізоляція проводу не захищена, а сам провід доступний для дотику, забороняється.

10.2.8. Не допускається прокладка до деталі, що зварюється, як заземлення проводу без ізоляції. Забороняється подача напруги до виробу, що зварюється, через систему послідовно з'єднаних металевих листів, рейок і т. п.

10.2.9. Застосовувати проводи довжиною більш 30 м не рекомендується. З'єднання проводів повинне провадитися болтовим кріпленням за допомогою мідних кабельних наконечників.

Таблиця 3

Вражаюча дія струму на різні органи людини

Сила струму, ма

Вражаюча дія струму

Перемінний струм з частотою 50-60 Гц

Постійний струм

2-3

Сильне тремтіння пальців рук

Не відчувається

5-10

Судороги рук

Сверблячка, відчуття нагрівання

12-15

Сильні болі в руках, руки важко відірвати від електропроводів. Стан терпимий 5-10 с

Посилення відчуття нагрівання

20-25

Руки паралізуються, відірвати їх від електропроводів неможливо.

Сильні болі. Подих утрудняється. Стан терпимий не більш 5 с

Посилення нагрівання.

Незначне скорочення м'язів рук

50-80

Параліч подиху

Сильне нагрівання. Скорочення м'язів рук. Судороги. Утруднення подиху

90-110

Параліч подиху. При контакті більш 3 с - параліч серця

Параліч подиху

300 і більш

Параліч подиху і серця при контакті більш 1 с

Поразка подиху і серця при контакті більш 0,1 с

Примітки: 1. Сила струму, що проходить через тіло потерпілого, залежить від площі контакту: чим більше його площа, тим менше опір проходженню струму робить шкірний покрив;

2. Зі збільшенням часу контакту в міру проходження струму в результаті наростаючого нагрівання і поразки рогового шару шкіри зменшується опір тіла потерпілого;

3. Ступінь небезпеки поразки електричним струмом залежить від того, яким ЧинОм відбулося включення потерпілого в електричну мережу. Найбільшу небезпеку представляє двухполюсний дотик;

4. При короткочасному контакті ступінь поразки електричним струмом залежить від фази роботи серця потерпілого: особливу небезпеку представляє збіг проходження струму з періодом між скороченнями і розширеннями передсердь і желудочков серця, що тривають близько 0,1 с;

5. Припустима безпечна напруга для нормальних умов роботи, при справному сухому спецодязі і взутті приймається: для сухих приміщень -24В Й нижче, для сирих приміщень -12В Й нижче.

10.2.10. Зварювальні агрегати, машини і трансформатори повинні бути обладнані захисними кожухами і захистом струмоведучих частин первинного ланцюга. Вторинна обмотка трансформатора повинна бути заземлена.

10.2.11. При роботі в особливо небезпечних умовах (усередині металевих цистерн, казанів, у колодязях, тунелях, у понтонах, відсіках суднів, на металоконструкціях) електрозварювальні установки повинні мати блокування, що автоматично включає зварювальний ланцюг при зіткненні електрода з виробом, що зварюється, і автоматично відключає зварювальний ланцюг при холостому ході.

10.2.12. Схема безпечного блокування повинна застосовуватися при ручному зварюванні з трансформаторами, у яких напруга холостого ходу перевищує 70 В, при автоматичному зварюванні - 80 В.

10.2.13. Стіни зварювальних кабін, переносні ширми, стіни зварювальних цехів повинні офарблюватися у світлі матові тони цинкових білил, жовтого крона або титановими білил.

10.2.14. Для захисту навколишніх осіб місце зварювання повинне відгороджуватися переносними щитами, ширмами, екранами з неспаленого матеріалу. Допускається застосування ширм із брезентової тканини.

10.2.15. На ділянці проведення зварювальних робіт повинні вивішуватися таблички з попереджуючим написом і не повинні знаходитися сторонні особи.

10.2.16. При зварюванні можуть мати місце випадки засмічення або поранення очей, опіки тіла, забиті місця, поранення.

Небезпека опіків зростає при зварюванні іржавої, забрудненої, замасленої або пофарбованої поверхні при використанні забрудненого флюсу. Опіки можуть бути при прогріві деталей перед зварюванням, при випадкових торканнях до розігрітого електрода або дроту, при видаленні електродного недогарка й ін.

Порізи рук гострими крайками деталей, забиття ніг падаючими деталями, небезпека засмічення очей окалиною або частками гарячого шлаку можуть бути під час зачищення і підготовки деталей до зварювання.

