Сегодня: 11 | 12 | 2019

Методичні поради з курсового проектування ЛІСОВИЙ РОЗСАДНИК

2.4. Розділ 3. Основи агротехніки

У цій частині пояснювальної записки вказуються і обґрунтовуються запроектовані заходи, що спрямовані на формування та підтримання сприятливого грунтового середовища для вирощування лісового садивного матеріалу. Ці умови створюються і підтримуються за рахунок комплексу організаційних та агротехнічних заходів які включають меліорацію і первинне освоєння земель (осушення, вапнування, гіпсування, очищення від пнів); застосування науково обґрунтованої схеми сівозмін і системи добрив; регулярне штучне зрошення в зонах недостатнього зволоження, а в інших зонах проведення зрошень у волого дефіцитний період вегетації; застосування відповідних конкретним грунтово-кліматичним умовам і прийнятій сівозміні обробітку ґрунту; систематичне знищення бур'янів, шкідників і збудників грибкових захворювань.

Розділ має такі параграфи:

3.1. Проект сівозмін

3.1.1. Господарські вимоги до сівозмін

З1.2. Схеми прийнятих сівозмін та їх обґрунтування

3.2. Обробіток ґрунту

3.2.1. Первинне освоєння площі

3.2.2. Системи основного обробітку ґрунту в пОлях Сівозмін
Та їх обґрунтування

3.3. Система застосування добрив

3.3.1. Запроектована система добрив та її обґрунтування

3.3.2. Види дози, терміни та технологія внесення добрив

У параграфі 3.1. „Проект сівозмін" вказуються вимоги до сівозмін розсадника, з урахуванням грунтово-кліматичних умов, фізичних і хімічних властивостей ґрунту, його засміченості, зволоженості тощо (3.1.1. Господарські вимоги до сівозмін). У Цьому підпараграфі характеризуються особливості сівозміни, які забезпечуються сприятливі умови для вирощування й одержання високоякісного садивного матеріалу. У другому Підпараграфі 3.1.2 Наводяться схеми запроектованих нормальних і перехідних сівозмін для посівного відділення і шкілок розсадника та даються їх обґрунтування. Під час розробки перехідних сівозмін необхідно враховувати категорію відведеної під розсадник площі та її стан, а під час упорядкування таблиць нормальних сівозмін - планові завдання та господарські вимоги, які висуваються до них.

Сівозміни повинні також забезпечувати максимальне використання площі за цільовим призначенням. Коефіцієнт використання продукуючої частини за цільовим призначенням підвищується шляхом поєднання в одній сівозміні порід з різними термінами вирощування. Так, за відповідно підібраною ротацією, в рамках однієї сівозміни можна спрощувати в посівному відділенні 1-2-річні сіянці, я в шкільному - 2-4-річні саджанці. Для кожного відділення розсадника розробляються ротаційні таблиці нормальних сівозмін розсадника. У них вказується порядок чергування культур у полях сівозмін за роками на весь цикл (ротацію сівозміни). Форма ротаційних таблиць нормальних сівозмін наведена у додатку 9. Перехідні таблиці приведення полів розсадника до нормальної сівозміни (додаток 10) складаються для того, щоб у максимально короткі терміни перейти до прийнятої (нормальної) сівозміни. Розроблені таблиці нормальних і перехідних сівозмін разом з їх обґрунтуванням наводяться у тексті пояснювальної записки.

У Параграфі 3.2 „Обробіток ґрунту" описуються та

16

Обґрунтовуються заходи щодо первинного освоєння площі, відведеної під розсадник (підпараграф 3.2.1), Та системи обробітку ґрунту в полях прийнятих сівозмін (Підпараграф 3.2.2). Комплекс робіт для, первинного освоєння площі залежить від категорії вибраної земельної ділянки. Лісові розсадники закладаються на лісових, цілинних, перелогових землях і на ділянках, що вийшли із сільськогосподарського користування. Освоєння лісових земель, де є пні, передбачає вирубування дерев порослі, чагарників, які залишились на. ділянці, корчування та трелювання пнів, планування площі з наступною оранкою ґрунту чагарниковими плугами та одночасним боронуванням корчувальними боронами. Подальший обробіток ґрунту здійснюється весною наступного року і залежить від його стану. Поле можна залишати під чорним паром або вико­ристовувати для сівби сільськогосподарських культур. Так, на бідних дерново-підзолистих ґрунтах Полісся України для вирівнювання агрофону ґрунту у перший рік після корчування пнів бажано привести люпинізацію полів (висівання люпину - на зелене добриво), або зайняти площу для невиснажливого сільськогосподарського користування (вирощування невибагливих сільськогосподарський культур).

У разі первинного освоєння перелогових земель система обробітку залежить від видового окладу бур'янів. Так, за наявності пирію лущать дернину на глибину 7-10 см у двох напрямках, з поя пою пагонів проводять глибоку оранку (до 30 см), а в наступному році поля залишають під чорним паром із застосуванням гербіцидів. Після цього бажано висівати зернобобові і лише потому такі поля можна використовувати для вирощування садивного матеріалу. При відсутності злісних бур'янів старі перелогові та цілинні землі обробляють за системою чорного пару, а землі, що вийшли з-під сільськогосподарського користування - за зяблевою системою.

