- Подробности
-
Категория: Книги
-
Опубликовано 08.04.2011 18:23
-
Автор: Super User
-
Просмотров: 10434
Страница 3 из 15
2.3. АВТОМАТИЗАЦІЯ ГОДУВАННЯ ТА НАПУВАННЯ
ТВАРИН І ПТАХІВ
2.3.1. Автоматизація годування тварин і птахів.
Процес роздачі кормів є одним із трудомістких на тваринницьких та птахівницьких фермах. Технологія роздачі кормів знаходиться в тісному зв'язку з загальним технологічним циклом, прийнятим на фермі. Головною умовою оптимальності годування тварин є збалансованість кормів і необхідна періодичність та дозованість їх видачі. Виходячи з цього до кормороздавальних пристроїв пред’являються такі вимоги: рівномірність роздачі корму в годівниці з відхиленням маси від норми з розрахунку на одну голову не більше 10%; втрати корму не більше 3%; тривалість роздачі корму не більше 30 хв. для мобільних і 20 хв. для стаціонарних кормороздавачів; можливість регулювання норми корму від максимального до мінімального значення.
Потребу в кормороздавальних пристроях, їх марку та кількість визначають з урахуванням виду та віку тварин і птахів, способів їх утримання, раціонів годування, норм видачі корму одній тварині, розрахункового поголів’я тварин. Для роздачі корму на фермах використовують, як мобільні, обмежено-мобільні і стаціонарні кормороздавачі.
Зараз одержали поширення два основних види годівлі тварин та птахів - ненормоване і нормоване. У ненормованому випадку кількість корму не нормується, а в другому кожній тварині та птахові в залежності від його продуктивності і деяких інших факторів видається визначена індивідуальна роздача корму. Найчастіше з метою спрощення технології годівлі на фермах застосовують групове нормування, коли кормовий раціон розраховують, виходячи з потреб середньої групи тварини чи птахів.
На великих тваринницьких комплексах з характерними для них сучасної машинної технології і потоковістю виробництва виникає нагальна потреба застосування автоматизованих систем керування, що дозволяють найбільше повно й ефективно використовувати устаткування, значно знизити трудові витрати і вартість продукції, збільшити продуктивність і поліпшити умови праці.
У таких системах як правило відбувається об'єднання декількох технологічних операцій у загальну потокову лінію з місцевим, дистанційним та автоматизованим керуванням електроприводами машин і механізмів. Найчастіше спільно проектуються лінії транспортування і роздачі кормів. Системи автоматизації повинні забезпечувати послідовність автоматичного і ручного включення машин і механізмі в порядку, зворотному напрямку руху корму, щоб виключити завал машини, зупинку потокової лінії в заданій послідовності у випадку аварійної зупинки однієї з машин; контроль і сигналізацію роботи всіх машин і механізмів.
Кормороздача на фермах ВРХ обумовлюється в основному раціоном годування та способом утримання тварин.
Кормороздавачі типу РВК-Ф-74, ТВК-80, КЛО-75 відносяться до стаціонарних і призначені для роздавання всіх видів кормів (крім концентрованих і рідких) в умовах прив’язного утримання тварин з розподілом кормів вздовж кормового жолоба рухомою стрічкою чи пластинчастим транспортером. Вони відрізняються між собою будовою розподільного транспортера та конструкцією приводної станції.
Роздавач всередині годівниці РВК-Ф-74 (рисунок 2.3.1) призначений для роздавання зелених, грубих і соковитих кормів та кормових сумішей при утриманні корів на прив'язі. Він являє собою ряди годівниць, всередині яких змонтовано транспортер. Транспортер-кормороздавач складається з годівниць, завантажувальний бункер, приводної станції, стрічкового транспортера.
Привод складається із рами на якій розміщено приводна. Передача крутного моменту на ведучий вал приводу стрічкового транспортера від приводної станції здійснюється через ланцюгову передачу. Робочий орган, являє собою стрічку з прикріпленим до неї канатом і круглоланковим ланцюгом.
Рисунок 2.3.1. Технологічна схема кормороздавача РВК-Ф-74: 1 – завантажувальний бункер; 2 – кнопковий пост; 3 – годівниця; 4 – привід.
