16 | 12 | 2017

Практичні роботи за темами: Диференціація дерев у лісі. Процес природного зрідження деревостану

 

Факультет лісового, садово-паркового і мисливського господарства

Кафедра лісового і садово-паркового господарства

Спеціальність 6.090103

Практичні роботи за темами: Диференціація дерев у лісі. Процес природного зрідження деревостану

(2)

Виконав студент гр………………………………………………………..

Перевірив доц. к. с.-г. н.

Сімферополь – 2008

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………. 2

Пояснення до теми………………………………………………………….. 2

Питання для обговорення…………………………………………………… 5

Виконання завдань………………………………………………………….. .6

Варіанти завдань……………………………………………………………....8

Рекомендована література………………………………………………….. 20

Вступ
Ліс – це саморегулююча система. В лісі, в результаті дії умов середовища, відбувається природній відбір дерев, в наслідок якого зберігаються організми з корисними для їх життя ознаками.
У лісі легко помітити те, що дерева неоднакові за розмірами стовбурів і крон, за густотою крон у межах одного і того ж виду. Причому, неоднорідність дерев притаманна не тільки різновіковим, але й одновіковим деревостанам. Це явище називається диференціація, яка притаманна всім деревостанам. Внаслідок диференціації проходить процес природного зрідження насаджень.
У ході вивчення теми студентам необхідно засвоїти матеріал щодо специфіки диференціації та процесу природного відпаду дерев у кожному з вікових етапів життя і розвитку лісових насаджень.
Оскільки процес диференціації дерев у лісі має велике лісівниче значення, то необхідно засвоїти й ознаки окремих класів дерев у класифікаціях, що застосовуються в лісівництві.

1. Пояснення до теми

Диференціація – це мінливість розмірів стовбурів і крон дерев, яка зумовлена як внутрішньою генетичною структурою особин, так і факторами зовнішнього середовища.

Головними причинами диференціації, або що зумовлює те, що одні дерева ростуть краще, а інші відстають і відмирають є:

-  спадковість;

-  індивідуальна мінливість;

-  неоднакові умови мікросередовища, в яке потрапило насіння.

Процес диференціації залежить від таких факторів:

-  віку і походження деревостану, густоти стояння дерев;

-  еколого-біологічних властивостей порід, інтенсивності росту і світлолюбності дерев;

-  умов місцезростання: клімату, родючості і вологості ґрунту тощо;

-  відповідності умов місцезростання потребам і вимогливості порід.

Диференціація дерев відбувається протягом всього життя деревостану, але особливо інтенсивно – у віці жердняку. В насадженнях, змішаних за складом, особливо з поєднанням світлолюбних і швидкорослих порід на багатих i оптимально зволожених ґрунтах, а також у високопродуктивних деревостанах спостерігається прискорений ріст дерев i раніше проявляється процес диференціації.

Внаслідок диференціації у лісі постійно відбувається процес природного відпаду дерев (зрідження деревостану), суть якого полягає у зменшенні кількості дерев з віком на одиниці площі. Це неминучий i закономірний процес. Чим сильніше і швидше відбувається процес диференціації, тим інтенсивніше проходить процес природного зрідження. Інтенсивність природного зрідження також залежить від віку, біологічних особливостей деревних порід, впливу факторів середовища. До віку стиглості залишається всього 1-5% кількості дерев від появи насадження, а 95-99% відмирає в процесі природного відбору.

У складних, змішаних i високопродуктивних деревостанах природного i штучного походження зменшення кількості дерев у молодому віці відбувається інтенсивніше, ніж у простих, чистих i низькопродуктивних. На бідних i сухих ґрунтах цей процес загальмований, тому що повільніше проходить ріст дерев. З віком, навпаки, в бідніших умовах виростання, інтенсивність зрідження підвищується. Деревостани, сформовані із більш швидкорослих i свілолюбивих порід, зріджуються швидше, ніж із тіневитривалих i повільноростучих.

Лісівники здавна виділяли 2 групи дерев – панівні та пригнічені. Німецький лісівник Густав Крафт ще в 1884 році, маючи за основу 20 річний сосновий чистий одновіковий деревостан, виділив у ньому 5 класів дерев за їх ростом і розвитком. Цей поділ був розроблений для обґрунтування вибору дерев у рубку догляду. Дотримуються цієї класифікації і до сьогоднішніх днів. Згідно з цією класифікацією дерева поділено на 2 групи, 4 класи і 4 підкласи.

