16 | 10 | 2019

Книга Пожежна Безпека Рожков частина 2

Використанням засобів, що запобігають або обмежують розлив і розтікання рідин під час пожежі;


Рис. 5.2. Схема забезпечення попередження утворювання горючого середовища


Рис. 5.3. Способи обмеження маси, об’єму горючих речовин і матеріалів


Рис. 5.4. Схема забезпечення попередження утворювання в горючому середовищі джерел запалювання


Рис. 5.5. Схема забезпечення протипожежного захисту

Використанням вогнеперешкоджуючих пристроїв в устаткуванні;

Локалізацією пожежі вогнегасними речовинами, автоматичними установками пожежогасіння, а також шляхом утворення розривів горючого середовища випалюванням, вибуховими речовинами, розбиранням (видаленням) горючого матеріалу.

§ 35. Характеристика комплексу організаційно-технічних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки

Комплекс організаційно-технічних, економічних заходів, норм пожежної безпеки повинен забезпечувати впровадження сучасних ефективних заходів та засобів, а також підтримування пожежної безпеки на необхідному рівні.

Цей комплекс включає в себе такі основні заходи:

Організацію пожежної охорони відповідного виду (згідно з Законом України «Про пожежну безпеку» в нашій державі існують чотири види пожежної охорони: державна, відомча, сільська та добровільна);

Облік та аналіз даних про пожежі та збитки від них;

Паспортизацію речовин, матеріалів, виробів, технологічних процесів, будівель та споруд об’єктів в напрямку забезпечення пожежної безпеки;

Збирання, систематизацію та аналіз даних (вітчизняних та зарубіжних) про досвід та перспективні вирішення питань щодо забезпечення пожежної безпеки;

Організацію навчання працюючих правилам пожежної безпеки за місцем роботи та населення за місцем проживання;

Розробку та реалізацію норм і правил пожежної безпеки, інструкцій про заходи поводження з пожежонебезпечними речовинами та матеріалами, про дотримання протипожежного режиму та порядок дій людей у разі пожежі;

Облік та аналіз витрат на забезпечення пожежної безпеки, фінансування відповідних заходів; матеріально-технічне забезпечення систем запобігання пожежам та протипожежного захисту;

Розробку прогнозів та планів забезпечення пожежної безпеки, контроль та координацію їх виконання;

Виготовлення та застосування наочних засобів протипожежної пропаганди щодо забезпечення пожежної безпеки;

Нормування чисельності людей на об’єкті за умовами безпеки їх у разі пожежі;

Встановлення порядку зберігання речовин та матеріалів, гасіння яких неприпустиме тими самими засобами залежно від їх фізико-хімічних та по-жежонебезпечних властивостей;

Розробку заходів щодо дій адміністрацій об’єктів, робітників, службовців та населення у разі пожежі та організації евакуації людей;

Забезпечення необхідної кількості, розміщення та обслуговування пожежної техніки, яка має забезпечити ефективне гасіння пожежі та бути безпечною для природи і людей;

Залучення громадськості та широких верств населення до питань забезпечення пожежної безпеки.

В цілому, всі протипожежні заходи можна розподілити на такі основні
класи: КАПІТАЛЬНІ, ОРГАНІЗАЦІЙНІ та РЕЖИМНІ. Розглянемо їх в наступних розділах. В той же час необхідно добре запам’ятати, що,

НЕ МОЖНА розподіляти протипожежні заходи на більш важливі та менш важливі, оскільки невиконання будь-яких З Них може призвести до аналогічних наслідків.

ВСІ ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ ОДНАКОВОГО СТУПЕНЯ ВАЖЛИВОСТІ!

Нормування в галузі пожежної безпеки встановлює правові норми її забезпечення, зокрема:

Права та обов’язки посадових осіб та громадян щодо забезпечення пожежної безпеки;

Відповідальність фізичних та юридичних осіб за порушення або невиконання чинних вимог пожежної безпеки;

Порядок розгляду та ведення справ про порушення вимог пожежної безпеки;

Порядок виконання приписів та постанов осіб органів держпожнагляду про накладення адміністративних стягнень за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки;

Умови та порядок притягнення до кримінальної та іншої відповідальності.