Процес роботи виконуються таким чином. мобільним роздавачем корм завантажується в завантажувальний бункер. Приведення в рух стрічкового транспортера забезпечує переміщення корму вздовж годівниці. При досягненні стрічки з кормом кінця фронту кормороздачі транспортер зупиняється. Перед початком наступної годівлі, при зворотному русі стрічкового транспортера, виконується очищення стрічки від залишків корму, які скидаються в приямок. При досягненні робочого органа вихідного положення привод зупиняється.
Принципова електрична схема кормороздавача РВК-Ф-74 зображена на рисунку 2.3.2. Ввідним апаратом щита керування кормороздавача є автоматичний вимикач QF1, який також забезпечує захист електродвигуна від коротких замикань. Принципова електрична схема керування кормороздавачем передбачає управління реверсивним електродвигуном переміщення робочого органа за допомогою кнопкових постів SB1, SB2 з двох місць в режимі роздачі корму та видалення відходів. В схемі передбачено включення звукового сигналу HA про початок роздачі корму та видалення відходів. Тобто кнопковим постом спочатку вмикається реле часу КТ1 чи КТ2, які забезпечують витримку часу на включення електродвигуна переміщення після подачі звукового сигналу. Зупинка двигуна переміщення робочого органа при роздачі корму та видалені відходів виконується автоматично кінцевими вимикачами SQ1 та SQ2.
Рисунок 2.3.2. Принципова електрична схема кормороздавача РВК-Ф-74.
Захист електродвигуна від перевантажень здійснюється тепловим струмовим реле КК1. Про подачу напруги на шафу керування сигналізує лампа HL.
Автоматизована потокова лінія роздачі кормів ТВК-80Б призначена для роздавання всіх видів кормів (крім концентрованих і рідких) в умовах прив’язного утримання тварин. Він являє собою рухому стрічку, (рис. 2.3.3) у годівницях 4, що приводитися в дію реверсивним електроприводом 5. При русі вперед стрічка несе до місця стійла тварин визначене, завантажене живильником 1 визначену кількість корму. Як живильник може бути використаний кормороздавач КТУ-10, що має накопичувальну ємність 2. З поверненням стрічки (реверс) годівниці самоочищаються від залишків корму, що віддаляється з приміщення транспортером 6.
Рис. 2.3.3. Технологічна схема транспортера - кормороздавача ТВК-80Б
Таким чином, ТВК-80Б здатний транспортувати корму до місця споживання і забирати їхні відходи, тобто виконувати найбільш трудомісткі технологічні операції. Але нормовану годівлю на ТВК-80Б здійснити неможливо, оскільки корм при русі стрічки самовільно розрівнюється. Крім того, при русі стрічки тварини вибірково поїдають корм.
Технологічна лінія роздачі корму з кормороздавачем ТВК-80Б і стаціонарним роздавальником КТУ-10 може функціонувати в автоматичному режимі. Для роздачі кормів протягом доби використовують добове програмне реле КТ2 типи 2РВМ чи аналогічне, котре встановлюють відповідно до розрахункової діаграми годівлі, кормороздавальною лінією, відповідно до принципової електричної схеми (рис. 2.3.4), керують вручну або автоматично в наступному порядку. Спочатку контактом програмного пристрою КТ2:1 вмикаються магнітні пускачі КМ2 і КМЗ повернення стрічки транспортера відходів. У кінцевому переднім положенні стрічки кормороздавача кінцевий вимикач SQ1 зупиняє її рух і відключає транспортер відходів через контакт КМ2:2. По команді програмного реле контактами КТ2:2 вмикається привод живильника КМ4 і привод роздачі корму КМ1. Наприкінці роздачі кінцевий вимикач SQ2 вимикає КМ4 з витримкою часу КМ1.
Рис. 2.3.4. Принципова електрична схема керування кормороздавачем ТВК-80Б
Автоматична ідентифікація тварин при індивидуальній годівлі.
Особливість розглянутих в цьому розділі пристроїв — їх непридатність для індивідуальної роздачі кормів. В той же час індивідуальна роздача кормів, особливо концентрованих, має великі переваги, такі, як економна витрата корму і збільшення продуктивності тварин на 10....15 %. Найбільш поширена індивідуальна роздача кормів на доїльному майданчику.