Група панівних дерев:

І клас – надпанівні, наддомінантні, виключно великі дерева, з сильно розгалуженою кроною, найбільшої висоти і діаметра. Але нерідко стовбур збіжистий. У деревостанах таких дерев є до 10% за кількістю і до 20% за запасом.

ІІ клас – Панівні, домінуючі, з відносно добре розвинутими кронами і приблизно такої ж висоти, як і дерева І класу. На ці дерева направлена основна увага у веденні господарства. За кількістю їх у деревостані є 20-40%, а за запасом – 40-60%.

ІІІ клас – співпанівні, субдомінантні дерева, нормально розвинені, дещо меншої висоти від дерев попередніх класів, з гірше розвиненими, стиснутими кронами. Власне на ці дерева орієнтується ведення господарства. В деревостані такі дерева займають 20-30% від загальної кількості і 15-20% за запасом.

Група підлеглих, або пригнічених дерев:

ІV клас – пригнічені дерева, крони яких стиснуті, а верхівки досягають лише нижньої частини намету панівних дерев. Дерева цього класу становлять 30% від загальної кількості і 10% від запасу. Виділяють 2 підкласи:

ІVа – дерева з вузькою стиснутою, але рівномірною кроною;

ІVб – дерева з однобокою кроною.

V клас – дерева, що повністю потрапили під намет панівних дерев, сильно відстали в рості, відмираючі чи відмерлі. Виділяють 2 підкласи:

– дерева з ще живою кроною;

– всихаючі чи всохлі дерева.

Виділити дерева певних класів можна лише в окремих біогрупах, порівнюючи з оточуючими деревами.

Приналежність дерев до того чи іншого класу не є закріплена пожиттєво для дерева, можливим є перехід із одного класу в інший, і частіше – із вищого класу в нижчий. Такі класи дерев ще більш виражено можна спостерігати в змішаних, складних, різновікових деревостанах.

Існує ще групування дерев за селекційними якостями. Це поділ дерев на плюсові, нормальні і мінусові.

Плюсові – найкращі дерева за розмірами стовбура і крони, здорові, очищені від сучків, з добре розвинутою кроною. Дерева І класу бонітету.

Нормальні – це більшість дерев насадження з добрим ростом і середні за якістю, без вад.

Мінусові – відсталі в рості, або крупні, але з вираженими вадами (багатовершинні, сукуваті, кривостовбурні, з гнилизною і пошкодженнями).

Розроблена й сучасна класифікація дерев, відома як “Класифікація IUFRO” – Міжнародної Ради лісових дослідних організацій (Відень, Австрія).

Згідно з цією класифікацією дерева поділяють за сукупністю ознак, і за кожною ознакою закріплений шифр.

Класифікація дерев IUFRO

А. За положенням у лісовому угрупованні

1.  Класи висот:

- 100 – верхній ярус, дерева утворюють намет (висота дерев більше 2/3 максимальної висоти деревостану);

-  200 – середній ярус, дерева, які не беруть участі в формуванні верхнього намету (1/3- 2/3 максимальної висоти верхнього ярусу);

-  300 – нижній ярус, нижче 1/3 максимальної висоти деревостану;

2.  Класи життєвості:

-  10 – виключно добре розвинуті дерева;

-  20 – нормально розвинуті дерева;

-  30 – слаборозвинуті дерева.

3. Класи тенденції зміни положення в лісовому угрупуванні:

-  1 – дерева з випереджаючим ростом, лідируючі;

-  2 – дерева з середнім темпом росту, стабільні;

-  3 – відсталі в рості дерева.

Б. За господарськими класами

1.  Класи цінності:

-  400 – відбірні дерева, дерева майбутнього;

-  500 – корисні супутні дерева (підгін);

-  600 – шкідливі супутні дерева, які заважають відбірним деревам або знижують цінність насадження (підлягають вирубуванню);

2.  Класи якості стовбура:

-  40 – цінна деревина, не менше 50% маси стовбура до моменту використання можна віднести до цінної деревини, тобто відповідає нормам якості;

-  50 – нормальна деревина, мінімум 50% маси стовбура задовольняє вимогам нормативів;

-  60 – бракована (фаутна) деревина: менше 50% маси стовбура до часу використання відповідає вимогам нормативів.