10.2.17. Зварник повинний бути захищений від впливу променів зварювальної дуги, аэрозоля і газів, від поразки електричним струмом, виплесків розплавленого металу, бризів, іскор, від опіків рук, тіла при зіткненні з розплавленим металом у зоні звареного шва й ін. як засобами колективного, так і індивідуального захисту.

10.2.17.1. Спецодяг. Захисний костюм повинний бути міцним, вогнестійким, легким, повітропроникним, неелектропровідним з малою усадкою. Костюми з брезентової парусини з вогнестійким просоченням з накладками зі шкіряного сплика і тентового матеріалу задовольняють цим вимогам.

10.2.17.2. Рукавиці з брезенту не придатні як по термінах носки, так і по якості. Рукавиці повинні бути міцними і досить еластичними, не повинні пропалюватися при влученні іскор, не змінювати своїх властивостей при температурі до -25°С. Рукавиці зі шкіряного сплика задовольняють даним вимогам. Рукавиці можуть бути однопалыми із короткими або довгими крагами, звичайними або утепленими. Рукавиці повинні бути виготовлені з матеріалів з вогнестійким покриттям.

10.2.17.3. Спецвзуття повинне забезпечувати захист ніг зварника від опіків і травм. Черевики із носками, облицьованими металевими пластинками і з бічною застібкою виключають влучення іскор і крапель розплавленого металу і забезпечують необхідний захист ніг від механічних травм.

10.2.17.4. При підвищеній небезпеці поразки електричним струмом зварники повинні забезпечуватися діелектричними рукавичками, галошами, гумовими ковриками.

При плазменній обробці, стельовому зварюванню, роботі в холодних умовах зварники повинні забезпечуватися нарукавниками, наколінниками, підлокітниками, пелеринками з вогнестійких, вологонепроникних або теплозахистних матеріалів.

При зварюванні попередньо нагрітих деталей зварники повинні забезпечуватися теплоізолюючим спецодягом.

10.2.17.5. Для захисту органів подиху зварника при незначних концентраціях газів і аэрозоля можуть застосовуватися противопильні респіратори ШБ-1, «Пелюсток», «Астра-2»; при високих концентраціях газів і аэрозоля повинні використовуватися шлангові протигази з примусовою подачею повітря, системи примусової подачі повітря під маску електрозварювача.

10.2.17.6. Для захисту очей і обличчя зварника повинні застосовуватися спеціальні щитки і маски з оглядовим вікном, розмір якого не повинний зменшувати кут зору зварника, обладнаним світлофільтром, що відповідають конкретним умовам випромінювання зварювальної дуги (табл. 4).

Таблиця 4

Захисні світлофільтри

п/п

Призначення

Марка світлофільтра

Візуальний коефіцієнт пропущення, %

1.

Для роботи на відкритих площадках при яскравому освітленні і для допоміжних робітників при електрозварюванні

В-1

22,1

2.

Для допоміжних робітників при електрозварюванні в цехах

В-2

10,4

3.

Для газозварників і для допоміжних робітників при електрозварюванні на відкритих площадках

Г-1,

В-З

3,2

4.

Для газозварників (газове зварювання і різання середньої потужності)

Г-2

0,984

5.

Для газозварників (могутнє газове зварювання і різання)

Г-З

0,303

6.

Для електрозварювачів при зварювальному струмі від 30 до 75 А

Э-1

0,0088

7.

Теж, при струмі від 75 до 200 А

Э-2

0,0027

8.

Теж, при струмі від 200 до 400 А

Э-З

0,00087

9.

Теж, при струмі вище 400 А

Э-4

0,00027

10.2.17.7. Для захисту очей крановиків у складально-зварювальних цехах рекомендується застосовувати окуляри з боковинами, безбарвними стеклами і з відкидними кольоровими світлофільтрами або окуляри із стеклами типу «Хамелеон».

10.2.17.8. Для захисту голови електрозварювачі повинні забезпечуватися захисними касками з токонепровідних матеріалів.

10.2.17.9. Для захисту органів слуху від шуму повинні використовуватися вкладиші типу «Беруші» чи навушники.

10.2.17.10. Засоби індивідуального захисту варто періодично перевіряти на відповідність нормативно-технічним параметрам.

10.3. Вимоги безпеки при експлуатації балонів зі стиснутими і зрідженими газами

10.3.1. При одержанні балонів на складі їх необхідно оглянути і переконатися в тім, що: на корпусі балона немає вм'ятин, ушкоджень; термін придатності балона, зазначений на клеймі, не минув; захисний ковпак на вентилі є;

Вентиль справний і газ у балоні є (для чого вставити скобу від вентиль і плавним поворотом спеціального ключа відкрити вентиль. Переконавшись в тім, що в балоні газ є, закрити вентиль, надягти ковпак. Застосування молотка й інших предметів для відкриття вентиля не допускається).