Рисунок 2.3.5. Автоматизована система індивідуального годування ВРХ:
А — технологічна схема системи: 1 — передавач; 2— приймально-передаючий пристрій; .3—кормушка; 4 — дозатор; 5 — бункер; 6— мікроЕОМ; б — функціональная схема: 1 — ідентифікуючий пристрій; 2—транспортер; 3 — генератор електромагнітних хвиль; 4—приймальний пристрій; 5— блок пам'яті; б—передаючий пристрій; 7—декодуючий пристрій
Існують також системи роздачі кормів в корівниках з використанням спеціальних автоматичних кормових станцій. Управління цими системами може бути ручне, програмне або автоматичне. Системи дозування кормів в місцях утримання тварин рекомендуються для високопродуктивних корів. За допомогою автоматичної кормової станції можна організувати видачу концентрованих кормів невеликими дозами протягом доби, коли тварина саме підходить до годівниці (кормової станції).
Очевидно, індивідуальна роздача кормів вимагає виконання ряду умов: ідентифікація тварини, вимірювання його продуктивності і наявність керованого дозуючого пристрою.
Автоматичну ідентифікацію тварин здійснюють за допомогою радіотехнічного пристрою — датчика, закріплюваного у вусі або на спеціальному ошийнику (рис. 2.3.5, а). Найвдалішою конструкцією такого датчика є передавач, об'єднуючий в одному корпусі приймальний і передаючий пристрої (рис. 3.2.5.6). Живлення схеми передавача здійснюється через приймальну феритову антену від генератора, що входить до складу ідентифікуючого пристрою. Передаючий пристрій виробляє послідовність імпульсів відповідно до індивідуального коду, закладеного в пам'яті передавача. Цей сигнал випромінюється передаючим пристроєм на фіксованій частоті, приймається ідентифікуючим пристроєм, декодується і використовується управляючим пристроєм системи автоматичного годування як ідентифікатор тварини.
Кормороздача на свинотоварних фермах обумовлена віком свиней, способом їх утримання, раціоном годування.
На свинотоварних фермах в свинарниках-відгодівельниках найбільш поширені мобільні електрифіковані кормороздавачі – змішувачі КС-1,5, КЭС-1,7, РС-5А. Вони призначені для перемішування і роздачі кормових сумішей вологістю 60...80%. Мобільний електрифікований кормороздавач КСП-0,8 призначений для нормованого роздавання кормів у свинарниках-маточниках свиноматкам та поросятам-сисунам. Вказані кормороздавачі за допомогою транспортерів чи транспортних засобів завантажуються кормами, що надходять з кормоцеху в готовому виді. По принципу роздачі кормів вказані кормороздавачі майже аналогічні.
Кормороздавач-змішувач КС-1,5 (рисунок 2.3.6.) призначений для перемішування і роздавання кормових сумішок на репродуктивних і відгодівельних свинофермах. Він являє собою бункер, змонтований на візку з опорними колесами, який переміщується по рейковому шляху за допомогою електропривода. Крім того, до складу кормороздавача входять лопатева мішалка, вивантажувальні шнеки. Бункер зварної конструкції, складається із середньої циліндричної частини, а також верхньої і нижньої частин, виконаних: у формі зрізаних конусів. Всередині бункера розміщені лопатева мішалка. Днище має вивантажувальні вікна, які перекриваються заслінками. До днища кріпляться вивантажувальні шнеки.
Для запобігання підтікання корму вивантажувальний пристрій обладнаний спеціальним ущільненням. Переміщення заслінки в напрямних пристроях здійснюється штурвалом через шестерню і зубчасту рейку.
Привод візка кормороздавача здійснюється від мотор-редуктора через ланцюгову передачу, привод мішалки - від мотор-редуктора через розподільну коробку, а приводи вивантажувальних шнеків - клинопасовими передачами.
Рисунок 2.3.6. Кормороздавач КС –1,5:
1 – розподільча коробка; 2 –ходова частина; 3 – пристрій зупинки кормороздавача при зіткненні з перешкодами; шнек вивантаження корму; 4 – мотор редуктор змішувача; 5 – вивантажувальні шнеки; 6 – мішалка; 7 – бункер-змішувач; 8 – пульт керування; 9 – панель приладів; 10 –електродвигун механізму переміщення; 11– педаль гальма.
Принципова електрична схема кормороздавача КС –1,5 зображена на рисунку 2.3.7. На вводі кабелю живлення кормороздавача встановлено захисний вимикаючий пристрій SF типу ЗОУП-25, що призначений для захисту людей і тварин від ураження електричним струмом, захисту ізоляції електроустаткування від неприпустимих струмів витоку через неї на землю, а також від струмів витоку, що виникають при несиметричних коротких замиканнях на землю.
