Збірник інструкції з охороні праці у війсково-морських силах збройних сил України (частина 1)

 

3.12. Для запобігання аварійним ситуаціям: знати і застосовувати умовну сигналізацію під час навантаження і розвантаження вантажів підіймально-транспортними механізмами; під час навантаження (розвантаження) холодильних камер застосовувати запобіжні засоби, що виключають можливість випадкової ізоляції в них працівників.

Працівнику забороняється:

– знаходитися і виконувати роботи під піднятим вантажем, на шляхах руху транспорту;

– ходити по залізничних шляхах, підлізати під вагони, що стоять, перелізати через зчеплення, чіплятися за рухомі вагони, проходити між розщепленими вагонами, якщо поряд знаходиться тепловоз;

– розвантажувати вантаж в місцях, для цього не пристосованих (на тимчасові перекриття, безпосередньо на труби парово-і газопроводів, електричні кабелі, на рейкові шляхи, впритул до огорож і стін різних споруд і пристроїв).

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Прибрати знімальні вантажозахоплювальні пристосування, інвентар і покласти у відведені місця зберігання.

4.2. Вантажний возик встановити на рівну поверхню, рама гідравлічного возика повинна бути опущена в нижнє положення.

4.3. Прибрати робоче місце від сміття.

4.4. Спецодяг, засоби індивідуального захисту скласти у відведене для нього місце.

4.5. Вимити руки, лице з милом, при можливості прийняти душ.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. У разі виникнення аварійних ситуаціях, що перешкоджають виконанню технологічних операцій, потрібно припинити роботу і повідомити про це керівника робіт.

5.2. Якщо є потерпілі надати їм першу медичну допомогу, при необхідності викликати швидку медичну допомогу.

5.3. При виникненні пожежі доповісти керівнику робіт, викликати пожежну охорону, приступити до гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ ВОДІЯ АВТОБУСА

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, Типового положення про порядок проведення навчання і перевірку знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою, Правил дорожнього руху України, “Правил охорони праці на автомобільному транспорті”.

1.3. Інструкція діє протягом 5 років з дня затвердження.

1.4. За даною Інструкцією водій інструктується перед початком роботи на підприємстві (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносити до Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці, в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи інструктуючого та водія.

1.5. Власник повинен застрахувати водія від нещасних випадків та професійного захворювання. В разі пошкодження здоров’я з вини власника водій має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.6. За невиконання даної Інструкції водій несе відповідальність згідно чинного законодавства України.

1.7. До роботи на автобусах та їх обслуговування допускати водіїв, які пройшли медичне обстеження, вступний інструктаж та інструктаж на робочому місці.

1.8. При оформленні водія на роботу за ним наказом по підприємству закріплюється певний автобус.

1.9. Після зарахування на роботу водій повинен прийняти автобус за актом та виконувати тільки ту роботу, яка дозволена керівництвом та з якої він проінструктований.

1.10. Без дозволу та інструктажу виконувати роботу, яка не входить в обов’язки водія, забороняється.

1.11. На території підприємства водій повинен виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, а саме:

1.11.1. бути уважним до сигналів водіїв рухомого транспорту;

1.11.2. ходити по тротуарах, доріжках, переходах, спеціально призначених для цього, тримаючись правої сторони;

1.11.3. не торкатись електрообладнання та електродроту, арматури загального освітлення, не відкривати дверці електрошаф;

1.11.4. не вмикати і не зупиняти (крім аварійних випадків) машини, верстати та механізми, робота на яких не передбачена керівництвом;

1.11.5. не проходити і не стояти під піднятим вантажем;

1.11.6. не працювати при ремонті автобуса несправним інструментом або на несправному обладнанні.

1.12. Основними небезпечними та шкідливими виробничими факторами, які можуть діяти на водія, вважати:

1.12.1. конструктивні недоліки транспортних засобів;

1.12.2. несправність транспортних засобів;

1.12.3. порушення режиму праці та відпочинку;

1.12.4. порушення Правил дорожнього руху водіями та пішоходами;

1.12.5. незадовільні метеорологічні умови;

1.12.6. концентрація шкідливих речовин в робочій зоні;

1.12.7. ослаблення самоконтролю, непотрібний ризик;

1.12.8. незадовільний психологічний клімат в колективі підприємства;

1.12.9. наїзди транспортних засобів, що проїжджають;

1.12.10. термічні фактори (пожежі, вибухи при подачі палива до карбюратора двигуна самопливом та перевірці наявності палива в баці з використанням відкритого полум’я, опіки парою, водою із радіатора);

1.12.11. злочинні дії пасажирів та інших осіб;

1.12.12. підвищені рівні шуму і вібрації;

1.12.13. підвищена температура і швидкість руху повітря за теплої пори року;

1.12.14. наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (вуглецю і азоту оксидів, акролеїну, вуглеводнів аліфатичних граничних, формальдегіду, метилмеркаптанів).