3. Класи крони:

-  4 – дерево з довгою кроною (більше 1/2 висоти дерева);

-  5 – дерево з середньою кроною (1/4- 1/2 висоти дерева);

-  6 – дерево з короткою кроною (менше 1/4 висоти дерева)

2. Питання для обговорення

1.  Що відображає класифікація Крафта? За якими ознаками слід відрізняти дерева одного класу від іншого?

2.  Як поділяють дерева за селекційними якостями? Характеристика цих дерев.

3.  Дати загальну характеристику класифікації дерев IUFRO.

4.  Причини диференціації дерев в лісі. Пояснити в якому віці цей процес проходить найбільш інтенсивно і чому.

5.  Який зв’язок існує між диференціацією дерев та інтенсивністю їх природного відпаду?

6.  У насадженнях яких порід процес природного зрідження буде проходити інтенсивніше?

7.  Які деревостани зріджуються в молодому віці інтенсивніше соснові чи смерекові? Поясніть.

8.  Як проходить процес природного зрідження з віком, в залежності від грунтово-кліматичних умов? Навести приклади і пояснити.

9.  В яких за формою, складом і походженням деревостанах природне зрідження проходить інтенсивніше і чому?

10.  Який зв’язок між інтенсивністю росту дерев і природним зрідженням?

11.  Поясніть, чому в одному віці, але в різних умовах зростання, площа живлення одного дерева не є однаковою?

3. Виконати завдання:

Завдання 1.

За даними таблиці побудувати графік розподілу дерев за класами Крафта (в %) та пояснити причини такого розподілу:

Варіанти завдань:

Варіанти насадження

Класи Крафта, шт/%

І

ІІ

ІІІ

IV(а+б)

V(а+б)

1

20/

100/

120/

96/

64/

2

24/

136/

80/

112/

40/

3

28/

132/

80/

104/

56/

4

22/

128/

104/

88/

48/

5

30/

130/

100/

92/

48/

6

21/

120/

114/

30/

15/

7

24/

126

102

36

12

8

27/

123

105

33

12

9

25/

115/

102/

28/

10/

10

30/

150/

126/

48/

19/

11

21/

109/

123/

98/

65/

12

25/

139/

86/

115/

46/

13

23/

132/

88/

109/

53/

14

29/

126/

109/

92/

50/

15

36/

138/

105/

97/

46/

16

27/

126/

112/

39/

25/

17

26/

128/

104/

88/

48/

18

30/

139/

110/

98/

48/

19

20/

128/

119/

45/

25/

20

22/

171/

156/

28/

12/

Завдання 2.

Простежити зв’язок природного зрідження з віком і в залежності від продуктивності (бонітету), походження і лісівничих властивостей деревних порід.

Відповідно до індивідуального завдання, складеного за матеріалами таблиць ходу росту:

·  Показати як з віком змінюється площа живлення одного дерева в насадженнях різних класів бонітету і пояснити, чому в одному і тому ж віці, але в різних умовах виростання, площа живлення одного дерева неоднакова

·  Розрахувати процент природного відпаду за кожне наступне десятиріччя і збереженість дерев по відношенню до початкової кількості дерев в першому відміченому десятиріччі.

Відпад дерев за кожне наступне десятиріччя визначаємо за формулою:

Pai =

Na-Na+10

* 100%

Де, Раі – процент відпаду дерев за певне десятиріччя, %;

Nа – кількість дерев у попередньому десятиріччі, шт

Nа10 – кількість дерев у наступному десятиріччі, шт.

Збереженість вираховуємо наступним чином:

K =

_Na_

Na10

* 100%

Де, К – збереженість дерев у певному віці, %;

Nа10 – кількість дерев у насадженні в першому врахованому десятиріччі, шт.

Вихідні дані та результати розрахунків слід записати у вигляді таблиці.

За результатами розрахунків відпаду побудувати графік на аркуші міліметрового паперу, відкладаючи в масштабі на осі ординат кількість дерев, що відпали (у процентному відношенні), з іншої сторони – площу живлення 1-го дерева, а осі абсцис – вік.

На закінчення зробити висновки:

1)  Рівномірно чи нерівномірно змінюється з віком кількість дерев в насадженні?

2)  В якому віці природне зрідження проходить найбільш інтенсивно?