При включених пристрої SF та автоматичному вимикачі QF загоряється лампа світлосигнальної арматури HL, яка сигналізує про наявність напруги в ланцюзі керування. Потім вмикається пакетно-кулачковий вимикач SA. При натисканні кнопки SB2 замикається ланцюг магнітного пускача КМ1 і запускається електродвигун змішувача M1. Кнопкою SB3.2 подається напруга на котушку реверсивного магнітного пускача КМ2.1 і котушка пускача КМ5, що використовується проміжного реле. При цьому запускається електродвигун ходової частини (візка) кормороздавача М2 для руху кормороздавача уздовж годівниць вперед. Кнопкою SB4.2 вмикають електродвигун першого шнека М3 або кнопкою SB5.2 вмикають електродвигун другого шнека М4 у залежності від того, на яку сторону вивантажується корм. При двосторонній роздачі корму вмикають обидва шнеки.
При натисканні педалі гальма розмикаються контакти кінцевого вимикача SQ1, вимикається тяговий електродвигун М2, і під дією гальма і сил опору руху кормороздавач майже миттєво зупиняється. При відпусканні педалі гальма контакти SQ1 знову замикаються і відбувається миттєве вмикання тягового електродвигуна М2 без додаткового натискання кнопки SB3.2 чи SB3.3 і рух відбувається в ту сторону, у яку рухався кормороздавач до натискання педалі гальма.
Рисунок 2.3.7. Принципова електрична схема кормороздавача КС-1,5.
У даному випадку кормороздавач рухався вперед, пускач КМ5 залишався під напругою і його контактами кнопка пуску SB3.2 буде заблокована.
Якщо на шляху руху вперед зустрінеться перешкода, то під його дією пристрій, що знаходиться попереду кормороздавача, діє на кінцевий вимикач SQ2 розмикаючи його контакти і автоматично зупиняючи кормороздавач.
Після спорожнювання бункера кнопкою SB3.1 зупиняють тяговий електродвигун М2, привод вивантажувальних шнеків вимикають кнопками SB4.1 і SB5.1, а потім тяговий двигун кормороздавача М2 переключають на зворотний хід кнопкою SB3.3.
Кормороздавач вологих кормосумішей КВК-Ф-15 (ТУ 105-3-1134-86) призначений для дозованого роздавання кормосуміші вологістю 65—75 % з розмірами часток не більше 10 мм у групові годівниці на свинофермах.
Кормороздавач складається (рис. 2.3.8) із бункера-живильника 1, шафи керування 2, електронасосного агрегату 3, перемикача потоків 4, кормопроводу 5, механізму відкривання клапанів 6, напрямної 7, відводів 8 та електроконтактного манометра 9.
Електронасосний агрегат ІВ 20/10 поєднує в собі електродвигун, проміжний корпус і гвинтовий насос.
Перемикач потоку являє собою триходовий кран, який складається з корпусу, кришок та барабана.
Мал. 2.3.8. Загальний вигляд кормороздавача вологих кормосумішей КВК-Ф-15:
1 — бункер-живильник; 2 — шафа керування; 3 — електронасосний агрегат 4 — перемикач; 5 — кормопровід; 6 - механізм відкривання клапанів; 7 — напрямна; 8 — відвід; 9 — електроконтактний манометр.
Кормопровід виготовлений із стальної труби діаметром 80 мм, в якій є вікна для витікання корму і отвори для тросів випускних клапанів.
До складу механізму відкривання клапанів входять електродвигун, черв'ячний редуктор, зубчаста рейка, штанга з упорами, напрямна і двоплечі важелі.
Випускний клапан являє собою пластмасовий конус з жорстко закріпленим співвісним йому тросом, на якому фіксується упор.
Процес роботи здійснюється в такій послідовності. Кормосуміш гвинтовим насосом нагнітається через перемикач потоку в кормопровід. Потім за програмою, встановленою реле часу, послідовно відкриваються випускні вікна і корм по відводам спрямовується у годівниці. Після видачі кормосуміші останнім клапаном вимикається електронасосний агрегат, штанга автоматично повертається у вихідне положення. Після встановлення перемикача потоку для заповнення наступного кормопроводу процес повторюється.
Рис 2.3.9. Функціональна схема автоматизації кормороздавальної гідравлічної системи: 1 – гідронасос; 2 – головний клапан; 3 – лінія кормороздачі; 4 – годівниця; 5 – місцевий клапан дозування; 6 – клапан повернення; 7 – клапан скидання.
