Книга Пожежна Безпека Рожков частина 1

§ 3. Пожежна безпека оточуючого світу

Аналіз статистики пожеж за останні десятиріччя дозволяє зробити висновок про постійне зростання кількості пожеж в більшості країн світу. При цьому одночасно збільшуються економічні, екологічні втрати від них, зростає кількість жертв. Навіть у тих країнах, де досягнуті певні успіхи зі скорочення кількості пожеж, вони продовжують завдавати великих збитків.

Різке зростання обсягів добування, перероблення, зберігання та транспортування пожежовибухонебезпечних речовин (природного газу, нафти та нафтопродуктів, зріджених вуглеводневих газів тощо) супроводжується появою якісно нових видів речовин та матеріалів, небезпечних під час їх горіння. Насичення багатьох країн світу як результат науково-технічного прогресу, потенційно небезпечними виробництвами часто випереджає рівень їх протипожежного захисту. Більш того, нерідко на початкових стадіях життєвого циклу об'єктів та окремих технологічних процесів (наприклад, при проектуванні, монтажі устаткування тощо) здійснюються неконтрольовані зміни рівня пожежної небезпеки. Такі тенденції збільшення ймовірності виникнення пожеж є також наслідком надзвичайно швидкого зростання чисельності населення нашої планети: від 1,6 млрд. чоловік на початку XX ст. до 5,5 млрд. – в кінці. Внаслідок цього значно розширилися масштаби господарської діяльності людини. Тому й просліджується загальна закономірність:

Чим швидше розвивається суспільство, наука й техніка, чим динамічніші темпи приросту промисловості, тим актуальнішою постає проблема пожеж і забезпечення пожежної безпеки.

Ще декілька десятиріч тому не виникали пожежі на об'єктах атомної енергетики, в обчислювальних центрах і комп'ютерних системах, в космічних кораблях, тому що ці об'єкти тільки проектувалися та будувалися.

Підвищенню рівня пожежної небезпеки промислових об'єктів значно сприяє зростання енергоозброєності виробництв, збільшення щільності транспортних комунікацій, підвищення рівня температур та тиску в технологічному устаткуванні, використання нових видів полімерних матеріалів із підвищеними показниками пожежної небезпеки. У сучасних виробництвах зі зменшенням ймовірності виникнення пожеж збільшується тяжкість наслідків від них, збільшуються пошкоджені площі.

На зростанні кількості пожеж у промисловості та в побуті впливає випуск та використання пожежонебезпечних електричних приладів і виробів, опалювальних установок та обладнання, їх некваліфікований монтаж, експлуатація та ремонт, використання великої кількості легкозаймистих та горючих матеріалів під час будівництва та оздоблювання будівель. Аналіз пожеж показує, що досягнення гранично допустимих значень небезпечних факторів пожежі виникає через 5–10 хв з моменту початку пожежі, а втрата несучої здатності будівельних металевих конструкцій – через 10–15 хв. При цьому середній час початку ефективних дій пожежних підрозділів становить 25 хв.

Посилює пожежну небезпеку зростаюча концентрація горючих речовин і матеріальних цінностей, що припадає на одиницю площі будівель. Крім того, сталь, бетон, цегла, скло, що замінюють у будівництві деревину, створили хибне уявлення надійного захисту від вогню, який все більше «ховається» в електричні проводи, мікрохвильові печі, телевізори, газові пальники, тобто стає не таким звично відкритим та «ясним» у своїй небезпеці.

Зі збільшенням щільності населення спостерігається зростання площі та поверховості будівель та споруд, що проектуються. Вже сьогодні розроблені проекти будинків у 500 поверхів, критих стадіонів на 200 тис. чоловік, торгових комплексів площею 1 км2. Розпочато будівництво частини подібних гігантів. Оцінити пожежну небезпеку таких архітектурних споруд досить складно та навряд чи сьогодні й можливо, однак однозначно можна стверджувати, що рівень їхньої пожежної небезпеки дуже високий, адже пожежі в значно менших за розмірами багатоповерхових будинках призводять до трагічних наслідків.

У лютому 1974 р. весь світ був приголомшений звісткою про катастрофічну пожежу в висотному будинку бразильського міста Сан-Паулу.

25-поверховий будинок, що мав ім'я «Жоельма», був збудований в 1972 р. Виконаний із залізобетонних конструкцій, він складався з двох асиметричних блоків, з'єднаних у центрі чотирма ліфтовими шахтами та сходовою кліткою. У будинку розташовувався головний офіс одного з великих банків, юридичні та комерційні компанії. Через два роки після введення в експлуатацію вогонь перетворив цей красивий новий будинок в чорний від кіптяви бетонний остов. Преса пізніше сповістила, що власники «Жоельми» з метою економії коштів під час будівництва та наступного отримання максимального прибутку знехтували основними протипожежними вимогами щодо такого роду споруд. У будинку була відсутня пожежна автоматика. Сходова клітка не мала протидимного захисту, не було передбачено других (запасних) евакуаційних сходів. Для облицювання шляхів евакуації використовували синтетичні матеріали, які мали підвищену займистість.

