Сегодня: 18 | 01 | 2021

Дисертація ПРОГНОЗНА ОЦІНКА РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ АТОМНИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ СТАНЦІЙ ТА ЗОН СПОСТЕРЕЖЕНЬ (на прикладі Рівненської АЕС) 2004

Боротьба з карстовими та суфозійними явищами дуже важка і не завжди дає позитивні результати.

Застосовують такі заходи боротьби з карстом [69]:

- виходи карстуючих порід перекривають водонепроникними покривами (глиною, бетоном), виключаючи тим самим проникнення води у карстові пустоти, що приводить до припинення карстового процесу;

- підземні пустоти засипають крупним піском, щебенем, закладають сухою кладкою, заливають бетоном або асфальтом;

- невеликі тріщини в породах при будівництві гідротехнічних споруд заповнюють цементним тістом або розчином і бітумом;

- поверхневі і підземні води відводять у бік від карстових воронок і пустот.

При захисті від суфозії ґрунтів, в земляних греблях і дамбах створюють перешкоди у вигляді зворотних фільтрів, які влаштовують із ряду шарів піску певної кількості.

При будівництві всіх споруд у районах поширення карсту необхідні старанні інженерно-геологічні дослідження, щоб розробити методи боротьби з карстовими явищами, чого не було досягнуто при вишукуваннях під будівництво Рівненської АЕС. Ґрунти даної території є досить нестійкими щодо навантаження і територія їх поширення є карстово небезпечною.

Для забезпечення експлуатаційної надійності ряду об’єктів РАЕС був прийнятий спосіб посилення ґрунтів основ цементацією карстуючих крейд, підстилаючих четвертинні відклади.

Метою цементації в даних геологічних та гідрогеологічних умовах є ліквідація (ущільнення) під об’єктами і за їх зовнішнім контуром окремих великих пустот в тріщинуватих та закарстованих крейдах, в контактних зонах крейди з четвертинними відкладами і базальтами, а також пониження граничних водопоглинань в крейді. Критерієм оцінки даних робіт є граничне водопоглинання, що дорівнює або менше 1,0 л/хв.

Реалізацією робіт з посилення ґрунтів основ методом цементації крейдяної товщі вирішуються такі задачі:

- максимальне зниження можливості карстоутворення в крейді;

- ліквідація можливості проникнення в крейду вищележачих супіщаних верхньочетвертинних відкладів і, як наслідок - припинення процесу їх подальшого розщільнення за площею основи об’єкту.

Цементація передбачає:

1. Буріння з глинистою промивкою і обсадкою трубами товщі четвертинних відкладів з заглибленням в крейду на 1м.

2. Заливання затрубного простору з подальшим розбуренням цементного каменю в обсадних трубах.

3. Буріння та цементація крейдяної товщі і контакту з базальтами інтервалом 5-7м.

Цементація була виконана під спорудами, зведеними на природній основі та висячих палях (в тому числі першої черги). Вона проводилася за квадратами із стороною 5м під основою кожної споруди і за її межами на віддалі 10-15м від краю фундаменту. Поглинання цементу однією свердловиною змінювалось від 3-5 (реакторне відділення і машинний зал) до 100 куб. м (спецкорпус), що свідчить про велику неоднорідність основи за ступенем тріщинуватості і закарстованності (табл. 1.9).

Таблиця 1.9

Зведена відомість

Об’ємів виконаних цементаційних робіт блоків №1,2,3,4

І пальових робіт блоку №4 станом на 1.05.93р.

Найменування об’єктів

Кількість свердловин, шт.