10.3.2. Для транспортування балонів необхідно застосовувати спеціальні візки. Перенесення балонів на плечах навіть на коротку відстань забороняється, тому що при випадковому падінні балона можлива травма, а при ударі його об твердий предмет можливий вибух.

10.3.3. Відігрівання замерзлого балона (редуктора) з вуглекислим газом необхідно робити шляхом розміщення балона в теплому приміщенні з температурою 20-25°С до повного відігрівання. Може бути допущене відігрівання редуктора водою з температурою не більш 25°С.

Відігрівання балона (редуктора) полум'ям пальника, струменем пари забороняється, тому що при різкому нагріванні може відбутися вибух.

10.3.4. Розміщення балонів варто робити не ближче 5 метрів від нагрівальних приладів, тому що тиск зрідженої вуглекислоти в балоні при зміні температури навколишнього повітря від 0 до 20°С підвищується від 35 до 50 атм.

10.3.5. Балони на робочому місці повинні зберігатися у вертикальному положенні в спеціальних стійках або шафах, або в горизонтальному положенні. В усіх випадках балони повинні бути закріплені.

10.3.6. При зварюванні на відкритих площадках у зимовий час балони з вуглекислим газом щоб уникнути замерзання повинні розміщатися в утеплених приміщеннях.

Для запобігання замерзання вуглекислого газу в редукторі перед ним повинний бути встановлений підігрівник напругою не вище 24 В и потужністю не більш 70 Вт з виключенням контакту спіралей нагрівання з балоном і його нагріванням.

10.3.7. При централізованому живленні зварювальних постів вуглекислим газом накопичувачі-контейнери-нагромаджувачі повинні бути обгороджені із шириною проходу між контейнером і металевим огородженням не менш 1 м. Поблизу контейнера не повинно бути джерел нагрівання.

При використанні як накопичувачів-нагромаджувачів судин транспортних автоцистерн площадка повинна бути обладнана вантажопідйомними засобами для навантаження і розвантаження автоцистерн.

10.3.8. При установці на відкритому повітрі контейнера зі зрідженим вуглекислим газом повинний бути укритий навісом, що захищає його від прямих сонячних променів і атмосферних опадів.

10.3.9. Робочий тиск у контейнері повинне підтримуватися автоматично в межах 8-12 атм.

10.3.10. На площадці подачі захисного газу до зварювальних постів повинно знаходитися не більш 20 балонів і не повинно знаходитися сторонніх предметів і особливо горючих речовин.

10.3.11. Живлення підігрівника постачання зварювальних постів вуглекислим газом від контейнерів або рампової системи повинне здійснюватися гарячою або водою паром.

10.3.12. При експлуатації контейнерів зі зрідженим аргоном звільнення контейнерів повинне провадитися за допомогою випарника. Відкриття і закриття вентилів повинне провадитися плавно, без поштовхів і ударів. Підтяжку болтів і сальників на вентилях і трубопроводах не можна робити під тиском. Щоб уникнути обмороження необхідно уникати влучення рідкого аргону на шкірний покрив.

10.3.13. За експлуатацією контейнерів і рамп повинний бути встановлений постійний контроль. Запобіжні клапани повинні бути відрегульовані, опломбовані і утримуватися в чистоті. Все устаткування, що працює під тиском, повинне бути зареєстроване в органах Держнагляду.

10.3.14. До обслуговування контейнерів і рамп допускаються працівники, що здали екзамени з устрою і безпечної експлуатації судин, що працюють під тиском.

10.3.15. Збереження в одному приміщенні балонів з киснем і балонів з горючими газами забороняється.

10.3.16. Перед приєднанням редуктора до кисневого балона запірний вентиль балона повинний бути продутий шляхом його відкриття на ’/4 обороти на 1-2 с. При цій операції працівник повинний знаходитися збоку від штуцера вентиля.

10.3.17. Залишковий тиск газу в балоні повинне бути 1-2 атм. (для перевірки на наполнительной станції газу, що знаходиться в балоні,). Витрата газу з балона цілком не допускається.

10.4. Вимоги До Організації робочого місця зварника

10.4.1. У залежності від габаритів виробів, що зварюються, і характеру виробництва робоче місце зварника може бути організоване в спеціальній зварювальній кабіні без стелі, на площах складально-зварювальних або інших цехів, їхніх відкритих площах або безпосередньо на складальному об'єкті.

