МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ По темам, що винесені на самостійне вивчення з курсу «Религієзнавство»

Тема: Діалог науки, філософського та релігійного світоглядів.

Відмінність соціальних функцій релігії і філософії, науки і релігії. Конкретно-історичний характер взаємовідносин релігії і філософії, науки і релігії. Людина в релігійному і нерелігійному світоглядах. Філософія про соціальний зміст ідеї Бога. Філософська критика релігійного фаталізму, волюнтаризму, антиісторизму. Філософія про моральне ядро релігії. Філософія і наука про соціальну природу свідомості і її генезис, про помилковість релігійних уявлень про душу і тіло. Природознавство ХХ ст. і релігійна картина світу.

Якщо філософія - це перш за все теоретичне відношення до світу, то релігія - духовно-практичне. Філософія зняла наочночуттєві покрови з уявлень про Бога, звела його до ідеї, ідеалу, абсолютної ідеї., що сяє трьома гранями - Добром, красотою, істиною. До цього зводиться саме витончене з доказів битія Бога - онтологічне. Уже неоплатонізм з його протиставленням Світу - втілення зла та Бога - втілення Добра приходить до усвідомлення моральної субстанції релігійних почуттів. Розрізнення філософією зв’язків одиночних, хаотичних (випадкових) і зв’язків упорядкованих, які перодично повторюються, загальних (необхідних), розуміння людини як активної, творчої, біосоціальної, свободної істоти, свободи як результату труда всіх людських поколінь руйнують релігійний фаталізм, теологізм, антиісторизм. Але філософський погляд на релігіозну мораль як на одну з форм людської діяльності зовсім не означає виправдання морального релятивізму. Філософія і релігія єдині в тому, що в здоровому суспільстві повинні існувати абсолютні цінності, святе, священне.

Література

Войтыла К. Основания этики // Вопросы философии, 1991, №1.

Жизнь - как она возникла? Путем эволюции или путем сотворения - Нью-Йорк, 1988.

Культура, Нравственность, Религия (Материалы «круглого стола») // Вопросы философии, 1989, №11.

Ламберт Д. Доисторический человек. - Ленинград: Наука, 1991.

Линден Ю. Обезьяны, человек и язык. - М.: Мир, 1981.

Планк М. религия и естествознание // Вопросы философии, 1990, №8.

Пригожин И., Спенгерс И. Порядок из хаоса. - М.: Прогресс, 1986.

Радугин А. А. Введение в религиеведение. - М.: Центр, 1997. - Тема №15.

Рассел Б. Существование Бога // Рассел Б. Почему я не христианин. - М., 1987. - С. 284 - 307.

Рьюз М. Наука и религия: По-прежнему война? //Вопросы философии, 1991, №2.

Фромм Э. Психоаналихз и религия // Ницще Ф., Камю А., Сартр Ж.-П., Фрейд З., Фромм Э. Сумерки богов. - М.: Политиздат, 1990.

Уайтхед А. Наука и современный мир // Уайтхед А. Избранные работы по философии. - М.: Прогресс, 1990. - С. 235 - 255.

Тема: Свобода совісті в історії суспільства. Сучасний стан свободи совісті

В Україні.

Три типа влади та їх ставлення до права і релігії. Коли з’являються передумови для правового регулювання релігійних відносин? Поняття свободи совісті. Обумовленість свободи совісті іншими соціальними свободами. Свобода совісті в історії суспільства. Доля релігії та церкви в умовах тоталітаризму. Сучасний стан свободи совісті в Україні.

Література

1. Калінін Ю. А., Харьковщенко Є. А. Релігієзнавство. - К.: Наукова думка, 1995.

2. Пащенко В. Свобода совісті в Україні Міфи і факти 20 - 30-х років. - К., 1994.

3. Релігієзнавство. За ред С. А.Бублика. - К.: Юрінком інтер, 1998.

4. Уткін О. І. Церква і держава: правові відносини // Віче, 1996, № 12.

5. Конституція України. Ст.35.

Тема: Деміфологізація та десакралізація релігії в процесі суспільного розвитку

Вирішальну роль в усвідомленні суті релігії відіграла філософія. Вже антична філософія вказала на деякі причини, що породжують релігію, розкрила соціальний зміст поняття “Бог” (Платон, Арістотель неоплатоники). В філософії Середньовіччя боротьба номіналізму та реалізму вилилась в проблему буття Бога. Пантеїзм Дж. Бруно заперечував уявлення про Бога як особистість і творця Всесвіту. Процес деміфологізації та десакралізації релігії інтенсифікувався під час чотирьох буржуазних революцій: Реформації, Нідерландської, Англійської, Французської (філософія Спінози, Гоббса, французських деїстів та матеріалістів). Процес деміфологізації знайшов своє завершення в німецькій класичній філософії (Кант, Гегель, Фейербах, ліві гегельянці – Б. Бауер, Д. Штраус).

Література

1. Калінін Ю. А., Харьковщенко Є. А. Релігієзнавство. - К.: Наукова думка, 1995.

2. Уткін О. І. Церква і держава: правові відносини // Віче, 1996, № 12.

3. Яблоков И. Н. Религиеведение. – М., 1998.