25 | 08 | 2019

Методичні поради з курсового проектування ЛІСОВИЙ РОЗСАДНИК

Пояснювальна записка - важлива складова частина курсового

Проекту. Її зміст свідчить про рівень розуміння студентом поставлених завдань, ступінь оволодіння ним методів та способів їх розв'язання, вміння висловлювати свої думки та судження. За змістом і характером подання матеріалу Записка повинна бути не описовою, а обґрунтовуючою. У ній даються необхідні пояснення, описуються пі обґрунтовуються запроектовані заходи, наводяться використані для обґрунтування літературні джерела. Матеріал пояснювальної записки

5

4

Слід викладати точно і лаконічно з використанням прийнятої лісокультурної термінології.

Таблиці, наведені в пояснювальній - записці, повинні бути пов'язані з її текстом. Посилання на них слід робити так, щоб не повторювався заголовок, Наприклад: У табл. 2.3 проаналізовано

(показано) .... ; дані...., що наведено у табл. 2.3. Номер таблиці

Складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, розділених крапкою. Наприклад: 2.3 (третя таблиця другого розділу). У тексті наводиться аналіз табличних даних.

Подібні вимоги висуваються і до іншого ілюстративного матеріалу (графіки, рисунки тощо), який міститься в пояснювальній записці курсового проекту. Кожний графік (рисунок) нумерується (Рис. 4.1) і після кожного номера пишеться його назва. У тексті обов'язково має бути посилання на нього.

Усі сторінки курсовою проекту нумеруються. Першою сторінкою вважається титульна сторінка, другою - проектне завдання, третьою — зміст, на четвертій починається вступ або передмова. На перших трьох сторінках номер не ставиться.

Етикетка розміром 130x90 мм і титул (формат А4) оформляється стандартним шрифтом. Зразок оформлення наведено додатку у 1.

Інші пояснення стосовно оформлення та написання курсового проекту даються керівником курсового проектування.

1.4 План розробки проекту

Під час розробки курсового проекту доцільно дотримуватись такої послідовності.

1. Написати перший розділ пояснювальної записки.

2. Визначити оптимальні для конкретних грунтово-кліматичних
умов сівозміни, схеми висіву насіння та розміщення садивних місць у
шкільному відділенні розсадника.

3. Визначити площу виробничих частин розсадника та
здійснити розбивку полів сівозміни в межах земельної ділянки, що
відводиться під розсадник.

4. Розробити робочий проект плану організації території
розсадника та визначити площу допоміжних частин. Написати другий
розділ. Оформити належним чином план організації території
розсадника.

5. Визначити потребу посівного та шкільного відділень у
насінні та садивному матеріалі. Визначити їх вартість. Написати
третій розділ.

6. Розрахувати щорічні виробничі витрати на вирощування са-

6

Дивного матеріалу. Визначити вартість допоміжних матеріалів.

7. Скласти калькуляцію виробничої собівартості садивного
матеріалу та план реалізації продукції розсадника.

8. Написати розділи 4 та 5.

9. Скласти перелік використаних літературних джерела.
Оформити проект в цілому.

Методичні рекомендації та поради стосовно подання окремі частин проекту наведені нижче.

2. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ВПОРЯДКУВАННЯ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ ПРОЕКТУ

2.1. Вступ (передмова)

У вступі до курсового проекту відмічається значення виро-щування лісового садивного матеріалу для лісової галузі, наводяться актуальні завдання та проблеми, що стоять перед лісовим гос-подарством в даний час і на перспективу. Дається коротка характеристика особливостей вирощування садивного матеріалу в районі діяльності розсадника та мета написання курсового проекту. За обсягом вступ не повинен перевищувати 2 сторінки.

2.2. Розділ 1. Загальні відомості про лісовий розсадник природні та економічні умови району діяльності.

Перший розділ складається з таких параграфів:

1.1. Підпорядкування та місцезнаходження розсадника

1.2. Природні умови

1.3. Економіка району

1.4. Висновки

У Параграфі 1.1 „Підпорядкування та місцезнаходження Розсадника" вказується приналежність, відомча форма власності, адміністративно-територіальне розташування розсадника, а також інші загальні відомості відповідно до додатка 2.

Під час написання Параграфа 1.2 „Природні умови” характеризуються лісорослинна зона, кліматичні умови рельєфа ґрунти та гідрологія району розташування лісового розсадник. Для характеристики клімату використовуються дані стосовно температурного і вітрового режиму району, кількості опадів ти їх розподілення за місяцями року. Дані наводяться відповідно до додатка 3. Далі описується макрорельєф району та елементи рельєфу на території майбутнього розсадника. Якщо розсадник проектується на схилі, то вказується його експозиція та крутизна. Гідрологічні умові

Характеризують дані глибини залягання ґрунтових вод, ступінь їх
мінералізації, наявність джерел водопостачання, придатних для
зрошення та їх віддаленість від розсадника. Характеризуючи грунти,
слід вказати, в якій природній зоні проектується розсадник, описати
типи грунтів, що розповсюджені на території розсадника, дати оцінку
придатності цих грунтів для вирощування лісового садивного
матеріалу. Необхідно також охарактеризувати видовий склад і ступінь
розвитку бур'янів та іншої трав'яної рослинності в межах ділянки, що
відводиться під лісовий розсадник.