10.4.2. Розміри зварювальної кабіни повинні бути в плані не менш 2х2 м, висотою 1,8-2 м із просвітом між підлогою і нижнім обрізом стінки кабіни 150-200 мм для забезпечення вентиляції.

Каркас кабіни виконується з металевих труб або куточка, стіни - з листової сталі, дверний проріз - брезентова фіранка на кільцях.

Фарбування стін кабіни рекомендується робити цинковими, титановими білилами, жовтим кроном, що забезпечують гарне поглинання ультрафіолетових променів.

10.4.3. При виконанні зварювальних робіт на відкритих ділянках цеху місце зварника повинне відгороджуватися з усіх боків щитами або ширмами.

З зовнішньої сторони такі огородження повинні офарблюватися в яскраві кольори у виді «зебри» і написами великими буквами «Обережно, йде зварювання!».

Фарбування зварювальних цехів, внутрішніх сторін огороджень місць зварювання в темні кольори не рекомендуються, тому що при цьому погіршується загальна освітленість місць зварювання.

10.4.4. Багатоопостові агрегати і зварювальні установки повинні розташовуватися в окремому приміщенні або повинні бути обгороджені.

10.4.5. Зварювальні перетворювачі через їхній шум при роботі повинні бути винесені за межі виробничого приміщення.

10.4.6. Електродотримачі повинні бути легенями, зручними, не стомлювати руку і не обмежувати рухів зварника, повинні витримувати не менш 8 тис. затисків електродів і забезпечувати зміну електрода не більш ніж за 4 с.

Електродотримачі для струму 500А и вище повинні бути постачені щитком захисту руки від тепла зварювальної дуги і бризів металу.

Електродотримачі можуть забезпечуватися пристроєм вимикання зварювального струму під час зміни електрода.

Рукоятка електродотримача повинна бути виконана з теплостійкого, що погано проводить тепло ізоляційного матеріалу і температура її поверхні при роботі не повинна перевищувати 32-33°С.

10.4.7. Для вібсосу газів і пилу від зварювальної дуги над столом зварника в зварювальній кабіні трохи вище площини зварювання повинний бути встановлений однобічний щілинний отсос у виді напівпарасол1, або застосовані фільтри різних конструкцій для очищення зварювальних газів.

10.4.8. При зварюванні великогабаритних виробів видалення шкідливих виділень при зварюванні повинне провадитися відсосом через панель рівномірного усмоктування, через стаціонарно встановлювані чи пересувні фільтри для очищення зварювальних димових газів типу установок виробництва фірм «Совплим», «Эласт» і інших фірм.

10.4.9. При виконанні електрозварювальних робіт у монтажній зоні або на площах у цеху необхідно:

Звертати увагу на сигнали, подавані з вантажопідйомних кранів і транспорту, що рухається;

Не стояти і не проходити під піднятим вантажем, а також між верстатами, колонами, огородженням і стінами будинків, близько розташованими до вантажу, що пересувається;

При пересуванні по цеху користатися тільки встановленими проходами;

Утримувати робоче місце в чистоті і порядку;

Не допускати захаращення робочого місця, проходів і проїздів сторонніми предметами;

Не мати на робочому місці нічого зайвого, що заважає в роботі;

Деталі і заготівки тримати в стійкому положенні на підкладках і стелажах;

Не доторкатися до частин механізмів, що знаходяться в русі;

Не доторкатися до струмоведучих частин, електричним приводам (навіть ізольованим), кабелям, шинам і ін.;

Не наступати на лежачі на підлозі деталі, вироби, проводи, обрізки металів, дошки й ін.;

Стежити, щоб руки, взуття й одяг були завжди сухими.

10.4.10. Перед початком роботи в монтажній зоні майстер зобов'язаний докладно ознайомити електрозварювача з характером майбутньої роботи, а також із прийомами безпечного виконання даного завдання.

10.4.11. Перед початком роботи в діючих електроустановках, з мостових кранів, на висоті, в умовах інших небезпек (газ, температура, вогкість і т. п.) майстер зобов'язаний оформити наряд-допуск і провести виробничий інструктаж на робочому місці, у якому потрібно роз'яснити:

Місце установки електрозварювального апарата або агрегату; спосіб заземлення;

Характер роботи з виконання електродугового зварювання і безпечні прийоми її виконання; огородження місць зварювання;

Обов'язок і місце перебування підсобного робітника;

Номер телефону і місце перебування чергового електромонтера.

10.4.12. Перед початком електрозварювальних робіт необхідно перевірити справність електродотримача, надійність ізоляції його рукоятки, справність запобіжної маски з захисним склом і світлофільтром, а також стан ізоляції проводів, щільність з'єднання контактів зварювального проводу і наявність заземлення зварювального апарата або агрегату.