Пожежа в будинку «Жоельма» виникла близько 8 год 40 хв перед початком робочого дня. В цей час в приміщеннях висотного будинку знаходилося 756 чоловік (близько 200 службовців ще не прибули на роботу). Один з службовців почув підозріле потріскування з офісного приміщення, розташованого в північному блоці 12-го поверху. Він повідомив про це чергового, який, увійшовши до кімнати, виявив кондиціонер, що горів. Черговий вибіг до коридору, щоб вимкнути електроживлення кондиціонера на розподільному щитку. Коли він повернувся до приміщення, то побачив, що загорілися штори на вікнах та меблі. Тільки після цього він побіг за вогнегасником, але ввійти до палаючого приміщення вже не зміг через густий дим. Він не побачив осередку пожежі та спрямовував вогнегасну речовину з вогнегасника будь-куди, що не дало ніякого ефекту. Вогонь почав свій фатальний похід...

До 9 год 40 хв пожежа вже поширилася на 14 верхніх поверхів. Пожежники привели до дії всю наявну техніку. Пожежа тривала більше 4 годин.

Причиною пожежі комісія визначила коротке замикання в електропроводці кондиціонера. На цій пожежі загинуло 179 чоловік: 40 розбилося, коли вистрибували під впливом полум'я та високої температури з верхніх поверхів будинку, 90 згоріло на покрівлі, тіла інших 49 чоловік були виявлені у внутрішніх приміщеннях. Постраждало 300 чоловік. Повністю вигоріли 14 з 25 поверхів будинку.

Тяжкість наслідків від пожеж значною мірою зумовлена недостатньою захищеністю будівель та споруд системами автоматичного протипожежного захисту, їх некваліфікованим обслуговуванням.

Відстає від сучасних вимог й технічна оснащеність пожежної охорони, в якій відсутня достатня кількість якісних засобів рятування людей, захисту особового складу та засобів пожежогасіння. Це призводить до збільшення тривалості гасіння пожеж, зростання кількості жертв та матеріальних збитків.

Загальне підвищення рівня пожежної небезпеки не змогло не відбитися на зростанні загибелі людей на пожежах. До найбільш значних людських жертв призводять великі пожежі. В цілому на планеті за 90 років поточного століття виникло 108 пожеж та вибухів, що призвели у кожному випадку до загибелі понад 20 чоловік. Із табл. 1.1 видно, що кількість такого роду інцидентів значно збільшилася за останні 20 років.

Таким чином, можна зробити невтішний висновок, що

Пожежна небезпека оточуючого світу постійно зростає.

§ 4. Наслідки пожеж

Сьогодні навіть найрозвиненіші економічні системи відчувають серйозні збитки від пожеж. Тому з кожним роком суспільство має виділяти для протипожежного захисту все більш значні кошти.

Цікаві дані були опубліковані в США в 1991 р.: вартість забезпечення пожежної безпеки у США оцінювалася в 115 млрд. доларів (прямі та побічні збитки від пожеж, витрати на страхування, утримання пожежної охорони, профілактику пожеж). Додано також 14 млрд. доларів на відшкодування збитків, пов'язаних із загибеллю та травмуванням людей. Таким чином, отримано суму близько 130 млрд. доларів, що склало 3% валового внутрішнього продукту (ВВП) США.

Наслідки пожеж визначаються сукупністю видів збитків від них.

ПРЯМІ ЗБИТКИ – це втрати, пов'язані зі знищенням або пошкодженням вогнем, водою, димом і внаслідок високої температури основних фондів та іншого майна підприємства, установи і організації, а також громадян, якщо ці втрати мають прямий причинний зв'язок з пожежею.

ПОБІЧНІ ЗБИТКИ – це втрати, пов'язані з ліквідацією пожежі, а також зумовлені простоєм виробництва, переривом у роботі, зміною графіка руху транспортних засобів та іншою втраченою внаслідок пожежі вигодою.

СОЦІАЛЬНІ ЗБИТКИ – це втрати через невикористані можливості внаслідок виключення трудових ресурсів з виробничої діяльності та витрат на проведення заходів внаслідок загибелі та травмування людей на пожежах.

ЕКОЛОГІЧНІ ЗБИТКИ – це втрати, пов'язані із забрудненням продуктами горіння та виробництва, а також засобами гасіння пожеж атмосфери, води, ґрунту, живих організмів та рослинності.

