Збірник інструкції з охороні праці у війсково-морських силах збройних сил України (частина 4)

1.8.8. виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та по якій проінструктований;

1.8.9. не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце;

1.8.10. не захаращувати робоче місце;

1.8.11. не виконувати вказівки, які суперечать правилам охорони праці;

1.8.12. вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;

1.8.13. вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;

1.8.14. пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі.

1.9. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на слюсаря:

1.9.1. рухомі машини, механізми, незахищені рухомі частини виробничого устаткування; пересуваючи вироби, заготовки, матеріали;

1.9.2. захаращеність робочих місць інструментом, пристосуванням, матеріалами, деталями;

1.9.3. відсутність спеціальних пристроїв, інструменту та обладнання для виконання робіт відповідно до прийнятої технології;

1.9.4. незахищені струмоведучі частини електрообладнання (електроустановок);

1.9.5. недостатня освітленість робочої зони;

1.9.6. шкідливі компоненти у складі застосовуваних матеріалів, які діють на працюючого через шкіряний покрив, дихальні шляхи, шлункову систему та слизові оболонки органів зору та нюху;

1.9.7. падіння вивішених частин обладнання;

1.9.8. несправність інструмента, обладнання, пристосувань;

1.9.9. падіння деталей, вузлів, агрегатів, інструменту;

1.9.10. падіння з висоти;

1.9.11. термічні фактори (пожежі при митті деталей, вузлів, агрегатів);

1.9.12. осколки металу, що відлітають при рубці металу;

1.9.13. наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин;

1.9.14. знижена температура повітря у холодний період року.

1.10. Слюсарю згідно з діючими нормами видається безкоштовно спецодяг: костюм бавовняний, рукавиці комбіновані, черевики шкіряні з жорстким підноском; при роботі взимку на повітрі додатково – куртка та брюки бавовняні на теплій підкладці, валянки.

1.11. Ручні інструменти (молотки, зубила, пробійники тощо) не повинні мати:

1.11.1. на робочих поверхнях пошкоджень (вибоїн, відколів);

1.11.2. на бокових гранях у місцях затискання їх рукою задирок та гострих ребер;

1.11.3. на дерев’яних поверхнях ручок сучків, задирок, тріщин; поверхня повинна бути гладкою;

1.11.4. наклепів та перегартованих робочих поверхонь.

1.12. Молотки та кувалди повинні бути надійно насаджені на дерев’яні ручки і щільно заклинені м’якими, сталевими зайорженими клинами.

1.13.Ручки молотків та кувалд повинні бути виготовлені з твердих та в’язких порід сухого дерева і насаджені під прямим кутом по відношенню до вісі бойка. Виготовлення ручок з м’яких або товстошарових порід дерева забороняється.

1.14. Ручка повинна бути прямою, овального перерізу з незначним утов-щенням до її вільного кінця.

Довжина ручок слюсарних молотків повинна бути в межах 300-400 мм у залежності від ваги.

1.15. Усі інструменти, що мають загострені кінці для насаджування рукояток (напилки, викрутки, стамески тощо), повинні мати ручки, що відповідають розмірам інструменту, з бандажними кільцями.

1.16. Зубила повинні бути довжиною не менше 150 мм, а відтягнена частина зубила 60-70мм.

Різальна частина зубила повинна мати пряму або злегка випуклу лінію.

1.17. Слюсарні лещата повинні бути у повній справності, міцно захоплювати затискуваний виріб і мати на губках неспрацьовану насічку.

1.18. Гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок та головок болтів і не мати тріщин та забоїн, площини зіва ключів повинні бути паралельними і не повинні бути закатаними. Розвідні ключі не повинні бути ослабленими у рухомих частинах.

1.19. Лезо викруток повинно за товщиною відповідати ширині шліца в головці гвинта.

1.20. Зенкера, свердла і тому подібний вставний інструмент повинні бути правильно заточені і не мати тріщин, вибоїн, задирок та інших дефектів.

1.21. Хвостовики цього інструменту не повинні мати нерівностей, скосів, тріщин та інших пошкоджень, повинні бути міцно пригнаними і правильно центрованими.

1.22. Робочий пусковий механізм на ручних пневматичних машинах (інструментах) повинен бути:

1.22.1. розташований так, щоб виключити можливість випадкового увімкнення;

1.22.2. улаштований так, щоб при знятті тиску від руки оператора, автоматично закривався пневматичний впускний клапан.

1.23. Приєднання шлангів до пневматичного інструменту, вхідного штуцера роздавального трубопроводу та з’єднання шлангів між собою повинно бути міцним і здійснюватись тільки за допомогою штуцерів або ніпелів із справною різьбою (кільцевими виточками) та стяжних хомутиків.

1.24. Ручні електричні машини (інструмент) підлягають періодичній перевірці не менше одного разу в 6-ть місяців.

1.25. У конструкції ручного механізованого інструменту масою понад 5 кг повинен бути пристрій для його підвішування та перенесення.

1.26. Для живлення світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами розжарювання повинна застосовуватися напруга в приміщеннях без підвищеної безпеки – не вище 220 В, а в приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних – не вище 42 В.

1.27. Світильники з люмінесцентними лампами напругою 127-220 В допускається застосовувати для місцевого освітлення при умові недоступності їх струмопровідних частин для випадкового дотику.

1.28. Освітлювальна арматура і вимикачі повинні мати електро - і гідроізоляцію.

1.29. Світильники слід закривати склом і огороджувати захисною решіткою, металевий корпус світильника слід заземлювати.

1.30. Для живлення переносних світильників у приміщеннях із підвищеною небезпекою і особливо небезпечних використовують напругу не вище 42 В.

1.31. При наявності особливо несприятливих умов, коли небезпека ураження електрострумом посилюється тіснотою, незручністю, дотиком із заземленими поверхнями (робота з котлах, ємностях тощо), для живлення переносних світильників використовується напруга не вище 12В.

1.32. Для перенесення інструменту слід використовувати сумки або спеціальні ящики; гострі частини інструменту повинні бути захищені чохлами або обгорнуті.

1.33. При роботі з пневмо - і електроінструментом, на верстатах і на вантажопідіймальних машинах, які керуються з підлоги, слюсар повинен бути навченим по безпечній роботі з ними і проінструктованим.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Отримати завдання від керівника робіт.

2.2. Привести до ладу спецодяг, застібнути або обв’язати рукава, заправити одяг таким чином, щоб кінці його не розвіювались; не працювати в легкому взутті.

2.3. Уважно оглянути робоче місце, прибрати все, що заважає роботі.

2.4. Впевнитись в тому, що робоче місце достатньо освітлене, а світло не буде засліплювати очі.

2.5. Робочий інструмент та деталі розташувати в зручному та безпечному для користування порядку.

2.6. Впевнитись в тому, що робочий інструмент, пристосування, обладнання та засоби індивідуального захисту справні і відповідають вимогам охорони праці.

2.7. При роботі електро-пневмоінструментом на верстатах необхідно пройти інструктаж по безпечній роботі з ними.

2.8. При необхідності роботи з вантажопідіймальною машиною, яка керується з підлоги, треба перевірити справність основних деталей та вузлів механізму підіймання вантажу згідно з інструкцією по експлуатації.

2.9. Перед чисткою, ремонтом, оглядом крана, який знаходиться в експлуатації, його необхідно зупинити і знеструмити.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Виконувати роботи необхідно згідно з технологічною картою на виконання тієї чи іншої роботи.

3.2. При роботі з переносною електродріллю, гайкокрутом, шліфувальною машиною додержуватись інструкції по експлуатації електроінструмента.

• < Назад
• Вперёд >