10.4.13. Металеві частини електрозварювальних установок, вивід вторинної обмотки зварювального трансформатора, конструкції, що також зварюються, і вироби до включення зварювальної електроустановки в мережу повинні бути надійно заземлені. Найменший перетин неізольованих проводів для заземлення наступне: мідних - 4 мм. кв. алюмінієвих - 6 мм. кв. діаметр сталевого дроту - 5 мм.

10.4.14. Зварювальні апарати й агрегати, установлені на відкритій площадці, повинні бути захищені від атмосферних опадів навісами й огорожею від механічних ушкоджень. Справність електрозварювальних апаратів і агрегатів необхідно перевіряти через кожні 6 міс, звертаючи особливу увагу на стан ізоляції обмоток і проводів, а результати перевірки записувати у відповідну документацію.

10.4.15. Зварювання повинне провадитися з застосуванням двох проводів. Як зворотний провід (заземлення) допускається застосовувати:

Сталеві шини будь-якого профілю з мінімальним перетином 40х4 мм;

Зварювальну плиту і конструкцію, що зварюється;

Металоконструкції будинків і споруджень.

10.4.16. Забороняється використовувати як другий або провід елементів заземлення труби сантехнических мереж (водопроводу, газопроводу й ін.) і технологічного устаткування.

Переміщати електрозварювальний апарат чи агрегат на інше місце без відключення від мережі строго забороняється. Щоб уникнути помилкового включення зварювального трансформатора в мережу необхідно на виводах його мати яскраве маркірування сторін вищої і нижчої напруг.

10.4.17. Місце установки зварювального трансформатора або агрегату в приміщенні або на вулиці повинне бути обгороджене і знаходитися осторонь від проходів і проїздів, але близько до місця проведення електрозварювальних робіт. Максимальна довжина зварювального проводу (першого) не повинна перевищувати 50 м.

10.4.18. Виводи електрозварювальної установки повинні бути прикриті відкидними козирками.

10.5. Вимоги пожежної безпеки

10.5.1. Усі види зварювання пожежонебезпечні не тільки внаслідок розпечених металевих часток, що розлітаються, але і через несправність зварювального устаткування.

10.5.2. Найбільшу пожежну небезпеку представляє електрозварювання відкритою дугою, зварювання в середовищі вуглекислого газу електродом, що плавиться. Особливо пожежонебезпечне зварювання в середовищі вуглекислого газу при малій щільності струму сильним розбризкуванням металу зі зварювальної ванни, що властиво також контактної, електрошлаковій і іншим видам зварювання.

10.5.3. У випадках, коли опір зворотного проводу виявляється вище опору інших обхідних шляхів, струми що протікають по них можуть привести до іскріння і нагрівання місць зі значним перехідним опором, що може викликати запалення горючих матеріалів.

10.5.4. Загоряння може відбуватися при електрозварювальних роботах у погано захищених від пожежі приміщеннях, поблизу легкозаймистих матеріалів і речовин. При зварюванні емкостей з-під рідкого палива (бензобаки, цистерни, бочки, каністри і т. п.) без належної їх перед зварюванням промивання, пропарювання, провітрювання, продувки і при порушенні вимог забезпечення безпеки при зварюванні таких емкостей може відбутися вибух.

10.5.5. Перед проведенням зварювальних робіт повинні бути прийняті заходи забезпечення пожежної безпеки: легкозаймисті матеріали повинні бути вилучені з небезпечної зони, легкозаймисті конструкції будинків, споруджень, об'єктів зварювання повинні бути захищені від загоряння.

10.5.6. До проведення зварювальних робіт працівники в спецодязі і рукавицях зі слідами олій, жирів, бензину, гасу й ін. горючих рідин допускатися не повинні.

10.5.7. Забороняється зварювання свіжопофарбованих конструкцій до повного висихання фарби, апаратів і комунікацій, що знаходяться під напругою, заповнених горючими, токсичними матеріалами, непальними рідинами, газами, парами, що знаходяться під тиском.

10.5.8. Перед проведенням зварювальних робіт зварник зобов'язаний перевірити справність зварювальної апаратури, підготовленість робочого місця в протипожежному відношенні: наявність засобів пожежегасіння, внутрішніх пожежних кранів, піску, вогнегасників і ін., відсутність у небезпечній зоні легкозаймистих матеріалів і ін.

10.5.9. У пожежо - і вибухонебезпечних місцях зварювальні роботи дозволяється проводити лише після збирання вибуху - і пожежонебезпечних матеріалів, очищення апаратури і приміщення, повного видалення вибухонебезпечних пилів і речовин, легкозаймистих і горючих рідин і їхніх парів. Приміщення повинне безупинно вентилюватися і здійснюватися контроль за станом повітряного середовища.