Статистика свідчить, що прямі збитки з розрахунку на 1 чоловіка в рік зростають в Італії – на 4 долари, у Франції – на 5, у Великобританії – на 8, у Німеччині – на 13, у США – на 15 доларів.

При зростанні чисельності населення на 1% кількість пожеж збільшується приблизно на 5%, а збитки від них зростають на 10%.

Прямі збитки від пожеж в США перевищують 8 млрд. доларів за рік, середні прямі збитки від однієї пожежі в 1990–1994 рр. в США складали 4215 доларів.

При Організації Об'єднаних Націй створений та діє Всесвітній центр пожежної статистики. Цей центр публікує звіти та бюлетені, в яких наводяться порівняльні дані про «вартість» пожеж у ряді країн світу. Для зручності порівняння величини збитків подають у частці валового внутрішнього продукту відповідної країни (в процентах). Прямі збитки в середньому складають 0,2–0,3% ВВП.

Побічні збитки можуть бути меншими за прямі, а можуть й значно перевищувати останні.

Величина побічних збитків як наслідків пожеж на виробництві (по відношенню до прямих збитків) не є сталою величиною, а змінюється, за висновками деяких наукових установ, у різних галузях від 41 до 340%.

Характерною рисою нашого часу є швидке та неухильне зростання значущості соціальних факторів. Наслідки пожеж, виражені в загибелі людей, підтверджують, що такі трагедії вносять в життя суспільства додаткові складності, пов'язані з розпадом сімей, збільшенням безнаглядності дітей, хворобами та стресами. Соціальну напругу збільшують й втрати від вогню житлового фонду. Тільки в Україні щотижня пожежі руйнують або пошкоджують 600–700 осель громадян.

Більшість видів соціальних збитків не підлягає прямій економічній оцінці, хоча певна частина соціальних збитків може бути оцінена за економічними показниками, наприклад, за витратами в галузі охорони здоров'я та соціального забезпечення.

За даними Департаменту здоров'я, освіти та благополуччя США, кожного року в цій країні з приводу опіків потрапляють в лікарні близько 100 тис. чоловік на загальний термін до 2 млн. діб. Матеріальні збитки та витрати на лікування оцінюються в 1 млрд. доларів. Крім того, майже 50 тис. чоловік, що отримали травми на пожежах, потребують тривалого (від 6 тижнів до 2 років) та дорогого лікування, включаючи багаторазові пластичні та реконструктивні операції.

Загальносвітова статистика свідчить, що в середньому на одного загиблого припадає 25–30 обпалених, які отримали опіки різного ступеня, витрати на лікування яких складають близько 2% загальних збитків від пожеж.

З розвитком промисловості та зростанням населення все чіткіше простежується екологічний аспект небезпеки пожеж. Практично будь-яка пожежа спричиняє шкоду довкіллю. Велика кількість пожеж у світі впливає на зміну клімату не тільки в регіонах, але й на всій планеті. Стійким символом останніх десятиріч стали великі аварії та катастрофи. У більшості випадків вони призвели до залпових викидів, що забруднюють довкілля, а деякі з них викликали безповоротні процеси руйнування. До подібних прикладів належать: катастрофа на Чорнобильській АЕС (Україна), вибух на хімічному заводі в м. Бхопал (Індія), пожежа на складі хімічних речовин в м. Базель (Швейцарія).

До колосальної екологічної катастрофи призвела пожежа вночі 1 листопада в швейцарському м. Базель на складі заводу «Швайцерхалле», що належить хімічному концерну «Сандос», де знаходилось 1246 тонн отруйних та пожежонебезпечних хімічних речовин. Стовп вогню досягав висоти 60 м, вибухали бочки з розчинниками та іншими хімікатами. Силами 160 пожежників вогонь вдалося приборкати, однак вода, що була у великій кількості вилита на пожежі, після перемішування з отрутохімікатами проникла до каналізаційної системи, звідти – в річку Рейн. Таким чином в найбільшій річці Центральної Європи опинилося близько 30 тонн токсичних речовин і, щонайнебезпечніше, – принаймі 200 кг ртуті. 6–7 листопада із Рейну між Базелем та Карлсруе було виловлено більше мільйонів мертвих риб. Німецька газета «Унзере Цайт» писала: «У Бонні та Кельні хвилі Рейну викидають на береги дохлу рибу. Помітні й мертві птахи, що потрапили, очевидно, отруєну димну хмару. Разом з водами Рейну отруйна ) Смерть розповсюджується на Центральну Європу». Катастрофа порушила водний та природний баланс басейну ріки Рейн на довгі роки.

• < Назад
• Вперёд >