Тросово-шайбові кормороздавачі використовують при нормованій годівлі сухими комбікормами. Згідно з функціональною схемою автоматизації (рисунок 2.3.10) управління роздачею кормів здійснюється так. З бункера добової норми видачі корму БСК 1, що знаходиться поза тваринницьким приміщенням, шнековим транспортером комбікорм подається на проміжний бункер 2, що знаходиться в приміщенні. З проміжного бункера корм переміщується по кормопроводу тросово-шайбовим транспортером. Через отвори в кормопроводі комбікорм просипається в індивідуальні (групові) дозатори 3. В останньому індивідуальному дозаторі встановлено датчик рівня LE. Сигнал про готовність видачі корму з датчика рівня потрапляє на регулятор рівня сигналізуючий LAC. Регулятор рівня забезпечує двохпозиційне керування електроприводом завантажувального шнека та тросово-шайбового транспортера залежно від рівня кормів у індивідуальних дозаторах. Видача корму виконується по команді від програмного пристрою KS в установлений час, шляхом одночасного ввімкнення заслінок з електромагнітним приводом
Рисунок 2.3.10. Функціонально-технологічна схема тросово-шайбового кормороздавача.
Спіральні кормороздавачі використовують при ненормованих видачах сипких кормів в свинарниках. По будові вони схожі до тросово-шайбові. Добова норма видачі кормів зберігається, як і в попередній системі в бункерах БСК. З бункера БСК до проміжного бункера та дозаторів по трубопроводам корм подається спіральними транспортерами. Електропривод спіральних транспортерів має програмне керування, яке забезпечує постійну наявність корму в дозаторах. На відміну від попередньої системи, індивідуальні чи групові дозатори мають лише регулювальні заслінки, тому корм в годівницях знаходиться постійно і споживається тваринами по бажанню.
Кормороздача в птахівництві В значній мірі залежить від способів утримання птахів. Розглядають такі способи вирощування та утримання птиці: підлоговий, клітковий та комбінований.
При підлоговому утриманні птахи утримуються на підлозі пташника з можливим вигулом або без нього. При такому утриманні значні затрати праці і обмежена концентрація поголів'я. Безвигульне підлогове вирощування та утримання птахів передбачає використання глибокої підстилки на планчастій або сітчастій підлозі; добру вентиляцію, оптимальний світловий режим. При цьому підвищується рівень механізації та автоматизації виробничих процесів, поліпшується продуктивність, зростає економічна ефективність виробництва. На рисунку 2.3.11 показано технологічну лінію роздачі кормів при безвигульному підлоговому утриманні птахів. Така технологія характерна при використанні тросово-шайбових та спіральних транспортерів кормороздачі.
Рисунок 2.3.11. Технологічна лінія роздачі кормів при безвигульному підлоговому утриманні птахів: 1 – бункер для зберігання кормів БСК; 2 – бункер дозатор; 3, 5 – годівниці; 4 – кормопровід.
При клітковому утриманні птахів розміщують у кліткових батареях, які складаються з кількох ярусів кліток. У кожну клітку вміщують по 3-10 Курей або 10-60 Курчат. Розташування курей малими групами зменшує стресові ситуації при формуванні груп, полегшує спостереження за ними. Відносно обмежений рух курей у клітках призводить до зменшення затрат корму порівняно з підлоговим утриманням при такій же продуктивності. При клітковому утриманні збільшуються витрати металу, але відпадає потреба в підстилці і в 3-4 рази збільшується поголів'я на одиниці площі.
Комбіноване вирощування полягає в тому, що курчата до 1,5-2 - місячного віку утримуються в клітках з обігрівом, а потім їх переводять на підлогове утримання в легких приміщеннях, що не опалюються. Такий спосіб застосовують на невеликих птахофабриках.
При аналізі рівнів механізації та автоматизації при різних способах утримання птахів слід відмітити, що при утриманні в кліткових батареях вони найбільші. У батареях передбачається автоматизоване керування фактично повним комплексом технологічних процесів і операцій: роздавання корму, напування птахів, видалення посліду, збирання яєць, підтримання оптимальних параметрів мікроклімату.