10.5.10. Зварювальні роботи поза зварювальним цехом можуть проводитися тільки за узгодженням з пожежною охороною з визначенням і виконанням заходів пожежної безпеки.

10.5.11. По завершенню зварювальних робіт зварник зобов'язаний ретельно оглянути робоче місце на предмет можливих загорянь.

10.6. Вимоги до зварювальних Матеріалів

10.6.1. Застосовувані при зварюванні матеріали (електроди, флюси, дріт і ін.) повинні містити і виділяти при зварюванні мінімальну кількість шкідливих речовин.

10.6.2. Для ручного зварювання перевага повинна віддаватися електродам З рутиловим покриттям, що виділяють у 1,5-2 рази менше аэрозоля й у 4 рази менше високотоксичних окислів марганцю в порівнянні з електродами з руднокислим покриттям.

10.6.3. При зварюванні алюмінієвих сплавів рекомендується аргонодуговая зварювання вольфрамовим електродом, що неплавиться.

10.6.4. Не рекомендується в запобіганні підвищеного утворення шкідливих речовин підвищувати режими зварювання, особливо при зварюванні кольорових металів, сплавів, легованих сталей, виробів з антикорозійним покриттям.

10.6.5. Зварювання і наплавлення з застосуванням хромонікелевих зварювальних матеріалів, плазмова обробка металів повинні провадитися в ізольованих від основних виробництв приміщеннях чи на ізольованих ділянках.

10.6.6. В одному виробничому приміщенні зі зварювальним виробництвом не допускається розміщення гальванічних, малярських і інших більш небезпечних і шкідливих виробництв.

Розташування в одному прольоті зварювальних і незварювальних ділянок може бути допущено тільки у виняткових випадках.

10.7. Вимоги до стану повітряного середовища

10.7.1. Стан повітряного середовища у відкритих складально-зварювальних виробництвах (температура, відносна вологість, швидкість руху повітряного струменя, зміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони) повинне забезпечуватися системами вентиляції, пристроями місцевих отсосов, застосуванням стаціонарних чи пересувних фільтрів.

10.7.2. Забезпечення прийнятного стану повітряного середовища при зварюванні усередині ємностей, замкнутих просторів, що супроводжується швидким утворенням високих концентрацій газів і аэрозоля в зоні подиху зварника і несприятливих метеорологічних умов, вимагає застосування спеціальних санітарно-технічних і організаційних заходів, тому що в цих умовах різко підвищується інтенсивність теплового опромінення і для його нейтралізації потрібно застосування повітряного душирования місця провадження робіт, забезпечення рухливості подаваного повітря від 0,7 до 2 м/с для створення необхідного тепловідводу, відводу шкідливих речовин, що утворяться при зварюванні, із зони подиху зварника і виключення, при цьому, небезпеки простудного захворювання зварника.

10.7.3. Проведення зварювальних робіт усередині замкнутих просторів без вентиляції не допускається.

10.7.4. Перед зварюванням ємність повинна бути очищена, промита, провентильована.

Для знежирення неприпустиме застосування трихлоретилену і дихлоретану, тому що при взаємодії їх з озоном утвориться фосген - токсична речовина задушливого дії.

10.7.5. При зварюванні усередині емкостей (баків, цистерн, казанів, резервуарів, колон і т. д.) поряд із загальобмінною повинна застосовуватися місцева вентиляція й індивідуальні засоби захисту органів подиху.

10.7.6. Вентилювання емкостей у більшості випадків вимагає застосування вентиляторів високого тиску і гнучких шлангів і може здійснюватися:

Як зі створенням організованого повітрообміну в ємності подачею чистого зовнішнього повітря в ємність і витяжки з її, так і з видаленням забрудненого повітря безпосередньо поблизу електрозварювальної або дуги вентилюванням тільки зони подиху зварника шляхом, наприклад, подачі чистого повітря під або маску під щиток зварника.

10.7.7. При організованому повітрообміні в ємності подаваний у ємність чисте повітря в холодний час може бути підігрітий до потрібної температури.

Подаваний струмінь чистого повітря повинний мати напрямок від зварника до дуги для того, щоб шкідливі виділення не попадали в зону подиху зварника.

Повітря, що видаляється з ємності, повинний поступоти у витяжний повітревод загальобмінної вентиляції.

10.8. ДовЛікарняна допомога при поразці електричним струмом

10.8.1. Результат поразки електричним струмом залежить від того, як швидко звільнили потерпілого від дії електричного струму і від того чи зробили йому вчасно і правильно першу долікарняну допомогу.

