Книга Пожежна Безпека Рожков частина 2

Перегрів конструктивних елементів Внаслідок:

Окиснення в місцях підімкнення струмопровідних провідників та елементів, що призводить до значного підвищення перехідного опору;

Послаблення контактного тиску в місцях підімкнення струмопровідних елементів;

Іскріння робочих контактів при спрацюванні контактних поверхонь;

Іскріння робочих контактів при окисненні контактних поверхонь;

Іскріння робочих контактів у разі перекосів контактних поверхонь, що призводить до підвищення контактного опору в місцях контактування;

Сильного іскріння нормальних робочих контактів при вилучених іскро-, дугогасниках;

Іскріння в разі електричного пробою проводів на корпус.

Причини загоряння Від запобіжників

Нагрівання в місцях робочих контактів від зниження контактного тиску та зростання перехідного опору;

Нагрівання у місцях робочих контактів від окиснення;

Розбризкування частинок розплавленого металу плавкої вставки при руйнуванні корпусу запобіжника, викликаному застосуванням нестандартних плавких уставок («жучків»);

Розбризкування частинок розплавленого металу нестандартних відкритих плавких уставок.

Значна кількість пожеж від теплового прояву електричного струму трапляється внаслідок використання саморобних електронагрівальних приладів, застосування «жучків», недотримання безпечних відстаней, експлуатації несправного електроустаткування, неправильного вибору його виконання (ступеня захисту) залежно від класів зон.

§ 20. Тепловий прояв механічної енергії

Механічна енергія широко застосовується для різних потреб. Пожежоне-безпечне підвищення температури внаслідок перетворення механічної енергії у теплову спостерігається в разі:

Ударів твердих тіл (з виникненням або без виникнення іскор);

Поверхневого тертя тіл під час їх взаємного переміщення;

Стиснення газів та пресування пластмас;

Механічної обробки твердих матеріалів різальними інструментами.

Ступінь нагрівання тіл та можливість появи при цьому джерел запалювання залежить від умов переходу механічної енергії в теплову. Розглянемо найімовірні варіанти виникнення пожеж внаслідок теплового прояву механічної енергії.

Іскри, Що виникають при ударах твердих тіл

Коли зіткнення деяких твердих тіл має достатню силу, то можуть висікатися іскри. В таких випадках іскра являє собою розпечену до світіння частинку металу або каміння. Розміри іскор (0,1–0,5 мм) від удару та тертя залежать від властивостей матеріалів, що взаємодіють, та енергетичних характеристик удару.

Від іскор при ударі у виробничих умовах займаються: ацетилен, етилен, водень. Такі іскри за певних умов здатні запалити метано-повітряні суміші.

Запалювальна здатність іскор від удару пропорційна наявності кисню у суміші, яку ці іскри можуть запалити. Чим більше кисню, тим інтенсивніше спалахне іскра і горючість суміші буде вищою.

Іскра, що летить, безпосередньо не запалює пилоповітряні суміші. Але коли вона попадає на осілий пил чи на волокнисті матеріали, то здатна викликати появу осередку тління. Цим пояснюється велика кількість спалахів та загорянь від механічних іскор у машинах на об’єктах, де є волокнисті матеріали або відкладення дрібного горючого пилу (розмельні цехи млинів та круп’яних заводів, сортувально-розпушувальні цехи текстильних фабрик, бавовняно-очисні заводи тощо).

Іскри, що виникають під час роботи ударними інструментами, досить часто викликають пожежонебезпечні ситуації. Зафіксовані випадки спалахів та вибухів у насосних і компресорних станціях, а також у виробничих приміщеннях вибухонебезпечних категорій в разі падіння інструменту, ударів ключів під час підтягування гайок.

Іскри, які виникають при ударах рухомих механізмів машин по їх нерухомих частинах

Досить часто трапляються випадки, коли ротор від центрового вентилятора стикається із стінками кожуха або пилчасті і ножеві барабани волок-новідокремлювальних та тіпальних машин б’ються об нерухомі сталеві грати. При цьому спостерігається іскроутворення. Воно можливе також у разі неправильного регулювання зазорів, при деформуванні та вібрації валів, спрацюванні підшипників тощо. У таких випадках можливе не тільки виникнення іскор, але і поломка окремих частин машин і апаратів, що, у свою чергу, також може спричинити виникнення іскор.

Утворення іскор у разі потрапляння до машин металу або каміння

Частіше такі іскри утворюються, коли разом з оброблюваними продуктами потрапляють шматки металу чи каміння до:

Апаратів з мішалками для розчину чи хімічної обробки твердих речовин у розчинниках;

Машин ударно-відцентрової дії для подрібнення, розпушення та змішування твердих горючих речовин;

Апаратів-змішувачів для перемішування та готування порошкових композицій;

Апаратів відцентрової дії для перемішування газів та парів.