Рисунок 2.3.12. Обладнання роздачі кормів в кліткових батареях з ланцюговим транспортером в середині жолобкової годівниці: 1 – установка для поздовжнього прибирання посліду; 2 – кліткова секція; 3, 10 – жолобкова годівниця з ланцюговим транспортером; 4 – бункери-дозатори кліткової батареї; 5 – транспортер шнековий; 6 – бункер зберігання сухих кормів; 7 – елеватор для яєць; 8 – зрівнювальний бачок; 9 – установка для поперечного видалення посліду.
Для годівлі птахів застосовують збалансовані по вмісту живильних речовин гранульовані або розсипні комбікорми. Пташники, як правило, комплектують одновіковою і рівнозначною по продуктивних властивостях групою птахів. Для годівлі птахів застосовують жолобкові годівниці і бункерні автогодівниці різної конструкції.
Обладнання роздачі корму при утриманні в кліткових батареях складається: з зовнішнього бункера 6 Зберігання та видачі сухих кормів; розподільного транспортера 5 подачі кормів від зовнішнього бункера в бункери-дозатори 4 рядів батарей; засобів розподілу корму в жолобкові годівниці. В якості засобів розподілу корму в жолобкові годівниці для даного варіанту кормороздачі є ланцюгові транспортери 10. При цьому корм з нерухомих бункерів-дозаторів подається на ланцюговий транспортер, що переміщується всередині годівниці. Автоматизація кормороздачі в даному випадку зводиться до програмного керування періодичністю видачі кормів, контролю рівня корму в бункерах дозаторах та керування розподілом кормів в жолобкових годівницях.
Автоматизація лінії кормороздачі комплекту обладнання БКМ-3. Комплект обладнання БКМ-3 призначений для кліткового утримання молодняку курей-несучок. Технологічний процес роздачі корму виконується таким чином. Корм з бункера 1 подається похилим транспортером 5 до приймального горизонтального транспортера 4, який доставляє корм у бункери кліткових батарей, завантажуючи їх послідовно. Після того як корм повністю заповнить бункер першої батареї і закриє вивантажувальне вікно в коробі вивантажувального транспортера, він починає транспортуватися до бункера другої батареї і завантажувати його аналогічно попередньому. При заповненні останнього бункера лінія завантаження корму автоматично вимикається. Приводи кормороздавальних ланцюгів вмикаються вручну кнопками або автоматично за командою програмного пристрою.
Принципова електрична схема керування завантаження бункерів кліткових батарей БКМ-3 і кормороздачею першої батареї наведено на рисунку 2.3.13. Схеми керування кормороздачею у всіх інших батареях аналогічні першій. Апарати лінії кормозавантаження (КТ1, КМ1, KV2, КТ2, HL1) Знаходяться в загальному ящику керування. Апарати керування лінією кормороздачі (для першої батареї — КМ2, KV3, HL2) розміщені в ящику керування відповідної батареї. У коло керування пускачем КМ1, який вмикає і вимикає всі електродвигуни лінії завантаження кормів, увімкнені контакти теплових реле КК1 – КК3 електродвигунів похилого і горизонтального транспортерів.
Для роботи в ручному режимі перемикачі SA1 і SA2 ставлять у положення "Р". Транспортери кормозавантаження вмикають кнопкою SB2. Вимикається двигун транспортера після заповнення бункера останньої батареї кінцевим вимикачем SQ1 або натисканням кнопки SB1. Двигун кормороздачі першої батареї вмикається і вимикається натисканням кнопок SB3 І SB4.
При обриві ланцюга кормороздавача двигун його привода вимикається контактами вимикачів обриву ланцюга SQ2.1 - SQ4.1, а контактами SQ2.2 - SQ4..2 вмикаються сигнальні лампи в ящику керування батареєю та в залі.
Рисунок 2.3.13. Принципова електрична схемА Кормороздачі обладнання БКМ-3.
В автоматичному режимі перемикачі SA1 і SA2 ставлять у положення "А". Механізми кормозавантаження вмикаються і вимикаються контактом кінцевого вимикача SQ1, що розміщений на бункері останньої кліткової батареї. При його заповненні подається команда на зупинку двигунів транспортерів.
Команди на вмикання транспортерів кормороздавачів подаються від програмного пристрою КТ1, відповідно до технологічних режимів годівлі. При замиканні контакту КТ1 через розмикаючий контакт КТ2 другого реле часу відбувається автоматичний запуск двигунів кормороздавачів всіх кліткових батарей. Витримка часу реле КТ2 дорівнює тривалості кормороздачі батареї.