3)  Чи спостерігається залежність між природним зрідженням і бонітетом (чи багатством умов місцезростання), між природним зрідженням і властивостями деревних порід?

4. Варіанти завдань

Варіант 1
Природне зрідження дерев з віком

Вік

Кіль-кість дерев на 1 га, шт

Площа живлен-ня 1 дерева, м2

Відпад за 10 років

Збереженість,

%

Кіль-кість

Дерев на 1га шт

Площа живлен-ня 1 дерева,

М2

Відпад за 10 років

Збереженість,

%

 

Шт

%

Шт

%

 

Порода Ялиця

Тип лісорослинних умов D3 (Вологий груд)

Порода Ялиця

Тип лісорослинних умов С3 (вологий сугруд)

 

30

40

50

60

70

80

90

100

13144

3560

1926

1346

1050

881

774

708

14227

4647

2724

1925

1491

1222

1041

917

 

Порода Граб (насіннєвого походження)

Бонітет ІІ

Порода Граб (порослевого походження)

Бонітет ІІ

10

15

20

25

30

35

40

45

50

55

60

65

70

12667

7050

4400

2946

2185

1744

1454

1265

1134

1042

975

924

886

8520

5035

3532

2686

2154

1814

1569

1390

1253

1145

1058

989

935

 

Варіант 2
Природне зрідження дерев з віком

Вік

Кіль-кість дерев на 1 га, шт

Площа живлен-ня 1 дерева, м2

Відпад за 10 років

Збереженість,

%

Кіль-кість

Дерев на 1га шт

Площа живлен-ня 1 дерева,

М2

Відпад за 10 років

Збереженість,

%

Шт

%

Шт

%

Порода Сосна

Бонітет І

Порода Сосна

Бонітет ІV

20

30

40

50

60

70

80

90

100

4631

3432

2563

1776

1190

886

678

604

531

6844

5160

3843

2745

2087

1629

1308

1062

935

Порода Акація біла

Бонітет ІІІ

Порода Акація біла

Бонітет V

5

10

15

20

25

30

35

40

45

50

3039

1758

1169

850

655

530

455

413

391

384

5780

2818

1809

1350

1054

864

730

624

543

485

 

Варіант 3
Природне зрідження дерев з віком

Вік

Кіль-кість дерев на 1 га, шт

Площа живлення 1 дерева, м2

Відпад за 10 років

Збереженість,

%

Кіль-кість

Дерев на 1га шт

Площа живлення 1 дерева, м2

Відпад за 10 років

Збереженість,

%

Шт

%

Шт

%

Порода Смерека

Бонітет І

Порода Смерека

Бонітет ІV

20

30

40

50

60

70

80

90

100

5261

3422

2058

1372

1071

833

677

595

549

8025

5700

3727

2562

1921

1519

1263

1043

878

Порода Вільха чорна

Бонітет Іа

Порода Вільха чорна

Бонітет ІІІ

5

10

15

20

25

30

35

40

10000

3700

2060

1470

1180

1000

870

763

9800

9300

4600

3200

2600

2220

2000

1827

 

Варіант 4
Природне зрідження дерев з віком

Вік

Кіль-кість дерев на 1 га, шт

Площа живлен-ня 1 дерева, м2

Відпад за 10 років

Збере-же-ність,

%

Кіль-кість

Дерев на 1га шт

Площа живлен-ня 1 дерева,

М2

Відпад за 10 років

Збереженість,

%

Шт

%

Шт

%

Порода Дуб насіннєвого. походження

Бонітет І

Порода Дуб насіннєвого. походження

Бонітет IV

20

30

40

50

60

70

80

90

100

4820

2150

1250

800

586

463

388

328

281

16950

8130

4060

2490

1660

1190

936

754

628

Порода Береза

Бонітет Іа

Порода Береза

Бонітет ІІ

5

10

15

20

25

30

35

40

26650

4497

2654

1519

1134

883

726

616

72500

19473

8058

4619

3086

2245

1734

1382

 