10.8.2. При звільненні потерпілого від дії електричного струму необхідно застосовувати гумові рукавички, використовувати сухі дошки, гумові коврики.

Звільнення потерпілого на висоті від дії електричного струму необхідно робити, крім того, із застосуванням заходів, що запобігають падіння потерпілого при знятті напруги.

10.8.3. Звільнення потерпілого від дії електричного струму повинне провадитися відключенням напруги в мережі, зняття струмоведучого проводу з постраждалого, перерізання (перерубания) струмоведучого проводу й інших способів.

10.8.4. Якщо потерпілий після звільнення від дії електричного струму знаходиться у свідомості, необхідно розстебнути чи зняти одяг, що стискує, забезпечити повний спокій і доступ свіжого повітря до прибуття медичного персоналу.

10.8.5. Якщо потерпілий не дихає або дихає судорожно, після звільнення його від одягу, що стискує, необхідно зробити штучне дихання одним з відомих методів.

При способі «з рота в рот» - роблять 10-12 вдмухувань у рот (чи в ніс) потерпіл у 1 хв. У гігієнічних цілях повітря повинне вдуватися потерпіл через змочену марлю чи спеціальну трубку.

Одночасно з удмухуванням повинний провадитися зовнішній масаж серця ритмічними стисками передньої стінки грудної клітки хрест-навхрест складеними долонями.

10.8.6. Обов'язковою вимогою для робіт з підвищеною небезпекою поразки електричним струмом є наявність у кожній зміні, на кожній ділянці чи об'єкті виробництва таких робіт персоналу, навченого практичним прийомам звільнення від дії струму і методам надання першої долікарняної допомоги.

12. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ ГАЗОВОМУ ЗВАРЮВАННІ

12.1. Загальні вимоги

12.1.1. Газове зварювання широко застосовується для зварювання санітарно-технічних систем, трубопроводів діаметром до 80 мм і з товщиною стінки до 3,5 мм, що транспортують пар низького і середнього тиску, господарсько-питну воду, азот, технічне повітря і т. д.

12.1.2. Знання основ газового зварювання, устаткування, властивостей зварювальних і присадочних матеріалів, технології зварювальних робіт, правил безпечного поводження з застосовуваними під високим тиском газами, високотемпературним полум'ям і ін. для зварника є обов'язковими вимогами, порушення яких може привести:

12.1.2.1. До вибуху генератора, складу карбіду кальцію, сумішей горючих газів з повітрям чи киснем;

12.1.2.2. До вибуху балонів і інших судин, що знаходяться під час роботи під високим тиском, унаслідок нагрівання, падіння, ударів чи інших порушень правил користування балонами;

12.1.2.3. До пожежі від бризів розплавленого металу, опікам газовим полум'ям, бризами металу і шлаку.

12.1.3. Для газополум”яної обробки металів застосовується технічний газоподібний кисень: 1-го сорту зі змістом кисню не менш 99,7 %, 2-го сорту - не менш 99,5 %, 3-го сорту - не менш 99,2 % по обсязі. При зниженні чистоти кисню з 99,2 до 98 % його витрата при зварюванні збільшується в 2 рази.

12.1.3.1. Транспортування і збереження кисню здійснюється в рідкому стані в спеціальних судинах з гарною теплоізоляцією.

12.1.3.2. Перед зварюванням рідкий кисень переводиться в газоподібний стан за допомогою спеціальних газифікаторів і на робоче місце доставляється в балонах під тиском близько 150 кгс/дм. кв.

12.1.4.- Основним пальним газом для газового зварювання є ацетилен, утворюючий при згорянні в кисні полум'я з температурою до 3200°С.

12.1.4.1. Ацетилен безбарвний газ, легше повітря, з різким характерним запахом сірководню, аміаку, метану й ін., унаслідок чого легко виявляється навіть при невеликих концентраціях у повітрі.

12.1.4.2. Тривале вдихання ацетилену викликає запаморочення, нудоту і приводить до загального отруєння.

12.1.4.3. Ацетилен при атмосферному тиску скраплюється при температурі -81,8°С, а при -85°С переходить у твердий стан. Як у рідкому, так і у твердому стані ацетилен за певних умов може вибухати від тертя, удару, іскри.

12.1.4.4. Ацетилен вибухонебезпечний при тиску 1,5 кгс/див. кв і температурі понад 580°С.