У випадку обриву ланцюга кормороздавача на будь-якому ярусі кліткової батареї перемикаються контакти одного з кінцевих вимикачів SQ2 - SQ4. При цьому вимикається електромагнітний пускач ланцюгового транспортера КМ2, а реле KV3 - вмикається. Контакт KV3.1 замикає коло обмоток реле KV1 І KV2, які своїми контактами вмикають сигнальну лампу HL1 в залі та лампу сигналізації батарей (на схемі не показана). Для зняття сигналу в залі перемикач SA2 ставлять у положення "О" і натискають кнопку SB5.
Автоматизація лінії кормороздачі комплектом обладнання КБН.
Зовнішній вигляд багатоярусних кліткових батарей типу КБН наведено на рисунку 2.3.14. Як і в попередньому варіанті сухий корм до пташників підвозять спеціальним автокормовозом-завантажувачем і заповнюють бункер типу БСК-10 для зберігання сухих кормів. Похилим шнековим транспортером і горизонтальним поперечним транспортером корм подається до приймальних бункерів навісних кормороздавачів двобічної дії. На відміну від попередніх (стаціонарних бункерів-дозаторів), наповнені навісні бункери-дозатори переміщуються вздовж кліткової батареї і вивантажують корм у жолобкову годівницю. Одночасно з кормороздачею здійснюється прибирання посліду під кожним ярусом кліткової батареї.
Рисунок 2.3.14. Кліткова батарея КБН для утримання курей-несучок: 1- напувалки; 2 – каркас: 3 – клітка; 4 – годівниця; 5 – кормороздавач.
Рухомі бункери-дозатори кормороздачі та скребки для видалення посліду приводяться у дію від електродвигуна M1 потужністю 0,6 кВт через редуктор та систему передач.
При зворотному русі роздавача корм продовжує заповнювати годівниці, а скребки для видалення посліду здійснюють холостий хід. У кінці пташника встановлено транспортер який видаляє послід за межі будівлі з одночасним завантаженням у транспортні засоби.
Принципова схема керування роздаванням корму і прибирання посліду (рисунок 2.3.15) може працювати у "Ручному" та "Автоматичному" режимах. У "Ручному" режимі керування електродвигунами M1, M2, М3 відбувається за допомогою відповідних кнопок "Пуск" та "Стоп" (SB1, SB2B, SB2H, SB3).
При "Автоматичному" керуванні вмикання роздавача здійснюється програмним реле часу КТ. У вихідному положенні кормороздавачів контакти кінцевих вимикачів SQ4, SQ5, SQ6, SQ7 будуть замкнені. Якщо приймальні бункери-дозатори останнього роздавача не заповнені кормом, то контакти фотореле BL замкнені і котушка магнітного пускача КМ3 одержує живлення та вмикає двигун М3 горизонтального скребкового транспортера. Одночасно замикаючі контакти КМ3 подають напругу на котушку пускача КМ2, який вмикає двигун M2 привода похилого шнекового транспортера.
Рисунок 2.3.15. Принципова електрична схема керування еЛектроприводом роздавання корму на птахофермах з КомплектОм Обладнання КБН.
При роботі завантажувальної лінії йде почергове заповнення бункерів кормороздавачів, починаючи з першого. Після заповнення останнього бункера розмикаються контакти фотореле BL і двигуни M2 та М3 заповнення бункерів дозаторів зупиняються.
У визначений час контакти програмного реле часу КТ замикаються, вмикається проміжне реле К1. Замикаючі контакти К1 подають напругу на котушку магнітних пускачів КМ1В (КМ2В, КМЗВ, КМ4В), які вмикають електродвигуни М1А (М1Б, М1В, М1Г) навісних роздавачів, і всі роздавачі починають переміщуватися вздовж пташника і роздавати корм.
На принциповій електричній схемі показано лише кола керування електродвигуна M1 кормороздавача А (КМ1В). Аналогічно йде керування роздавачами Б, В, Г.
Одночасно з роздаванням корму йде прибирання посліду. Коли роздавач доходить до кінця приміщення, упори скребків четвертих ярусів натискають на кінцеві вимикачі SQ1, SQ3, SQ5, SQ7 і привід реверсується.
При зворотному русі роздавання кормів у годівниці триває. У вихідному положенні упори скребків третього ярусу натискають на кінцеві вимикачі SQ2, SQ4, SQ6, SQ8, кормороздавачі вимикаються для підготовки до наступного завантаження кормами.