Закачачано розчину, куб. м

Середнє поглинання розчину свердловин., куб. м

Найбільше поглинання розчину свердловиною,

Куб. м

Місяць, рік виконання робіт

1

2

3

4

5

6

7

1

Блок № 1,2

Шахта локалізації аварії блоку №2

132

961,0

7,3

59,9

08, 1985

2

Вентиляційна труба

68

346,00

5,1

166,5

09, 1985

3

ШЛА і ЕЕУ блоку №1

221

1624,00

7,3

47,3

07, 1987

4

Дизгенераторна станція

157

237,00

1,5

10,6

09, 1987

5

Блочна насосна станція № 1

140

1482,00

10,6

79,3

10, 1987

6

Насосна станція №1 ІІ підйому

97

682,00

7,03

63,6

11, 1987

7

Спецкорпус

204

420,60

2,0

43,2

12, 1987

8

ЕЕУ блоку №2

84

260,25

3,1

18,1

02, 1988

Продовження таблиці 1.9

1

2

3

4

5

6

7

9

Лабораторно-побутовий корпус

171

334,55

2,0

31,0

05, 1988

10

Градирні 1,2,3,4 (дослідн. свердловини)

8

112,00

14,0

-

05, 1988

11

ЦРМ

119

432,6

3,6

-

02,1990

12

ОВК

770

3630,00

4,7

-

03, 1991

13

Градирня №2

279

1460,00

5,2

-

07, 1990

14

Градирня №1

264

3748,00

14,2

-

10, 1990

15

Хлораторна

48

212,00

4,4

-

12, 1990

16

ОНС

42

326,00

7,8

-

11, 1990

17

Споруди УКС

82

1016,00

12,4

-

02, 1992

18

Естакада між спецкорпусом блоку №1,2 і спорудою переробки

199

964,00

4,8

-

03, 1991

19

Маслоапаратна

98

663,00

6,8

-

01, 1992

1

Блок №3

Вентиляційна труба

22

644,30

29,2

96,8

07, 1983

2

Головний корпус

754

2797,00

3,7

62,7

09, 1984

3

Дизельгенераторна на 3 комірки

169

471,00

2,8

112,6

10, 1984

4

Дизельгенераторна на 1 комірку

32

223,10

7,0

45,1

11, 1984

5

Естакада технічних трубопроводів

483

2952,00

6.1

106,7

12, 1984

6

Спецкорпус

811

9195,00

11,3

151,9

06, 1985

7

Лабораторно-побутовий корпус

153

687,00

4,5

121,8

08, 1986

8

Естакада між спецкорпусом і спорудою переробки

77

00,00

11,7

75,8

09,1985

Продовження таблиці 1.9

1

2

3

4

5

6

7

9

Насосна станція №2 ІІ підйому

88

590,30

6,7

53,4

12, 1985

10

УБНС №2

83

213,70

2,6

12,6

09, 1986

11

Баки збору дренажів БОУ

63

192,00

3,0

-

09, 1989

12

Градирня №4

260

1037,00

4,0

-

11, 1990

13

Приміщення для схову парогенераторів

117

2590,00

22.1

-

06, 1991

14

Градирня №3

271

1494,00

5,5

-

11, 1991

1

Блок №4

Градирня №5

426

1769,00

4,2

36,8

07, 1987

2

Градирня №6

383

1185,00

3,1

18,5

11, 1987

3

ОРУ-750

829

4983,00

6,0

73,8

11, 1987

4

УБНС №3

194

531,40

2,7

11,1

03, 1988

5

Сховище радіоактивних відходів

348

2191,30

6,3

63,8

04, 1988

6

Пождепо

195

610,90

3,1

20,0

05, 1988

7

Портали в пристанційному вузлі і перехідний міст між блоками №3-4

258

719,20

2,8

55,4

06, 1988

8

Насосна станція №3

ІІ підйому

172

241,75

1,4

4,4

07, 1988

9

Опори гнучких

Зв’язків

305

718,22

2,3

37,4

10, 1988

10

Зовнішні споруди ВВС (ОРУ-750)