1.13. Водію автобуса згідно з діючими нормами видавати безкоштовно бавовняні рукавиці.

1.14. До робочого місця водія автобуса ставляться такі вимоги:

1.14.1. огородження робочого місця водія в салоні автобуса, якщо воно передбачене, повинно бути в справному стані;

1.14.2. вітрове та бокове скло не повинно мати тріщин та затемнень, не допускати використання додаткових предметів або наносити покриття, що обмежують оглядовість з місця водія, погіршують прозорість скла;

1.14.3. бокове скло повинно плавно пересуватись від ручки або склопідйомних механізмів;

1.14.4. на сидінні та спинці сидіння не допускати провалів, рваних місць, виступів пружин та гострих кутів; сидіння та спинка повинні мати справне регулювання, що забезпечує зручність сидіння водія;

1.14.5. ручки біля дверного прорізу, замки усіх дверей кабіни, а також привід керування дверима, сигналізація роботи дверей (відкрито, зачинено), аварійні виходи автобуса та пристрої приведення їх у дію повинні бути справними;

1.14.6. підлога кабіни (салону) автобуса повинна застилатися килимком, що не має випадкових отворів та інших пошкоджень;

1.14.7. рівень звуку в салоні не повинен перевищувати 60 дБА;

1.14.8. санітарно-технічні засоби (вентиляція, опалювання, теплоізоляція, кондиціонування) повинні бути у робочому стані і забезпечувати підтримання в кабіні параметрів мікроклімату згідно з встановленими нормами;

1.14.9. вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони водія у кабіні (салоні) не повинен перевищувати гранично допустимої концентрації.

1.15. Органи керування автобусом повинні бути із справними ущільнювачами, що перешкоджають проникненню відпрацьованих газів до кабіни (салону).

1.16. Системи живлення, мащення та охолодження повинно бути справним і не мати підтікань палива, масла, антифризу, води.

1.17. У відділеннях, призначених для пасажирів та водія, не повинно бути жодних пристроїв та елементів паливної системи.

1.18. Розміщення елементів паливної системи повинно бути таким, щоб у разі витікання, паливо попадало тільки на дорогу і у жодному разі – не на елементи вихлопної системи.

1.19. Елементи і з’єднання системи випуску відпрацьованих газів повинні бути у справному стані.

1.20. Вентиляція картера двигуна повинна працювати справно, не допускати прориву газів у підкапотний простір.

1.21. Гальмівна система повинна забезпечувати нерухомий стан автобуса на шляху з нахилом не менше 20%.

1.22. Диски коліс повинні надійно кріпитися на маточинах. Замкові кільця повинні бути справними і правильно встановлені на своїх місцях. Не допускати наявність тріщин та погнутість дисків коліс.

1.23. Технічний стан електрообладнання автобуса повинен забезпечувати пуск двигуна за допомогою стартера, безперебійне та своєчасне запалювання суміші у циліндрах двигуна, безвідмовну роботу приладів освітлення, сигналі

Зації та електричних контрольних приладів, а також виключати можливість іскроутворення у проводах і затискачах. Усі проводи електрообладнання повинні бути укріплені і мати надійну непошкоджену ізоляцію, що унеможливлює їх обривання, перетирання, спрацювання або коротке замикання.

1.24. Запобіжники системи електрообладнання, що застосовуються для заміни спрацьованих, повинні відповідати технічним вимогам.

1.25. Акумуляторна батарея повинна бути надійно закріплена. Не дозволяти підтікання електроліту із моноблоку акумуляторної батареї.

1.26. Кожен автобус має бути забезпечений упорними колодками (не менше 2-х штук) для підкладання під колеса, а також медичною аптечкою, знаком аварійної зупинки (миготливим червоним ліхтарем), вогнегасниками (2-а вогнегасники: один у кабіні водія, другий – у пасажирському салоні).

• < Назад
• Вперёд >