ЗАПИТАННЯ
1. Вимоги до обладнання кормороздачі в тваринницьких та птахівницьких приміщеннях. 2. Дайте загальну характеристику мобільних кормороздавачів, що використовуються на фермах ВРХ. 3. Дайте загальну характеристику стаціонарних кормороздавачів, що використовуються на фермах ВРХ та вкажіть принципи їх автоматизації. 4. Принципи автоматизації ліній роздачі корму для ВРХ. 5. Дайте загальну характеристику тросово-шайбових та спіральних кормороздавачів, що використовуються на свинотоварних фермах. Вкажіть принципи їх автоматизації. 6. Дайте загальну характеристику кормороздавачів, що використовуються в пташниках з підлоговим утриманням птахів та вкажіть принципи їх автоматизації. 7. Дайте загальну характеристику кормороздавачів, що використовуються в пташниках з утриманням в кліткових батареях та вкажіть принципи їх автоматизації
ТЕСТИ
1. Які засоби автоматизації використовуються в кормороздавачі
РВК-Ф-74.
A. Програмне реле часу, що знаходяться в шафі керування та два кінцевих вимикачі, які розміщені по краям годівниці, датчик наявності корму.
B. Два реле часу, що знаходяться в шафі керування та два кінцевих вимикачі, які розміщені по краям годівниці.
C. Кінцевий вимикач, що знаходиться спереду кормороздавача, призначений для миттєвої зупинки при появі перешкоди на його шляху.
2. Використовуючи принципову електричну схему керування кормороздавача РВК-Ф-74, для чого використовуються реле часу КТ1, КТ2.
А. Для здійснення програмного керування відповідно початку роздачі кормів та видалення відходів.
В. Для керування попереджувальним сигналом відповідно про початок роздачі кормів та видалення відходів.
С. Для здійснення керування реверсуванням електродвигуна переміщення стрічки транспортера.
3. Який пристрій використовують для автоматичного вмикання лінії кормороздачі ТВК-80Б в заданий час доби?
A. Реле часу КТ2.
B. Шляхові (кінцеві) вимикачі SQ1? SQ2.
C. Реле часу КТ1.
4. Які засоби автоматизації використовуються в кормороздавачі КС-1,5 ?
A. Реле часу.
B. Реле часу, кІнцеві вимикачі.
C. Кінцеві вимикачі.
5. Використовуючи принципову електричну схему керування кормороздавача КС-1,5 вкажіть для чого використовується Кінцевий вимикач SQ1?
A. При заклинюванні шнеків вивантаження корму, зупиняє їх привод.
B. При появі перешкоди, під дією його стрижневий пристрій, що знаходиться попереду кормороздавача, вимикається тяговий електродвигун М2.
C. При натисканні педалі гальма розмикаються контакти кінцевого вимикача і вимикається тяговий електродвигун М2.
6. Які засоби автоматизації використовуються в кормороздавачі вологих кормосумішей КВК-Ф-15.
A. Два реле часу, що знаходяться в шафі керування та два кінцевих вимикачі, які розміщені по краям годівниці
B. Програмне реле часу, що знаходяться в шафі керування, механізму відкривання клапанів.
C. Програмне реле часу, що знаходяться в шафі керування та два кінцевих вимикачі, які розміщені по краям годівниці, датчик наявності корму.
7. Використовуючи принципову електричну схему керування кормороздавача КЭС-1,7 вкажіть якими кінцевими вимикачами виконується подача команди на вивантаження корму в годівниці?
A. Кінцевими вимикачами SQ1, SQ2.
B. Кінцевими вимикачами SQ4, SQ6.
C. Кінцевими вимикачами SQ3, SQ5.
8. Які пристрої використовуються для автоматичного вмикання ланцюгового транспортера кормороздачі комплекту обладнання БКМ-3?
A. Реле часу КТ1.
B. Реле часу КТ2.
C. Кінцевий вимикач SQ1.
9. Який пристрій використовується для автоматичного вимикання транспортера завантаження кормороздавача комплекту обладнання БКМ-3?
A. Кінцевий вимикач SQ1.
B. Кінцеві вимикачі SQ2- SQ4.
C. Реле часу КТ2.
10 . Який пристрій використовується для автоматичного вмикання електроприводу бункерів дозаторів кормороздавача комплекту бладнання КБН?
A. Реле часу КТ.
B. Кінцеві вимикачі SQ1, SQ2.
C. Фотореле BL.