Варіант 5
Природне зрідження дерев з віком

Вік

Кіль-кість дерев на 1 га, шт

Площа живлен-ня 1 дерева, м2

Відпад за 10 років

Збереженість,

%

Кіль-кість

Дерев на 1га шт

Площа живлен-ня 1 дерева,

М2

Відпад за 10 років

Збереженість,

%

Шт

%

Шт

%

Порода Бук

Бонітет Іа

Порода Бук

Бонітет ІІ

20

30

40

50

60

70

80

100

5250

2720

1391

796

579

457

384

294

6600

3360

1725

1063

715

546

441

322

Порода Сосна

Бонітет І

Порода Сосна

Бонітет ІІ

5

10

15

20

25

30

35

40

8720

8150

5910

4590

3710

3080

2680

2400

9720

9420

8950

7280

5830

4980

4310

3870

 

Варіант 6
Природне зрідження дерев з віком

Вік

Кіль-кість дерев на 1 га, шт

Площа живлен-ня 1 дерева, м2

Відпад за 10 років

Збереженість,

%

Кіль-кість

Дерев на 1га шт

Площа живлен-ня 1 дерева,

М2

Відпад за 10 років

Збереженість,

%

Шт

%

Шт

%

Порода Сосна чорна

Бонітет ІІ

Порода Сосна чорна

Бонітет ІІІ

10

20

30

40

50

60

70

7190

3130

1855

1310

1020

850

793

10640

4900

2925

2165

1760

1515

1345

Порода Береза

Бонітет І

Порода Береза

Бонітет ІV

20

30

40

50

60

70

80

90

4721

2718

1574

1071

778

631

540

494

6689

4392

2818

2013

1519

1263

1080

920

 

Варіант 7
Природне зрідження дерев з віком

Вік

Кіль-кість дерев на 1 га, шт

Площа живлен-ня 1 дерева, м2

Відпад за 10 років

Збереженість,

%

Кіль-кість

Дерев на 1га шт

Площа живлен-ня 1 дерева,

М2

Відпад за 10 років

Збереженість,

%

Шт

%

Шт

%

Порода Дуб звичайний

Бонітет Іб

Порода Дуб звичайний

Бонітет І

10

20

30

40

50

60

70

80

3940

1862

1126

788

598

488

417

374

4400

1835

1309

1050

871

735

636

567

Порода Осика

Бонітет І

Порода Осика

Бонітет ІІІ

20

30

40

50

60

70

80

2562

1638

1080

805

627

549

513

3779

2544

1766

1235

915

732

640

 

Варіант 8
Природне зрідження дерев з віком

Вік

Кіль-кість дерев на 1 га, шт

Площа живлен-ня 1 дерева, м2

Відпад за 10 років

Збереженість,

%

Кіль-кість

Дерев на 1га шт

Площа живлен-ня 1 дерева,

М2

Відпад за 10 років

Збереженість,

%

Шт

%

Шт

%

Порода Смерека (Карпати)

Бонітет Іа

Порода Смерека (Карпати)

Бонітет ІІ

20

30

40

50

60

70

80

100

3850

1982

1254

892

702

598

536

465

10538

4720

2901

2048

1570

1281

1091

857

Порода Дуб звичайний (в D2-гД)

Бонітет Іа

Порода Дуб звичайний

(в D2-гД)

Бонітет ІІ

10

20

30

40

50

60

70

80

90

5630

2730

1555

1095

850

692

573

490

418

7580

3630

2020

1315

980

782

561

564

497

 

Варіант 9
Природне зрідження дерев з віком

Вік

Кіль-кість дерев на 1 га, шт

Площа живлен-ня 1 дерева, м2

Відпад за 10 років

Збереженість,

%

Кіль-кість

Дерев на 1га шт

Площа живлен-ня 1 дерева,

М2

Відпад за 10 років

Збереженість,

%

Шт

%

Шт

%

Порода Дуб (природного насіннєвого походження)

Бонітет І

Порода Дуб (порослевого походження)

Бонітет І

20

30

40

50

60

70

80

90

100

110

120

3070

1549

1005

722

557

444

367

311

269

234

206

1865

1174

850

679

565

487

432

392

362

344

331

Порода Модрина

Бонітет Ів

Порода Модрина

Бонітет І

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

1861

1141

822

648

541

470

421

384

355

330

5422

2358

1483

1116

913

781

696

640

599

567

 