Виникнення загоряння внаслідок перегріву підшипників машин та апаратів

Найбільшу пожежну небезпеку становлять підшипники ковзання навантажених високооборотних валів. Погана якість змащення робочих площин, їх забруднення, перекіс валів, перевантаження машини та надмірне затягування підшипників – все це може бути причиною перегріву підшипників. Досить часто корпус підшипника забруднюється відкладеннями горючого пилу (від деревини, борошна, бавовни), що також створює умови його перегріву та виникнення пожежі.

Перегрів та загоряння від транспортерних стрічок та привідних пасів

Такі явища відбуваються, головним чином, внаслідок тривалого проковзування паса чи стрічки відносно шківа. Таке проковзування, що зветься буксуванням, виникає в разі невідповідності передавального зусилля натяганню гілок паса або стрічки, перевантаження агрегатів.

У випадку буксування майже вся енергія витрачається на тертя паса об шків, внаслідок чого виділяється значна кількість тепла. Найчастіше буксування транспортерних стрічок, стрічок елеваторів та пасових передач виникає через перевантаження чи слабке натягання паса.

В елеваторах буксування найчастіше виникає при завалі башмака, коли ківш елеватора не може пройти крізь товщу речовини, що транспортується. До перевантаження та буксування можуть також призвести защемлення стрічки, перекоси та інше.

Займання волокнистих матеріалів при намотуванні їх на вали

Такі випадки трапляються на прядильних фабриках, льонозаводах, а також у комбайнах під час збирання зернових культур. Волокнисті матеріали намотуються на вали біля підшипників. Таке намотування супроводжується поступовим ущільненням маси, а потім сильним її нагріванням при терті об стінки машини, обвугленням і, нарешті, займанням. Іноді загоряння виникає внаслідок намотування волокнистих матеріалів на вали транспортерів, що переміщають відходи та готову продукцію. На прядильних фабриках займання часто виникають при обриванні шнура або тасьми, за допомогою яких обертаються веретена прядильних машин.

Намотуванню волокнистих матеріалів на вали, що обертаються, сприяє:

Наявність збільшеного зазору між валом та підшипником (при попаданні в цей зазор волокно заклинюється, стискується і починається процес намотування його на вал з усе сильнішим ущільненням шарів);

Наявність оголених ділянок вала, з яким стикуються волокнисті матеріали;

Використання вологої та забрудненої сировини.

§ 21. Тепловий прояв хімічних реакцій

Проходження хімічних реакцій із значним виділенням теплової енергії містить у собі потенційну небезпеку виникнення пожежі або вибуху тому, що виникає можливість неконтрольованого розігрівання реагуючих, новоут-ворюваних чи тих, що знаходяться поряд, горючих речовин. Існує також велика кількість таких хімічних сполук, які в контакті з повітрям чи водою, а також в разі взаємодії можуть стати причиною виникнення пожежі.

Займання хімічних речовин при взаємодії

Це досить розповсюджена причина пожеж, які трапляються на виробництві. Найчастіше такого роду випадки виникають внаслідок дії окисників на органічні речовини. Окисниками при цьому можуть бути хлор, бром, оксиди азоту, фтор, азотна кислота, хромовий ангідрид, перекиси натрію, барію, водню, рідкий кисень, селітри, хлорати, перманганати, перхлорати та ін.

Стикаючись та змішуючись з органічними речовинами, окисники викликають їх займання. Деякі з окисників (хлорати, перхлорати, селітри, солі хромової кислоти) здатні утворювати з органічними речовинами суміші, що вибухають під незначним тепловим впливом або механічною дією.

Бувають суміші окисників та горючих речовин, які здатні займатися під дією на них сірчаної та азотної кислот або невеликої кількості вологи. При контакті алюмінієорганічних сполук із спиртами, лугами, кислотами реакція супроводжується вибухом. Багато ініціаторів, каталізаторів та пароутворювачів, що широко застосовуються у виробництві пластмас, синтетичних смол, волокон та каучуку, займаються і вибухають при взаємодії з іншими речовинами.

Факторами сприяння взаємодії окисника з горючою речовиною виступають:

Підвищена початкова температура речовини;

Подрібнення речовини;

Наявність ініціаторів хімічного процесу.

Контакт деяких хімічних речовин призводить до виникнення екзотермічної реакції, виділення токсичних та горючих газів. Утворене тепло розігріває зону реакції, а також її продукти до небезпечних температур. Коли реагуючі речовини або продукти реакції є горючими, вони займаються і стають осередком пожежі або джерелом вибуху. В разі, коли реагуючі речовини є негорючими, то розігріті до високих температур від тепла реакції, вони стають джерелами запалювання горючих речовин, що знаходяться поряд.

• < Назад
• Вперёд >