У Параграфі 1.3 „Економіка району" наводяться дані стосовно економіки району, діяльності розсадника, характеризуються основні галузі народного господарства, вказується лісистість району обсяг лісокультурних робіт, їх направленість і забезпеченість садивним матеріалом; відмічається зв'язок лісового господарства з провідними галузями народного господарства, наявність та стан шляхів транспорту, можливість забезпечення розсадника робочою силою, машинами та знаряддями.

Заключення щодо доцільності створення розсадника в підприємстві, та узагальнена оцінка природних і економічних умов з точки зору їх сприятливості вирощуванню лісового садивного матеріалу приводяться в Параграфі 1.4 "Висновки".

2.3. Розділ 2. Призначення, виробнича потужність та Організація території розсадника.

Розділ 2. Складається з таких параграфів:

2.1. Технічне завдання

2.2. Характеристика Ділянки, відведеної під розсадник

2.3. Розрахунок площ виробничих і допоміжних частин

2.4. Організація території розсадника

2.5. Споруди, обладнання та оснащення

"Технічне завдання"(2.1.) розсадника розробляється з урахуванням індивідуального завдання на курсове проектування і оформляється відповідно до додатку 4.

"Характеристика ділянки, відведеної під розсадник" (параграф 2.2.), викладається в такій послідовності: категорія площі (зруб, сільськогосподарські угіддя тощо), рельєф, грунт, глибина залягання ґрунтових вод, геоботанічна характеристика бур'янів та іншої трав'янистої рослинності, зараженість грунту збудниками грибкових захворювань та ентомологічними шкідниками, угіддя, що оточують розсадник. На зрубах додатково вказується рік і сезон рубки склад зрубаного деревостану, кількість пнів на 1 га та їх середній

Діаметр. Під час описування ділянок, що, вилучені із тимчасового сільськогосподарського користування, додатково вказується його три­валість і попередня сільськогосподарська культура. За об'єктивними даними, що характеризують площу, визначаються можливість створення розсадника та заходи щодо організації території підвищення родючості ґрунту тощо.

У Параграфі 2.3 наводяться розрахунки продукуючих і допоміжних частин розсадника. Під час визначення площі посівного відділення вихідними даними є планове завдання на щорічний відпуск сіянців (за породами та віком); плановий вихід сіянців з одиниці посівної площі; прийняті схеми сівозмін і висіву насіння. Плановий вихід сіянців береться відповідно до діючих нормативів для окремих лісорослинних зон (додаток 5). Схеми висіву приймаються з урахуванням передового досвіду, особливостей вирощування сіянців окремих порід, природних умов і знарядь, що застосовуються.

Площа посівного відділення (у розрізі порід і в цілому для розсадника) визначається за розрахунковою таблицею такої форми:

1. Розрахунок площі посівного віддіЛення

№ пп

Назва

Породи

Термін вирощу - вшпія сіянців, років

Щорічний плановий відпуск сіянців, тис. шт.

Кількість полів у :івозміні,

ІІГГ.

Схема висіву насіння, ем

Площа посівного відділення, га

Загаль­на

Одного поля

Щорічного посіву

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1.

Липа дріб­нолиста

2

1200

3

30х30х 30x60

9.0

3.0

3.0

2

Дуб зви­чайний

3

4

Усього

XXX

XXX

XXХ

Вихідні дані для заповнення стовпців 2,3 і 4 беруться з проектного завдання. У стовпці 5 вказується кількість полів у запроектованій сівозміні, а в 6 - прийнята схема висіву насіння.

Загальна площа посівного, відділення (стп. 7) визначається Формулою: а) для стрічкових посівів

Sn=

Де Sn - площа посівного відділення окремої породи, м2;

N - кількість сіянців, які щорічно продукуються (планове

9

Завдання), шт.;

В — ширина посівної, стрічки плюс ширина міжстрічкової відстані, м;

С — плановий вихід сіянців з 1 м посівної борозенки, шт.;

Д - кількість посівних борозенок у стрічці, шт.;

К - коефіцієнт, що визначає відношення кількості полів у
прийнятій сівозміні до кількості полів, які щорічно відводять під посів
даної породи.

Плановий вихід сіянців з 1 м посівної борозенки береться з додатку 5.

Б) для рядкових посівів

Де А — відстань між посівними рядками, м. Решта позначень такі ж самі, як і в попередній формулі.

Площа одного поля сівозміни (стп. 8) визначається шляхом ділення загальної площі посівного відділення даної породи (стп. 7) на кількість полів у сівозміні (стп. 5); площа, щорічної сівби (стп. 9) - як добуток площі одного поля сівозміни (стп. 8) на кількість полів, що засіваються щорічно. Наприклад, при трипільній сівозміні у випадку вирощування однорічних сіянців щорічно під посів відводиться два поля, а при вирощуванні: дворічних - одне.

Площа шкільного відділення розраховується виходячи з плано­вого завдання на щорічний відпуск саджанців, схеми посадки та при­йнятої сівозміни за такою формою 2.