Варіант 10
Природне зрідження дерев з віком

Вік

Кіль-кість дерев на 1 га, шт

Площа живлен-ня 1 дерева, м2

Відпад за 10 років

Збереженість,

%

Кіль-кість

Дерев на 1га шт

Площа живлен-ня 1 дерева,

М2

Відпад за 10 років

Збереженість,

%

Шт

%

Шт

%

Порода Смерека

Бонітет Ів

Порода Смерека

Бонітет І

10

20

30

40

50

60

5020

2875

1990

1641

1495

1418

5048

3442

2502

2006

1757

1605

Порода Граб (насіннєвого походження)

Бонітет І

Порода Граб (насіннєвого походження)

Бонітет ІІІ

10

15

20

25

30

25

40

45

50

55

60

65

70

7474

4740

3146

2181

1683

1388

1187

1050

953

881

825

782

749

20500

12258

7039

4360

3060

2351

1929

1642

1450

1318

1222

1154

1105

 

Варіант 11
Природне зрідження дерев з віком

Вік

Кіль-кість дерев на 1 га, шт

Площа живлен-ня 1 дерева, м2

Відпад за 10 років

Збереженість,

%

Кіль-кість

Дерев на 1га шт

Площа живлен-ня 1 дерева,

М2

Відпад за 10 років

Збереженість,

%

Шт

%

Шт

%

Порода Бук

Бонітет Іа

Порода Бук

Бонітет ІІ

20

30

40

50

60

70

80

100

5250

2720

1391

796

579

457

384

294

6600

3360

1725

1063

715

546

441

322

Порода Граб (насіннєвого походження)

Бонітет ІІ

Порода Граб (порослевого походження)

Бонітет ІІ

10

15

20

25

30

35

40

45

50

55

60

65

70

12667

7050

4400

2946

2185

1744

1454

1265

1134

1042

975

924

886

8520

5035

3532

2686

2154

1814

1569

1390

1253

1145

1058

989

935

 

Варіант 12
Природне зрідження дерев з віком

Вік

Кіль-кість дерев на 1 га, шт

Площа живлен-ня 1 дерева, м2

Відпад за 10 років

Збере­женість,

%

Кіль-кість

Дерев на 1га шт

Площа живлен-ня 1 дерева,

М2

Відпад за 10 років

Збереженість,

%

Шт

%

Шт

%

Порода Дуб насіннєвого. походження

Бонітет І

Порода Дуб насіннєвого. походження

Бонітет IV

20

30

40

50

60

70

80

90

100

4820

2150

1250

800

586

463

388

328

281

16950

8130

4060

2490

1660

1190

936

754

628

Порода Акація біла

Бонітет ІІІ

Порода Акація біла

Бонітет V

5

10

15

20

25

30

35

40

45

50

3039

1758

1169

850

655

530

455

413

391

384

5780

2818

1809

1350

1054

864

730

624

543

485

 

Варіант 13
Природне зрідження дерев з віком

Вік

Кіль-кість дерев на 1 га, шт

Площа живлен-ня 1 дерева, м2

Відпад за 10 років

Збереженість,

%

Кіль-кість

Дерев на 1га шт

Площа живлен-ня 1 дерева,

М2

Відпад за 10 років

Збереженість,

%

Шт

%

Шт

%

Порода Ялиця

Тип лісорослинних умов D3 (Вологий груд)

Порода Ялиця

Тип лісорослинних умов С3 (вологий сугруд)

30

40

50

60

70

80

90

100

13144

3560

1926

1346

1050

881

774

708

14227

4647

2724

1925

1491

1222

1041

917

Порода Вільха чорна

Бонітет Іа

Порода Вільха чорна

Бонітет ІІІ

5

10

15

20

25

30

35

40

10000

3700

2060

1470

1180

1000

870

763

9800

9300

4600

3200

2600

2220

2000

1827

Рекомендована література

1.  Горшенин Н. М., Швиденко А. И. Лесоводство. – Львов: Вища школа, 1977. – 303 с.

2.  Мелехов И. С. Лесоводство.- М.: Агропромиздат, 1989. – 302 с.

3.  Погребняк П. С. Общее лесоводство.- М.: Колос, 1968. – 440 с.

4.  Свириденко В. Є., Швиденко А. Й. Лісівництво. – К.: Сільгоспосвіта, 1996. – 312 с.

5.  Свириденко В. Є., Бабіч О. Г., Киричок Л. С. Лісівництво. – К.: Арістей, 2004. – 544 с.

6.  Швиденко А. Й., Остапенко Б. Ф. Лісознавство: Підручник. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001. – 352 с.