12.1.4.5. При змішуванні з повітрям вибухонебезпечність ацетилену підвищується. Ацетилено-повітряна суміш вибухає при змісті в ній ацетилену від 2,8 до 81 %. Найбільш вибухонебезпечні ацетилено-повітряні суміші зі змістом від 7 до 13% ацетилену й ацетилено-кисневі суміші, що містять близько 30 % ацетилену.

12.1.4.6. Ацетилен з міддю і сріблом утворить вибухові речовини - ацетиленову мідь і ацетиленове срібло. У зв'язку з цим при зварюванні з застосуванням ацетилену забороняється застосовувати арматуру зі сплавів, що містять більш 70 % міді.

12.1.5. Іншими пальними газами і парами пальних рідин, застосовуваними при газовому зварюванні, є: водень, коксовий газ, пропан-бутанові суміші, природний газ, пари бензину, гасу й ін.

12.1.5.1. Водень - легкий безбарвний газ, скраплюється при температурі 253°С. При згорянні в кисні утворить полум'я з температурою 2500°С.

12.1.5.2. Зона полум'я водню не має різких обрисів, що створює незручності для зварника при регулюванні полум'я по зовнішньому вигляді.

12.1.5.3. При роботі з воднем необхідно звертати особлива увага на герметичність арматури і газових комунікацій, тому що при концентраціях водню від 3,3 до 81,5 % у повітрі утворяться вибухонебезпечні суміші (гримучий газ).

12.1.5.4. Коксовий газ містить 55 % (по обсязі) водню, метан, окис вуглецю, вуглекислий газ, азот, ціаністі й інші з'єднання, не має кольору і має слабкий запах, при згорянні в кисні утворить полум'я з температурою 2000°С.

12.1.5.5. Коксовий газ у суміші з повітрям від 4,4 до 34 % (по обсязі) утворить вибухонебезпечні суміші, що вибухають від вогню, іскри, нагрітих до температури 640°С и вище предметів.

12.1.5.6. Коксовий газ при тривалому вдиханні може привести до отруєння.

12.1.5.7. Пропан-бутанові суміші являють собою зріджені гази, одержувані з продуктів переробки нафти. Ці гази в суміші з повітрям менш вибухонебезпечні, чим ацетилен, більш стійкі проти зворотних ударів і не замерзають при низьких температурах.

12.1.5.8. Пари пропану і бутану в 1,5-2 рази важче повітря, осідають у нижній частині приміщень, колодязів, у приямках і створюють вибухонебезпечні концентрації в суміші з повітрям.

12.1.5.9. При наповненні судин зрідженими газами необхідно враховувати, що коефіцієнт об'ємного розширення в зрідженого пропану в 16 разів, а в зрідженого бутану в 11 разів більше чим у води, і наповнення судин поверх норми приводить до небезпеки різкого зростання тиску в цих судинах навіть при незначному їхньому нагріванні і вибуху.

12.1.6. Застосовувані при газовому зварюванні присадочні матеріали і флюси не повинні робити шкідливого впливу на здоров'я зварника.

12.1.7. Газозварник повинний працювати в спецодязі, що захищає від улучення на шкіру бризів металу і шлаків (штани навипуск, куртка застебнута на всі ґудзики), у рукавицях, окулярах із захисними стеклами (табл. 5), спецвзуття й ін., видаваними відповідно до встановлених норм.

12.1.8.При виявленні витоку ацетилену чи іншого пального газу, кисню з трубопроводів і газорозбірних постів повинні бути прийняті міри до негайного усунення несправності або ушкоджена ділянка повинна бути відключена, а приміщення ретельне провітрено.

Таблиця 5

Скляні світлофільтри для захисних окулярів газосварщиков

#G0Позначення

Умови застосування

Класифікаційний номер

Марка скла

Номер окулярів

Номер наконечника пальника (різака)

Г-1

При газовому зварюванні і різанні малої потужності

4

ТС-2

1879-М

1

Г-2

При газовому зварюванні і різанні середньої потужності

5

ТС-2

1395

2-3

Г-З

При газовому зварюванні і різанні великої потужності

6

ТС-2

1395

4-7

12.1.9. Для огляду ацетиленових і кисневих трубопроводів, арматури, газорозбірних постів і т. п. допускається застосування переносних електричних світильників у герметичній арматурі напругою не більш 12 В чи ручних акумуляторних ліхтарів у вибухо-безпечному виконанні.

12.1.10. Усі види ремонтних робіт на газопроводах і арматурі повинні проводитися після скидання тиску до атмосферного і наступної продувки азотом.

12.1.11.Застосування для газового зварювання рідкого пального (бензину, гасу і їхніх сумішей) на стапельних роботах, у замкнутих приміщеннях забороняється. Застосування етилованого бензину забороняється.