Розділ VI. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ТА

ПРОТИВИБУХОВИЙ ЗАХИСТ

БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД

§ 36. Пожежна небезпека будівель та споруд

Аналіз статистичних даних показує, що основними об’єктами пожеж в Україні є житлові будинки, виробничі та сільськогосподарські будівлі, місця зберігання матеріальних цінностей.

Найбільші матеріальні збитки наносять пожежі у виробничих та складських будівлях, а загибель людей частіше має місце на пожежах у житлових будинках.

Внаслідок впливу сукупності ряду об’єктивних факторів рівень пожежної небезпеки сучасних міст та сільських населених пунктів зростає. Перш за все, збільшується поверховість сучасних будівель, що вже призвело до суттєвого підвищення щільності заселення в житловій забудові та до помітного збільшення ресурсної ємності одиниці площі виробничих будинків. Як наслідок, зазначених змін, маємо ситуацію, коли в разі пожежі в багатоповерховому будинку пожежники мають евакуювати не одиниці та десятки, як це було зовсім нещодавно, а сотні й навіть тисячі чоловік, особливо у вечірній та нічний час. При цьому кожна така пожежа вимагає швидкого залучення значної кількості сил та технічних засобів.

У сучасних умовах, незважаючи на всі зусилля пожежної охорони, оперативність прибуття її підрозділів до місця пожежі є проблематичною, передусім через прорахунки містобудівної політики. У нових районах, які швидко розвиваються, мало чи зовсім немає пожежних частин, у результаті чого площа зони обслуговування наявних пожежних підрозділів значно збільшується, зростає шлях проїзду до місця можливої пожежі та, природно, зростає час прибуття. А що таке фактор часу на пожежі ясно кожному. Слід також взяти до уваги, що цей процес відбувається на фоні зниження середньої швидкості руху транспортних засобів в наших містах. Пожежні автомобілі вимушені пересуватися зі швидкістю загального транспортного потоку (у великих містах це може бути менше ніж 30 км•год-1).

У сільській місцевості несприятливо діє на рівень пожежної безпеки низька щільність населення. Напівпорожні села сьогодні далеко не виняток. Часто-густо пожежу, що виникла, ніхто не виявляє, тому що нікого немає поруч. Не розвинена й інфраструктура сільської пожежної охорони. Наявні пожежні підрозділи часом настільки віддалені від ряду сіл та селищ, що середній час прибуття підрозділів до місця пожежі в деяких районах досягає 40 хв. За такий час, навіть при своєчасному виявленні та сповіщенні про пожежу, вона набуває великих розмірів і повністю знищує всю будівлю. Крім того, через нерозвиненість засобів зв’язку середній час сповіщення про пожежу в сільській місцевості в три рази більший, ніж у місті.

Всередині житлових та громадських будинків збільшується пожежне навантаження, змінюється пожежонебезпечний склад інтер’єру. Широке використання горючих полімерних синтетичних облицювальних і конструкційних матеріалів у меблях, побутовій техніці, елементах загального дизайну тощо призводить до утворення на пожежах речовин, що мають велику токсичність.Хід розвитку виробничих процесів показує, що нові технології, як правило, більш пожежонебезпечні. Питома вага пожежонебезпечних об’єктів постійно зростає. Паралельно розширюється використання технологій, насичених пожежонебезпечними речовинами, матеріалами, виробами. Збільшується кількість і потужність потенційних джерел запалювання. Це має місце на фоні зниження протипожежної стійкості будівель та споруд, пов’язаної зі зменшенням вогнестійкості будівельних конструкцій. У гонитві за економічною вигодою у будівництві широко впроваджуються легкозаймисті утеплювачі, легкі металеві конструкції, що мають межу вогнестійкості в 4-6 разів меншу порівняно із залізобетонними конструкціями тощо.

У будівлях та спорудах пожежі, як правило, виникають в будь-якому місці, а потім поширюються по будівельних конструкціях та горючих матеріалах. Одночасно в кількох місцях пожежі можуть виникати як результат вибухів виробничого обладнання, а також у випадках підпалу. Пожежна небезпека будівель та споруд визначається кількістю та властивостями матеріалів, що знаходяться в будівлі, а також пожежною небезпекою будівельних конструкцій, яка залежить від ступеня вогнестійкості та горючості матеріалів, з яких вони вироблені.