60

218,00

3,6

30,5

10, 1988

11

Високовольтні лінії

146

2321,70

15,9

65,5

12, 1988

12

Естакади між спецкорпусом і реактивним відділенням

72

78,55

1,1

10,3

12, 1988

13

Естакада технічних трубопроводів між блоками

252

1132,65

4,5

40,8

03, 1989

Продовження таблиці 1.9

1

2

3

4

5

6

7

14

РСЦ

347

942,65

2,7

-

05, 1989

15

Загальноблочна РДС

111

150,00

1,4

-

09, 1989

16

Опори гнучких зв’язків трубопроводів

131

1185,00

9,0

-

09, 1989

17

Установка вторинних трансформаторів

166

469,00

2,8

-

12, 1989

18

Установка з зневоднення по обпалу вапнякового шламу освітлювачів

129

920,00

7,1

-

01, 1990

19

Склад дробленого і меленого вапняку

28

168,00

6,0

-

01, 1990

20

ОРУ-750. Естакада електротехнічних коробів, ділянка №2

44

99,00

2,3

-

12, 1989

21

Споруди для підтримки РГВ

108

78,00

0,7

-

04, 1992

1

Буронабивні палі

Головний корпус

987

38357,70

38,8

-

07, 1987

2

Дизельгенераторна

77

3156,80

40,9

-

04, 1987

3

Установка в пристанційному вузлі

37

1395,60

37,7

-

08, 1988

4

Дослідний майданчик щілевих фундаментів

6

717,60

119,6

-

01, 1989

5

ОРУ-750

96

-

-

-

04, 1992

6

Споруди для підтримкиРҐВ

108

78,00

0,7

-

04, 1992

7

Понтонна переправа через р. Стир

187

1122 п. м.

-

-

05, 1992

1

Забивні палі

Опори гнучких зв’язків

293

-

-

-

1987

2

ОРУ-750

1126

-

-

-

01, 1988

У подальшому на території РАЕС в основному проводилася цементація бризгальних басейнів.

Для виконання робіт були застосовані розчини наступних складів:

- ін’єкційний (цементаційний) розчин із стабілізаційною добавкою бетоніту. Його основні параметри: щільність – 1,56 - 1,58г/куб. см, водовиділенням на протязі 2-х годин – не більше 7%, не рухомість за конусом – 16 - 20см, двогодинна стабільність – 0,07, граничне напруження зсуву в момент приготування чи перекачки до 0,1-0,3 кгс/кв. см, тимчасовий опір стисненого цементно-бентонітового каменю: для 7 діб твердіння 60-70 кгс/кв. см і для 28 діб твердіння 120-150 кгс/кв. см, вихід цементного каменю після закачки цементного розчину в пустоти крейди - 100%.

Такий же розчин був рекомендований і для заливання затрубного простору (між стінами свердловин і обсадною трубою);

- буровий (промивочний) розчин, приготовлений із порошкового бетону, активованого добавками кальцинірованої солі.

Його основні параметри: щільність – 1,03 - 1,05 г/кв. см ; водовиділення на протязі 2-х годин не більше 2%; товщина кірки при водовіддачі під тиском 1 кгс/кв. см – 2,5 - 3,5мм; умовна в’язкість при стіканні із воронки 25с.; стабільність – 0,01.

Розглянемо цементацію на прикладі головного корпусу блоку №3. В основі головного корпусу залягає товща середньочетвертинних флювіагляціальних і кінцево моренних супісків з прошарками піску; консистенція супісків вище РҐВ, тверда та пластична, нижче - текуча. Потужність четвертинних відкладів складає 20-25м, коефіцієнт фільтрації їх змінюється в межах від 0,5 до 1,5 м/доб, досягається в пісках 5-10 м/доб.

Четвертині відклади підстилаються породами харківського ярусу верхнього палеогену, представлені двома видами: піщано-супіщаною і суглинисто-глинистою. Потужність палеогенових відкладів досягає 3-5м.

Нижче, до глибини 37-40м, залягають верхньокрейдяні відклади. Потужність крейдяної товщі становить 10-15м. Крейда має чотири різновиди: текучу і текучу-пластичну; крейди сильнотріщинуваті (крейдяний щебінь); тріщинуваті; масивні туго пластичної консистенції. Переважає крейда тріщинувата, яка розміщена головним чином в верхній частині крейдяного шару.

Крейдяні відклади залягають на вулканічних породах, представлені міцними тріщинуватими базальтами. Перехідна зона має потужність 0,2-0,5м. Водопроникність базальтів низька.