Обробіток ґрунту в полях сівозмін (підпараграф 3.2.2). Включає основний і передпосівний обробіток. Система основного обробітку ґрунту визначається прийнятою сівозміною. Так, у Поліссі на бідних піщаних ґрунтах, при трипільній сівозміні, у посівному відділенні поле, що призначене для висівання люпину, обробляється до наступної сівби за системою сидерального пару, а поля, що вийшли з - під одно - або дворічних сіянців — за зяблевою. Система основного обробітку ґрунту складається з комплексу агротехнічних прийомів, до яких належать лущення, оранка, культивація, боронування тощо. Для посівного та шкільного відділень, розсадника описуються й обґрунтовуються запроектовані системи основного та передпосівного (передсадивного) обробітку ґрунту з переліком агротехнічних прийо-

17

Мів, термінів і технології їх виконання,

У Параграфі 3.3 „Система застосування добрив" Проектується Й обґрунтовується система добрив, наводяться види добрив і дози їх внесення. Основою побудови такої системи є особливості розвитку і живлення вирощуваного садивного матеріалу та наявність елементів мінерального живлення в ґрунті. Раціональна система застосування добрив у розсадниках, як правило, має три складові: основне (допосівне) добриво, доза якого вноситься під основну оранку; припосівне (передсадивне) добриво, що вноситься безпосередньо у зону висіву або садіння; післяпосівне добриво — підживлення рослин у період вегетації. Ефективність дії добрив підвищується, коли повна доза вноситься у таких співвідношеннях: у вигляді основної дози –N5/6Р2/3К5/6; у вигляді передпосівного - Р1/6; у вигляді підживлення –N1/6P1/6K1/6. При внесенні тих чи інших видів добрив потрібно враховувати агрохімічні аналізи грунтів до посіву (посадки) і в період росту сіянців і саджанців. Виходячи з прийнятої системи застосування добрив і характеристики ґрунту, вмісту елементів мінерального живлення в грунті, добираються види добрив, розраховуються дози та розробляється технологія їх внесення, дози внесення добрив розраховуються за такою формою:

8. Дози внесення добриву полях сівозміни розсадника

Пп

Вид добрива

Кількість діючої речовини в добривах

Норма внесення добрив в поля сівозмін за діючою речовиною, кг/га

Доза вне­сення доб­рив у туках, кг/га

Площа внесен­ня доб­рив, га

Погребав добривах на всю. площу, кг

Пз

С1

(сж1)

С2

S

1

2

3

4

5

6

7

Посівне відділення - Липа дрібнолиста

1

Гній

20

20

3,0

60т

2

Натрієва селітра

16

-

-

-

-

-

-

-

3

Суперфосфат

Подвійний

50

45

80

-

125

250

3,0

750

4

Калійна сіль

40

40

20

-

60

150

3,0

450

Тощо

Для визначення потреби в добривах окремо за породами що вирощуються в розсаднику, можна використовувати орієнтовні норми, розроблені проф. П. Г.Кальним (додаток 15, 16).

2.5.Розділ 4. Технологія виробнича собівартість та Вирощування садивного матеріалу.

У цьому розділі у розрізі виробничих відділень розсадника окремо для кожної породи описується й обґрунтовується технологічний процес вирощування садивного матеріалу, розраховується щорічні витрати, складається план реалізації продукції та обчислюється економічна ефективність виробництва сіянців і саджанців.

Розділ складається з таких параграфів:

4.1. Особливості впрошування сіянців.

4.1.1. Зберігання та підготовка насіння до висіву. Розрахунок
Вартості насіннєвого матеріалу.

4.1.2. Агротехніка і виробничі витрати впрошування сіянців.

4.2. Особливості вирощування саджанців деревних і плодових
Порід.

4.2.1. Види, потреба та вартість садивного матеріалу для
Шкілок розсадника.

4.2.2. Агротехніка і виробничі витрати вирощування
деревних (декоративних) саджанців.

4.2.3. Агротехніка і виробничі витрати вирощування
Плодових саджанців.

4.3. Виробнича собівартість і план реалізації NpoДукції
Розсадника.

4.3.L Технологічна собівартість вирощування садивного Матеріалу.

Пп

Порода

Клас якості

Норма висіву насіння на 1 п. м, г

Довжина посівних борозенок, м

Потре-ба в насінні

Ціна 1 кг насіння, грн

Вартість насіння, грн

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Липа дріб-нолиста

І

7

80000

560

15-60

8736 00

2

Дуб звичайний

І

Норма висіву насіння па 1 м посівної борозенки береться

19

4.3.2. Економічна доцільність вирощування сіянців і саджанців

У підпараграфі 4.1.1 наводяться методи та технології зберігання, підготовки насіння до сівби і розраховується кількість і вартість насіння (ф. 9), а також визначаються витрати на їх зберігання і підготовку до сівби (ф. 10).

9. Розрахунок кількості та вартості насіння

Додатка 11 ,а загальна довжина борозенки визначається за формулою:

Пр=,

Де n - кількість посівних борозенок у стрічці, шт.

В — ширина стрічки плюс міжстрічкова відстань, м;

SПос – площа сівби, га.

Вартість насіння (стп. 8) визначається як добуток необхідної кількості насіння (ста. 6) на їх прейскурантну вартість (стп. 7, додаток20).

У ф. 10 наводяться види робіт (стп. 2) щодо зберігання та пі­дготовки насіння до сівби згідно з їх біологією та вимогами, що висуваються до насіння тієї чи іншої породи (додаток 12). Обсяги робіт (стп. 4) визначаються виходячи з кількості насіння та особливостей його підготовки до сівби. Норми виробітку (стп. 5), розряди робіт (стп. 6) І розцінки за одиницю виконаних робіт беруться з діючих галузевих пори виробітку на роботи в лісових розсадниках.