25 | 08 | 2019

Пам’ятка працівникові державного пожежного нагляду (частина 1)

Передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу.

До адміністративної відповідальності за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки на загальних підставах з громадянами України можуть притягатись особи без громадянства, а також іноземні громадяни, які не володіють імунітетом від адміністративної юрисдикції України (ст. 16 КУ про АП).

При застосуванні адміністративних заходів впливу до посадових осіб необхідно пам'ятати, що посадові особи підлягають адмінiстративній. відповідальності за правопорушення, які пов'язані з недотриманням встановлених правил, виконання яких входить в їх службові обов'язки (ст.14 КУ про АП).

Посадові особи несуть адміністративну відповідальність не тільки за власні дії, а й за неприйняття заходів із забезпечення дотримання правил іншими особами, в коло службових обов’язків яких входить їх дотримання. Наприклад, невиконання вимог п.4.1.21 "Правил пожежної безпеки в Україні” щодо паління на території об'єктів в спеціально відведених для цього місцях кимось з робітників об'єкта тягне за собою адміністративну відповідальність даного робітника як фізичної особи та посадової особи, в службові обов'язки якої входить забезпечення дотримання цих правил (див. п. п.2.2,2.11 Правил пожежної безпеки в Україні).

4. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ ПРОТОКОЛУ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ

При виявленні адміністративного правопорушення, пов'язаного з порушенням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, або невиконанні приписів та постанов посадових осіб державного пожежного нагляду, складається протокол (див. Додаток 6.1). Форма та зміст протоколу регламентується ст. 256 КУпроАП. Складати протоколи мають право (ст.255 КУпроАП):

- головні державні інспектори з пожежного нагляду центрального та територіальних органів ДПН та їх заступники;

- головні інспектори з пожежного нагляду місцевих органів ДПН, державні інспектори з пожежного нагляду центрального та територіальних органів ДПН;

- державні інспектори з пожежного нагляду (інші посадові особи ДПН, які відповідно до службових обов’язків здійснюють контроль за дотриманням вимог пожежної безпеки);

- працівники відомчої, сiльскої пожежної охорони та члени добровільних пожежних дружин (команд), протипожежних громадських формувань.

Крім того, посадові особи органів державного пожежного нагляду мають право складати протоколи за свідомо неправдивим викликом пожежної охорони (ст. 183 КУпроАП. Розглядом протоколів, складених за свідомо неправдивим викликом пожежної охорони, займаються адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів.)

В протоколі вказуються реквізити, передбачені ст. 256 КУпроАП (див. Додаток 6.1).

За порушенням вимог будівельних норм та правил протоколи можна складати у випадку, якщо ці попущення допущені при проектуванні, будівництві та реконструкції будівель та споруд.

Протокол підписується особою, що його склала, та особою, яка скоїла адміністративне правопорушення; за наявності свідків та потерпілих протокол може бути підписаний і цими особами.

У випадку відмови особи, що скоїла правопорушення, підписати протокол, в ньому робиться запис про це. Особа, що скоїла правопорушення, має право надати до протоколу пояснення та зауваження за змістом протоколу,

- ознайомитися з матеріалами справи;

- давати пояснення;

- подавати докази.

При складанні протоколу порушнику роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст.268 КупроАП, про те, що він має право:

- заявляти клопотання;

- при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката;

- виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо він не володіє мовою, якою ведеться провадження;

- оскаржити постанову за справою.

Про ознайомлення порушника з його правами робиться відповідний запис в протоколі, а також вказується час та місце розгляду справи.

Протокол про порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки реєструється в журналі обліку адміністративних справ органу держпожнагляду. Необхідність реєстрації протоколу обумовлена тим, що встановлений для розгляду термін (15 днів) відраховується з дня його надходження до посадової особи, яка має право приймати рішення (див. Додаток 5)

1. ПОРЯДОК ТА ТЕРМІНИ РОЗГЛЯДУ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ ПРО ПОРУШЕННЯ (НЕВиКОНАННЯ) ВИМОГ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

Після складання протоколу про порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки та його реєстрації заводиться адміністративна справа. Справа про адміністративне правопорушення розглядається посадовою особою органу ДПН за місцем його вчинення (ст. 276 КУпроАП). Під місцем розгляду справи розуміється адміністративно-територіальна одиниця (населений пункт, район, область), де скоєно правопорушення.

Адміністративними комісіями справи про адміністративне правопорушення розглядаються за місцем мешкання порушника.

Порушник повинен бути сповіщений про конкретне місце та час розгляду справи. При цьому йому необхідно роз'яснити, що якщо він не з'явиться на розгляд справи і від нього не надійде клопотання про відкладення розгляду справи, то вона може бути розглянута за його відсутності (ст.268 КУпроАП).

Відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення оформлюється резолюцією посадової особи держпожнагляду, уповноваженої розглядати справу, на відповідному клопотанні порушника.

Визнавши неповажними причини, які покладені в основу клопотання, посадова особа має право відхилити його і призначити остаточний час розгляду справи, сповістивши при цьому порушника.

3 урахуванням терміну розгляду таких справ, який встановлений ст.277 КУ про АП, відкладення розгляду справи можливе в межах 15 днів, рахуючи з дня отримання клопотання посадовою особою, уповноваженою її розглядати. У виняткових випадках (хвороба, відрядження і т. д.) відкладення розгляду справи допускається в межах загальних термінів давності накладення адміністративних стягнень, встановлених ст. 38 КУ про АП. Ці терміни є максимальними (див. Додаток 5.).

Кодексом встановлено (ст.2б8 КУ про АП), передбачено, що у відсутність порушника справа може бути розглянута лише у тих випадках, коли є матеріали про своєчасне його сповіщення і якщо від нього не надходило клопотання про відкладення розгляду справи. Про сповіщення порушника необхідно в протоколі зробити запис, який засвідчується його підписом. Якщо порушник відмовився від підпису, то про це робиться відмітка, яка засвідчується підписом особи, яка склала протокол (за відсутності свідків порушника необхідно додатково повідомити про час та місце розгляду справи особисто під підпис, або поштою наказним листом). Справа про адміністративне правопорушення, згідно з ст.277 КУ про АП, розглядається в п'ятнадцятиденний термін з дня отримання органом (посадовою особою), що має право розглядати справу про адміністративне правопорушення.

При цьому необхідно враховувати, що адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше двох місяців з дня скоєння правопорушення, при триваючому правопорушенні - двох місяців з дня його виявлення. У випадку відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в них порушника, ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушеннi кримінальної справи або про її закриття (ст.38 КУ про АП).

У відповідності до ст.247 КУ про АП, провадження справи про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за наявності наступних обставин:

- відсутність події та складу адміністративного правопорушення;

- недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

- неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

- вчинення дій особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

- видання акта амністії адміністративного стягнення;

- скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;